Проектування операційної системи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Початкові дані за варіантом №5

Вступ

1. Проектування операційної системи

1.1 Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткування

2. Організація оперативного управління операційною системою

2.1 Визначення форми організації виробництва

2.2 Розрахунки календарно-планових нормативів

2.3 Побудова графіку роботи переробляючої підсистеми

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи

3.1 Розрахунки витрат матеріалів

3.2 Розрахунки фонду оплати праці

3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу

Висновок

Список використаних джерел

Додатки

проектування оргструктура управління підприємство

Початкові дані за варіантом №5

На розглядуваному підприємстві виготовляються наступні вироби: виріб Б, виріб Д, виріб К, виріб М. Трудомісткість виробів за операціями наведена у таблиці 1.

Таблиця 1

Трудомісткість виробів за операціями

Виріб	Трудомісткість за операціями, хв.
	Центрувальна	Токарна	Розточувальна	Фрезерувальна	Свердлувальна	Шліфувальна	Полірувальна
Виріб Б	1, 1	3, 2	4, 0	3, 3	2, 8	5, 1	-
Виріб Д	1, 1	2, 1	3, 3	-	1, 4	3, 7	1, 8
Виріб К	0, 9	5, 4	-	3, 2	1, 5	3, 2	2, 3
Виріб М	1, 4	2, 8	3, 9	4, 5	3, 6	5, 9	-

Норми витрат матеріалів щодо деталей та програма їх випуску на рік наведені у табл. 2.

Таблиця 2

Норми витрат матеріалів та програма випуску виробів на рік

Деталь	Матеріал	Норма витрат на виріб, кг	Ціна матеріалу за 1 т., грн.	Програма випуску на рік, шт.
Виріб Б	Сталь 40Х	6, 3	11040	28800
Виріб Д	Сталь 35Х	5, 7	1940	57600
Виріб К	Сталь 40ХМ	3, 9	11200	57600
Виріб М	Сталь 40ХМТ	5, 5	11350	39600

Характеристика устаткування, яке застосовується при виготовленні виробів, наведена в табл.. 3.

Таблиця 3

Характеристика устаткування

Тип верстата	Потужність двигуна, кВт	Площа на один верстат, кв. м	Ціна, грн.
Фрезерно-центрувальний	10, 2	6, 17	19500
Токарний	6, 8	2, 99	17900
Розточувальний	9, 8	1, 81	25900
Горизонтально-фрезерувальний	6, 9	2, 52	19200
Свердлильний	4, 8	0, 61	15100
Шліфувальний	7, 4	6, 04	20500
Полірувальний	4, 2	0, 45	14200

Довідкові дані та нормативи

1. Ефективний фонд часу роботи устаткування при однозмінній роботі - 1920 станко-годин за рік, при двозмінній - 3840 станко-годин за рік.

2. Чисельність допоміжних робітників - 35% від основних, у тому числі зайнятих обслуговуванням та ремонтом устаткування 60% від загальної кількості допоміжних робітників.

3. Оплата праці основних та допоміжних робітників - погодинна з преміюванням.

4. Премія основним робітникам - 25%, допоміжним - 15%, керівникам та спеціалістам - 40% від основної заробітної плати.

Середня годинна тарифна ставка основних робітників - 6, 75 грн., допоміжних - 6, 27 грн., спеціалістів - 8, 85 грн., керівника - 9, 45 грн. за годину.

Бюджет часу роботи одного робітника (корисний річний фонд часу роботи одного робітника) - 1850 годин за рік.

Додаткова заробітна плата становить 13% від основної заробітної плати.

Відрахування на соціальні заходи - 40% від основної та додаткової заробітної плати.

Чисельність управлінського персоналу - 18% від основних та допоміжних робітників.

Ціна рухової електроенергії - 24, 3 коп. за кВт-год., освітлювальної - 19, 5коп. за кВт-год.

Витрати освітлювальної енергії - 1% від витрат рухової (кВт-год)

Коефіцієнт використання корисної площі - 0, 45.

Площа під управлінські служби - 15% від виробничої площі.

Допоміжна площа - 20% від виробничої.

Площа складських приміщень - 12% від виробничої площі.

Вартість одного метра квадратного площі будинку дорівнює 1285 грн.

Коефіцієнт виконання норм виробітку - 1, 2.

Тривалість одного переналагодження - 40хв.

Допустимі витрати на переналагодження - 4%.

Кількість робочих днів у місяці - 20.

Вартість допоміжних матеріалів - 7% від вартості основних.

Позавиробничі витрати - 6% від виробничої собівартості.

Запланована рентабельність виробів - 18%.

Витрати на страхування майна - 5000 грн.

Витрати на технологічну оснастку та інструмент - 2, 3% від вартості устаткування.

Коефіцієнт використання матеріалу - 0, 87.

Ціна тонни (без ПДВ) відходів - 740 грн.

Вступ

Ефективне управління всіма видами діяльності, пов'язане з перетворенням матеріалів, інформації, споживачів, називають операційним менеджментом. Операційний менеджмент - це діяльність, пов'язана з розробкою, використанням та вдосконаленням операційної системи, направленої на виробництво продукції, робіт, послуг. Повна система операційної діяльності підприємства по виробництву продукції, робіт, послуг для споживача називається операційною системою.

Курсовий проект з курсу «Операційний менеджмент» дозволяє закріпити теоретичні знання з курсу і одержати потрібні навики щодо створення операційної системи підприємства та організації оперативного управління нею.

Мета курсового проекту - проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованої на виробництво. Для цього треба виконати комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її перероблювальної та забезпечувальної підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.

Проектування операційної системи ведеться на основі стратегічних рішень і складається з наступних етапів: проектування продукції, робіт, послуг та їхніх виробничих процесів; визначення виробничих потужностей; проектування підприємства, розробка виробничих операцій.

Курсовий проект включає три розділи:

- проектування операційної системи;

- організація оперативного управління операційною системою;

- оцінка ефективності операційної системи на підставі розрахунків техніко-економічних показників.

1. Проектування операційної системи

В загальному вигляді підприємство можна розглядати, як відкриту систему, яка перетворює вхідні величини у вихідні. Повна система виробничої діяльності підприємства має назву операційної системи, яка складається із трьох підсистем:

1. Переробляюча підсистема - виконує продуктивну роботу, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні результати.

2. Підсистема забезпечення - не пов'язана безпосередньо з виробництвом виробу, але виконує необхідні функції забезпечення переробляючої підсистеми. Функція, яка вважається частиною підсистеми забезпечення в одному підприємстві, може бути складовою частиною переробляючої системи в іншому.

3. Підсистема планування та контролю - отримує від переробляючої підсистеми інформацію про стан системи та про незавершене виробництво. Інформація надходить із внутрішнього середовища підприємства: про цілі, політику, основні направлення та інші внутрішні параметри. Інформація про попит на продукцію, ціни на ресурси, тенденції розвитку технології, урядові нормативні акти та інші фактори, надходить із зовнішнього середовища. Ця система повинна переробити цю інформацію та видати рішення про те, як працювати переробляючій підсистемі. Конкретні питання, які потрібно вирішити, зазвичай, включають планування виробничих потужностей керування матеріально-виробничими запасами, контроль якості.

Проектування операційної системи та визначення її типу починається з вибору типу переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

1.1 Визначення типу операційної системи й розрахунок потрібної кількості устаткування

При проектуванні операційної системи та визначенні її типу необхідно спочатку обрати тип переробляючої підсистеми на підставі комплексної характеристики технічних, організаційних та економічних особливостей виробництва, обумовлених його спеціалізацією, обсягом та повторюванням випуску виробів.

Вибір типу переробляючої підсистеми ведеться на підставі розрахунків коефіцієнтів завантаження устаткування. Водночас визначається режим роботи операційної системи підприємства.

Розрахунок кількості потрібного устаткування Cрозj ведеться за групами на основі трудомісткості програми виготовлення деталей по операціях за формулою:

де Тпрj - трудомісткість програми випуску деталей на j-ій операції;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування;

Квнв - коефіцієнт виконання норм виробітку (приймається однаковий за усіма операціями - 1, 2).

Трудомісткість програми випуску деталей по кожній операції розраховується як добуток програми випуску деталі на її трудомісткість по операції (в годинах). Ефективний фонд часу роботи устаткування для однозмінного режиму роботи - 1920 станко-годин на рік, для двозмінного - 3840.

Розрахункова кількість робочих місць округлюється до цілих чисел і визначається прийнята кількість устаткування - Спрj..

Далі розраховуються коефіцієнти завантаження устаткування по групах за формулою:

Розрахунки коефіцієнтів завантаження треба проводити за кожним виробом і в цілому за підприємством для однозмінного і двозмінного режимів роботи. Результати розрахунків оформлені у вигляді таблиць 1. 1 та 1. 2.

На підставі коефіцієнтів завантаження устаткування уточнюється тип виробництва. Для масового типу завантаження устаткування повинно бути не нижче 85 - 90%, для серійного - не нижче 65 - 85%.

Для остаточного прийняття рішення про режим роботи підприємства треба зіставити загальні витрати, пов'язані з організацією однозмінного і двозмінного режимів роботи. Для цього треба розрахувати вартість устаткування, вартість корисної площі та вартість рухової електроенергії для кожного режиму роботи, зіставити їх і вибрати той, де загальні витрати найменші. Вартість устаткування розраховується на підставі даних про вартість одиниці верстата і прийнятої кількості верстатів за кожним варіантом режиму. Вартість корисної площі розраховується, виходячи з даних про площу на один верстат, прийнятої кількості верстатів за варіантом, вартості одного м2 площі (1285 грн.). Вартість рухової електроенергії розрахується за формулою:

,

де Cen - ціна однієї кіловат-години рухової електроенергії (0, 243 грн.) ;

1, 3 - коефіцієнт, що враховує втрати енергії за технічними причинами;

Fef - ефективний фонд часу роботи устаткування, год. ;

Wdv - сумарна установлена потужність двигунів, кВт.

Результати розрахунків подані у таблицях 1. 3 - 1. 6.

Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи.

Таблиця 1. 3

Вартість устаткування

Верстат	Ціна, грн.	Прийнята кількість верстатів	Вартість
		1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувальний	19500	2	1	39000	19500
Токарний	17900	5	3	89500	53700
Розточний	25900	4	2	103600	51800
Горизонтально-фрезерувальний	19200	4	2	76800	38400
Свердлильний	15100	3	2	45300	30200
Шліфувальний	20500	6	3	123000	61500
Полірувальний	14200	2	1	28400	14200
Всього		26	14	505600	269300

Таблиця 1. 4

Вартість корисної площі

Верстат	Площа на 1 верстат, кв. м	Прийнята кіль-ть верстатів	Площа	Вартість
		1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувальний	6, 2	2	1	12, 4	6, 2	15934	7967
Токарний	2, 9	5	3	14, 5	8, 7	18632, 5	11179, 5
Розточний	1, 8	4	2	7, 2	3, 6	9252	4626
Горизонтально-фрезерувальний	2, 5	4	2	10	5	12850	6425
Свердлильний	0, 6	3	2	1, 8	1, 2	2313	1542
Шліфувальний	6	6	3	36	18	46260	23130
Полірувальний	0, 45	2	1	0, 9	0, 45	1156, 5	578, 25
Всього		26	14	82, 8	43, 15	106398	55447, 8

Таблиця 1. 5

Сумарна встановлена потужність двигунів

Верстати	Потужність	Кількість	Сумарна потужність
		1 зміна	2 зміни	1 зміна	2 зміни
Фрезерно-центрувальний	10, 2	2	1	20, 4	10, 2
Токарний	6, 8	5	3	34	20, 4
Розточний	9, 8	4	2	39, 2	19, 6
Горизонтально-фрезерувальний	6, 9	4	2	27, 6	13, 8
Свердлильний	4, 8	3	2	14, 4	9, 6
Шліфувальний	7, 4	6	3	44, 4	22, 2
Полірувальний	4, 2	2	1	8, 4	4, 2
Всього		26	14	188, 4	100

Таблиця 1. 6

Витрати на організацію режиму роботи, грн.

Режим	Вартість устаткування, грн.	Вартість корисної площі, грн	Вартість рухової електроенергії	Загальні витрати, грн
Однозмінний	505 600, 00	106 398, 00	114 269, 88	726 267, 88
Двозмінний	269 300, 00	55 447, 75	121 305, 60	446 053, 35

Виходячи з загальних витрат на організацію режиму доцільно обрати двозмінний режим роботи. Дивлячись на коефіцієнт завантаження можемо зробити висновок, що тип виробництва серійний.

Визначення необхідної площі

Загальна площа малого підприємства включає виробничу, допоміжну, складську та площу для управлінських служб.

Виробнича площа розраховується, виходячи із корисної з урахуванням коефіцієнта використання корисної площі:

43, 15/0, 45= 95, 88 (м2)

Допоміжна площа визначається з розрахунку 20% від виробничої:

95, 88*0, 2= 19, 176 (м2)

Площа під управлінські служби дорівнює 15% від виробничої. Площа складських приміщень дорівнює 12% виробничої площі:

95, 88 * 0, 15 = 14, 38 (м2)

95, 88 * 0, 12 = 11, 5 (м2)

Таким чином, загальна площа підприємства:

95, 88+19, 176+14, 38+11, 5 = 140, 86 (м2)

На основі того, що тип переробляючої підсистеми серійний, а також за урахуванням розрахунків устаткування та площі можна обрати предметно-замкнуту схему планування. При розміщенні устаткування треба додержуватись основних принципів організації виробничого процесу: прямо точності, безперервності, пропорційності, системності та ін. Планування виробничих приміщень представлено у Додатку А.

Розрахунок кількості робітників

Розрахунок кількості робітників ведеться за категоріями.

Чисельність основних робочих розраховується на підставі даних про трудомісткість виробничої програми на рік та корисного фонду робочого часу одного робітника за формулою:

де УТпрj - сумарна річна трудомісткість виготовлення виробів, нормо-годин;

Fpol - корисний річний фонд часу роботи одного робітника, год. ;

Квнв - коефіцієнт виконання норм виробітку.

Чосн = 52650/ (1850*1, 2) = 24 (чол.)

Чисельність допоміжних робочих складає 35% від основних:

Чдоп = 24*0, 35 = 9 (чол.)

60% допоміжних робочих, безпосередньо, зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування:

Чдоп = 9 *0, 60 = 6 (чол.)

Чисельність управлінського персоналу складає 18% відсотків від основних та допоміжних робітників:

Чупр = (24+9) *0, 18= 6 (чол.)

Загальна кількість робітників:

Чзаг = 24+9+6= 39 (чол.)

Проектування оргструктури управління підприємством

На основі розрахунків чисельності працюючих створюється організаційна структура управління підприємством. Схема організаційної структури представлена у Додатку Б.

Організаційна структура підприємством - це сукупність відділів та служб, що займаються побудовою та координацією функціонування системи менеджменту, розробкою та реалізацією управлінських рішень по виконанню бізнес-плану. Поняття організаційної структури обов'язково включає в себе системну організацію, характер підлеглості та підзвітності підрозділів апарату управління один одному, а також набір інформаційних та координаційних зв'язків, порядок розподілу функцій управління різним рівням та підрозділам управлінської ієрархії.

Складність та ієрархічність організаційної структури підприємства залежить від таких факторів: об'єм продаж; номенклатура, рівень уніфікації, складність продукції; масштаб, спеціалізація, кооперація, концентрація, комбінування виробництва; розвиток інфраструктури регіону, міжнародна інтегрованість підприємства та ін. В даному курсовому проекті вибір організаційної структури підприємства можна зробити на основі розрахованої чисельності робітників по категоріям, а також з урахуванням того, що підприємство є малим, виробляє обмежену номенклатуру нескладної продукції. З урахуванням цих фактів найбільш доцільно використовувати лінійну структуру управління.

Особливостями лінійної структури управління є чіткий розподіл праці, ієрархічність управління (вертикальна підлеглість), наявність формальних правил і норм управління. Сутність такої системи управління полягає у тому, що управляючий вплив на об'єкт передається тільки однією особою - керівником. Він отримує інформацію лише від безпосередньо підпорядкованих йому працівників, приймає рішення по всім питанням, що стосуються тієї частини об'єкта, яка керується ним; несе відповідальність за її роботу перед вищестоящим керівництвом.

Переваги лінійної структури пояснюються простотою вертикальних зв'язків при мінімальних горизонтальних зв'язках. Всі обов'язки та повноваження тут строго розподілені, тому складуються умови для оперативного прийняття рішень і підтримки необхідної дисципліни в колективі. Недоліками такої структури є слабка ув'язка між цілями підрозділів, складність координації функцій управління по горизонталі, негнучкість. Крім того, лінійна структура управління пред'являє високі вимоги до кваліфікації керівників та їх компетенції по всім питанням виробництва і управління підлеглими.

На проектованому підприємстві лінійна структура управління буде складатися з 6 чоловік: 1-го керівника (директор) та 5-х спеціалістів (інженер-технолог, начальник цеху, бухгалтер-економіст, комерційний директор, логіст).

Директор є головним керівником на підприємстві. Він підпорядковується зборам акціонерів (власнику підприємства). Директору підлеглі всі лінійні керівники і спеціалісти.

Основні функції директора:

виконує рішення загальних зборів акціонерів

здійснює керування виробничо-господарською діяльністю підприємства відповідно до чинного законодавства України

визначає стратегію і тактику розвитку підприємства, координує роботу функціональних підрозділів

вживає заходи щодо забезпечення підприємства кваліфікованими кадрами

мотивує підлеглих до діяльності, спрямованої на досягнення встановлених цілей організації

бере участь у процесі оперативного контролю за діяльністю підприємства (розглядає щомісячні звіти функціональних підрозділів, на основі яких затверджує або коригує політику керування).

Інженер-технолог є технічним керівником підприємства. Він підлеглий директору. Основними функціями інженера-технолога є:

визначає технічну політику і напрямки технічного розвитку підприємства

забезпечує своєчасну підготовку технічної документації (креслень, специфікацій, технічних умов, технологічних карт)

визначає і затверджує нормативи прямих витрат матеріалів, енергії, робочого часу

здійснює проектування робочих місць, виробничого транспорту і допоміжних пристроїв

організує проведення ремонтних робіт

проводить технічний контроль якості обробки деталей і вузлів по всіх операціях техпроцесу.

Головне завдання начальника цеху - це забезпечення виконання планів підприємства. З цією метою він розробляє оперативні плани випуску продукції для кожного цеху, забезпечує ритмічну роботу по їх виконанню, здійснює контроль та регулювання перебігу виробничого процесу.

Бухгалтер-економіст виконує наступні функції:

планує доходи і видатки підприємства, веде оперативний облік і контроль за фактичними витратами

розраховує планову калькуляцію собівартості виготовлення продукції

проводить розрахунки економічної ефективності нових напрямків діяльності

проводить аналіз динаміки основних техніко-економічних показників діяльності підприємства.

організує бухгалтерський облік господарко-фінансової діяльності і контроль за ощадливим використанням матеріальних, трудових і фін. ресурсів, схоронністю власності підприємства

складання балансу й оперативних звітів про використання бюджету, іншої бухгалтерської і статистичної звітності, надання її у встановленому порядку у відповідні органи.

Щодо маркетингових функцій вивчення попиту, ринків збуту, реклами, просування товарів, а також матеріально-технічного забезпечення виробництва, то вони покладені на комерційного директора.

Логіст - це фахівець, який повинен вирішувати питання, пов'язані з оптимізацією різних робочих процесів (постачання, складування, розподіли, транспортування і так далі) Основне завдання логіста, - скоротити до мінімуму витрати і витрати виробництва. Він повинен побудувати роботу так, що б мінімізувати витрати на усіх етапах виробництва. Він аналізує усі етапи виробничого процесу і знаходить способи понизити витрати і забезпечити економію коштів. Логіст повинен уміти раціонально і ефективно розподіляти ресурси компанії

Безпосередньо діяльністю з виробництва продукції займаються основні робочі, а забезпеченням їх усім необхідним та обслуговуванням виробничого процесу - допоміжні робітники (9 чоловік). Оргструктура управління наведена у Додатку Б.

Після побудови організаційної структури треба спроектувати схему взаємозв'язку елементів переробляючої, забезпечуючої та плануючої підсистем операційної системи підприємства.

Підсистема переробки виконує продуктивну функцію, безпосередньо пов'язану з перетворенням вхідних величин у вихідні, тобто сировини у конкретні вироби.

Підсистема забезпечення не пов'язана прямо з виробництвом, але виконує необхідні функції забезпечення підсистеми переробки.

Підсистема планування й контролю одержує від підсистеми переробки інформацію про стан системи і незавершене виробництво. Із внутрішнього середовища надходить інформація про мету, політику, основні напрями розвитку та інші внутрішні параметри. Із зовнішнього середовища надходить інформація про попит на продукцію, вартість ресурсів, тенденції розвитку технології, урядових нормативних актів та інших факторів. Підсистема планування й контролю має обробити весь цей обсяг досить складної інформації і прийняти рішення, як саме має працювати підсистема переробки.

Схему взаємозв'язку елементів переробляючої, забезпечуючої та плануючої підсистем операційної системи підприємства наведена у Додатку В.

2 Організація оперативного управління операційною системою

Оперативне управління операційною системою на підприємстві здійснюється підсистемою планування і контролю. У цій підсистемі приймаються рішення і видаються керуючі впливи в переробляючу підсистему.

Оперативне управління функціонуванням ОС є важливою складовою керівництва виробничою діяльністю підприємства. Його ціллю є забезпечення економічно ефективної реалізації тактичних задач підприємства. Оперативне управління включає функції календарного планування, обліку, планування ходу виробництва, рознарядки робіт, контролю строків їх виконання.

Проектування організації оперативного управління ведеться на підставі вибраного планувального рішення переробляючої підсистеми (лінійно-потокова схема планування) та визначення форми організації виробництва.

2.1 Визначення форми організації виробництва

Система оперативного планування виробництва - це сукупність різних методик та технологій планової роботи, що характеризується ступенем централізації, об'єктом регулювання, складом календарно-планових показників, порядком обліку та руху продукції та оформленням облікової документації. Ця система являє собою сукупність методів та способів розрахунку основних планово-організаційних показників, які необхідні для регулювання ходу процесу виробництва та споживання товарів і послуг з метою досягнення запланованих ринкових результатів при мінімальних витратах економічних ресурсів і робочого часу. До основної характеристики будь-якої системи оперативного планування відносяться: методи комплектування календарних завдань підрозділом підприємства, взаємопов'язані роботи цехів та ділянок, вибрана планово-облікова одиниця, тривалість планового періоду, способи і прийоми розрахунків планових показників, склад супроводжуючої документації та інші. Вибір тієї чи іншої системи оперативного планування в умовах ринку визначається головним чином, обсягом попиту на продукцію і послуги, витратами і плановими показниками, масштабом та типом виробництва, організаційною структурою підприємства і іншими факторами.

Найбільшого розповсюдження в теперішній час набули: подетальна, позамовна та покомплектна системи оперативного планування та їх різновиди, які застосовуються на багатьох великих вітчизняних підприємствах та закордонних фірмах, а також в малому та середньому підприємництві.

В серійному виробництві застосовується переважно покомплектна система оперативного планування. В якості основної планово-облікової одиниці використовують різні деталі, що входять в збірний вузол або загальний комплект товарів, згрупованих за певними ознаками. При покомплектній системі планування календарні завдання виробничими підрозділами розробляються не по деталях окремого найменування, а за укрупненими групами, комплектними деталями на вузол, машину, замовлення, або обсяг робіт і послуг. Ця система сприяє скороченню трудомісткості як планово-розрахункових робіт, так і організаційно-управлінської діяльності персоналу лінійних функціональних служб підприємства. При даній системі значно підвищується гнучкість оперативного планування, поточного контролю і регулювання ходу виробництва, що в умовах ринкової невизначеності слугує для підприємства важливим засобом стабілізації виробництва.

Для серійного типу виробництва доцільною є предметно-замкнута форма організації виробництва. При такій формі організації треба розрахувати величини партій деталей, періодичність їх запуску-випуску, закріпити деталі за устаткуванням, побудувати стандарт-план роботи на місяць переробляючої підсистеми, розрахувати сукупну тривалість виробничого циклу, виготовлення партій деталей.

2.2 Розрахунки календарно-планових нормативів

Вихідні дані для розрахунку календарно-планових нормативів наведені в таблицях 2. 1 та 2. 2.

Таблиця 2. 1.

Деталь	Трудомісткість по операціях, хв.	Програма на міс., шт
	Центрувальна	Токарна	Розточувальна	Фрезерувальна	Свердлувальна	Шліфувальна	Полірувальна
Виріб Б	1, 1	3, 2	4	3, 3	2, 8	5, 1	-	2400
Виріб Д	1, 1	2, 1	3, 3	-	1, 4	3, 7	1, 8	4800
Виріб К	0, 9	5, 4	-	3, 2	1, 5	2, 9	2, 3	4800
Виріб М	1, 4	2, 8	3, 9	4, 5	3, 6	5, 9	-	3300

Таблиця 2. 2.

Підготовчо-заключний час, хвл.
центрувальна	токарна	розточувальна	фрезеру вальна	свердлувальна	шліфувальна	полірувальна
15	20	20	16	10	10	5

Для визначення нормативних величин партій деталей застосовується метод розрахунку за мінімально допустимими витратами часу на переналагодження устаткування.

Нормативна величина партії деталі розраховується у два етапи:

- перший - визначення мінімальної величини партії деталі nmin:

,

де tпз - підготовчо-заключний час, хв. ;

tшт - норма часу на операцію, хв. ;

б - відсоток допустимих витрат часу на переналагодження устаткування (дорівнює 4%).

- другий - коректування мінімальної величини партії з метою встановлення відповідності прийнятої величини партії уніфікованому ряду періодичностей запуску-випуску.

Величина партії визначається по провідній операції, в якої відношення tпз до tшт найбільше серед усіх операцій даного техпроцесу. Розрахунки наведені у таблиці 2. 3.

Після визначення розрахункової величини партії визначається розрахункова періодичність як відношення розрахункової величини партії до середньодобового випуску. Нормативна періодичність встановлюється шляхом корегування розрахункової періодичності згідно з уніфікованим рядом періодичностей.

Нормативна партія визначається множенням нормативної періодичності на середньодобовий випуск. Необхідно, щоб нормативна величина партії дорівнювала обсягу планового завдання на місяць або була кратна йому.

Вибір провідної операції
Номер деталі	Відношення t пз до t шт по операціях
	Центрувальна	Токарна	Розточувальна	Фрезерувальна	свердлувальна	шліфувальна	Полірувальна
Виріб Б	13, 64	6, 25	5, 00	4, 85	3, 57	1, 96	-
Виріб Д	13, 64	9, 52	6, 06	-	7, 14	2, 70	2, 78
Виріб К	16, 67	3, 70	-	5, 00	6, 67	3, 45	2, 17
Виріб М	10, 71	7, 14	5, 13	3, 56	2, 78	1, 69	-

Крім того, треба враховувати, що періодичність запуску-випуску встановлюється єдина для всієї дільниці. Дані розрахунки наведені в таблиці 2. 4.

Таблиця 2. 4.

Нормативні величини партій деталей
Номер деталі	Середньо-добовий випуск, шт	Розрахункова величина партії, шт	Періодичність, дні	Нормативна величина партії, шт	Кількість запусків на місяць
			розрахункова	прийнята
Виріб Б	120	327, 27	2, 73	4	480	5
Виріб Д	240	327, 27	1, 36	4	960	5
Виріб К	240	400, 00	1, 67	4	960	5
Виріб М	165	257, 14	1, 56	4	660	5

Визначення необхідної кількості верстатів по видах устаткування для обробки деталей, що закріплені за дільницею, виконується зіставленням сумарної трудомісткості обробки по кожній операції з номінальним (режимним) фондом часу одного верстата на місяць, який за умови двозмінного режиму роботи складає 19200 хвилин.. Розрахункове число верстатів Сроз округляється до цілої величини Спр, при цьому допускається перевантаження верстатів до 10%. Далі визначається середній коефіцієнт завантаження верстатів Кзав по операціях. Результати розрахунків наведені в таблиці 2. 5.

Таблиця 2. 5.

Потрібна кількість верстатів та їх завантаження
Номер деталі	Трудомісткість обробки місячної програми деталей з урахуванням tn3, хв.
	Центрувальна	Токарна	Розточувальна	Фрезерувальна	Свердлувальна	Шліфувальна	Полірувальна
Виріб Б	2715	7780	9700	8000	6770	12290	-
Виріб Д	5355	10180	15940	-	6770	17810	8665
Виріб К	4395	26020	-	15440	7250	13970	11065
Виріб М	4695	9340	12970	14930	11930	19520	-
Утрудомісткість по операціям, хв	17160	53320	38610	38370	32720	63590	19730
Сроз	0, 93	2, 89	2, 09	2, 08	1, 78	3, 45	1, 07	14, 29579
Спр	1	3	2	2	2	4	1	15
Кзав	0, 93	0, 96	1, 05	1, 04	0, 89	0, 86	1, 07	0, 953053

Закріплення детале-операцій за верстатами ведеться по кожному верстату підбиранням трудомісткостей місячної програми декількох деталей відповідно до номінального фонду часу роботи верстата на місяць і повинно забезпечити рівномірне їх завантаження. Для цього використовуються дані таблиці 2. 5. Закріплення ведеться в таблиці 2. 6.

Таблиця 2. 6.

Операція	Номер верста-та	Номери деталей, що закріплюються за верстатом	Сумарна місячна трудомісткість деталей, що закріплюються за верстатом, хв.	Коефіцієнт завантаження
		Б	Д	К	М
1	1	2715	5355	4395	4695	17160	0, 93
2	1	7780			9340	17120	0, 93
	2		10180	8525		18705	1, 01
	3			17768		17768	0, 96
3	1	9700			10000	19700	1, 07
	2		15940		2970	18910	1, 03
4	1	8000			10000	18000	0, 98
	2			15440	4930	20370	1, 11
5	1	6770		7250		14020	0, 76
	2		6770		11930	18700	1, 01
6	1	12290				12290	0, 67
	2		17810			17810	0, 97
	3			13970		13970	0, 76
	4				19520	19520	1, 06
7	1		8665	11065		19730	1, 07

Далі треба розрахувати трудомісткість обробки партій деталей по кожній операції з урахуванням tпз (таблиця 2. 7).

Таблиця 2. 7.

Операція	№верстата	Трудоемкость обробки партій деталей з урахуванням t пз по операціях
		Б	Д	К	М
		хв	зміни	хв	зміни	хв	зміни	хв	зміни
1	1	543	1, 13	1071	2, 23	879	1, 83	939	1, 96
2	1	1556	3, 24					1868	3, 89
	2			2036	4, 24	1705	3, 55
	3					3553, 6	7, 40
3	1	1940	4, 04					2000	4, 17
	2			3188	6, 64			594	1, 24
4	1	1600	3, 33					2000	4, 17
	2					3088	6, 43	986	2, 05
5	1	1354	2, 82			1450	3, 02
	2			1354	2, 82			2386	4, 97
6	1	2458	5, 12
	2			3562	7, 42
	3					2794	5, 82
	4							3904	8, 13
7	1			1733	3, 61	2213	4, 61
			19, 69		26, 97		32, 67		30, 58

2.3 Побудова графіку роботи переробляючої підсистеми

Для побудови стандарт-плану необхідно знати:

- технологічні маршрути обробки деталей;

- нормативні величини партій деталей та періодичність їх запуску-випуску;

- дані про закріплення детале-операцій за устаткуванням;

- дані про трудомісткість обробки партій деталей по кожній операції з урахуванням tпз.

Будувати стандарт-план треба додержуючись таких умов:

- партію деталей запускати в обробку з початку зміни і верстат завантажувати по можливості на всю зміну;

- намагатися максимально скоротити тривалість циклу обробки партії, деталей, для чого там, де можливо, застосовувати паралельно-послідовний вид руху деталей;

- суворо додержуватися встановленої періодичності запуску-випуску партії деталей по окремих операціях;

- у першу чергу будувати стандарт-план для найбільш трудомістких деталей.

Стандарт-план наведено у Додатку Г.

3. Основні техніко-економічні показники операційної системи

Розрахунки основних техніко-економічних показників операційної системи ведуться на річну програму і включають розробку кошторису витрат на виробництво та визначення оптової ціни кожного виробу.

Кошторис витрат на виробництво розробляється за статтями та елементами витрат. Для його складання треба розрахувати вартість основних матеріалів та повернених відходів на річну програму випуску, річний фонд заробітної плати за всіма категоріями робітників, відрахування на соціальні заходи, витрати на утримання та експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати

3.1 Розрахунки витрат матеріалів

Розрахунки витрат на основні матеріали у натуральному та вартісному вираженні ведуться у табл. 3. 1.

Таблиця 3. 1

Розрахунок вартості основних матеріалів

Найменування матеріалу	Витрати основних матеріалів, кг	Усього витрат на рік, кг	Ціна за тону, грн.	Вартість на річну програму, грн.
	Виріб Б	Виріб Д	Виріб К	Виріб М
	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму
Сталь 40Х	6, 3	181 440	-	-	-	-	-	-	181 440	11040	2 003 098
Сталь 35Х	-	-	5, 7	328 320	-	-	-	-	328 320	1940	636 941
Сталь 40ХМ	-	-	-	-	3, 9	224 640	-	-	224 640	11200	2 515 968
Сталь 40ХМТ	-	-	-	-	-	-	5, 5	217 800	217 800	11350	2 472 030
Всього											7 628 036

Вартість повернених відходів розраховується на підставі даних про норму витрат, коефіцієнт використання матеріалу та ціни відходів (табл. 3. 2). Коефіцієнт використання матеріалу складає 0, 87, тому у відхід потрапляє 13% матеріалу. Виходячи з норм витрат основних матеріалів на одиницю виробу можна розрахувати відхід матеріалів на одиницю, а потім, з урахуванням програми випуску, відхід на річну програму.

Таблиця 3. 2

Розрахунок вартості відходів

Найменування матеріалу	Відходи, кг	Усього відходів на рік, кг	Ціна за тону, грн.	Вартість на річну програму, грн.
	Виріб Б	Виріб Д	Виріб К	Виріб М
	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму	на одиницю	на річну програму
Сталь 40Х	0, 8	23 587	-	-	-	-	-	-	23 587	740	17 455
Сталь 35Х	-	-	0, 7	42 682	-	-	-	-	42 682	740	31 584
Сталь 40ХМ	-	-	-	-	0, 5	29 203	-	-	29 203	740	21 610
Сталь 40ХМТ	-	-	-	-	-	-	0, 7	28 314	28 314	740	20 952
Всього											91 602

Вартість допоміжних матеріалів встановлюється укрупнено. Вона складає 7% від вартості основних матеріалів:

Мдоп = 7628036*0, 07 = 553962, 52 (грн.)

3.2 Розрахунки фонду оплати праці

Розрахунок заробітної плати виконується на основі розрахованої чисельності робітників за категоріями (див. розділ 1. 3). Чисельність керівників та спеціалістів визначена в розділі 1. 4. Система оплати праці основних та допоміжних робітників - погодинна з преміюванням. Заробітна плата розраховується на основі наведених нормативних даних:

- премія основним робітникам - 25%, допоміжним - 15%, керівникам та спеціалістам - 40% від основної заробітної плати.

- середня годинна тарифна ставка основних робітників - 6, 75 грн., допоміжних - 6, 27 грн., спеціалістів - 8, 85 грн., керівника - 9, 45 грн. за годину.

- додаткова заробітна плата становить 13% від основної зарплати.

- бюджет часу роботи одного робітника - 1850 годин на рік.

- відрахування на соціальні заходи 40% від основної та додаткової заробітної плати.

Розрахунки заробітної плати наведено в табл.. 3. 3

Таблиця 3. 3

Розрахунок фонду оплати праці

Елементи ФОТ	Заробітна плата за категоріями, грн.
	Основні робочі	Допоміжні робочі	Управлінці	Усього
			Спеціалісти	Керівники
Зарплата за тарифом	299 700, 00	104 395, 50	81 862, 50	17 482, 50	503 440, 50
Премії	74 925, 00	15 659, 33	32 745, 00	6 993, 00	130 322, 33
Додаткова зарплата	38 961, 00	13 571, 42	10 642, 13	2 272, 73	65 447, 27
Усього ФОТ	413 586, 00	133 626, 24	125 249, 63	26 748, 23	699 210, 09
Чисельність персоналу	24	9	5	1	39
Середня зарплата
річна	17 232, 75	14 847, 36	25 049, 93	26 748, 23	17 928, 46
місячна	1 436, 06	1 237, 28	2 087, 49	2 229, 02	1 494, 04

Заробітна плата за тарифом розраховується як добуток годинної тарифної ставки відповідної категорії робітників, чисельності персоналу по категорії і бюджету часу роботи одного робітника на рік. Так, заробітна плата основних робочих складає:

24*6, 75*1850 = 299700 (грн.)

Премії та додаткова заробітна плата встановлюються у відсотках від основної зарплати відповідної категорії персоналу. Середня річна заробітна плата по категоріям персоналу розраховується як частка від ділення ФОТ на чисельність робітників, а середня місячна зарплата - становить 1/12 від середньої річної. Відрахування на соціальні заходи складають 40% від основної та додаткової заробітної плати основних робітників:

(299 700, 00+38 961, 00) *0, 40 = 135464, 40 (грн.)

3.3 Розрахунок собівартості та ціни виробу

Кошторис на виробництво представлено у таблиці 3. 4. Розрахунок кошторису витрат здійснюється по елементам. Вартість основних матеріалів, повернених відходів, основної та додаткової заробітної плати з відрахуваннями були розраховані раніше. Повернені відходи враховуються зі знаком «-». Стаття витрат «Основна заробітна плата» включає зарплату за тарифом та премію основних робочих та допоміжних робочих, які не зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування. Додаткова зарплата розраховується у відсотках від основної, а відрахування на соціальні заходи - у відсотках від основної та додаткової.

Таблиця 3. 4

Кошторис витрат на виробництво, грн.

Статті витрат	Елементи витрат
	Матеріальні витрати	На оплату праці	Відрахування на соціальні заходи	Амортизація	Інші витрати	Усього
Основні матеріали	7 628 036					7 628 036, 40
Повернені відходи	-91 601, 64					-91 601, 64
Основна зарплата		414 643, 28				414 643, 28
Додаткова зарплата		53 903, 63				53 903, 63
Відрахування на соціальні заходи			187 418, 76			187 418, 76
Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	655 268, 15	89 084, 16	35 633, 66	59 044, 31	6 193, 90	845 224, 18
Загальногосподарчі витрати	1 213, 06	151 997, 85	60 799, 14	12 039, 66		226 049, 71
Інші виробничі витрати					5 000, 00	5 000, 00
Усього						9 268 674, 31

Витрати на утримання та експлуатацію устаткування розраховуються за елементами. Матеріальні витрати включають вартість допоміжних матеріалів і вартість рухової електроенергії Вартість допоміжних матеріалів розраховано в розділі 3. 1 (табл. 3. 2) - (553962, 52 грн.), а витрати на рухову електроенергію в розділі 1. 1 (табл.. 1. 6) - (121 305, 60 грн.). До витрат на оплату праці включається заробітна плата допоміжних робітників, що зайняті обслуговуванням та ремонтом устаткування (заробітна плата по тарифу, премії та додаткова заробітна плата). Відрахування на соціальні заходи встановлюються від їхньої заробітної плати. Амортизація устаткування розраховується на рік щоквартально відповідно до встановлених норм від залишкової вартості устаткування, яке відноситься до групи 3 основних фондів (норма амортизації на квартал, що оподатковується - 6%). Розрахунок амортизації устаткування наведено в табл. 3. 5.

Таблиця 3. 5

Розрахунок амортизації устаткування

Період	Амортизаційна вартість, грн.	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість обладнання, грн.
1-й квартал	269 300, 00	16 158, 00	253 142, 00
2-й квартал	253 142, 00	15 188, 52	237 953, 48
3-й квартал	237 953, 48	14 277, 21	223 676, 27
4-й квартал	223 676, 27	13 420, 58	210 255, 69
Усього		59 044, 31

До інших витрат відносяться витрати на технологічне оснащення та інструмент, які складають 2, 3% від вартості устаткування.

Загальновиробничі витрати також розраховуються за елементами. До матеріальних витрат включаються витрати на освітлювальну електроенергію. Вони становлять 1% від витрат на рухову електроенергію. До витрат на оплату праці входить заробітна плата управлінців (заробітна плата по тарифу, премія, додаткова заробітна плата), від якої нараховуються відрахування на соціальні заходи. До загальновиробничих витрат відноситься амортизація будинку підприємства, вартість якого розраховується множенням загальної площі підприємства на вартість одного квадратного метра площі будинку (155 086, 65 грн.) Будинок входить до групи 1 основних фондів, квартальна норма амортизації для якої - 2%. Розрахунок амортизації будинку наведено в табл. 3. 6.

До інших витрат відносяться витрати на страхування майна (5000грн.).

Загальна сума витрат на виробництво складає 9268647, 31 грн.

Таблиця 3. 6

Розрахунок амортизації будинку

Період	Амортизаційна вартість, грн.	Квартальна сума амортизаційних відрахувань, грн.	Залишкова вартість обладнання, грн.
1-й квартал	155 086, 65	3 101, 73	151 984, 92
2-й квартал	151 984, 92	3 039, 70	148 945, 22
3-й квартал	148 945, 22	2 978, 90	145 966, 31
4-й квартал	145 966, 31	2 919, 33	143 046, 99
Усього		12 039, 66

Калькуляція собівартості виробів ведеться за статтями щодо кожного з виробів, калькуляція представлена у таблиці 3. 7.

Таблиця 3. 7

Калькуляція собівартості виробів

№ п/п	Найменування статей калькуляції	%	Собівартість, грн.
			Виріб Б	Виріб Д	Виріб К	Виріб М
1	Сировина та матеріали		69, 552	11, 058	43, 680	62, 425
2	Повернені відходи		-0, 606	-0, 548	-0, 375	-0, 529
3	Основна заробітна плата		2, 633	1, 809	2, 228	2, 984
4	Додаткова заробітна плата		0, 342	0, 235	0, 290	0, 388
5	Відрахування на соціальні заходи		1, 190	0, 818	1, 007	1, 349
6	Витрати на утримання та експлуатацію устаткування	203, 84%	5, 366	3, 688	4, 541	6, 082
7	Загальногосподарчі витрати	17, 94%	1, 435	0, 986	1, 214	1, 627
8	Виробнича собівартість		79, 912	18, 045	52, 584	74, 324
9	Поза виробничі витрати	6, 00%	4, 795	1, 083	3, 155	4, 459
10	Повна собівартість		84, 707	19, 128	55, 739	78, 783
11	Прибуток	18%	15, 247	3, 443	10, 033	14, 181
12	Оптова ціна		99, 95	22, 57	65, 77	92, 96

Прямі витрати (матеріали, повернені відходи, основна заробітна плата) розраховуються на підставі нормативних даних на деталь. Вартість сировини та матеріалів, які необхідні для виробництва однієї деталі кожного виду розраховується як відношення вартості сировини та матеріалів на річну програму по кожній деталі до програми випуску. Аналогічно рахується вартість повернених відходів.

Основна заробітна плата розраховуються по формулі:

,

де Т? - сумарна трудомісткість виготовлення однієї деталі, хв. (б - 19, 5; д - 13, 4; к - 16, 5; м - 22, 1).

Ст - часова тарифна ставка основних робочих (6, 75 грн.) ;

1, 2 - коефіцієнт, враховуючий розмір премій основних робочих.

Додаткова заробітна плата складає 13% від основної, відрахування на соціальні заходи - 40% від суми основної та додаткової.

Непрямі витрати (витрати на утримання і експлуатацію устаткування, загальногосподарчі витрати) розподіляються на вироби згідно з розрахованими калькуляційними відсотками або ставками розподілу. Ставка розподілу - це відношення загальної суми непрямих витрат до вибраної бази. За базу можуть бути вибрані: основна заробітна плата, сума основної та додаткової заробітної плати, сума основної зарплати та витрат на утримання й експлуатацію устаткування та ін. Для витрат на утримання й експлуатацію устаткування за базу слугуватиме основну заробітну плату. Ставка розподілу (розраховуємо по даним кошторису, табл. 3. 4) :

(845224, 18/ 414643, 28) * 100% = 203, 84%

Величина витрат на утримання й експлуатацію устаткування в розрахунку на одиницю виробу кожного виду розраховується як добуток ставки розподілу на витрати на основну зарплату на одиницю даного виробу.

Ставкою розподілу для загальногосподарчих витрат доцільно обрати суму витрат на основну зарплату та витрат на утримання й експлуатацію устаткування.

(226049, 71/ (845224, 18+ 414 643, 28)) * 100% = 17, 94%

Величина загальногосподарчих витрат дорівнює добутку калькуляційного відсотку на суму основної зарплати та витрат на утримання й експлуатацію устаткування в розрахунку на одиницю кожного виробу.

Виробнича собівартість включає суму всіх попередніх статей калькуляції (повернені відходи віднімаються). Позавиробничі витрати складають 6% від виробничої собівартості. Повна собівартість складається з виробничої собівартості та позавиробничих витрат. Запланований прибуток встановлюється у відсотках до повної собівартості (18%). Оптова ціна розраховується як сума повної собівартості та прибутку. Річний обсяг товарної продукції представлено в табл. 3. 8.

Таблиця 3. 8

Річний обсяг товарної продукції

Деталь	Програма випуску, шт.	Оптова ціна, грн.	Обсяг товарної продукції, грн.
Виріб Б	28 800	99, 95	2 878 669, 27
Виріб Д	57 600	22, 57	1 300 088, 59
Виріб К	57 600	65, 77	3 788 449, 61
Виріб М	39 600	92, 96	3 681 391, 52
Всього	11 648 598, 99

Річний прибуток підприємства складе:

15, 24*28800 + 3, 44 * 57600 + 10, 03 * 57600 + 14, 81 * 39600= 1 801 260 (грн.)

Для оцінки ефективності запроектованої операційної системи малого підприємства необхідно розрахувати відносні економічні показники.

Показник виробництва продукції на 1 грн. витрат:

де, ТП - річний обсяг товарної продукції в оптових цінах без ПДВ, грн. ;

СВ - повна собівартість річного обсягу товарної продукції, грн.

СВ = 84, 7 * 28800 + 19, 12 * 57600 + 55, 73 * 57600 + 78, 78 * 39600 = = 9 870 408 (грн.).

Ввит = 11 648 598, 99/ 9 870 408= 1, 18 (грн.)

Витрати на 1 грн. товарної продукції:

Зтп = 9 870 408/ 11 648 598, 99 = 0, 84 (грн.)

Випуск продукції на 1 грн. основних засобів (фондовіддача), розраховується як відношення вартості товарної продукції в оптових цінах до обсягу основних фондів:

,

де ОФ - середня річна вартість основних виробничих фондів, грн.

ОФ = ((269 300, 00 + 210 255, 69) / 2 + (155 086, 65 + 143 046, 99) / 2) = 388844, 66 (грн.)

Воф = 11 648 598, 99 / 388844, 66 = 29, 95 (грн.)

Фондоємність:

Фємн = 388844, 66 / 11 648 598, 99 = 0, 03 (грн.)

Випуск продукції з 1 м2 виробничої площі розраховується як відношення вартості випущеної продукції в оптових цінах до виробничої площі заводу:

Впр = 11 648 598, 99/ 55447, 8 = 210, 08 (грн.)

Випуск продукції на одного робітника - відношення вартості випущеної продукції в оптових цінах до кількості робітників:

Вроб = 11 648 598, 99/ 24+9 = 352987, 84 (грн. /чол.)

Основні фонди на одного робітника (фондоозброєність) - відношення основних засобів у грошовому вираженні до кількості основних і допоміжних робітників на підприємстві:

Фозр = 388844, 66 / 24+9 = 11783, 17 (грн. /чол.)

Загальна рентабельність:

П/Свир. = 79, 91* 28800 + 18, 04 * 57600 + 52, 58 * 57600 + 74, 32 * 39600 = 9 312 192 (грн.)

Рзаг. = 1 801 260/ 9 312 192= 19, 3%

9. Оборотність обігових фондів:

Ко = ТП/ОС

ОС = 7 628 036, 40 (грн.)

Ко = 11 648 598, 99/ 7 628 036, 40 = 1, 52 (оборот)

Тоб = 360/Ко Тоб = 360/ 1, 52 = 236 (дні)

Загальна рентабельність:

Рзаг= Прибуток / ОФ+ОС

Рзаг = 1 801 260/ (388844, 66 + 7 628 036, 40) = 22, 4%

11. Рентабельність роботи підприємства:

Рраб. предпр. = Прибуток / ТП

Р = 1 801 260 / 11 648 598, 99= 15, 4%

Термін окупності:

Ток = Квл/Прибуток

Квл =ОС + ОФ

Ток = (388844, 66 + 7 628 036, 40) / 1 801 260 = 4, 45 (год)

Висновки

В даному курсовому проекті було здійснено проектування операційної системи малого підприємства, орієнтованого на виробництво. Для цього було виконано комплекс розрахунків щодо вибору типу операційної системи, розробки її переробляючої та забезпечуючої підсистем, організації оперативного управління, оцінки ефективності запроектованої системи.

В першому розділі на підставі проведених розрахунків було визначено, що оптимальною є організація двозмінного режиму роботи устаткування. При цьому пов'язані з цим загальні витрати складають 446053, 35 грн. На підставі розрахованого коефіцієнта завантаження устаткування було визначено, що в даному випадку найбільш прийнятним є серійний тип виробництва. Подальші розрахунки показали, що загальна площа підприємства має становити

140, 86 м2, а чисельність робітників - 39 чол. На підставі визначеної чисельності робітників було проведено планування організаційної структури управління підприємством.

У другому розділі було визначено форму організації виробництва - предметно-замкнута, і у зв'язку з цим розраховано такі календарно-планові нормативи як величини партій деталей, періодичність їх запуску-випуску, закріплення деталей за устаткуванням, а також було побудовано стандарт-план роботи на місяць переробляючої підсистеми, та розраховано сукупну тривалість виробничого циклу, виготовлення партій деталей.

В третьому розділі було визначено, що загальні витрати на виробництво на рік складуть 7628036 грн. На підставі проведеної калькуляції собівартості виробів було визначено, що оптова ціна на виріб Б з урахуванням запланованого відсотка рентабельності має становити 99, 95 грн., на виріб Д - 22, 57 грн.,

Проведена оцінка ефективності операційної системи показала, що загальний обсяг товарної продукції підприємства становить 11648598, 99 грн., при цьому рентабельність виробництва дорівнює 19, 3%.

Розрахунок фондомісткості і фондовіддачі показав, що на виробництво продукції вартістю 1 грн. витрачається 0, 84 грн. основних фондів, в той час як на 1 грн. вартості основних фондів виробляється 29, 95 грн. товарної продукції.

Згідно до показника фондоозброєності, вартість основних фондів на одного робітника підприємства складає 11783, 17 грн.

Коефіцієнт оборотності показує, що оборотні засоби підприємства здійснюють 1, 52 оборотів на рік, при цьому тривалість оберту оборотних засобів складає 236 днів.

Згідно до показника продуктивності праці, один робітник основного виробництва виробляє 352987, 84 грн. товарної продукції на рік.

Щодо строку окупності капітальних вкладень, то він становить 4, 45 років.

Список використаної літератури

Проектирование машиностроительных заводов и цехов: Справ. В 6 т. Т. 4- М. : Машиностроение, 1984 - 288 с.

Методичні рекомендації до виконання курсового проекту з курсу «Операційний менеджмент» для студентів спеціальності 8. 050201 усіх форм навчання / Укл. В. Й. Іванова. - Харків: Вид. ХНЕУ, 2005. - 16 с.

Берг А. И. Организация и управление. Вопросы теории и практики. / Берг А. И. - М. : НОРМА, 1998. - 267 с.

Мескон М. Основы менеджмента. / Мескон М., Альберт М., Хедоури Ф. - М. : Дело, 1994 - 704 с.

Додаток Б

Додаток В

Размещено на Allbest.ru