Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

Кафедра економічної політики та менеджменту

РЕФЕРАТ

На тему: «Поняття професійного стресу та методи його вирішення»

Виконала:

студентка ІI курсу,

МД- 12 групи ФСЕУ,

Рекота В.В.

Перевірила:

Ваніна Я.А.

Харків 2014

Поняття професійного стресу

Стрес - це порушення психологічного стану внаслідок травмуючих обставин, негативних умов праці, або інших аспектів діяльності. Психологічний стрес робочому місці - це реакція особи на одне важку, нерозв'язну, на його думку, ситуацію. Чимало з подібних нас зіштовхувалися з стресом і відчували у своїй емоційний дискомфорт. Під стресом прийнято розуміти психічні, фізичні і хімічні реакції особи на однестрессори. Небольших стресових ситуацій неможливо уникнути. Зазвичай, стрес є наслідком втоми і втоми. Кількість «хворих», які звернулися за медичної допомогою через стресу, щороку збільшується. Основні чинники стресу виявляються під час праці, роботи (коли людина не відчуває значимістю, їй немає довіряють певний рід занять тощо. буд.): відсутність зворотному зв'язку з колегами, керівництвом, умови роботи, шум, освітленість, оснащення приміщення, де працюють людина, надмірне тиску з боку колег П.Лазаренка та т. буд.

Можна розрізнити глибокий стрес, стрес середньої важкості і повсякденний, чи звичний, стрес. Під повсякденним стресом розуміються кумулятивні особливості психіки людини, особливо працював у складних умов праці, на незадовільному виробництві чи колективі, неустраивающем працівника.

Виробничий стрес негативно впливає продуктивності праці і працездатність людини, мотивація до праці знижується, збільшується шлюб з виробництва, зростає рівень травматизму для підприємства чи організації.

Найчастіше виробничий стрес веде до алкоголізму,прогулам, розкраданню, плинність кадрів різко зростає.

Проблема трудового стресу призвела до того, що у психології з'явилася нова галузь вивчення, яка отримала назву «Психологія професійного здоров'я» - галузь психології, що займається проблемами охорони здоров'я співробітників і превентивної роботою з членами організації.

Галузь знань початку зароджуватися ще тоді, коли психологія початку формуватися як самостійна наука. Величезний внесок у розробку й основу цієї галузі вніс знаменитий німецький учений, викладав в Гарвардському університеті, Гуго Мюнстерберг. Під час Першої світової (1914-1918 рр.) уряд Великобританії створило Рада з питань вивченню втоми з виробництва, у якому велике участь прийняв Р.Мюнстерберг. У цьому вся Раді він вивчав неефективну роботу, втома, стомлюваність працівників, зайнятих переважно ручним працею.

Уперше термін “психологія професійного здоров'я” запропонував 1990 р. психолог Джонатан Реймонд. Основною метою вивчення психології професійного здоров'я стали вивчення негативного впливу стресу на організм, і здоров'я покупців, безліч розробляються методи та способів боротьби з стресом.

Слід відзначити, що реакція на стрес в кожного людини індивідуальна. Одні легко переносять все тягости стресу, інші, навпаки, замикаються у собі так важко можуть справитися зі стресом. Це з можливостями тієї чи іншої людини, його особистісними характеристиками, ступенем інформаційної завантаження, ступенем задоволеності працею, бо коли займаєшся улюбленою справою, не помічаєш перевтоми і втоми, і з радістю перевиполняешь план озер місяцем і навіть у квартал протягом тижня.

Стрес негативно впливає фізіологію людини, формує багато психосоматичні захворювання, вилікувати які важко, і тож треба усувати первинну причину - стрес.

Професійний стрес - різноманітний феномен, відтворений у психічних і соматичних реакціях на напружені ситуації у праці людини. Нині його виділено на окрему рубрику в Міжнародної класифікації хвороб (>МКБ-10: Z 73: “стрес, пов'язані з труднощами управління своєю життям”). У літературі зустрічається також термін “психічне вигоряння”, під яким зазвичай розуміють синдром, що виникає внаслідок тривалих професійних стресів. Порівняння особливостей формування та перебігу синдрому “вигоряння” у різних професійних групах показало, що це явище найчастіше трапляється найбільш різко виражено якщо представники професій системи «людина - людина». За даними англійських дослідників, що в осіб комунікативних професій непрацездатність майже у половині випадків пов'язана з стресом.

Заходи, створені задля профілактики професійного стресу

професійний стрес психологічний праця

1. У понеділок доцільно обмежити обсяг службових заходів (зборів, нарад).

2. З метою необхідності упорядкування час проведення виробничих нарад, технічних рад доцільно проведення їх у всіх щаблях управління в другої половини робочого дні, у понеділок і п'ятницю. При тривалості наради більш 1,5 години необхідно призначення10-15-минутних перерв через 1,5 години роботи.

3. Щоб запобігти емоційного перенапруги необхідно складати чіткі тимчасові плани-графіки виробничих нарад із їхніх змісту. Слід також уникати планування зайве тривалих нарад.

4. До сформування сприятливого психологічного клімату необхідно залучення персоналу до брати участь у прийняття рішень, що з реорганізацією структури чи технологічного процесу у виробничих колективах. Таке участь допомагає персоналу прийняти зміни й дає можливість висловити свою думку і "озвучити" претензії.

5. Необхідно надавати співробітникам самим організовувати своєї роботи. Розуміння те, що в працюючих є певне право самим вирішувати, що як робити за роботі, значно зменшує негативні наслідки стресів.

6. Потрібно забезпечити чітке визначення посадових обов'язків працівників. З метою зниження можливість виникнення стресу, що з рольової невизначеністю, треба чітко визначити посадові обов'язки працівників і сферу їхньої відповідальності.

7. Для усунення причин, які ведуть переобтяженості чинедогрузке роботою, керівник підприємства мусив міг би належно організувати процеси навчання, безсторонні рішення про підвищення на посаді та справедливий розподіл обов'язків, забезпечити хороше відповідність вимог роботи здібностям того, хто її виконує.

8. Рекомендується забезпечити у створенні систему надання співробітникам соціальної підтримки, що зробить їх менш уразливими для негативним наслідкам стресу. Соціальна підтримка здатна мінімізувати негативні наслідки стресу. Один із пояснень цього феномена у тому, що соціальна підтримка пом'якшує вплив стресів до осіб, що у складній ситуації, якщо ця ситуація - слідство переобтяженості роботою чи рольового конфлікту. Надати дійову соціальну підтримку здатні згуртовані робочих групах і керівники першої лінії - супервизори, навчені доброзичливій і турботливому відношення до підлеглим.

9. Доцільно використовувати модифікацію поведінки як ефективний засіб підвищення опірності стресам людей певного психологічного типу особистості, мають схильність до тривожності, гиперреактивности, з підвищеним ризиком розвитку ішемічну хворобу серця. До характеристикам особистості, куди слід вплинути, ставляться надмірна напористість, нав'язане себе відчуття цейтноту підвищена активність. Необхідно формувати в працівників позитивну емоційну реакцію на стресові обставини, змінювати інформаційне значення деяких подразників з допомогою втрати ними патогенних властивостей шляхом застосування методики раціональної психокорекції.

10. Потрібно проводити предсменний контроль функціонального стану працівників екстремальних видів діяльності, предъявляющих високі вимоги до професійно значимим функцій, особливо у стресових ситуаціях, із оцінкою результатів дослідження методом перевірки критериальними модельними фізіологічними характеристиками.

11. Необхідно проводити моніторинг функціонального стану організму людини впродовж робочої зміни з допомогою автоматизованої системи реєстрацію ЗМІ й аналізу інформації з єдиною метою постійного виявлення "фізіологічної ціни" виробничої роботи і створення "архіву" чи "банку" індивідуальних фізіологічних даних для обґрунтування рекомендацій, вкладених у профілактику порушень стану здоров'я.

12. Можливо використання професійного відбору як засобу оцінки фахову придатність виявлення максимального відповідності індивідуальних фізіологічних характеристик, особливостей і можливостей людини тим спільним і специфічним вимогам, які пред'являють щодо нього певні види професійної діяльності, зі з підвищення надійності і безаварійності роботи у екстремальних, стресових ситуаціях.

13. Доцільно створення заходів, вкладених у профілактику стресового гніву й збереження здоров'я працюючих:

- навчання і підвищення кваліфікації з урахуванням корпоративних освітніх центрів з допомогою комп'ютеризованих програм, тож навчання базі Інтернету підвищення фаховий рівень фахівців, відпрацювання безпечних прийомів праці та дотримання правив і норм безпеки з профілактики професійної захворюваності та зниження рівня травматизму;

- формування навичок, необхідні прийняття рішень на складних виробничих та конфліктних ситуаціях, і тренування використання цих навичок шляхом вивчення реальних виробничих труднощів і стресфакторов, із якими стикаються працюючі, і навіть імітації складних виробничих ситуацій;

- модифікація поведінки збільшення ефективності праці працівників з допомогою аудиту (контролю) використання посадових обов'язків;

- використання тренажерів для відпрацювання моделювання поведінки, особливо у екстремальних ситуаціях та за дефіциту часу, індивідуальний тренінг працівників нервно-напряженних видів діяльності;

- формування потреби у здоровий спосіб життя, як засобі підвищення опірності стресу з допомогою повноцінного харчування, збільшення рухової активності, боротьби з шкідливими звичками: курінням, зловживанням алкогольними напоями.

14. Для комплексної профілактики професійної патології, зміцнення здоров'я працюючих доцільно створення центрів відновлення працездатності (>ЦВР). Робота фізкультурно-оздоровчого центру повинно бути під медичним наглядом лікаря, а спеціальні инструктори-методисти мають становити комплекси фізичних вправ, оновлювати й удосконалювати програми цілеспрямованої гімнастики і нервово-м'язової релаксації.

Рекомендації із профілактики стресів керівникам підлеглим

Значна частина стресів ми маємо внаслідок конфліктів, породжених різними виробничими ситуаціями. Причому у будь-якому разі виявляється порушеної «вертикаль» ділових відносин: керівник - підлеглий. Адже навіть якщо конфліктують між собою рядові співробітники, керівник неспроможна стояти осторонь у хід владнання конфлікту. Тому рекомендації із профілактики стресів, формулируемие управлінської психологією, розгорнуто хіба що на два «фронту»: керівникам, у чиї обов'язки ставиться за провину знижувати рівень стресу співробітники, і підлеглих, яким пропонується берегтися від стресів самостійно і не служитистрессодателями й інших.

Щоб мінімізувати рівень стресів у колективі, не знижуючи у своїй продуктивності, керівник повинен прислухатися до наступним рекомендаціям.

Частіше задумивайтесь над точністю оцінки здібностей і схильностей ваших працівників. Відповідність цих якостей обсягу й складності поручаемих завдань - важлива умова профілактики стресів серед підлеглих.

* Не нехтуйте «бюрократією», тобто чітким визначенням функцій, повноважень і меж відповідальності працівників. Цим ви відвернете масу дрібних конфліктам та взаємних образ.

* Не дратуйтеся, якщо працівник цурається отриманого завдання, краще обговоріть з нею грунтовність відмови.

* Як можна частіше демонструйте своє довіру і підтримку підлеглим. (За даними однієї з американських досліджень, співробітники, испитивавшие значний стрес, але відчували підтримку начальника, вдвічі менше хворіли протягом року, ніж, хто такої підтримки не помічали.)

* Використовуйте стиль керівництва, відповідний конкретної виробничої ситуації та особливостям складу співробітників.

* При невдачах співробітників оцінюйте насамперед обставини, у яких діяв людина, а чи не його якості.

* Не исключайте з арсеналу спілкування з підлеглими компроміси, поступки, вибачення.

*Запретите собі використовувати сарказм, іронію, гумор, створені задля підлеглого.

* Якщо виникла потреба когось покритикувати, не прогавте не врахували правил конструктивною й етичною критики.

* Періодично задумивайтесь про засоби зняття вже накопичених підлеглими стресів. Тримайте до поля зору проблеми відпочинку співробітників, можливості їх емоційної розрядки, розваг тощо.

Виконання керівниками цих нескладних у принципі рекомендацій може відчутно спричинити рівень стресів у колективі.

Водночас у тієї ж цілях крок назустріч начальникам пропонується зробити і підлеглих. Людям, жертвам стресів на роботі, зазвичай пропонують приблизно такою перелік методів мінімізації стресів.

* Якщо вас це не влаштовують умови і змістом праці, вести, можливості підвищення на служби й інші організаційні чинники, постарайтеся старанно проаналізувати, наскільки реальні можливості вашої організації з поліпшенню цих параметрів (тобто спершу з'ясуйте, чи є що боротися).

Размещено на Allbest.ru