Організація менеджменту в сільськогосподарському підприємстві

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

менеджмент управління мотивування господарство

Розглянемо аналіз земельних ресурсів підприємства та ефективність їх використання в таблицях 1.1 та 1.2.

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ МЕНЕДЖМЕНТУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ПІДПРИЄМСТВІ

Діяльність підприємства на споживчому ринку направлена на досягнення певних стратегічних цілей і тактичних задач, які дозволяють забеспечити ефективну господарську діяльність, виживання і його конкурентоспроможність на ринку.

Під ціллю розуміють якісні і кількісні характеристики функціонування підприємства, до досягнення яких воно прагне. Досягнення цілей підприємства передбачає реалізацію цілей суспільства (в нормальних умовах розвитку ринку), оскільки отримання прибутку передбачає реалізацію продукції, тобто визнання її покупцем.

Метою діяльності підприємства є:

- Виробничий та соціальний розвиток підприємства;

- Одержання прибутку;

- Залучення інвестицій у виробничу діяльність;

- Задоволення потреб споживачів у продуктах харчування

Предметом діяльності підприємства є:

Виробництво і реалізація сільськогосподарської продукці, зокрема, зернових культур, сої та соняшнику.

Приватним підприємством згідно зі статтею 113 Кодексу визнається підприємство, що діє на основі приватної власності одного або кількох громадян, іноземців, осіб без громадянства та його (їх) праці чи з використанням найманої праці. Приватним є також підприємство, що діє на основі приватної власності суб'єкта господарювання - юридичної особи. Порядок організації та діяльності приватних підприємств визначається цим Кодексом та іншими законами.

Приватні підприємства можуть бути утворені за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і громадян шляхом заснування нового, реорганізації (злиття, приєднання, виділення, поділу, перетворення) діючого (діючих) суб'єкта господарювання з додержанням вимог законодавства, зокрема антимонопольно-конкурентного законодавства.

Приватні підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Для створення приватного підприємства його учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками).

В установчих документах повинні бути зазначені найменування підприємства, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації.

Установчими документами приватного підприємства є рішення про його утворення або засновницький договір, а також статут (положення) підприємства.

Статут приватного підприємства повинен містити відомості про його найменування, мету і предмет діяльності, розмір і порядок утворення статутного та інших фондів, порядок розподілу прибутків і збитків, про органи управління і контролю, їх компетенцію, про умови реорганізації та ліквідації підприємства, інші відомості, що не суперечать законодавству. Статут (положення) затверджується власником майна (засновником) підприємства чи його представниками, органами або іншими суб'єктами відповідно до закону.

Найменування приватного підприємства має містити інформацію про його організаційно-правову форму, тобто містити слова “приватне підприємство“.

Майно підприємства становлять виробничі і невиробничі фонди, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства.

Джерелами формування майна підприємства є грошові та матеріальні внески засновників; доходи, одержані від реалізації продукції, послуг, інших видів господарської діяльності; доходи від цінних паперів; кредити банків та інших кредиторів; капітальні вкладення і дотації з бюджетів; майно, придбане в інших суб'єктів господарювання, організацій та громадян у встановленому законодавством порядку; інші джерела, не заборонені законодавством України.

Приватне підприємство підлягає державній реєстрації у порядку, визначеному Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Приватне підприємство має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Для керівництва господарською діяльністю приватного підприємства власник (власники) або уповноважений ним орган призначає (обирає) керівника підприємства. У разі найму керівника підприємства з ним укладається договір (контракт), в якому визначаються строк найму, права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення, умови звільнення його з посади, інші умови найму за погодженням сторін. Керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Припинення діяльності приватного підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду.

Враховуючи статтю 63 ГК України, сьогодні в Україні діють приватні унітарні та приватні корпоративні підприємства.

ПП «Лан» є юридичною особою з дня його державної реєстрації. Майно підприємства складається з основних фондів та оборотних коштів. Підприємство здійснює володіння, користування і розпорядження своїм майном у відповідності з цілями своєї діяльності.

Основні виробничі процеси, які відбуваються на підприємстві:

- обробіток грунту;

- висівання насіння культур;

- догляд за посівами;

- збирання врожаю;

- реалізація продукції.

Виконавчим органом ПП "Лан", який здійснює керівництво його поточною діяльністю, є дирекція. Роботою підприємства керує директор. Контролюючим органом є Ревізійна комісія.

На даному підприємстві діють наступні документи - регламенти:

- Колективний договір;

- Статут ;

- Положення про оплату праці;

- Договір про матеріальну відповідальність;

- Посадові інструкції;

- Штатний розпис персоналу;

- Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників

Колективний договір - це локальний нормативний акт, який регулює трудові, соціально-економічні відносини, що виникають між власником або уповноваженим ним органом і найманими працівниками конкретного підприємства.

Згідно закону колективний договір укладається на всіх підприємствах, в установах, організаціях, наділених правами юридичної особи, незалежно від форм власності і господарювання, відомчої належності і кількості працівників, за умови використання на них найманої праці. Порядок укладення колективного договору базується на дотриманні вимог законодавства та встановлений Законом України «Про колективні договори і угоди».

Колективний договір - це строкова угода, строк дії якої визначається сторонами. Після закінчення строку його дії він продовжує діяти до моменту укладення нового колективного договору чи перегляду умов діючого, якщо інше не передбачено договором.

Колективний договір включає такі розділи:

1. Загальні положення

2. Виробничо - економічна діяльність та розвиток підприємства

3. Трудові відносини

4. Забезпечення зайнятості та підготовка кадрів

5. Оплата праці

6. Охорона праці і здоров'я

7. Соціальний розвиток та соціальні гарантії

8. Реформування та зміна форми власності

9. Гарантії діяльності профспілкової організації

10. Контроль за виконанням договору

Статут - установчий документ згідно якого господарство здійснює свою виробничу та господарську діяльність, а також регламентує взаємовідносини між засновниками товариства з обмеженою діяльністю, визначає порядок формування статутного капіталу товариства, внесення грошових коштів його учасниками, види діяльності товариства, права, обов'язки та учасників товариства, організаційну структуру та управління товариством, оплату праці працівників товариства,бухгалтерський облік та звітність товариства, правонаступників товариства, відступлення учасником свого вкладу у статуному капіталі товариства, порядок припинення діяльності товариста та перетворення, внесення змін до статуту товариства та ініші умови.

Положення про оплату праці визначає порядок організації оплати праці працівників товариства.

Договір про матеріальну відповідальність - договір, який укладається між роботодавцем та працівником,що приймається на роботу до товариства, а також визначає права та обов'язки сторін.

Посадові інструкції працівників товариства визначають права, обов'язки, кваліфікаційні вимоги,відповідальність,обсяг роботи працівників.

Штатний розпис персоналу - перелік головних спеціалістів, які працюють на підприємстві.

Правила внутрішнього трудового розпорядку працівників - документ, який визначає внутрішньогосподарський устрій господарства та включає наступні розділи:

1. Загальні положення

2. Порядок прийняття та звільнення працівників

3. Основні обов'язки працівників

4. Основні обов'язки адміністрації

5. Робочий час та час відпочинку

6. Заохочення за успіхи в роботі

7. Стягнення за порушення трудової дисципліни

Організаційна культура - комплекс найбільш стабільних й довготривалих характеристик організації.

Організаційна культура підприємства,розглядається як потужний стратегічний інструмент, що дає змогу орієнтувати всі підрозділи підприємства і окремих осіб на спільні цілі; мобілізувати ініціативу співробітників, виховувати відданість організації поліпшувати процес комунікації, поведінку.

До організаційної культури підприємства належать також стиль та процедури управління, концепції технологічного і соціального розвитку. Організаційна культура визначає межі, в яких можливе виважене прийняття рішень на будь-якому ієрархічному рівні, можливості використання ресурсів організації в цілому, відповідальність, напрямки розвитку, регламентує управлінську діяльність, сприяє ідентифікації членів з підприємством.

Даному підприємству характерна культура "ліани" - це зведений до мінімуму управлінський персонал, широке застосування інформаційних технологій, орієнтація на вимоги ринку, висока відповідальність на всіх рівнях, що забезпечує значний ступінь мотивації персоналу.

На підприємстві всі важливі управлінські рішення приймаються з використанням колективних методів прийняття рішень.

Колективні методи прийняття рішень передбачають визначення учасників певної процедури і відбір форм групової роботи: засідання, наради тощо.

На основі вивчення результатів досліджень і практики управління можна окреслити таку систему принципів менеджменту:

Цілеспрямованість. Відповідно до цього принципу будь-яка діяльність в організації повинна спрямовуватися на досягнення конкретних виробничо-господарських цілей та виконання поставлених завдань.

Урахування потреб та інтересів. Покликаний задовольняти потреби та інтереси працівників з метою досягнення цілей організації на засадах застосування мотивування.

Ієрархічність. Передбачає розташування управлінських посад в організаційній структурі від найнижчого рівня управління до найвищого.

Взаємозалежність. Згідно з ним кожна організація складається із взаємозалежних внутрішніх змінних (цілі, структура, технологія, працівники, завдання, ресурси). При цьому фактори зовнішнього середовища постійно впливають на організацію (відповідно і на її внутрішнє середовище) та викликають відповідну реакцію з її боку.

Динамічна рівновага. Передбачає безперервний розвиток організації та утримання загальної рівноваги на кожному етапі цього розвитку.

Економічність. Формує засади функціонування організації щодо збалансованості витрат, надходжень то що, забезпечує розвиток бюджетних відносин.

Активізація. Спонукає організацію до діяльності, постійного розвитку, впровадження інновацій та ін.

Системність. Відповідно до цього принципу організація розглядається як відкрита система, що складається із взаємодіючих та взаємопов'язаних елементів.

Єдиновладдя. Передбачає наявність єдиного відповідального центру, який здійснює керівництво та координацію діяльності організації з метою досягнення її цілей.

Закони та закономірності менеджменту формують засади сучасної управлінської науки. Вони дають змогу сформувати правила, дотримання яких забезпечує потенційну можливість ефективного управління.

Управлінське рішення - це фіксований управлінський акт, який спрямовує діяльність трудового колективу у русло досягнення цілей, поставлених перед організацією або особою.

Прийняття рішень являє собою процес, який починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується вибором рішення, тобто вибором дій по усуванню проблемної ситуації.Кінцевим результатом прийняття рішення є саме рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Основними операціями менеджменту щодо організації виконання рішень є визначення календарних строків виконання рішень, призначення відповідального виконавця, доведення рішення до виконавця або до всього колективу, інструктаж виконавців, матеріально-технічне забезпечення процесу праці, роз'яснення цілей і завдань на інструктивній нараді, координація дій виконавців, мотивація діяльності виконавців, облік і контроль виконання рішення за допомогою зворотного зв'язку, коригування раніше прийнятого рішення.

Управління розглядається як процес, тому що робота по досягненню цілей за допомогою інших - це не якась одноразова дія, а серія безперервних взаємопов'язаних дій. Ці дії, кожне з яких саме по собі є процесом, дуже важливі для успіху організації. Їх називають управлінськими функціями. Кожна управлінська функція також являє собою процес, тому що також складається з серії взаємопов'язаних дій. Процес управління є загальною сукупністю всіх функцій.

Функції менеджменту - це види цілеспрямованої діяльності щодо керованого об'єкта, зумовлені кооперацією і поділом праці серед управлінського персоналу.

Процес управління (менеджмент) має чотири взаємопов'язані функції: планування, організація, мотивація і контроль.

Планування як функція менеджменту - це розробка змісту та послідовності дій, направлених на досягнення запланованих цілей управління.

Основними принципами функції планування є: повнота (охоплення всіх напрямів діяльності організації), точність (кількісні та якісні показники дій), економічність (окупність затрат на планування), безперервність (зміни як у просторі, так і у часі), гнучкість (постійне коригування залежно від ситуації), масовість (залучення виконавців до розробки планів). Функція організації - це процес систематичного коригування багатьох завдань і взаємовідносин між людьми, що їх виконують. Організація будь-якого технологічного процесу складається зі структурної організації та організації самого процесу.

Структурна організація - це процес визначення відповідальних за певну функцію в організації та перелік виконавчих органів, згідно з нормами керованості, її апарату управління.

Організація процесу - це комплекс таких дій менеджера, як формулювання рішень, визначення необхідності ресурсів для виконання рішення, своєчасне доведення рішень до виконавців і контроль за виконанням рішень.

Мотивація - це процес заохочення себе та інших до праці з метою досягнення особистих цілей або організації.

Процес контролю - це послідовність дій, яка складається із встановлення стандартів, виміру фактично досягнених результатів і проведення корегування у випадках суттєвого відхилення досягнених результатів від попередньо встановлених стандартів.

Спеціальні функції менеджменту розподіляються за формою поділу процесу управління на складові частини, наприклад, технологічна підготовка виробництва, матеріально-технічне забезпечення, капітальне будівництво і реконструкція, організація праці і заробітної плати, бухгалтерський облік і фінансова діяльність, зовнішньоекономічний зв'язок.

Методи управління персоналом -- засоби впливу на персонал.

На даному підприємстві застосовуються наступні методи управління персоналом:

- організаційно-розпорядчі -- використання встановлених організаційних зв'язків, правових положень і норм;

- економічні -- прогнозування і планування кадрової роботи, розрахунок балансу робочих і трудових ресурсів, визначення основної і додаткової потреби в кадрах і джерел її забезпечення.

- соціально-психологічні -- конкретні заходи і засоби впливу на процес формування й розвитку трудового колективу й окремих працівників

Стиль керівнмицтва -- сукупність засобів впливу керівника на підлеглих, яка обумовлена специфікою завдань, поставлених перед підприємством, взаємовідносинами керівника з підлеглими, обсягом його посадових повноважень, особовими якостями всіх членів колективу.

На даному підприємстві застосовується демократичний стиль керівництва, який полягає у наступному:

- перед ухваленням рішень керівник радиться з підлеглими;

- розподіляє відповідальність між працівниками відповідно до повноважень

- заохочує працівників до ефективного виконання завдань

- постійно підвищує свою кваліфікацію, прислуховуючись до критики ;

Головними спеціалістами, які займаються менеджментом у господарстві є директор та бухгалтер.

Директор є керівником та організатором всієї виробничо - фінансової діяльності господарства. Він очолює роботу правління та здійснює повсякденне керівництво діяльністю його членів по забезпеченню виконання рішень загальних зборів, а також координує роботу всіх ланок апарату управління. Основним завданням його діяльності є виконання завдань, передбачених виробничо - фінансовим планом господарства по виробництву та продажу продукції. Директор зобов'язаний:

1. Здійснювати повсякденне керівництво організацією виробничо - фінансовою діяльністю.

2. Керувати роботю спеціалістів та керівників по виробництву по перспективному, річносу та поточному плануванню виробничо - фінансової діяльності.

3. Здійснювати контроль за діяльністю виробничих підрозділів та дотримання принципів внутрішньогосподарського розрахунку.

4. Контролювати правильність і своєчасність проведення розрахунків з державними та іншими організаціями.

5. Перевіряти своєчасність подання і достовірность державної звітності.

6. Забезпечення ефективного використання основних і оборотних засобів виробництва.

7. Здійснювати контроль за дотриманням виробнчими підрозділами затверджених Правил внутрішнього розпорядку.

8. Очолювати роботу по розробці і впровадженню принципів наукової організації управління та прогресивних форм оплати праці.

9. Забезпечувати виконання правил охорони та техніки безпеки та інших правил.

На мою думку директор ПП «Лан» Зелений Сергій Іванович, який одержав освіту агронома в ДДАУ, якнайкраще відповідає моделі сучасного менеджера, оскільки він увібрав у себе всі професійно - ділові та соціально - психологічні якості сучасного менеджера, насамперед такі: освідченість, відповідальність, професійність, лідерство, організованість, контроль, вміння планування, вміння управляти конфліктами і стресами, комунікабельність, вимогливість, відвертість, повага, толерантність, ввічливість, новаторство, справедливість тощо.

Наявність у нього цих якостей як у керівника забезпечує налагодженість та взаємопорозуміння у відносинах з підлеглими, з орендодавцями хороше ставлення з боку співробітників та колег. Завдяки своїй комунікабельності Сергій Іванович досить легко знаходить спільну мову зі своїми співробітниками. Він чітко ставить завдання перед працівниками, забезпечує їм необхідні умови і необхідні ресурси для виконання поставлених завдань. Він вміє добре організувати виробничий процес та забезпечити його виконання і контроль.

Його життєвий принцип:

Сильніший той, хто спрямовує свої сили на добрі справи.

Головний економіст є звязуючою ланкою між керівництвом та працівниками господарства, оскільки саме він забезпечує задоволення інтересів обох сторін у процесі виробництва та організації оплати праці.

Головні функції економіста такі:

1. Організція

2. Планування

3. Контроль

Функція організації полягає насамперед у організації виробничого процесу шляхом розробки норм оплати праці та встановленні нормативі її оплати при одночасному їх погодженні з працівниками та керівництвом господарства.

Функція планування - розробка бізнес- плану діяльності господарства.

Функція контролю полягає у проведенні контролю та нагляду за правильністю нарахування оплати праці та витратами грошових коштів при проведенні виробничого процесу.

Головний економіст надає допомогу керівнику в управлінні персоналом, оскільки основним завданням його діяльності є забезпечення сприятливого клімату у колективі, налагодження відносин між керівництвом та працівниками, аналіз діяльності господарства, визначення ефективності його діяльності, виявлення резервів її підвищення та скорочення витрат на виробництво, участь у прийнятті управлінських рішень.

Підприємство має наступну структуру управління:

Вище керівництво -засновник та директор;

Бухгалтер

Механізатори

Схема структури управління господарством належить до лінійного типу. Лінійна структура управління -- характеризується лінійним адміністративним підпорядкуванням між керівниками і підлеглими.
У цьому випадку кожний працівник одержує вказівки лише від одного керівника.

РОЗДІЛ 3. КОМУНІКАЦІЇ В МЕНЕДЖМЕНТІ ПІДПРИЄМСТВА

Комунікації - це обмін інформацією за допомогою слів, літер, символів, жестів, за допомогою яких керівник отримує інформацію для прийняття ефективних рішень і доведення їх до виконавців.

Документообіг - це рух документів від моменту їх складання (або одержання від інших підприємств, організацій), періоду обробки і до передачі в архів.

Документообіг у ПП «Лан» встановлюється головними бухгалтером і обов'язковим для всіх працівників підприємства. Порядок документообігу залежить від характеру й особливостей господарських операцій та їх облікового оформлення, а також від структури підприємства і його облікового апарату (бухгалтерії).

При проведенні операцій купівлі-продажу або ремонтних робіт оформляються такі документи: договір, рахунок, податкова накладна, накладна і акт про виконання робіт.

У ПП «Лан» існує чітка система здійснення всіх послідовних операцій з документами: приймання і реєстрація, розгляд керівником, порядок проходження документів в організації, їх виконання, контроль виконання, формування справ, підготовка і передача справ до архіву. Приймання і обробка вхідних документів здійснюється директором та бухгалтером. Документи, одержані підприємством, проходять такі етапи:

- первинна обробка;

- попередній розгляд, розмітка;

- реєстрація;

- розгляд документів керівництвом;

- направлення на виконання;

- контроль виконання;

- виконання документів;

- підшивання документів до справи.

Керівникові направляються на розгляд найважливіші і термінові документи, які надійшли.

Обробка вихідних документів складається з таких операцій:

- складання проекту документа;

- погодження проекту документа;

- підписання документа керівником

- реєстрація документа;

- відправлення документа адресатові;

- підшивка другого примірника (копії) документа до справи.

Вихідні документи оформляються в двох примірниках, крім факсів і телефонограм, що складаються в одному примірнику. Підготовлений проект вихідного документа подається на підпис керівнику підприємства. Керівник вносить зміни і доповнення в документ, що поданий на підпис. Документи, що відправляються, реєструються в “Журналі реєстрації вихідних документів”. Для реєстрації необхідні такі дані:

- індекс документа, що включає і номер справи;

- дата документа;

- адресат (кореспондент);

- короткий зміст чи заголовок;

- відмітка про виконання;

- виконавець;

- примітка.

Після реєстрації і присвоєння вихідному документу номера це фіксується на обох примірниках. Того ж дня вихідні документи конвертуються і відправляються. При цьому звіряється адреса отримувача на листі і на конверті. Другий примірник відісланого листа підшивають у справу з листування.

Способи обробки та користування інформацією на підприємстві залежать від джерела її надходження.. Якщо інформація надходить з виробнчих підрозділів, то її використовують для внутрішнього користування. Якщо ж інформація надходить із зовнішніх джерел, то вона обробляється інакше. Зокрема у випадку надходження на підприємство вхідної інформації у вигляді листа чи якогось іншого документа дана інформація надходить на розгляд керівництву для ухвалення управлінського рішення.

Вхідна кореспонденція підприємства:

- листи;

- розпорядження;

- приписи;

- накази;

- рішення;

- подання.

Вихідна кореспонденція:

- довідка про доходи;

- довіреність

- запити;

- довідка;

- лист;

- довідка про заробітну плату для обчислення пенсії4

- витяг з наказу

Вхідна кореспонденція розглядається і виконується у відповідності до змісту питань з прийняттям відповідного управлінського рішення.Вихідна кореспонденція надається у відповідності до запитів громадян та органів державної влади.

За період перебування на підприємстві мною було відвідано виробничу нараду, на якій розглядалися питання щодо впровадження змін до Положення про службу охорони праці на підприємстві та розробці положення про оплату праці на збиранні ранніх зернових у 2012 році.

Всі рішення приймаються директором підприємства.

РОЗДІЛ 4. МОТИВАЦІЙНІ ТА СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ

Мотиваційний механізм управління поведінкою персоналу є однією з найважливіших складових управлінського процесу на підприємстві.

Мотивація - це одна з тем, яка хвилює кожного працівника. Адже у кожної людини є свої мотиви, заради яких вона здійснює ті чи інші дії, тобто, приходить на роботу для заробітку та задоволення своїх потреб.

Мотивація - стимулювання до діяльності, процес спонукання себе й інших до роботи, вплив на поводження людини для досягнення особистих, колективних і суспільних цілей. Під мотивацією розуміють частіше всього систему матеріального стимулювання підприємства, сукупність заходів, спрямованих на здоволення матеріальних потреб працівників ( льготи, премії, доплати, бонуси) тобто матеріальну мотивацію.

Нематеріальна мотивація включає насамперед добре відношення роботодавців до своїх працівників.

Одним з важливих інструментів з нематеріальної мотивації є інформування, оскільки дозволяє працівникам не лише знати для чого він працює, як це відбувається і чому.

Ще одним інструментом мотивації являється делегування повноважень. З одного боку воно носить мотивуючий характер. З іншого боку навчальний.

Результатом використання перерахованих інструментів мотивації є задоволення різних мотивуючих потреб персоналу, зокрема: повага, відповідальність, приналежність, самореалізація, прозорість, впевненість.

Крім цього важливим мотивуючим фактором є сприятливий мікроклімат в колективі, а саме: повага до людини, а не до посади, впевненість в тім, що буде дотримано обіцянок, даних роботодавцями.

Сприятливому мікроклімату в першу чергу сприяє корпоративна культура підприємства, в рамках якої формуються цінності, що реалізуєються через багато складових, основними з яких є стиль управління та лідерства.

Формами мотивації на підприємстві є:

- винесення подяки;

- видача премій;

- створення сприятливої соціальної атмосфери, усунення різних бар'єрів між рядовими працівниками й апаратом управління;

Взаємовідносини між керівництвом та підлеглими регламенуться правилами внутрішнього трудового розпорядку, договором про матеріальну відповідальність, який укладається між керівництвом та працівником при прийнятті його на роботу на дане підприємство.

Всі конфліктні ситуації, які виникають на підприємстві керівництво намагається врегульовувати відразу ж по мірі їх виникнення шляхом пошуку компромісу для задоволення інтересів конфліктуючих сторін.

Документами - регламентами на підприємстві є наступні:

- Статут;

- Колективний договір;

- Положення про оплату праці;

- оговір про матеріальну відповідальність;

- Правила внутрішнього трудового розпорядку.

Етика ділових відносин з персоналом

Етичні норми службових відносин у ПП «Лан» ґрунтуються на загальнолюдських цінностях, нормах і правилах поведінки, але мають деякі особливості. Дотримання етичних норм підприємством характеризується наступними положеннями:

Етика відносин зі співробітниками:

- відсутність будь-якої дискримінації у сфері зайнятості;

- охорона здоров'я і техніка безпеки;

- навчання і розвиток персоналу;.

Етика відносин із партнерами:

- дотримання зобов'язань;

- недопущення маніпулювання інвестиціями;

- урахування інтересів партнерів під час розподілу прибутку.

Етика взаємовідносин із конкурентами:

- запобігання таємних угод на ринках;

- використання соціально прийнятних пріоритетів і критеріїв для оцінки конкурентних стратегій;

- вихід із сумнівних ринків під час виникнення значних етичних проблем.

Етика відносин з державою:

- дотримання законодавства;

- добросовісна звітність;

- виконання державних замовлень у зазначені строки.

Відповідальність в менеджменті ПП «Лан» відображається у дотриманні обов'язків та відповідальності між працівниками підприємства згідно їх повноважень.

РОЗДІЛ 5. ІНДИВІДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

Проведення ділової наради на підприємстві

На підприємстві планувалося проведення наради між власником, дирекцією та орендодавцями щодо вирахування з виплати на кожен пай за 2012 рік у розмірі 3% для надання спонсорської допопомоги Поливанівській середній загальноосвітній школі для проведення ремонту спортивного залу.

Нарада була проведена 1 липня 2012 року у приміщенні контори ПП «Лан» о 10 годині, а саме у кабінеті директора підприємства.

Головою наради було обрано Зеленого Сергія Івановича.

Нарада тривала 30 хвилин.

ПОРЯДОК ДЕННИЙ наради включав наступні питання:

1. Надання спонсорської допомоги Поливанівській загальноосвітній школі на ремонт спортивного залу.

На нараді було ухвалено рішення:

1. Надати спонсорську допомогу Поливанівській середній загальноосвітній школі на ремонт приміщень.

Голосували: “ЗА” - орендодавці та дирекція. Рішення було прийнято одностайно.

Нарада була проведена згідно правил проведення нарад на підприємстві, була задокументована протоколом та зареєстрована в журналі реєстрації протоколів під № 6.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

На базі проведеного аналізу діяльності ПП «Лан» щодо менеджменту я можу зробити наступні висновки:

1. Менеджмент - це управління виробництвом; сукупність принципів, методів, коштів і форм управління, що розробляються і що застосовуються з метою підвищення ефективності виробництва і збільшення прибутку.

2. Прибувши на підприємство для проходження ознайомчої комплексної практики я відвідала наступні об'єкти підприємства:

- контору;

- територія, на якій розміщені зерносховища;

- машино - тракторний парк.

3. Я виявила, що підприємство має хороше економіко -географічне положення та сприятливі природно - кліматичні умови для вирощування зернових культур та соняшнику.

4. Основними напрямами вдосконалення системи управління діяльністю підприємства є наступні:

- підвищення продуктивності праці та скорочення витрат на виробництво сільськогосподарської продукції;

- застосування у своїй діяльності сучасних методів управління,що передбачають скорочення управлінських витрат;

- підготовка та залучення кваліфікованих кадрів;

- поліпшення наукового забезпечення розвитку підприємства;

- сприяння впровадженню ресурсо-зберігаючих, безпечних та екологічно чистих технологій виробництва сільськогосподарської продукції та продовольства;

- переоснащення матеріально-технічної бази підприємства.

Я вважаю, що для збільшення прибутків такого підприємства, як ПП "Лан" потрібно використовувати високоякісну техніку, добрива, мати насіння високої якості, чітко дотримуватись технологій вирощування сільськогосподарських культур. Приватне підприємство платить високі налоги, тому на проведення більш якісної діяльності підприємства залишається мало коштів.

Размещено на Allbest.ru