Розробка управлінських рішень за результатами статистичного аналізу

Дослідження тенденцій у зміні макроекономічних структур, періодичності структурних циклів і фаз

Зведення та обґрунтування статистичних даних, аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку, аналіз пропорційності розподілів

Економічне обґрунтування необхідності структурних змін у макросистемі

Оцінка структури, динаміки та інтенсивності структурних змін, ефекту й ефективності структурної політики

Індекси середніх величин, факторний аналіз зміни ефекту й ефективності. Вимірювання інтенсифікації розвитку, статистичне прогнозування

Вибір зі можливих сценаріїв прогнозних структур ефективно орієнтовної прогнозної структури економіки

Оцінка впливу екзогенних та ендогенних чинників на зміну макроструктури з урахуванням наявних ресурсів і суспільних потреб

Вимірювання взаємозв'язків, факторний аналіз зміни ефекту та ефективності, інтенсифікації розвитку. Індексний аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку, аналіз і прогнозування розподілів, структурно-функціональне моделювання, статистичне прогнозування

Динамічне прогнозування можливих структурних змін у макроструктурі під впливом чиників та умов розвитку

Оцінка відхилень реальних макроструктур від орієнтованої моделі відповідно до критеріїв.

Аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку, факторний аналіз зміни ефекту й ефективності, вимірювання взаємозв'язків

Оцінка і своєчасне запобігання на основі превентивного прогнозування негативним трансформаціям у галузевих та інших структурах, коригування еталонної моделі, прогнозування структурних відхилень реальної очікуваної прогнозної макроструктури від цільової макроструктури

СЗУ економічним потенціалом. Продуктом особливого значення, одержаним у результаті статистичного дослідження, є обґрунтування управлінських рішень щодо потенціалу розвитку. Потенціал означає можливості, наявні сили, засоби, що можуть бути використані. Відповідно, економічний потенціал - це економічні можливості, які можуть бути використані державою, галуззю, видом діяльності, підприємством для забезпечення певних потреб.

Залежно від об'єкта управління вирізняються такі категорії, як економічний потенціал, виробничий потенціал, ринковий потенціал, експортний потенціал тощо. На рівні окремих суб'єктів управління ці категорії взаємозв'язані. Так, потенціал підприємства охоплює виробничий, експортний, ринковий потенціали, що дає можливість виокремити їхню сутність і скласти програму статистичного дослідження. Ця програма змінюється залежно від поставленої мети, визначається соціально-економічною ситуацією. Остання, у свою чергу, визначає політику господарювання і відображається економічними нормами.

Результати статистичного дослідження конкретного об'єкта управління дають можливість визначити відхилення фактичного стану від визначеної політики і на цій основі - способи коригування діяльності для досягнення мети обраною політикою.

Як приклад можна навести експортний потенціал. Його актуальність визначається потребами ринкової трансформації економіки України та її зовнішньоекономічної складової, входженням вітчизняного господарського комплексу до глобального ринку з метою посідання гідного місця в міжнародній системі. Вирішується завдання розвитку експорту як довгострокового та динамічного процесу для зміцнення позицій на міжнародному рівні [36].

Пріоритети мають надаватися конкурентоспроможним на зовнішньому ринку галузям економіки, підприємствам - суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності. Експорт є стабілізуючим чинником, який сприяє розв'язанню економічних і соціальних проблем.

СЗУ має сприяти розробці заходів щодо розвитку експортного потенціалу.

На основі статистичного дослідження експортного потенціалу дається характеристика:

співвідношення між внутрішнім споживанням та експортом продукції;

особливостей товарної та регіональної структури експорту;

кон'юнктури світового ринку;

протекціоністської політики в країнах-експортерах;

застосування антидемпінгових заходів;

конкурентоспроможності експорту на рівні країни, регіонів, підприємств, товарної структури;

впливу на динаміку обсягу експорту фізичного обсягу та цін, резервів підвищення ефективності експортного потенціалу.

Для цього використовується така система показників:

структура виробленої та реалізованої продукції;

структура зовнішнього та внутрішнього ринків;

рівень собівартості продукції;

ресурси виробництва;

експортні квоти;

ціни на внутрішньому та зовнішньому ринках;

склад зовнішнього ринку, у тому числі привабливого;

ефективність використання експортного потенціалу;

резерви використання виробничих потужностей;

обсяг ресурсів, необхідний для завантаження невикористаних виробничих потужностей;

оборотність обігових коштів;

життєвий цикл експортної продукції.

Результати статистичного дослідження є базою розроблення управлінських заходів щодо експортного потенціалу за такими напрямами:

визначення обсягу і структури виробництва й реалізації продукції з урахуванням резерву виробничих потужностей підприємств за умови впровадження у виробничий процес заходів щодо модернізації, реорганізації, реконструкції;

підвищення ефективності експортного потенціалу вдосконаленням асортиментної структури виробництва та реалізації, зокрема завдяки підвищенню частки продукції кінцевого споживання, диверсифікації зовнішніх ринків збуту, зниженню собівартості продукції.

оцінка та прогнозування кон'юнктури ринку, пов'язаного із зовнішньоекономічною діяльністю по окремих країнах у взаємозв'язку з такими чинниками, як структура економіки, рівень інфляції, зовнішній борг, торговельний баланс, політична стабільність і соціальна рівновага, розвиток інфраструктури, спрямованість у міжнародній політиці, точність у виконанні платежів, гарантії, які надаються правовою системою тощо;

урахування експортних квот та антидемпінгових заходів.

Результати статистичного аналізу досліджуються за окремими параметрами діяльності. Так, результати аналізу життєвого циклу продукції за методикою, наведеною в розд. 2., є базою заходів, деталізованих за стадіями життєвого циклу (впровадження, зростання тощо) і спрямованих на проникнення на ринок, закріплення на ньому, забезпечення лідерства, підвищення частки в обігу в цілому; підвищення ефективності діяльності шляхом поліпшення якості товарів і сервісу, цінового стимулювання, вивчення поведінки, попиту, залучення нових споживачів, розширення мережі посередників, реклами, підвищення репутації торгової марки, створення і використання інформації про конкурентів, потенційних покупців тощо.

Важливою умовою розширення експортного потенціалу є використання можливостей вітчизняної банківської системи [13].

У зв'язку з одержанням комерційними банками права самостійної зовнішньоекономічної діяльності дедалі більшої актуальності набувають вивчення форм і методів міжнародних розрахунків, мінімізація ризиків при зовнішньоторговельних контактах банків. В умовах міжнародного поділу праці клієнти потребують від банків сприяння своїй діяльності та надання послуг різного характеру. Банки підтримують відкриття нових ринків і партнерів, виконують ті угоди, які їхні клієнти через відсутність власного представництва не можуть здійснювати самостійно; працівники банків знають особливості іноземних ринків, ведення рахунків та розрахунків у валюті на відстані, в іншому часовому поясі тощо.

Поширюючи свою діяльність на інші держави (регіони), банк повинен оцінити пов'язаний з цим ризик. Оцінити такий ризик набагато складніше ніж внутрішньодержавний. Тут треба врахувати більшу кількість змінних, на основі яких здійснюється прогноз регіональних економічних тенденцій у всій різноманітності ринків товарів, фінансів тощо.

Формування кореспондентських відносин банків потребує додержання певних умов. Передусім це стосується вибору клієнта. Для мінімізації ризику збирається інформація про можливого партнера, джерелами якої є: об'єднання кредитних інститутів відповідних країн, публікації міжнародних професійних журналів, міжнародна преса, центральні банки відповідних країн, вітчизняні посольства в інших країнах і посольства інших держав у даній країні, клієнти та їхні ділові партнери, відвідування іноземних банків, річні звіти банків.

Критеріями відбору банків-кореспондентів є низька ознак. Так, банк, що вибирається, повинен мати широкомасштабну мережу всередині країни. Це дає можливість клієнтам мати справу з діловими партнерами, користуючись потенціалом банку в різних частинах країни. Ураховується також коло послуг, які надає банк-кореспондент. Береться також до уваги наявність філій у тих частинах держави, де у вітчизняних клієнтів є особливі економічні інтереси, мережі представництва за кордоном. Існування цих передумов дає змогу найповніше врахувати запити клієнтів, економити час у процесі створення кореспондентських банківських відносин, рефінансувати свої операції у валюті третьої держави.

Критеріями оцінювання ризику комерційної діяльності в окремій країні слугують: структура економіки, рівень інфляції, зовнішній борг, розміри валютних резервів, торговельний баланс, наявність корисних копалин, політична стабільність уряду, рівновага в соціальній структурі, рівень розвитку інфраструктури, спрямованість міжнародної політики, точність у виконанні платежів, гарантії, які надаються правовою системою і т.ін. (культура, освіта, релігія). Усе це в сукупності дає можливість визначити ділову стратегію та оцінити ризик діяльності в даній країні.

Одночасно необхідно знати міжнародні правила, акти та внутрішні (національні) правила й норми, які регулюють зовнішньоекономічну, у тому числі й банківську діяльність.

Напрями розроблення управлінських рішень стосовно важливої складової життєвого рівня населення - його доходів і витрат наведено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3 Напрями розроблення управлінських рішень щодо доходів і витрат населення

Результати статистичного дослідження	Напрями розроблення управлінських рішень відповідно до результатів статистичного дослідження
Аналіз варіації доходів і витрат населення	Об'єктивна оцінка рівня доходів і витрат за різними групами населення та районами дасть можливість розробити виважену систему заходів соціального захисту та визначити загальний курс соціально-економічного розвитку країни з акцентом на виправленні соціальної нерівності в суспільстві
Аналіз динаміки доходів і витрат населення	На основі оцінки інтенсивності та тенденцій зміни доходів і витрат населення, урахування інфляційних процесів в економіці та чинників економічного зростання розробка заходів державного регулювання кількісного та якісного рівня задоволення потреб населення з метою підвищення його рівня життя.
Аналіз взаємозв'язків доходів і витрат населення між собою та сукупністю інших чинників	Урахування результатів аналізу взаємозв'язків обсягів доходів і витрат населення під час розроблення заходів державного регулювання рівня життя населення та досягнення державної мети - підвищення рівня життя населення на основі зростання реальних доходів населення та поліпшення якості життя населення через підвищення рівня задоволення потреб
Аналіз диференціації доходів і витрат населення	Урахування результатів аналізу диференціації доходів і витрат населення у процесі розроблення соціально-економічних програм розвитку країни та розроблення заходів державного регулювання пропорційності розподілу доходів і витрат за групами населення; розроблення заходів, спрямованих на зменшення соціальної диференціації населення в суспільстві
Індексний аналіз рівня споживання населенням матеріальних благ і послуг	Інформація про вплив на динаміку рівня споживання зміни його в окремих групах населення та в регіональному розподілі дасть можливість розробити заходи щодо підвищення ефективності структурної соціально-економічної політики держави, ефективності адресної допомоги регіонального спрямування бюджетних коштів на соціальний захист населення
Факторний аналіз загального фонду споживання та середнього рівня споживання населенням матеріальних благ і послуг на душу населення	Отримані результати факторного аналізу дають змогу оцінити фактичний рівень і розробити заходи щодо підвищення рівня інтенсифікації процесів, що формують рівень життя населення, зокрема підвищення загального рівня задоволення потреб населення через зростання середнього рівня споживання населенням матеріальних благ і послуг на душу населення.

Вирішення завдань сталого економічного розвитку безпосередньо пов'язане зі створенням середовища здорової конкуренції, зміцненням конкурентоспроможності суб'єктів економічної діяльності. Важливою передумовою цього є формування і реалізація принципів стратегічного підприємництва. Останнє можна визначити як діяльність, що ґрунтується на стратегічній орієнтації, спрямованій на досягнення цільових орієнтирів у перспективі, забезпеченні конкурентоспроможності, стійкості конкурентних позицій та довгостроковому успіху. Застосування методології СЗУ є передумовою стратегічних альтернатив і реалізованих стратегій у взаємозв'язку з якісним змістом, формування аналітичної бази для прийняття стратегічних рішень і визначення напрямів розвитку в умовах трансформації економіки.

Це дає можливість забезпечити суб'єктів економічної діяльності перспективним з погляду методології статистичним інструментарієм управління розвитком в умовах трансформаційної економіки України, що має вирішальне значення для забезпечення конкурентоспроможності.

Передумовою цього є здійснення статистичного аналізу для визначення структурних взаємозв'язків елементів стратегічного управління, діагностики стану в конкурентному середовищі та визначення відповідності можливостей встановлених стратегічним завданням; реалізація прогнозно-стратегічного підходу до планування розвитку в умовах невизначеності ринку.

Наприклад, на результатах статистичного аналізу базуються виявлення й оцінка кризових ситуацій. Для розроблення управлінських рішень щодо подолання кризових ситуацій останні класифікують за такими ознаками:

рівень виникнення (світові, державні, регіональні, галузеві, підприємств);

сфера виникнення (соціально-політичні, адміністративно-законодавчі, виробничі, комерційні, фінансові, природно-екологічні, демографічні тощо);

причини виникнення (можливості прогнозування, ступінь реалізації (ті, що реалізовані, або не реалізовані), вплив на діяльність суб'єкта управління (руйнує повністю, частково або не впливає), наявність рішень щодо антикризового управління).

Докладний статистичний аналіз дає змогу обґрунтувати оцінку стану діяльності підприємств та їх об'єднань, наприклад, концерну, у тому числі сутності та динаміки кризових ситуацій (рис.3.1.), здійснити аналіз причин кризового стану та зв'язків між ними (Табл. 3.4., табл. 3.5)



Рис.3.1 Сутність і динаміка кризових ситуацій

3.2 Аналіз причин кризи та сильних і слабких місць

Повнота врахування в санаційній концепції всіх причин та фактів, які призвели до кризової ситуації.

Правильність використання методів ідентифікації причин кризи.

Тривалість чинників кризи.

Вид і фаза фінансової кризи.

Систематизація причин кризи.

Чинники, які позитивно чи негативно вплинули на кінцеві показники діяльності підприємств.

Систематизація “сильних” і “слабких” місць у діяльності підприємств

СОФТ-аналіз (SOFT-analysis) - аналіз сильних (Strength) та слабких (Failure) місць, а також шансів (Opportunity) та ризиків (Threat).

Таблиця 3.4 Матриця СОФТ-аналізу

Сильні сторони: Кваліфікований інженерно-технічний персонал. Низькі витрати на заробітну плату. Наявність власних виробничих споруд. Прихід молодих та енергійних працівників фінансових служб	Слабкі сторони: Інертність та зловживання керівництва підприємства. Крадіжки на виробництві. Застарілий асортимент продукції. Висока енергомісткість продукції. Неефективна діяльність служби збуту
Додаткові шанси: Ринок сформований в основному за рахунок імпорту. Державою провадяться протекціоністські заходи, спрямовані на захист вітчизняного виробника. Іноземні інвестори проявляють значний інтерес до галузі, до якої належить підприємство	Ризики: Криміногенні ризики. Інфляційний ризик - знецінення реальної вартості капіталу. Ризик неплатоспроможності чи банкрутства контрагентів. Ризик зміни податкового законодавства та накладання фінансових санкцій

Після того, як конкретний перелік сильних і слабких сторін підприємств, а також загроз та можливостей складено, настає етап встановлення зв'язків між ними. Для встановлення цих зв'язків складається матриця SWOT (таблиця 3.5).

Таблица 3.5 Матриця SWOT для підприємств

	Можливості	Загрози
	Спрямованість політики держави на розвиток ринкових відносин. Середній рівень конкуренції Заінтересованість іноземних партнерів у працівників. Можливість виходу на зовнішній ринок. Зростання ринку	Складності при залученні фінансових ресурсів. Спад виробництва Неплатежі Високі податки. Зниження курсу національної валюти. Нестабільність в суспільстві
Сильні сторони	Поле СіМ	Поле СіЗ
Можливість розширення потужностей. Можливість виробляти продукцію на рівні світових стандартів. Цінові переваги. Хороша інтелектуальна база для НІОКР
Слабкі сторони	Поле СлМ	Поле СлЗ
Підприємство не має достатніх інвестиційних можливостей. Застаріле обладнання; Недостатність обігових коштів. Відсутність чітких цілей та стратегії розвитку підприємства. Низькій рівень маркетингових досліджень. Плинність персоналу

Для досягнення фінансової стабілізації керівництву необхідно нейтралізувати негативний вплив фінансово-економічних чинників, що заважають ефективній діяльності. Систему організаційно-економічних умов досягнення фінансової стабілізації, обґрунтовану результатами статистичного аналізу, наведено на рис. 3.2.

Рис. 3.2. Дерево цілей підприємства

Висновки

На підставі результатів статистичного аналізу визначаються основні напрями вдосконалення управління з метою підвищення ефективності функціонування системи з урахуванням об'єктивно існуючих потенційних можливостей (резервів) поліпшення діяльності.

СЗУ визначає зміст процесу розроблення управлінських рішень і контролю за їх виконанням в умовах системного використання статистичних методів.

Результати статистичного дослідження конкретного об'єкта управління дають можливість визначити відхилення фактичного стану від визначеної політики і на цій основі - способи коригування діяльності для досягнення мети обраною політикою.

Важливою умовою розширення експортного потенціалу є використання можливостей вітчизняної банківської системи.

Формування кореспондентських відносин банків потребує додержання певних умов. Передусім це стосується вибору клієнта. Для мінімізації ризику збирається інформація про можливого партнера, джерелами якої є: об'єднання кредитних інститутів відповідних країн, публікації міжнародних професійних журналів, міжнародна преса, центральні банки відповідних країн, вітчизняні посольства в інших країнах і посольства інших держав у даній країні, клієнти та їхні ділові партнери, відвідування іноземних банків, річні звіти банків.

Критеріями відбору банків-кореспондентів є низька ознак. Так, банк, що вибирається, повинен мати широкомасштабну мережу всередині країни. Це дає можливість клієнтам мати справу з діловими партнерами, користуючись потенціалом банку в різних частинах країни. Ураховується також коло послуг, які надає банк-кореспондент. Береться також до уваги наявність філій у тих частинах держави, де у вітчизняних клієнтів є особливі економічні інтереси, мережі представництва за кордоном. Існування цих передумов дає змогу найповніше врахувати запити клієнтів, економити час у процесі створення кореспондентських банківських відносин, рефінансувати свої операції у валюті третьої держави.

Критеріями оцінювання ризику комерційної діяльності в окремій країні слугують: структура економіки, рівень інфляції, зовнішній борг, розміри валютних резервів, торговельний баланс, наявність корисних копалин, політична стабільність уряду, рівновага в соціальній структурі, рівень розвитку інфраструктури, спрямованість міжнародної політики, точність у виконанні платежів, гарантії, які надаються правовою системою і т.ін. (культура, освіта, релігія). Усе це в сукупності дає можливість визначити ділову стратегію та оцінити ризик діяльності в даній країні.

статистичний управління економічний

Список використаної літератури

1. Себестоимость услуг предприятий тепло-, водоснабжения и водоотведения: современные учетно-экономические проблемы // Ценообразование в жилищно-коммунальном хозяйстве. - 2009. - №4. - С. 59-63.

2. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення» від 12.07.2006 №959 із змінами.

3. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води» від 10.07.2006 №955 із змінами.

4. Закон України «Про природні монополії» // Ведомости Верховной Рады України. - 2003. - №30. - Ст. 238.

5. Закон України «Про ціни і ціноутворення» от 03.12.90 №507-ХІІ із змінами.

6. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посібник. - К., 2006. - 526 с.

7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 « Витрати», затв. наказом Міністерством фінансів України від 29.11.99 №290, із змінами та доповненнями.

8. Лисенко Н. Проблемі обліку та відшкодування в тарифах на комунальні послуги деяких витрат // Бухгалтерський облік і аудіт. - 2004. - №6. - С. 31-36.

9. Устав предприятия КП «Компания «Вода Донбасса».

10. Орлов А.А., Трикаш Г.Г., Тимошенко А.И. ГПП «Укрпромводчермет» - оберег Донбасса. - Донецк.: Удачный выбор, 2005. - 132 с.

11. Пояснительная записка к отчету о финансовых результатах предприятия за 2009 год.

12. Доклад генерального директора КП «Компания «Вода Донбасса» Алипова о работе предприятия за 2007 год и задачах на 2008 год.

13. Доклад заместителя генерального директора по экономическим вопросам КП «Компания «Вода Донбасса» Илясовой И.Г. об экономической целесообразности установления тарифов на услуги водоснабжения и водоотведения.

14. Виноградова Е.В., Ластовенко А.В., Белопольская Т.В. Экономика предприятия. Монография - Донецк, 2007

15. Баканов М.М., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1998.

16. Бланк И.А. Управление денежными потоками. - К: Ника-Центр, 2002.

17. Бочаров В.В. Финансовый анализ. - СПб: Питер, 2001.

18. Полуянов В.П. «Пассивное» регулирование дебиторской задолженности предприятием жилищно-коммунального хозяйства // Економіст. - 2003. - №11. - С. 24-26.

19. Береза С.Л. Облік і контроль грошових потоків та дебіторської заборгованості: теорія і практика: Автореф. дис. канд. ек. наук: - К, 2003.

20. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К: Молодь, 1997.

21. Власюк Н.І. Методика і організація економічного аналізу грошових потоків підприємств: Дис. канд. ек. наук. - Львів, 2000.

22. Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз. - К: МАУП, 2000.

23. Кірейцев Г.Г. Фінансовий менеджмент. - К: ЦУЛ, 2002.

24. Любушин Н.П., Лещева В.Б., Дьякова В.Г. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия : Учеб. пособие для ВУЗов / Под ред. проф. Н.П. Любушина. - М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2001. - 471 с.

25. Полуянов В.П. Анализ динамики рентабельности жилищно-коммунального хозяйства Украины // Наук. праці Дон НТУ. Серія: економічна. Вип. 68. - Донецьк: ДонНТУ. - 2004. - С. 25-32.

26. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учеб.-практ. пособие. - 3-е изд., перераб. и доп.- М.: Издательство «Дело и сервис», 2004. - 272с.

27. Бердникова Т.Б. Анализ и диагностика финансово-хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 2002. - 215 с.

28. Грачев А.В. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия: Учеб.-практ. пособие. - М.: Издательство «Финпресс», 2002. - 208 с.

29. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевский, М.І. Горбатюк; За ред.. акад.. НАН України, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 201. - 540 с.

30. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: Учеб. пособие / Г.В Савицкая. - 6-е изд., перераб. и доп. - Мн.: Новое издание, 2005. - 704 с.

31. Полуянов В.П. Проблеми рентабельності комунальних послуг // Економіст. - 2004. - №1. - С. 58-61.

32. Полуянов В.П. Финансовая отчетность как информационная база для нализа эффективности предприятий жилищно-коммунального хозяйства // Бухгалтерский учет и аудит. - 2004. - №2. - С. 51-54.

33. Протасов В.Ф. Анализ деятельности предприятия (фирмы): производство, экономика, финансы, инвестиции, маркетинг. - М.: Финансы и статистика, 2007. - 536 с.

34. Аганджанов Г.К. Економіка водопровідно-каналізаційних підприємств. - Харків: Основа, 2007. - 304 с.

35. Полуянов В.П. Теория и практика реформирования предприятий в коммунальном хозяйстве (методологические аспекты). - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2004. - 244 с.

36. Никифоров А. Ценовое регулирование естественных монополий // Вопросы экономики. - 1999. - №4. - С. 134-143.

37. Полуянов В.П. Законодательные проблемы реформирования жилищно-коммунального хозяйства / Наук. праці ДонНТУ. Серія: економічна. Вип. 55. - Донецьк: ДонНТУ. - 2003. - С. 170-176.

38. Айзинова И.М. Некоторые социально-экономические и территориальные аспекты реформы жилищно-коммунального хозяйства // Проблемы прогнозирования. - 2004. - №6. - С. 83-98.

39. Додатко Т., Пчелкин В., Арцишевский Л. Реформа жилищно-коммунального комплекса // Экономист. - 2006. - №8. - С. 59-66.

40. Жданов Ю. Галузь комфорту. Як їй живеться // Урядовий кур'єр. - 2004. - №33. - С.9.

41. Жуков Н.Н., Швец М.Ю. Акционирование отрасли водоснабжения и водоотведения - путь выхода из кризиса // Водоснабжение и санитарная техника. - 2007. - №4. - Ч.2. - С. 21-23.

Размещено на Allbest.ru