Розробка стратегії покращення технології зберігання та обробки сировини на ДП "ВАЛЕС–М"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Чернігівський національний технологічний університет

Кафедра

Курсова робота

на тему: Розробка стратегії покращення технології зберігання та обробки сировини на ДП „ВАЛЕС - М”

Виконав:

студент групи

Керівник:

Чернігів 2014



Зміст

Вступ

1 Аналітична частина

1.1 Характеристика галузі

1.2 Характеристика ДП „ВАЛЕС - М”

1.3 Зовнішнє середовище підприємства

2 Дослідницька частина

2.1 Дослідження діяльності конкурентів

3 Проектно-розрахунковий розділ

Висновки

Перелік посилань



Вступ

Харчова промисловість, яка забезпечує населення продовольством, є складовою АПК з розвинутою інфраструктурою. Найважливішими чинниками розміщення галузей харчової промисловості є чисельність і густота населення, сировинна база, форми організації виробництва, транспорт. Об'єктивними чинниками є природні умови і НТП. Залежно від дії основних чинників галузі первинної переробки сільськогосподарської сировини поділяються на групи, що орієнтуються на:

· джерела сировини: цукрова, консервна, крохмале-патокова, олійна;

· споживачів готової продукції: молочна, кондитерська, хлібопекарська;

· сировину і споживача: м'ясна, борошномельно-круп'яна [2, с.110-115].

Борошномельне виробництво, завдання якого полягає у переробці зерна на харчове та фуражне борошно (рос. - мука), є одним з найдавніших надбань людської цивілізації, коріння якого сягають у надра первісного ладу. Провідні позиції зберігає галузь та пов'язані з нею підгалузі і в сучасній структурі харчової промисловості більшості країн світу, в тому числі й в Україні.

Сировинною основою галузі є багатопланове зернове господарство, в зв'язку з чим розрізняють борошно пшеничне, житнє, ячне, вівсяне, кукурудзяне, гречане тощо. Основні відходи борошномельного виробництва складають висівки (рос. - отруби), які використовуються як один з найцінніших видів кормів у тваринництві. Пересічно на виготовлення 1 т борошна витрачається близько 1,25 т зерна). В даній роботі ми розглядаємо Чернігівське підприємство ДП „ВАЛЕС - М”, яке займається борошномельним виробництвом та являється одним з небагатьох постачальників такого роду сировини на місцевому ринку.

1. Аналітична частина

1.1 Характеристика галузі

Весь обсяг сільськогосподарської продукції розподіляється таким чином, що 60% надходить на промислову переробку, 25% споживається у свіжому вигляді, решта -- використовується в самому сільському господарстві. Із перероблюваної сільськогосподарської продукції 85% як сировина поступає на підприємства харчової, а 15% -- у галузі легкої промисловості. Тобто основна галузь, що переробляє сільськогосподарську сировину і є головним інтегратором АПК -- це харчова промисловість, яка виробляє близько 16,3% продукції промислового виробництва України. Харчова промисловість входить до продуктивних комплексів АПК. Її сировинна база досить поширена в Україні. Ще більш широкі межі розміщення споживачів продукції цієї галузі. Саме через це розміщення харчової промисловості має таку особливість, що виділяє її серед інших галузей, -- її підприємства розміщуються повсюдно: скрізь, де є населений пункт, існує те чи інше виробництво харчової продукції. Проте розміщення окремих галузей цього виробництва має свої особливості залежно від ступеня впливу на них сировинного чи споживчого фактора. У відповідності з цим виділяються три групи галузей харчової промисловості:

1. Група галузей, що переробляє нетранспортабельну (або малотранспортабельну) сировину при високих нормах її витрат й обмежених строках зберігання і виробляє транспортабельну продукцію, здатну до зберігання. Ці галузі орієнтуються на джерела відповідної сировини. До складу цієї групи галузей входять цукрова, спиртова, крохмале-патокова, консервна, маслоробна, олійножирова.

2. До другої групи належать галузі, що переробляють транспортабельну сировину і випускають малотранспортабельну продукцію, або продукцію з обмеженими строками її зберігання. Такі галузі розміщуються в районах споживання готової продукції. Це -- хлібопекарська, кондитерська, пивоварна, макаронна, молочна, безалкогольних напоїв.

3. Третю групу становлять галузі, що можуть бути розміщені як в районах зосередження сировини, так і в районах споживання готової продукції (м'ясна, борошномельна). До цієї групи входять і ті галузі, в яких стадії технологічного процесу можуть бути територіально відокремленими. Зокрема, в районах виробництва сировини здійснюються первинні стадії переробки сировини, а в районах споживання -- стадії, що завершують процес переробки напівфабрикатів (тютюнова, виноробна).

Харчова промисловість має складну структуру. До її складу входить більше 20 галузей. Провідними галузями харчової промисловості України є цукрова, м'ясна, молочна, олійножирова, плодоовочеконсервна, кондитерська, спиртова, виноробна, соляна [3].

Безпосередньо борошномельно-круп'яна промисловість - це галузь харчової промисловості, підприємства якої виробляють із зернових культур борошно і крупи. Залежно від виду сировини розрізняють борошно пшеничне, житнє, ячне, вівсяне, кукурудзяне, гречане тощо, залежно від способу переробки -- борошно разового, оббивного або сортового помелу. Крупи бувають: з проса (пшоно), гречки (ядриця, проділ і "смоленська"), рису (шліфований або полірований), ячменю (ячні, перлові, пенсак), вівса (вівсяні "геркулес", толокно), пшениці (манні, "полтавські", "артек" та ін). Продукцію борошномельно-круп'яної промисловості використовують у харчовій промисловості (хлібопекарській, макаронній, кондитерській), у комбікормовій промисловості або безпосередньо для годівлі худоби.

Розмелювання зерна належить до найдавніших видів господарської діяльності людини. В Україні парові вальцьовані млини почали будувати в останній чверті XIX ст. Борошномельно-круп'яні підприємства зосереджуються як у районах сировини, так і в місцях споживання. В Україні борошномельно-круп'яна промисловість є в усіх великих, середніх, а також малих містах. Найбільшими центрами є: Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Миколаїв, Запоріжжя, Львів, Тернопіль, У великих містах борошномельно-круп'яна промисловість орієнтується на масового споживача продукції (діють макаронні, кондитерські, хлібопекарні підприємства), у портових містах і залізничних вузлах -- на споживачів, які знаходяться за межами районів вирощування зернових культур і виробництва борошна та крупів [4].

Борошномельна промисловість розвинена в усіх областях України, проте за обсягами виробництва продукції виділяються Донецька, Дніпропетровська, Харківська області. Серед найбільших центрів борошномельно-круп'яної промисловості в Україні відзначимо Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одесу, Миколаїв, Запоріжжя, Львів, Тернопіль та інші великі міста, портові і транспортні вузли. Для приймання і зберігання зерна в Україні споруджена густа мережа елеваторів. Найбільшою потужністю виділяються елеватори у Херсоні, Миколаєві, Одесі, Києві, Дніпропетровську, Запоріжжі, Кременчуку, Маріуполі, Луганську, Сімферополі, Феодосії, Керчі.

1.2 Характеристика ДП „ВАЛЕС - М”

Підприємство, яке буде розглядатись в даній курсовій роботі - це Чернігівське дочірнє підприємство „ВАЛЕС - М”. Товариство з обмеженою відповідальністю ДП „ВАЛЕС - М. Чернігівське ДП „ВАЛЕС - М” - підприємство по переробці зерна і виробництву борошна в Чернігівському районі. Воно засноване у 1997 році і знаходиться за адресою: Чернігівський район, с. Березанка, вул. Молодіжна, 60.

Місія діяльності підприємства :задоволення потреб населення та харчових переробних підприємств в борошні, шляхом його переробки, виробництва і продажу.

Ціль організації - отримання прибутку та забезпечення подальшого функціонування підприємства, шляхом закупівлі, зберігання, переробки та реалізації зерна і готової продукції посередникам та споживачам.

Цілі підрозділів підприємства викладені нижче в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 Цілі підрозділів ДП „ВАЛЕС - М”

Підрозділ	Ціль
1	2
Маркетинг	1. Розширити ринковий сегмент на 3% за рахунок зниження собівартості на 6% у 2014-2015 р. 2. Збільшити витрати на маркетинг на 10 %.
Фінанси	1. Підвищити рівень рентабельності підприємства на 15% за наступні 5 роки. 2. Підвищення вартості підприємства на 10 % за наступні 2014-2018 роки.
Виробництво	1. Знизити собівартість продукції у 2014 р. за рахунок збільшення автоматизації обробки сировини. 2. Постійно модернізовувати технологію переробки сировини.
Персонал	1. Ввести у 2014 р. систему підвищення кваліфікації шляхом постійного навчання персоналу у 2014-2018 р. 2. Збільшити рівень мотивації з метою виконання та перевиконання плану у 2014-2018 рр.
Інновації	1. Збільення уваги на дотримані умови зберігання та переробки зерна. А саме зберігання його при температурі, що збереже активність ферментів борошна, та використання хімічних засобів та препаратів проти шкідників зернових культур.

Предметом діяльності підприємства є:

- переробка, виробництво та реалізація борошна;

- торгівельна діяльність у сфері оптової і роздрібної торгівлі;

- надання транспортно-експедиційних послуг.

Підприємство має низьку плинність кадрів, адже дотримується всіх вимог щодо охорони праці на виробництві, забезпечує постійні виплати заробітної плати, надання відпускних та їх своєчасна оплата, повний соціальний пакет для працівників підприємства, преміювання, виплату виробничому персоналу підприємства додаткової заробітної плати, нарахованої за роботу понад установлені норми, за трудові успіхи та доплати, надбавки, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань та функцій, передбачені колективним договором.

Таблиця 1.2 - Повний штатний розклад ДП „ВАЛЕС - М”

№	Назва посад	Кількість Осіб,чол.	Місячний Оклад,грн.	Заг. місячний Оклад,грн.
1	Директор	1	3100,00	3100,00
2	Заступник директора із загальних питань	1	2900,00	2900,00
3	Головний бухгалтер	1	1700,00	1700,00
4	Заступник головного бухгалтера	1	2100,00	2100,00
5	Начальник виробничо-технічного відділу	1	2200,00	2200,00
6	Начальник зміни	1	1800,00	1800,00
7	Мельник	2	1600,00	3200,00
8	Механік	2	1600,00	3200,00
9	Комірник	2	1200,00	2400,00
10	Лаборант	1	1800,00	1800,00
11	Водій	4	1600,00	6400,00
12	Фасувальник	2	1500,00	3000,00
13	Охоронець	2	1100,00	2200,00
14	Вантажник	3	1450,00	4350,00
15	Прибиральниця	2	1400,00	2800,00
	Всього по підприємству:	26		43150,00

Місячний фонд заробітної плати складе 43150,00 грн.

Що стосується безпосередньо технології, то для подрібнення зерна в борошно потрібні значні зусилля, однак даний процес досить просто виконують застосуванням тих чи інших машин ударної або стираючої дії. При цьому виходить темне борошно, хліб з якої також темний, оскільки при такому способі подрібнення вся частини зерна, у тому числі і темна оболонка, потрапляють в борошно. Якщо її просіяти через досить густе (часте) шовкове або капронове сито з дрібними осередками, то легко переконатися, що вона складається з різних за розмірами частинок. Великі частинки, що залишилися на ситі, як правило, містять і оболонки. Борошно, що пройшла через сито, більш світле, проте і в ньому присутні оболонки. Тому м'якуш хліба з такого борошна сірий.

Для отримання білого хліба (зі світлим м'якушкою) або борошняних виробів світлого кольору необхідно виробляти борошно тільки з ендосперму, тобто вміти в процесі подрібнення повніше відокремлювати оболонки. Цього досягають, використовуючи неоднакову міцність різних частин зернівки - крихкість ендосперму і велику міцність оболонок і зародка. Таким чином, для можливо повного відокремлення оболонки від ендосперму швидке інтенсивне подрібнення зерна неприйнятно. Тільки при поступових і багаторазових механічних впливах зберігають частинки оболонок більш великими і виділяють у вигляді дрібних частинок вміст ендосперму. Після кожного подрібнення отриманий продукт сортують, виділяючи з нього частинки, які досягли величини, властивій борошні.

Неоднорідна міцність структури зернівки навіть у межах ендосперму дозволяє при правильному подрібненні і сортування частинок отримувати борошно з різних частин ендосперму (внутрішньої та периферійної), що відрізняється по хімічному складу, властивостями та по живності внаслідок нерівномірного розподілу речовин у зерні. На підставі цього на борошномельних заводах застосовують кілька видів помелу і отримують різні виходу і сорту борошна.

„ВАЛЕС - М” створено з метою насичення споживчого ринку товарами, виконання робіт, надання послуг; одержання прибутку та задоволення за рахунок його соціально-економічних інтересів учасників, членів трудового колективу товариства.

Підприємство переробляє і виробляє борошно:

- житнє борошно обдірне;

- борошно пшениці вищого ґатунку;

- борошно пшениці І ґатунку;

- борошно пшениці ІІ ґатунку.

У загальній складності при сортовому помолі отримують 16-22 потоку борошна різної якості, які потім об'єднують в один-три сорти в залежності від сортового помолу. Сортові помоли можуть бути односортні, двухсортні і трисортні з різним виходом борошна.

Для кондитерської промисловості виробляють борошно з пониженим вмістом білка (8-10%), для чого відбирають відповідні фракції. Високобілкові фракції використовують для збагачення хлібопекарського борошна.

Макаронне борошно отримують при помолах твердої або м'якої пшениці високостекловидної двохсортним або односортним помелом. Макаронне борошно буває вищого (крупка) і 1-го (полукрупка) сортів.

Особливості виробництва житнього борошна. Зерно жита більш тонке і довге в порівнянні з пшеницею. При дробленні зерна жита утворюються в основному зростки. Їх сортують тільки по крупності і розмелюють на розмольних системах кожну фракцію окремо. При двохсортному помелі отримують сіяне і обдирне борошно, а при односортному - або сіяну, або обдирне.

1.3 Зовнішнє середовище підприємства

Основні постачальники сировини (зерно пшениці) наведені у таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 - Основні постачальники

Постачальники
Назва	Вид продукції чи послуг	Періодичність поставок	Обсяг постачання за рік, тонн	Частка від обсягу поставок (%)
			2011 рік	2012 рік
ТОВ ,,Укрметал-Чернігів”	Зерно пшениці - пшениця м'яка першого класу	постійні	8967,56	10963,2	75
ТОВ ,,Зерноторг-Чернігів”	Зерно пшениці - пшениця м'яка другого класу	періодичні	3478,6	5001,35	25

ТОВ ,,Укрметал-Чернігів” територіальна належність - Україна, Чернігівська обл., та м. Чернігів. Дане підприємство є українським. З ТОВ ,,Укрметал-Чернігів” ДП „ВАЛЕС - М” співпрацює вже досить довгий час близько 13 років, як постачальник воно відрекомендувало себе як надійного та стабільного партнера. Договори укладаються на короткострокові періоди, для забезпечення безперебійних поставок зернових культур, що є необхідністю для забезпечення стабільного та безперебійного виробничого цілодобового процесу переробки зерна на борошно за обсягами, що заключаються по договорам постачання борошна до споживачів.

ТОВ ,,Зерноторг-Чернігів” представництво київського підприємства ТОВ ,,Зерноторг”, територіальна належність - Україна, даний партнер має представництва по закупівлі зерна майже по всій території України. Договори заключаються як на довгострокові так і короткострокові періоди, для забезпечення безперебійних поставок зернових культур, що є необхідністю для забезпечення стабільного та безперебійного виробничого цілодобового процесу переробки зерна на борошно.

Оплата за договорами з постачальниками здійснюється у відповідності умов договору, найчастіше - це післяплата, яка здійснюється вже після продажу виготовленої продукції, погашення кредиторської заборгованості, яка виникла по договорам постачання здійснюється перерахуванням коштів на поточний рахунок постачальника частинами грошових коштів, у договорах також зазначаються умови відстрочки платежів.

Основні канали збуту (основні споживачі) наведені у таблиці 1.4.

Таблиця 1.4 - Основні споживачі ДП „ВАЛЕС - М”

Споживачі	Вид продукції чи послуг	Постійні / періодичні	Частка від обсягу продаж (%),
Чернігівським Хлібзаводу №1	Борошно в/г	постійні	40
Чернігівським Хлібзаводу №2	Борошно в/г,1/г	постійні	30
приватним хлібопекарням	Борошно 1/ г,в/г, 2/г	періодичні	20
приватним особам	житнє борошно обдірне, борошно 2/г	постійні	10

Обсяги поставок наведемо в таблиці 1.5.

Таблиця 1.5 - Обсяги поставок борошна та висівок

Споживачі	Обсяг постачання борошна за рік, тонн
	житнє борошно обдірне	Борошно в/г	Борошно 1/г	Борошно 2/г
	2011 рік	2012 рік	2011 рік	2012 рік	2011 рік	2012 рік	2011рік	2012рік
Чернігівським Хлібзаводу №1	-	-	5465,4	4865,6	-	-	-	-
Чернігівським Хлібзаводу №2	-	-	2726,1	2340,7	1758,3	2003,8	-	-
приватним хлібопекарням	-	-	548,36	421,03	79,36	89,45	102,5	97,8
приватні особи	96,7	75,3	-	-	-	-	68,4	75,6
Всього	96,7	75,3	8739,86	7627,33	1837,66	2093,25	170,9	173,4

З таблиці даних можна зробити виснок, що найбільше користується попитом такий вид продукції як борошно вищого та першого гатунку.

Далі в таблиці 1.6 можна побачити підприємства-лідери по Україні в даній галузі.

Таблиця 1.6 - Найбільші виробникі борошна в Україні, 2011/12

Рейтинг	Назва підприємства	%
1	ПрАТ «КИЇВМЛИН»	7,33
2	ТОВ «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ УРОЖАЙ»	4,37
3	ДП «НОВОПОКРОВСЬКИЙ КХП» ДЕРЖАВНОГО АГЕНСТВА РЕЗЕРВУ УКРАЇНИ	4,15
4	ПАТ «СІМФЕРОПОЛЬСЬКИЙ КХП»	3,83
5	ТОВ «ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ МЛИНОВИЙ КОМБІНАТ»	3,76
6	ТОВ «КХП «ТАЛЬНЕ»	3,17
7	ПАТ «ЛУГАНСЬКМЛИН»	3,01

Лідером являється київське акціонерне товариство «Київмлин» , на долю якого припадає аж 7,33% готової продукції та такі підприємства як ТОВ «Торгівельна компанія урожай» та ДП «Новопокровський КХП» Державного резерву агентства України - 4,37 і 4,15 відповідно.



2. Дослідницька частина

2.1 Дослідження діяльності конкурентів

До основних чинників, що впливають на розвиток борошняно-круп'яної галузі в Україні належать:

· по-перше, слід відзначити вплив світового зернового ринку, який полягає в тому, що Україна інтегрована у світовий торговельний простір, і всі зміни, які відбуваються на світовому ринку, мають безпосередній вплив на ринок борошна в Україні.

· другим чинником, що здійснює негативний вплив на борошномельно-круп'яну галузь є слабкий розвиток аграрного сектора в цілому і зернового ринку, зокрема. В Україні, за оцінками експертів, аграрний сектор працює на 40-50% своєї потужності. Тому ринок борошна й круп, як продуктів переробки зернових, не є розвинутим в Україні.

· по-третє, борошномельно-круп'яна галузь має високу залежність від обсягу врожаю: як і в інших аграрних галузях, вона прямо залежить від погодних умов.

· четвертим чинником є державне регулювання борошномельно-круп'яної галузі: держава має тотальний контроль над ціновою політикою, яка проявляється в неринкових методах регулювання цін для зерна (сировини) і на ринку стратегічних продуктів (наприклад, на ринку хліба), які мають негативний вплив на економічні показники борошномельної промисловості [8].

Так, діяльність мірошників в приватному секторі в Україні може бути предметом державного регулювання, оскільки борошно і хліб визнані соціально значущими продуктами харчування. В цьому випадку уряд може регулювати бізнес, пов'язаний з помелом пшениці, за допомогою адміністративного ціноутворення, встановлення максимальної маржі або надання субсидій.

Ціноутворення на продукцію:

- Існує велика проблема для продажу борошна на внутрішньому ринку, тому що основні споживачі працюють з довгостроковими контрактами і ціни контракту, як правило, набагато нижчі, ніж ринкові.

- За 2011/2012 МР вищий ґатунок пшеничного борошна коштував 2 700 - 3 080 гривень за тонну, перший ґатунок - 2 540 - 2 850 гривень за тонну, другий ґатунок - 2 330 - 2 400 гривень за тонну.

- Характерною особливістю 2011/12 МР є те, що, незважаючи на гарний врожай пшениці, переробники не мали можливості безперешкодно купувати зерно за прийнятними цінами.

- До подібної ситуації, за словами низки операторів ринку, призвела сукупність наступних факторів.

Як відзначали учасники ринку, в поточному сезоні конкуренція між продавцями борошна була надзвичайно висока. Оператори ринку відзначали, що, в першу чергу, суттєвою стала конкуренція з боку невеликих компаній, які часто на давальницьких умовах переробляли зерно (часто мова йшла про власне зерно). Поряд з ними роботу продовжували і основні підприємства галузі. Відповідно, боротьба за покупця загострювалася, компанії прагнули утримати постійних клієнтів у тих регіонах, де вже мали напрацьовані контакти. У першу чергу, приймаючи до уваги фактичну відсутність державної підтримки виробників зерна, аграрії прагнуть реалізувати зерно за найбільш високими цінами.

В Україні існує механізм фактичного обмеження експорту шляхом квотування. Обмеження експорту має вплинути на ціну зерна (знизити) всередині країни. Але вплив квот не настільки істотний. Так, експорт обмежений, але не закритий. Багато хто, знаючи реальну ціну зерна, готові чекати - світова ціна тисне на українську ціну. До того ж потреби внутрішнього ринку складають 60% від виробництва.

Український ринок борошна складається з промислового (90%) й побутового споживання (10%). Ринок є конкурентний: хоча існує 1500 виробників борошна, тим не менше, 70% ринку контролюється 60-70 великими виробниками, в той час, як топ-20 з них тримає 50%. Всі регіональні ринки поділені між 6 ключовими вертикально інтегрованими українськими фінансово-промисловими групами, які контролюють близько 50-70% місцевого ринку [7].

За даними Української зернової асоціації офіційна середня рентабельність виробництва борошна становить 8-10% . Обсяг ринку борошна в Україні в основному орієнтований на внутрішній ринок і приводиться в рух за рахунок внутрішнього виробництва та імпорту. А невелике зменшення загального річного внутрішнього споживання (1-5%), компенсується за рахунок збільшення експорту борошна із України. Ринок борошна характеризується невеликими об'ємами імпорту борошна.

В 2012 році майже 1,5 тис. компаній були залучені у виробництво борошна в Україні. Велика частка з них (приблизно 150-200) зосереджена в східних і центральних районах країни (Вінницькій, Хмельницькій, Черкаській, Кіровоградській, Київській областях). За останні три роки статистика показала, що 400 компаній працюють в цій галузі, але обсяг їх виробництва був далекий від загального рівня - різниця коливалася від 7 до 23%.

В цілому, порівнюючи статистичні дані, можна оцінити тенденцію скорочення числа компаній і зростаючого числа компаній, що надають свою звітність. Така ситуація відбувається через зміни в законодавстві - з 2005 року малі підприємства зобов'язані повідомляти дані про їх обсяги виробництва.

Виробники борошна можуть бути розподілені на три групи залежно від щоденної потужності переробки зерна:

* промислові (від 100 тонн / день);

* сільськогосподарські млини (30-100 тонн / день);

* малі підприємства (до 30 тонн / день).

Промислові заводи займають 70% частки ринку. Продукти цієї групи відрізняються високою і стабільною якістю і, як наслідок, високими цінами. Великі компанії, що займаються помелом, окрім різних видів борошна виробляють широкий спектр інших продуктів: макаронних виробів, хлібобулочних та кондитерських виробів.

Одним з основних джерел доходу для млинів є продаж висівок - вторинний продукт переробки зерна на борошно.

За останні десять років українські виробники борошна працювали в основному на внутрішні потреби ринку. В цілому, згідно з даними офіційної статистики, обсяги виробництва борошна в Україні відносно стабільні, які можуть бути пов'язані зі стабільним споживанням на внутрішньому ринку - 2003-2011 рр. обсяги виробництва борошна коливалися від 2,0 до 3,0 млн. грн.

Згідно з інформацією Держкомстату України станом на кінець 2011 рік було вироблено 2,26 млн. тонн борошна, що на 3,5% менше, ніж за 2010 рік.

З січня по вересень 2012 року обсяг виробництва борошна пшеничного в Україні склав 1 592 тис. тонн, що на 1,1% більше, ніж за той же період 2011 року.

Український ринок пшеничного борошна в 2011/12 МР переживав не найлегші часи. Принаймні, частина гравців даного ринку вже охрестила його одним з найскладніших за останні кілька сезонів. Мірошникам довелося пережити багато чого: високі ціни на зерно, низький попит, високу конкуренцію, як усередині країни, так і за її межами.

Незважаючи на досить великий урожай пшениці і помірні обсяги її експорту, переробники все ж відчували труднощі з придбанням необхідних обсягів зерна. Основними причинами цього були, як уже було сказано, високі ціни, а також певні проблеми з якістю зерна. Таким чином, пропозиція суттєво перевищувала попит.

У лютому-березні 2012 р. попит нормалізувався, оператори ринку відзначали, що він, природно, був не ажіотажним, але все ж був. Разом з тим, пост-великодній період став одним з головних розчарувань сезону. Оператори ринку відзначали, що обсяги закупівель борошна були не настільки великими, як у попередні роки, а з другої половини квітня і в травні-вересні темпи продажів були вкрай низькими, що примушувало операторів ринку замислюватися про зупинку для дострокового проведення планових ремонтних робіт.

Таблиця 2.1 - Виробництво борошна в Україні по областям, тис. т, 2012 рік

	Виробництво, тис. т
РЕГІОНИ	Січень-вересень 2012р.	Січень-вересень 2011р.	Зміна 2011/2012р.
Автономна Республіка Крим	98563	100830	-2,30%
Вінницька область	127710	117110	8,30%
Волинська область	22172	25409	-14,60%
Дніпропетровська область	89663	79710	11,10%
Донецька область	188663	186568	1,10%
Житомирська область	6843	8013	-17,10%
Закарпатська область	13576	16766	-23,50%
Запорізька область	32493	44093	-35,70%
Івано-Франківська область	56002	45418	18,90%
Київська область	58754	68155	-16,00%
Кіровоградська область	33439	36214	-8,30%
Луганська область	120853	52934	56,20%
Львівська область	39976	30382	24,00%
Миколаївська область	28050	37587	-34,00%
Одеська область	66871	69680	-4,20%
Полтавська область	44006	51707	-17,50%
Рівненська область	30967	36448	-17,70%
Сумська область	48388	65808	-36,00%
Тернопільська область	41108	44232	-7,60%
Харківська область	179343	140964	21,40%
Херсонська область	55417	61513	-11,00%
Хмельницька область	54773	63044	-15,10%
Черкаська область	96392	101694	-5,50%
Чернігівська область	15612	22060	-41,30%
Чернівецька область	156912	205327	-24,60%
Всього по Україні	1549634	1506339	-7,64%

У сезоні 2011/12 десятка лідерів з виробництва борошномельної продукції залишилася практично незмінною, першу трійку склали «Київмлин», торгова компанія «Урожай» і Новопокровський КХП. Рокіровка сталася безпосередньо в рейтингу виробників. Також втратив свої позиції Дніпропетровський млиновий комбінат, разом з тим, зміцнив Новопокровський КХП. Також на друге місце по виробництву борошна вийшла торгова компанія «Урожай».

Говорячи про конкурентів по району, то «Валес-М» має тільки одного - це ВК «Агід».

Варто відзначити, що, будучи постачальником борошномельної продукції для більш ніж 30 хлібозаводів у Донецькій, Дніпропетровській, Харківській і Луганській областях, агрохолдинг «Урожай» досить часто чинив вплив на утворення цін на борошно та зерно в регіоні.

Продовжуючи говорити про зміцнення позицій на ринку, окремо варто сказати про компанію «ЮМС» (також відомої як «Юмас»). Дана компанія з Львівської області змогла мало того що зайняти 13 рядок серед виробників борошномельної продукції, але і стати основним конкурентом великих і середніх компаній у сусідніх областях.

Також щодо змін на ринку борошна варто сказати, що в минулому сезоні змінив власника одинз найбільших мелькомбінат країни - Дніпропетровський млиновий комбінат.

Агрохолдинг KSG Agro (Люксембург) з активами в Україні уклав угоду про придбання акцій у ПАТ "Жовтоводський хлібокомбінат", ПАТ "Криворізький хлібокомбінат №1", ПАТ "Криворіжхліб", а також АТ "Переробник" (усі - Дніпропетровська область).

Також слід зазначити, що лідер рейтингу "ПрАТ Київмлин" за підсумками 9 місяців ц.р. збільшило чистий збиток до 24,924 млн. грн. з 2,03 млн. грн. за аналогічний період минулого року [5].



3. Проектно-розрахунковий розділ

Метою даної курсової роботи є розробка та обгрунтування стратегії покращення технології зберігання та обробки сировини для «ВАЛЕС - М” і визначення її ефективності.

Ця стратегія направлена на покращення економічного стану підприємства шляхом скорочення втрат сировини та готової продукції в процесі її зберігання та обробки.

Процес виробництва борошна можна поділити на основні етапи:

¦ приймання зерна і зберігання зерна на млині;

¦ формування помельних партій зерна;

¦ підготовка зерна до помелу;

¦ помел зерна в борошно;

¦ вибій і зберігання борошна.

Виробничий процес переробки зерна на борошно залежить від наступних основних чинників: якості зерна, що надходить у переробку, ступеня досконалості технологічного процесу; якості та стану технологічного обладнання. Тому, при надходженні зерна на підприємство, перевіряють його якість.

Вирішальне значення для оцінки якості зерна, як сировини для борошномельної промисловості мають його технологічні - борошномельні та хлібопекарські властивості. Під технологічними властивостями потрібно розуміти сукупність властивостей зерна і вироблюваної з нього борошна, які обумовлюють поведінку сировини в процесі його переробки на борошномельних заводах і хлібозаводах. Технологічні властивості зерна характеризуються кількісними та якісними показниками і визначаються наступними показниками: загальним виходом борошна та її якістю, виходом і якістю борошна високих сортів (борошна вищого і першого сортів і манної крупи), кількістю отриманих крупок і дунстів, ступенем вимелюваності оболонок, витратою енергії на вироблення 1т. муки. Всі ці показники перебувають у прямій залежності від властивостей самого зерна - скловидності, вологості, зольності, міцності, твердості, вирівняності, та інших.

Після проходження оцінки якості, зерно або йде далі на переробку або його повертають постачальнику. Отримавши позитивну оцінку, сировину передають на склад для зберігання до помелу. Це один з етапів, на який необхідно провести технологічні зміни. Також, їх необхідно ввести в процесі зберігання вже готової продукції (муки) в тарі (мішках).

Таким чином можна конкретизувати наступні проблеми, які необхідно вирішити:

1. Під час зберігання зерна на складі, зерно псується по причині наявності високого ступеня вологості. Як результат, воно проростає і вже не є придатним до споживання.

2. За недостатньої температури під час зберігання воно втрачає свої споживчі властивості (зниження активності ферментів).

Для вирішення наступних проблем, я пропоную провести такі заходи:

ь активна вентиляція

ь підтримка температури

Це можна забезпечити за допомогою закупівлі та встановлення на території підприємства силосів для зберігання зерна. Окрім вищенаведених, силоси мають ряд функцій, що дадуть перевагу для розвитку бізнесу. Це:

1. велика місткість одного силосу від 10 000 до 20 000 тонн;

2. комплексне очищення зібраного врожаю і його сушіння;

3. підтримка умов активної вентиляції і стабільної температури;

4. вантажно-розвантажувальні роботи на ж / д і автомобільному транспорті з урахуванням ваги машин;

5. тривале зберігання зернових культу без втрати їх якості;

6. мінімальні витрати на зберігання.

Саме силоси слід встановити на нашому підприємстві, адже на даний момент вся сировина зберігається в зерносховищах, де піддається впливу зовнішніх факторів (температури,вологості, птиці, гризунів, комах), що псують її та несуть значні збитки підприємству.

При проектуванні силосу для зберігання зерна фахівцями враховуються всі стандарти і норми . Зерносховище являє собою збірну металеву конструкцію силосного типу , виготовлену із сталевих оцинкованих гофрованих листів і несучих елементів профілів. Силоси мають кришку і дно конічної форми , або ж плоске бетонне дно , яке обладнано вивантажувальними каналами і транспортерами .Зберігання та переробка зерна в силосах дозволяє здійснювати безліч важливих операцій з сировиною:

1. Проводити температурний контроль зернових культур;

2. Охолоджувати і досушувати зерно при низькій температурі ;

3. Проводити дезинфекцію та знезараження зерносховища ;

4. Приймати і вивантажувати зерно в автоматичному режимі;

5. Брати проби зерна.

6. Відстежувати рівень зернового насипу . Sioux Steel, США

При довгому зберіганні вологого зерна в силосі без належного контролю наслідки можуть бути неприємними: зерно проростає, псується і в кращому разі -- «залягає», що ускладнює його вивантаження і тягне за собою потребу в додатковому обслуговуванні силосів; в гіршому разі зерно зігрівається та навіть може загорітися, що може призвести до руйнування силосу.

В середньому «ВАЛЕС - М” на протязі року зберігає зерно перед його переселенням в об`ємі 150-200 т. Для цього необхідно мати 3 силосні вежі. Одна силосна вежа вміщує 80 т зерна. Нам необхідні вони в кількості 3 штук. Резерв об`єму для зберігання +40т.

Закупівля обладнання буде здійснюватись у фірми Sioux Steel, США, через посередника в м. Київ, вул. Голосіївська 7, корпус 3, ПАТ «Арай Україна». борошномельний інвестиція стратегія

Таблиця 3.1- Вартість закупівлі та встановлення обладнання

Найменування	Кількість	Ціна,грн..	Загальна вартість,грн..
Силос SLA08	3	100000 ,00	300000,00
Допоміжне устаткування	3	12000,00	36000,00
Вього:	-	-	336000,00

Для забезпечення функціонування обладнання та технологічного процесу необхідно взяти на роботу додатковий обслуговуючий персонал. Загальний штатний розклад у таблиці 3.2.

№	Назва посад	Кількість Осіб,чол.	Місячний Оклад,грн.	Заг.місячний Оклад,грн.
1	Директор	1	3100,00	3100,00
2	Заступник директора із заг.питань	1	2900,00	2900,00
3	Головний бухгалтер	1	1700,00	1700,00
4	Заступник головного бухгалтера	1	2100,00	2100,00
5	Начальник виробничо-технічного відділу	1	2200,00	2200,00
6	Начальник зміни	1	1800,00	1800,00
7	Мельник	2	1600,00	3200,00
8	Механік	1	1600,00	3200,00
9	Комірник	2	1200,00	2400,00
10	Лаборант	1	1800,00	1800,00
11	Водій	4	1600,00	6400,00
12	Фасувальник	2	1500,00	3000,00
13	Охоронець	2	1100,00	2200,00
14	Вантажник	5	1450,00	4350,00
15	Прибиральниця	2	1400,00	2800,00
16	Маркетолог	1	2400,00	2400,00
17	Технолог	1	2600,00	2600,00
	Всього по підприємству:	31	-	52650,00

Отже, підприємство несе наступні витрати:

- обладнання та допоміжне устаткування - 336000,00грн.;

- додаткові витрати на рекламу - 5000,00грн.;

- передпроектні витрати - 1200 грн.;

- отримання дозволів - 2600 грн.

Всього затрати на дану інновацію складають: 344800,00грн.

Станом на 31.12.13 чистий прибуток підприємства склав 125,2 тис.грн.

В майбутньому «ВАЛЕС М» зможе покрити витрати на інновацію через 3 роки (344800,00/125200,00 ? 3). А завдяки позитивним результатам цього нововведення цей процес прискориться і реалізується за 2 роки і 7 місяців.

Втрати сировини в даний період часу складають близько 10% від загального обсягу, це до 250т на рік (за ціною в середньому по всіх типах зерна 2560грн/т = 640000,00грн). Ці втрати підприємство має покривати за рахунок підвищення ціни на продукцію, що знижує її конкурентоздатність.

Ефекти від використання силосу для зберігання зерна складає 640000,00 грн./рік. Тому запровадження інновації даного роду, виходячи з розрахунків,цілком доцільне.



Висновок

У даній курсовій роботі ми проаналізували стан харчової галузі України та діяльність ДП „ВАЛЕС - М”. Його внутрішнє та зовнішнє середовище, а саме: місію організації та її цілі, конкурентів, споживачів, постачальників, організаційно-управлінську структуру та штатний розклад, технологію виробництва. Також обгрунтували розрахунками доцільність застосування стратегії концентрованої диверсифікації і виявилось, що даний проект є прибутковим і швидкоокупним.

Інвестування в борошномельну промисловість, враховуючі поточний стан галузі в країні та прогноз на найближчі роки, є досить ризикованим.

Для підприємства ДП „ВАЛЕС - М” був запропонований проект по вкладення коштів в основний капітал, а саме в закупівлю нового обладнання, що дасть змогу збільшити обсяги виробництва готової продукції у вигляді борошна різного сорту. Агрегатні вальцьові млини ,що рекомендовані для закупівлі, призначені для переробки зерна в борошно вищого і першого сортів і застосовуються для потреб сільського господарства.

Також проект орієнтований на досягення основної мети та місії функціонування підприємства - отримання прибутку та забезпечення підприємств сировиною, а населення, в подальшому, - засобами харчування.



Перелік посилань

1. Менеджмент організацій. Методичні вказівки до виконання та захисту курсової роботи для студентів спеціальностей 7.03060101, 8.03060101 «Менеджмент організацій та адміністрування» всіх форм навчання / Укладачі: І.М.Олійченко, М.Ю.Дітковська. - Чернігів: ЧДТУ, 2013. - 29с.

2. Розміщення продуктивних сил України : підручник / за ред. проф. Є.П. Качана. -- К.: ВД "Юридична книга", 2004. -- 547 с.

3. Харчова промисловість [Електронний ресурс]. Режим доступу: www http://studentbooks.com.ua/content/view/920/76/1/3/

4. Борошномельна та круп'яна промисловість Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.geograf.com.ua/glossary/suspilno-geografichni-terminy/boroshnomelno-krupyana-promislovist

5. http://ukrselko.com/uploads/media/Flour_Market_Research_November_2012.pdf

6. Офіційний сайт Міністерства закордонних справ України (2012), “Борошномельно-круп'яна промисловість”, режим доступу: http://mfa.gov.ua/ua/press-center/interview-articles.

7. Офіційний сайт компанії «Укрселко» (2012), “Аналіз ринку борошна”, режим доступу: http://ukrselko.com/.

8. Офіційний сайт компанії “Research & Branding Group” (2012), “Обзор рынка круп в Украине”, режим доступу: http://rb.com.ua/rus/marketing/tendency/8652/.

Размещено на Allbest.ru