Організація і планування підприємств в галузі» ВЗП «Умань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсова робота

Організація і планування підприємств в галузі

ВЗП "Умань"

План

Вступ

1. Виробнича програма підприємства

2. Планування витрат на виробництво продукції і надані послуги

2.1 Сировина і матеріали

2.2 Допоміжні матеріалі

2.3 Вартість електроенергії і води на технологічні цілі

2.4 Основна і додаткова заробітна плата

2.5 Відрахування на соціальні заходи

2.6 Амортизація і поточний ремонт обладнання, будівель і споруд

2.7 Роботи і послуги

2.8 Загальновиробничі витрати

2.9 Адміністративні витрати (загальногосподарські)

2.10 Витрати на збут

3. Визначення собівартості продукції (послуг)

4. Планування ціноутворення на підприємстві. Економічна сутність та функції ціни

5. Формування плану збуту продукції (послуг) з урахуванням дослідження ринку

6. Фінансові результати підприємства. Доход, прибуток і рентабельність

Висновки

Список використаної літератури

Размещено на Allbest.ru

Вступ

виробнича програма планування ефективність

Планування є важливою частиною господарської практики. Багаторічний досвід закордонних та українських підприємств довів, що недооцінка планування в умовах ринку, зведення його до мінімумів частіше за все приводить до значних економічних втрат. Досвідчені керівники розуміють, що всі великі бої спочатку виграють на папері - на плані, а тільки після цього у реальному житті. Ринок не пригнічує, не заперечує планування, а тільки зміщує цей процес у первинну виробничу ланку, як важливий елемент господарського механізму управління.

Успішно працюючі підприємства здійснюють не тільки довгострокове планування, але і детальну розробку поточних і оперативних планів підприємства в цілому, а також по кожному виробничому підрозділу.

План потрібний не тільки великим та середнім, але й малим підприємствам. Адже ефективність діяльності підприємства в умовах ринкової економіки визначається багатьма обставинами: правильним встановленням кількості, якості і асортименту продукції; вибором оптимальної технології і організації виробництва; своєчасним і раціональним ресурсним забезпеченням, розміром основного і оборотного капіталу, формами та методами реалізації продукції.

В умовах ринкової системи господарювання діапазон цих чинників дуже значний. Тому кожне підприємство повинне забезпечити їх оптимальне поєднання, що передбачає дотримання відповідних форм і методів внутрішнього взаємоузгодження.

Досвід країн з розвинутою ринковою економікою свідчить, що в умовах ринку з жорсткою конкуренцією планування господарської діяльності - головна умова виживання та економічного зміцнення підприємства, оскільки дає змогу найповніше використати ресурси, комплексно і швидко вирішити питання виробництва продукції з урахуванням попиту і пропозиції на ринку. Це зумовлено самою суттю планування, бо воно має справу з вибором можливої альтернативи розвитку підприємства з їх значної кількості на основі сьогоднішніх рішень.

Метою розробки даного курсового проекту є навчити студентів оволодівати прогресивним формам і методам планування в ринкових умовах господарювання в умовах діючого підприємства.

1. Виробнича програма підприємства

Важливим розділом плану підприємства є виробнича програма або план виробництва та реалізації продукції.

Виробнича програма визначає необхідний обсяг виробництва продукції у плановому році, який відповідає номенклатурою, асортиментом і якістю вимогам плану продажу. Вона обумовлює завдання по введенню в дію нових виробничих потужностей, потребу в матеріально-технічних ресурсах, чисельності персоналу, транспортні.

Виробнича програма підприємства визначає склад, кількість і обсяг продукції (послуг), яка повинна бути виготовлена у плановий період і поставлена споживачам. Відображаючи головне завдання господарської діяльності, вона є головним розділом планів підприємства.

Основним завданням виробничої програми є максимальне задоволення потреб споживачів у високоякісній продукції (послугах), яка випускається підприємствами при найкращому використанні їхніх ресурсів та отриманні максимального прибутку.

В основу розробки виробничої програми повинна бути покладена реальна потреба в конкурентній продукції (послугах). На рівні промислового підприємства конкретизація потреби в продукції (послугах) забезпечується за допомогою попиту споживачів і господарських договорів за розгорнутою номенклатурою продукції і послуг.

Підставою для визначення обсягу поставок конкретної продукції (надання послуг) є портфель замовлень і господарські договори та величина виробничої потужності підприємства.

В основу планування виробничої програми покладена система показників, яка містить натуральні та вартісні показники.

Натуральними показниками виробничої програми є обсяг продукції (послуг) в натуральних одиницях за номенклатурою і асортиментом.

Номенклатура - це перелік назв окремих видів продукції, а асортимент - це різновид продукції у межах даної номенклатури. Натуральні показники представлені у фізичних одиницях виміру (штуки, тонни, метри).

Вартісне вираження обсягу виробництва визначається показниками товарної, реалізованої і валової продукції.

Товарна продукція - це загальна вартість усіх видів готової продукції, робіт та послуг виробничого характеру, що буде підготовлена до реалізації.

1) Товарна продукція планується у діючих і порівнянних цінах. Розрахунок товарної продукції в діючих цінах необхідний для визначення її обсягу, у порівнянних цінах товарна продукція визначається для розрахунків динаміки та обсягу виробництва, інших показників.

2) Реалізована продукція - це продукція, доставлена споживачам, гроші за яку надійшли на розрахунковий рахунок постачальника.

3) Валова продукція - це вартість усієї продукції підприємства незалежно від ступеня її готовності.

При розробці виробничої програми виходять із планового обсягу продажу, необхідного запасу готової продукції на кінець планового періоду і величини цього запасу на початок планового періоду.

Вихідні дані для планування виробничої програми слід взяти з варіанту, вказаного викладачем.

Размещено на Allbest.ru

Таблиця 1

Склад помельних партій

Вид сировини та клас	1 лінія	2 лінія
	%	т	%	т
				з власної сировини	з давальницької сировини
Пшениця 3 кл.	60,4	50000	30,3	-	25000
Пшениця 4 кл.	39,4	32500	39,4	7500	25000
Пшениця 5 кл.	-	-	30,3	-	25000
Всього	100	82500	100	7500	75000

Вихід продукції, виходячи з технологічних можливостей підприємства, наведено в таблиці 2.

Таблиця 2

Вихід продукції

Найменування продукції	Вихід продукції, %
	для 1 лінії	для 2 лінії
Борошно вищого ґатунку	42	42
Борошно 1 ґатунку	28	28
Борошно 2 ґатунку	1	1
Крупа манна	2	2
Висівки	25	25
Відходи кормові	1,6	1,6
Відходи некормові	0,4	0,4
Всього	100	100

Виробнича програма підприємства показана в таблиці 3.

Таблиця 3

Плановий обсяг (виробнича програма) продукції, т

Найменування продукції	Виробнича програма підприємства (плановий обсяг виробництва)
	1 лінія (з власної сировини)	2 лінія	всього з власної сировини
		з власної сировини	з давальницької сировини	разом
Борошно вищого ґатунку	34650	3150	31500	34650	37800
Борошно 1 ґатунку	23100	2100	21000	23100	25200
Борошно 2 ґатунку	825	75	750	850	900
Крупа манна	1650	150	1500	1650	1800
Висівки	20650	1875	18750	20650	22525
Разом продукції, що калькулюється	80850	7350	73500	80850	88200
Відходи кормові	1320	120	1200	1320	1440
Відходи некормові	330	30	300	330	360

виробнича програма планування ефективність

Вироблена продукція з власної сировини буде відпущена безтарно, вибита у мішки та розфасована у пакети (табл. 4).

Таблиця 4

Планові обсяги фасування продукції з власної сировини (враховуючи структуру фасування)

Продукція	Виробництво всього, т	Планові обсяги
	1 лінія	2 лінія	разом	Фасування у пакети	Вибій у мішки	Безтарний відпуск
				1 лінія	2 лінія	разом	1 лінія	2 лінія	разом	1 лінія	2 лінія
Борошно вищого ґатунку	34650	3150	37800	21483	2142	23625	8316	5890	14206	4851	5197
Борошно 1 ґатунку	23100	2100	25200	4158	3465	7623	8778	7623	16401	10164	12012
Борошно 2 ґатунку	825	75	900	-	-	-	-	-	-	825	825
Крупа манна	1650	150	1800	412	-	412	1237	1650	2887	-	-
Висівки	20650	1875	22525	-	-	-	20650	20650	41300	-	-
Всього продукції	80850	7350	88200	26053	5607	31600	38981	35813	74794	15480	18034

Примітка: Структура фасування продукції, %

Продукція	Фасування у пакети	Вибій у мішки	Безтарний відпуск
	1 лінія	2 лінія	1 лінія	2 лінія	1 лінія	2 лінія
Борошно вищого ґатунку	62	68	24	17	14	15
Борошно 1 ґатунку	18	15	38	33	44	52
Борошно 2 ґатунку	-	-	-	-	100	100
Крупа манна	25	-	75	100	-	-
Висівки	-	-	100	100	-	-

2. Планування витрат на виробництво продукції

2.1 Сировина і матеріали

Вартість зерна визначається виходячи з необхідної кількості зерна та ціни за одиницю (т), грн.

При переробці давальницької сировини її вартість не визначається.

Транспортні витрати на перевезення зерна на підприємство та борошна з підприємства на 1 т складають 60 грн.

Природні втрати складають 0,5% від вартості зерна.

Інші витрати (націнки, комісійні винагороди, витрати товарних бірж, митний збір) складають 2,5% від вартості зерна.

Планова кількість кормових відходів складає 1,65% від кількості зерна. Ціна 1 т кормових відходів становить 460 грн. Вартість кормових відходів вираховується з вартості сировини.

Некормові відходи (0,4% від кількості зерна) підприємство вивозить за його межі.

Витрати на 1 т некормових відходів становлять 20 грн.

Вартість сировини і матеріалів розраховується в таблиці 5.

Таблиця 5

Вартість сировини і матеріалів на помели

Назва витрат	1 лінія	2 лінія
	кількість, т	ціна за 1 т, грн.	вартість всього об'єму, т	кількість, т	ціна за 1 т, грн.	вартість всього об'єму, т
Сировина
Зерно, т
Пшениця 3 кл.	50000	2200	110000000
Пшениця 4 кл.	32500	2000	65000000	7500	2000	15000000
Пшениця 5 кл.		1900
Разом	82500		175000000	7500		15000000
Транспортні витрати			4950000			450000
Природні втрати			875000			75000
Інші витрати			4375000			375000
Кормові відходи	1320	600	792000	120	600	72000
Всього вартість сировини			184414600			15828600
Основні матеріали
Вітаміни (3000 грн.)
Транспортні витрати
Інші витрати на придбання (5000 грн.)
Всього по статті «Сировина і матеріали»			184414600			15828600

2.2 Допоміжні матеріали

Розрахунок кількості та вартості допоміжних матеріалів (в нашому прикладі мішки і пакети) проводиться на кількість готової продукції.

На 1 т борошна потрібно 200 мішків, ціна 1 мішка 1 грн., та 500 пакетів, ціна 1 пакета 0,40 грн. Крім того, на кожен мішок і пакет розраховуємо по одній етикетці. Ціна етикетки на мішок 0,20 грн., на пакет 0,08 грн.

Таблиця 6

Розрахунок кількості та вартості допоміжних матеріалів з розрахунку на 1 т готової продукції

Назва	Норма витрат, шт./т	Ціна за одиницю, грн.	Сума, грн.	Всього продукції, т	Вартість допоміжних матеріалів, т
Мішки	200	1	200
Етикетки	200	0,20	40
Разом			240	74794	17950560
Пакети	500	0,40	200
Етикетки	500	0,08	40
Разом			240	31660	7598400

Примітка:

1) кількість мішків на 1 т висівок з власної сировини у 1,5 рази більше, ніж на 1 т муки;

2) кількість мішків на 1 т висівок з давальницької сировини 200 шт., етикеток 200 шт. Вартість цих матеріалів на 1 т висівок буде складати 240 грн. Решту витрат беруть на себе давальці.

2.3 Вартість електроенергії і води на технологічні цілі

Вартість електроенергії і води на технологічні цілі визначається множенням кількості затраченої енергії на вартість одиниці цих витрат по видах. Так, на 1 т перероблюваного зерна витрачається 80 кВт на годину електроенергії та 3 м³ води (табл. 7).

Таблиця 7

Розрахунок кількості і вартості електроенергії і води

Показники	Об'єм перероб люваного зерна, т	Норма витрат на 1т зерна	Необхідно всього	Тариф, грн.	Вартість, грн.	Всього грн.
		кВт год	м3	тис. кВт год	м3	За 1000 кВт електро енергії	За 1 м3 води	елек тро енергії	води
Витрати електроенергії
Лінія №1	82500	80	1000	6600		300				1980000
Лінія № 2 (власної сировини)	7500	80	1000	600		300				1380000
Лінія №2 (давальницької сировини)	75000	80	1000	6000		300				600000
Витрати на воду
Лінія №1	82500		3		247500		6			1485000
Лінія № 2 (власної сировини)	7500		3		172500		6			1035000
Лінія №3 (давальницької сировини)	75000		3		75000		6			450000
Разом
Лінія №1										3465000
Лінія № 2										2415000
(власної сировини)										1050000

Примітка: 1000 кВт - год. коштує 300 грн., 1 м³ води - 6 грн.

2.4 Основна і додаткова заробітна плата

Размещено на Allbest.ru

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов роботи, що виконується, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.

Витрати на оплату праці складаються із заробітної плати та фонду додаткової заробітної плати.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, норм виробітку, норми обслуговування, посадових обов'язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для керівників, спеціалістів та службовців.

Додаткова заробітна плата - це винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість, особливі умови праці.

Фонд заробітної плати основних робітників відрядників можна визначити виходячи із виробничої програми і витрат по заробітній платі на одиницю продукції.

Підприємство працює у три зміни.

На кожній зміні працює 10 робітників, в т.ч.

5 робітників по ІІІ розряду, ставка ІІІ розряду за зміну 70,70 грн.

3 робітники по ІV розряду, ставка ІV розряду за зміну 75,10 грн.

2 робітники по V розряду, ставка V розряду за зміну 86,20 грн.

Примітка: ставки розрядів ми беремо з додатків

Фонд заробітної плати за зміну при умові виконання норми виробітку (норма виробітку за зміну переробити 83,3 т зерна) становить

(70,70 грн. Ч5) + (75,10 грн. Ч 3) + (86,20 грн. Ч 2) = 751,20 грн.

Додаткова оплата становить 30% від тарифного фонду

751,20 грн. Ч 0,30 = 225,36 грн.

Всього оплата по тарифу і додаткова оплата становить

751,20 грн. + 225,36 грн. = 976,56 грн.

На 1 т переробки зерна фонд оплати праці становить

976,56 грн. : 83,3 т = 11,7 грн.

Затрати праці за зміну

10 робітників Ч 8 год. = 80 л.-год.,

на 1 т переробленого зерна 0,9 л.-год. (80 : 83,3).

2.5 Відрахування на соціальні заходи

До елементу відрахування належать:

- відрахування на обов'язкове державне пенсійне страхування 33,2%;

- відрахування на обов'язкове державне страхування з тимчасової втрати працездатності 1,5%;

- відрахування на обов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття 1,3%;

- відрахування на обов'язкове державне страхування від нещасних випадків 1,16%;

- відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства 1,14%;

Разом ці відрахування складають 38,3% від фонду заробітної плати.

2.6 Амортизація і поточний ремонт обладнання, будівель і споруд

Планування випуску продукції (виробничої програми) є основним розділом плану діяльності підприємства. Запланована виробнича програма підприємства повинна пройти ресурсне обґрунтування, тобто визначення її забезпечення виробничими потужностями, трудовими, матеріальними та інвестиційними ресурсами.

Виробнича потужність підприємства - це максимально можливий випуск продукції необхідної якості, передбаченої номенклатури за певний час (зміну, добу, місяць, рік) при повному завантаженні обладнання та виробничих площ у прийнятному режимі роботи з урахуванням застосування передової технології, організації виробництва і праці.

Обґрунтування виробничої програми виробничою потужністю проходить два етапи:

1. Визначення максимального обсягу випуску продукції, який повинен бути забезпечений наявною виробничою потужністю підприємства.

2. Обчислення необхідної кількості введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння або розширення підприємства.

Виявлення виробничих потужностей, які будуть функціонувати в плановому періоді, є найважливішим елементом техніко-економічного обґрунтування плану випуску продукції.

Вибуття потужностей може бути з наступних причин:

- знос та вибуття обладнання;

- збільшення трудомісткості виготовленої продукції;

- зміна номенклатури і асортименту продукції, що випускається;

- зменшення фонду робочого часу.

Виробнича потужність визначається різними вимірниками:

- натуральними;

- умовно натуральними;

- вартісними показниками.

При обчисленні потужності для визначення обсягу однорідної продукції використовуються натуральні показники - штуки, метри квадратні, метри кубічні, тонни і інші.

Розрізняють перспективну, проектну та діючу потужність підприємства.

Перспективна потужність відбиває очікувані зміни номенклатури продукції, технології і організації виробництва, закладені в плановому періоді.

Проектна виробнича потужність являє собою величину можливого випуску продукції умовної номенклатури в одиницю часу, задану при проектуванні чи реконструкції виробничої одиниці. Вона є фіксованою величиною, тому що за період освоєння потужності (1-2 роки), за період проектування (1-2 роки), будівництва (2-5 років) значно змінюється номенклатура продукції, що випускається, а також ряд технологічних характеристик устаткування. Тому проектна потужність перестає відбивати дійсні можливості підприємства.

Діюча потужність підприємств - відображає його потенційну здатність виробляти протягом календарного періоду максимально можливу кількість продукції, передбаченої планом. Вона має динамічний характер і змінюється відповідно до організаційно-технічного розвитку виробництва. Тому її характеризують кілька показників:

- потужність на початок планового періоду (вхідна);

- потужність на кінець планового періоду (вихідна);

- середньорічна потужність.

Вихідна виробнича потужність у вартісному виразі обчислюється за формулою:

ВПвих = ВПвх + ВПвв - ВПвив, (1)

де ВПвх - виробнича потужність на початок періоду, грн.;

ВПвв - введена в плановому періоді виробнича потужність, грн.;

ВПвив - виведена за плановий період виробнича потужність, грн.

Середньорічна виробнича потужність (ВПсер.р., грн.) підприємства обчислюється за формулою

ВПсер.р. = ВПвх + ВПвв Ч - ВПв Ч , (2)

де К - кількість місяців експлуатації обладнання з певною потужністю.

В курсовому проекті використовується виробнича потужність у вартісному виразі середньорічна.

У виробництві беруть участь основні і оборотні засоби. Оборотні засоби беруть участь лише в одному виробничому циклі і повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію, а основні засоби - поступово переносять свою вартість на вироблену продукцію. Отже, основні засоби протягом свого тривалого функціонування зазнають фізичного і економічного старіння.

Під фізичним спрацюванням основних засобів розуміють явище поступової втрати своїх первісних техніко-економічних якостей, що призводить до зменшення їх реальної вартості - економічного спрацювання.

Безперервний процес виробництва потребує постійного відтворення фізично спрацьованих і технічно застарілих основних засобів. Необхідною умовою відновлення засобів праці є поступове відновлення їх вартості, яке здійснюється через амортизаційні відрахування.

Амортизація основних засобів - це процес перенесення балансової раніше вартості всіх видів засобів праці на вартість продукції з метою їх повного відшкодування. Амортизаційні відрахування включаються до собівартості, реалізуються під час продажу продукції (послуг), а потім накопичуються у спеціальному амортизаційному фонді для відновлення основних засобів.

Будівлі і споруди підприємства відносяться до І групи основних засобів. Норма відрахування за квартал 2% від залишкової вартості. Річна норма 8%.

Обладнання відноситься до ІІІ групи основних засобів. Норма відрахування за квартал 6% від залишкової вартості. Річна норма - 24%.

Крім того, підприємство несе також витрати на щоденне та періодичне підтримування основних фондів в робочому стані шляхом здійснення різних видів техоглядів, ремонтів, які також мають відшкодовуватись.

Норми відрахування цих витрат по будівлях і спорудах становлять 5%, по обладнанню 10% від залишкової вартості.

Таблиця 8

Відрахування на утримання основних засобів

Показник	Тис. грн.	Амортизація	Поточний ремонт	Разом, грн.
		норма відрахування, %	сума відраху вання, грн.	норма відраху вання, %	сума відраху вання, грн.
Вартість будівель і споруд	6000	8	480000	5	300000	780000
Вартість обладнання	12000	24	2880000	10	1200000	4080000
Разом	18000		3360000		1500000	4860000

На 1 т переробленого зерна ці витрати складають 29 грн.

2.7 Роботи і послуги (витрати елеватора)

У статті «Роботи і послуги» відображаються витрати на роботи і послуги власних допоміжних виробництв, які забезпечують виробничі потреби та вартість послуг виробничого характеру, наданих сторонніми підприємствами. Це можуть бути послуги водогосподарських організацій, вартість послуг власного та залученого автомобільного, тракторного та гужового транспорту, електро-, тепло-, водо- та газопостачання.

До цієї статті входять також витрати холодильних установок і камер на замороження, охолодження та зберігання продукції.

В нашому прикладі це послуги елеватора з приймання, сушіння, очищення та зберігання зерна.

Таблиця 9

Вартість послуг елеватора

Види послуг	Об'єм, т, т/%, т/міс.	Тариф (вартість одиниці послуг), грн.	Вартість послуг, грн.
Приймання зерна	165000	6,00	990000
Сушіння зерна (вологість зерна 15%)	165000	6,90	1138500
Очищення зерна	165000	3,54	577500
Зберігання зерна	99000	8,10	8019000

Примітка: базисна вологість зерна 14,5%.

Разом: 10725000

1) ці витрати розраховуються кожним студентом по варіанту;

2) розрахунок витрат: приймання зерна 6 грн./т, сушіння зерна за 1 т/% (розраховується т/% множенням кількості зерна на % вологості, який перевищує базисну вологість і множенням на 6,9 грн.); очищення зерна - за 1 т/% (засміченість зерна становить 1%). Визначається аналогічно послугам по сушінню. Зберігання зерна в силосах в середньому 6 міс. Тариф за одиницю цих послуг складає 8,10 грн. за 1 т/міс.

2.8 Загальновиробничі витрати

Це витрати на організацію і управління виробництвом, оплату праці працівників апарату управління цехів, дільниць, відрахування на соціальні заходи, службові відрядження, витрати на матеріали, що використовуються апаратом управління, інші витрати, сума сплачених платежів за оренду основних засобів загальновиробничого призначення, витрати некапітального характеру, пов'язані з удосконаленням технологій та організацією виробництва, витрати по обслуговуванню виробничого процесу - витрати на забезпечення виробництва матеріалами, паливом, енергією, інструментами, пристроями та іншими засобами і предметами праці, витрати на амортизацію і поточний ремонт загальновиробничих основних фондів, витрати на забезпечення технологічного контролю за виробничими процесами і якістю продукції, витрати на експлуатацію автотранспорту; витрати на охорону праці і техніку безпеки; витрати, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного призначення; витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення та інше, утримання виробничих приміщень.

Сума цих витрат по всіх варіантах становить 734500 грн.

Таблиця 10

Розрахунок витрат на організацію і управління виробництвом (загальновиробничі витрати)

Статті витрат	Всього, грн.	На 1 т зерна, грн.
Витрати на організацію і управління виробництвом, грн.:
в т.ч.:
оплата праці	120000	7,27
відрахування на соціальні заходи	46000	0,29
амортизація основних засобів	40000	0,24
витрати на електроенергію, утримання і ремонт основних засобів	25000	0,15
витрати на удосконалення технології та організації виробництва	100000	0,60
внутрізаводське переміщення вантажів	375000	2,27
витрати на охорону праці та техніку безпеки	2000	0,012
вартість малоцінних і швидкозношуваних інструментів	10000	0,060
інші витрати	16500	0,10
Разом	734500	4,45

2.9 Адміністративні витрати (загальногосподарські)

До них відносяться загальногосподарські витрати, що направлені на обслуговування і управління підприємством:

- витрати, пов'язані з управлінням підприємством - це витрати на оплату праці працівників апарату управління підприємством, відрахування на соціальні заходи;

- витрати, пов'язані з матеріально-технічним забезпеченням апарату управління, включаючи транспортне обслуговування, пов'язане з управлінням підприємством, витрати на оплату послуг, придбання літератури, інформаційне забезпечення;

- витрати на службові відрядження, на придбання ліцензій, виданих державними органами для ведення господарської діяльності, включаючи плату за реєстрацію підприємства в органах державної реєстрації, витрати на державні послуги;

- витрати на проведення аудиту;

- витрати на організацію прийомів, презентацій, свят, представницькі витрати;

- витрати на утримання і обслуговування основних засобів загальногосподарського призначення, амортизаційні відрахування по основних засобах;

- витрати на охорону праці і техніку безпеки загальногосподарського персоналу;

- витрати зі страхування майна;

- витрати, пов'язані із забезпеченням пожежної сторожової охорони;

- витрати підприємства, пов'язані з утриманням та експлуатацією фондів природоохоронного значення;

- витрати, пов'язані з набором робочої сили;

- податки, збори та інші витрати, передбачені законодавством, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою працівників апарату управління, інші витрати.

Таблиця 11

Адміністративні витрати (загальногосподарські)

Статті витрат	Сума, грн.
Оплата праці	300000
Нарахування на соціальні заходи	114900
Утримання основних засобів	40000
Витрати на відрядження	20000
Витрати на охорону праці і техніку безпеки	10000
Утримання службового транспорту	40000
Інші витрати	10000
Разом	534900

2.10 Витрати на збут

Размещено на Allbest.ru

До витрат на збут належать витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, послуг, робіт), зокрема:

- витрати на утримання підрозділів підприємства, що пов'язані зі збутом продукції: оплата праці та комісійні винагороди працівникам підрозділів, продавцям та торговим агентам, що забезпечують збут продукції;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати на оплату службових відряджень;

- витрати на матеріали, канцелярські товари, інші витрати;

- витрати на утримання, ремонт та експлуатацію основних засобів;

- витрати пов'язані з транспортуванням і страхуванням готової продукції;

- витрати пов'язані з забезпеченням правил техніки безпеки та охорони праці працівників;

- витрати на рекламу і дослідження ринку (маркетинг) стосовно товарів (послуг, робіт), що продаються підприємством.

До витрат на рекламу і дослідження ринку відносяться:

- витрати на розробку і видання рекламних виробів, розробку і виготовлення ескізів, зразків, фірмових пакетів і упаковок, витрати на оформлення вітрин, виставок-продажу, витрати на уцінку продукції.

Витрати на зберігання, навантаження, розвантаження й пакування продукції.

- податки та збори - на сплату експортного мита та митних зборів;

- єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України при вивезенні вантажу;

- збори на обов'язкове пенсійне страхування;

- збір на парковку і стоянку вантажів, пов'язаних із збутом продукції;

- податок з реклами і інше.

Інші операційні витрати, що не були попередньо враховані. До них відносяться:

- витрати на дослідження і розробки;

- відрахування в резерв сумнівних боргів і безнадійної дебіторської заборгованості;

- витрати на виплату матеріальної допомоги працівникам та керівникам і спеціалістам підприємства і інші;

- проценти за кредит.

Таблиця 12

Витрати на збут продукції

Статті витрат	Сума, грн.
Витрати на виставку, пропаганду, рекламу	200000
Витрати на збут продукції	1500000
Разом	1700000

3. Визначення собівартості продукції (послуг)

Планування собівартості продукції є економічного обґрунтоване визначення величини витрат, необхідних у плановому періоді для виробництва кожного виду та всієї продукції підприємства, яка відповідає вимогам щодо якості. Або собівартість (витрати) - це грошовий вираз величини ресурсів, використаних з конкретною метою.

Розрахунки планової собівартості окремих видів продукції, товарної і валової використовуються для визначення потреби в оборотних коштах, плануванні прибутку, визначенні економічної ефективності виробництва, а також для формування цін.

Витрати пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг) групуються за статтями калькуляції:

- сировина і матеріали;

- купівельні матеріали, комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій;

- паливо, енергія на технологічні цілі;

- зворотні відходи (вираховуються);

- основна заробітна плата;

- відрахування на соціальні заходи;

- витрати на утримання і експлуатацію устаткування;

- загальновиробничі витрати;

- втрати від браку;

- інші виробничі витрати.

До наведеної вище типової номенклатури статей калькуляції підприємства можуть вносити зміни, а також об'єднувати кілька статей в одну, або виділяти з однієї типової статті кілька статей калькуляції.

Витрати на виробництво продукції у вартісному виразі формують її виробничу собівартість.

Цей показник є одним із найважливіших економічних показників господарської діяльності підприємства, в якому відображають зростання продуктивності праці, економію ресурсів, технічний прогрес.

Повна собівартість реалізованої продукції включає виробничу собівартість реалізованої продукції, адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати (витрати, пов'язані з залученням позикового капіталу: сплата процентів за користування кредитом).

Примітка: враховуючи те, що на борошномельних підприємствах з однієї сировини отримують одночасно декілька видів продукції, спочатку визначаються витрати в цілому на помел, а потім уже визначається собівартість 1 т продукції за видами, що калькулюються. Калькуляційною одиницею на борошномельних підприємствах є 1 т певного сорту борошна, висівок, борошна «крупчатки», манної крупи, борошенця.

В даному випадку розподіл загальної суми витрат (виробничої собівартості) на помел проводиться за коефіцієнтами переведення в умовну продукцію, встановленими на відповідні сорти продукції самим підприємством, орієнтуючись на ринок. Наприклад. При помелах м'якої пшениці на борошно застосовуються коефіцієнти: борошно «крупчатка», манна крупа - 6,3; борошно вищого сорту - 6,0; борошно першого сорту - 4,2; борошно другого сорту - 3,9; висівки 1,0.

Таблиця 13

Визначення повної собівартості 1 т кожного виду продукції з власної сировини (І лінія), грн.

Показники	Всього витрат, грн.	Борошно вищого ґатунку	Борошно І ґатунку	Борошно ІІ ґатунку	Крупа манна	Висівки
Кількість продукції, т	80850	34650	23100	825	1650	20650
Коефіцієнт переведення в умовну продукцію	-	6,0	4,2	3,9	6,3	1,0
Кількість умовної продукції	339182,5	207900	97020	3217,5	10395	20650
Витрати на виробництво	-	-	-	-	-	-
в т.ч. вартість сировини і матеріалів	184414600	3264	2285	2122	3427	544
		113097600	52783500	1750650	5654550	11233600
Допоміжні матеріали	12774480	228	160	148	239	38
		7900200	3696000	122100	394350	784700
Витрати на технологічні потреби	-	-	-	-	-	-
		60	42	39	63	10
в т.ч. електроенергія	3465000	2079000	970200	32175	103950	206500
витрати на воду	-	-	-	-	-	-
Оплата праці виробничих працівників	500000	6	4	4	6	1
		207900	92400	3300	9900	20650
Відрахування на соціальні заходи	191500	6	4	4	6	1
		207900	92400	3300	9900	20650
Витрати на утримання основних засобів	2430000	42	29	27	44	7
		1455300	669900	22275	72600	144550
Витрати елеватора	10725000	192	134	125	202	32
		6652800	3095400	103125	333300	660800
Витрати на організацію і управління виробництвом	367250	6	4	4	6	1
		207900	92400	3300	9900	20650
Разом виробничих витрат	214867830	3798	2659	2469	3988	633
		131600700	61422900	2036925	6580200	13071450
Загальногосподарські витрати	267450	6	4	4	6	1
		207900	92400	3300	9900	20650
Витрати на збут	850000	15	103	10	16	2,5
		519750	244550	8250	26400	51625
Всього витрат	215985280	132432300	61792500	2049300	6621450	13154050
Повна собівартість од. продукції	-	3822	2675	2484	4013	637

Таблиця 13А

Визначення повної собівартості 1 т кожного виду продукції з власної сировини (ІІ лінія), грн.

Показники	Всього витрат, грн.	Борошно вищого ґатунку	Борошно І ґатунку	Борошно ІІ ґатунку	Крупа манна	Висівки
Кількість продукції, т		25300	16100	-	1150	13800
Коефіцієнт переведення в умовну продукцію		6,0	4,2	3,9	6,3	1,0
Кількість умовної продукції	240465	151800	67620	-	7245	13800
Витрати на виробництво	158891600	3966	2776	-	4164	661
		100339800	44693600	-	4788600	912800
в т.ч. вартість сировини і матеріалів
Допоміжні матеріали	13245720	330	231	-	347	55
		8349000	3719100	-	399050	759000
Витрати на технологічні потреби	2415000	60	42	-	63	10
		1518000	676200	-	72450	138000
в т.ч. електроенергія				-
витрати на воду				-
Оплата праці виробничих працівників	35000	9	6	-	9,5	1,5
		227700	96600	-	10925	20100
Відрахування на соціальні заходи	134050	4	2,5	-	3,8	0,6
		101200	402500	-	4370	8280
Витрати на утримання основних засобів	1417500	36	25	-	38	6
		910800	402500	-	43700	82800
Витрати елеватора	3753750	96	67	-	101	16
		2428800	1078700	-	116150	220800
Витрати на організацію і управління виробництвом	257075	6,6	4,6	-	6,9	1,1
		166980	74060	-	7935	15180
Разом виробничих витрат	180464695	4506	3154	-	4731	751
		114305400	50779400	-	5440650	10363800
Загальногосподарські витрати	187215	5	3,4	-	5,1	0,8
		126500	54740	-	5865	11040
Витрати на збут	595000	15	11	-	16	2,5
		379500	177100	-	18400	34500
Всього витрат	181246915	114305400	50917860	-	5453415	10391400
Повна собівартість одиниці продукції	-	4518	3163	-	4744	753

Таблиця 14

Визначення повної собівартості одиниці послуг на переробку давальницької сировини (ІІ лінія), грн.

Показники	Всього витрат, грн.	Борошно вищого ґатунку	Борошно І ґатунку	Крупа манна	Борошно ІІ гат.	Висівки
1	2	3	4	5	6	7
Кількість продукції, т		11000	7000	500	-	6000
Коефіцієнт переведення в умовну продукцію	-	6,0	4,2	6,3	3,9	1,0
Кількість умовної продукції	104550	66000	29400	3150	-	6000
Витрати на виробництво	-	-	-	-	-	-
в т.ч. вартість сировини і матеріалів	-	-	-	-	-	-
Допоміжні матеріали	3973716	228	160	239	-	38
		15048000	4704000	752850	-	228000
Витрати на технологічні потреби	1050000	60	42	63	-	10
		3960000	1234800	198450	-	60000
в т.ч. електроенергія
витрати на воду
Оплата праці виробничих працівників	150000	9	6	9,5	-	1,5
		594000	176400	29925	-	9000
Відрахування на соціальні заходи	57450	4	3	4	-	0,6
		264000	88200	12600	-	3600
Витрати на утримання основних засобів	775575	42	29	44	-	7
		2772000	852600	138600	-	42000
Витрати елеватора	2053838	120	84	126	-	20
		7920000	2469600	396900	-	120000
Витрати на організацію і управління виробництвом	140657	8	6	9	-	1,4
		528000	176400	28350	-	8400
Разом виробничих витрат	8201236	426	323	485	-	77
		28116000	9496200	1527750	-	462000
Загальногосподарські витрати	102433	6	4,2	6,3	-	1
		396000	123480	19845	-	6000
Витрати на збут	325550	18	13	19	-	3
		1188000	382200	1004850	-	18000
Всього витрат	84885621	32076000	9996000	1606500	-	486000
Повна собівартість одиниці продукції	-	486	340	510	-	81

Таблиця 15

Визначення повної собівартості реалізованої продукції і наданих послуг

Види продукції і наданих послуг	Кількість продукції і послуг, що реалізуються, т	Повна собівартість одиниці продукції, послуг, грн.	Повна собівартість реалізованої продукції і наданих послуг, грн.
Продукція І лінії
Борошно вищого ґатунку	34650	4500	155250000
Борошно І ґатунку	22275	3150	70166250
Борошно ІІ ґатунку	-	-	-
Крупа манна	1650	4725	7796250
Висівки	22275	750	16706250
Продукція ІІ лінії
Борошно вищого ґатунку	25300	4518	114305400
Борошно І ґатунку	16100	3163	50924300
Борошно ІІ ґатунку	-	-	-
Крупа манна	1150	4744	5455600
Висівки	13800	753	10391400
Разом по продукції з власної сировини	56350		181076700
Продукція з давальницької сировини (послуги на переробку)
Борошно вищого ґатунку	11000	486	5346000
Борошно І ґатунку	7000	340	2380000
Борошно ІІ ґатунку	-	-	-
Крупа манна	500	510	255500
Висівки	8800	76	668800
Разом по підприємству	161500		439462450

4. Планування ціноутворення на підприємстві. Економічна сутність та функції ціни

Результативність діяльності підприємства залежить від багатьох факторів, одним з яких є процес ціноутворення. У сучасних умовах господарювання ціна є засобом маркетингового впливу підприємства на споживача з метою забезпечення ринкової рівноваги між попитом і пропозицією.

Ціна, як економічна категорія, є грошовим вираженням вартості товару (послуги). У ціні відображені всі витрати на виробництво та реалізацію продукції. Одночасно, ціна є важливим джерелом доходу підприємства, оскільки містить прибуток. Складовими ціни є також різні види непрямих податків (податок на додану вартість, акцизний збір), порівняльні чи спеціальні надбавки, націнки або знижки. Через ціну формується більшість економічних відносин у суспільстві. У загальному розумінні ціна відображає кількість грошей, за яку продавець бажає продати товар, а покупець - купити його.

Функції цін:

- облікова, яка забезпечує облік результатів господарювання. Крім того, ціна включає прибуток підприємства;

- стимулююча, яка сприяє раціональному використанню обмежених ресурсів, науково-технічному прогресу, процесу оновлення асортименту продукції;

- розподільча, яка впливає на розподіл ресурсів, доходів і фінансів у суспільстві;

- регулююча, через яку здійснюється збалансування між попитом і пропозицією.

Багатогранна роль ціни в складних ринкових процесах зумовлює необхідність використання різних її видів.

Всі ціни поділяються на відпускні, оптові та роздрібні.

Відпускна ціна - це ціна за якою підприємство продає продукцію оптово-збутовим і роздрібним торгівельним організаціям та іншим споживачам. Вона включає витрати виробництва і реалізації (повна собівартість продукції), прибуток підприємств, податок на додану вартість, акції. Додана вартість - це вартість, яку підприємство в сфері виробництва і обігу додає до вартості сировини, матеріалів, товарів при їх виробництві та реалізації.

Оптова ціна - це ціна, за якою оптово-збутові організації відпускають продукцію роздрібним організаціям та іншим споживачам. Вона включає відпускну ціну підприємства і збутові надбавки (націнки) оптових організацій. Збутові надбавки дають змогу повернути витрати на формування прибутку, сплату податків та інші відрахування.

Роздрібна ціна - це ціна, за якою роздрібні торговельні організації продають продукцію населенню і організаціям. Вона складається з оптової ціни (роздрібної ціни підприємства, якщо продукція була закуплена у виробника) та торговельної надбавки роздрібних торговельних організацій.

Таким чином в умовах ринкової економіки на величину цін впливають такі чинники: рівень витрат виробництва і реалізації продукції; співвідношення попиту і пропозиції; новизна; престижність і якість товару; наявність конкуренції і ринкова кон'юнктура; ступінь державного регулювання цін; монополізація виробництва; умови поставок продукції; взаємовідносини між покупцем і продавцем; кількість посередників тощо.

В залежності від ступеня участі держави в регулюванні цін використовуються фіксовані, регульовані та вільні ціни.

Фіксовані - це сталі державні ціни, максимальний чи мінімальний рівень яких підприємства не мають права перевищувати.

Регульовані - ціни, що формуються на види продукції на які держава вводить граничний рівень рентабельності.

Вільні - це ціни, які підприємство встановлює самостійно, враховуючи попит ринку.

Договірні - це ціни встановлюються на сільськогосподарську продукцію при укладанні договорів між заготівельними, переробними та аграрними підприємствами.

Конкурентна ціна - за якою продають продукцію конкуренти.

Потрібно враховувати, чим нижчі витрати на виробництво одиниці продукції, тим вища її конкурентоспроможність у результаті більшої можливості зниження ціни порівняно з конкурентами.

Особливий вид, що застосовується у внутрішньовиробничому господарському розрахунку - планово-розрахункові ціни. Їх використовують для оцінки об'єму виробництва при плануванні прибутку і рентабельності основних та допоміжних цехів. Вони включають у себе цехову вартість і прибуток.

У практиці господарювання підприємства АПК використовують світові ціни на товари, що формуються залежно від попиту і пропозиції на світовому ринку.

Індикативні ціни - це ціни на товари, що склалися на ринку експорту та імпорту на час здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов поставки та розрахунків згідно з чинним законодавством України.

Визначення рівня індикативних цін передбачає врахування діючих в Україні стандартів якості продукції; кон'юнктури зовнішніх і внутрішніх ринків; цінової інформації про рівні цін, що склалися на географічному ринку збуту; прогнозування можливого коливання цін. При цьому індикативні ціни переглядаються щомісяця.

Номінальна ціна встановлюється у процесі договору про купівлю.

Комісійні ціни встановлюються під впливом попиту і пропозиції.

Монопольна ціна встановлюється виробниками або реалізаторами, які є монополістами і займають найбільший сегмент ринку. Як правило ці ціни можуть бути завищені. Тому їх величину регулює Антимонопольний комітет України.

Таблиця 16

Визначення реалізаційної ціни одиниці продукції з власної сировини і вартості одиниці послуг на переробку давальницької сировини (без ПДВ)

Види продукції	Повна собівартість одиниці продукції (одиниці послуг), грн.	Рівень рентабельності, %	Реалізаційна ціна 1 т продукції (одиниці послуг), грн.
Продукція І лінії
Борошно вищого ґатунку	4500	1,25	5625
Борошно І ґатунку	3150	1,25	3938
Борошно ІІ ґатунку	-	1,25	-
Крупа манна	4725	1,25	5906
Висівки	750	1,25	938
Продукція ІІ лінії
Борошно вищого ґатунку	4518	1,35	6099
Борошно І ґатунку	3163	1,35	4270
Висівки	753	1,35	1017
Борошно ІІ гатунку	-	1,35	-
Крупа манна	1150	1,35	1553
Продукція давальницької сировини (послуги)
Борошно вищого ґатунку	486	1,35	656
Борошно І ґатунку	340	1,35	459
Висівки	81	1,35	109
Борошно ІІ гатунку	-	1,35	-
Крупа манна	500	1,35	675

5. Формування плану збуту продукції з урахуванням дослідження ринку

Збут підприємством своєї продукції - це процес реалізації продукції з метою задоволення потреб і запитів споживачів та отримання прибутку (виручки).

Основне завдання збуту - розробка та обґрунтування реальної збутової програми, яка охоплює найбільш суттєві аспекти ринку: ціноутворення, заходи щодо сприяння збуту, просування товарів на ринку, систему розподілу та постачання продукції. Постійне дослідження ринку необхідно проводити за допомогою маркетингу.

Маркетинг - це комплекс заходів у сфері дослідження торговельно-збутової діяльності підприємства із вивчення усіх факторів, які впливають на процес виробництва і просування товарів і послуг від виробника до споживача.

За допомогою маркетингу керівництво підприємства одержує необхідну інформацію про те, яку продукцію і чому хочуть купувати споживачі, про ціни, які споживачі готові заплатити, про те , у яких регіонах попит на дану продукцію найбільш високий, де збут продукції може принести найбільший прибуток. За допомогою маркетингу визначається, в які види виробництва, в яку галузь найвигідніше вкладати капітал, де заснувати нове підприємство.

Маркетинг також дозволяє зрозуміти яким чином виробник, підприємство повинні організовувати процес збуту своєї продукції, як треба проводити просування на ринку нової продукції, будувати стратегію реклами тощо.

Маркетинг дозволяє розраховувати різні варіанти ефективності витрат на виробництво та реалізацію продукції і послуг, визначити, які види продукції продані, якому споживачу та у якому регіоні принесуть найбільшу віддачу на кожну гривню, вкладену у виробництво, транспортування, збереження рекламу та збут.

Маркетинг - це комплекс заходів щодо дослідження всіх питань, пов'язаних із процесом реалізації продукції. Сюди входить:

- вивчення споживачів;

- дослідження мотивів його поведінки на ринку;

- аналіз власного ринку підприємства;

- дослідження продукту (робіт, послуг);

- аналіз форм і каналів збуту (реалізації) продукції;

- аналіз обсягу товарообігу підприємства;

- вивчення конкурентів, форм і рівня конкуренції;

- дослідження рекламної діяльності;

- визначення найбільш ефективних способів просування товарів на ринку;

- вивчення «ніші» ринку - області виробничої чи комерційної діяльності, у який підприємство має найкращі можливості (порівняно з потенційними конкурентами) з реалізації своїх порівнянних переваг для збільшення товарообігу.

Таблиця 17

Виручка від реалізації продукції та послуг по підприємству

Види продукції (послуги)	Кількість продукції, що реалізується, т (послуги)	Реалізаційна ціна 1 т продукції (одиниці послуг) без ПДВ, грн.	Виручка від реалізації продукції (послуг), тис. грн.
1	2	3	4
Продукція І лінії
Борошно вищого ґатунку	34500	5625	194062500
Борошно І ґатунку	22275	3938	87718950
Борошно ІІ ґатунку	-	-	-
Крупа манна	1650	5906	9744900
Висівки	22275	938	20893950
Продукція ІІ лінії
Борошно вищого ґатунку	25300	6099	154304700
Борошно І ґатунку	16100	4270	68747000
Борошно ІІ ґатунку	-	-	-
Крупа манна	1150	1553	1325950
Висівки	13800	1017	14034600
Разом по власній продукції	137500		550832550
Продукція з давальницької сировини (надані послуги)
Борошно вищого ґатунку	11000	650	7150000
Борошно І ґатунку	7000	459	3213000
Борошно ІІ ґатунку	-	-	-
Крупа манна	500	675	337500
Висівки	6000	109	654000
Разом по підприємству	162000		562187050

6. Фінансові результати підприємства. Доход, прибуток і рентабельність

У ринкових умовах метою створення кожного підприємства є отримання прибутку в результаті здійснення його господарської діяльності. Забезпечення безперебійного потоку фінансових ресурсів для виконання підприємством визначених статутних завдань знаходяться в центрі уваги керівників підприємств, власників і господарських партнерів і органів державного управління і контролю. Прибуток є основним джерелом збагачення власників підприємства, розширення і модернізації виробництва.

Отримання прибутку часто визначається як основна мета діяльності кожного підприємства.

Валовий прибуток визначається як різниця між отриманою виручкою і понесеними підприємством витратами за певний період. (Відповідно, збиток підприємства визначається як перевищення суми витрат над сумою виручки, для отримання якого були здійснені ці витрати).

Чистий прибуток визначається як різниця між валовим прибутком та податку на прибуток від звичайної діяльності (в нашому прикладі він складає 25% від суми валового прибутку).

Рівень рентабельності - це відношення прибутку до собівартості реалізованої продукції, виражене у відсотках. Порядок розподілу чистого прибутку підприємства після розрахунку з бюджетом визначається засновницькими документами.

Одна частина прибутку розподіляється між власниками майна (акціонерами), спрямовується на виплату персоналу підприємства, друга - залишається на підприємстві і використовується на інвестиційні потреби та направляється у резервний фонд.

Визначення показників рентабельності.

Найбільш поширеним критерієм оцінки ефективності діяльності підприємства є показник прибутковості або рентабельності. Рентабельність має ряд модифікацій: рентабельність продукції; окремих видів продукції; виробничих фондів; сукупних активів та акціонерного (власного) капіталу.

Рентабельність продукції свідчить про рівень ефективності витрат на її виробництво та реалізацію. Її розраховують за формулою:

Р_п = П_р : С _рп х 100%, (3)

де Р_п - рентабельність реалізованої продукції;

П_р - прибуток від реалізації продукції;

С_рп - повна собівартість реалізованої продукції.

У зарубіжній практиці рентабельність продукції обчислюється як відношення прибутку до обсягу реалізованої продукції. Рентабельність окремих видів продукції визначається за формулою:

Р₁ = [( Ц₁ - С_і) : С₁] х 100%, (4)

де Р₁ - рентабельність і-виду продукції, %;

Ц₁, С₁ - відповідно ціна і повна собівартість і-виду продукції;

Рентабельність виробничих фондів (Р_вф) обчислюється за рівнянням:

Р_вф = П : Ф х 100%, (5)

де П - загальна сума прибутку;

Ф - середньорічний розмір основних виробничих фондів і оборотних коштів, грн.

Рентабельність власного акціонерного капіталу (Р_ва) свідчить про рівень ефективності використання активів, створених за рахунок власних коштів.

Р_ва = П_г : К_в х 100, (6)

де П_г - чистий доход за вирахуванням процентів за кредит, грн.;

К_в - власний (акціонерний) капітал, грн.

Крім того, в даному розділі слід розрахувати критичну межу виробництва в натуральному і грошовому виражені, коефіцієнт маржинального прибутку та коефіцієнт безпеки виробництва (таблиця 18).

Таблиця 18

Розрахунок критичної межі виробництва

Види продукції	Виручка від реалізованої продукції (послуг)тис. грн.	Повна собівартість реалізованої продукції (послуг) тис. Грн.	Валовий прибуток тис. грн.	Рівень рен табель ності %	Податок прибутку (25%),тис грн.	Чистий прибуток, що залишається на підп риємстві тис. грн.
Продукція І лінії
Борошно вищого ґатунку				25
Борошно І ґатунку				25
Борошно ІІ ґатунку				25
Крупа манна				25
Висівки				25
Разом по І лінії				25
Продукція ІІ лінії
Борошно вищого ґатунку				35
Борошно І ґатунку				35
Борошно ІІ ґатунку				35
Крупа манна				35
Висівки				35
Разом по ІІ лінії				35
Продукція з давальницької сировини (надані послуги)
Борошно вищого				35
ґатунку				35
Борошно І ґатунку				35
Борошно ІІ ґатунку				35
Крупа манна				35
Висівки				35
Разом по наданих послугах				35
Разом по підприємству				29

Збільшення обсягу виробництва є важливим чинником зниження собівартості продукції. Ця закономірність покладена в основу аналізу залежності витрат і прибутку від обсягу виробництва, коли необхідно вибрати найкращі варіанти планових рішень. Унаслідок наявності постійних витрат виробництво продукції до певного критичного обсягу є збитковим. Критичний обсяг виробництва називається ще й точкою беззбитковості. За зростання обсягу виробництва частка постійних витрат в їхній загальній величині знижується, зменшуються збитки і після досягнення критичного обсягу виробництво продукції стає рентабельним.

Критичний обсяг випуску певної продукції в натуральному вимірі, починаючи з якого виробництво стає рентабельним можна обчислити за формулою:

N_крит. = (7)

де С _пв - сукупні витрати постійні на виробництво продукції;

Ц - ціна одиниці продукції;

С_зв - витрати змінні на одиницю продукції.

Критичний обсяг виробництва (точку беззбитковості) можна визначити і в грошовому вимірі, що є більш прийнятним для багатопродуктового виробництва.

В_крит. = С_пв : К_м, (8)

де В _крит. - критичний об'єм виробництва в грошовому виразі;

С_пв - сукупні витрати постійні;

К_м - коефіцієнт маржинального прибутку;

К_м визначається за формулою:

К_м = або К_м = (9)

де В - виручка від реалізації продукції, грн.;

С_зв - змінні витрати на реалізовану продукцію;

П - прибуток від реалізації продукції;

Спв - сукупні витрати постійні.

Чим більшим є об'єм виробництва над критичною його величиною, тим вищою є безпека виробництва, яка вимірюється відповідним коефіцієнтом (К_б), який обчислюється за формулою:

К_б = , (10)

де К_б - коефіцієнт безпеки виробництва;

N - фактичний або плановий обсяг виробництва у натуральному виразі;

N_к - критичний обсяг виробництва.

Цей показник можна розрахувати і на підставі вартісного виміру обсягу виробництва продукції:

К_б = (11)

К_б свідчить про те, що зменшення фактичного об'єму виробництва наприклад на 25% (К_б = 0,25) зрівняє його з критичною величиною і в цьому разі підприємство не отримає прибутку. Подальше зменшення об'єму виробництва призведе до прямих збитків.