Концепція контролінгу в управлінні

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Сутність поняття "концепція контролінгу", її основні елементи

контролінг управлінське рішення фінансовий

Терміну "контролінг" походить від англійського дієслова «to control». В перекладі це дієслово має декілька значень, у тому числі в економічному аспекті означає "управління" і "спостереження". Виходячи з цього, можна зробити висновок, що контролінг покликаний вирішувати комплекс задач, пов'язаних із спостереженням, плануванням і управлінням.

В сучасній економічній літературі приводиться достатньо багато різноманітних дефініцій контролінгу.

Контролінг -- керівна концепція ефективного управління фірмою і забезпечення її довгострокового існування.

В. Майер

Контролінг -- система управління.

Б. Майер, Р. Манн

Контролінг -- функція в підтримку менеджменту.

Р. Герсне

Контролінг -- управління прибутком. Контролінг -- функція, організована в підтримку керівництву.

П. Хорват

Таким чином, контролінг не можна ототожнювати з функцією контролю, оскільки остання виконує лише незначну приватну функцію контролінгу.

Контролінг виконує найважливу функцію підтримки системи менеджменту і займається:

1) плануванням і постановкою мети (глобальних і локальних стратегій);

2) збором, аналізом внутрішньої і зовнішньої інформації;

3) цілеспрямованим управлінням, координацією і контролем.

Контролінг повинен створювати систему ефективного управління фірмою, направлену на поступовий, ефективний, економічний і рентабельний її розвиток.

Останніми роками посилюється акцент на визначенні контролінгу як системи інформаційного забезпечення для системи ефективного менеджменту фірми.

Така різноманітність підходів пояснюється історичними, економічними і національними особливостями розвитку систем контролінгу.

На сьогодні не виникає суперечок і сумнівів, що контролінг -- найважливіша функція управління і підтримки управління.

Контролінг став розповсюджуватися в 50-х pp. в багатьох країнах Європи. Особливий підхід сформувався до контролінгу в Німеччині. При цьому цілий ряд функцій і задач, які виконували раніше інші структури, такі як фінансова бухгалтерія, були передані відділу контролінгу.

Ідеї впровадження контролінгу на підприємствах в багатьох країнах Європи прийшли з практики його застосування на дочірніх підприємствах американських компаній. В Німеччині, Австрії і Франції до контролінгу ставились скептично, що було пов'язано з неправильним розумінням задач і функцій контролінгу. З часом прийшло розуміння контролінгу, який був об'єктивно високо оцінений в багатьох країнах, а Німеччина стала поступово ставати центром формування і розвитку контролінгу.

Особливе місце серед теоретиків контролінгу займають Р. Манн, Е. Майер, Дж. Вербер, Х-Дж. Фольмут, П. Хорват, в П. Брамземанн Р. і Д. Хан та інші.

Метою контролінгу є реалізація глобальної (стратегічної) і локальної (оперативної) мети підприємства. При цьому основною метою підприємства залишається збереження стабільності і успішний розвиток підприємства. З вищесказаного можна зробити висновок, що мета контролінгу -- це похідна функція від мети самого підприємства.

Основні задачі контролінгу можна згрупувати таким чином:

* інформаційне забезпечення процесів бухгалтерського обліку, планування і прогнозування;

* координація і контроль виробничих і фінансових аспектів діяльності підприємства;

* інтеграція, системна організація підприємства;

* планування (поточне, середньострокове, довгострокове);

* контроль (порівняння заданих і фактичних показників, аналіз взаємовідносин, аналіз пріоритетів і недоліків);

* управління (проведення заходів щодо підготовки, коректування стратегій і задач);

* мотивація персоналу щодо виконання поставлених перед ними задач в частині фінансового планування, наприклад, через систему преміювання.

Загальна ідея організації контролінгу орієнтована на "вузькі місця".

Вузьке місце -- найслабша ланка підприємства. "Вузьким місцем" може бути ринок збуту, виробництво, ліквідність та ін.

"Вузькі місця" на підприємстві є стримуючими чинниками поступального розвитку підприємства в частині неможливості вчасного досягнення поставленої мети. Задача служби контролінгу полягає в розшуку і знищуванні економічними заходами "вузьких місць".

Базу контролінгу складають оперативні показники фінансового аналізу, виробничого і фінансового обліку, які доцільно сформувати в єдину інтегровану базу техніко-економічних даних підприємства в ретроспективі.

Згідно з німецькою концепцією, центральні задачі контролінгу включають вирішення проблем внутрішнього обліку у всіх формах, як от:

* документальної;

* планової; контрольної.

На відміну від німецької, американська концепція включає ще і задачі фінансового обліку, аналізу і оцінки.

Основна відмінність американської концепції від німецької полягає в розгляді спочатку проблем обліку, аналізу зовнішнього середовища. Але в німецькій концепції більш детально розроблені методики внутрішнього обліку, планування, контролю.

На думку Д. Хана, сучасна мета контролінгу може знаходитися в площині оптимізації результату з урахуванням гарантії ліквідності. В цій же концепції як головна виділяється задача реалізації функцій інформаційного забезпечення, орієнтованих на результат планування, регулювання і моніторингу подій на підприємстві у взаємозв'язку з функціями інтеграції, організації і координування на базі системи показників виробничого і фінансового обліку.

1. Призначені для користувача задачі:

* планування і контроль на підприємстві (планово-контрольні розрахунки);

* планування і контроль мети;

* стратегічне планування і контроль;

* оперативне планування і контроль;

* координація всіх приватних ішанів;

* облік і звітність;

* інформація:

* формування внутрішньої звітності для різних груп зацікавлених користувачів.

Відповідно до вище переліченого Д. Хан пропонує систему розмежування задач контролінгу (рис. 1.1).

Систему розмежування задач контролінгу може бути адаптовано і до американської концепції, і до вітчизняної. Відмінності можуть бути тільки в змісті або розкритті приведених задач. Проаналізуємо класифікацію задач планування для українських підприємств.

Рис. 1 Задачі контролінгу на підприємстві (по Д. Хану)

У системі контролінгу центральне місце належить бухгалтерському обліку, який формує базу даних, визначаючи зміст, відбір та оцінку даних, комплекс економічних показників, що характеризують кількісний та якісний стан об'єктів, а також фактори, ЩО впливають на їх функціонування. Уточнюється, наскільки повно треба відображати діяльність кожної структурної одиниці підприємства, а також ступінь деталізації фактичних даних, який визначається можливістю збору даних та потребою в них з боку апарату управління та лінійного персоналу.

Контролінг є компонентом управління, забезпечує його інформацією для координації, організації і регулювання об'єктів.

Функції організації, координації та регулювання близькі за семантичним значенням і означають спрямованість дій суб'єкта управління на визначену мету використання об'єктів. Ця функція посилюється залежно від масштабу підприємства, ринку збуту, асортименту продукції, швидкості змін внутрішнього та зовнішнього середовища. Інформація бухгалтерського обліку використовується в системі управління для прийняття рішень. Ефективність управлінських рішень залежить від якості облікової та інших видів інформації. Недостовірна, недостатня інформація призводить до неякісних, помилкових рішень.

Рис. 2 Елементи контролінгу та їх взаємодія

Елементи контролінгу та їх взаємодія показників, використовуючи відповідну методологію обробки інформації, форми вхідних і вихідних документів та регістрів, терміни подання тощо.

Аналіз призначений для визначення відхилень від планових даних, причин та винних осіб. Якщо відхилення значні, то виявляються фактори, що їх спричинили, приймаються коригуючі дії, які спрямовані на приведення об'єкта контролінгу до бажаного стану.

2. Вимоги до критеріїв прийняття управлінських рішень

Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень залежить від моделі прийняття управлінських рішень у конкретній ситуації. Усі критерії прийняття рішень можна розташувати між двома підходами (полюсами): повною раціональністю і повною ірраціональністю. Узагальнимо їх у табл. 1.

Таблиця 1 Вибір критеріїв прийняття управлінських рішень

Для будь-якої конфігурації визначальних факторів можна сформулювати вимоги, на які повинен орієнтуватися контролер при розробці системи критеріїв прийняття управлінських рішень:

* повна оцінка усіх економічних наслідків прийнятого рішення в короткому й у тривалому періодах виходячи з цілей підприємства (тобто оцінка усіх релевантних результатів);

* відповідність системі цілей підприємства і несуперечність;

* пристосованість до аналізу в умовах невизначеності:

* об'єктивність і доступність вихідних даних;

* універсальність;

* гнучкість (тобто здатність враховувати зміни, що відбуваються);

* облік специфіки розв'язуваного завдання;

* відповідність особливостям особистості керівника і корпоративній культурі підприємства;

* зрозумілість і зручність у використанні;

* вимірність і об'єктивність;

* орієнтація на перспективу, можливість "раннього попередження". При розробці системи критеріїв прийняття управлінських рішень перед контролером часто виникають такі проблеми:

* легко вимірним показникам надається надмірно багато уваги, у той час як важко вимірні показники ігноруються;

* короткостроковим факторам надається більше уваги, ніж довгостроковим;

* важко розробити систему показників, що відображає зміни важливості різних видів діяльності і цілей підприємства.

У прийнятті управлінських рішень керівник використовує кількісні і якісні критерії. Якісні критерії визначають індивідуальну специфіку конкретної ситуації, а кількісні -- є більш універсальною характеристикою, тому розглянемо саме кількісні критерії прийняття рішень з найбільш важливих для будь-якого підприємства питань:

* короткострокове планування виробничої програми;

* керування матеріальними потоками;

* вибір між власним виробництвом і закупівлею на стороні;

* встановлення цін на продукцію.

Кінцевим результатом прийняття рішення є саме управлінське рішення, яке постає, як первісний, базовий елемент процесу управління, що забезпечує функціонування господарської організації за рахунок взаємозв'язку формальних та неформальних, інтелектуальних та організаційно-практичних аспектів менеджменту.

Управлінське рішення є інструментом впливу на об'єкт управління та окремі його підсистеми, важливою ланкою формування та реалізації відношень управління в організації; складає основу реалізації кожної функції менеджменту.

Размещено на Allbest.ru