Размещено на http://www.allbest.ru

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ІВАНА ФРАНКА

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

РЕГУЛЯТИВНА РОЛЬ ЦІННОСТЕЙ

В АДАПТАЦІЇ СИСТЕМИ ЗАЙНЯТОСТІ НАСЕЛЕННЯ

Саєнко Андрій Сергійович

Львів - 1999

Вступ

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до планів науково-дослідної роботи економічного факультету Львівського державного університету імені Івана Франка (теми Еу-270Б “Трудовий потенціал України і його реалізація в умовах розбудови національної економіки”, номер держреєстрації 0197VO18096 та Ес-271Б “Регіональна економічна соціологія”, номер держреєстрації 0197VO17011).

Ступінь наукової розробленості проблеми. Питання, пов'язані з проблемою адаптації системи зайнятості до умов ринкового середовища, висвітлюються та полемізуються на сторінках наукових журналів, зокрема “Економіка України”, “Україна: аспекти праці”, у вісниках та збірниках наукових праць Інституту регіональних досліджень НАН України, а також в інших фахових наукових виданнях. Проблеми безробіття, соціального захисту та зайнятості, використання інтелектуального і трудового потенціалів як найбільш нагальні для сьогодення України постійно піднімаються у загальноукраїнських періодичних виданнях.

Витоки досліджень проблеми впливу національних цінностей на використання людських ресурсів знаходимо у працях класиків економічної теорії У. Петті, Ф. Кене, А. Сміта, Д. Рікардо, Т. Мальтуса, К. Маркса. Важливість національної структури цінностей, ментальності для формування системи зайнятості населення обумовлює необхідність зосередження уваги на вивченні доробку вітчизняних вчених, порівнянні з національної точки зору систем зайнятості різних держав-націй. Важливими для нашого дослідження є праці вітчизняних класиків економічної науки - Михайла Тугана-Барановського та Сергія Подолинського, а також вченого-універсала з питань соціально-економічного поступу Івана Франка.

Різні аспекти проблеми зайнятості населення досліджуються у працях вітчизняних економістів. Зокрема, у наукових роботах Д. Богині, К. Бондарчука, С. Вовканича, М. Долішнього, С. Злупка, Т. Злупка, В. Лагутіна, С. Пірожкова, М. Пітюлича, О. Сологуба та інших вчених обгрунтовуються завдання регулювання та адаптації до ринкового середовища системи зайнятості населення України, її структурної перебудови, ефективного використання трудового потенціалу, стратегії розвитку державної політики зайнятості населення.

Серед зарубіжних вчених, вклад яких у розвиток теорій людських ресурсів та соціально-економічних систем є особливо значним, слід назвати Б. Гаврилишина, Дж. М. Кейнса, А. Маршалла, М. Шніцера.

Зв'язок системи цінностей та економіки визнається як аксіологією, так і економічною теорією. Однак понятійний апарат, система наукових категорій для аналізу взаємозв'язків національних системи цінностей та економіки залишаються неопрацьованими. Зокрема, це стосується проблем використання та визначення соціально-економічної ефективності ціннісних регуляторів системи зайнятості населення.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в обгрунтуванні ціннісного регулювання системи зайнятості населення як ефективного важеля формування національної системи зайнятості України, відповідної ринковому соціально-економічному середовищу.

Для досягнення поставленої мети були поставлені такі завдання:

конкретизувати і доповнити понятійний апарат, необхідний для аналізу ціннісних регуляторів системи зайнятості населення;

на основі дослідження наявних теоретико-методологічних підходів до даної проблеми розкрити взаємовпливи процесів трансформації національної системи цінностей і адаптації системи зайнятості населення до ринкового середовища;

визначити місце ціннісних регуляторів зайнятості у структурі державного регулювання економіки;

проаналізувати ціннісні регуляторти зайнятості за сферами їх дії та функціями;

визначити основні напрямки застосування ціннісних регуляторів зайнятості;

обгрунтувати соціально-економічну ефективність ціннісних регуляторів зайнятості.

Об'єктом дослідження є національна система зайнятості населення України та парадигма цінностей українського суспільства.

Предметом дослідження є теоретичні, методологічні та практичні питання регулятивних ролей цінностей у механізмі адаптації системи зайнятості населення України до ринкового середовища.

Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи є система економічних законів, закономірності та наукові положення, розроблені економічною теорією, концептуальні підходи до проблем зайнятості населення, зокрема положення теорій людського капіталу та трудового потенціалу, екогомології, соціоекономіки, елементи загальної теорії систем, відображені в роботах вітчизняних і зарубіжних вчених-економістів.

Інформаційною базою дослідження є закони України з питань зайнятості та соціального захисту, нормативні документи уряду, а також дані Міністерства статистики, Світового банку, результати українських та іноземних соціологічних емпіричних досліджень, інші публікації й матеріали.

Дослідження проводилось на основі методологічних принципів системного, комплексного, ситуаційного та факторного аналізів, а також з використанням статистичного аналізу, соціологічних методів, векторно-математичних формалізованих моделей.

Наукова новизна одержаних результатів. Теоретичні дослідження дали змогу одержати нові наукові результати, які і виносяться на захист:

вперше обгрунтувано ціннісні регулятори зайнятості як особливий стратегічний механізм державного регулювання економіки;

розроблено наукову концепцію парадигми цінностей та використано її математичну модель для порівняння соціально-економічної ефективності національних систем зайнятості різних суспільств;

сформульовано на основі концепції парадигми цінностей визначення системи зайнятості населення як складної соціально-психологічної системи;

виходячи з трансформаційних процесів в українській парадигмі цінностей, обгрунтовано необхідність формування нового мотиваційного механізму праці як засобу подолання відчуженості від праці та власності;

визначені на основі дуалізму ціннісних орієнтацій власника та найманого працівника найсприятливіші перехідні форми власності для утворення ефективної національної системи зайнятості України;

обгрунтувано соціально-економічну ефективність ціннісного регулювання адаптації системи зайнятості України у ринкове середовище.

Теоретичне і практичне значення роботи полягає у розвитку теорії цінностей на стику з економічною теорією, поглибленні аналізу взаємозв'язків системи цінностей та економічної системи у сфері проблематики зайнятості населення; у можливості використання розроблених теоретичних положень і методичних підходів для вдосконалення засад функціонування державної політики зайнятості та визначення пріоритетів Державної програми зайнятості України. Результати дослідження використовуються у навчальному процесі підготовки фахівців з економіки та соціології Львівського державного університету імені Івана Франка (курси “Основи соціального управління”, “Соціальні цінності та норми”, “Етика бізнесу”).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладалися на засіданнях та наукових семінарах кафедр соціології та економіки підприємства Львівського державного університету імені Івана Франка. Окремі положення доповідалися та одержали позитивні відгуки на науковій конференції “Становлення національної економіки” (Львів, 1995 р.), на Восьмій науковій сесії Економічної комісії НТШ (Львів, 1997 р.), на Звітній науковій конференції Львівського державного університету імені Івана Франка за 1998 рік (Львів, 1999р.), Першому семінарі “Молодь в політичних та економічних змінах України та Польщі” (Львів, 1999 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені у 3 статтях в спеціалізованих наукових виданнях.

Структура роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, які включають у себе дев'ять параграфів, висновків, списку використаної літератури, що налічує 142 найменування та двох додатків. У роботі використано 12 таблиць, 9 рисунків. Обсяг дисертації становить 177 сторінок машинопису.

1. Теоретико-методологічні основи ціннісного регулювання системи зайнятості населення

У вступі обгрунтовується актуальність та ступінь розробленості теми дисертаційного дослідження, визначються його мета та основні завдання, об'єкт і предмет, наукова новизна, теоретичне і практичне значення.

У першому розділі “Теоретико-методологічні основи ціннісного регулювання системи зайнятості населення”, який містить три параграфи, досліджуються методологічні основи взаємозв'язків між адаптацією системи зайнятості населення до ринкового середовища та трансформацією системи цінностей, визначається місце ціннісних регуляторів зайнятості у структурі державного регулювання економікою.

Аналіз трансформаційних процесів в українському суспільстві дає підстави зробити висновок щодо необхідності системних структурних змін, оскільки сучасне суспільство є складною динамічною системою, у якій поєднуються і тісно взаємодіють економічна, політична та культурна соцієтальні системи. Динаміка поступу кожного суспільства відображається у параметрах його ефективності, необхідними передумовами якої є сумісність усіх соцієтальних систем, а саме досягнення ними певного динамічно-рівноважного стану продуктивного взаємовпливу. Це є вагомою підставою для дослідження залежностей між змінами у системі цінностей як стрижневому елементі культури і змінами у соціально-економічній системі зайнятості населення.

У сучасних демократичних суспільствах вплив на економічну систему здійснюється шляхом державного регулювання. Враховуючи це і виходячи із зв'язків соцієтальних систем суспільства, ми схематично виділили (рис. 1) три напрямки впливів, які розкривають предмет нашого дослідження:

безпосередній вплив системи цінностей на систему зайнятості;

формування за допомогою державної політики зайнятості ціннісних орієнтацій у сфері зайнятості, які впливають на неї по напрямку 1);

вплив державної політики на систему зайнятості з безпосереднім використанням ціннісних регуляторів.

Напрямком 4) визначається реалізація усіх заходів державної політики зайнятості. Він включає також напрямки 2) і 3). Проте вагомість впливу національної системи цінностей на економічну систему обумовлює дослідження ціннісних регуляторів системи зайнятості населення як окремого виду регулювання.

Рисунок 1. Функціональні взаємозв'язки соцієтальних систем у сфері регулювання зайнятості населення.

Міждисциплінарний характер проблем ціннісного регулювання зайнятості вимагає уточнення існуючих і введення додаткових наукових понять, використання яких дасть змогу поєднати в аналізі параметри соціально-економічного і культурно-аксіологічного вимірів суспільної реальності.

У даній роботі введена і математично змодельована категорія парадигма цінностей, у межах якої ціннісні орієнтації розглядаються як суб'єктивне сприйняття індивідом об'єктивних цінностей. Сума ціннісних орієнтацій усіх членів суспільства складає “сумарний вектор” у m-вимірному ціннісному просторі, який і визначається як парадигма цінностей даного суспільства.

Теоретично існують три ідеальні парадигми цінностей - індивідуально-конкуренційна, групово-кооперативна та егалітарно-колективістська. У соціально-економічному середовищі може домінувати одна з названих парадигм цінностей або їх різноманітні комбінації, проте жодне суспільство не існує в сучасному світі поза цими парадигмами цінностей.

Відсутність в Україні відповідної сучасним умовам національної парадигми цінностей утворює бар'єр для проведення ефективних соціально-економічних реформ, в тому числі й у сфері зайнятості населення.

Згідно нашого аналізу сприятливий для України напрямок трансформації парадигми цінностей визначається домінуванням групово-кооперативних ціннісних орієнтацій як найбільш відповідних сучасним європейським і світовим тенденціям. Отже, на цей напрямок повинно орієнтуватися і ціннісне регулювання системи зайнятості населення України.

Для розкриття змісту ціннісного регулювання зайнятості населення у роботі запропоноване визначення системи зайнятості населення як складної соціально-психологічної системи, яка включає прийняте у даному суспільстві трактування працівниками та працедавцями (у т. ч. - державою) самого факту зайнятості та дотримання суб'єктами ринку праці відповідних етичних і правових норм у взаємовідносинах. Таким чином, існує взаємозв'язок між системою зайнятості населення і національною парадигмою цінностей, а саме - трактування факту зайнятості суб'єктами ринку праці та державна ідеологія зайнятості відображають ціннісні орієнтації у сфері зайнятості окремої особистості, соціальних груп та суспільних верств.

В результаті проведеного аналізу можемо стверджувати, що:

зміна парадигми цінностей є обов'язковою складовою адаптації системи зайнятості населення України до ринкового середовища;

існує тісний взаємозв'язок між зміною системи зайнятості населення та трансформацією парадигми цінностей, який діє за принципом зворотної пружини, а саме - зміни у системі зайнятості впливають на процеси трансформування відповідних ціннісних орієнтацій, які згодом закріплюють і розвивають ці зміни, - і так далі.

Оскільки адаптація системи зайнятості населення України до ринкових умов є процесом динамічним, зміст її соціально-економічної ефективності полягає у швидкості та в кількісній і якісній результативності адаптаційних процесів. У контексті трансформації парадигми цінностей це означає:

поширення таких перехідних форм зайнятості, які були б прийнятними для сучасного українського суспільства і, одночасно, забезпечили б рух трансформаційних процесів у запланованому напрямку;

підготовка через ідеолого-пропагандистські та навчальні канали суб'єктів ринку праці до сприйняття нових форм зайнятості.

З огляду на макрорівневий характер системи зайнятості населення, єдиним суб'єктом, який має реальну можливість ефективно застосовувати ціннісні регулятори зайнятості, є держава. Виходячи з цього, у нашому дослідженні ціннісні регулятори зайнятості функціонально виділені як окремий метод державного регулювання економіки, який, формуючи ціннісно-орієнтаційну матрицю зайнятості у парадигмі цінностей українського суспільства, здійснює вплив на психологічне підгрунтя усієї системи зайнятості населення. Отже, ціннісне регулювання зайнятості населення України на системному рівні полягає у впливі держави на зміни національної парадигми цінностей в напрямку формування ціннісних орієнтацій, відповідних ефективній системі зайнятості населення. Такі ціннісні орієнтації у роботі визначено як продуктивні.

На підставі проведеного аналізу можна стверджувати, що найважливішим для впровадження ціннісного регулювання зайнятості є початкове зусилля з боку держави у напрямку розвитку продуктивних ціннісних орієнтацій. Цього буде достатньо, щоб ціннісні регулятори стали ефективним інструментом державної політики зайнятості, оскільки в даному випадку спрацьовуватиме ефект “зворотньої пружини” взаємовпливу національної парадигми цінностей та державного регулювання економіки (рис.2). Тому слід наголосити на важливості ціннісного регулювання першочергово для вирішення стратегічних завдань формування ефективної національної системи зайнятості України.

2. Ціннісні регулятори системи зайнятості населення

Другий розділ “Ціннісні регулятори системи зайнятості населення” містить три параграфи. У них аналізуються основні сфери соціально-економічних відносин, в яких діють ціннісні регулятори системи зайнятості населення; визначаються зміст та особливості функціонування ціннісних регуляторів зайнятості у сферах праці та власності.

Виходячи з концепції парадигми цінностей, ціннісні регулятори системи зайнятості населення функціонують в усіх цінностях-вимірах. Проте для ефективного регулювання економіки необхідно визначити лише ті цінності, які є найбільш дотичними до сфери зайнятості. З цією метою у роботі через аналіз процесу “зайнятість” як соціально-економічного явища виділено центральні поняття у сфері зайнятості, які у межах парадигми цінностей є тотожними цінностям-вимірам.

Алгоритмічно “зайнятість” зводиться до набуття певного рівня фахової здатності до суспільно-корисної праці, купівлі-продажу цієї здатності, а також безпосереднього виконання праці (реалізації здатності до праці). Ці процеси відбуваються у середовищі ринку праці, тому особливості системи зайнятості населення визначаються особливостями суб'єктів ринку праці того чи іншого суспільства.

З точки зору ринкових відносин усі особливості суб'єктів ринку праці визначаються статусами цих суб'єктів як власників - продавців або покупців здатності до праці. Таким чином, особливості соціально-економічного явища “зайнятість” у ринковому суспільстві можна описати, виходячи з рядоутворюючих категорій “праця” і “власність”. Складність і багато вимірність соціально-економічних відносин, спричинених ними, утворюють “сферу праці” і “сферу власності”. Поряд з цим, у контексті парадигми цінностей праця і власність розглядаються як окремі цінності-виміри.

Ціннісні орієнтації у вимірах “праця” і “власність” відображають соціально-економічні відносини у цих сферах, в тому числі - особливості системи зайнятості населення даного суспільства у середовищі ринку праці.

Виділивши як протилежні вектори продуктивні і непродуктивні ціннісні орієнтації та державну і приватну форми власності, одержимо ціннісно-орієнтаційну площину, у якій розміщуються моделі різних соціально-економічних систем з відповідними їм типами зайнятості населення.

Невідповідність типу національної системи зайнятості населення принципам задекларованої в Україні соціально-орієнтованої ринкової економіки створює протиріччя, усунення якого є необхідною умовою поступу суспільства. Одним із шляхів вирішення цієї проблеми є формування відповідних соціально-орієнтованій ринковій економіці ціннісних орієнтацій у сферах праці і власності. Для визначення змісту ціннісних регуляторів зайнятості у цих сферах у роботі проаналізовано структуру цінностей “праця” і “власність”.

Головною особливістю цінності “праця” є її двоякість: праця віддавна забезпечує існування людини, тобто є цінністю-засобом для одержання благ, і поряд з цим праця виступає як вища соціальна потреба, термінальна цінність.

Класики економічної теорії приділяли суттєву увагу праці, вбачаючи в ній важливий функціональний елемент соціально-економічної системи. В аксіологічному контексті головним процесом, який забезпечує суспільний поступ, у сфері праці розглядався механізм перетворення цієї двоякої цінності з переважно інструментальної на переважно термінальну. Проте існують суттєві відмінності у визначенні передумов цього перетворення. Зокрема, кардинально різняться в цьому питанні теорії Маркса і Вебера.

Сучасні суспільні науки розглядають працю як один з головних факторів суспільного поступу. Виходячи з цього, домінуючі у суспільстві ціннісні орієнтації у сфері праці є однією з найважливіших детермінант його розвитку.

У роботі показано, що поширення термінального ставлення до праці є передумовою формування продуктивних ціннісних орієнтацій. Тому розвиток термінальної складової цінності “праця” визначається як головний важіль ціннісного регулювання системи зайнятості населення у сфері праці.

Окрім цього у пострадянських суспільствах ціннісними регуляторами системи зайнятості у сфері праці є робоче місце як цінність особливого виду, вагомість якої у ціннісно-орієнтаційній структурі сучасного суспільства постійно зростає, та само зайнятість як важливе для посттоталітарного суспільства ціннісно-орієнтаційне утворення.

Виходячи з необхідності подолання негативних ціннісно-орієнтаційних тенденцій та поширення продуктивних ціннісних орієнтацій як передумови формування ефективної системи зайнятості населення, у роботі обгрунтовано наступні напрямки використання ціннісних регуляторів у сфері праці:

витіснення національною ідеологією “суспільства виробників” споживацького світогляду, що передбачає формування сприйняття праці як вищої потреби, термінальної ціннісної підвалини ефективності суспільства;

заміна просякнутого духом соціального паразитизму пострадянського трактування робочого місця на більш адекватне сучасному ринковому суспільству поняття “місце праці”;

легалізацію і стимулювання само зайнятості як перехідної соціально-психологічної форми адаптації системи зайнятості населення до ринкового середовища в умовах масового прихованого безробіття, значного негативного розриву між рівнем офіційної заробітної плати та реальним прожитковим мінімумом, невідповідності структури робочої сили структурі вакансій.

Само зайнятість неможлива без сформованих у світогляді працівника приватновласницьких ціннісних орієнтацій, які визначають відповідний тип економічної поведінки. Саме у сфері “само найму” відбувається масова трансформація пострадянських найманих робітників у приватних власників.

Як соціально-економічна цінність приватна власність є підвалиною як класичного капіталістичного устрою, так і сучасного демократичного соціально-економічного середовища. Головною її особливістю у сучасному демократичному світі є чітко виражений інституціональний характер власності, сформований передусім на праві приватної власності.

У результаті тривалого панування тоталітарної ідеології в Україні відбувся розрив природного ланцюга відтворення суспільно важливої верстви власників. Втрата специфічної підприємницької культури перетворила людину-власника з активного суб'єкта економічних відносин на їх пасивний об'єкт, що вкрай негативно позначилося на ефективності системи зайнятості населення, призвівши в стратегічному вимірі до деградації економічної культури суспільства. Тому без зміни ціннісних орієнтацій у сфері власності не може відбутися й кардинальна системна трансформація українського суспільства.

Ціннісне регулювання системи зайнятості населення України у сфері власності ми розглядаємо як один із засобів позитивного впливу за допомогою парадигми цінностей на формування ефективної національної системи зайнятості, що означає трансформацію ціннісних орієнтацій стосовно цінності “власність”: 1) в необхідному напрямку, 2) в максимальної кількості суб'єктів відносин власності, 3) в оптимальні терміни та 4) з мінімізацією соціально-економічних втрат.

Ціннісними регуляторами зайнятості у сфері власності є форми власності. Поширення (починаючи із законодавчого закріплення) тих чи інших форм власності стимулює розвиток у суспільстві відповідних ціннісних орієнтацій.

Формування в Україні основ сучасного демократичного суспільства неможливе без масового поширення приватновласницьких ціннісних орієнтацій паралельно з розгортанням процесів роздержавлення та приватизації, поширенням недержавних форм власності.

У контексті ціннісно-трансформаційних проблем адаптації системи зайнятості населення України, найефективнішими формами роздержавлення в умовах перехідної української економіки є такі, які дають можливість психологічного поступового переходу великих кількостей працюючого населення до нової ринкової економічної поведінки. У роботі доводиться, що на сучасному етапі доцільним є поширення в Україні перехідних форм власності, відповідних групово-кооперативним складовим парадигми цінностей, орієнтація на які забезпечує ряд наступних переваг:

відповідність принципу еволюційності трансформаційних процесів;

ціннісно-нормативну адекватність історичним традиціям демократичної економічної поведінки українського народу;

відповідність змін інституту власності сучасним світовим тенденціям.

Теоретичний аналіз, проведений за результатами соціологічних досліджень трудових колективів Львівської обласної державної телерадіокомпанії та Акціонерного товариства закритого типу “Львівський жиркомбінат”, дає підстави стверджувати, що найбільш ефективним ціннісним регулятором системи зайнятості населення України є використання акціонерної форми власності закритого типу, яка, характеризуючись високим ступенем “корпоративності”, “акумулятивності” та “сенсорності”, забезпечує, порівняно з іншими формами власності, найкращий сумарний результат за усіма критеріями адаптації системи зайнятості до ринкових умов, а саме:

сприяє найшвидшому масовому еволюційному поширенню ціннісних орієнтацій та економічних поведінкових навичок приватного власника і, одночасно, суттєво обмежує прояв негативістських психологічних рефлексій минулого щодо “капіталістичних” приватновласницьких цінностей;

забезпечує найкраще локальне поєднання принципів соціальної справедливості та економічної ефективності, - а отже забезпечує мінімізацію соціально-економічних (у тому числі й психологічних) втрат.

3. Прикладні проблеми застосування ціннісних регуляторів системи зайнятості населення України

У третьому розділі “Прикладні проблеми застосування ціннісних регуляторів системи зайнятості населення України”, який включає три параграфи, розкриваються особливості формування продуктивних ціннісних орієнтацій в сучасній українській парадигмі цінностей, визначаються основні шляхи застосування та обгрунтовується соціально-економічна ефективність ціннісних регуляторів системи зайнятості населення.

Враховуючи історичний шлях соціально-економічних змін у ХІХ - ХХ століттях, можна стверджувати, що в сучасній Україні виникло переплетення ціннісних структур трьох епох:

залишкові традиції класичного європейського капіталізму початку ХХ століття помножені на український аграрний традиціоналізм (корпоративізм);

міцно вкорінена у суспільній свідомості та підсвідомості ціннісна структура адміністративно-командної системи;

структура цінностей сучасного західного ринкового середовища, яка швидко поширюється через відкритість інформаційного простору.

Протистояння 2-ї та 3-ї структур цінностей є визначальним вектором напруги у процесі трансформації парадигми цінностей українського суспільства.

Окрім цього, існує суттєва ціннісно-орієнтаційна роздвоєність у сферах праці і власності, породжена комуністичною ідеологією, а саме - збереження віри у патерналізм держави поряд із нехтуванням державними законами. Наслідком цієї специфічної світоглядної роздвоєності є перетворення її в морально виправдану структуру норм суспільного співжиття, що значною мірою визначає засвоєння в процесі виховання засад економічної поведінки.

Таким чином, трансформаційні зміни ціннісно-орієнтаційної системи України у напрямку до ринкового суспільства означають не лише “повернення” типових чи “впровадження” сучасних ринкових ціннісних орієнтацій, а й подолання роздвоєності моральних засад співжиття в сучасному українському суспільстві. Тому ціннісне регулювання системи зайнятості населення є стратегічно важливим для відродження духовності і морального оздоровлення українського суспільства.

У роботі розглянуто сфери суспільної діяльності, у яких використання ціннісного регулювання системи зайнятості населення є функціонально необхідним. Такими сферами на сьогоднішній день є наступні: законодавство, державна ідеологія, загальна освіта, професійна підготовка та перепідготовка кадрів.

Законодавчою підвалиною ефективної трансформації соціально-економічного середовища є конституційне закріплення демократичних свобод у сфері праці, приватновласницьких цінностей і норм. Переходу від виключно адміністративного механізму управління зайнятістю до гнучкого його поєднання з ринковим сприяє радикальна перебудова трудового законодавства, що легітимізує трансформацію всієї системи соціально-трудових відносин. Проте у законодавстві не приділено достатньої уваги такому масовому явищу як приховане безробіття: працюючі на умовах повного і неповного робочого дня віднесені до єдиної категорії зайнятих; існує невизначеність поняття “часткового безробіття”. позитивним моментом є створення в українському законодавстві основних правових форм для функціонування ринку праці, які уже сьогодні діють як ціннісний регулятор у напрямку формування ефективної системи зайнятості населення України.

Соціальна спрямованість макроекономічної політики України є основним принципом, який обумовлює необхідність активної участі держави у регулюванні системи зайнятості населення, визначенні принципів і механізмів реалізації політики зайнятості населення. Виходячи з цього, у роботі доводиться, що формування ефективної національної системи зайнятості повинно стати однією з головних тез національно-державної ідеології, і тоді уся система пропаганди держави працюватиме як ціннісний регулятор у сфері зайнятості.

Потужним інструментом ціннісного регулювання зайнятості населення є система загальної та професійної освіти, де закладаються ціннісно-орієнтаційні підвалини ефективної системи зайнятості населення. Необхідною складовою загальної середньої освіти є не стільки профорієнтація, скільки засвоєння позитивного, термінального ставлення до праці. Школярі можуть не уявляти, ким і де вони будуть працювати, але повинні усвідомлювати як вони повинні працювати. Доцільним є впровадження у загальноосвітніх школах комплексу з чотирьох-п'яти дисциплін, який умовно можна назвати “ціннісно-орієнтаційним трудовим навчанням” (ділова етика, основи приватної власності, фінансового планування, продуктивності праці, соціоекономіки). Впровадження даних предметів дасть змогу закласти основи мобільності майбутніх працівників.

Професійна перепідготовка та профорієнтація є складовими активної політики зайнятості населення України. В якості ціннісних регуляторів зайнятості у професійній перепідготовці слід відзначити “адаптивно-інфраструктурну” підготовку безробітних до “виживання” на ринку праці, освоєння ними нових спеціальностей, навичків для відкриття власної справи. Надзавданням такої перепідготовки є створення з колишнього найманого працівника і сьогоднішнього безробітного свідомого підприємця-виробника, а згодом - продуктивного приватного власника-акціонера. Головним принципом при цьому, витіснивши домінуючу серед зареєстрованих безробітних орієнтацію на одержання тимчасової фінансової компенсації, повинно стати надання можливості працювати через самостворення місця праці (використання державою стихійно діючого ціннісного регулятора - самозайнятості).

Запропоновані заходи як елементи державної політики зайнятості населення України дозволять забезпечити професійну самореалізацію особи і психологічну впевненість людей у власних силах, сприятимуть створенню адаптованого до ринкового середовища соціально-активного трудового потенціалу української нації.

Витрати на фінансування тих чи інших регулятивних заходів повинні обумовлюватись їх соціально-економічною ефективністю. Оскільки головним призначенням ціннісних регуляторів системи зайнятості населення є формування продуктивних ціннісних орієнтацій, у роботі проведений аналіз соціально-економічної ефективності ціннісних орієнтацій за допомогою порівняння двох гіпотетичних ресурсних одиниць - ідеальних потенційних працівників з домінуючими у світогляді відповідно “продуктивними” або “непродуктивними” ціннісними орієнтаціями, а також двох гіпотетичних суспільств - “суспільства виробників” та “суспільства споживачів”.

Згідно проведених розрахунків, соціально-економічна ефективність ціннісних регуляторів системи зайнятості населення у випадку їх повного використання призведе до зростання ВВП не менше, ніж в 1,2 рази. Припустім, трансформаційний перехід України до повноцінного демократичного суспільства триватиме близько 20-ти років. У цьому випадку середній щорічний приріст ВВП, зумовлений дією “продуктивних” ціннісних орієнтацій, складе приблизно один відсоток.

Свідченням доцільності використання ціннісних регуляторів системи зайнятості населення України є те, що витрати на їх впровадження є мінімальними, оскільки в усіх основних напрямках їх використання витрати перекриваються шляхом перерозподілу ресурсів з інших сфер регулювання. Реальне фінансування впровадження ціннісного регулювання зайнятості населення зводиться до організаційних одноразових витрат на переорієнтацію деяких напрямків діяльності ряду державних управлінських та освітніх структур, а також державної служби зайнятості України.

У висновках дисертації узагальнюються основні положення і формулюються підсумки дослідження.

ринковий ціннісний законодавчий

Висновки

Державне регулювання системи зайнятості населення обов'язково повинно враховувати національну культурну і політичну системи, а отже - систему цінностей, що передбачає можливість і доцільність застосування у якості регуляторів системи зайнятості населення елементів системи цінностей.

Існує зв'язок між зміною системи зайнятості населення та трансформацією парадигми цінностей, який діє як зворотна пружина: зміни системи зайнятості населення впливають на зміни і формування ціннісних орієнтацій у сфері зайнятості, які згодом закріплюють і розвивають ці зміни - і так далі.

Ціннісні регулятори системи зайнятості населення є своєрідним суперстратегічним інструментом державного регулювання зайнятості, який усуває першопричину диспропорцій у системі зайнятості населення - невідповідність ціннісних орієнтацій у сфері зайнятості завданням розвитку українського суспільства, на локальному рівні - завданню формування ефективної системи зайнятості населення України.

Зміни у сферах соціально-економічних відносин власності і праці є ключовими для утвердження ефективної системи зайнятості населення України, отже ціннісні орієнтації у цих сферах є найважливішими у регулюванні адаптації системи зайнятості населення України до умов ринкового середовища.

Загальним стратегічним напрямком використання цінніних регуляторів системи зайнятості населення України є розвиток продуктивних ціннісних орієнтацій.

Головним важелем ціннісного регулювання зайнятості у сфері праці є збільшення ваги термінальної складової в структурі цінності “праця”.

В якості ціннісного регулятора зайнятості населення в умовах трансформації українського суспільства найбільш ефективною перехідною формою власності є акціонерна форма власності закритого типу, яка характеризується високим ступенем “корпоративності”, “акумулятивності” та “сенсорності”.

Сферами суспільної діяльності, у яких необхідно використовувати ціннісні регулятори зайнятості, є законодавство, державна ідеологія, загальна освіта, професійна підготовка та перепідготовка.

Згідно проведених розрахунків соціально-економічна ефективність ціннісних регуляторів системи зайнятості населення України у випадку їх повного використання призведе до зростання ВВП не менше, ніж в 1,2 рази.

Свідченням соціально-економічної ефективності використання ціннісних регуляторів зайнятості населення України є мінімальні витрати на їх впровадження, оскільки в усіх основних напрямках ціннісного регулювання системи зайнятості відбувається перерозподіл ресурсів з інших сфер регулювання.

Підсумовуючи наш аналіз, ми стверджуємо наступне:

використання ціннісних регуляторів системи зайнятості населення є необхідним та стратегічно доцільним для українського суспільства, яке перебуває у стані кардинальної системної трансформації, оскільки дасть змогу забезпечити ефективніше використання трудових ресурсів і зростання соціально-економічної ефективності суспільства в цілому;

соціально-економічна ефективність ціннісного регулювання системи зайнятості населення є достатньою підставою для його впровадження як складової політики зайнятості населення України.

Література

Саєнко А.С. Парадигма цінностей як відображення трансформації соціально-економічного середовища // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук.-прикл. пр. № 4 - Львів: Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. - № 329. - 1998. - С. 277 - 285.

Саєнко А.С. Переваги акціонерної форми власності в умовах трансформації структури цінностей посттоталітарного суспільства // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук.-прикл. пр. № 5 - Львів: Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. - № 368. - 1999. - С. 193 - 199.

Саєнко А.С. Соціально-економічна ефективність ціннісних регуляторів системи зайнятості населення // Менеджмент та підприємництво в Україні: етапи становлення і проблеми розвитку: Зб. наук.-прикл. пр. № 6 - Львів: Вісник Державного університету “Львівська політехніка”. - № 369. - 1999. - С. 193 - 196.

Размещено на Allbest.ru