Формування ефективної системи управління житлово-комунальним господарством у великих промислових центрах

Размещено на http://allbest.ru

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління

Спеціальність 25.00.04 - Місцеве самоврядування

Формування ефективної системи управління житлово-комунальним господарством у великих промислових центрах

Виконав Рибалка Олексій Терентійович

Донецьк - 2004

АНОТАЦІЯ

Рибалка О.Т. Формування ефективної системи управління житлово-комунальним господарством у великих промислових центрах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.04 - Місцеве самоврядування. - Донецький державний університет управління Міністерства освіти і науки України, Донецьк, 2004.

У дисертації досліджено специфічні соціальні функції та протиріччя функціонування житлово-комунального господарства (ЖКГ) і пов'язані з цим особливості управління галуззю та її реформування на засадах законів ринку. Аргументовано, що найбільш прийнятним рівнем управління ЖКГ є місцеве самоврядування. Згідно з виявленими функціями стабілізації та розвитку житлово-комунального комплексу великого міста обґрунтовано інформаційну модель управління ЖКГ, розроблену на поєднанні системологічної методології та реальних інформаційних можливостей сьогодення.

Запропоновано алгоритм переходу від загальних теоретичних положень щодо програмного управління, адекватного змісту його об'єкта, до сукупності конкретних засобів, які поступово реалізуються.

житловий комунальний управління

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Соціально-економічна трансформація суспільства робить неминучим залучення міст до ринкових відносин. Належним чином мають змінюватися і методи управління багатогалузевим міським господарством. При цьому перед органами місцевого самоврядування постає складна і досить суперечлива задача: забезпечити досягнення соціальної, неринкової за своєю сутністю мети - створення належних життєвих умов для міського населення економічними ринковими засобами (за рахунок адаптації соціального організму до жорстких умов ринку, що розвивається).

Особливо гостро зазначена проблема виявляється в одній з найважливіших сфер міського соціального комплексу - житлово-комунальному господарстві (ЖКГ). Саме ця сфера безпосередньо формує середовище проживання городян і так само безпосередньо зазнає деформуючого впливу неадекватності одержаних у спадщину від періоду планової економіки принципів внутрішньогалузевого господарювання й радикально змінених зовнішніх «правил економічної гри».

Невирішеність протиріч призвела ЖКГ до кризи. Збереження негативних тенденцій, що склалися, здатне викликати руйнування житлово-комунальної інфраструктури міста і дестабілізацію соціально-економічного стану в цілому.

Гострота проблеми зумовила пильну увагу до неї широкої громадськості. Публікації з досліджуваного питання показують, що тема актуальна не тільки для перехідного періоду, і не тільки для України. Особливості міської господарської системи як суб'єкта економічних відносин розглядалися в працях Ф. Броделя, Б.Дж. Сімпсона, А.О'Саллівана, Дж. Форрестера, О.Г. Вороніна, В.В. Фінагіна та інших. Дослідженню ролі і місця ЖКГ у соціально-економічному розвитку суспільства, притаманних галузі проблем і шляхів їх вирішення присвячено праці В.Н. Амітана, О.І. Безлюдова, О.Л. Завади, О.Ю. Кучеренка, Г.І. Оніщука, В.В. Рибака, Г.М. Семчука, Ф.Г. Тагі-заде і багатьох інших авторів. Різні аспекти управління складними системами, до яких відноситься і ЖКГ, розкриваються у працях Ф.Ш. Гуіяра, М.Х. Мескона, Дж. Надлера, В.О. Дружиніна, Д.С. Канторова, Ф.М. Русинова та ін.

Проведені дослідження створюють передумови для успішного пошуку шляхів формування ефективної системи управління ЖКГ. Реалізація цих передумов потребує критичного усвідомлення накопиченого теоретичного і практичного багажу, розробки на цій основі конструктивних підходів до управління ЖКГ великого промислового центру.

Актуальність виконаної роботи зумовлена необхідністю визначити засоби ефективного управління міською комунальною сферою, які, з одного боку, були б обґрунтовані теоретично, а з іншого, - адаптовані до конкретних умов функціонування керованого об'єкта, який має першорядне соціальне значення.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління Міністерства науки і освіти за темою «Ринкове реформування управлення економікою України: регіональний аспект» (№ державної реєстрації 0100U003069 1999-2004 рр.), розділ «Місто, регіон, держава: проблеми розподілу функцій економічного управління». У рамках загальної теми дослідження автором структуровано функцій управління ЖКГ великого міста і розроблено модель його еволюційного ринкового реформування на основі погодження інтересів споживачів і виробників житлово-комунальних послуг.

Мета дослідження - розробка моделі ефективного управління реформами ЖКГ в масштабі великого міста і визначення соціально безпечних етапів її реалізації.

Для досягнення поставленої мети потрібно було вирішити наступні задачі:

- виявити особливості ЖКГ на етапі його реформування як соціально-економічного об'єкта управління;

- виділити і проаналізувати змістовно функції управління, які відповідають соціально-економічній специфіці житлово-комунальної сфери міста;

- сформувати інформаційну базу, яка б адекватно відображала об'єкт управління, і на цій основі одержати об'єктивне уявлення щодо сукупності задач, які потребують управлінських рішень;

- визначити організаційно-економічний зміст функцій управління ЖКГ міста і методи їх реалізації;

- розробити модель управлінської програми ринкової трансформації ЖКГ.

Об'єкт дослідження - процес ринкової трансформації управління житлово-комунальною сферою великого промислового міста.

Предмет дослідження - відносини управління складними суспільними системами, які вирішують соціальні задачі в умовах перетворення економічних відношень.

Методи дослідження. Методологічною основою роботи є наукові праці і методичні розробки вітчизняних і закордонних учених, які присвячено теорії системного управління, системології, проблемам галузевої і регіональної економіки, місцевого самоврядування; чинні закони і нормативні акти, які регулюють правові та соціально-економічні відносини на різних рівнях громадського устрою і безпосередньо у житлово-комунальній сфері міста.

В процесі дослідження використовувалися методи якісного та кількісного системного аналізу процесів та явищ на рівні міста, області, держави, у межах окремої галузі і комплексу соціальних відносин.

При вивченні тенденцій у виробництві та споживанні комунальних послуг використано індексний метод та будування рядів динаміки; для оцінки прийнятності наявної інформаційної бази - структурний та варіаційний аналіз; при формуванні висновків про сутність протиріч в керованій системі - логічні та статистичні узагальнення. Для розкриття природи функціонування ЖКГ міста і розробки алгоритму управління його ринковою трансформацією використовувались графічні інтерпретації і змістовне моделювання.

Значний обсяг статистичної, відомчої та експертної інформації було оброблено із використанням рядів динаміки, структурного, варіаційного аналізу, індексного методу.

У роботі найшов відображення досвід практичної роботи органів місцевого самоврядування м. Донецька з формування планів соціально-економічного розвитку міста і його житлово-комунальної сфери.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно-правові документи України, м. Донецька, матеріали науково-практичних конференцій, статистичні збірники і бюлетені по м. Донецьку, Донецькій області та Україні, відомча звітність великих житлово-комунальних підприємств обласного центру, експертні оцінки вітчизняних і закордонних фахівців, особисті дослідження автора.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає у розробці механізму управління реформами в ЖКГ, який узгоджує державні інтереси соціальної стабільності та необхідність ринкових перетворень у галузі.

Вперше:

- здійснено обєктивну оцінку відповідності наявної інформації специфіці ЖКГ міста як слабоструктурованої системи, запропоновано системологічний підхід до формування інформаційної бази, яка змістовно відображає обєкт управління;

- розроблено матричну модель управління ринковою трансформацією ЖКГ, яка поєднує необхідність та ресурсні можливості рішення проблем галузі;

дістали подальшого розвитку:

- обґрунтування головної ролі органів місцевого самоврядування у вирішенні комплексу проблем житлово-комунальної сфери міста та структурування основних функцій управління нею;

- управлінські методи подолання протиріччя між соціальними, неринковими по суті цілями функціонування ЖКГ та економічними, ринковими засобами його розвитку;

уточнено:

- порядок переходу від теоретично обґрунтованих управлінських задач у житлово-комунальній сфері до упорядкованої сукупності практичних заходів щодо її поступового реформування;

- інформаційне відображення слабоструктурованої системи (ЖКГ) для цілей її соціально безпечного ринкового реформування.

Практичне значення одержаних результатів полягає у побудові моделі управління, теоретично обґрунтованій і адаптованій до особливостей функціонування ЖКГ міста. Це дозволило змістовно розкрити сукупність і послідовність взаємоузгоджених дій у сфері реформування житлово-комунального комплексу (довідка № 01/8-1981 від 18.03.2004 Донецького міськвиконкому Донецької міської ради, довідка № 09/15 від 18.03.2004 Донецької обласної державної адміністрації, довідка № ЖКГ 0929/1 від 15.03.2004 Харківського міськвиконкому Харківської міської ради).

Основні результати дослідження використано при викладанні курсів адміністративного і муніципального менеджменту в Донецькому державному університеті управління Міністерства освіти і науки, у підготовці планів соціально-економічного розвитку м. Донецька, у практиці поточної роботи Донецького міськвиконкому з реформування ЖКГ.

Особистий внесок здобувача полягає у виявленні протиріч природи ЖКГ, яке поєднує реальність низької купівельної спроможності населення і необхідність масштабних ресурсів для стабілізації і розвитку галузі; доказі необхідності використання принципу демократичного адміністрування у ринковому перетворенні житлово-комунальної сфери; структуруванні основних функцій управління відповідно до специфіки досліджуваного об'єкта управління; розробці системологічного підходу до формування інформаційної бази управління ЖКГ міста; у побудові матричної моделі управління ринковою трансформацією ЖКГ міста.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

Розділ 1. Обґрунтування особливостей управління житлово-комунальним господарством. На основі вивчення літератури, закордонної і вітчизняної практики розглянуто особливості організації управління міським господарством в умовах ринкової трансформації суспільства. Показано, що мінливі умови потребують від регулюючих органів нових методів управління, суттю яких має бути використання економічних відношень як засобу досягнення соціальної мети. Обґрунтовано, що найважливішою складовою господарського комплексу міста є житлово-комунальна сфера. Її надзвичайна значущість для формування середовища проживання городян визначально впливає на підходи до її реформування.

З іншого боку, вирішуючи суто соціальну задачу життєзабезпечення городян, органи місцевого самоврядування не можуть не враховувати ринкові «правила гри», що склалися у навколишньому економічному середовищі. З урахуванням специфіки ситуації обґрунтовується висновок щодо необхідності дотримуватися виключної обережності і поступовості у «розв'язуванні» галузевих проблем, перманентно порівнюючи умови, що складаються, із цілями перетворень.

Виконаний аналіз досвіду закордонних країн та умов, що склалися в Україні, дає можливість виділити в якості основної відмінної риси ЖКГ, як об'єкта управління, внутрішню суперечливість, пов'язану з необхідністю задоволення життєво важливих потреб при низькій платоспроможності споживачів і ринковому зростанні цін на ресурси. У якості адекватної лінії управлінської поведінки, спрямованої на переборення зазначеної суперечливості, обґрунтовується соціальна орієнтація реформування галузі, яка поєднує методи демократичного адміністрування з ринковими перетвореннями.

На основі вивчення чинного законодавства, господарської практики, що склалася, показано, що найкраще реалізувати такий підхід здатні органи місцевого самоврядування - внаслідок об'єктивних особливостей свого положення у громадській системі виробництва і споживання послуг життєзабезпечення і своєї відповідальності за гармонійний соціально-економічний розвиток територій.

Виконання органами місцевого самоврядування своєї місії щодо гармонізації розвитку ЖКГ узгоджується із необхідністю змістовної конкретизації самого процесу управління. З цією метою функції управління житлово-комунальною сферою структуровано за такими напрямами:

- забезпечення платоспроможного попиту на житлово-комунальні послуги з використанням дотаційних можливостей місцевого бюджету;

- стимулювання пропозицій послуг за рахунок розширення кола виробників і створення сприятливих для їх конкуренції умов господарювання;

- ефективне узгодження попиту і пропозицій за допомогою економічних і адміністративних методів, спрямованих на розвиток конкурентного середовища, і обґрунтоване регулювання тарифів.

Таким чином, у результаті теоретичного дослідження визначено такі особливості реформування галузі як необхідність поступового підпорядкованого вирішення властивих ЖКГ економічних і соціальних проблем; головна роль у цьому процесі органів місцевого самоврядування; основні функції, до реалізації яких зводиться виконання останніми своїх управлінських задач.

Розділ 2. Інформаційне забезпечення управління ЖКГ. Перехід від теоретичних уявлень до вироблення практичних дій з управління складною соціально-економічною системою можливий тільки на основі об'єктивної інформації щодо керованого об'єкта. Стосовно до ЖКГ великого міста необхідна інформаційна база має формуватися виходячи з того, що у даному випадку в якості об'єкта управління розглядається не просто сукупність підприємств певної спеціалізації, а подана у комплексі сфера громадського життя міста, пов'язана з виробництвом і споживанням житлово-комунальних послуг.

У такому розумінні ЖКГ являє собою системний результат складної взаємодії різноспрямованих і часто суперечливих соціальних і економічних процесів. Різноманітність, внутрішня суперечливість і неоднозначність причинно-наслідкових зв'язків ускладнюють його структурування як об'єкта управління. Це природно породжує складності у формуванні структурованої інформаційної бази.

Зазначені складності переростають у проблему, оскільки посилюються двома обставинами. Перша. Дослідження існуючого інформаційного поля виявило невідповідність між ступенем відповідальності та інформаційною забезпеченістю різних рівнів управління ЖКГ. Так, на рівні міста наявне поєднання максимальної відповідальності з мінімумом необхідної інформації. Друга. За відсутністю стандартного комплексного набору статистичних показників функціонування ЖКГ управлінець, щоб не стати жертвою «інформаційного шуму», зобовязаний сам виконувати оптимізацію наявних параметрів, тобто відбір з множини існуючих тих, що реально відображають сутність керованого об'єкта.

Проведений на основі реальних статистичних даних варіаційний аналіз різнорівневої інформації показав, що зазначений дефіцит інформації певною мірою може бути компенсований можливістю (а в ряді випадків і необхідністю) використовувати при вивченні проблем реформування ЖКГ великого міста інформації, що характеризує більш високі рівні управління (область, країну). У такому випадку управлінський аналіз набуває більшої глибини і багаторівневості, зменшується ризик випадкових висновків і необґрунтованих рішень.

Як адекватний засіб оптимізації і наступної організації інформації, яка відображає об'єкт із невизначеною структурою, пропонується системологічний підхід, що дозволяє отримати об'ємну уяву щодо складної слабоструктурованої системи шляхом поєднання її морфологічного, інформаційного і функціонального опису. При цьому морфологічний опис дає уяву про те, як система обладнана, інформаційний - як це обладнання діє, функціональний - як виконуються властиві йому функції.

У ході дослідження з'ясувався й інший прояв слабої структурованості ЖКГ - мінливість його конкретних становищ, що зробило непродуктивною розробку стабільної стандартної інформаційної бази. Формування останньої можливе лише як результат об'єктивного змістовного аналізу кожного конкретного становища керованої системи.

Системологічне структурування інформаційної бази і наповнення її у ході статистичного аналізу реальним змістом підтвердило первісну неринковість соціально-економічних відносин у житлово-комунальній сфері, виявило нарощування протиріч між соціальним змістом властивих галузі функцій і економічними умовами здійснення цих функцій (табл.1).

Таблиця 1. Окремі показники, що відображають стан системи ЖКГ м. Донецька

За відсутністю природних ринкових механізмів узгодження різних груп інтересів загальна нестійка рівновага у системі до цього часу підтримується за рахунок взаємодоповнення деформуючих процесів. Серед них, зокрема, зростання заборгованості - з боку споживачів, погіршення якості та скорочення обсягу послуг - з боку їх виробників.

Ці процеси зорієнтовано на задоволення щохвилинних інтересів на «елементарному рівні», які об'єктивно повертаються збільшенням системної кризи. Кількість і якість послуг все більше відстає від об'єктивно необхідних, галузь не здатна забезпечити навіть просте самовідтворення.

Сформована таким чином інформація показує, що збереження «інерційного» сценарію розвитку ЖКГ міста без ефективного регулюючого втручання органів місцевого самоврядування неминуче призведе до порушення квазібалансу, що встановився, і зруйнуванню керованості системи. Нестабільність і безперспективність конфігурації інтересів, що склалися у ЖКГ, відображено на схемі інформаційного опису реальної системи.

Розділ 3. Здійснення системного підходу до визначення форм ринкового управління ЖКГ. Подане в інформаційній базі структуроване відображення складної соціально-економічної системи ЖКГ міста з властивими їй системними протиріччями дає підставу вважати, що дії з переборення цих протиріч також мають носити системний характер. Ці дії, з одного боку, органічно вписуються до загальної стратегії соціально-економічного розвитку міста, з іншого, - зорієнтовані не на форсоване зруйнування неринкових за своєю сутністю механізмів управління, які застаріли, а на поступове «розв'язання» проблем.

Саме пошук шляхів поступових перетворень, що дають в сумі необхідний позитивний синергетичний ефект, є найбільш складною складовою управлінської задачі в галузі сьогодні і в найближчій перспективі. Це робить розробку оптимальної тактики на даному етапі реформування ЖКГ міста більш актуальною, ніж визначення стратегії.

Разом з тим, щоб тактичні дії були, як мінімум, внутрішньо несуперечливі, вони мають розроблятися в межах певних загальних установок. Такими пропонується прийняти структуровані раніше функції управління житлово-комунальною сферою міста. Тоді увесь процес розробки управлінських рішень набуває форму поетапного переходу від загальних теоретично обґрунтованих функцій до конкретних практичних заходів (рис. 1).

Рис. 1. Процес підготовки прийняття управлінських рішень

Оскільки цей перехід пов'язаний із розгалуженням мети, задач, джерел інформації, як адекватного алгоритму процесу, що дозволяє перейти до конкретики, не випускаючи загальне, пропонується матрична модель ринкової трансформації функцій управління в управлінські дії.

У процесі наповнення матричної моделі, що пропонується, реальним змістом визначено, що функція забезпечення попиту на житлово-комунальні послуги реалізовується через комплекс дій, які спрямовано на зростання грошових прибутків як основу підвищення платоспроможності населення; зниження диференціації прибутків шляхом субсидування і, відповідно, рівномірний розподіл платоспроможності серед споживачів послуг; перетворення платоспроможності у платоспроможний попит через диференційований і більш жорсткий підхід до повноти оплати послуг.

У той же час стимулювання пропозицій послуг передбачає з боку міського самоврядування дії з формування виробничого потенціалу галузі (насамперед, створення умов для залучення і найкращого освоєння інвестицій); ефективного використання виробничого потенціалу (регулювання сектора природних монополій, створення для інших конкурентного середовища).

Забезпечення нормального співвідношення між платоспроможним попитом і пропозиціями послуг досягається здійсненням заходів, які спрямовано на переборення результату тривалого попереднього неузгодження попиту і пропозицій - заборгованості з оплати послуг, яка накопичилась; тарифне регулювання, яке засновано на реальних виробничих витратах і «прозорості» процесу ціноутворення.

Поетапне змістовне наповнення матричної моделі являє собою алгоритм формування управлінської програми у житлово-комунальній сфері великого міста, а одержана у результаті сукупність взаємопов'язаних функцій управління, способів їх реалізації та рішення управлінських задач - прообраз такої Програми.

Для перетворення прообразу у реальну програму потрібен останній крок - проектування одержаної сукупності уявлень на реальні умови конкретної території, після чого виконується остаточна «прив'язка до місцевості»: вносяться необхідні корективи і створюються відповідні місцевим умовам адаптовані структури управління.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі розглянуто теоретичні, методичні й прикладні питання необхідності й наявних можливостей поступового реформування на ринкових засадах однієї з найбільш значущих соціальних сфер суспільства - житлово-комунального господарства.

1. Реформування ЖКГ міста в умовах глобальної трансформації суспільства потребує в управлінні галуззю соціальної орієнтації, яка поєднує методи демократичного адміністрування з ринковими перетвореннями. Виникаюча при цьому необхідність розв'язання протиріч між «соціальним» і «економічним» обумовлює центральне місце у реформаторському процесі органів місцевого самоврядування.

2. Зміст процесу перетворення ЖКГ визначається сутністю і станом об'єкта управління в даний момент і необхідністю гармонізувати його соціальну і економічну складові у майбутньому. В умовах, що склалися, змістовне наповнення управління повинно починатися з його функціонального структурування. Серед основних функцій виділено: забезпечення платоспроможного попиту на послуги; стимулювання пропозицій послуг; ефективне узгодження попиту і пропозицій.

3. Ефективна реалізація функцій управління житлово-комунальною сферою міста можлива тільки за наявності належного інформаційного забезпечення, яке організовано відповідно до змістовної сутності об'єкта управління. Оскільки останній являє собою складну соціально-економічну систему, первинна інформаційна база також повинна мати системний характер.

Дослідження інформаційних можливостей, що склалися, показало їх невідповідність потребам управління і, разом з тим, дозволило визначити шляхи оптимізації управлінської інформації. Оскільки соціально-економічний аналіз виявив слабку структурованість системи, як адекватний спосіб її інформаційного відображення пропонується системологічний підхід. Він дозволяє отримати тримірне уявлення щодо об'єкта за допомогою його морфологічного, інформаційного і функціонального опису.

4. У ході наповнення структурованої за системологічним принципом інформаційної бази реальними статистичними даними стали наочними первинна неринковість житлово-комунальної сфери, нарощування протиріч між соціальним змістом і економічними умовами здійснення функцій управління, які деформують вплив локальних процесів на систему в цілому. Підсумком формування інформаційної бази стали не тільки побудова інформаційної моделі, яка оптимізує сукупність параметрів, але й обґрунтований висновок щодо неможливості перебороти кризовий для галузі хід розвитку без регулюючого втручання органів місцевого самоврядування.

5. Отримане в результаті комплексного аналізу структурованої інформації уявлення про системний характер кризи в галузі обумовило необхідність адекватних системних управлінських дій. При цьому обґрунтовано, що такі дії мають бути спрямовані на поступове «розв'язання» існуючих тут проблем і, відповідно, на даному етапі розробка оптимальної тактики є більш актуальною, чим визначення стратегії.

6. Для розробки внутрішньо несуперечливої і адекватної сутності об'єкта управління програми дій запропоновано алгоритм переходу від загальних теоретичних уявлень до сукупності конкретних заходів. Основою алгоритму, що пропонується, стало «накладення» структурованого інформаційного відображення об'єкта на виділені функції управління.

7. Практична трансформація функцій управління в управлінські дії поєднана з дезагрегуванням проблем, мети, задач. Як спосіб, що дозволяє виконати перехід від загального до конкретного без шкоди для цілісного розуміння проблем, пропонується використати матричну модель управління ринковою трансформацією ЖКГ.

8. Поетапне заповнення таблиці-матриці дозволило застосувати теоретично обґрунтоване положення щодо функціональної структури управління ЖКГ до реальної соціально-економічної ситуації, яку відображено в інформаційній базі. Отримане в результаті системне уявлення щодо сукупності необхідних управлінських дій є прообразом управлінської програми реформування житлово-комунальної сфери міста.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ автором ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Рибалка О.Т. Житлово-комунальне господарство: труднощі вибору між соціальною стабільністю та економічними реформами// Управління сучасним містом. - 2001. - № 10-12. - С. 126-128.

2. Рыбалка А.Т. Учёт различия интересов в управлении жилищно-коммунальным хозяйством города // Менеджер. - 2002. - № 6. - С. 23-28.

3. Рыбалка А.Т. Городское самоуправление и коммунальное хозяйство // Економіка та право. - 2002. - № 2. - С. 31-35.

4. Рыбалка А.Т. О рыночных механизмах удовлетворения инвестиционных потребностей жилищно-коммунального хозяйства // Державне регулювання економічного та соціального розвитку територій і підприємств. - Донецьк: ДонГАУ. - 2002. - Т.3, Вып. 14: Государственное управление. - С. 272-280.

5. Рыбалка А.Т. Необходимость сочетания традиционных и новых функций управления жилищно-коммунальным хозяйством // Менеджер. - 2003. - № 1.- С. 11-16.

6. Рыбалка А.Т. Особенности реформирования жилищно-коммунального хозяйства и функции местного самоуправления// Менеджер. - 2003. - № 3. - С. 45-50.

Размещено на Allbest.ru