Функції менеджменту на підприємстві ПП "Картес"

Директор постійно проводить контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів про охорону праці.

Згідно із Законом України «Про охорону праці» за порушення законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (розділ VIII) встановлені різні види відповідальності: дисциплінарна, адміністративна, матеріальна, кримінальна. Передбачена відповідальність як підприємств, так і самих працівників.

Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення.

Адміністративна відповідальність - це відповідальність посадових осіб і працівників перед органами державного нагляду, що полягає у застосуванні до них штрафних санкцій. Умови притягнення до адміністративної відповідальності передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. Ст. 41 КУпАП передбачає, що порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці тягне за собою накладення штрафу на винних осіб у таких розмірах: на працівників - від 2 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також на громадян - власників підприємств або уповноважених ними осіб - від 5 до 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Законом України «Про охорону праці» та Положенням про порядок накладання штрафів на підприємства, установи та організації за порушення нормативних актів про охорону праці встановлено відповідальність підприємств у вигляді штрафу за: порушення актів законодавства, правил, норм, інструкцій про охорону праці, які є обов'язковими для виконання; невиконання розпоряджень посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці з безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.

Максимальний розмір штрафу, що накладається на підприємство, не може перевищувати 2% місячного фонду зарплати.

Підприємство також сплачує штраф за кожний нещасний випадок на виробництві та професійне захворювання, що сталися з його вини.

Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони та безпеки праці передбачена ст. 135, 218, 219 і 220 Кримінального кодексу України. Ст. 135 містить загальне поняття складу та суб'єкта злочину. Суб'єктом злочину з питань охорони праці є будь-яка службова особа підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, а також громадянин - власник підприємства чи уповноважена ним особа. Згідно з цією статтею порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці посадовою особою підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, громадянином - власником підприємства чи уповноваженою ним особою, якщо це порушення створило небезпеку для життя або здоров'я громадян, карається виправними роботами на строк до одного року або штрафом до 15 мінімальних розмірів заробітної плати. Те саме діяння, якщо воно спричинило нещасні випадки з людьми, карається позбавленням волі на строк до чотирьох років.

Шляхи порушення вимог законодавчих актів про охорону праці можуть бути різними. Порушення може виявитися в непроведенні відповідного інструктажу, відсутності або несправності спеціальних засобів для безпечної роботи механізмів, обладнання, засобів індивідуального захисту (маски, захисних окулярів, спеціального одягу), в неналежній перевірці працівниками знання техніки безпеки і т. ін. [9, ст. 232-236].

ПП «Картес» не залучалось до відповідальності за невиконання вимог з охорони праці.

Порядок розслідування нещасних випадків на виробництві.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок, крім випадків із смертельним наслідком та групових: повідомляє про нещасний випадок відповідний робочий орган виконавчої дирекції Фонду за формою, що встановлюється цим Фондом, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, - це підприємство, у разі нещасного випадку, що стався внаслідок пожежі, - відповідні органи державної пожежної охорони, а в разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) - відповідні установи (заклади) державної санітарно-епідеміологічної служби; організує його розслідування і утворює комісію з розслідування. Комісія з розслідування зобов'язана протягом трьох діб: обстежити місце нещасного випадку, опитати свідків і осіб, які причетні до нього, та одержати пояснення потерпілого, якщо це можливо; визначити відповідність умов і безпеки праці вимогам нормативно-правових актів про охорону праці; з'ясувати обставини і причини, що призвели до нещасного випадку, визначити, пов'язаний чи не пов'язаний цей випадок з виробництвом визначити осіб, які допустили порушення нормативно-правових актів про охорону праці, а також розробити заходи щодо запобігання подібним нещасним випадкам; скласти акт розслідування нещасного випадку за формою Н-5 у двох примірниках, а також акт за формою Н-1 або акт за формою НТ про потерпілого у шести примірниках і передати його на затвердження роботодавцю; у випадках виникнення гострих професійних захворювань (отруєнь) крім акта за формою Н-1 складається також карта обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5. Нещасні випадки, про які складаються акти за формою Н-1 або НТ, беруться на облік і реєструються роботодавцем у спеціальному журналі.

Власник зобов'язаний відшкодувати працівникові шкоду, заподіяну йому каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я, пов'язаними з виконанням трудових обов'язків у повному розмірі втраченого заробітку відповідно до законодавства, а також сплатити потерпілому (членам сім'ї та утриманцям потерпілого) одноразову допомогу. При цьому пенсії та інші доходи, одержувані працівником, не враховуються.

Розмір одноразової допомоги встановлюється колективним договором (угодою, трудовим договором). Якщо відповідно до медичного висновку у потерпілого встановлено стійку втрату працездатності, ця допомога повинна бути не менше суми, визначеної з розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожен процент втрати ним професійної працездатності.

У разі смерті потерпілого розмір одноразової допомоги повинен бути не менше п'ятирічного заробітку працівника на його сім'ю, крім того, не менше річного заробітку на кожного утриманця потерпілого, а також на його дитину, яка народилася після його смерті.

Якщо нещасний випадок трапився внаслідок невиконання потерпілим вимог нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги може бути зменшено в порядку, що визначається трудовим колективом за поданням власника та профспілкового комітету підприємства, але не більш як на п'ятдесят відсотків. Факт наявності вини потерпілого встановлюється комісією по розслідуванню нещасного випадку.

Власник відшкодовує потерпілому витрати на лікування (в тому числі санаторно-курортне), протезування, придбання транспортних засобів, по догляду за ним та інші види медичної і соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, що видається у встановленому порядку; надає інвалідам праці, включаючи непрацюючих на підприємстві, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок, а при можливості - за рахунок підприємства.

Відшкодування моральної шкоди (ст. 12). Відшкодування моральної шкоди проводиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної травми потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством. Моральна шкода компенсується шляхом виплати одноразової грошової допомоги або в іншій матеріальній формі. При цьому власник забезпечує професійну реабілітацію потерпілого.

Основним законодавчим документом, що регламентує вимоги щодо пожежної безпеки є Закон України «Про пожежну безпеку». Цей Закон визначає загальні правові, економічні та соціальні основи забезпечення пожежної безпеки на території України, регулює відносини державних органів, юридичних і фізичних осіб у цій галузі незалежно від виду їх діяльності та форм власності.

На ПП «Картес» опрацьована загально об'єктова інструкція про заходи пожежної безпеки та інструкції для всіх вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщень (складів, офісів). Ці інструкції вивчаються під час проведення протипожежних інструктажів проходження пожежно-технічного мінімуму, а також у системі виробничого навчання і вивішуються на видних місцях.

Працівники підприємств, зобов'язані: дотримуватися вимог пожежної безпеки; не допускати дій, які можуть призвести до виникнення пожежі; знати й дотримуватися усіх вимог нормативних актів пожежної безпеки та цієї Інструкції;

користуватися тільки справними інструментами, приладами, обладнанням, дотримуватися інструкцій з їх експлуатації; виконувати вказівки керівників та відповідальних за пожежну безпеку; після закінчення роботи прибирати робочі місця від горючих відходів, знеструмлювати електроспоживачі, які за умовами виробництва не повинні працювати в неробочий час; уміти застосовувати наявні засоби пожежогасіння, знати порядок дій у разі виникнення пожежі.

Керівник підприємства контролює виконання усіма працівниками вимог цієї Інструкції; проводить інструктажі з питань пожежної безпеки; періодично перевіряє стан пожежної безпеки на об'єкті; слідкує за утриманням у справному стані засобів пожежегасіння та шляхів евакуації.

Вимоги до пожежної безпеки на підприємстві:

1. До всіх будівель і споруд слід забезпечити вільний доступ.

2. Протипожежні розриви між будинками, спорудами, відкритими майданчиками для зберігання матеріалів, устаткування тощо повинні відповідати вимогам будівельних норм.

3. Сміття та відходи необхідно регулярно вивозити у спеціально відведені для цього місця.

4. Забороняється зменшувати нормативну ширину проїздів.

5. На території на видних місцях повинні бути розміщені таблички із зазначенням на них порядку виклику пожежної охорони, знаки із зазначенням місць установлення первинних засобів пожежегасіння.

6. Меблі й обладнання слід розміщати так, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до виходу з приміщення. Навпроти дверного прорізу необхідно залишати прохід, який повинен дорівнювати ширині дверей, але не менше 1,0 м.

7. За наявності в приміщенні лише одного евакуаційного виходу дозволяється перебувати в ньому не більше 50 осіб.

8. Евакуаційні шляхи (проходи, коридори, вестибюлі, сходові марші тощо) й виходи слід постійно утримувати вільними, нічим не захаращувати.

9. Усі працівники зобов'язані вміти користуватися вогнегасниками та внутрішніми пожежними кранами.

10. Стан вогнезахисної обробки слід перевіряти не рідше одного разу на рік зі складанням акта перевірки.

11. Зберігання різних речовин і матеріалів у складських приміщеннях повинно здійснюватися з урахуванням їхніх пожежонебезпечних фізико-хімічних властивостей і сумісності

12. У складських приміщеннях матеріали необхідно зберігати на стелажах або укладати в штабелі, залишаючи між ними проходи завширшки не менше 1,0 м. Відстань між стінами та штабелями повинна становити не менше 0,8 м.

У разі виявлення пожежі (ознак горіння) кожен працівник зобов'язаний негайно повідомити про це пожежно-рятувальну службу за телефоном «01», вказати при цьому точну адресу, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також своє прізвище; вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей і матеріальних цінностей, гасіння пожежі з використанням наявних вогнегасників та інших засобів пожежегасіння; повідомити про пожежу керівника. Після прибуття на пожежу пожежних підрозділів забезпечити безперешкодний доступ їх до місця виникнення пожежі. Якщо є потерпілі, необхідно подати першу (долікарську) допомогу, викликати лікаря або вжити заходів щодо транспортування їх у найближчий медичний заклад.

9. Характеристика цільових груп споживачів продукції

Цільовий сегмент - сукупність споживачів, ринковий сегмент, на який фірма орієнтує свою діяльність.

Оцінка споживачів має за мету визначення характеристик цільової групи споживачів, задля якої формується приваблива товарна пропозиція і розробляється програма маркетингу. Таке дослідження ринку створює обізнаність щодо соціодемографічних характеристик потенційних покупців, рівня їхньої матеріальної забезпеченості, особливостей, бажань, мотивацій і моделей поведінки, що у сукупності дає змогу ефективно впливати на цільову групу та формувати попит на продукцію підприємства.

Відбір цільових ринків - це пошук підприємством найбільш привабливої групи споживачів, які належать до одного або кількох споріднених сегментів, для реалізації своєї продукції на цих сегментах ринку.

Орієнтація підприємства на цільовий ринок простежуватиметься в усіх подальших маркетингових діях. Тобто саме для цих ринків будуть планувати асортимент продукції, встановлювати ціну, планувати збут і комунікації. А отже, дуже важливо з можливих альтернативних сегментів ринку обрати та правильно охарактеризувати ті, що дозволять підприємству досягти поставлених цілей

ПП «Картес» є поставщиком продуктів харчування в пансіонати, санаторії, в'язниці, дитячі оздоровчі табори та дитячі садки.

Тож цільовими споживачами є юридичні особи. Споживачі ПП «Картес» пред'являють до продуктів харчування дуже високі вимоги. Власники таких закладів розуміють наскільки важливим є правильне харчування, і як складно буває купити продукти оптом за оптимальною ціною без втрати якості.

Охарактеризуємо цільовий сегмент ринку у таблиці 12.

Таблиця 12. Характеристика цільових груп споживачів продукції ПП «Картес»

Отже, з таблиці 12, зробимо висновок, що цільовий сегмент ринку, який обрало ПП «Картес» має всі умови розвитку, що сприяє ефективній діяльності підприємства. Споживачі споживають продукцію ПП «Картес», але йому необхідно слідкувати за якістю та ціною товарів, адже діє багато конкурентів на цьому сегменті, тож є можливість втратити цей сегмент.

Продукція ПП «Картес» відноситься до товарів масового споживання з постійним попитом. При виборі товарів даного типу покупець звертає увагу на ціну товару; асортимент товарів, де основне значення має його глибина; якість товару; рекомендації; рекламну підтримку з боку продавця.

Сегменти споживчого ринку можуть виділятися з урахуванням регіональних критеріїв, демографічних критеріїв і критеріїв життєвого стилю споживачів. Розглянемо цільові групи споживачів продукції ПП «Картес» стосовно цих критеріїв.

Регіональні критерії є основні відмітні характеристики міст, областей, регіонів. Підприємство може використовувати одну чи кілька демографічних особливостей. Розташування регіону. В Одеській області, де діє ПП «Картес», біля Чорного моря постійно зростає кількість санаторіїв, оздоровчих таборів. Це сприяє збільшенню потенційних споживачів. Чисельність і щільність населення показує, що в регіоні достатньо людей, щоб забезпечити збут продукції.

Демографічні критерії є основними особливості окремих осіб чи його груп. Зараз в Україні демографічна ситуація налагоджується. Отже збільшується народжуваність. Це веде до збільшення кількості дитячих садків.

Життєвий стиль споживачів визначає, як живуть і витрачають час і гроші. В рамках цього критерію важливим є ставлення до фірми і його пропозицій. Нейтральний ставлення (я чув марку X, нічого про неї знаю) вимагає інтенсивної інформації та переконливого просування. Позитивне ставлення (марка Х - найкращий товар над ринком) вимагає підкріплення як наступної реклами й особистих контактів із споживачами. Негативне ставлення (марка Х значно гірше марки У) важко змінити, вона вимагає поліпшення товару і відчуття образу фірми.

До ПП «Картес» позитивне ставлення. Дуже мало клієнтів, які відмовилися від співробітництва з підприємством. ПП «Картес» має багатовікові стосунки з споживачами своєї продукції, виконуючи всі умови договорів.

Висновок

Під час проходження практики було досліджено систему менеджменту підприємства. Ми проаналізували умови, в яких діє організація, розглянули фактори зовнішньої та внутрішньої дії. З допомогою результатів запропонували стратегію, яка відповідає місії фірми та яка зможе скоріше реалізувати поставлені цілі. Фірма почала надавати нові послуги, були вирішені проблеми організації, приведені шляхи поліпшення роботи персоналу через запропоновані методи мотивації.

Було вирішено, що організаційна структура є ефективною. На підприємстві охорона праці, техніка безпеки і безпосередньо сама робота підприємства ведеться чітко і досконало, але так як підприємство досить молоде, існують, звичайно, й деякі недоліки.

Необхідно більшу увагу приділити професіоналізму працівників. Та їх мотивації. Адже було виявлено, що діє дужа багато конкурентів, тому робота даного підприємства повинна бути бездоганною, щоб утримати клієнтів та замучити нових. Доцільно застосувати наступні заходи мотивації:

- Доплачувати премії до заробітної плати при підвищенні обсягу реалізації в порівнянні з попереднім періодом, при цьому потрібно стимулювати працівника протягом усього часу;

- Присуджувати бали, певну кількість яких можна обміняти на коштовні подарунки;.

- Надання кращім робітникам додаткової оплаченої відпустки;

- Туристичні поїздки для робітників, що домоглися більших успіхів у роботі.

- Різноманітне моральне стимулювання;

Вище описані заходи приведуть до підвищення мотивації співробітників в процесі роботи з клієнтами.

Також дуже важливо проводити рекламні заходи щодо поширення інформації про підприємство та його продукцію.

Для закріплення позицій в окремих сегментів, потрібно надавати своїм споживачам знижки, щоб підвищити свої конкурентні переваги. Я пропоную впровадити наступну систему знижок: при первісному замовленні більш ніж на 10 000 грн. знижка становить 3%, надалі існує накопичувальна система знижок. Система накопичувальних знижок дозволить підприємству підвищити прибуток, шляхом розширення існуючих сегментів.

Список використаних джерел

1. Устав ПП «Картес»

2. Кузьмін О.Є., Ноджак Л.С., Мельник О.Г.: Конспект лекцій: Менеджмент: теоретичні засади та прикладні аспекти. - Львів, 2006 - 147 с.

3. Управление по результатам: Пер. с финск./общ. ред. и предисл. Я.А. Лейманна.-М.: Издательская группа «Прогресс», 1996-432 с.

4. Гончаров В.І. Менеджмент: Навч. посібник. - Мн.: Місанта, 2003. - 624 с.

5. Осовська Г.В., Осовський О.А. Основи менеджменту: Підручник. Видання 3-є. перероблене і доповнення.-К.: «Кондор», 2006

6. Нечаюк Л.І. Телеш Н.О. Готельно-ресторанний бізнес: менеджмент: Навч. Посібник. - К.:ЦНЛ, 2003. - 348 с.

7. http://pidruchniki.com.ua/ekonomika/osnovni_vidi_menedzhmentu

8. http://www.info-library.com.ua/books-text-5359.html

9. Керб Л.П. Основи охорони праці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003

Размещено на Allbest.ru