Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства
Структура, види і зміст інноваційно-інвестиційного процесу, особливості управління ним на підприємстві. Характер впливу факторного простору на зміст і характеристики фаз процесу, модель формування системи управління та оцінка її практичної ефективності.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | автореферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.07.2014 |
| Размер файла | 34,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Розвиток цивілізації в ХХ сторіччі показав, що найважливішим фактором сталого економічного зростання економіки є інвестування в науково-технічні інновації.
Особливого значення інноваційно-інвестиційні процеси набувають у країнах з перехідною економікою, якою є Україна. Ринкові відносини, з їхньою жорсткою конкуренцією, ставлять більшість існуючих підприємств перед необхідністю зміни виробничого апарату, технологічних змін, упровадження конкурентоспроможних наукомістких виробництв, управлінських нововведень за рахунок енергійної інноваційно-інвестиційної діяльності. Тому інноваційна модель економіки обрана як стратегія розвитку держави на наступне десятиріччя.
В останні роки спостерігається активізація інвестиційної діяльності в Україні. Значна частина збільшення інвестицій припадає на частку спеціальних економічних зон (СЕЗ) і територій пріоритетного розвитку (ТПР). Тільки по Донецькій області Радою з питань СЕЗ і спеціального режиму інвестиційної діяльності на початок 2002 року затверджено 147 інвестиційних проектів загальною вартістю приваблюваних інвестицій 1 128 млн. доларів США.
Проблематиці інноваційно-інвестиційної діяльності приділялася велика увага як зарубіжними, так і вітчизняними вченими. На сьогоднішній день існує значна кількість робіт, присвячених різним аспектам інноваційно-інвестиційної діяльності. У їхньому числі роботи таких вчених і фахівців, як С.С. Аптекар, І.А. Бланк, С.С. Брудник, В.В. Ковальов, Б. Койлі, Л.Г. Кузьмінок, Д. Норкотт, А.Н. Пригожин, Т. Райс, З.П. Румянцева, Н.А. Соломатін, В.М. Хобта та інших, у яких досліджуються види інвестицій і інновацій, фінансові інструменти, фінансові ринки, методика оцінювання інвестиційних проектів і т. ін.
Існує велика кількість робіт, присвячених загальним питанням управління підприємством в умовах ринку, порівняльному аналізу організаційних структур управління підприємствами, менеджменту інвестицій. Це дослідження таких вчених і фахівців, як І. Ансофф, А.С. Большаков, К. Боумен, Ю.Ю. Єкатеринославський, Б. Карлофф, Д.А. Поспєлов, Б. Твісс, У. Ешбі та ін. Значний інтерес становлять дослідження, у яких підходи до вирішення завдань управління залежать від умов нестабільності середовища підприємства, а також дослідження, присвячені проблемі ризику та невизначеності в управлінні підприємством. Сюди можна віднести роботи Г.Л. Азоева, І. Ансоффа, І.Р. Бузько, В.В. Вітлінського, П.Ф. Друкера, Б. Койлі, Ю.Г. Лисенко, Т. Райса, К. Редхеда, Л. Скамаї, С. Хьюса та багатьох інших.
Однак у відомих працях учених відсутні підходи до побудови цілісної системи управління підприємствами в умовах інноваційно-інвестиційної діяльності. На більшості підприємств структури управління не адаптовані до вирішення складних завдань інноваційно-інвестиційної діяльності. Управління здійснюється без врахування факторів ризику і невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовища підприємства. Як правило, це управління «post factum» на основі порівняння фактично досягнутих і планових показників.
Усе це призводить до того, що ряд нововведень закінчуються комерційними невдачами. Численні дослідження вказують на важливість ефективного управління інноваційним проектом на всіх його стадіях, застосування унікальних організаційних форм інноваційного менеджменту, що найбільш відповідають умовам і характеру інноваційно-інвестиційної діяльності.
Актуальність і особливе значення проблеми управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах України, а також недостатня якість розробок з її вирішення визначили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Донецького державного університету економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського. У межах теми «Розробка науково-методичних рекомендацій з формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю у ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (номер державної реєстрації 0102U007157) автором запропонована модель формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю, розроблені рекомендації з формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на промисловому підприємстві.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розвиток теоретичних і методичних положень, а також розробка практичних рекомендацій з формування та реалізації системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на промислових підприємствах.
Для досягнення зазначеної мети в дисертаційній роботі поставлено та вирішено наступні завдання:
– досліджено тенденції розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в Україні;
– проаналізовано структуру, види і зміст інноваційно-інвестиційного процесу;
– виявлено особливості управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві;
– розроблено класифікацію інновацій, інвестицій і фінансових інструментів;
– досліджено структуру фаз інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві;
– виявлено характер впливу факторного простору на зміст і характеристики фаз інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві;
– досліджено характеристики елементів фаз інноваційно-інвестиційного процесу з позицій їхнього впливу на формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві;
– розроблено модель формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві;
– розроблено методику формування системи управління інноваційно-інвестиційним процесом на підприємстві.
Об'єктом дослідження є процес інноваційно-інвестиційної діяльності в промисловому підприємстві.
Предметом дослідження є механізм управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислових підприємств.
Методологія і методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дисертації є класичні положення економічної теорії, основні закони функціонування ринкової економіки, праці провідних вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, що розкривають фундаментальні положення інноваційно-інвестиційної діяльності, зокрема питання формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства.
У процесі дослідження застосовувалися методи системного аналізу та синтезу (під час визначення структури, видів і змісту інноваційно-інвестиційних процесів), методи структурного моделювання (при характеристиці структури інноваційно-інвестиційного процесу, розробки алгоритму вирішення завдання вибору системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства), прогнозування, економіко-математичного моделювання, математичної статистики (у процесі обґрунтування моделі формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві), експертних оцінок, угруповань, кореляційно-регресійного аналізу й апробації в умовах виробництва (під час обґрунтування методики управління ризиками, розробці методичних рекомендацій з вибору системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю промислового підприємства).
Як джерела інформації використовувалися законодавчі акти Верховної Ради України, Укази Президента України, постанови Кабінету Міністрів України з питань інноваційної й інвестиційної діяльності в Україні. Як вихідні дані використовувалися матеріали Концепції розвитку основних виробничих фондів на період 2001-2010 рр. і бізнес-плани Макіївського металургійного комбінату, характеристики інвестиційних проектів, реалізованих у різних ТПР і СЕЗ.
Наукова новизна результатів дослідження.
Уперше запропоновано:
- модель формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємствах, що заснована на структуруванні проблем і завдань управління по чотирьох основних фазах: розрахунково-аналітична робота, рух фінансів, створення об'єкта інвестування, експлуатація об'єкта інвестування;
- здійснено структуризацію середовища реалізації інновацій, що дозволило сформувати набір взаємо несуперечливих сполучень (приватних) стратегій та інновацій в межах загальної стратегії бізнесу.
Одержало подальший розвиток:
– теорія інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві. Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства визначена як єдність інноваційного процесу з процесами організаційно-економічного й соціокультурного забезпечення, що дозволяє під час створення систем управління для різних видів інновацій врахувати сформовані межові сполучення приватних стратегій підприємства;
– методичні підходи до вирішення завдання вибору системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємствах, для реалізації яких розроблено алгоритм, що враховує як наявність на підприємстві сформульованої стратегії діяльності, так і її відсутність.
На основі комплексного аналізу факторного простору та інноваційно-інвестиційної діяльності на підприємствах удосконалено:
– системну класифікацію факторів ризику і невизначеності інноваційно-інвестиційного процесу, що дозволяє забезпечити проведення ідентифікації нововведень, визначення їхнього місця серед інших (з урахуванням можливостей і обмежень); забезпечити ефективний взаємозв'язок між конкретним видом нововведення й інноваційною стратегією організації; системне управління нововведенням на всіх етапах його життєвого циклу;
– методичні підходи до аналізу та формуванню факторного простору для вирішення задачі конструювання системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства на основі використання теорії матриць.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що використання розроблених науково-методичних рекомендацій з управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства сприяє підвищенню обґрунтованості управлінських рішень, що стосуються доцільності реалізації інноваційно-інвестиційних проектів.
Розроблена методика формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві дозволяє врахувати вплив факторів ризику і невизначеності під час організації управління інноваційно-інвестиційним процесом, розробити відповідний організаційно-економічний механізм реалізації нововведень з метою забезпечення виконання стратегічних завдань організації.
Рекомендації щодо формування системи управління інноваційно-інвестиційним процесом прийняті до використання у ВАТ «Макіївський металургійний комбінат» (акт упровадження від 9.07.2002 р.).
Результати дослідження, наведені в роботі, можуть бути використані в навчальному процесі під час викладання ряду дисциплін: «Інноваційний менеджмент», «Економіка підприємства», «Промисловий маркетинг», «Менеджмент підприємства», а також при наданні консультаційних послуг з управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства.
Особистий внесок здобувача. Усі результати, представлені в дисертаційній роботі, отримані автором самостійно на основі збору, аналізу й узагальнення теоретичного і практичного матеріалу. У процесі роботи зроблено огляд наукової літератури з досліджуваної проблеми.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідалися й були схвалені на науково-практичному семінарі «Сучасний бізнес: проблеми, тенденції і перспективи» (м. Донецьк, 2001 р.); Міжнародній науково-практичної конференції «Сучасні проблеми управління» (м. Київ, 2001 р.); VIII Міжнародній науково-практичній конференції «Теорія і практика управління організацією з погляду тисячоліть» (м. Київ, 2001 р.); регіональній науково-практичної конференції «Екологія і безпека життєдіяльності: інноваційні процеси в науці, технологіях і освіті» (м. Макіївка, Донбас, 2001 р.), а також щорічних наукових конференціях ДонДУЕТу в 1999-2003 рр.
Публікації. За матеріалами дисертації було опубліковано 9 наукових праць, серед них 4 статті в наукових журналах і збірниках наукових праць і 4 публікації за матеріалами наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій - 1,83 друк. арк.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків. Загальний обсяг роботи становить 187 сторінок, з них 20 таблиць, 26 рисунків (обсягом 42 сторінки), список використаних джерел з 117 найменувань і 10 додатків на 37 сторінках.
Основний зміст роботи
інноваційний управління інвестиційний
У першому розділі «Теоретичні основи управління інноваційно-інвестиційним процесом на підприємстві» розглянуто тенденції розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в Україні, досліджено структуру, види та зміст інноваційно-інвестиційних процесів на підприємстві, визначено особливості управління інноваційно-інвестиційною діяльністю.
Аналіз розвитку інноваційно-інвестиційних процесів в Україні дозволив установити наступне. За останні три роки лише кожне п'яте промислове підприємство здійснювало інновації. Основним напрямом інноваційної діяльності в промисловості є придбання нових засобів виробництва (75% загального обсягу витрат на інноваційну діяльність). Приоритетним джерелом інвестування інновацій залишаються власні кошти підприємств (70%), лише 2% загальної кількості підприємств здійснювали нововведення за рахунок банківських кредитів.
Діюча система оподаткування не стимулює довгострокові накопичення підприємств, що дозволило б останнім реалізувати інноваційні проекти. Українська інноваційна сфера ще не стала привабливою також для іноземних інвесторів іноземні інвестиції в розвиток інновацій склали 12,8% від загального обсягу фінансування.
Однак незважаючи на незначні масштаби інноваційної діяльності, її позитивний вплив на економічні показники виробництва безперечний. Більшість підприємств, які впроваджували інновації, одержали приріст продукції, підвищили її конкурентноздатність, розширили ринки збуту, оновили асортимент виробів, знизили матеріало- і енергоємність виробництва.
Установлено, що інноваційно-інвестиційна діяльність (ІІД) підприємства являє собою складну динамічну стохастичну систему, що складається з різних за своєю природою процесів.
У загальному випадку вона включає: інноваційний процес (НДДКР або пошук відповідних нововведень; кількісні, якісні та структурні перетворення); процеси організаційно-економічного (у тому числі інвестування) і соціокультурного забезпечення нововведень (рис. 1).
Результативність інноваційного процесу значною мірою визначається тим, на якій стадії свого життєвого циклу знаходяться нововведення. Два подані цикли відрізняються за змістом і тимчасовими діапазонами, які вони можуть охоплювати. Життєвий цикл новини містить у собі: розробку, проектування, виготовлення, використання, застаріння. У деяких випадках є можливим сполучення окремих етапів у часі. Життєвий цикл нововведення в загальному випадку складається зі стадій: зародження (усвідомлення потреби та можливості змін, пошук нововведення), освоєння, дифузія (тиражування, багаторазове повторення нововведень на інших об'єктах), рутинізація (реалізація нововведення в стабільних, постійно функціонуючих елементах відповідних об'єктів).
Будь-який з етапів життєвого циклу нововведення реалізується в умовах впливу факторів невизначеності і ризику. Причому для кожного етапу характерні свої набори факторів, склад яких змінюється залежно від характеристик нововведення. Вплив факторів ризику і невизначеності формує умови нестабільності середовища підприємства.
Закономірності протікання життєвих циклів знаходяться під тиском ринку (блок 4). Рішення про вибір нововведення та здійснення нововведення приймаються з урахуванням прийнятої стратегії підприємства (блок 5).
Процеси організаційно-економічного забезпечення здійснюються з урахуванням закономірностей функціонування фінансових ринків (блок 6) у всьому різноманітті джерел фінансування і фінансових інструментів залежно від виду необхідних інвестицій.
В дисертації визначено, що незважаючи на зростання інвестицій, організаційні структури управління підприємствами не пристосовані до вирішення завдань інноваційно-інвестиційної діяльності. В більшості випадків - це застарілі лінійно-функціональні структури, які не відповідають складним сучасним умовам господарювання. Підсумком цього являється зниження ефективності управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства.
У другому розділі «Дослідження процесу формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві» досліджується весь спектр ІІД ВАТ «Макіївський металургійний комбінат», у т.ч. її структура, характеристика стану й алгоритму вирішення завдання вибору підходів до управління ІІД великого промислового підприємства, оцінюється вплив факторів простору на завдання управління ІІД.
У наш час ІІД досліджуваного підприємства може бути охарактеризована таким чином: безперервність інноваційно-інвестиційних процесів на комбінаті; реалізація концепції стратегічних альянсів в управлінні ІІД; незмінність форм інноваційного менеджменту у внутрішньому середовищі підприємства; структура управління підприємством не відповідає вимогам інноваційно-інвестиційного процесу; під час розробки бізнес-планів виникають тимчасові взаємозв'язки різних служб комбінату з управління інвестиційним процесом, управління ризиками ІІД здійснюється епізодично; організаційна структура управління ІІД страждає механістичністю і не пристосована до умов зовнішнього середовища, що змінюються.
У дисертаційній роботі проаналізовано 154 інвестиційних проекти, результати аналізу наведені на рис. 2.
Враховуючи узагальнений «портрет», виділено фази ІІП для різних інновацій та розкрито їх зміст.
У дисертаційній роботі на базі детального аналізу стану й алгоритму вибору підходів до управління ІІД розроблена збільшена блок-схема алгоритму вибору управління ІІД на підприємстві (рис. 3).
Алгоритм містить дві гілки: для випадку А, коли на підприємстві існує в явному вигляді сформульована стратегія діяльності; для випадку Б, коли в явному вигляді стратегії розвитку підприємства немає (найбільш поширено в реальній практиці в Україні), однак таку має на увазі керівництво, і вона може бути ідентифікована на основі аналізу розроблюваних інвестиційних проектів.
На першому етапі виконується класифікація нововведень, реалізованих підприємством. Далі класифікують застосовувані інвестиції за встановленими ознаками, аналізують і класифікують використовувані інструменти та джерела інвестицій за кожним інвестиційним проектом.
За кожним інвестиційним проектом, що запланований до реалізації на підприємстві, виконується ідентифікація й аналіз стратегій підприємства, які відповідають реалізованим інноваціям.
Компонування факторного простору ІІД підприємства полягає в складанні зведеної таблиці, що містить перелік застосовуваних стратегій підприємства, запланованих до реалізації інновацій (за класифікаційними ознаками), видів інвестицій, використовуваних джерел і інструментів фінансування.
Аналіз ризиків і невизначеностей інноваційно-інвестиційного процесу (ІІП) починається зі складання повного переліку факторів ризику і невизначеності з розподіленням за фазами інноваційно-інвестиційного процесу.
Для цього використовуються дані таблиць, що містять перелік і коди факторів ризику і невизначеності інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві та матриці взаємозв'язку факторів ризику і невизначеності з завданнями, що вирішуються під час ІІД.
При цьому «табличні» фактори аналізують з метою уточнення їхнього впливу в конкретних умовах реалізації інвестиційного проекту. У результаті такого аналізу перелік факторів може бути доповнено або скорочено.
Результатом виконання цього етапу є матриця факторів ризику і невизначеності ІІП. На перетинанні рядків і стовпців матриці проставляються рівні ризику і невизначеності, які властиві факторам, що впливають.
Опис завдань управління ІІД припускає максимально детальний аналіз і опис кожного завдання ІІП (бажано на рівні окремих кроків чи процедур його вирішення) у просторі ризиків і невизначеностей.
Для кожного завдання повинно бути виконано групування факторів за такими ознаками: рівень ризику і невизначеності; фаза ІІП, на якій виявляється дія фактора; джерело виникнення та його місце щодо ІІП.
Результат цього етапу є вихідним матеріалом для вибору системи управління ІІД.
Вибір і конструювання системи управління для кожного завдання ІІП виконується на рівні детального опису завдань, досягнутому на попередньому етапі.
Дослідження впливу факторного простору на змістовні характеристики завдань ІІД виконувалося на основі наступних положень:
Події, що відбуваються під час ІІД підприємства, поділено на: звичні; у межах екстраполяції досвіду, несподівані, але такі, що мають аналогії у минулому; несподівані та зовсім нові.
Виділено чотири рівні стану внутрішнього і зовнішнього середовища підприємства в ході ІІД, а саме: визначеність, коли стан середовища є однозначним і чітко визначеним (рівень 1); умови ризику, коли стан середовища є багатозначним (рівень 2) визначається постійними ймовірними оцінками з регулярними змінами, поводження економічного об'єкта залежить від його минулого стану; стан визначається випадковими процесами, коли при відомому сьогоденні майбутнє не залежить від минулого (рівень 3); невизначеність, коли стан середовища багатозначний і не піддається ймовірній оцінці (рівень 4).
Відповідно до цього ІІД підприємства здійснюється в умовах, коли за різними її напрямками майбутнє може бути передбачуваним: за аналогією з минулим; шляхом екстраполяції; можлива часткова передбачуваність за слабкими сигналами; можливі непередбачені зміни.
Усі ризики і невизначеності були розділені на дві групи: за джерелом виникнення (через особливості застосовуваної стратегії підприємства; виду інвестицій; джерел фінансування та фінансових інструментів; виду інновацій, виникаючих у фазах створення й експлуатації об'єкта інвестування) і за місцевими джерелами виникнення відносно ІІП (у зовнішньому середовищі й органічно властиві безпосередньо ІІП).
Сукупний вплив факторів невизначеності і ризику на ІІД підприємства формується як перетинання безлічі досліджених факторів.
Аналіз взаємозв'язків факторів ризику і невизначеності та завдань управління ІІД здійснювався з використанням експертного опитування. Були розроблені опитувальні матриці, стовпці яких враховували фактори невизначеності і ризику, а рядки - завдання, які вирішувалися в ході ІІП. Перед експертами поставало завдання визначити елементи матриць, де, на їхню думку, існує вплив факторів невизначеності і ризику на зміст завдань управління ІІД підприємства. У результаті була отримана матриця взаємозв'язків факторів ризику і невизначеності та завдань управління ІІД на підприємстві.
Узагальнення результатів аналізу факторів ризику і невизначеності ІІД на підприємстві й експертного дослідження дозволило виявити наступне:
- вирішення частини завдань управління ІІД здійснюється в умовах визначеності вихідної інформації й однозначності результатів прийнятих рішень (33% завдань або груп завдань);
- основна частина завдань управління ІІД здійснюється в умовах впливу факторів ризику і невизначеності трьох рівнів. У фазі 1 розподіл впливу складає відповідно 38%, 44% і 18%. У фазі 2 - 60%, 21% і 19%, у фазі 3 - 26%, 57% і 17%, у фазі 4 - 22%, 30% і 48%;
- більшість завдань управління ІІД вирішують при сукупному впливі факторів ризику і невизначеності різних рівнів і спрямованості дій. У зв'язку з цим, одержання вихідної інформації для вирішення завдань і реалізація прийнятих рішень вимагають спільної участі різних за профілем служб управління підприємством;
- наслідки від впливу факторів ризику і невизначеності можна поділити на дві групи: некритичні втрати, що можуть бути заповнені за рахунок коригувальних впливів; знецінювання інвестицій через критичні прорахунки на стадії обґрунтування (наприклад, помилки в оцінках життєвого циклу чи продукту технології);
- прийняття рішень з управління ІІД не є актом одномоментним. Параметри, визначені на перших фазах ІІП, вимагають моніторингу на наступних фазах з метою вироблення коригувальних впливів;
система управління ІІД на підприємстві повинна мати комбінацію систем управління в різних фазах ІІП. Це управління на основі контролю за виконанням, на основі екстраполяції, на основі передбачення змін, на основі гнучких негайних рішень.
У третьому розділі «Механізм реалізації системи управління ІІД підприємства» розроблено модель формування системи управління ІІД, здійснено структуризацію середовища впровадження інновацій, запропоновано методику вибору системи управління на ВАТ «Макіївський металургійний комбінат».
Методичний підхід до конструювання взаємозв'язків, що формують систему управління (СУ) ІІД на підприємстві, заснований на принципі необхідної розмаїтості. Оскільки впливи інноваційно-інвестиційного процесу (ІІП), що збурюють, виявляються через комплекс проблем і завдань, які необхідно вирішувати для досягнення цілей ІІД, то під час побудови моделі СУ ІІД, необхідно було окреслити та структурувати ці завдання.
Для цього ІІП умовно розділено на чотири основні фази.
Фаза 1 - «Розрахунково-аналітична робота». Цей блок враховує розрахунково-аналітичні завдання, що вирішують на таких стадіях: усвідомлення потреби та можливості змін, пошук відповідного нововведення для здійснення нововведення; обґрунтування інноваційно-інвестиційного проекту; моніторингу створення об'єкта інвестування; моніторинг функціонування інноваційного продукту і/чи випуску інноваційної продукції.
Фаза 2 - «Рух фінансів». Цей блок включає організаційно-розпорядницькі дії із забезпечення руху фінансових засобів і власне фінансові потоки.
Фаза 3 «Створення об'єкта інвестування» враховує інформаційні і матеріально-речовинні процеси, у результаті яких відбуваються кількісні, якісні і структурні перетворення відповідно до цілей конкретного інвестиційного проекту.
Фаза 4 «Експлуатація об'єкта інвестування» включає основні, допоміжні й обслуговуючі процеси, характерні для певного об'єкта інвестування (інноваційного продукту) чи для виробництва поданої інноваційної продукції.
Комплекс взаємозв'язків системи визначає вплив відповідних блоків на зміст і методику вирішення завдань розрахунково-аналітичної фази ІІП, на фінансово-тимчасові характеристики процесу руху фінансів, створення й експлуатації об'єкта.
Аналіз і класифікація факторів формування СУ ІІД на підприємстві виконувалася на основі положення, що суб'єктом ІІП є власне підприємство. У плані структуризації факторів формування СУ ІІД зроблено класифікацію видів інвестицій, інновацій, джерел і фінансових інструментів, що враховуються в моделі. Добір видів інновацій, що впливають на послідовність і методи вирішення завдань управління ІІД на підприємстві, зводився до експертного встановлення ступеня впливу інновації кожного виду на новину і зміст завдань управління ІІД. Для оцінювання використовувався метод балів в інтервалі 010. З кожного фактора оцінки усереднювались. При рівні впливу менше 0,5 фактор виключався з подальшого розгляду. Погодженість думок експертів визначалася коефіцієнтом конкордації, що склав W=0,912. Значущість коефіцієнта конкордації оцінювалася за 2 - критерієм.
У плані структуризації середовища здійснення ІІД були сформульовані основні положення та сформовані граничні сполучення приватних стратегій підприємства в межах стратегії бізнесу. Логічний аналіз розглянутих стратегій дозволив сформувати наступний набір сполучень, що не протирічать один одному, приватних стратегій у якості середовища здійснення ІІД підприємства:
стратегія А - захоплення частки ринку через лідерство в зниженні витрат за рахунок упровадження нової технології виробництва продукту;
стратегія Б - захоплення частки ринку через диференціацію продукту за рахунок упровадження нової технології;
стратегія В-захоплення частки ринку через концентричну диверсифікованість, реалізовану за рахунок упровадження нових технологій;
стратегія Г - розширення ринку за рахунок лідерства в зниженні витрат, що забезпечується через упровадження нової технології;
стратегія Д - розширення ринку за рахунок диференціації продукту, здійснюваної завдяки застосуванню нової технології.
У плані структуризації ІІД виконаний змістовний аналіз, досліджені механізми реалізації завдань, особливості і структура фаз інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві.
Виконано аналіз економічних параметрів бізнес-планів Макіївського металургійного комбінату і зроблено їхню загальну інноваційно-інвестиційну характеристику. На основі обліку інноваційно-інвестиційних характеристик бізнес-планів сформовано факторний простір СУ ІІД Макіївського металургійного комбінату, для чого:
– виконано аналіз ризиків і невизначеностей, властивих ІІП на ММК;
– розроблено узагальнену матрицю розподілу факторів ризику і невизначеності за фазами ІІП;
– сформовано матриці розподілу факторів ризику і невизначеності за рівнями для кожного бізнес-плану;
– для скорочення трудомісткості виконання алгоритму автором розроблено електронні таблиці на базі додатка MS Excel'97, застосування яких дозволяє одержувати матриці розподілу факторів ризику і невизначеності в автоматичному режимі.
На основі отриманих результатів сформована СУ ІІД на Макіївському металургійному комбінаті, що включає управління на основі контролю за реалізацією, екстраполяції, передбачення змін, гнучких негайних рішень.
Для кожної із субсистем управління запропонований розподіл завдань, розроблені процедурні управлінські ланцюги, сформовані функції блоків, задіяних в управлінні ІІД.
З метою адаптації організаційної структури управління Макіївського металургійного комбінату до умов ІІД запропоновано створити службу управління ІІД. Управління ІІД пропонується здійснювати на основі спеціалізованих служб управління проектом. Для поданих служб розроблено їхні функції.
Висновки
У дисертаційній роботі на основі проведених досліджень здійснено систематизацію, теоретичне узагальнення та запропоновано нове рішення науково-практичних питань управління інноваційно-інвестиційною діяльністю підприємства. Основні висновки та рекомендації зводяться до наступного:
Головним фактором сталого економічного розвитку комерційних підприємств і держави в цілому є науково-технічні інновації чи комерційне використання нових, більш продуктивних технологій, що істотно змінює обсяги та якість виробництва і споживання. В останні чотири роки в Україні спостерігається стійка тенденція зростання річних обсягів інвестицій. Значна частина приросту інвестицій припадає на частку спеціальних (вільних) економічних зон і територій пріоритетного розвитку.
Організаційні структури управління підприємств не адаптовані до вирішення завдань інноваційно-інвестиційної діяльності. Управління інноваційно-інвестиційним процесом на підприємствах здійснюється на основі системи контролю, тобто без обліку факторів ризику і невизначеності зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства.
Існує значна кількість робіт, присвячених проблематиці інноваційно-інвестиційної діяльності. Однак у них не вирішені методичні питання обліку факторів ризику під час побудови систем і структур управління підприємствами, немає підходів до обґрунтування та методик побудови систем і організаційних структур управління в умовах інноваційно-інвестиційної діяльності.
Для вирішення існуючого протиріччя в дослідженні розроблено наступні наукові завдання:
запропоновано теоретичну модель формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві, що включає чотири основні фази інноваційно-інвестиційного процесу: розрахунково-аналітична робота; рух фінансів; створення об'єкта інвестування; експлуатація об'єкта інвестування;
виконано класифікацію застосовуваних у інноваційно-інвестиційної діяльності на підприємстві інновацій, інвестицій і фінансових інструментів. На основі експертного аналізу 154 інвестиційних проектів відібрано найбільш застосовувані в умовах України інновації; розроблено комбінаторику стратегій підприємства, що містить п'ять основних стратегій;
досліджено структуру фаз інноваційно-інвестиційного процесу на підприємстві;
досліджено характеристики факторного простору моделі формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві та встановлено чотири рівні стану зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства, що впливають на зміст завдань управління інноваційно-інвестиційною діяльністю, а саме: визначеність, коли стан середовища однозначно і чітко визначений (рівень 1); умови ризику, коли стан середовища піддається ймовірному оцінюванню (рівні 2 і 3) і невизначеність, коли стан середовища є багатозначним і не піддається ймовірному оцінюванню (рівень 4);
виявлено перелік і виконано змістовний аналіз факторів ризику і невизначеності інноваційно-інвестиційної діяльності на підприємстві;
досліджено вплив факторного простору на характеристики завдань управління інноваційно-інвестиційним процесом на підприємстві та розкрито зміст взаємозв'язків моделі формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві.
На основі отриманих наукових результатів розроблено методику формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю на підприємстві. Практичне застосування методики показано на прикладі формування системи управління інноваційно-інвестиційною діяльністю Макіївського металургійного комбінату.
З метою адаптації організаційної структури управління Макіївського металургійного комбінату до умов інноваційно-інвестиційної діяльності запропоновано в структурі комбінату створити службу управління інноваційно-інвестиційною діяльністю та спеціалізовані служби управління проектом. Для запропонованої служби розроблено управлінські функції.
Список опублікованих робіт за темою дисертації
1. Жуков В.Р. Проблемы экономической стабилизации ОАО «Макеевский металлургический комбинат» // Вісник ДонДУЕТ. - 2000. - №7. - С. 71-74. - 0,25 друк. арк.
2. Жуков В.Р. Инновационное предпринимательство и совершенствование информационной базы его анализа // Вісник ДонДУЕТ. - 2000. - №8. - С. 211-214. - 0,25 друк. арк.
3. Жуков В. Структуризація середовища впровадження інновацій на підприємстві // Торгівля і ринок України. - Донецьк: ДонДУЕТ. - 2002. - Вип. 13. - Т. 2. - С. 390-394. - 0,3 друк. арк.
4. Жуков В.Р. Модель формирования системы управления иннованионно-инвестиционной деятельностью на предприятии // Вісник ДонДУЕТ. - 2002. - №4 (2). - С. 139-143. - 0,3 друк. арк.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Суть та зміст стратегічного управління державним підприємством. Організація управління економічною діяльністю підприємства, трудовими ресурсами та виробничою діяльністю. Реструктуризація та корпоратизація виробництва, як шлях стратегічного управління.
курсовая работа [247,1 K], добавлен 12.05.2009Мета, завдання та функції інвестиційного менеджменту. Аналітичне дослідження діяльності ТОВ "Бердичівський пивоварний завод". Пропозиції з покращення управління інвестиційною діяльністю на заводі. Стан охорони праці на робочому місці у відділі економіки.
дипломная работа [314,6 K], добавлен 24.03.2013Розробка місії, цілей та стратегії управління підприємством, концепції менеджменту окремих видів підприємств. Особливості функціонального управління підприємствами невиробничої сфери. Аналіз управління товарними запасами в торговельному підприємстві.
курсовая работа [84,9 K], добавлен 10.04.2013Етапи процесу управління персоналом торговельного підприємства. Інновації в управлінні персоналом та фактори впливу на інноваційний процес. Дослідження ефективності процесу управління персоналом підприємства ТОВ "Корпорація "Українські мінеральні води".
дипломная работа [119,5 K], добавлен 26.05.2013Фінансова криза та головні причини, передумови появи кризових ситуацій на підприємстві. Зміст, завдання, особливості та методи антикризового управління в даній сфері. Аналіз і оцінка фінансового стану підприємства в контексті антикризового управління.
курсовая работа [3,5 M], добавлен 29.11.2014Основний зміст процесу управління виявляється у здійсненні безпосереднього цілеспрямованого впливу суб’єкта управління на об’єкт за допомогою відповідного механізму. В господарстві ВАТ "Зелений Гай" використовуються економічні методи управління.
курсовая работа [350,7 K], добавлен 24.12.2008Розкриття суті і дослідження основних етапів процесу управління ризиками на підприємстві. Критерії оцінки міри ризику в діяльності фірми. Аналіз системи управління ризиками у ВАТ "Більшовик". Мінімізації фінансових і управлінських ризиків на підприємстві.
дипломная работа [1,6 M], добавлен 24.05.2013Значення, види ефективності. Сутність ефективності управління. Критерії та показники ефективності управління. Аналітична оцінка ефективності господарської діяльності підприємства. Оцінка ефективності діяльності поза виробничих підприємницьких структур.
курсовая работа [107,4 K], добавлен 21.11.2008Сутність системи управління підприємством, основні концептуальні підходи до її формування у готельному бізнесі. Методи оцінювання результатів господарської діяльності підприємства. Пошук шляхів підвищення ефективності управління господарською діяльністю.
курсовая работа [57,0 K], добавлен 09.09.2012Сутність та поняття системи управління трудовим колективом. Атестація та підвищення кваліфікації персоналу як метод управління трудовим колективом. Формування системи управління на підприємстві та оцінка її ефективності. Персонал як об’єкт управління.
дипломная работа [242,2 K], добавлен 21.08.2010
