Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ “ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

ПОДОЛЬЧАК НАЗАР ЮРІЙОВИЧ

УДК 338.45:330.131.7

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ НА ЗАСАДАХ РИЗИК-МЕНЕДЖМЕНТУ

Спеціальність 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

Львів - 2003

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор

Кузьмін Олег Євгенович,

Національний університет “Львівська політехніка”,

директор навчально-наукового інституту економіки і менеджменту

Офіційні опоненти - доктор економічних наук, професор

Вітлінський Вальдемар Володимирович,

Київський національний економічний університет,

професор кафедри економіко-математичних методів

кандидат економічних наук, доцент

Тарнавська Наталя Петрівна,

Тернопільська академія народного господарства,

професор кафедри менеджменту

Провідна установа - Одеський національний політехнічний університет, кафедра менеджменту, Міністерство освіти і науки України, м. Одеса

Захист відбудеться “17” вересня 2003 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.03 у Національному університеті “Львівська політехніка” (79013, Львів-13, вул.. Ст. Бандери, 12, IV н.к., ауд. 301-Б)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету “Львівська політехніка” (79013, Львів, вул. Професорська, 1)

Автореферат розісланий “22” липня 2003 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к.е.н., доц. Пащенко І.Н.

вступ

Актуальність теми. Розвиток світової економіки супроводжується виникненням нових причинно-наслідкових зв'язків, які формують і визначають сучасні умови функціонування об'єктів господарювання. Ускладнення зовнішнього середовища вимагає пошуку нових ефективних підходів і методів побудови систем управління підприємством. Оперативність, адекватність, гнучкість, швидкість у прийнятті управлінських рішень - це властивості, необхідні сучасній системі управління будь-якої організації, якщо вона прагне досягти успіху в жорсткій конкурентній боротьбі за ресурси та споживача. При цьому слід також враховувати такі категорії, як інформативність і комунікативність, невизначеність і ризик.

Особливого значення набуває вплив економічного ризику на системи управління загалом, їхні окремі елементи, а також на взаємозв'язки між ними. Не піддаючи сумніву необхідність управління економічним ризиком з метою уникнення та обмеження негативних наслідків чи використання наявних можливостей, зауважимо, що економічний ризик все ж перебуває на рівні потенціальному доти, поки не буде реалізований суб'єктом шляхом прийняття та виконання управлінських рішень. Тому управління економічним ризиком, а отже, його врахування доцільно розпочинати з моменту формування систем менеджменту підприємства. Побудова систем управління з урахуванням економічного ризику на початковому етапі створення і функціонування підприємства дає змогу ефективно діяти за умов динамічності, спричинених зовнішніми і внутрішніми змінами.

Теоретичні і прикладні основи формування систем управління з урахуванням економічного ризику повинні ґрунтуватися на загальноприйнятих концептуальних положеннях теорії менеджменту, викладених у працях вітчизняних та іноземних науковців: І.Алексєєва, М.Альберта, В.Герасимчука, Д.Гвішіані, В.Гончарова, В.Гуменюка, П.Друкера, Й.Завадського, Є.Крикавського, О.Кузьміна, Л.Лігоненко, М.Мескона, В.Пастухової, І.Продіуса, Й.Петровича, Т.Пітерса, Ж.Поплавської, Ф.Тейлора, Н.Тарнавської, А.Томпсона, Р.Уотермана, Ф.Хедоурі, Ф.Хміля, А.Шегди. Перелічені автори значну увагу приділяють питанням розвитку ефективних систем управління, розробці окремих елементів менеджменту, вдосконаленню методів менеджменту, інформаційному забезпеченню функціонування управлінських систем.

Вагомий внесок у розробку теоретичних і прикладних проблем ризик-менеджменту, зокрема, управління економічним ризиком у системі менеджменту підприємства, зробили іноземні та українські науковці: А.Альгін, Д.Бачкаї, П.Верченко, В.Вітлінський, Л.Временко, А.Гайдуцький, Д.Гессен, П.Грабовий, В.Гранатуров, М.Лапуста, С.Наконечний, Т.Первозванская, С.Петрова, С.Полтавцев, О.Моргенштерн, Дж.Нейман, О.Устенко, Е.Уткін, Н.Хохлов, В.Черкасов, Г.Чернова, Л.Шаршукова, О.Шевчук, О.Ястремський, В.Юрчишин.

Водночас питання формування структурних елементів менеджменту на підприємствах за умов існування економічного ризику у контексті забезпечення ефективного управління все ще не знаходять належної уваги з боку дослідників. Теоретичного осмислення та вдосконалення вимагають насамперед якісний та кількісний аналіз економічного ризику, моделі та механізми інтеграції ризик-менеджменту в управлінські системи підприємства, врешті-решт світові досягнення в практиці формування та функціонування управлінських систем підприємства з урахуванням фактора економічного ризику.

Отже, об'єктивна необхідність наукової розробки окресленої проблеми з врахуванням специфіки української економіки зумовила актуальність теми дисертації та її прикладне значення для діяльності вітчизняних підприємств.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертаційного дослідження пов'язана з держбюджетною темою кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка” ДБ/ ІНВЕСТ “Формування умов забезпечення інвестиційної діяльності підприємств та механізмів залучення іноземних інвестицій” (номер державної реєстрації №0102U001182, затвердженої рішенням НТР НУ “Львівська політехніка”, протокол №12 від 17 грудня 2001 р.).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є наукове обґрунтування і розробка методичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування систем управління на засадах урахування економічного ризику для підвищення соціально-економічної ефективності діяльності підприємства.

Поставлена мета зумовила необхідність розв'язання таких завдань:

- удосконалити поняття ризик-менеджменту як елемента системи управління підприємством;

- проаналізувати методи уникнення та зниження ступеня економічного ризику і, в разі необхідності, запропонувати нові;

- проаналізувати методи кількісного аналізу економічного ризику та розробити нові підходи з метою отримання кількісної оцінки ризику;

- розробити систему оцінки інформаційного забезпечення управління економічним ризиком підприємства;

- сформулювати конкретні рекомендації щодо вдосконалення формування елементів систем управління підприємством, враховуючи фактор економічного ризику.

Об'єктом дослідження є процеси управління підприємством в умовах економічного ризику.

Предметом дослідження є принципи, способи та методико-прикладні аспекти формування систем управління підприємством на засадах ризик-менеджменту.

У процесі роботи застосовувалися такі методи: економіко-статистичний, графічний (кількісний аналіз економічного ризику на підприємствах і розробка нових підходів кількісної оцінки економічного ризику), аналітичний і логічний (виявлення теоретико-методичних і прикладних проблем формування та функціонування систем управління підприємством за умов існування економічного ризику), системного аналізу та економіко-математичні (розробка методологічних рекомендацій формування систем управління підприємством на засадах урахування економічного ризику).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в наступному:

- дістало подальшого розвитку поняття ризик-менеджменту як конкретної функції менеджменту, яка реалізується через загальні; набуло подальшого розвитку обґрунтування необхідності удосконалення ризик-менеджменту шляхом об'єднання (злиття) підприємств, лобіювання корпоративних інтересів і залучення керівників однієї організації до виконання управлінських функцій в інших організаціях (перехрещення керівного апарату) як ефективних методів зниження ступеня економічних ризиків;

- удосконалено метод аналізу інформаційного забезпечення управління економічним ризиком. Запропоновано показники: динамічності, структурної надійності та точності, які розраховуються експертним методом;

- вперше розроблено концептуальний підхід до оцінки економічного ризику як багатогранного економічного явища з застосуванням методу кластерного аналізу. Згідно з запропонованим підходом здійснено інтегральну оцінку економічного ризику за декількома параметрами, яка дає змогу отримати достовірні результати для прийняття управлінських рішень;

- дістало подальшого розвитку формування методичних рекомендацій щодо розробки системи планування на засадах урахування економічного ризику на підприємстві, які полягають у необхідності проведення якісного та кількісного аналізу ризику, що дає можливість в подальшому встановити оптимальний плановий період, стратегію, цілі, склад системи планів, а також послідовність етапів планування, тобто конкретні складові системи планування, які стануть органічним елементом системи управління підприємства, що забезпечить її ефективне функціонування;

- удосконалено методичні рекомендації стосовно побудови системи мотивації з урахуванням економічного ризику, що базуються на використанні моделі, в основу якої покладено виявлення схильності підприємства до ризику на засадах аналізу стратегії підприємства та стратегії ризик-менеджменту і визначення стимулів і способів оплати праці, для стимулювання працівників до прийняття та реалізації управлінських рішень з оптимальним ступенем економічного ризику. При цьому економічний ризик розглядається як одна з потреб системи мотивації для певної категорії працівників (схильних до ризику).

- з нових позицій розроблено модель системи контролювання, згідно з якою контроль спрямовується на уникнення міри відхилення, спричиненого економічним ризиком, тобто виконуватиме насамперед превентивну функцію. Ця модель дає змогу узгодити роботу елементів системи управління, в тому числі ризик-менеджменту, в процесі розробки та виконання контролю і водночас уникнути дублювання управлінських функцій.

Практичне значення одержаних результатів. Практичне значення результатів дослідження полягає в розробці методичних рекомендацій щодо управління економічним ризиком, формування систем менеджменту підприємства з урахуванням економічного ризику, напрямів і механізмів інтеграції ризик-менеджменту в системи управління.

Практичне значення отриманих результатів підтверджують позитивні відгуки та довідки про впровадження на підприємствах ЗАТ “Бавовнопрядильна фабрика” (довідка № 20/15 від 4.02.2003р.), ВАТ “Комунпостач” (довідка № 01/015 від 26.01.2003р.) та СП “Фукс мастила Україна” (довідка № 01/018 від 1.02.2003р.). Результати досліджень також використовуються в навчальному процесі при викладанні дисципліни “Основи менеджменту” та “Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності” у системі підготовки за напрямом “Менеджмент” в Національному університеті “Львівська політехніка” (довідка № 68-14-472 від 4.03.2003р.).

Особистий внесок автора. Усі наукові результати, викладені в дисертації, отримані й опрацьовані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в роботі використані лише ті ідеї, положення і розрахунки, які є результатом особистої роботи здобувача і становлять його індивідуальний внесок.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідались на міжнародній науково-практичній конференції “Ризикологія в економіці та підприємництві” (Київ, 2001), міжнародній науковій студентсько-аспірантській конференції “Україна в 21 ст.: Формування економічної системи” (Львів, 2001), міжнародній науково-практичній конференції “Реформування фінансово-кредитної системи і стимулювання економічного зростання” (Луцьк, 2001, 2002), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Формування нової парадигми економічної теорії в Україні” (Львів, 2001), міжнародній науково-практичній конференції “Менеджмент і міжнародне підприємництво” (Львів, 2001), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми розвитку регіонів та підприємств на початку 21 століття (Полтава, 2001), I Всеукраїнській конференції студентів і аспірантів “Сучасні технології ведення бізнесу в Україні” (Київ, 2002), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Економічні проблеми ринкової трансформації України” (Львів, 2002), на наукових семінарах кафедри менеджменту і міжнародного підприємництва Національного університету “Львівська політехніка”.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт загальним обсягом 4,36 друкованих аркушів, з них особисто автору належить 2,91 друкованих аркушів. У фахових виданнях опубліковано 9 наукових робіт.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів і висновків. Загальний обсяг дисертації 201 стор., (у тому числі 46 таблиць, 38 рисунків). Список використаних джерел включає 224 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи, визначено мету та основні завдання, предмет та об'єкт дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі роботи “Теоретичні основи та прикладні аспекти дослідження економічного ризику в процесі управління підприємством” визначено сутність управління економічним ризиком як конкретної функції менеджменту. Проаналізовано існуючі методи зниження економічного ризику та запропоновано нові. Розроблено систему оцінки інформаційного забезпечення управління економічним ризиком.

Однією з основних причин появи збиткових підприємств (табл. 1), а також великої кількості підприємств-банкрутів є недосконалість систем управління.

Таблиця 1

Збиткові підприємства та організації в економіці України

Галузі економіки	Роки
	2000	2001
	Відсотків до загальної кількості підприємств (організацій)	Сума збитків, млн грн	Відсотків до загальної кількості підприємств (організацій)	Сума збитків, млн грн
Всього*	37,7	22190,4	38,2	21062,8
Сільське господарство, мисливство та лісове господарство	34,5	1532,9	42,6	1650,9
Промисловість	42,2	9810,3	41,1	10484,7
Будівництво	40,0	843,1	36,5	661,5
Оптова та роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту	36,3	4323,3	36,3	4455,2
Готелі та ресторани	44,1	112,7	44,4	125,4
Транспорт і зв'язок	47,4	3823,6	45,0	883,9
Постачання та збут	57	197	57	139
Фінансова діяльність	38,8	172,4	37,0	99,7
Операції з нерухомістю, здавання під найм і послуги юридичним особам	32,3	1223,4	35,7	1983,9
Колективні, громадські та особисті послуги	37,9	190,8	38,8	495,6
* Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування (крім банків і бюджетних установ).

Джерело: Статистичний довідник України за 2001 рік. - К.: Техніка, 2002.- С. 72.

Так, за дев'ять місяців 2000 р. арбітражні суди отримали 6108 позовних заяв про банкрутство. Серед них без розгляду залишилася 1021 заява, винесено 2893 постанов про визнання суб'єктів господарювання банкрутами. Для порівняння, у 1996 р. таких позовів було лише 4454, з них банкрутами визнано 1694 суб'єктів господарювання.

Причини такого становища українських підприємств можна шукати у загальному спаді вітчизняної економіки протягом останніх років. Проте кількість підприємств-банкрутів і збиткових зростає навіть у країнах, де спостерігається економічне зростання.

Зокрема, згідно з офіційною статистикою, протягом 80-90-х років XX ст., попри економічне піднесення, кількість підприємств-банкрутів у США зростала. В Японії щомісяця близько 3 тис. малих і середніх підприємств припиняють свою діяльність. Однією з причин цього явища є поява нових видів економічних ризиків, зміна інтенсивності їх впливу і неготовність менеджменту підприємств до внутрішніх адекватних змін через відсутність ризик-менеджменту або його неефективність.

Під управлінням економічним ризиком (ризик-менеджмент) ми розуміємо конкретну функцію системи менеджменту, яка послідовно реалізується шляхом планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання і спрямована на уникнення, обмеження негативних наслідків або отримання додаткових вигод у результаті настання ризикованих подій.

У дисертації підрозділам ризик-менеджменту запропоновано використовувати управлінські інструменти об'єднання (злиття) підприємств, лобіювання корпоративних інтересів та перехрещення керівного апарату як ефективних методів зниження ступеня економічних ризиків. Перехрещення директорату організацій означає, що член або члени правління однієї організації одночасно виступають членами правління інших організацій. На підставі вивчення українського законодавства та практики застосування методів зниження ступеня ризику визначено, що однією з основних перешкод для розвитку ризик-менеджменту є недосконалість або відсутність законодавчо-нормативних актів, які б регулювали процеси злиття та лобіювання корпоративних інтересів у діяльності вітчизняних підприємств.

Ефективне управління економічним ризиком потребує розробки ефективної інформаційної системи, оскільки вона є одним із найважливіших елементів управлінської діяльності. Тому досліджено проблему розробки інформаційного забезпечення та запропоновано враховувати параметри динамічності, структурної надійності та точності, що в поєднанні з уже відомими показниками дало змогу розробити систему оцінки чинного інформаційного забезпечення підприємства.

Точність характеризує величину допустимого відхилення в роботі інформаційної системи (ІС). Структурна надійність - це властивість ІС забезпечувати даними, уникаючи дублювання, надлишку та нечіткості інформації, шляхом оптимізації власної організаційної структури. Показник динамічності характеризує швидкість реакції інформаційної системи на зміни в навколишньому середовищі, тобто швидкість отримання необробленої бази даних.

Коефіцієнт точності ():

, (1)

де Пд - показники дезінформації; По - загальна кількість показників.

Коефіцієнт структурної надійності ():

, (2)

де Пнадл. - показники надлишкової інформації; Пнеч. - показники нечіткої інформації; Пдубл. - показники дублювання інформації.

Коефіцієнт динамічності ():

, (3)

де КР - кількість своєчасних реакцій ІС на зміни в навколишньому середовищі; КЗ - кількість змін у навколишньому середовищі.

У другому розділі “Кількісний аналіз економічного ризику” висвітлено загальні підходи до кількісної оцінки економічного ризику. Запропоновано концептуальний підхід оцінки економічного ризику як багатогранного економічного явища з використанням кластерного аналізу.

Аналіз методів кількісної оцінки економічного ризику, їх недоліків і переваг засвідчив їхню недосконалість. Одним із недоліків кількісного підходу є те, що для практичного застосування методів необхідно володіти повною та економічно вигідною інформацією, мати кваліфікованих спеціалістів, програмне забезпечення та інші ресурси. Тому вихід слід шукати в оцінці економічного ризику на підставі аналізу фінансового стану підприємства.

Різні методи та інструменти оцінки економічного ризику, на жаль, різняться між собою не тільки складністю застосування та витратами ресурсів, а й результатами. Розбіжність у результатах може призвести до помилок в управлінських рішеннях і висновках. Для підвищення точності результатів доцільно економічний ризик оцінювати низкою показників, оскільки він є багатогранним економічним явищем. Прийняти ж остаточне рішення та дійти висновків щодо рівня ризику за неузгодженості кількісних показників пропонується шляхом порівняння за вибраними параметрами одночасно.

У дисертаційній роботі розроблено концептуальний підхід до оцінки економічного ризику як багатогранного економічного явища з використанням кластерного аналізу. На рис. 1 показано послідовність процесу кількісного аналізу економічного ризику з використанням методу кластерного аналізу.

Зворотний

зв'язок

Так

Ні

Рис. 1. Процес кількісного аналізу економічного ризику з використанням методу кластерного аналізу

Для кількісного аналізу економічного ризику підприємств запропоновано використовувати такі показники: коефіцієнт варіації доходів підприємств (CV); показники оцінки ризику банкрутства - Z та R, які водночас є інтегральними фінансовими показниками.

Ці показники розраховані за квартальними фінансовими звітами станом на 1.01.2002р. для таких промислових підприємств: ВАТ “Томашпільський цукровий завод”, ВАТ “Смілянський цукровий завод”, ВАТ “Бродецький цукровий завод”, ВАТ “Лохвицький цукровий завод”, ВАТ “Волочиський цукровий завод”, ВАТ “Яреськівський цукровий завод”, ВАТ “Гілея”, ВАТ “Іванопільський цукровий завод”. Варто зазначити, що мінімального рівня економічного ризику досягатиме підприємство за умови, що значення показника CV буде якнайменшим, а значення показників Z та R будуть якнайбільшими. Склад кластерів отриманих ітеративним методом k-середніх в результаті кластеризації наведено у табл. 2.

Високим рівнем економічного ризику характеризується діяльність підприємств, які увійшли у кластер № 2: наприклад, середнє значення коефіцієнта варіації підприємств є найвищим, а середнє значення показника ризику банкрутства Z - найнижчим. У перший кластер входять підприємства з низьким рівнем економічного ризику, оскільки середній показник коефіцієнта варіації доходів є низьким, тоді як значення показників ризику банкрутства досить високі.

Таблиця 2

Склад кластерів

Кластери	Об'єкти класифікації
1	ВАТ “Волочиський цукровий завод”, ВАТ “Яреськівський цукровий завод”, ВАТ “Іванопільський цукровий завод”.
2	ВАТ “Лохвицький цукровий завод”, ВАТ “Смілянський цукровий завод”, ВАТ “Томашпільський цукровий завод”, ВАТ “Гілея”, ВАТ “Бродецький цукровий завод”.

Дослідження показують, що отримані результати застосування такої методики з використанням кластерного аналізу будуть корисними як для самих підприємств, так і для потенційних інвесторів та кредиторів, які зможуть об'єднати своїх клієнтів у групи за рівнем економічного ризику. Крім того, за допомогою кластерного аналізу можна згрупувати окремі ризики підприємства або ризики за окремими видами діяльності з метою виявлення найбільш небезпечних, і, відповідно до створених груп, застосовувати методи зниження ступеня ризику. Це значно зменшить витрати на розробку та застосування методів зниження ризику.

У третьому розділі “Побудова систем управління підприємством на засадах урахування фактора економічного ризику” сформульовані методичні рекомендації щодо удосконалення основних елементів системи управління підприємством з урахуванням фактора економічного ризику. Для цього в основу аналізу покладено вплив економічного ризику на формування систем управління підприємством на засадах функціонального підходу.

Ґрунтуючись на концептуальних засадах теорії менеджменту та узагальнивши специфічні аспекти об'єктивного існування економічного ризику у вітчизняній економіці, варто виокремити низку особливостей побудови та функціонування систем управління з урахуванням фактора економічного ризику.

Дослідження дають підстави для висновків про те, що в системі планування плановий період підприємств безпосередньо залежить від ступеня економічного ризику. Підтвердженням цього є планові періоди на підприємствах в різних країнах. Згідно з дослідженнями, ступінь економічного ризику для українських підприємств набагато вищий, ніж для тих, які діють на ринках економічно розвинених країн, відповідно, й плановий період повинен бути набагато коротшим.

Щодо самого планового процесу з урахуванням економічного ризику, то його перший етап залежить від стадії життєвого циклу підприємства. Для щойно створених та діючих підприємств, які переглядають напрями і сфери діяльності (перебувають на стадії “народження” або “спаду” життєвого циклу підприємства) на початковому етапі доцільно визначити місію, стратегію, цілі. Далі підрозділ ризик-менеджменту проводить якісний та кількісний аналіз економічних ризиків. Врахувавши результати аналізу, відділ планування встановлює кінцеві кількісні та якісні показники планів організації. Для підприємств, які успішно функціонують на ринку, початковим етапом стратегічного планування є аналіз фактора економічного ризику, а визначення цілей - відповідно наступним.

Під впливом фактора ризику у діяльності підприємства часто відбуваються відхилення від розробленого стратегічного плану в позитивний чи негативний бік залежно від ситуації, що склалась, та ефективності менеджменту організації. Дослідженням встановлено, що значний позитивний розрив деколи більш небезпечний для діяльності вітчизняних підприємств, ніж негативний. Причина полягає в різкому зростанні доходів або можливостей підприємства, що потребує залучення додаткових ресурсів та спричиняє додаткові витрати, відповідно вимагає побудови нової ефективної системи управління. Якщо підприємству не вдасться за короткий час створити відповідну систему менеджменту, позитивний розрив переросте в негативний або обернеться збитками. Крім того, таке зростання показників діяльності підприємства у вигляді позитивного розриву може бути одноразовим, випадковим і організації доведеться скорочувати споживання ресурсів, витрачати додаткові кошти на реорганізацію системи менеджменту. В таких випадках необхідно розробити альтернативні стратегії розвитку підприємства та формування оптимістичного, песимістичного і найбільш ймовірного варіантів стратегічного плану підприємства з урахуванням впливу економічного ризику та уникати значних відхилень.

Крім того, планування повинно бути комплексним, тобто варто складати як короткострокові плани з урахуванням економічного ризику для ефективної поточної діяльності, так і стратегічні, щоб забезпечити основні орієнтири та досягти мети. Розробка стратегічного плану дає змогу встановити орієнтири для оперативних планів, своєчасно застосувати превентивні заходи в системах управління та надати впевненості персоналу у довгостроковому функціонуванні підприємства. Складання лише короткострокових планів, що є поширеним методом планування у практиці вітчизняних підприємств, негативно позначається, як правило, в довгострокових періодах.

Слід зазначити, що до розробки стратегічних планів необхідно залучати виконавців, що дасть змогу сформувати їх прийнятними для самих виконавців і, як наслідок, скоротити періоду реалізації планів. У ризик-середовищі реакція на зовнішні зміни повинна бути миттєвою, а період реалізації планів - якомога коротшим.

Узагальнивши фактичні матеріали промислових підприємств, доходимо висновку, що для побудови ефективної організаційної структури управління в умовах ризику необхідно вибрати базову структуру, модифікувати її з урахуванням виявлених видів та обсягів ризиків і доповнити усіма необхідними механізмами координації та комунікації для виконання поставлених завдань.

Аналіз наукових позицій щодо ефективності централізації управління за умов ризику дає змогу дійти висновку про необхідність урахування загальних макроекономічних тенденцій. За економічного зростання ефективною буде децентралізація з урахуванням фактора економічного ризику, тоді як централізація буде більш ефективною в період економічного спаду.

Дослідження побудови та функціонування системи мотивації за умов економічного ризику дало змогу з'ясувати, що економічний ризик є потребою для певної категорії працівників (схильних до ризику). Якщо розглядати ризик як потребу працівників, то його слід віднести до вторинних (психологічних) потреб. Важливо виявити також схильність до ризику самого підприємства. Це можна зробити, проаналізувавши стратегію та цілі підприємства, а також стратегію ризик-менеджменту. Як відомо, система мотивації повинна стимулювати працівників на досягнення розробленої стратегії та поставлених цілей, а отже, на прийняття і реалізацію управлінських рішень з оптимальним ступенем економічного ризику. Тому систему мотивації слід узгодити як зі стратегією підприємства, так і зі стратегією ризик-менеджменту. Тобто, якщо підприємство обрало ризиковану стратегію, то система стимулів повинна мотивувати управлінців на прийняття та реалізацію рішень зі значним ступенем економічного ризику, виходячи зі стратегії ризик-менеджменту (рис. 2).

Зворотний

зв'язок

Вибір менеджером моделі прийняття управлінського рішення з

урахуванням фактора економічного ризику

Рис. 2. Узгодження стратегії підприємства, ризик-менеджменту та системи мотивації щодо прийняття управлінських рішень із оптимальним ступенем економічного ризику

Дуже важливо, враховуючи мінливість ризик-середовища, здійснювати моніторинг потреб і відповідно змінювати та вдосконалювати систему мотивації. Одним із основних стимулів за умов економічного ризику, як показало опитування працівників різних підприємств, є адекватна заробітна плата.

Заробітна плата повинна складатися з двох частин - постійної та змінної. Постійна частина заробітної плати (З1) виплачуватиметься незалежно від результатів діяльності підприємства. Змінна частина (З2) залежатиме від конкретних результатів діяльності підприємства, тобто від прийнятих та реалізованих управлінських рішень з часткою економічного ризику. Ця частина заробітної плати комісійна і розраховується за формулою:

З2 = , (4)

де хr - значення результуючого показника; С - ставка комісійна за прийняття рішень із оптимальним ступенем економічного ризику, %.

Ми пропонуємо керівництву підприємств самостійно встановлювати дану ставку виходячи із ступеня ризику у прийнятих та реалізованих рішеннях.

Аналіз існуючих систем контролювання свідчить, що основний їхній недолік полягає у відсутності спрямування на уникнення майбутніх можливих відхилень та порушень у діяльності підприємства. Однак, як відомо, однією з основних причин відхилень є економічні ризики. Водночас вплив економічних ризиків можна передбачити та спрогнозувати, а, отже, уникнути міри відхилень. Тому розроблено модель системи контролювання з урахуванням впливу економічних ризиків і взаємодії з іншими основними елементами системи управління (рис. 3).

Послідовність кроків, яка відповідає наведеній на рис. 3 моделі, дасть змогу підприємству ефективно використовувати процедури контролювання, а отже, звести до мінімуму помилки у майбутньому.

Перевагою пропонованої системи контролювання є те, що вона спрямована на досягнення майбутніх результатів, тобто основним завданням цього контролю є не виявлення помилок минулих часів, а застосування заходів та дій, спрямованих на уникнення прогнозованої міри відхилення. Основною функцією такої системи контролювання повинна стати превентивна, а лише потім - оперативна, комунікативна, інформативна та захисна функції.

Отримані результати дослідження інтеграції ризик-менеджменту в системи управління підприємством, зведені в табл. 3.

Запропоновані заходи та механізми не забезпечують повного врахування економічного ризику, але відіграють значну роль в управлінні економічним ризиком й підвищенні ефективності систем менеджменту підприємств

Ні

Так

Ні

Так

Елементи системи менеджменту організації

Рис. 3. Модель процесу контролювання в системі менеджменту підприємства з урахуванням економічних ризиків

Таблиця 3

Управління економічним ризиком у системі менеджменту підприємства

Етапи процесу управління підприємством	Організаційно-економічний механізм інтеграції ризик-менеджменту в системи менеджменту підприємства на засадах реалізації етапів управління	Очікувані результати внаслідок реалізації етапів
1. Формування функцій менеджменту: - планування діяльності підприємства;	Розробка комплексної стратегії ризик-менеджменту. Узгодження стратегічних та оперативних планів управління ризиком. Вибір оптимального планового періоду. Формування органів управління ризик-менеджментом. Перерозподіл повноважень та обов'язків між структурними підрозділами. Розробка посадових інструкцій. Поєднання принципу централізації та децентралізації управління. Застосування адаптивних, як базових, організаційних структур управління підприємством. Розробка системи стимулювання праці ризик-менеджерів. Стимулювання працівників до прийняття управлінських рішень із оптимальним ступенем економічного ризику. Створення моніторингу системи мотивації відповідно до мінливості ризик-середовища Контроль виконання плану управління ризиками, аналіз результатів господарської діяльності підприємства. Збір, обробка та аналіз інформації про діяльність підприємства з урахуванням фактора ризику. Усунення міри відхилення у системі ризик-менеджменту.	Орієнтація планів на стійкий розвиток підприємства без значних відхилень як в позитивний, так і в негативний бік. Удосконалена організаційна структура управління підприємством на засадах модифікації до виявлених суттєвих економічних ризиків. Удосконалена система мотивації на засадах інтерпретації економічного ризику як потреби і відповідно його задоволення, узгодження системи оплати праці із стратегією підприємства та ризик-менеджменту із застосуванням комісійної ставки для стимулювання прийняття рішень менеджерами з оптимальним ступенем економічного ризику. Налагоджена система контролю із реалізацією превентивної функції. Стабільний соціально-економічний розвиток підприємства.
	- організування діяльності підприємства; - мотивування діяльності підприємства; - контролюван-ня діяльності підприємства; - регулювання діяльності підприємства.
2. Формування методів менеджменту	Формування методів ризик-менеджменту.	Менеджмент підприємства із органічним поєднанням індивідуальних, колективних та суспільних інтересів.
3. Прийняття управлінських рішень	Прийняття управлінських рішень щодо інтеграції ризик-менеджменту в системи управління підприємством.	Реалізована стратегія підприємства шляхом прийняття управлінських рішень із оптимальним ступенем економічного ризику.

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичні узагальнення та нові вирішення наукової проблеми управління економічним ризиком на підприємстві, що проявляється в поступовій інтеграції ризик-менеджменту в систем управління підприємством. На підставі аналізу методів зниження ступеня економічного ризику запропоновано підрозділу ризик-менеджменту підприємства використовувати лобіювання, злиття підприємств і перехрещення директорату організацій. Окреслені основні напрями та можливості застосування цих методів зниження економічного ризику для різних видів підприємств.

2. На підставі узагальнення теоретичних досліджень і практичних матеріалів встановлено низку недоліків прикладного застосування існуючих методів кількісної оцінки економічного ризику. Підприємствам із незначними ресурсами запропоновано оцінювати економічний ризик на засадах фінансового аналізу. А підприємствам, які мають достатньо ресурсів, слід оцінювати, ґрунтуючись на тому, що економічний ризик є багатогранним економічним явищем і для точності результатів доцільно оцінювати ризик низкою показників. Прийняти ж остаточне рішення та дійти висновків щодо рівня ризику за наявності неузгодженості його кількісних показників можна за допомогою порівняння з декількох параметрів одночасно. Для цього розроблено відповідну методику кількісної оцінки економічного ризику з використанням методу кластерного аналізу.

3. Проведений елементно-функціональний аналіз систем управління надав можливість рекомендувати відділу планування підприємства при формуванні та функціонуванні системи планування за умов економічного ризику встановлювати оптимальний плановий період, виходячи з величини економічного ризику, запровадити комплексне планування, для скорочення періоду реалізації планів залучати безпосередніх виконавців, а також уникати міри відхилень як у позитивний, так і негативний боки, оскільки значні позитивні результати у вигляді надприбутків у короткостроковому періоді можуть обернутись негативними наслідками в довгостроковому.

4. На підставі дослідження запропоновано науковцям та управлінцям економічний ризик розглядати як одну із основних потреб певної категорії працівників (схильних до ризику), яку необхідно навчитись задовольняти. Основним же стимулом за умов високого рівня економічного ризику та невизначеності є адекватна заробітна плата. Узгодження стратегії управління підприємством, ризик-менеджменту та цілей системи мотивації породжує синергізм господарювання - ефект об'єднання творчих потенціалів та інтересів керівників і безпосередньо учасників виробничого процесу. Цей ефект насамперед проявляється в ефективності і гнучкості систем управління за умов економічного ризику. Також визначено, що економічний ризик спричиняє відхилення у діяльності підприємства, тому велика кількість систем контролювання вітчизняних підприємств лише фіксує такі відхилення. Для зміни ситуації запропонована модель, згідно з якою контроль спрямований на уникнення міри відхилення, спричиненого економічним ризиком.

5. На підставі результатів дисертаційного дослідження можна рекомендувати:

5.1. Міністерству освіти і науки України для підготовки спеціалістів у сфері управління застосовувати теоретичні та методологічні положення дисертації щодо особливостей формування систем управління підприємством на засадах ризик-менеджменту у навчальному процесі;

5.2. Міністерству економіки та з питань європейської інтеграції України використовувати результати дослідження при ідентифікації підприємств-банкрутів на засадах кількісного аналізу економічного ризику організації.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у фахових виданнях

1. Подольчак Н.Ю. Управління фінансовими ризиками на підприємствах // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: економічні науки. - 2001. - №3. - С. 275-279.

2. Кузьмін О.Є., Подольчак Н.Ю. Формування організаційної структури з урахуванням економічного ризику // Регіональні перспективи. - Кременчук, 2001. - №5-6. - С. 203-205. (Особистий внесок здобувача: проаналізовано ефективність організаційних структур управління з урахуванням економічного ризику).

3. Кузьмін О.Є., Подольчак Н.Ю. Планування діяльності підприємства з урахуванням економічного ризику // Формування нової парадигми економічної теорії в Україні. Науковий збірник Львівського національного університету імені І. Франка “Формування ринкової економіки в Україні”. - Спецвипуск №8. - Львів: Інтереко, 2001. - С. 415-421. (Особистий внесок здобувача: викладено вимоги до системи планування за умов економічного ризику).

4. Кузьмін О.Є., Подольчак Н.Ю. Врахування фактора ризику при плануванні зовнішньоекономічної діяльності // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. - №436. - С. 43-48. (Особистий внесок здобувача: розроблено модель врахування економічного ризику при плануванні зовнішньоекономічної діяльності).

5. Подольчак Н.Ю. Класифікація ризиків та методи їх зниження // Вісник Національного університету “Львівська політехніка”: “Менеджмент та підприємництво в Україні: Етапи становлення та проблеми розвитку”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. - №457. - С. 23-32.

6. Кузьмін О.Є., Подольчак Н.Ю. Інформаційна система формування та функціонування менеджменту підприємства в умовах економічного ризику // Соціально-економічні дослідження в перехідній період. Проблеми управління інноваційною діяльністю: Збірник наукових праць. Випуск 4. / НАН України. ІРД. - Львів, 2002. - С. 242-248. (Особистий внесок здобувача: розроблено систему оцінки інформаційної системи з урахуванням фактора ризику).

7. Кузьмін О.Є., Подольчак Н.Ю. Кількісний аналіз економічного ризику за допомогою фінансових індикаторів та оцінка ризику банкрутства підприємства // Науковий вісник Волинського державного університету ім. Лесі Українки. Серія: економічні науки. - 2002. - №2. - С. 214-218. (Особистий внесок здобувача: подано систему фінансових індикаторів для кількісного аналізу економічного ризику).

8. Подольчак Н.Ю. Побудова системи контролю з урахуванням фактора економічного ризику // Вісник Національного університету “Львівська політехніка” “Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення та проблеми розвитку”. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2002. - №466. - С. 114-123.

9. Подольчак Н.Ю. Оцінка економічного ризику підприємства на основі кластерного аналізу // Регіональна економіка. - 2002. - №4.- Львів: НАН України, ІРД - С.260-266.

Публікації, що додатково відображають наукові результати дисертації

10. Давидяк С.І., Кузьмін О.Є., Подольчак Н.Ю. Процес управління ризиком на автомобілебудівних підприємствах // Щорічний науково-виробничий журнал “Проектування, виробництво та експлуатація автотранспортних засобів, поїздів та нафтопроводів”. - 2001. - №8. - С. 54-55. (Особистий внесок здобувача: показано особливості управлінням ризиком на автомобілебудівних підприємствах).

11. Кузьмін О.Є., Подольчак Н.Ю. Методи мінімізації ризиків у системі менеджменту підприємства // Ризикологія в економіці та підприємництві: Збірник наукових праць за матеріалами міжнародної науково-практичної конференції. - Київ, 2001. - С. 213-214. (Особистий внесок здобувача: подано умови застосування методів мінімізації ризиків).

12. Подольчак Н.Ю. Проблеми практичної розбудови ризик-менеджменту підприємства в Україні // Менеджмент і міжнародне підприємництво. Збірник матеріалів міжнародної науково-прикладної конференції. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2001. - С. 90-91.

13. Подольчак Н.Ю. Економічний ризик та причини його виникнення в процесі виробничо-господарської діяльності підприємства // Україна в XXI ст.: Формування економічної системи. Матеріали міжнародної наукової студентсько-аспірантської конференції. - Львів, 2001. - С. 263-264.

14. Подольчак Н.Ю. Необхідність урахування економічного ризику при формуванні та реорганізації систем менеджменту підприємств // Сучасні технології ведення бізнесу в Україні: Матеріали I Всеукраїнської конференції студентів і аспірантів. - К.: “Економіка і право”, 2002. - С. 105-107.

15. Подольчак Н.Ю. Графічний метод оцінки економічного ризику в системі менеджменту підприємства // Економічні проблеми ринкової трансформації України: Тези доповідей Всеукраїнської науково-практичної конференції. - Львів: ЛБІ НБУ, 2002. - С. 194-195.

економічний ризик менеджмент аналіз

АНОТАЦІЯ

Подольчак Н.Ю. Формування систем управління підприємством на засадах ризик-менеджменту. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.01 - економіка, організація і управління підприємствами. - Національний університет “Львівська політехніка”, Львів, 2003.

Дисертаційну роботу присвячено розробці ефективних систем управління в умовах об'єктивного існування економічного ризику. Менеджменту підприємства для стабільної виробничо-господарської діяльності слід навчитись ефективно управляти економічним ризиком.

Вдосконалено процедуру якісного аналізу економічного ризику шляхом уточнення тлумачення ризик-менеджменту як конкретної функції менеджменту, природи виникнення економічного ризику, вдосконалення класифікації та самого процесу реалізації ризик-менеджменту на підприємствах. Запропоновано розглядати та використовувати на практиці лобіювання корпоративних інтересів, перехрещення директорату організацій, а також злиття підприємств як ефективних методів зниження ступеня ризику.

Набули подальшого розвитку в роботі методи кількісної оцінки економічного ризику на основі фінансового аналізу, суб'єктивно-об'єктивного підходу, та кластерного аналізу. Запропоновано моделі та механізми врахування економічного ризику при формуванні та функціонуванні кожного із основних елементів систем менеджменту підприємства, дотримуючись при цьому принципу цілісності самої системи.

Ключові слова: система управління, економічний ризик, ризик-менеджмент, оцінка економічного ризику, врахування ризику.

АННОТАЦИЯ

Подольчак Н.Ю. Формирование систем управления предприятий на основе риск-менеджмента. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.01 - экономика, организация и управление предприятиями. - Национальный университет “Львовская политехника”, Львов, 2003.

В диссертации осуществлена постановка и решение новой актуальной задачи разработки систем управления в условиях экономического риска. Эффективная система менеджмента должна учитывать фактор экономического риска как на стадии формирования, так и в самом процессе использования её в управлении предприятием.

Предложено совершенствование процедуры качественного анализа экономического риска с помощью уточнения понятия риск-менеджмента как конкретной функции менеджмента, природы экономического риска, совершенствования классификации и реализации риск-менеджмента в практике организаций. Предложено рассматривать и использовать лоббирование корпоративных интересов, переплетающийся директорат и слияние предприятий как эффективные методы снижения экономического риска предприятия.

Проведен анализ количественной оценки экономического риска и предложены методы оценки на базе финансового анализа, субъективно-объективного подхода и кластерного анализа. Предложены модели и механизмы учёта влияния экономического риска в процессе формирования и функционирования основных элементов систем управления предприятий с использованиям принципа целостности самой системы.

Ключевые слова: система управления, экономический риск, риск-менеджмент, оценка экономического риска, учёт риска.

SUMMARY

Podolchak N.Y. Forming Management System Basing on Risk-Management. - Munuscript.

The thesis for competition of candidate of economic sciences degree on speciality 08.06.01 - economy, organizations and management of enterprises - Lviv National Polytechnic University, the Ministry of Education and Sciences of Ukraine, Lviv, 2003.

Today the so-called “process of transformation” connected with social and economic instabilities and globalization of the world economy taking place in Ukraine are the reasons of uncertainty. In such conditions avoidance of consideration of risk factor is dangerous for all types of organisations. The quantity of unprofitable enterprises and bankrupts is increasing rapidly. Formation of management system is the first step of enterprise creation and functioning. Thus at this moment accounting of economic risk affords the company to be more efficient in conditions of uncertainty is being born by inner and outer changes and lack of information.

The thesis is dedicated to the theoretical-conceptual and applied aspects of forming management system considering economic risk. The author gave a new explanation of risk-management as a concrete function of management system that is realized through planning, organization, motivation, control and regulation. Such a concrete function is directed on liquidation and reduction negative consequences or gaining additional benefits as the result of risky events. For better understanding of risk-management process the classifications by the criteria of appearing and distinguishing of resource risk were elaborated. The author elucidated ways of decreasing of the corporate economic risk and accentuated factors that influence choice of methods of economic risk decrease. Then it was offered to put into practice three new methods of the economic risk reduction. They are merging, interlocking directorates and lobbying. Besides that the author proposed indicators (exactness, dynamics, structural reliability) of enterprise informational system evaluation of considering the factor of risk.

In this research methods of quantative analysis of the economic risk using new approaches were improved. For enterprise with lack of resources the best ways of quantative evaluation lay in financial ratio analysis. The author offered system of financial indicators of risk estimation based on official government documents and scientific publications. Then he elucidated different ways of bankruptcy risk estimation and considered advantages and disadvantages of them.

Estimation of economic risk by methods of subjective-objective and cluster analysis methods was proposed. Subjective-objective analysis gives an opportunity to compare different types of enterprise economic risks and enterprise risks using graphs. The graphical solution for the risk-managers helps to understand how the economic risk affect corporate. Contrary to that cluster analysis affords to get correct level of economic risk. Cluster analysis classifies enterprises by a few indicators simultaneously. In addition to that the author shows advantages of using cluster analysis in the corporate risk-management.

Theoretical argumentation of complex approach to practical forming of the main corporate management system elements considering economic risk was elaborated. Moreover economic risk analysis should be implemented into the process of corporate planning. It is very important in conditions of risk to find optimal planning period. Besides that, enterprise should form complex of plans and avoid deflections in process of realization of these plans because significant profits in short-term period could result in losses in long-term period. It is recommended to involve managerial staff into the process of enterprise plan elaboration that will allow to decrease period of plan's realization. Management structure of firm must be flexible and simple in the Ukrainian economy. The main ways and principles of forming the enterprise management system are determined and proposals about organization of its process considering the economic risk are elaborated in the dissertation.

Economic risk is a factor of motivation for some people. Therefore managers can use this people in fields that require decision-making process with optimal level of economic risk. As the result the author concluded that motivation system should consider enterprise strategy and aim of risk-management. Being one of the elements of the motivation system personnel earnings is among basic stimuli of all management levels.