Особливості контролю в міжнародних корпораціях

Кейс "Енронгейт"

Корпорація "Енрон" (Enron) до 2001 р. була найбільшою у США енергетичною компанією, що посідала 98-е місце в авторитетному рейтингу 500 глобальних компаній "Файненшл Таймс" за показником ринкової вартості. Корпорація володіла розгалуженою мережею газо- і нафтопроводів. За своїми розмірами "Енрон" була сьомою корпорацією у США.

Причина несподіваного банкрутства пов'язана головним чином з недоліками внутрішнього і зовнішнього контролю. Корпорація здійснювала сумнівні фінансові операції, які привели її до банкрутства, про яке було оголошено 2 грудня 2001 р. Серед прикладів зазначених фінансових операцій так звана схема оптимізації оподаткування під назвою "Таня" (Tanya), яка діяла з 1995 р. Суть цієї схеми пов'язана зі створенням під контролем менеджерів корпорації фінансової компанії, яка випускала привілейовані акції і передавала їх "Енрону". Згодом вони продавались зі збитком менеджерам компанії-емітента, а потім повторно викупались корпорацією "Енрон". За 1995--2001 рр. було проведено 11 таких операцій під назвами "Тереза", "Томас" та ін., що починаються з літери "Т", яка означає "податки" (tax). Штучний прибуток за рахунок цього методу зріс з 66 млн дол. США у 1995 р. до 296 млн дол. США в 2000 р. Одночасно борги "Енрона" списувались на фіктивні фірми. Загальні приписки прибутку "Енрон" склали 1 млрд дол. США. Винуватцями даної ситуації є вищі менеджери корпорації -- автори сумнівних фінансових схем та аудиторська фірма "Артур Андерсен", яка одночасно була і аудитором, і фінансовим консультантом корпорації. В останні роки комісійна винагорода цієї фірми від "Енрон" становила 100 млн дол. США на рік. Експерти вважають, що аудиторська фірма за таких умов допомогла приховати справжні втрати акціонерів "Енрон". Керівник аудиторів від "Артур Андерсон", що особисто відповідав за перевірку особливо складних рахунків компанії "Енрон", став наприкінці своєї кар'єри мільйонером. Саме він дав наказ знищити більшу частину документів і згодом визнав свою провину в суді. У результаті аудиторська компанія втратила свій колишній авторитет в аудиторському бізнесі. Компанія грубо порушила девіз свого засновника професора Артура Андерсона, що заснував фірму в 1913 р. в Чикаго: "Думай прямо і говори прямо". Як наслідок, через півроку після банкрутства "Енрона" фірма втратила 700 першокласних клієнтів з 2100.

Однак "Енронгейт" на цьому не закінчився. 1 квітня 2002 р. Комісія з цінних паперів і фондового ринку США оголосила штраф "Ксерокс Корпорейшн" у сумі 10 млн дол. США за використання бухгалтерської звітності протягом чотирьох років як інструменту приховання справжнього фінансового стану і завищення прибутку на 3 млрд дол. США. У цей період генеральний директор "Ксерокса" Пол Аллейер отримав за рахунок премій і продажу виділених йому за заниженими цінами акцій дохід у розмірі понад 8 млн дол., а фінансовий директор Баррі Ромерил -- 1,2 млн дол. США. Акції "Ксерокса" за 1999--2002 рр. втратили 82 % своєї вартості. Аудиторська фірма "Кей-Пі-Ем-Джі" в цьому зв'язку також була піддана перевірці.

21 липня 2002 р. оголосила себе банкрутом американська міжнародна корпорація "Уорлдком", вартість активів якої становила 107 млрд дол. США. Виявлені аудиторською перевіркою приписки досягли 7,1 млрд дол. У списку порушників також такі гіганти, як "Дженерал Електрик", "Майкрософт", "Ай-Бі-Ем", "Меррілл Лінч". Одночасно виявилась причетність до штучного завищення курсу акцій зазначених корпорацій і пограбування дрібних інвесторів відомих інвестиційних банків і фінансових біржових аналітиків. Зокрема інвестиційний банк "Соломон Сміт Барні" (ССБ), що входить до відомої корпорації "Сітігруп", за допомогою одного з провідних аналітиків Джека Грубмена штучно завищував курс акцій на біржі напередодні банкрутства, а також заробляв чималі кошти на випуску акцій. Скажімо, ССБ заробив на випуску акцій "Уорлдком" 107 млн дол. США прибутку, а керуючий директор останньої Берні Ебберс отримав 11,5 млн дол. США "відкату" у вигляді частини акцій своєї компанії, які згодом продавались банком через своїх брокерів за завищеними цінами у сумі 23 млн дол. США. Цілком природно, що в першому півріччі збанкрутували і три телекомунікаційні компанії -- партнери "Соломон Сміт Барні": "Глобал Кроссінг" (25,5 млрд дол.), "Аделфія Ком'юнікешнз Корпорейшн" (24,4 млрд дол.), найбільший оператор кабельного телебачення Великобританії "НТЛ Інкорпорейшн" (16,8 млрд дол.), а також мережа роздрібної торгівлі "Кмарт Корпорейшн" (17 млрд дол.).

Подібні випадки трапились в Європі. У лютому 2002 р. збанкрутував німецький концерн "Комроуд", акції якого зросли з 6 до 70 євро в 2000--2001 рр. Однак аудиторська перевірка встановила, що 98 % обороту існувало на папері. Тобто компанія існувала на кошти акціонерів і не здійснювала ніякої фінансової діяльності. Цей випадок став можливим не лише через численні порушення менеджерів "Комроуд", а й внаслідок ліберальних вимог до емітентів у 1999 р. на новому сегменті торгів Франкфуртської біржі -- "Нью Маркт", німецькому еквіваленті НАСДАК. "Комроуд" була створена в 1998 р. як виробник навігаційних систем. Завдяки чітко продуманій стратегії володарям фірми вдалось підняти курс акцій у 10 разів. У цей час вони продавали свої акції, а фірма збанкрутувала. І хоча колишній керівник компанії перебуває під слідством, десятки мільйонів євро втрачені інвесторами назавжди.

З урахуванням зазначених подій у США і Європі вживаються належні заходи щодо посилення контролю за діяльністю вищого менеджменту у фінансовій сфері. Це стосується посилення контролю бірж за фінансовими звітами, забороною фінансовим компаніям та аудиторським фірмам надавати одночасно консалтингові й аудиторські послуги, порушення судових справ, поліпшення правил діяльності на фінансовому ринку. У рамках Євросоюзу заплановано вдосконалення механізмів корпоративного управління, переходу всіх компаній, цінні папери яких обертаються на біржах Європи, на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та ін.

Література

1. Гіл, Чарлз В. Л. Міжнародний бізнес: Конкуренція на глобальному ринку: Пер. з англ. -- К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. -- С. 513--518.

2. Голов С. Ф., Костюченко В. М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: Приклади та коментарі: Практ. посібник. -- К.: Лібра, 2001. -- С. 9--36.

3. Дэниелс Джон Д., Радеба Ли Х. Международный бизнес: Внешняя среда и деловые операции: Пер. с англ. -- 6-е изд. -- М.: Дело Лтд, 1996. -- С. 565--570.

4. Панченко Є. Г. Міжнародний менеджмент: Навч. посібник. -- К.: КДЕУ, 1996. -- С. 67--68.

5. Робінс С. П., де Ченцо Д. А. Основи менеджменту: Пер. з англ. -- К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2002. -- С. 516--588.

6. Суторміна В. М., Федосов В. М., Радзієвська В. М., Стеценко Б. С. Фінанси зарубіжних корпорацій: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисц. -- К.: КНЕУ, 2002. -- С. 54--69.

7. Фінансова звітність за національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку: Практ. посібник. -- К.: Лібра, 1999. -- С. 5--28.

8. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контроллинга: Пер. с нем. -- М.: Финансы и статистика, 1997. -- С. 32--33, 112--118, 710--711.

Размещено на Allbest.ru