Організаційно-економічний механізм мотивації інвестиційної діяльності підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Східноукраїнський державний університет

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

08.06.02 - Підприємництво

Організаційно-економічний механізм мотивації інвестиційної діяльності підприємств

Кірнос Олександр Іванович

Луганськ 2000

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Донецькій державній академії управління Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Дорофієнко Вячеслав Володимирович, Донецька державна академія управління Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри менеджменту у невиробничій сфері.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор Гончаров Валентин Миколайович, Східноукраїнський державний університет Міністерства освіти і науки України, професор кафедри менеджменту (м. Луганськ);

кандидат економічних наук, доцент Жеребйов Ярослав Іванович, Донбаська державна академія будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, доцент кафедри менеджменту організацій (м. Макіївка).

Провідна установа: Інститут економіко-правових досліджень НАН України, відділ економіко-правових проблем розвитку територіальних систем (м. Донецьк).

Захист відбудеться “27” квітня 2000 р. о 1400 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 29.051.01 в Східноукраїнському державному університеті за адресою: 91034, Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Східноукраїнського державного університету за адресою: 91034, Луганськ, кв. Молодіжний, 20 а.

Автореферат розісланий “25” березня 2000 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Г.В. Козаченко

1. Загальна характеристика роботи

мотивація інвестиційний управління акціонерний

Актуальність теми. Стимулювання відтворювальних процесів, які мають суттєво вплинути на подолання наявних негативних явищ в економіці України, і досягнення економічної стабілізації безпосередньо пов'язано з інвестиційною діяльністю.

Значна кількість підприємств внаслідок кризи платежів, різкого скорочення, фондів відновлення і накопичення, низького ступеня узгодженості здійснюваної фінансово-кредитної, бюджетно-податкової і цінової політики, недосконаленості правової бази має обмежені можливості щодо мобілізації і подальшого використання коштів для технічного переоснащення і розширення виробництва. За даними дослідження загальний обсяг інвестицій підприємств і організацій усіх форм власності скоротився майже у чотири рази, у тому числі державних підприємств - майже в 5 разів.

Як ефективно організувати інвестиційний менеджмент? Як у цілому в умовах економіки перехідного періоду вдосконалити фінансовий механізм залучення інвестицій? Які організаційні та соціально-економічні передумови необхідно створити для цього? Саме ці актуальні питання, які мають важливе практичне значення для фінансового оздоровлення і стимулювання економічного розвитку підприємств, зумовили вибір теми роботи і спрямованість дисертаційного дослідження.

Однією з найважливіших причин низької ефективності виробничої діяльності суб'єктів господарювання є відсутність інвестиційних ресурсів, що знижує активність інноваційної діяльності, впливаючи на зниження результативності виробництва, зниження його конкурентоздатності. Інвестиції зв'язані з формою власності і з її перетворенням. У зв'язку з цим, основою організаційних передумов мотивації інвестиційної діяльності підприємств є приватизація.

Приватизація, яка почалась в Україні в 1992 році, висунула ряд проблем пов'язаних як з вибором відповідних організаційних форм, так і ряд економічних питань, щодо підвищення мотивації інвестиційної діяльності підприємств в нових умовах господарювання.

Тому обґрунтування, розробка та апробація методичних основ створення організаційно-економічного механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств ключовими елементами якого є:

процес роздержавлення в економіці і приватизація промислових підприємств, у результаті проведення якої державна форма власності трансформується в акціонерну;

відповідні законодавчі акти та нормативні документи;

фінансовий механізм залучення інвестицій, що містить: економічні та технологічні методи і заходи реалізації інвестицій, формування інфраструктури інвестиційної діяльності в регіонах, галузях промисловості і обумовили головну мету дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління яку затверджено на засіданні Вченої Ради ДонДАУ 28.01.99 року, № 99.06.2 “Розробка методів оновлення та розвитку організацій і підприємств в соціальній інфраструктурі” (номер держреєстрації 01990003654), та Договором про наукову та творчу співдружність між кафедрою менеджменту у невиробничій сфері та відділом проблем ефективного використання виробничого потенціалу Інституту економіки промисловості НАН України у 1999-2001 роках.

Предмет та об'єкт дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування організаційно-економічного механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств. Об'єктом дослідження є акціонерні товариства, що діють в будівельному комплексі України.

Мета та завдання дослідження. Метою дослідження є формування організаційно-економічного механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств (на прикладі підприємств будівельного комплексу України).

Досягнення поставленої мети обумовило необхідність вирішення наступних завдань:

виявити основні теоретичні закономірності підвищення ефективності управління сучасним промисловим підприємством у період переходу від державної форми власності до акціонерної та у період функціонування акціонерного товариства;

узагальнити практику проведення процесу приватизації промислових підприємств і об'єднань та виявити основні чинники підвищення ефективності і гнучкості роботи акціонерних товариств;

визначити роль інвестицій, як мотивуючого чинника у відтворювальному процесі, і особливості методичних підходів до визначення економічної ефективності використання інвестиційних ресурсів;

визначити основні напрямки участі акціонерних товариств в інвестиційній діяльності, простежити тенденції розвитку інвестиційного ринку в Україні, розвиток економічного середовища для інвестиційної діяльності акціонерних товариств, систему їх взаємовідносин з інституціональними інвесторами;

визначити оптимальні вимоги до вибору конкретних інвестиційних проектів з урахуванням організаційно-правового рівня готовності акціонерного товариства, фінансової і економічної доцільності, відповідної форми інвестування;

обґрунтувати необхідність розробки організаційно-економічного механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств будівельного комплексу України і з урахуванням особливостей їх функціонування визначити основні напрямки підвищення мотивації інвестиційної діяльності підприємств.

Вирішення поставлених завдань, реалізація мети дисертаційної роботи визначили її структуру, зміст і послідовність викладення матеріалу.

Методологія та методика дослідження, джерела інформації. Теоретичною та методологічною основою дослідження стали роботи провідних вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів, в яких розглянуто сучасні наукові погляди на проблеми інвестиційної діяльності підприємств, законодавчі акти Верховної Ради України, постанови Кабінету Міністрів України, Укази президента України, нормативні і інформаційні документи та матеріали Фонду державного майна України, матеріали семінарів і конференцій з питань функціонування акціонерних товариств, підвищення ефективності їх діяльності.

Поставлені завдання вирішувались шляхом критичного осмислення актуальних проблем з питань інвестиційної діяльності підприємств і об'єктивної логіки розвитку ринкової економіки в Україні.

В процесі досліджень застосовувалися сучасні наукові методи математичної обробки одержаних результатів на персональних комп'ютерах.

В дисертації використано загальнонаукові методи пізнання: аналіз і синтез, наукова абстракція, техніко-економічний і логічний аналіз, методи математичного моделювання, методи екстраполяційної статистики, кореляційно-статистичні методи та інші.

Джерелами первинної інформації стали дані оперативної інформації, квартальні та річні звіти з господарсько-фінансової діяльності підприємств, матеріали державної статистики.

Наукова новизна отриманих результатів. Наукова новизна найсуттєвіших здобутих результатів дослідження, що виносяться на захист, полягає у такому:

запропоновано систему найбільш важливих елементів механізму мотивації, що забезпечують єдиний опосередкований управлінський вплив на інвестиційну діяльність будівельних організацій через особливості законодавчої бази, госпрозрахунок, соціально-економічну доцільність і справедливість, роздержавлення і приватизацію, податкову, амортизаційну, цінову і кредитну політику;

обґрунтовано необхідність принципової зміни організаційно-правової форми діяльності підприємств будівельного комплексу з метою значного підвищення ефективності їх діяльності та позитивного впливу на функціонування інших галузей української економіки;

розроблено методику оцінки готовності державних підприємств будівельного комплексу до впровадження господарського розрахунку як підготовчого етапу змін організаційно-правової форми діяльності;

розроблено рекомендації по вдосконаленню механізмів оподаткування і ціноутворення, а також вдосконалення амортизаційної політики, що сприяють активізації відновлення основного капіталу, мотивації інвестиційної діяльності підприємств;

сформульовано основні принципи підвищення ефективності бюджетного фінансування інвестиційних проектів;

визначено підходи для розрахунку економічної ефективності інвестиційних проектів, які фінансуються у тому числі за рахунок бюджетних надходжень;

запропоновано модель що виявляє вплив надходжень від певного виду податків підприємств будівельного комплексу на доходну частину бюджету держави з метою оптимізації ставок податку з прибутку і ПДВ;

розроблено методику інформаційного забезпечення організаційно-економічного механізму мотивації інвестиційної діяльності на підприємствах будівельного комплексу.

Практичне значення та реалізація результатів дослідження. Практичне значення основних положень і висновків дисертаційного дослідження полягає в розробці організаційно-економічного механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств будівельного комплексу України і визначається також тим, що вони безпосередньо застосовувалися при корпоратизації, приватизації й акціонуванні Тресту “Донбасводбуд”, а запропонований організаційно-економічний механізм мотивації інвестиційної діяльності дозволив значно підвищити ефективність діяльності ВАТ Тресту “Донбасводбуд”. При цьому розроблені автором посібники, рекомендації і пропозиції використовуються на інших підприємствах і організаціях, а також при підготуванні фахівців будівельного комплексу, студентів вищих навчальних закладів.

Особистий внесок здобувача полягає в теоретичному обгрунтуванні підходів до розробки організаційно-економічного механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств; розробці методики, яка дозволяє визначити основні показники для дослідження потенційних можливостей підприємств як підготовчого етапу щодо їх приватизації і акціонуванню; розробці рекомендацій щодо підвищення ефективності використання інвестиційних ресурсів у акціонерних товариствах.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідались та одержали схвалення на Міжнародній науковій конференції “Соціально-гуманітарні проблеми менеджменту” (м. Донецьк, 1997 р.), на науково-методичній конференції “Інформаційні технології в освіті і управлінні” (м. Нова Каховка, 1999 р.); регіональній науково-практичній конференції “Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 року” (м. Донецьк, 1999 р.).

Публікації. Теоретичні узагальнення та суттєві висновки були висвітлені автором у наукових статтях, що друкувалися у наукових фахових виданнях. За темою дисертаційного дослідження опубліковано дванадцять наукових статей загальним обсягом 7,9 д.а., з яких автору належать 4 д.а.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації 184 сторінки, у тому числі 14 таблиць, 8 рисунків. Список використаних джерел з 227 найменувань наведено на 15 сторінках, 11 додатків - на 24 сторінках.

2. Основний зміст дисертаційної роботи

Розділ 1. Теоретичні та практичні передумови формування організаційної складової механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств в умовах переходу до ринкової економіки.

Прогресивний розвиток ринкової економіки в Україні не можливий без активізації процесу інвестування. Тому мотивація інвестиційної активності має велике значення для змін економічної ситуації країни в позитивному напрямку.

На сучасному етапі аналіз положення в інвестиційній сфері України показує недостатнє і малоефективне використання інвестицій. В 1991-1998 рр. в Україні обсяг капітальних вкладень мав сталу тенденцію до зниження. В 1998 році за рахунок всіх джерел фінансування було освоєно капіталовкладень на 77% менше, ніж в 1991 році, в тому числі об'єктами виробничого призначення на 70,9%. Причиною такого несприятливого інвестиційного клімату є, передусім, непридатність умов для здійснення інвестицій внаслідок нестабільної законодавчої бази в сфері інвестиційної діяльності, відсутності стимулюючої податкової, амортизаційної, цінової і кредитної політики.

Статистична інформація про інвестиційні проекти підприємств Донецької області, що характеризується самим високим промисловим навантаженням в Україні, також свідчить про зниження інвестиційної активності в даному регіоні за період 1991-1997 рр. В 1998 році в Донецькій області почалася практична реалізація Закону України “Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестування і Донецькій області”. В зв'язку з цим особливу активність набуває наукова і науково-технічна експертиза запропонованих проектів.

Разом з тим, наряду з деяким поліпшенням положення у сфері інвестування, в 1998 році відзначалася недостатня для прогресивного розвитку економіки України інвестиційна активність. Різке зниження обсягу валового внутрішнього продукту в 1990-1998 рр. характерне для всіх галузей національної економіки. За цей період становлення ринкових відносин в Україні обсяг ВВП скоротився на 52,2%, що в нинішній час негативно відображається на всій ринковій економіці в цілому. В 1997 році прибуток підприємств і організацій склав 11,8 млрд. грн. і зменшився у порівнянні з 1996 роком на 18%. Зі збитками закінчили рік 44% підприємств. В дисертаційній роботі ще раз було підкреслено, що інвестиції є найважливішим інструментом економічного зростання, а важливими питаннями управління інвестиціями є мотивація. Було також встановлено, що поряд з наявними різнобічними розробками елементи механізму мотивації інвестиційної діяльності не систематизовано, не доведено до оцінки діяльності з позиції підприємства із урахуванням ринкових умов господарювання.

Система найбільш важливих мотивів інвестиційної діяльності, яку наведено на рис. 1, забезпечує єдиний вплив на інвестиційну діяльність суб'єкта господарювання.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Система мотивів інвестиційної діяльності будівельних підприємств

В зв'язку з наявною теоретичною і практичною недопрацьованністю даних питань визначено систему найбільш важливих елементів у механізмі мотивації інвестиційної діяльності підприємств, що дозволить здійснювати своєчасне і цілеспрямоване регулювання процесів інвестування підприємств, що особливо важливо для підвищення рівня привабливості інвестиційних проектів і подальшого розвитку сучасної ринкової економіки країни в цілому.

Для чіткого уявлення організаційних мотивів необхідно розглянути більш ретельніше такі елементи як впровадження госпрозрахунку і роздержавлення і приватизація будівельних підприємств.

Формування ринкових відносин в економіці України зумовили процес виникнення нових типів підприємств. Особливостями цих підприємств є їх організація у вигляді складних соціально-економічних систем, в яких переплітаються запозичені з іноземного досвіду форми корпоративного управління і специфічні заходи та методи організації виробництва і праці, традиційні для України.

Для створення нових систем управління такими підприємствами, визначення доцільності їх реорганізації в акціонерні товариства необхідним вважається дослідження потенційних можливостей підприємств як підготовчого етапу щодо їх приватизації і акціонування.

Глибокий і ретельний економічний аналіз є необхідною передумовою прийняття управлінських рішень за результатами проведеного дослідження. Він також визначає виробничо-економічний рівень підготовки підприємства для роботи в ринкових умовах і проведення його приватизації й акціонування.

Немаловажним напрямком проведення підготовчих робіт із приватизації й акціонування підприємства, заснованому на результатах економічного аналізу, є упровадження внутрішньогосподарського розрахунку й оціночних показників, що характеризують його результати.

В дисертації сформульовані основні принципи обгрунтованого вибору форм госпрозрахункової діяльності, такі як:

орієнтація на ефективність, коли застосування тієї або іншої форми господарського розрахунку - не самоціль. Форми госпрозрахунку повинні використовуватися лише там і тоді, де і коли вони забезпечують зростання ефективності роботи підприємства в цілому;

індивідуальний підхід, це такі форми господарського розрахунку, які повинні підбиратися індивідуально, з урахуванням конкретних особливостей кожного підприємства і підрозділів;

комплексність - форми господарського розрахунку повинні бути зв'язані з іншими елементами господарського механізму (організаційно-виробничою структурою підприємства, системою його взаємовідносин з бюджетом і вищестоящою організацією, формами фінансування, ціноутворення й ін.). Протиріччя господарського механізму можуть різко знизити ефективність застосованих форм господарського розрахунку;

соціальна справедливість полягає у розподілі вигід від поліпшення роботи між трудовим колективом підрозділу і підприємства в цілому. Тривале порушення цього принципу, як правило, знижує зацікавленість низових трудових колективів у рості ефективності, веде до гострих соціальних конфліктів;

стабільність - принцип, при якому постійно удосконалюючись, система господарського розрахунку на підприємстві повинна водночас зберігати певну стабільність;

врахування форм, які впроваджуються в господарський розрахунок, є обмеженням першого принципу (орієнтація на ефективність), оскільки цілі перспективного розвитку колективу не повинні приноситися в жертву тимчасовій ефективності. Система господарського розрахунку повинна враховувати соціальні обмеження, забезпечувати зберігання здоров'я і життя працівників.

Класифікація форм господарського розрахунку заснована на різних способах утворення фондів економічного стимулювання і фонду споживання після обов'язкових платежів і відрахувань із прибутку, що передбачають відрахування в бюджет (податок на прибуток, ПДВ і ін.), а також відрахування коштів для створення спеціальних фондів підприємства.

Обраний спосіб господарського розрахунку повинний орієнтувати кожний підрозділ на виконання поставлених перед ним задач і здійснення господарської діяльності методами, що забезпечують підвищення ефективності роботи підприємства в цілому.

Однією з поширених форм господарського розрахунку є форма господарського розрахунку, яка заснована на орендному підряді.

Орендний підряд дає можливість передати питання використання госпрозрахункового прибутку у ведення підрозділу. Ця форма госпрозрахунку пред'являє високі вимоги до організації виробництва, матеріально-технічного постачання, припускає наявність обґрунтованих планів, високу кваліфікацію адміністративно-управлінського персоналу (особливо економістів і інженерів), гарне знання ними резервів кожного підрозділу.

Внутрішньогосподарська оренда найбільше доцільна для невеликих, стабільно працюючих підрозділів із низьким рівнем рентабельності і значними резервами росту ефективності виробництва.

Для впровадження ефективних форм господарського розрахунку автором дослідження запропоновано методику проведення підготовчих робіт з етапів, основні положення якої полягають у такому:

аналіз виробничо-економічних і соціальних особливостей підрозділу;

формування вимог до підрозділу з погляду економіки підприємства в цілому;

пошук ефективних форм господарського розрахунку;

попередній вибір декількох передбачуваних базових моделей госпрозрахунку для наступного дослідження;

створення нормативної бази для базових моделей господарського розрахунку;

проведення варіантних розрахунків з урахуванням можливостей підвищення ефективності роботи підрозділів;

вибір найбільше ефективної форми господарського розрахунку.

Правильно обрані форми господарського розрахунку підприємства і кожного його підрозділу підвищують відповідальність працівників підприємства і цих підрозділів, ефективність їх роботи і надалі сприяють переходу підрозділів у самостійні організації з власними рахунками в банку.

У системі Мінводхозу УРСР було багато малорентабельних і збиткових підприємств. Щоб підняти їх, була потрібна значна фінансова допомога. З огляду на те, що господарська реформа в будівництві здійснювалася в умовах раніше затвердженого п'ятирічного плану, надії на поліпшення положення з недоліком коштів у найближчі роки не було.

У 1994 р. на базі орендного підприємства “Донбасводбуд” створене відкрите акціонерне товариство Трест “Донбасводбуд”. Приватизація завершена в 1995 р. за майнові сертифікати (81,5%) і кошти (18,5%). Після завершення приватизації загальному статутному фонду колективу належало 77,1% акцій, притягнутим громадянам - 22,9%. Відпрацював півтора року, структурні підрозділи, що входили до складу акціонерного товариства, виділилися в самостійні юридичні особи. Майно акціонерного товариства розподілено за рішенням збору акціонерів на основі розподільного балансу наприкінці 1996 р. Таким чином, відбувся розподіл акціонерного товариства на ряд самостійних підприємств. Розподіл відбувся при стійкому фінансовому положенні всіх підрозділів: об'сяг робіт - 12 млн. грн., прибуток - 363 тис. грн., продуктивність праці - 281 грн., коефіцієнт ліквідності - 1,1. Після розподілу акціонерного товариства в Донбасі практично створений у 1997 р. новий будівельний трест - відкрите акціонерне товариство Трест “Донбасводбуд”, якому вдалося зберегти свій основний профіль і забезпечити нормальну діяльність колективу.

Розділ 2. Особливості інвестиційної діяльності у будівельних організаціях і їх вплив на формування економічної складової механізму мотивації.

В даний час у будівельному комплексі внаслідок росту неплатежів за виконані обсяги робіт спостерігається збільшення розміру не тільки дебіторської заборгованості, але й кредиторської. Так, розмір дебіторської заборгованості на 01.01.98 р. у порівнянні з її розміром на відповідну дату 1997 р. зріс на 51%, а кредиторської - на 19,5% (табл. 1). Причому, в структурі як дебіторської, так і кредиторської заборгованості найбільш питому вагу займають заборгованість по розрахунках за товари, роботи і послуги, не оплачені в термін. Якщо за станом на 01.01.97 р. у структурі дебіторської і кредиторської заборгованості їх питома вага склала відповідно 48,7% і 27,4%, то на 01.01.98 р. - відповідно 63,8% і 40,7%. Подібний ріст взаємних неплатежів за виконані роботи, зроблені послуги, придбані матеріали, устаткування та інше явився результатом фінансової політики держави, яка з метою стримування темпів інфляції, що мала місце в колишні роки, шляхом випуску облігацій внутрішньої державної позики і забезпеченням високої їх ліквідності, привела до відтоку фінансових ресурсів потенційних інвесторів із реального у фінансовий сектор економіки. При цьому підприємства змушені накопичувати кредиторську заборгованість і використовувати це джерело для забезпечення поточних потреб виробництва. Якщо в період 1992-1994 р. підприємства будівельного комплексу віддавали перевагу накопичуванню матеріали, а в наступному, за рахунок істотних коливань інфляції, при виконанні будівельних робіт і використанні даних матеріалів, одержували вартісну різницю, що служила додатковим джерелом процесу виробництва, то сьогодні, на нашу думку, подібним джерелом служить кредиторська заборгованість. Це пояснюється наступними причинами: по-перше, інфляція була зведена до мінімуму. За даними Державного комітету статистики України в січні 1998 р. її розмір склав 1,3%, а в лютому - 0,2%; по-друге, кредиторська заборгованість є більш дешевим джерелом, у порівнянні з накопиченням матеріалів. Якщо підприємство має визначений розмір кредиторської заборгованості, наприклад, по розрахунках із постачальниками, то за відволікання і використання цих коштів у виді позикового джерела йому платити нічого не потрібно (якщо в договорі непередбачені особливі умови). У свою чергу, накопичення матеріалів, крім відволікання фінансових коштів з обороту, тягне до збільшення податку на майно.

На жаль, зростання кредиторської заборгованості у одного з підприємств при розрахунках викликає автоматично зростання дебіторської заборгованості у іншого. Даний факт для будівельних підприємств є вкрай небажаним, тому що в процесі виконання визначеного обсягу робіт були понесені витрати, нараховані податки (відповідно до Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" із 01.07.97 р. датою збільшення валового прибутку є подія, що трапилася раніше) і, нарешті, будівельне підприємство, яке відчуває дефіцит фінансових ресурсів, відвернуло їх на виконання даних робіт. У цьому зв'язку, наявність у структурі дебіторської заборгованості будівельних підприємств Донецької області за станом на 01.01.98 р. загальної заборгованості в розмірі 83,7% за товари, роботи і послуги, причому 63,8% складає прострочена заборгованість (табл. 1), свідчить про масштаб неплатежів, що мають місце в даний час. Внаслідок цього у підприємства дуже швидко з'являються заборгованості перед бюджетом, по позабюджетних фондах, по заробітній платі і т.д. До того ж, із уведенням Закону України "Про оподатковування прибутку підприємств" не внесені вчасно платежі в бюджет вважаються недоїмкою і стягуються в бюджет із нарахуванням пені на рівні 120% дисконтної ставки Національного банку України на момент сплати податку. У даній ситуації у підприємства обов'язково з'являється на рахунку в обслуговуючому банку картотека, у зв'язку з чим обмежується можливість до витрати коштів, що надходять на рахунок, на розвиток підприємства, виконання робіт по договорах підряду, що зрештою приводить до призупинення діяльності підприємства і до його банкрутства.

Таблиця 1 Структура дебіторської і кредиторської заборгованості по підприємствах будівельного комплексу Донецької області в 1997-1998 р. (тис. грн.)

Як слідство, у сьогоднішній економічній ситуації в будівельному комплексі, що характеризується скороченням бюджетного фінансування, обмеженим обсягом власних коштів, дефіцитом замовлень на підрядні роботи, ростом неплатежів за виконані обсяги робіт, є ріст незавершеного будівництва. Дані Донецького обласного управління статистики свідчать про збільшення незавершеного будівництва в 1997 році в порівнянні з попереднім роком на 8%. Причому це збільшення було викликано ростом об'єктів виробничого призначення в структурі незавершеного будівництва з 493,68 тис.грн. до 571,76 тис.грн., тобто на 15,8%. У той же час деяке зниження обсягів незавершеного будівництва житла в 1997 році в порівнянні з попереднім роком (на 2,5%) пояснюється насамперед уповільненням темпів житлового будівництва, що спостерігається протягом останніх років.

Проведений аналіз дозволив наповнити елементи економічної складової механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств новим змістом. Так, при створенні відповідної законодавчої бази, а також функціонування вторинного ринку цінних паперів дебіторську заборгованість, наприклад оформлену векселем, можна продавати. При цьому дебіторська заборгованість може стати одним із внутрішніх джерел фінансового забезпечення процесу виробництва в будівельному комплексі.

Крім того, сьогодні будівельний комплекс з його великою капіталоємністю має потребу в притягненні позикових джерел банківських формувань. Довгостроковий кредит є тим необхідним фінансовим ресурсом, без якого здійснення великих проектів неможливе.

Для активізації банківського капіталу в процесі будівельного виробництва необхідно створити такі форми і засоби мобілізації фінансових ресурсів, при яких би мали місце гарантії або держави, або великих фінансових інститутів, забезпечувалася б прибутковість подібних вкладень, а також можливість особистої участі в здійсненні конкретного інвестиційного проекту. В роботі показано, що сприяти рішенню даних проблем, а також проблем житлового будівництва, може таке немаловажне джерело залучення коштів, як накопичення населення. Все це зумовило необхідність визначити підходи щодо оцінки ефективності інвестиційного проекту з урахуванням його бюджетної принадності. У роботі запропоновано використовувати такі додаткові показники, як держбюджетна ефективність і бюджетний ефект.

Бюджетний ефект (БТ) для t-го кроку здійснення проекту визначається як перевищення доходів бюджету відповідного рівня (Rt) над витратами (РТ) у зв'язку зі здійсненням даного проекту:

БТ = Rt - РТ. (1)

Для оцінки держбюджетної ефективності капіталовкладень вводиться показник інтегрального бюджетного ефекту (Ве), що визначається як сума дисконтованих річних ефектів або як різниця дисконтованих доходів і витрат держави, що виникають у процесі реалізації проекту. Цей показник можна розрахувати таким чином:

(2)

де - коефіцієнт приведення в часі.

Визначення доходів держбюджету в t-ом році (Есt,) здійснюється за формулою:

Есt, = Раtt, х в + Рft, + Rt, (3)

де Раtt - оподаткований прибуток,

в - ставка податку на прибуток,

Рft - нарахування на заробітну плату персоналу в t-му році,

Rt - надходження в бюджет за право користування землею, водою, надрами та іншими природними ресурсами (ресурсні платежі).

Таким чином, рішення про інвестування найбільше ефективного вкладення коштів в проекти повинно прийматися з урахуванням значень усіх перерахованих вище показників і інтересів усіх учасників інвестиційного проекту. Для застосування кожного з показників необхідне ясне уявлення про те, яке питання економічної оцінки проекту вирішується з його використанням і як здійснюється вибір рішення. Важливу роль у цьому рішенні повинна грати також структура і розподіл капіталу у часі, що залучається для здійснення проекту, а також інші чинники, які піддаються тільки змістовному (а не формальному) обліку.

Особливості інвестиційної діяльності у будівельних організаціях вплинули на елементи економічної складової механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств і розробку структури такого механізму.

Розділ 3. Структура механізму мотивації інвестиційної діяльності підприємств будівельного комплексу і основні напрямки підвищення його ефективності.

В результаті проведених в дисертації досліджень, визначення системи організаційних та економічних мотивів як інструмента регулювання інвестиційної діяльності будівельних підприємств розроблено механізм мотивації інвестиційної діяльності підприємства (рис. 2).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Організаційно-економічний механізм мотивації інвестиційної діяльності будівельних підприємств

Схема наведеного на рис. 3 механізму мотивації відзначає постійно діючий кругобіг “мотивація-мета-інвестиційна діяльність-позитивний результат інвестиційної діяльності-мотивація”. Слід підкреслити, що такий кругобіг здійснюється тільки у випадку позитивного або часткового задовільного результату інвестиційної діяльності. Результат інвестиційної діяльності зумовлюється оцінкою економічної ефективності інвестиції і не може розглядатися без урахування особливостей існуючої системи бюджетного інвестування, оподаткування, цінової і амортизаційної політики держави. Проведений аналіз дозволив запропонувати перелік основних дійових напрямків для підвищення значення стимулюючої ролі названих елементів.

Так для підвищення ефективності бюджетного фінансування інвестиційних проектів потрібно:

забезпечення максимально стійкого режиму фінансування державних програм;

удосконалення бюджетного планування, в першу чергу, у розрізі налагодження механізму контролю за ефективністю фінансування і використання інвестицій;

забезпечення контролю за цільовим використанням бюджетних засобів;

виділення інвестицій за принципом повернення;

забезпечення доходної частини бюджету шляхом використання системи заходів по стимулюванню вітчизняного виробника в активізації інвестиційної діяльності.

У роботі з метою стимулювання інвестиційної діяльності проведено аналіз за період 1991-1998 рр. оподатковування прибутку підприємств, виявлені зміни як розміру ставок, так і оподаткованої бази, наведені чинники, зміна яких впливає на розмір чистого прибутку, що залишається в розпорядженні будівельного підприємства.

З метою вивчення ролі основних податків у формуванні бюджету держави автором була складена математична модель, основними параметрами якої були податки на прибуток і ПДВ. У структурі доходів консолідованого бюджету вони займали найбільшу питому вагу, складаючи у 1996 році відповідно 18,2% і 20,7%, а у 1997 році - 21% і 28%.

Для з'ясування впливу кожного із вищезгаданих податків на формування доходної частини бюджету держави, визначення зв'язку між ними було складено регресивну модель, яка обраховує вплив обсягу доходів консолідованого бюджету країни (5) від надходжень за рахунок податку на прибуток (XI) і податку на додану вартість (Х2):

S =а1Х1 + а2Х2 + а0, (4)

Методом найменших квадратів отримані значення параметрів (а1, а2, а0) рівняння:

S = 4,073 Х1 - 3,255 Х2 + 13099,766. (5)

Аналіз рівняння (5) показує, що податок на додатну вартість (Х2), на відміну від податку на прибуток (X1), негативно впливає на доходну частину бюджету держави (S). Причому, розрахований коефіцієнт кореляції (r) між податком на прибуток (х1) і доходом бюджету (S) складає 0,782; між податком на прибуток (х1) і податком на додатну вартість (х2) - 0,746 і між податком на додатну вартість (х2) і доходами бюджету (S)- 0,393, що свідчить про наявність тісного зв'язку між ними.

Тісний зв'язок між аналізованими параметрами підтверджує значення сукупного коефіцієнта кореляції (R), що рівняється 0,8325. Крім того, отримані коефіцієнти кореляції відбивають вірогідність попередніх висновків про сильний позитивний лінійний зв'язок між надходженнями до бюджету країни і податком на прибуток (rxls(x2) = 0,7982) і негативному впливі ПДВ (rxls(x2) = -0,458).

Отримані за допомогою математичної моделі можливі розрахункові розміри доходної частини бюджету 1998 року за умови, що всі інші параметри доходної частини бюджету залишаються незмінними, будуть мати максимальне значення -15862,48 млн. дол. при мінімально можливій ставці (даного інтервалу) ПДВ у розмірі 15%, і максимально можливої щодо податку на прибуток - 27%. Даний факт ще раз підтверджує, що ПДВ робить негативний вплив на доходну частину бюджету на відміну від податку з прибутку.

Вірогідність результатів вищенаведеної моделі підтверджується і результатами логарифмічної форми регресивної моделі, що має такий вигляд:

ln S = 0,98 ln хl - 0,78 ln х 2 + 8,07 (6)

На нашу думку, роль ПДВ у частині вилучення державі частки доданої вартості повинен виконувати один податок - податок на прибуток, а функцію вилучення частини прибутків, отриманих від застосування необґрунтоване завищених цін виробником, у змозі виконувати успішно використовуваний у вітчизняній і зарубіжній економіці в різні роки податок на надприбуток (або ж спеціально введений податок на необґрунтовано завищені ціни).