Управління акціонерними товариствами в торгівлі в умовах становлення ринкових відносин

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський державний торговельно-економічний університет

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність-08.06.02. - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

Управління акціонерними товариствами в торгівлі в умовах становлення ринкових відносин

Хижняк Владислава Олександрівна

Київ 2000

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському державному торговельно-економічному університеті Міністерства освіти та науки України на кафедрі менеджменту.

Науковий керівник: кандидат економічних наук, доцент Мошек Григорій Євстафійович Київський державний торговельно-економічний університет, доцент кафедри менеджменту

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Захожай Валерій Борисович директор українського інституту системних досліджень стабілізації та розвитку економіки при Європейському університету фінансів, інформаційних технологій, менеджменту і бізнесу

кандидат економічних наук, професор Чернявський Анатолій Дмитрович Міжрегіональна Академія управління персоналом, завідувач кафедрою менеджменту

Провідна установа: Інститут економічного прогнозування, відділ інституційних змін та розвитку форм господарювання, Національна Академія Наук України, м. Київ

Захист відбудеться “ 30 ” червня 2000 року о 16 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.055.01 у Київському державному торговельно-економічному університеті за адресою: 02156 м. Київ, вул.Кіото, 19, ауд. 227.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського державного торговельно-економічного університету за адресою: 02156 м.Київ, вул.Кіото, 19.

Автореферат розіслано “19” травня 2000 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Н.І. Морозова

1. Загальна характеристика роботи

торгівля акціонерний управління

Актуальність теми. З переходом до ринкових відносин в Україні виникло багато підприємств нових організаційно-правових форм, серед яких значного розвитку отримали акціонерні товариства. В торгівлі значна їх кількість створена як у процесі корпоратизації державних підприємств (універмагів, універсамів, домів торгівлі, оптових баз тощо), так і шляхом їх самостійного заснування. За станом на 1 січня 1999 р. чисельність акціонерних товариств торгівлі в Україні становила 10,7 тис. одиниць, а їх питома вага в загальному обсязі роздрібного товарообороту за 1998 р. - 22,5%. Темпи розвитку акціонерних товариств у торгівлі протягом 1992-1998 р. р. значно випереджали аналогічний показник в інших галузях і сферах економіки України.

Як свідчить досвід, ефективність діяльності торговельних підприємств, створених у формі акціонерних товариств, за основними показниками перевищує результати господарської діяльності підприємств галузі інших організаційно-правових форм. У той самий час результати дослідження свідчать, що за останні роки основні узагальнюючі показники ефективності господарювання акціонерних товариств торгівлі - рівень рентабельності акціонерного капіталу, рівень рентабельності використовуваних активів, сума прибутку і товарообороту на одного працівника, рівень дивідендних виплат та деякі інші - мали тенденцію до зниження. Така негативна динаміка пов'язана не тільки з економічним спадом в Україні, а й певною мірою із низьким рівнем управління акціонерними товариствами торгівлі.

Обстеження акціонерних товариств торговельної галузі свідчить, що більшість з них використовують недостатньо ефективні організаційні структури управління, які не орієнтовані на стратегічний їх розвиток; функції окремих органів управління ними визначені нечітко і часто дублюються; до практики управління недостатньо впроваджені сучасні методи і технології управління; залишається низьким рівень організаційної культури. Об'єктивна складність сучасної практики господарювання та необхідність її реформування визначають недоцільність лише емпіричних спроб підвищення ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі і потребують наукового обґрунтування його напрямків із врахуванням особливостей нового, постприватизаційного етапу їх розвитку.

На сучасному етапі створення розвиток акціонерних товариств у торгівлі регулюється державними нормативно-правовими актами, серед яких головне місце посідають Закони України “Про господарські товариства”, “Про цінні папери і фондову біржу” та інші. Але, як свідчить досвід, існуючі норми державного регулювання функціонування акціонерних товариств суттєво обмежують ефективне управління їх діяльністю, не враховують галузевих особливостей цієї діяльності.

Проблеми розвитку акціонерних товариств і управління ними в умовах перехідної економіки отримали певне висвітлення в роботах вчених України та інших країн СНД. Серед них слід відзначити роботи Андрійчука В.Г., Балабанова І.Т., Бланка І.О., Віханського О.С., Забеліна П.В., Кібенко О.Р., Круглова М.І., Оборської С.В., Рязанова Н.С., Суторміної В.М., Федосова В.М., Шершньової З.Є. З-поміж відомих американських та європейських дослідників цієї проблеми в умовах розвинених ринкових відносин слід назвати М. Альберта, І. Ансоффа, Р. Брейлі, Є. Брігхема, А. Демба, С. Маєрса, Ф. Нойбаура, Ф. Хедоурі та ін. Віддаючи належне наявним науковим напрацюванням вітчизняних та зарубіжних вчених, необхідно констатувати, що вони потребують подальшої розробки з урахуванням галузевих особливостей діяльності акціонерних товариств, стратегічної спрямованості управління ними в умовах становлення ринкових відносин в Україні.

Недостатня теоретична і практична розробленість основних питань забезпечення ефективності управління акціонерними товариствами торговельної галузі, які складають майже третину всіх створених в Україні акціонерних товариств, обумовили вибір теми дисертації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям і проблематика досліджень пов'язані з Державною програмою стратегічного розвитку “Україна - 2010”, Концепцією розвитку внутрішньої торгівлі (1997р), науково-дослідними роботами кафедри менеджменту Київського державного торговельно-економічного університету, зокрема “Методологічні проблеми менеджменту організацій у сучасних умовах” (довідка КДТЕУ № 23/33 від 11.08.1999 р.).

Тема дисертації передбачена планом науково-дослідних робіт Київського державного торговельно-економічного університету.

Мета і задачі дослідження. Метою дослідження є розробка методичних та організаційних рекомендацій щодо впровадження стратегічних принципів і ефективних структур управління акціонерними товариствами торгівлі, адекватних умовам перехідної економіки.

Для реалізації визначеної мети були поставлені такі основні наукові задачі:

визначити передумови розвитку та особливості організації управління акціонерними товариствами в торгівлі;

сформулювати основні завдання та функції управління акціонерними товариствами в торгівлі;

уточнити методичні підходи та розробити систему показників оцінки ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі;

проаналізувати сучасні тенденції розвитку акціонерних товариств торгівлі в Україні та організаційні структури управління ними;

оцінити рівень ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі на сучасному етапі;

розробити пропозиції щодо вдосконалення форм державного регулювання діяльності акціонерних товариств у торгівлі;

обґрунтувати методичні підходи та практичні рекомендації щодо впровадження стратегічного управління розвитком акціонерних товариств торговельної галузі;

розробити рекомендації щодо подальшого вдосконалення організаційної структури управління та підвищення організаційної культури акціонерних товариств торгівлі.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в комплексному дослідженні найважливіших аспектів управління акціонерними товариствами торгівлі в умовах перехідної економіки України.

Основні результати дослідження, що складають його наукову новизну, полягають у такому:

конкретизовано зміст таких понять, як “акціонерне товариство”, “стратегічне управління акціонерним товариством”, “організаційна культура акціонерного товариства”;

уточнено та розширено класифікаційні ознаки акціонерних товариств торгівлі, що впливають на особливості організації управління ними;

сформульовано основні особливості функціонування акціонерних товариств порівняно з підприємствами інших організаційно-правових форм;

визначено основні особливості діяльності та розвитку акціонерних товариств торгівлі порівняно з корпоративними підприємствами інших галузей і сфер економіки;

конкретизовано мету і завдання управління акціонерними товариствами торгівлі, що враховують різні інтереси його суб'єктів;

обґрунтовано методологічні підходи до диференціації оцінки ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі на різних його рівнях;

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій з окремих аспектів вдосконалення управління акціонерними товариствами торгівлі, спрямованих на підвищення його ефективності, зокрема:

підготовлено пропозиції щодо вдосконалення існуючих правових норм державного регулювання діяльності акціонерних товариств в Україні, спрямованих на забезпечення ефективного управління ними. Ряд пропозицій автора використано в процесі підготовки проекту Закону України “Про внесення змін та доповнень до Закону України “Про господарські товариства” (довідка Секретаріату Верховної Ради України № 444/16 від 4 травня 1999 року);

запропоновано класифікацію акціонерних товариств торгівлі, що визначає основні особливості організації управління ними. Рекомендована класифікація апробована в процесі дослідження сучасного стану розвитку акціонерних товариств торгівлі та їх організаційної структури управління;

розроблено систему показників оцінки ефективності управління акціонерними товариствами на різних його рівнях, яку апробовано в процесі проведення відповідного аналізу по торговельних підприємствах України;

обґрунтовано рекомендації до впровадження стратегічного управління розвитком акціонерних товариств торгівлі, визначені основні етапи його побудови з урахуванням галузевих особливостей господарської діяльності підприємств;

розроблено та запропоновано до практичного впровадження типові моделі стратегічних організаційних структур управління акціонерних товариств торгівлі;

розроблено рекомендації з основних напрямків розвитку організаційної культури акціонерних товариств торгівлі з відповідним забезпеченням стратегічних змін цього аспекту управління.

Окремі рекомендації автора впроваджено в практику управління низки акціонерних товариств торгівлі (довідки відкритого акціонерного товариства “Дитячий світ” м. Києва № 568 від 2 листопада 1999 року, відкритого акціонерного товариства “Київський центральний універмаг” м. Києва №10/565 від 18 жовтня 1999 року та відкритого акціонерного товариства Магазин Універсам № 6 “Олімпійський” № 06/10 від 14 вересня 1999 року).

Особистий внесок здобувача у роботі [6], виконаній у співавторстві, полягає у дослідженні соціальних факторів впливу на ефективність управління організацією.

Апробація результатів дослідження. Результати наукових досліджень, що викладені в дисертації, були обговорені на науковій конференції “Реформа міжбюджетних відносин і проблеми розвитку податкової системи України” (м. Ірпінь, 1999 р.), науковій конференції професорсько-викладацького складу КДТЕУ за підсумками науково-дослідної роботи в 1997-1998 рр. (м. Київ, 1999 р.).

Публікації. Основні результати з теми дисертації опубліковані у 7 наукових працях загальним обсягом 2,56 друкованого аркуша, у тому числі 6 праць обсягом 2,02 друкованого аркуша - у фахових виданнях.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації - 203 с., у тому числі основного тексту - 191 с. У дисертації міститься 31 таблиця, 14 рисунків, 21 формула, 3 додатки. Список використаних літературних джерел нараховує 110 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і задачі дослідження, висвітлено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні проблеми управління акціонерними товариствами в торгівлі” розглянуто передумови розвитку та особливості організації акціонерних товариств торгівлі, визначено завдання та функції управління ними в умовах перехідної економіки, обґрунтовано методологічні підходи до оцінки ефективності управління торговельними підприємствами, створеними за цією організаційно-правовою формою.

Докорінні зміни, що відбуваються в економіці України з її переходом до ринкових відносин, визначили широке впровадження до господарської практики підприємств нових організаційно-правових форм, у тому числі акціонерних товариств. Вони отримали широкий розвиток в усіх провідних галузях економіки, в тому числі й в торгівлі. Але в Законі України “Про господарські товариства” визначене поняття акціонерного товариства, на нашу думку, не повною мірою відбиває його сутність і основні особливості. Із врахуванням правових норм країн із розвиненою економікою це поняття пропонується визначити таким чином: “Акціонерним товариством вважається комерційне підприємство, статутний фонд якого поділений на визначену кількість акцій, що має право здійснювати підприємницьку діяльність з метою отримання прибутку і несе відповідальність за свої зобов'язання тільки в межах його майна”.

Ефективність діяльності акціонерних товариств торгівлі значною мірою пов'язана із вдосконаленням управління ними, яке має певні особливості. За результатами дослідження, особливості функціонування підприємств, створених за цією організаційно-правовою формою, полягають у тому, що участь інвестора в підприємницькій діяльності відбувається із застосуванням особливого фінансового інструмента - акції; вихід інвестора з акціонерного товариства здійснюється шляхом продажу акцій на фондовому ринку; обслуговування діяльності акціонерного товариства потребує широко розвиненої інфраструктури допоміжних учасників фондового ринку; ці товариства мають найбільші можливості акумулювання власного капіталу, що зменшує ризик їх банкрутства; діяльність цих товариств є найбільш “прозорою” як для інвесторів, так і для громадськості.

Передумовою побудови конкретних структур і механізмів управління акціонерними товариствами є попередня їх класифікація. Відповідно до результатів проведеного дослідження, таку класифікацію пропонується здійснювати за такими основними ознаками: за можливостями відкритого підпису та вільного обертання акцій; за особливістю створення; за видами емітованих акцій; за розміром статутного фонду; за рівнем фінансової самостійності; за галузевою ознакою; за належністю контрольного пакета акцій та деякими іншими.

Управління акціонерними товариствами торгівлі має на меті забезпечення високих темпів їх розвитку та зростання ефективності господарської діяльності. Відповідно до цієї мети до основних завдань управління ними можуть бути віднесені: забезпечення найбільш повного обслуговування покупців на обраному сегменті споживчого ринку; вибір найбільш пріоритетних напрямків економічного і соціального розвитку товариства; забезпечення постійного зростання рівня конкурентоспроможності; максимізація суми прибутку при мінімізації рівня господарських ризиків; проведення ефективної дивідендної політики.

Вдосконалення управління акціонерними товариствами пов'язано із відповідною оцінкою рівня його ефективності. Оцінка ефективності управління має неоднозначний характер з позицій менеджерів акціонерного товариства та окремих інвесторів. Тому в акціонерних товариствах пропонується використовувати дворівневу систему показників оцінки - по підприємству в цілому та по кожному індивідуальному інвестору.

Для акціонерного товариства в цілому результат управлінської діяльності пропонується вимірювати такими основними показниками, як сума прибутку, що залишилась після розрахунків з бюджетом; сума прибутку, що спрямована на подальший виробничий розвиток товариства; сума товарообороту. Обсяг використовуваних ресурсів по підприємству в цілому пропонується оцінювати середньою сумою активів та власного капіталу. Для конкретної оцінки ефективності управління на цьому рівні рекомендовано до практичного застосування 12 показників, найважливішим з яких пропонується вважати рівень рентабельності власного капіталу, що визначається в динаміці.

Для оцінки результату управлінської діяльності з позиції індивідуального інвестора пропонується використовувати показники суми дивідендів на одну акцію та приріст ринкової її вартості, що мають співставлятись із сумою інвестованого до неї капіталу, а також рівень ризику та ліквідності акцій товариства. Для конкретної оцінки ефективності управління на цьому рівні рекомендовано до практичного застосування 8 показників, найважливішим з яких пропонується вважати рівень загального доходу по акції в розглядуваному періоді.

У другому розділі “Дослідження тенденцій розвитку та структур управління акціонерних товариств у торгівлі на сучасному етапі” аналізується динаміка розвитку торговельних підприємств, створених за цією організаційно-правовою формою, дається характеристика застосовуваних ними організаційних структур управління, оцінюється ефективність управління акціонерними товариствами за різними критеріями.

Процес створення акціонерних товариств торгівлі розпочався з 1992 р., коли було визначено необхідні правові умови їхньої діяльності в Україні і розпочато масову приватизацію в галузі. Розвиток торговельних корпоративних підприємств можна умовно поділити на три основні етапи: перший етап (1992-1993 р. р.) характеризує початковий період їх становлення, коли темпи їх створення були відносно невеликими; другий етап (1994-1996 р. р.) - це період бурхливого розвитку, коли темпи їх створення були найвищими серед галузей економіки; третій етап (1997-1998 р. р.) - це період суттєвого зменшення темпів приросту акціонерних товариств у торгівлі і певної стабілізації їх чисельності.

Найбільшого поширення акціонерні товариства набули серед великих роздрібних підприємств (універмагів та універсамів) та підприємств оптової торгівлі. Посідаючи відносно невелику частку у загальній кількості підприємств галузі (4,2%), акціонерні товариства реалізують населенню майже четверту частину всіх споживчих товарів.

Процес акціонування торговельних підприємств супроводжується активним їх роздержавленням. На початок 1999 р. державний капітал залишився у менш ніж 1% функціонуючих акціонерних товариств торгівлі. Повністю процес роздержавлення акціонерних товариств галузі передбачено завершити в 2000 р.

Організаційні структури управління акціонерних товариств є найбільш складними порівняно із підприємствами інших організаційно-правових форм галузі як за функціональною розгалуженістю управлінських підрозділів, так і за рівнями управління. Особливістю цих організаційних структур є виокремлення в них двох основних блоків - постійного та варіюючого. До складу постійного блоку корпоративних організаційних структур, згідно з чинними в Україні законодавчими нормами, входять загальні збори акціонерів, правління, спостережна рада та ревізійна комісія. До складу варіюючого блоку входять різні функціональні служби та підрозділи управління акціонерних товариств.

У торговельній галузі на сучасному етапі використовується виключно ієрархічний принцип побудови структур управління акціонерних товариств. У невеликих та деяких середніх за розміром акціонерних товариствах торгівлі найбільшого поширення набув лінійно-функціональний тип організаційної структури управління, а в інших - середніх та великих акціонерних товариствах - переважно функціонально-штабний.

За результатами дослідження на вибір конкретних організаційних структур управління найбільше впливає розмір акціонерного товариства за чисельністю працівників і обсягом статутного фонду. Серед інших факторів, що впливають на формування організаційної структури управління акціонерних товариств торгівлі, слід відзначити такі, як підгалузь, в якій корпоративне підприємство здійснює свою діяльність (оптова, роздрібна чи посередницька торгівля); форма спеціалізації підприємства (універсальне чи спеціалізоване); кількість торговельних одиниць (магазинів, складів, філій) та їх регіональна розгалуженість і деякі інші.

Рівень ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі за більшістю розглянутих оціночних показників впродовж усіх років був вищим, ніж по торговельних підприємствах інших організаційно-правових форм діяльності і по галузі в цілому. Але за останні роки ці показники ефективності мали тенденцію до зниження. Це пояснюється загальним спадом обсягів виробництва і реалізації товарів в Україні за умов її кризового економічного розвитку - особливо вплинула на цю негативну динаміку фінансова криза 1998 р. Певним чинником такої динаміки є також низький рівень управління акціонерними товариствами, його слабка адаптивність до зміни факторів зовнішнього середовища.

У третьому розділі “Шляхи вдосконалення управління акціонерними товариствами в торгівлі” розглянуто питання вдосконалення форм державного регулювання діяльності акціонерних товариств галузі, обгрунтовано заходи щодо впровадження ідеології стратегічного управління ними, розроблено методичні підходи та практичні рекомендації щодо побудови стратегічних організаційних структур та ефективних форм організаційної культури корпоративних торговельних підприємств.

Забезпечення зростання ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі потребує вдосконалення існуючих правових норм державного регулювання їх діяльності. Воно має носити системний характер, охоплювати різні аспекти корпоративних відносин і бути підпорядкованим єдиній меті. Такою головною метою пропонується вважати створення ефективної правової регуляційної системи управління розвитком акціонерних товариств за нових економічних умов та забезпечення балансу інтересів держави, окремих компаній, акціонерів і найманих працівників у процесі їх господарювання. У досліджуваній проблемі найбільш актуальними напрямами є: вдосконалення норм створення акціонерних товариств як найважливішої передумови їх розвитку і побудови ефективної системи управління їхньою діяльністю; вдосконалення параметрів формування центральних органів управління акціонерним товариством та конкретизація функцій кожного з них; вдосконалення правової бази щодо форм участі акціонерів в управлінні товариством та захисту їх прав.

У системі правових норм створення акціонерних товариств торгівлі пропонується: зменшити мінімальний нормативний розмір статутного фонду до 500-750 мінімальних рівнів заробітної плати; залучати в обов'язковому порядку незалежних ревізорів до оцінки внесків учасників до статутного фонду у негрошовій формі; встановити мінімальну кількість засновників для відкритих акціонерних товариств - не менш 7 та для закритих - не менш 3; встановити, що розмір чистих активів акціонерного товариства в процесі його функціонування не може бути меншим за суму його статутного фонду.

У системі вдосконалення параметрів формування центральних органів управління акціонерним товариством та конкретизації функцій кожного з них пропонується: розширити повноваження загальних зборів акціонерів щодо їх виключних повноважень з питань стратегічного розвитку товариства; ввести законодавчу норму щодо можливості заочного письмового опитування акціонерів з найважливіших питань, що виносяться на розгляд загальних зборів; визначити мінімальну чисельність правління товариства у кількості 3 осіб та термін його обрання в межах до 2 років; деталізувати в законодавстві функції правління та спостережної ради.

У системі вдосконалення правової бази щодо форм участі акціонерів в управлінні товариством та захисту їх прав пропонується: визначити мінімальний рівень дивідендного фонду в сумі прибутку, що спрямовується на споживання, для забезпечення прав акціонерів на отримання дивідендів; надати власникам привілейованих акцій право вирішального голосу з усіх питань, безпосередньо пов'язаних з їхніми майновими інтересами; розширити перелік об'єктивних підстав, за якими акціонери отримують право на викуп своїх акцій товариством; визначити конкретні джерела коштів товариства, які можуть спрямовуватись на викуп акцій; встановити порядок оцінки реальної вартості акцій при їх викупі; більш чітко визначити основні положення процедури голосування акціонерів у процесі проведення загальних зборів, які давали б змогу документально фіксувати їх рішення.

Забезпечення ефективності розвитку акціонерних товариств торгівлі пов'язано із впровадженням у практику їхньої діяльності системи стратегічного управління. Виходячи з найбільш характерних ознак дослідженої ідеології стратегічного управління, його зміст пропонується визначати таким чином: “Стратегічне управління акціонерними товариствами торгівлі являє собою систему методів забезпечення цільового довгострокового їх розвитку, орієнтованого на гнучке реагування на зміну факторів зовнішнього середовища, задоволення попиту покупців і досягнення конкурентних переваг на відповідному сегменті споживчого ринку”.

Однією з найголовніших умов ефективного стратегічного розвитку акціонерних товариств торгівлі є докорінна перебудова їх організаційних структур. Організаційне проектування стратегічних структур управління має враховувати такі основні фактори, як характер цілей та завдань стратегічного розвитку товариства; його розмір за чисельністю працюючих та обсягом товарообороту; рівень галузевої, товарної та регіональної диверсифікації господарської діяльності; характер використовуваних технологій продажу товарів та обслуговування покупців; динамізм параметрів зовнішнього середовища; досвід та традиції управління господарською діяльністю в товаристві. З урахуванням цих факторів запропоновано систему функціональних управлінських підрозділів загальнокорпоративного характеру та видів стратегічних господарських одиниць.

Для побудови системи управлінських взаємозв'язків між стратегічними управлінськими підрозділами акціонерних товариств торгівлі залежно від їхнього розміру та характеру диверсифікації господарської діяльності пропонуються для впровадження такі типові моделі організаційної структури управління: елементарна лінійна (для невеликих товариств з монотоварною та монорегіональною діяльністю); лінійно-функціональна (для середніх товариств з монотоварною та монорегіональною діяльністю); дивізіональна штабна за товарним принципом (для середніх товариств з політоварною та монорегіональною діяльністю); дивізіональна штабна за регіональним принципом (для середніх товариств з монотоварною та полірегіональною діяльністю); матрична за товарним принципом (для великих товариств з політоварною та монорегіональною діяльністю); матрична за регіональним принципом (для великих товариств з монотоварною та полірегіональною діяльністю). З кожної із запропонованих моделей стратегічної організаційної структури управління розроблено принципові їх органіграми.

Ефективна реалізація розробленої стратегії управління акціонерним товариством значною мірою залежить від визначуваної політики у сфері організаційної культури. Це поняття пропонується визначати таким чином: “Організаційна культура акціонерного товариства торгівлі являє собою сформовану в ньому систему ціннісних установлень щодо стратегічних орієнтирів діяльності, норм і стилю управління, етичних правил поведінки його учасників та особистих ритуалів, що визначають соціально-психологічний клімат у колективі та спрямованість кожного його учасника на вирішення розроблених стратегічних цілей”. З кожного з напрямків формування організаційної культури розроблено відповідну систему параметрів, що враховує особливості діяльності акціонерних товариств торгівлі (табл.1).

Таблиця 1 Рекомендована система визначуваних параметрів у розрізі окремих напрямків формування організаційної культури акціонерних товариств торгівлі

Формування організаційної культури акціонерного товариства торгівлі пропонується здійснювати за такими основними етапами: аналіз діючої організаційної культури в товаристві; визначення системи завдань розвитку організаційної культури товариства; забезпечення інтеграції перспективних параметрів організаційної культури з обраною моделлю стратегічної організаційної структури управління; визначення діапазону стратегічних змін, які мають відбутися в процесі виконання завдань розвитку організаційної культури товариства; розроблення плану впровадження стратегічних змін в організаційній культурі; реалізація передбачених стратегічних змін в організаційній культурі.

Висновки

1. Перехід України до ринкових відносин зумовив широке впровадження нових організаційно-правових форм господарювання підприємств усіх галузей економіки, в тому числі й торгівлі. Серед цих форм господарювання певну роль відіграють акціонерні товариства. Розвиткові акціонерних товариств у торгівлі сприяли такі основні передумови: перехід економіки України до ринкових відносин; створення розгалуженої нормативно-правової бази діяльності акціонерних товариств; широке впровадження корпоратизації великих торговельних підприємств; здійснення масової приватизації підприємств галузі; широке розвинення спеціальної ринкової інфраструктури, що має обслуговувати діяльність акціонерних товариств.

2. Незважаючи на високі темпи розвитку акціонерних товариств торгівлі, рівень управління ними в цілому слід охарактеризувати як низький. Про це свідчать побудовані ними недостатньо ефективні організаційні структури управління, що не орієнтовані на стратегічний розвиток товариств; нечітко визначено функції окремих органів управління; недостатнє впровадження сучасних методів і технологій управління; низька організаційна культура. Результатом цього є постійне зниження за останні роки узагальнюючих показників ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі - рівня рентабельності акціонерного капіталу, рівня рентабельності використовуваних активів, суми товарообороту і прибутку на одного працівника апарату управління, рівня дивідендних виплат на одну акцію та деяких інших.

3. Теоретичними передумовами вдосконалення управління акціонерними товариствами торгівлі є визначення особливостей їх функціонування. У процесі дослідження цих особливостей визначені відмінності діяльності акціонерних товариств порівняно із іншими організаційно-правовими формами підприємств незалежно від їх галузевих ознак. Ці особливості полягають у такому: участь інвестора у підприємницькій діяльності відбувається із застосуванням особливого фінансового інструмента - акції; вихід інвестора з акціонерного товариства можливий лише шляхом продажу акцій; обслуговування діяльності акціонерного товариства потребує широко розвиненої інфраструктури допоміжних учасників фондового ринку; ці товариства мають найбільші можливості акумулювання власного капіталу, що зменшує ризик їх банкрутства; діяльність цих товариств є найбільш “прозорою” як для інвесторів, так і для громадськості.

4. Поряд із загальними відмінностями акціонерних товариств торгівлі як об'єкта управління, їм притаманні і певні галузеві особливості: ці товариства створені на базі переважно найбільших за обсягом діяльності торговельних підприємств; вони створювалися в процесі приватизації як самостійно, так і шляхом корпоратизації; акціонерами торговельних акціонерних товариств значною мірою є їх працівники.

5. Важливою методологічною засадою ефективного управління акціонерними товариствами торгівлі є попередня їх класифікація за окремими ознаками. Таку класифікацію пропонується визначати за такими основними класифікаційними ознаками акціонерних товариств торгівлі: за можливостями відкритого підпису та вільного обертання акцій; за особливістю створення; за видами емітованих акцій; за розміром статутного фонду; за рівнем фінансової самостійності; за галузевою ознакою; за належністю контрольного пакета акцій та деякими іншими. Запропонована класифікація акціонерних товариств торгівлі апробована в процесі дослідження їх розвитку в Україні.

6. Для оцінки ефективності управління акціонерними товариствами торгівлі має бути створена відповідна система показників. Методологічні засади такої оцінки мають неоднозначний характер з позицій менеджерів акціонерного товариства та окремих його акціонерів через їх різні підходи до результатів діяльності та економічні інтереси. Для конкретної оцінки ефективності управління з цих позицій рекомендована до практичного застосування система відповідних показників. Для узагальнюючої оцінки ефективності управління діяльністю акціонерних товариств торгівлі в цілому пропонується вважати рівень рентабельності акціонерного капіталу. Серед головних показників такої оцінки на рівні конкретного інвестора пропонується застосовувати рівень загального доходу по акції в розглядуваному періоді.

7. Підвищення ефективності управління акціонерними товариствами потребує вдосконалення існуючих норм державного регулювання їх діяльності, яке має бути спрямовано на досягнення ефективної правової регуляційної системи управління їх розвитком за нових економічних умов та забезпечення балансу інтересів держави, окремих компаній, акціонерів і найманих працівників у процесі їх господарювання. У досліджуваній проблемі найбільш актуальними напрямками слід вважати: вдосконалення норм створення акціонерних товариств як найважливішої передумови їх розвитку і побудови ефективної системи управління діяльністю; вдосконалення параметрів формування центральних органів управління акціонерним товариством та уточнення функцій кожного з них; вдосконалення правової бази щодо форм участі акціонерів в управлінні товариством та захисту їх прав. У дисертації обґрунтовано конкретні пропозиції з кожного із визначених напрямків.

8. Забезпечення ефективного розвитку акціонерних товариств торгівлі пов'язано із впровадженням у практику їх діяльності системи стратегічного управління. Актуальність впровадження ідеології стратегічного управління на сучасному етапі визначається такими умовами: переходом України до ринкових відносин; становленням нового господарського законодавства, що супроводжується частою зміною норм корпоративного права; переходом до нового постприватизаційного етапу розвитку акціонерних товариств у торгівлі; суттєвими змінами споживчого ринку; розширенням реґіональної диверсифікації діяльності товариств; зміною технологій продажу споживчих товарів.

9. Однією з найголовніших умов ефективного стратегічного розвитку акціонерних товариств торгівлі є серйозна перебудова їх організаційних структур. Організаційне проектування структур управління стратегічного типу має враховувати такі основні фактори, як характер цілей та задач стратегічного розвитку товариства; його розмір за чисельністю працюючих та обсягом товарообороту; рівень галузевої, товарної та реґіональної диверсифікації господарської діяльності; характер використовуваних технологій продажу товарів та обслуговування покупців; динамізм параметрів зовнішнього середовища; досвід та традиції управління господарською діяльністю в товаристві. З урахуванням цих факторів запропоновані функціональні підрозділи загальнокорпоративного характеру та види стратегічних господарських одиниць (центрів відповідальності), які можуть використовуватись у процесі організаційного проектування акціонерних товариств торгівлі.

10. Ефективна реалізація розробленої стратегії управління акціонерним товариством значною мірою залежить від визначеної політики у сфері організаційної культури. Формування організаційної культури акціонерного товариства торгівлі пропонується здійснювати за такими основними етапами: аналіз діючої організаційної культури в товаристві; визначення системи завдань розвитку організаційної культури товариства; забезпечення інтеграції перспективних параметрів організаційної культури з обраною моделлю стратегічної організаційної структури управління; визначення діапазону стратегічних змін, які мають відбутися в процесі виконання завдань розвитку організаційної культури товариства; розроблення плану впровадження стратегічних змін в організаційній культурі; реалізація передбачених стратегічних змін в організаційній культурі.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Хижняк В.О. Передумови та особливості організації акціонерних товариств у торгівлі // Вісник КДТЕУ, 1998. - №3. - С. 67-73.

Хижняк В.О. Завдання та функції управління акціонерними товариствами в торгівлі // Право України - 1998. - №8. - С. 81-86.

Хижняк В.О. Методологічні принципи оцінки ефективності управління акціонерними товариствами в торгівлі // Експрес-новини - К.: УкрІНТЕІ, 1999. - №5-6. - С. 26-29.

Хижняк В.О. Характеристика організаційних структур управління акціонерними товариствами в торгівлі // Експрес-новини - К.: УкрІНТЕІ, 1999. - №7-8. - С.55-57.

Хижняк В.О. Механізм управління торговельними акціонерними товариствами в Україні // Вісн. Харків. держ. ун-ту: Сер. Економіка. - 1999. - №446. - С. 244-248.

Мошек Г.Є., Хижняк В.О. Роль біхевіоризму в розвитку соціально-психологічних методів управління // Економічні проблеми невиробничої сфери: Зб. наук. праць.- К.: КДТЕУ, 1998. - С. 235-239.

Хижняк В.О. Удосконалення форм державного регулювання діяльності акціонерних товариств у торгівлі // Науковий вісник: Зб. наук. праць УФЕІ. - 2000. - №1(7). - С. 115-121.

Анотація

Хижняк В.О. Управління акціонерними товариствами в торгівлі в умовах становлення ринкових відносин. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.06.02 - підприємництво, менеджмент та маркетинг. - Київський державний торговельно-економічний університет, Київ, 2000.

Дисертацію присвячено вирішенню теоретичних, методологічних та організаційних питань управління акціонерними товариствами торгівлі в умовах перехідної економіки України. У роботі розглянуто передумови розвитку та особливості організації акціонерних товариств торгівлі, визначено завдання та функції управління ними, обґрунтовано методологічні підходи до оцінки ефективності управління торговельними підприємствами, створеними за цією організаційно-правовою формою. Досліджено динаміку розвитку акціонерних товариств торгівлі на сучасному етапі, дано характеристику використовуваних ними організаційних структур управління, проведено оцінку ефективності управління цими підприємствами за різними критеріями. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення форм державного регулювання діяльності акціонерних товариств галузі, обґрунтовано заходи щодо впровадження ідеології стратегічного управління ними, запропоновано методичні підходи та практичні рекомендації щодо побудови стратегічних організаційних структур та ефективних форм організаційної культури корпоративних торговельних підприємств.

Ключові слова: акціонерне товариство, торгівля, управління, організаційна структура, організаційна культура, стратегія розвитку.

Аннотация

Хижняк В.А. Управление акционерными обществами в торговле в условиях становления рыночних отношений. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - предпринимательство, менеджмент и маркетинг. - Киевский государственный торгово-экономический университет, Киев, 2000.

Диссертация посвящена решению теоретических, методологических и организационных вопросов управления акционерными обществами в торговле в условиях переходной экономики Украины.

В работе рассмотрены основные сущностные характеристики понятия “акционерное общество”, предложено его определение для использования в законодательной базе Украины. Выявлены основные предпосылки развития акционерных обществ торговли. Исследованы отличительные особенности функционирования акционерных обществ в сравнении с предприятиями других организационно-правовых форм. Изучена специфика формирования и особенности управления акционерными обществами торговли в сравнении с корпоративными предприятиями других отраслей экономики. Уточнены классификационные признаки и предложена классификация акционерных обществ торговли.

Определены цели и задачи управления акционерными обществами торговли с учетом различных интересов отдельных категорий его субъектов - работников торгового предприятия, которые приобрели акции в процессе его корпоратизации или при самостоятельном создании общества; акционеров, которые приобрели акции предприятия в обмен на свои приватизационные сертификаты или на свободном фондовом рынке; юридических лиц, внесших свой капитал в общество исходя из стратегических целей своего развития. Проведен сравнительный анализ законодательной базы государственного регулирования деятельности акционерных обществ в Украине и других странах. Систематизированы функции отдельных органов управления акционерными обществами торговли.

Обоснованы методологические подходы к оценке эффективности управления акционерными обществами торговли. Предложена двухуровневая система показателей оценки эффективности управления по акционерному обществу в целом и с позиций конкретного инвестора. В системе оценочных показателей выделены главные.

Проведен анализ развития акционерных обществ торговли в Украине в 1992-1998 г. г., выделены характерные этапы развития. Анализ проведен как в целом по стране, так и в региональном разрезе.

Исследованы организационные структуры управления акционерными обществами в торговле, определена функциональная направленность основных управленческих подразделений и их уровни. Выявлены основные факторы, влияющие на формирование организационных структур акционерных обществ торговли.

Проведена оценка эффективности управления акционерными обществами торговли на современном этапе с использованием разработанной системы показателей. Выявлена динамика основных показателей эффективности управления акционерными обществами торговли и факторы ее определяющие. Проанализированы причины слабой адаптивности системы управления акционерными обществами к изменению факторов внешней среды.

Разработаны рекомендации по совершенствованию форм государственного регулирования деятельности акционерных обществ, в частности по основным параметрам их создания, формированию центральных органов управления и конкретизации их функций, расширению участия акционеров в управлении предприятием.

Обоснованы предложения по внедрению в практику стратегического управления развитием акционерных обществ, ориентированного на гибкое реагирование на изменение факторов внешней среды. Рассмотрены принципы организационного проектирования акционерных обществ.

Разработаны типовые модели организационных структур управления акционерными обществами торговли с их дифференциацией по целям стратегического развития, объему деятельности, численности работников, уровню отраслевой, товарной и региональной диверсификации. Подробно рассмотрено содержание основных из этих моделей - элементарной линейной, линейно-функциональной, дивизиональной штабной, матричной, а также предложены их органиграммы.

Обоснованы рекомендации по формированию организационной культуры акционерных обществ торговли; предложена соответствующая система параметров организационной культуры, которая учитывает особенности деятельности акционерных обществ в торговле.

Ключевые слова: акционерное общество, торговля, управление, организационная структура, организационная культура, стратегия развития.

Annotation

Khyznyak V.О. Management of joint-stock companies in trade in conditions of the infacy of market relations. - Manuscript.

Dissertation for an award of scientific degree of Doctor of Philosophy (Ph.D.) in Economics in speciality 08.06.02 - Entrepreneurship, management and marketing. - Kiev State University of Trade and Economics, Kyiv, 2000.

The Dissertation is devoted to the resolution of theoretical, methodological and organizational issues of the management of trade joint-stock companies in conditions of transitional economy of Ukraine. In the present work the preconditions of development and peculiarities of organization of trade joint-stock companies are considered, the tasks and functions of their management are determined, the methodological principles of an estimation of a management efficiency of the trade enterprises incorporated in this legal form are grounded. Dynamics of development of trade joint-stock companies at the present stage is researched, organizational structures of management used by them are characterized, the estimation of a management efficiency by these enterprises by various criteria is given. The recommendations concerning improvement of the forms of state regulation of joint-stock companies activity in this area are developed, the measures on introduction of ideology of strategic management of them are grounded, the methodical approaches and practical recommendations concerning arrangement of strategic organizational structures and effective forms of organizational culture of the corporate trade enterprises are proposed.

Key words: joint-stock company, trade, management, organizational structureorganizational culture, development strategy.

Размещено на Allbest.ru