Контроль та управління якістю продукту (послуги)
Вплив системи управління на якість продукції. Організація технічного та статистичного контролю за якістю. Шляхи його ефективності. Значення стандартів і сертифікації у менеджменті. Методологічні основи стандартизації в управлінні якістю товарів.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 13.01.2014 |
Размер файла | 552,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
На даний час потужність заводу становить 1 800 тис декалітрів пива, 2000 т солоду, 500000 декалітрів безалкогольних напоїв.
Метою діяльності товариства є виготовлення пива, яке за якістю може конкурувати з найвідомішими марками в світі.
Аналіз споживачів. Можна виділити наступні групи споживачів на яких орієнтується у своїй діяльності Микулинецький завод:
· чоловіки від 20 років з вищою освітою, середнім і високим рівнем доходів, які основну увагу приділяють високій якості і смаковим властивостям з високим ступенем прихильності до торговельної марки. З-поміж всіх асортиментів пива мають намір придбати саме улюблений сорт з позитивним ставленням до продукції виробника (більшість унікальних сортів пива);
· чоловіки та жінки віком від 18 років з середнім рівнем доходу і динамічним характером життя (пиво "Радлер");
· чоловіки віком від 30 років з високим рівнем доходів діловим способом життя схильних робити цінні подарунки (пиво розлите в унікальні подарункову тару).
Товарно-ринкова спрямованість. Опишемо маркетингові та товарні цілі для ВАТ "Бремор" на трирічний період, а також цільові ринки, відмітні характеристики позиціювання товарів підприємства.
Маркетингові й товарні цілі:
Вихід та закріплення на ринках світлого пива Дніпропетровської, Кіровоградської та Запорізької областей., що передбачає:
1. Залучення до клієнтської бази місцевих посередників
2. Розробка гнучкої системи знижок для стимулювання великих оптових закупівель;
3. Створення торгових баз (із залученням торгових агентів) і в подальшому відкриття фірмових закладів;
4. Створення та підтримання бази постійних клієнтів завдяки політиці знижок і гарантій першочерговості продажу пивної продукції постійним клієнтам.
Цільові ринки. На даний момент основним цільовим ринком продажу пива виробництва ВАТ "Бремор" виступає Тернопіль і Тернопільська область (орієнтовно 55 %). Дещо менше - Львівська, Хмельницька і Закарпатська області. В перспективі планується вихід на ринки східних областей України (переважно із світлими сортами пива).
Цільовий ринок для продажу безалкогольних напоїв - південь України.
Відмінні характеристики ВАТ "Бремор" вигідно вирізняється з-поміж конкурентів. Насамперед, через такі характеристики:
Продукція заводу - справжнє натуральне "живе" не пастеризоване пиво з України, що виготовляється з використанням традиційних технологій пивоваріння і оригінальних інноваційних рецептур(не належить транснаціональному пивному холдингу та виготовляється не за ліцензією).
Наявність медового пива (немає аналогів в Україні) та виробництво пшеничного пива нижнього бродіння (немає аналогів в світі).
Наявність особливого (під замовлення з Німеччини) подарункового варіанту упаковки.
Міжнародне визнання: пивоварня єдина в Україні, яка за високу якість продукції відповідно до європейських стандартів відзначена дипломом та сертифікатом Європейської Бізнес Асамблеї м. Оксфорд (Англія 2006 рік).
- Сучасне закордонне виробниче устаткування та використання інноваційних технологій.
Позиціювання. Переважна більшість пивоварень орієнтується на виробництво дешевого пива середньої якості з використанням різноманітних хімічних домішок, концентратів, ГМО тощо. ВАТ "Бремор" пропонує тільки натуральний продукт високої якості - "живе" - не пастеризоване пиво вироблене з використанням класичної схеми пивоваріння та чіткої послідовності, закладеної в рецептурі., виготовлене на найсучаснішому обладнанні, при чому кожен сорт пива є унікальним, має свою історію і розроблений професійними технологами.
3.2 Основні техніко-економічні показники підприємства ВАТ "Бремор"
Сьогодні український ринок перенасичений різноманітним асортиментом пива, що випускаються великими пивними компаніями, які інвестуються з-за кордону.
Тому підприємству, яке намагається вижити за власні зароблені кошти, триматися на плаву нелегко. Боротися за лідерство під силу лише тим виробникам, що гарантують високу якість продукції. Для ВАТ "Бремор" - це домінантна ознака, головний фактор, який в усі часи допомагав бути в числі перших.
З моменту створення акціонерного товариства технологи поставили мету - виготовляти тільки натуральний конкурентоспроможний продукт високої якості. Протягом всього періоду діяльності політикою і головною метою підприємства була і залишається орієнтація на передові досягнення в області забезпечення стабільної якості продукції, задоволення потреб споживача, впровадження прогресивних сучасних технологій та обладнання, підвищення професійного рівня працюючих та задоволення їх потреб, вдосконалення методів управління, впровадження системи якості.
На найсучаснішому обладнанні виготовляється тільки "живе" не пастеризоване пиво. Кожен сорт пива є унікальним, має свою історію і розроблений технологами підприємства. Хоча проводяться дегустації і вивчення продукції конкурентів, але основна ставка робиться на власних спеціалістів, які у своїй роботі використовують досвід закордонних колег, а саме з Німеччини і Австрії.
Обсяги виробництва продукції на ВАТ "Бремор" постійно ростуть, що пояснюється постійним приростом попиту. Орієнтовне процентне співвідношення кожної товарної продукції у загальному обсягу представлено нижче.
Найбільш важливі критерії при виборі пива - це хороша якість, доступна ціна, престижність марки, зовнішнє оформлення.
Саме завдяки цьому визнанню значною мірою пов'язують визнання та довіру людей на значній території України.
Враховуючи викладене вище, можна підсумувати, що товарна стратегія ВАТ "Бровар" полягатиме у такому:
постійне вдосконалення продукту;
якнайповніше задоволення потреб споживачів;
використання лише натуральної якісної сировини вітчизняного та власного виробництва;
вдосконалення технології виготовлення пива;
використання інноваційних методів пивоваріння;
розширення асортименту продукції з метою завоювання нових ринків.
Цінова стратегія. В основному ціна на пиво встановлюється згідно з калькуляцією, розробленою планово-економічним відділом. При складанні калькуляції враховується відповідний процент рентабельності підприємства. В залежності від регіону, в якому збувається продукція заводу, встановлюється різна ціна на пиво. В межах Тернопільщини ціна одна, а за її межами вона більша. Це залежить від транспортних витрат. В основному по Західній Україні продукція доставляється власним автомобільним транспортом, де клієнти можуть отоварюватися цією продукцією. Це значно полегшує процес придбання пива і, звичайно, приваблює покупця. Отже, на підприємстві є близько 40 вантажних автомобілів, за допомогою яких розвозиться продукція. Це зручно не тільки покупцям, а й продавцю, тобто пивзаводу, так як використання власного транспорту впливає на собівартість пива. Хочеться наголосити, що переваги визначеного сорту пива в різних регіонах абсолютно не впливають на формування ціни.
Коли завод поширює свою продукцію по дилерській мережі, обов'язково встановлюються договірні ціни збуту, за якими ведеться чіткий контроль.
Характеризуючи такий фактор формування ціни як собівартість, необхідно сказати, що з початку приватизації на заводі багато що змінилося, покращилось, було здійснено переобладнання підприємства. Звичайно, для здійснення таких вагомих змін було затрачено багато зусиль, але це того вартувало. Якщо на перших порах, перед початком переобладнання заводу, в собівартість продукції включалося 25-30 % вартості енергоносіїв, то на сьогоднішній день, вже після переобладнання ця цифра становить 10-15 %. Переваги нового обладнання полягають і в тому, що при фактичному збільшенні випуску продукції, затрати на енергоносії зменшуються.
Наприклад, до переобладнання, для забезпечення заводу повітрям потрібно було 4 повітряні компресори по 36 кв/год, а зараз тут працює 2 бельгійські повітряні компресори по 8 кв/год. Також до собівартості пива включається 5-10 % заробітної плати працівників, 10-12 % вартості сировини і матеріалів враховуються оплата за газ, амортизаційні відрахування та деякі інші послуги.
В залежності від технології виготовлення і від використовуваної сировини, ціни зрозуміло що різні на різні сорти пива. Наприклад, для "Микулинецького світлого" 11 %-го потрібно солод, ячмінь і хміль, для виготовлення пива "Микулин-900" використовують солод, ячмінь, хміль і рис. Ціна цих видів пива є нижчою, оскільки варять його із меншої кількості складників, вартість яких нижча, ніж в таких сортах пива як "Українське", де використовують світлий солод, темний солод, солод карамельний, ячмінь, а пиво "Медове", складниками є солод, хміль, ароматизований хміль, ячмінь, рис, мед.
Ціна на пиво та мінеральну воду залежить також від технології виготовлення. Наприклад, для виробництва пива "Микулинецьке світле" потужність бродильно-лагерного підвалу задіється на 30 днів, для "Медове" - на 40 днів, а виробництво мінеральної води набагато простіше і відповідно дешевше.
Крім того ціна на пиво залежить від пляшки, в яку його розливають. Якщо це фірмова пляшка, то ціна вища, якщо проста євро-пляшка - тоді нижча.
У встановленні ціни підприємство майже не бере до уваги ведення цінової політики конкурентів, оскільки робиться ставка на якість, а якість має свою ціну. Продукція заводу приблизно на 20-100 % дорожча, ніж в інших пивзаводів в залежності від регіону.
Основні фінансові показники діяльності ВАТ "Бремор" характеризуються позитивною динамікою, зокрема стрімким зростанням прибутку та рентабельності виробництво за рахунок впровадження в дію нових виробничих потужностей, застосування інноваційних технологій безкисневого пакування та закупівлі австрійського та шведського бродильного та варочного обладнання, що в свою чергу вплинуло на зниження собівартості одиниці продукції (шляхом зниження кількості відходів та скорочення витрат енергії). Підвищення тенденції до самофінансування та реінвестування знизило боргові зобов'язання підприємства. На 2010 рік вартість основних засобів на ВАТ "Бремор" зросла вдвічі, що вплинуло на підвищення виробничих потужностей. (таблиця 3.1)
Таблиця 3.1. Фінансові показники діяльності ВАТ "Бремор"
Основні фінансові показники |
2010 |
2011 |
2012 |
|
Дохід від реалізації продукції |
40824 |
50043 |
78143 |
|
Чистий дохід |
29901 |
37927 |
58465 |
|
Балансовий прибуток |
9712 |
13804 |
24063 |
|
Собівартість реалізованої продукції |
20189 |
24123 |
34402 |
|
Чистий прибуток |
3731 |
6576 |
14610 |
|
Чистий прибуток, % |
9.1 |
13.1 |
18.7 |
|
Витрати |
||||
Матеріальні затрати |
16291 |
20274 |
29303 |
|
Витрати на оплату праці |
3046 |
4403 |
4517 |
|
Відрахування на соціальні заходи |
1102 |
1675 |
1652 |
|
Амортизація |
3663 |
3930 |
5021 |
|
Усього операційні витрати |
25961 |
31755 |
43395 |
|
Рух грошових потоків |
||||
Рух коштів у результаті операційної діяльності |
1576 |
4609 |
17740 |
|
Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності |
6050 |
3905 |
16824 |
|
Рух коштів у результаті фінансової діяльності |
3774 |
1934 |
- |
|
Отримання фінансування |
1748 |
2460 |
- |
|
Погашення кредиту |
660 |
1934 |
- |
|
Зміна в залишку засобів за період |
412 |
1642 |
2558 |
|
Необоротні активи |
||||
Основні засоби |
14270 |
14323 |
26792 |
Дослідження ринку пива України за 2009-2012 р. свідчить про переважання тенденції до скорочення обсягу імпорту даного продукту на територію України в натуральних одиницях вимірювання. Виняток становив 2011 р., коли імпорт пива по відношенню до 2010 р. зріс більш, ніж в 2 рази. Скорочення обсягу імпорту пива в 2009 р. в порівнянні з 2008 р. склало 61 %, в 2010 р. по відношенню до 2009 р. - 34 %, в 2012 р. обсяг імпорту скоротився по відношенню до 2011 р. на 24 %.
Таблиця 3.2. Імпорт, експорт, виробництво пива
Показник |
Темп приросту по відношенню до попереднього року, % |
||||
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
Імпорт |
-0,61 |
-0,34 |
129,0 |
-23,8 |
|
Експорт |
16,9 |
13,7 |
8,1 |
-1,6 |
|
Виробництво |
12,1 |
18,3 |
-1,3 |
-3,5 |
З таблиці 3.2 ми можемо зробити висновок, що експорт пива за межі України в натуральних одиницях вимірювання впродовж періоду аналізу в основному мав тенденцію до зростання. Так, збільшення експорту пива в 2009 р. по відношенню до 2008 р. склало 17 %, в 2010 р. в порівнянні з 2009 р. - 14 %, а в 2011 р. по відношенню до 2010 р. експорт пива зріс на 8 %. У 2012 р. по відношенню до 2011 р. має місце скорочення експорту пива на 2 %.
Динаміка виробництва пива на території України в першій половині досліджуваного періоду в натуральних одиницях вимірювання характеризувалася тенденцією до зростання. У 2009 р. по відношенню до 2008 р. це зростання склало 12 %, а в 2010 р. в порівнянні з 2009 г - 18 %. У другій половині досліджуваного періоду спостерігається незначне скорочення виробництва українського пива (на 1 % і 3,5 % відповідно в 2011 і 2012 рр.).
В 2012 році, як і 5 років тому, на вітчизняному ринку постійно фігурують чотири компанії:
Sun Interbrew Ukraine (Рогань, Чернігів, Янтар);
"Carlsberg Group" (Славутич, Львівська броварня);
ЗАТ "Оболонь";
донецька пивна група "Сармат".
Ринок пива України в більшій мірі "зобов'язаний" розвитком середньо- і високоцінового сегментів, ринкова частка яких, за оцінками операторів, перевищує 25 %, і зростання продовжується.
Використовуючи економічні методи прогнозування (рівняння тренду), складемо прогноз збуту основних видів продукції на 2010 рік.
Таблиця 3.3. Структура збуту ключових видів продукції пивоварні ВАТ "Бремор" на 2013 рік
Види продукції |
Обсяг випуску продукції по роках (тис. дал.) |
Обсяг випуску продукції по роках (тис. дал.) |
Обсяг випуску продукції по роках (тис. дал) |
Обсяг випуску продукції по роках (тис. дал) |
|
2010 |
2011 |
2012 |
2013 (прогноз) |
||
Микулин світле 11 % (1) |
443 |
484 |
442 |
457 |
|
Микулин 900 світле 12 % (2) |
38,5 |
45,2 |
76,5 |
||
Медове світле 15 % (3) |
76,8 |
63,6 |
99,4 |
100,8 |
|
Пшеничне біле 11 % (4) |
51,3 |
64,8 |
79,3 |
91,2 |
|
Троян світле 12 % (5) |
9,9 |
18 |
33,3 |
37,5 |
|
Інші (6) |
14,4 |
23,4 |
42,1 |
50,1 |
Тобто, основну частку ринку пива України займають західні корпорації: Carlsberg ("Львівська Пивоварня", "Славутич"), Sun InterBrew ("Чернігівське", "Янтар"), SABMiller ("Сармат") та національна компанія "Оболонь", з великими пакетами брендів і широким асортиментом, що призводить до зникнення малих підприємств із застарілим обладнанням і погано розвинутою дистриб'юторською мережею. Проте в Україні намітилась тенденція до появи регіональних підприємств середнього масштабу. Тому дані фірми можуть зайняти сегмент, що звільняться від малих компаній, але значно нарощувати обсяги виробництва не слід оскільки ринок пива є достатньо насичений і тому найбільшу увагу потрібно приділити якості продукції.
3.3 Вплив факторів на управління якістю продукції на підприємстві ВАТ "Бремор"
В умовах ринкових відносин якість забезпечується і гарантується підприємством. А якщо вона не забезпечується і не гарантується - підприємство гине.
На якість продукції впливає значна кількість факторів, які діють як самостійно, так і взаємозв'язку між собою, як на окремих етапах життєвого циклу продукції, так і на кількох.
Фактори якості, які діють на ВАТ "Бремор" можна об'єднати у 4 групи:
- технічні;
- організаційні;
- економічні;
- суб'єктивні
До технічних факторів належать:
- технологія виготовлення продукції, засоби технічного обслуговування, продукції, засоби технічного обслуговування, система резервування і ін.
До організаційних факторів належать: розподіл праці і спеціалізація, форми організації виробничих процесів, ритмічність виробництва, форми і методи контролю, порядок пред'явлення і здачі продукції, форми і способи транспортування, зберігання продукції і ін.
До економічних факторів належить: ціна, собівартість, рівень зарплати.
Економічні фактори особливо важливі при переході до ринкової економіки, їм одночасно властиві контрольно-аналітичні і стимулюючі властивості. До перших відносять такі, що дозволяють виміряти: затрати праці, засобів, матеріалів на досягнення і забезпечення певного рівня якості виробів.
Дія стимулюючих факторів приводить як до підвищення рівня якості, так і до його зниження. Найбільш стимулюючим фактором є ціна і зарплата.
Правильно організоване ціноутворення стимулює підвищення якості. При цьому ціна повинна покривати всі витрати підприємства на заходи по підвищенню якості і забезпечувати необхідний рівень рентабельності. В той же час вироби з більш високою ціною повинні бути високої якості. В забезпеченні якості значну роль відіграє людина з її професійною підготовкою, фізіологічними і емоціональними особливостями, тобто мова йде про суб'єктивні фактори, які по - різному впливають на розглянуті вище фактори. Від професійної підготовки людей, які зайняті проектуванням, виготовленням і експлуатацією виробів, залежить рівень використання технічних факторів. Але якщо в процесі функціонування технічних факторів роль суб'єктивних слабшає, тому що на цій стадії процес проходить з використанням сучасної техніки і технології, яка максимально звільняє технологічний процес від участі людини, то в організаційних факторах суб'єктивний елемент відіграє вже значну роль, особливо коли мова заходить про способи і форми експлуатації і формування виробів.
Рівень якості - це кількісна характеристики міри придатності того або іншого виду продукції для задоволення конкретного попиту на неї у порівнянні з відповідними базовими показниками за фіксованих умов споживання. Оцінка якості продукції передбачає визначення абсолютного, відносного, перспективного і оптимального її рівня.
Абсолютний рівень якості того чи іншого вибору знаходять шляхом обчислення вибраних для його обчислення показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів. Визначення абсолютного рівня якості є недостатнім, оскільки самі по собі абсолютні значення вимірників якості не відображають ступінь його відповідності сучасним вимогам. Тому поряд з цим визначають відносний рівень якості окремих видів вироблюваної (проектованої) продукції, порівнюючи її показники з абсолютними показниками якості кращих аналогічних вітчизняних та зарубіжних зразків виробів.
Проте рівень якості продукції під впливом науково-технічного прогресу і вимог споживачів повинен мати тенденцію до підвищення. У зв'язку з цим виникає необхідність оцінки якості виробів, виходячи з її перспективного рівня, що враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і враховує пріоритетні напрямки і темпи розвитку науки і техніки. По нових видах продукції і перш за все знарядь праці доцільно визначити також оптимальний рівень якості, тобто такий рівень, за якого загальна величина суспільних витрат на виробництво і використання (експлуатацію) продукції у певних умовах її споживання була б мінімальною.
Залежно від призначення певні види продукції мають свої специфічні показники якості. Поряд з цим використовуються показники для оцінки багатьох видів виробів, а також вимірники відносного рівня якості всієї вироблюваної підприємством продукції. З урахуванням таких обставин усі показники якості виробів поділяються на дві групи:
диференційовані (поодинокі) показники, з яких відокремлюється найбільш розгалужена низка одиничних показників якості;
друга - загальні показники якості всього обсягу вироблюваної підприємством продукції.
Найбільш складна за кількістю система показників застосовується для оцінки якості (технічного рівня) знарядь праці. Вона охоплює більшість груп одиничних показників і майже всі комплексні вимірники якості. Поряд із специфічними показниками, властивими лише певному виду виробів, якість (технічний рівень) знарядь праці характеризується також рядом загальних показників. До них в першу чергу відносять надійність, довговічність, ремонтопридатність, продуктивність патентну чистоту тощо.
У практиці господарювання важливо знати не лише якість окремих виробів, але й загальний рівень якості усієї сукупності виготовлюваної підприємством продукції. З цією метою застосовують певну систему загальних показників. Основними з них є:
частка принципово нових (прогресивних) виробів у загальному їх обсязі;
коефіцієнт оновлення асортименту продукції;
частка виготовлюваної продукції, на яку одержані сертифікати;
частка продукції для експорту у загальному її обсязі на підприємстві;
частка виробничого браку (бракованих виробів);
- відносний обсяг сезонних товарів, реалізованих за зниженими цінами.
Для визначення рівня якості виготовлених або освоюваних виробництвом нових виробів застосовують ряд методів: об'єктивний органолептичний методи використовують для визначення абсолютного рівня якості, а диференційований і комплексний - відносного рівня якості окремих видів продукції.
На ВАТ " Бремор" для оцінки видів виробів використовуються такі показники:
1. Призначення. Характеризує корисну роботу виробів.
2. Надійність. Характеризує можливий термін використання та граничний термін зберігання виробів;
3. Екологічні. Характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини та оточуюче довкілля. Визначають вміст шкідливих речовин, обсяг шкідливих викидів у довкілля за одиницю часу;
4. Естетичні. Визначають естетичні властивості виробу, тобто їх виразність і оригінальність форми, ступінь естетичної упаковки.
4. Шляхи підвищення ефективності системи контролю за якістю на підприємстві ВАТ " Бремор"
4.1 Заходи щодо вдосконалення системи контролю якості на ВАТ "Бремор"
На підприємстві ВАТ " Бремор" додержуються ідеї комплексного УЯП, яке розуміють як ефективну систему заходів по розробці, підтриманні і поліпшенні якості розробленої і виготовленої продукції службами даної організації. Ця діяльність дозволяє організації проектувати, виробляти і обслуговувати продукцію най економніше і при цьому повніше задовольняти потреби споживача.
Управління якістю розуміють як адміністративну діяльність, що складається з чотирьох етапів:
встановлення вимог до якості;
оцінка відповідності продукції цим вимогам;
прийняття заходів при невідповідності цим вимогам;
подальше підвищення вимог до якості.
Новизна сучасного підходу до УЯП полягає в тому, що здійснюється інтеграція всіх раніше розроблених і перевірених на практиці методів в добре продуману і практично здійснювану систему. Діяльність з якості поширюється на всю структуру організації, має багатогранний характер, в ній приймають участь весь персонал, всі підрозділи, роботу яких координує відділ управління якістю.
Керівник підприємства вважає, що контроль якості суттєво впливає як на створення конструкції високого технічного рівня, так і на високоякісне виготовлення і обслуговування продукції в сфері експлуатації. Тому контроль якості продукції посилюється на всіх стадіях життєвого циклу продукції, він носить не тільки перевірочний але й аналітичний характер.
Такий контроль прийнято називати всебічним. Він поділяється на чотири стадії:
контроль за розробкою нової продукції;
вхідний контроль сировини;
контроль якості виготовлення;
і контроль якості обслуговування продукції у споживача.
Контроль за розробкою нової продукції передбачає розробку і встановлення вимог до якості і технічного рівня майбутньої продукції. Зусилля вхідного контролю сировини спрямоване на те, щоб запускати у виробництво тільки таку сировину, яка повністю забезпечить якість готової продукції. Контроль якості виготовлення продукції передбачає план контролю, тобто розподіл контрольних операцій по ходу технологічного процесу, забезпечення на фініші продукції, що відповідає заданим вимогам і задовольняє вимоги споживача. В системі УЯП передбачаються спеціальні випробування і дослідження, які забезпечують виключення причин виникнення дефектів.
Система всебічного контролю охоплює всю організацію, її підрозділи, групи персоналу і дозволяє здійснювати постійний, скоординований контроль за ходом створення і виготовлення продукції. Такий контроль багато фірм поширюють і на сферу обслуговування своєї продукції у споживача. Само собою зрозуміло, що конкретний зміст дій в рамках всебічного контролю визначається особливостями організації, її структурою, масштабом і характером продукції.
Всебічний контроль якості є організаційною формою розподілу прав і обов'язків між підрозділами і персоналом, пов'язаних з забезпеченням якості.
В такий спосіб вище керівництво фірми звільняє себе від дріб'язкових турбот і не гає часу на подолання повсякденних непорозумінь у виробництві.
Практиці управління якістю велику увагу приділяють витратам, пов'язаним зі створенням високоякісної продукції, з підвищенням і забезпеченням її якості. Такі витрати називаються затратами на якість і складаються з затрат на технічний контроль, на розробку і проведення заходів профілактичного характеру і втрат від браку.
Для поліпшення якості конкретних видів продукції на підприємстві використовують метод складання програм поліпшення якості. Такі програми передбачають систематизований перелік всіх необхідних заходів технічного, організаційного або іншого характеру, виконання яких дозволить досягнути встановленого рівня якості.
Спеціалісти підприємства завжди прагнуть підкреслити складність проблеми якості не тільки в глобальному масштабі, але і в коленому конкретному випадку. Для їх практики характерним є глибокий аналіз кожного дефекту не для його виправлення, а для пошуку і усунення причини його виникнення. Такий спосіб виявляється ефективним і веде до стійкого поліпшення якості. Особливо ретельно розглядають ті випадки, коли причиною дефекту є дія людини. При цьому виходять з того, що голослівний, бездоказовий докір на адресу майстра, робітника не сприяє правильному виявленню причини і розробці правильного способу її усунення.
Надається велике значення юридичній відповідальності виробників і торгівлі за якість. Виробник і торгове підприємство зобов'язані законом компенсувати шкоду споживачу, яку він отримав в результаті використання неякісної продукції. В судах введено таке поняття як "сувора відповідальність за якість виготовленої продукції". При цьому використовуються два основні принципи: юридична відповідальність виробника і фірми-продавця за прийняття негайних заходів щодо продукції незадовільної якості або її заміні; наявність повної, точної і достовірної інформації про строк служби, безпеку і показники якості. Виробник і торговельна організація при суворій відповідальності за якість виготовленої продукції повинні приймати на себе відповідальність не тільки за експлуатаційні властивості продукції, але і за її дію на навколишнє середовище, безпечність в умовах експлуатації.
Посилення юридичної відповідальності привело до активізації і значного поліпшення діяльності щодо гарантії виробника.
4.2 Економічна ефективність підвищення якості продукції на ВАТ "Бремор"
Певна кількість продукції кращої якості (вищого технічного рівня) здатна повніше задовольнити суспільні потреби, ніж та або навіть більша кількість гіршого ґатунку. Це означає, що підвищення якості (технічного рівня) продукції у кінцевому підсумку еквівалентне збільшенню її виробництва з меншими загальними витратами суспільної праці. Йдеться про багатоспрямований вплив підвищення якості продукції не лише на виробництво, його ефективність, але й на імідж підприємства в цілому.
Поліпшення якості продукції є специфічною формою прояву закону економії робочого часу. Практика господарювання свідчить; що загальна сума витрат на виготовлення і використання продукції більш високого ґатунку, навіть якщо досягнення останнього зв'язане з додатковими витратами у виробництві, істотно скорочується.
Підвищення якості (технічного рівня) насамперед знарядь праці справляє не абиякий вплив на прискорення темпів певних напрямків науково-технічного прогресу. Зокрема підвищення надійності машин, устаткування, приладів та інших технічних пристроїв забезпечує розширення масштабів розвитку комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, гнучких автоматизованих виробництв, роботехнічних комплексів тощо.
Не потребує особливих доказів безпосередній вплив більш надійної техніки та якісних конструкційних матеріалів на ефективне використання основних і оборотних фондів підприємств, обсяг витрачання інвестиційних ресурсів.
Підприємство постійно відстежує стан каналів розповсюдження товарів, має інформацію про кількість рівнів каналів та конкретний склад його учасників. Дана інформація дозволяє оцінити швидкість, час, ефективність руху та цілісність товарів під час їх доставки від виробника до кінцевого споживача. Здійснюється це все завдяки маркетинговій службі, яка здійснює весь спектр функцій управління збутовою діяльністю підприємства.
Зрештою високоякісна продукція повніше і дешевше задовольняє різноманітний попит населення на споживчі товари. Лише постійний і зростаючий випуск конкурентоспроможної продукції (за технічним рівнем, дизайном, продажною ціною, експлуатаційними витратами) є необхідною умовою виходу того чи іншого підприємства на світовий ринок, формування сталого іміджу продуцента як економічно надійного партнера на ньому, розвиток зовнішньо економічної діяльності, забезпечення стабільного прибутку і фінансового становища.
Неухильне зростання ефективності виробництва на кожному підприємстві за рахунок якісних чинників передбачає чітке визначення і комплексне використання усіх можливих шляхів поліпшення якості виробів.
Останні за своїм змістом та цілеспрямованістю можна об'єднати у три взаємопов'язані групи:
технічні;
організаційні;
соціально-економічні.
Більш висока якість обходиться дорожче. Це найпоширеніша думка щодо якості. Але новий погляд на механізми створення якості і процеси виробництва показав, що висока якість не завжди коштує дорожче. Важливо зрозуміти, як створюється якість виробу при сучасному масовому виробництві. На основі потреб ринку якість спочатку визначається на папері у вигляді проекту. Потім все це втілюється в реальний вибір за допомогою відповідних виробничих процесів. Вкладання більших коштів в наукові дослідження і дослідні розробки може дати в результаті помітне підвищення якості виробу. Думка, що якість може бути отримана тільки за рахунок кількості - широко розповсюджена серед керівників виробництва помилка. Ця точка зору є останньою з того періоду, коли управління якістю полягало у фізичному огляді кінцевого виробу. У цій ситуації більш жорсткі вимоги контролю призводили до відбраковки більшої кількості готової продукції. Але з того часу контроль якості став більш скрупульозним. В сучасній структурі управління якістю акцент змінився на попередження недоліків на стадіях розроблення і виготовлення. Тому дефектні вироби, перш за все, не виробляються. Зусилля, потрачені на те, щоб поліпшити якість і зберегти кількість, сприяли тому, що поліпшення якості призводить як правило, до більш високої продуктивності. На якість впливає структура праці робочої сили. Виробники звертають вину за низьку якість своїх виробів на відсутність розуміння якості і низьку культуру праці своїх працівників. Більш глибокий аналіз цього питання показує, що працівники можуть нести відповідальність тільки в тому випадку, якщо керівництво забезпечило:
- всебічне навчання операторів обладнання;
- працівників детальними інструкціями щодо роботи;
- засобами для перевірки або оцінювання результатів дій цих робітників;
- засобами для регулювання обладнання або процесу у випадку, якщо результат являється незадовільним.
Виходячи із специфіки продукції ВАТ "Бремор" доцільніше буде застосувати рекламу яка підвищує ефективність реалізації продукції:
1. Розміщення бігбордів;
2. Промоакції в місцевих магазинах;
3. Реклама на місцевому телебаченні (періодично);
4. Реклама в журналах (тричі на рік);
5. Розкрутка сайту;
6. Реклама на інформаційних інтернет порталах.
Впровадження кожного виду реклами залежатиме від того, на якому етапі перебуває діяльність підприємства на конкретному географічному ринку.
Перший вид реклами - рекламні блоки на сторінках журналів традиційний і використовується багатьма конкурентами. Для вирізнення інформації про продукцію Микулинецької пивоварні використаємо:
1. В центрі рекламного повідомлення (на сторінку) розмістити логотип фірми і навколо нього якісні фотографії ключових товарів з короткими влучними фразами.
2. Підганяти фон на якому буде розміщена рекламна інформація під тематику журналу з використанням елементів успіху та позитивних емоцій.
3. Концентрувати увагу на унікальності продукту ВАТ "Бремор" ("живе" натуральне високоякісне пиво без ГМО).
За результатами дослідження визначено, що найдоцільніші журнали для реклами - це видання кулінарного, розважального та футбольного характеру.
Транслювання рекламних роликів на телебаченні відбуватиметься двічі на день в обідній та вечірній час.
Враховуючі значні перспективи ринку Дніпропетровської та Донецької областей розробимо рекламний бюджет по просуванню продукції Микулинецької пивоварні ВАТ " Бремор". (таблиця 4.1)
Таблиця 4.1. Прогнозований спонукальний вплив засобів реклами на обсяги продажу і економічна ефективність реклами на 2013 рік
Засіб реклами |
Витрати на рекламу, грн. |
Прогнозований дохід, грн. |
Очікуваний прибуток, грн. |
Економічна ефективність реклами |
|
Реклама на радіо ("Шансон", "Авто-радіо", "Хорошая музыка" та Хіт FM) |
5000 |
9543 |
852 |
0,17 |
|
Трансляція рекламного ролика на телебаченні (телеканал 24) |
10000 |
56793 |
5662 |
0,56 |
|
Реклама в журналах |
1500 |
20652 |
2059 |
1,37 |
|
Розміщення реклами на бігбордах |
3000 |
45170 |
4580 |
1,53 |
|
Реклама на громадському транспорті |
2000 |
8754 |
856 |
0,43 |
|
Розкрутка сайту фанів микулинецького пива |
2000 |
21900 |
1650 |
0,83 |
|
Реклама на інформаційних інтернет порталах |
1000 |
25316 |
2524 |
2,52 |
|
Проведення промо-акцій та дегустації в супермаркетах міста. |
10000 |
246700 |
25060 |
2,5 |
|
Разом |
34500 |
434828 |
43243 |
1,25 |
Таким чином, користуючись даними таблиці 4.1 можемо зробити висновки, що засоби реклами ефективно впливають на підвищення обсягів продажу продукції ВАТ "Бремор".
Для порівняння ефективності використання коштів на рекламу у базовому році та проектних розрахунків використаємо наступну таблицю. (таблиця 4.2).
Таблиця 4.2. Порівняльна економічна ефективність реклами
Показники |
Базовий варіант |
Проектний варіант |
Відхилення |
||
. |
абсол. |
% |
|||
Витрати на рекламу, тис грн. |
3300 |
3450 |
150 |
4,4 |
|
Прибуток від рекламної діяльності, тис грн. |
3562,5 |
4324,3 |
761.8 |
17,7 |
|
Ефективність реклами, грн./грн. |
1,07 |
1,25 |
0,18 |
14,4 |
Із цих розрахунків видно, що збільшення витрат на рекламу на 150 тис. грн. і перерозподіл цих коштів між засобами передачі рекламних повідомлень відповідно до показників ефективності цих засобів, приведе до збільшення прибутку підприємства на 761,8 тис. грн. і підвищить ефективність реклами на 18 %.
Отже, економічний ефект від реалізації запропонованих заходів становить різницю додаткових витрат та збільшення прибутків від запропонованих заходів: Е = (4324,3-3562,5) - (3450-3300) = 761,8-150 = 611,8 тис. грн.
Таким чином, проведені розрахунки підтвердили доцільність реалізації запропонованих заходів. Серед існуючих і повсюдно застосовуваних методів забезпечення виробництва продукції чільне місце посідає внутрішньовиробничий технічний контроль якості. На підприємствах функції безпосередньою контролю якості складових частин і в цілому готових для споживана виробів виконують відділи технічного контролю (ВТК). Головне завдання технічного контролю - постійно забезпечувати необхідний контроль якості зафіксований в нормативних документах, шляхом безпосередньої перевірки кожного виробу і цілеспрямованого впливу на умови і чинники, що формують його. Успішне розв'язання цього завдання може бути здійснене за правильного вибору об'єктів і методів контролю якості. Об'єктами контролю мають бути усі компоненти усі компоненти виробничої системи та її взаємозв'язаних елементів, тобто вхід (ресурси), сам виробничий процес, вихід (продукція). Необхідність контролю ресурсів (матеріалів, енергії, знарядь праці, інформації, персоналу) на вході системи обумовлено тим, що їх якість у значній мірі визначає конкурентоспроможність готового продукту праці. Використання у виробничому процесі бодай частини ресурсів неналежної якості може призвести до непродуктивних витрат доброякісних ресурсів.
Якість продукції визначальною мірою формується упродовж виробничого процесу. Це викликає необхідність ретельного контролю перебігу технології її виготовлення. Об'єктами контролю тут слугують повне дотримання виробничо-трудової дисципліни, технологічних режимів виробництва. При цьому контрольні операції здійснюються стосовно не лише якості, але й кількості, оскільки порушення технологічної, виробничої і трудової дисципліни може спричинювати псування сировини, матеріалів, окремих готових виробів, а поза як невиконання завдань виробничої програми підприємства. Контроль на виході виробничої системи (підприємства і його підрозділів) має за основну мету попереджувати передачу бракованої продукції споживачу або на наступні технологічні фази (стадії) на тому ж підприємстві з випливаючи ми з цього наслідками. Окрім того, такий контроль уможливлює визначення ступеню виконання виробничих завдань економічних результатів виробництва.
На ВАТ " Бремор" для ефективності підвищення якості продукції керівник підприємства здійснює:
мотиваційні способи;
сувору перевірку якості продукції;
перевірку та оцінювання результатів дій працівників;
контролює строки виконання планів.
Також на підприємстві сформована яка правило з працівників одного з підрозділу, відділ по якості та збуту продукції, дискусійна група, яка вивчає скарги покупців, проводить всебічну оцінку товару і розробляє заходи по усуненню причин незадоволення покупця. Після такого аналізу виробляється конкретне рішення, в якому поліпшення якості продукції, так і докази необхідності зняття того виду товару з виробництва.
Висновки
Головним завданням економіки промислово розвинутих країн є підвищення продуктивності праці і поліпшення якості продукції, що дозволяє при низькій її собівартості забезпечувати високий прибуток і конкурентоздатність на світовому ринку. Серед факторів, які впливають на оцінку якісних і кількісних характеристик нових виробів, особливе місце відведено обґрунтованому вибору бази для порівняння (аналога), тобто виробу з показниками якого роблять зіставлення техніко-економічних характеристик при визначенні технічного рівня і економічної ефективності нового виробу.
Якими б досконалими не були системи управління якістю продукції (УЯП), організація виробництва, технологія - за всім цим стоїть людина з її бажанням чи небажанням, умінням чи невмінням працювати якісно. Навіть якість виробів, повністю виготовлених роботизованими заводами, врешті-решт залежить від якості виготовлення тих же роботів людиною.
Для досягнення більшої якості виготовленої продукції на підприємстві ВАТ "Бравор" потрібно посилити контроль за виробництвом. Метою повинно бути виробництво відразу "з ходу", щоб бракований продукт не потрапив до споживача.
При розробці нової продукції на підприємстві повинні ставитись вимоги до якості і технічного рівня майбутньої продукції.
На мою думку керівнику фірми потрібно стати лідером, адже для успіху в конкурентній боротьбі, мало простого управління: лідер, який повинен чітко усвідомлювати необхідність змін і розуміти, що з цим пов'язаний. На підприємстві ВАТ "Бремор" впроваджена збалансована система показників маркетингового планування, що в умовах сучасної економіки дасть змогу виявляти та враховувати як коливання зовнішнього нестабільного середовища, так і поточні та майбутні відхилення від запланованих параметрів маркетингової стратегії підприємства і, що важливо, - чинники, що впливають на ці відхилення і своєчасно вносити необхідні коригування та реалізовувати заходь щодо їх подолання.
Незважаючи на закуплене нове обладнання, яке вимагає менше затрат у виробництві і з використанням якого продукція підприємства ВАТ " Бремор" може конкурувати з пивом інших виробників, як вітчизняних так і іноземних, все одно збільшились витрати заводу, так як ціни на сировину і електроенергію значно підвищилися.
Продукція заводу має ряд значних конкурентних переваг перед конкурентами, зокрема орієнтація у виробництві на справжнє живе не пастеризоване пиво з України з використанням традиційних технологій пивоваріння, оригінальна рецептура, наявність в асортименті унікальних сортів пива, що не мають аналогів в Україні.
Виконанням завдань з просування продукції займається маркетингова служба, організація роботи якої організована на середньому рівні. Значним недоліком є те, що не проводиться ефективне дослідження ринку, зокрема частки фірми, конкурентів, але в сучасних умовах "тіньової" економіки практично не можливо отримати правдиві дані.
Здійснення реалізації продукції ВАТ "Бремор" відбувається через багатоканальну маркетингову систему, що дає можливість повніше охоплювати різні ринки, зокрема частину своєї продукції підприємство реалізує через фірмові бари і ресторани; другу частину - через мережу дилерів, які працюють із роздрібною торгівлею на значній території України; третю частину - через оптові бази при виробникові.
Результати виробничої діяльності ВАТ "Бремор" позитивно оцінюються громадськістю, зокрема різні сорти пива одержали 4 бронзові медалі, 9 срібних, 15 золотих медалей і Гран-Прі, про що свідчать дипломи. Робота топ-менеджерів підприємства також оцінюється високими показниками (директор підприємства був нагороджений у номінації "Топ-менеджер").
В цілому, не зважаючи на негативний вплив з боку факторів зовнішнього середовища, завдяки ефективному керівництву та управлінню маркетинговим плануванням, фінансові результати ВАТ " Бремор" постійно покращуються.
На основі аналізу вищевикладеного, можна зробити висновок, що для ВАТ "Бремор" найефективнішою для використання є модель диференціації продукту Портера, яка передбачає:
зниження можливості заміни товару стосовно прямих конкурентів, підсилення прихильності до марки, зниження чутливості до ціни і тим самим підвищити рентабельність;
завоювати прихильність серед клієнтів, послабити їхній тиск на фірму та ускладнити прихід на ринок нових конкурентів;
збільшити стійкість до можливого росту витрат в у результаті дій сильних постачальників за рахунок підвищеної рентабельності.
Крім того, здійснено аналіз організації маркетингу на ВАТ "Бремор" і запропоновано такі шляхи його вдосконалення як переформування відділу збуту у відділ маркетингу з додатковим наймом висококваліфікованих спеціалістів.
Проаналізовано фактори впливу зовнішнього і внутрішнього середовища на маркетингову діяльність підприємства. Розроблено план реалізації рекламної кампанії з просування світлих сортів пива на ринки Східної України.
Розроблено товарну-цінову стратегію та стратегію просування пивної продукції. Проаналізовано фінансові показники діяльності та виявлено шляхи їх оптимізації.
Список використаної літератури
1. Маркетинг: Підручник/ В. Руделіус, О.М. Азарян, О.А. Виноградов та ін: Ред. -упор. О.І. Сидоренко, П.С. Редько. - К.: Навчально-методичний центр "Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні", 2008. - 648 с.
2. Маркетинговий менеджмент. Підручник./ Ф. Котлер, К.Л. Келлер, А.Ф. Павленко та ін. - К.: "Хімджест", 2008. -720 с.
3. Гаркавенко С.С. Маркетинг. Підручник. - Київ: Лібра, 2006. - 720 с.
4. Балабанова Л.Б. Маркетинг: підручник. - 2-ге видання перероблене і доповнене. Знання-Прес, 2004. - 645 с.
5. Примак Т.О. Маркетинг. Підручник - МАУП ISBN: 966-608-405-8-2004. - 440 с.
6. Циба Т.Є. Маркетингове планування: Підручник - Видавництво: Центр учбової літератури - 2007. - 125 с.
7. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2007. - 327 с.
8. Котлер Ф. Основи маркетингу: Пер. с англ. - М.: Ростінтер, 2007. - 698 с.
9. Дугіна С. І. Маркетингова цінова політика Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2005. - 393 с.
2. Куденко Н.В. Стратегічний маркетинг: Навч. посіб. - К.: КНЕУ, 2008. - 152 с.
3. Прауде В.Р., Білий О.Б. Маркетинг: Навч. посібник. - К.: Вища школа, 2006. - 256 с.
4. Кардаш В.Я. "Маркетингова товарна політика" К.: КНЕУ, 2007.
5. Коршунов В.І., Курбітов К.Е. Маркетингові дослідження ринку", Харків, 2007.
6. Старостіна А.О. Маркетингові дослідження. Практичний аспект. - С. Петербург, 2008.
7. Гончаров С.М., Дупляк В.Д. Основи маркетингу. - К. -Рівне, 2007.
8. Бутенко Н.В. Маркетинг: Підручник. - К.: Атіка, 2007. - 300 с.
9. Бутенко Н.В. Основи маркетингу: Навчальний посібник. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2006. - 140 с.
10. Михалев О. Моделирование потребительского поведения/ Маркетинг, N 3, 1995.
11. Маркетинговое планирование: управление номенклатурой продуктов: Аналитическая справка - Информэлектро, составитель Е.А. Грамп, М., 1990.
12. Кузьмина Е.Е., Шаляпина Н.Н. "Теория и практика маркетинга", М., 2002 г. - 215 с.
13. Маркетинг: Навч.- метод. посібник, Павленко А.Ф., Войчак А.В. - 2005.
14. Словник ключових термінів з дисципліни "Маркетинг"/ Уклад. М.Г. Гребньов. - К.:КНЕУ, 2006
15. Маркетинг: підручник/ А.Н. Романов, Ю.Ю. Корлюгов, С. А. Красильников та ін../ Під. ред. А.М. Романова. - М.: Банки і біржі, ЮНИТИ, 1996-560 с.
16. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підр. - К.: КНЕУ, 2007. - 268 с.
17. Абрамова Г.П. та ін. Маркетинг в АПК: Підручник, М.: Колос, 1999.
18. Академія ринку: маркетинг: пер. з ф./ А. Дайан, Ф. Букерель, Р. Ланкар та ін.; Науч. Ред.. А.Г. Худокормов. - М.: Економіка, 1993. - 572 с.
19. Ведута Е. Глобалізація і стратегічне планування // Обозреватель. -2003. -№11. - 450с.
20. Маркетинг в галузях і сферах діяльності. - Підручник/ Під ред. проф. В.А. Алексунина. - М.: Видавничо-книготорговий центр "Маркетинг", 2001. -390с.
21. Войчак А.В., Павленко А.Ф. Маркетинг: Підручник - К.: КНЕУ, 2006.
22. Войчак А.В. Маркетингові дослідження: Навч. -метод. посіб. - К.: КНЕУ, 2003-356 с.
23. Головлева Е.Л. Основы рекламы: Учебное пособие. - М.: Изд-й Дом "Главбух", 2003. - 272 с.
24. Азарян О.М., Баширов І.Х., Воробйов Б.З., Жаболенко М.В., Криковцева Н.О. Маркетинг: принципи та функції: Навч. посіб. для студ. вищ. навч закл. - 2. вид., перероб. і доп. - К.: НМЦВО МОіН України, 2001. - 319 с.
25. Вачевський М.В., Скотний В.Г., Вачевський О.М. Промисловий маркетинг. Основи теорії і практики. Навч. посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 256 с.
26. Егоров А.Ю. Комплексный анализ в системе маркетинговой деятельности. - М: СП "Вся Москва", 1994. - 256 с.
27. Голиков Е.А. Маркетинг и логистика: Учеб. пособие. -- М.: Издат. дом "Дашков и К0", 1999. - 412 с.
28. Уткин Э.А., Арбиев Е.Т. Практический маркетинг. - М.: ТЕИС, 2002. - 381 с.
29. Батра Раджив, Майерс Джон Дж., Аакер Дэвид А. Рекламный менеджмент: Пер. с англ. -- 5-е изд. -- М.; СПб.; К.: Издат. дом "Вильяме", 1999. - 784 с.
30. Витт Юрген. Управление сбытом: Пер. с нем. -- М.: ИНФРА-М, 1997. -- 112 с.
31. Кеворков В.В., Леонтьев С. В. План маркетинга и контроль его исполнения. "Корпоративный маркетинг", 2001.
32. Полторак В.А. Маркетингові дослідження: Навчальний посібник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 387 с.
33. Федоренко В.С. Маркетинг. Навч. посібник. - Черкаси, 2004. - 162 с.
34. http://kontrakty.com.ua/show/ukr/print_article/9/1420042316.html.
35. http://brovar.org/.
36. http://123pr.kiev.ua/marketyngovyj-plan-yak-sklasty-i-yak-zastosuvaty.
37. http://journal.agrosector.com.ua/archive/3/32.
38. http://www.marketing.spb.ru/lib-mm/what_market_plan.htm.
39. http://zakony.com.ua/econom.html?catid=52791.
40. http://arda3.kiev.ua/oglyad-sytuaciji-na-rynku-pyva.
41. http://www.marketing.vc/view_subsects.php?num=14.
42. http://www.pravda.com.ua/articles/2006/11/13/3176299/51.
43. http://www.rbc.ua/rus/newsline/show/254_321.
44. http://www.tvoydohod.ru/bankrot_61.php.
45. http://www.marketing.spb.ru/lib-mm/what_market_plan.htm.
46. http://biztimes.ru/index.php?artid=915.
47. http://www.marketing-ua.com/marketingreleases.php?page=11.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Теоретичні аспекти управління якістю. Поняття якості. Основні етапи розвитку систем управління якістю. Стандартизація та сертифікація якості продукції. Сучасний рівень управління якістю продукції ТОВ "МТК". Оцінка рівня управління якістю продукції підприє
дипломная работа [334,7 K], добавлен 30.03.2007Керування якістю, як основа підвищення конкурентноздатності продукції. Концепція й ідеологія загального керування якістю. Практичні підходи до керування якістю. Організація контролю якості на підприємстві. Розробка механізму попередження браку продукції.
дипломная работа [446,8 K], добавлен 15.06.2009Міжнародні організації і системи зі стандартизації, якості та сертифікації. Значення міжнародних систем стандартизації і сертифікації продукції у підвищенні її якості та співробітництві між країнами. Міжнародні та Європейські стандарти системи якості.
контрольная работа [21,6 K], добавлен 25.10.2015Сутність та проблеми впровадження системи управління якістю на підприємствах. Загальна характеристика концепції загального управління якістю (TQM) в Україні. Сучасний стан системи стандартів з якості, перспективні напрямки підвищення її ефективності.
контрольная работа [32,6 K], добавлен 11.07.2010Сутність якості продукції, основні методи і механізми організації системи управління якістю на підприємстві, значення такої системи для успішної діяльності організації. Аналіз впливу рівня управління якістю продукції на ефективність діяльності ТОВ "МТК".
курсовая работа [266,0 K], добавлен 22.01.2010Сутнісна характеристика системного управління якістю продукції, порівняльний аналіз вітчизняних та зарубіжних систем, головні напрямки та можливості вдосконалення. Аналітична оцінка існуючої системи управління якістю на ДП "Зееландія" (м. Бровари).
дипломная работа [927,8 K], добавлен 22.07.2012Сутність і значення якості та конкурентоспроможності продукції в умовах ринку. Зарубіжний досвід управління якістю. Обґрунтування механізмів управління якістю продукції на ВАТ "Шепетівський цукровий комбінат" та розроблення заходів з його удосконалення.
курсовая работа [65,9 K], добавлен 15.01.2012Система управління якістю на підприємстві. Сучасний цикл управління якістю. Вимоги до виробництва медичних апаратів по екологічній безпеці. Процеси життєвого циклу продукції. Управління невідповідною продукцією. Встановлення причин невідповідностей.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 07.07.2011Системний підхід в розробці принципів управління якістю організації. Стандарти ІСО в системі управління якістю виробничих процесів. Документація системи менеджменту якості. Менеджмент ресурсів. Якість та управління організацією. Економічна ефективність ро
дипломная работа [199,7 K], добавлен 20.06.2004Процес впровадження сучасних систем управління якістю на підприємствах України. Забезпечення якості продукції в заготівельних цехах ресторану. Активний пошук та взаємодія з замовниками та споживачами. Проведення сертифікації продукції та системи якості.
реферат [26,2 K], добавлен 20.06.2011