Корпоративно-соціальна відповідальність

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти та науки України

Контрольна робота Корпоративно-соціальна відповідальність

Зміст

1. Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера з КСВ в компаніях

2. Розвиток партнерства з місцевою владою та громадою. Участь кампаній у життєдіяльності громад

3. Стисла характеристика підприємства, страхової компанії, банку або фінансової установи (форма власності, структура керівництва, основні напрямки діяльності)

4. Характеристика корпоративної соціальної відповідальності підприємства або установи. Загальна характеристика "Прикарпаттяобленерго"

Використана література

1. Статус, основні функції, кваліфікація, типові обов'язки, професійні стандарти менеджера з КСВ в компаніях

З поглибленням історичного розподілу праці, виникненням необхідності розчленування його на часткові процеси з'явилася об'єктивна потреба координувати та поєднувати ці часткові процеси в організаційних системах - підприємствах, фірмах, банках, організаціях, галузях і керівництво ними стало обов'язковою нормою організації групової та колективної діяльності людей. З розвитком продуктивних сил суспільства інтерес до управління зростав. І тому виникнення та розвиток управління треба вважати як об'єктивний, необхідний наслідок перетворення індивідуальних виробничих процесів у колективну суспільну працю.

У широкому розумінні, управління - це цілеспрямована координація суспільного процесу відтворення, що охоплює управління матеріальними об'єктами, процесами і людьми.

Роль управління зростає у зв'язку з розвитком зовнішньоекономічних зв'язків, створенням спільних підприємств і корпорацій, інтеграцією держави та окремих її складових у міжнародну кооперацію розвитку фірм як управлінської діяльності в сучасних умовах є менеджмент. Термін "менеджмент" походить від англійського і означає управляти, керувати, стояти на чолі, завідувати, вирішувати проблему.

Менеджмент як сучасна система управління фірмою, підприємством, діючих в умовах ринкової економіки, пропонує створення умов, необхідних для їх ефективного функціонування і розвитку виробничо-господарської діяльності. менеджер корпоративний соціальний

Менеджер з КСВ в компаніях повинен знати міжнародні та вітчизняні стандарти і програмні документи щодо соціальної відповідальності, законодавство України та нормативні акти, що регламентують підприємницьку діяльність, соціальні та трудові відносини; умови та особливості конкурентоспроможного функціонування підприємств різних форм власності; стан і розвиток світової та вітчизняної економіки; напрямки інноваційної та інвестиційної політики; методологію аналізу ринкового середовища на мікроекономічному рівні; основні напрями маркетингової діяльності; взаємозв'язок елементів внутрішнього та факторів зовнішнього середовища підприємства; екологію, перспективи та світові тенденції розвитку технології галузі; порядок встановлення господарських зв'язків, методи комплексної діагностики фінансово-господарської діяльності підприємства, функції та методи управління, теорію управлінських рішень та комунікацій, управління персоналом, психологію управління, конфліктологію, інформаційні технології менеджменту, загальне управління якістю, статистичну звітність, загальні закономірності взаємодії бізнесу та суспільства; ґенезу концепції корпоративної соціальної відповідальності (КСВ), роль і місце етики бізнесу системи КСВ; етичні стандарти міжнародного бізнесу; склад соціальних інвестицій; механізм економічного регулювання корпоративної соціальної відповідальності; міжнародні стандарти щодо соціальної звітності; вимоги до змісту та структури корпоративних соціальних звітів; діловодство.

Стратегія. Розробляє стратегію організації у сфері корпоративної соціальної відповідальності (КСВ) у відповідності до наданих повноважень і виділених ресурсів. Максимально враховує очікування заінтересованих сторін. Аналізує нефінансові ризики, пов'язані з діяльністю організації, та розробляє заходи щодо їх попередження. Розробляє та впроваджує систему моніторингу ефективності діяльності організації у сфері КСВ.

Програми. Розробляє щорічні програми з КСВ, включно з комунікаційними планами та бюджетами. Впроваджує проекти в рамках затвердженої стратегії та програм. Координує розробку та впровадження ініціатив підрозділів організації у сфері КСВ.

Внутрішнє консультування. Надає фахівцям структурних підрозділів організації методичну і консультаційну підтримку, які допоможуть їм вести діяльність підрозділів у відповідності до принципів сталого розвитку.

Взаємовідносини із стейкхолдерами. Відповідає за побудову конструктивних відносин та активне спілкування із внутрішніми (співробітники організації) та зовнішніми сторонами (профспілки, місцеві громади, органи влади й місцевого самоврядування, громадські організації тощо), сприяє формуванню та підтримці позитивного іміджу організації.

Поширення інформації. Забезпечує поширення інформації, пов'язаної з програмами корпоративної соціальної відповідальності, з використанням усіх доступних каналів комунікації. Забезпечує підвищення рівня поінформованості громади про прихильність організації принципам корпоративної відповідальності.

Соціальна звітність. Відповідає за підготовку соціального звіту (звіту про сталий розвиток). Забезпечує відповідність звітності щодо нефінансових аспектів діяльності організації з фінансовою та іншою звітністю організації.

Кваліфікаційні вимоги. Повна або базова вища освіта з напрямів "Менеджмент", "Економіка та підприємництво" (бакалавр або спеціаліст). Або післядипломна управлінська освіта після вищої освіти з інших напрямів. Стаж роботи в галузі управління за професією: для спеціаліста - без вимог до стажу, для бакалавра - 2 роки.

Аналізуючи рівень поінформованості керівників провідних підприємств України про корпоративну соціальну відповідальність (КСВ) та соціальну відповідальність (СВ), необхідно відмітити, що в цілому по країні цей рівень значно не змінився. Чим більше підприємство (велика чисельність працівників та значні прибутки), тим вище рівень інформованості про КСВ та СВ.

Необхідно відмітити наступні аспекти становлення КСВ в Україні:

1. Недостатня увага звертається одному з найважливіших аспектів " сумлінного" ведення бізнесу, а саме відкритість компанії (доступність до інформації про діяльність підприємства).

2. Екологічному та соціальному аспекту КСВ приділяється все більше уваги.

3. Аналізуючи основні чинники які є визначними стимулами для впровадження КСВ компаніями України, необхідно відмітити, що на першому плані стоять моральні міркування (61%) і внутрішнє спонукання (52%). Досить вагомою є частка таких чинників, як: зростання продажів компанії, копіювання дій конкурентів та запит з боку органів місцевої влади.

Внутрішня політика корпоративної соціальної відповідальності українських компаній спрямовується, в першу чергу, на трудові практики і заходи із захисту здоров'я і безпеки споживачів.

Питання, що складають суть соціальної відповідальності, відображають очікування суспільства в конкретний момент часу і, отже, постійно змінюються разом з проблемами суспільства і його очікуваннями, таким чином організації теж мінятимуться для вирішення цих проблем. Важливою характеристикою соціальної відповідальності є бажання організації бути відповідальною і підзвітною за вплив її діяльності і рішень на суспільство і довкілля. Це передбачає прозорість і етичну поведінку.

2. Розвиток партнерства з місцевою владою та громадою. Участь кампаній у життєдіяльності громад

Відповідно до ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальна громада - це жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр. Територіальна громада - первинний суб'єкт місцевого самоврядування. Вона має право вирішувати будь-яке питання, віднесене Конституцією та законами України до відання місцевого самоврядування. Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Свої повноваження територіальна громада здійснює як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування - перш за все через місцеві ради, які складаються з обраних населенням відповідної території депутатів, а також через сільських, селищних і міських голів, також обраних громадою.

У різних країнах участь бізнесу в розв'язанні соціальних проблем територіальних громад або жорстко регулюється чинним законодавством, або здійснюється самостійно під впливом спеціально встановлених стимулів і пільг на основі традицій доброчинності та соціальної етики. В Україні цей процес щойно на початковому етапі свого розвитку і відбувається в умовах панівних позицій держави та вкрай слабкого розвитку інститутів громадянського суспільства. Щоб забезпечити якісну взаємодію, органи місцевого самоврядування мають отримати належну законодавчу базу, щоб на основі координації зусиль доброчинної діяльності бізнесу та цільового використання статей місцевого бюджету поетапно розв'язувати проблеми утилізації відходів, зменшення рівня забруднення довкілля і інші. Соціальна взаємодія бізнесу і місцевого самоврядування дає можливість на кожній території створити регульовану систему корпоративної соціальної відповідальності.

Соціально відповідальний бізнес слідуючи передовій практиці соціальної відповідальності, розуміє і розділяє проблеми регіонів і їх жителів і вважає за необхідне брати участь у вирішенні територіальних проблем. Соціально відповідальний бізнес вважає продуктивнішим керуватися не філантропічними міркуваннями, а прагнути вирішувати проблеми системно. Тому він обирає шлях соціального інвестування - підхід, органічний для бізнесу, націленого на здобуття конкретних результатів.

Під соціальними інвестиціями розуміємо фінансування суспільно значимих соціальних проектів і програм, які: мають стратегічний характер, тобто пропонують комплексні рішення з врахуванням перспективних завдань; створюють нові можливості, якими можуть скористатися максимальне число жителів міст і сіл; покращують якість життя населення; отримують підтримку основних зацікавлених сторін, яка може виражатися в безпосередній участі в проекті, співфінансуванні і інших формах.

Ціль системного підходу до соціальних інвестицій - забезпечити сприятливе соціально-економічне середовище для стійкого розвитку бізнесу.

Принципи:

- обґрунтованість стратегій соціально-економічного розвитку територій і їх націленість на довгостроковий результат;

- усвідомлення кожною із сторін своєї частки відповідальності за стійкий розвиток територіальних громад;

- прямий зв'язок програм взаємодії з місцевими співтовариствами із стратегічними питаннями розвитку бізнесу і з думками жителів регіонів присутності;

- відвертість, діалог і взаємодія;

- ефективність соціальних інвестицій, їх відповідність масштабам і перспективам розвитку бізнесу підприємств.

Пріоритетні напрями системного підходу до соцінвестицій:

- сучасна освіта;

- охорона здоров'я;

- культурне надбання і розвиток;

- енергоефективність;

- розвиток бізнес-середовища.

Найбільша британська незалежна дослідна агенція MORI 1999 року на підставі проведених досліджень соціально відповідального бізнесу стверджувала, що компанія, яка відома своєю участю в реалізації життєво важливих соціальних проектів, заощаджує від 20 до 40% коштів, потрібних для просування своїх товарів чи послуг.

З метою розбудови позитивних відносин з громадою та реалізації системного підходу до вирішення соціальних проблем підприємством здійснюються наступні заходи:

- конструктивний діалог з представниками місцевої влади;

- розроблення і затвердження на сесіях міських рад стратегічних планів економічного розвитку міст з вказівкою джерел фінансування і термінів реалізації проектів;

- створення комітетів з управління реалізацією стратегічних планів економічного розвитку міст і положення про моніторинг стратегічних планів;

- створення офіційних інформаційних сайтів в містах, де розташовані підприємства.

Реалізація вищеназваних заходів дозволяє впроваджувати таку форму взаємодії з місцевою владою як соціальне партнерство, яка дозволяє збалансувати інтереси бізнесу і громади.

Співпраця бізнес-структур з неурядовими організаціями.

НУО - це громадське об'єднання індивідів або груп, яке бере участь у суспільній діяльності. Міжнародні неурядові організації поширюють свою діяльність за межі державних кордонів. Найвідоміші правозахисні НУО: Amnesty International (Міжнародна амністія), Human Rights Watch (Нагляд за правами людини), International Commission of Jurist (Міжнародна комісія юристів) і Minority Rights Group (Група захисту прав меншин).

За визначенням Світового банку, НУО - це приватні організації, які ведуть діяльність, спрямовану на полегшення страждань людей, відстоюють інтереси бідних, захищають оточуюче середовище, надають основні соціальні послуги чи здійснюють розвиток громад.

У широкому значенні слова, термін НУО можна вживати відносно будь-якої неприбуткової організації, яка не залежить від влади. Визначальними характеристиками НУО є альтруїзм та добровільність.

На думку Кофі Аннана, Генерального секретаря ООН, XXI століття стане епохою НУО. Чому? Бо НУО мають сильні зв'язки з місцевими громадами та здатність викликати відчуття господаря серед громад що приводить до збільшення можливостей їх розвитку. Завдяки здатності швидко реагувати на нові обставини, експериментувати, застосовуючи інноваційні підходи, вони можуть розпізнати та озвучити виникаючі проблеми, вони чують ті думки людей, які без них залишились би без уваги. НУО можуть виступати посередниками між двома сторонами, беруть на себе довготривалі зобов'язання та схильні до сталого розвитку.

Однак, обмежені технічні і відносно невеликі ресурсні можливості, обмежені перспективи розвитку, слабка організація та менеджмент заважають НУО в Україні успішно розвиватися та вирішувати нагальні проблеми. Через свою добровільну основу участі у НУО можуть виникати проблеми мотивації, цілей та завдань, а також відповідальності за вплив тої політики та позиції, якої вони дотримуються.

Неурядові організації усвідомлюють, що кожна з них сама по собі вирішити ці проблеми не зможе. Тому вони прагнуть об'єднатися в асоціації, єдині мережі НУО. Також НУО намагаються виробити спільні цінності, які породжують спільні цілі. Як відомо, разом легше досягати єдиної мети.

Програми партнерства з неурядовими організаціями та громадськими групами можуть помітно вплинути на поліпшення середовища, в якому функціонує компанія. Власне, коли компанії залучають НУО до вирішення питань, важливих для бізнесу, починається партнерство. Не можна відкидати партнерство як неефективний засіб і трату часу лише через небажання вчитися працювати із "незручними" партнерами.

Основними формами партнерства є:

1) організація діалогу з групами впливу [передусім із партнерськими організаціями],

2) створення дорадчих органів із представників різних груп впливу.

Прикладів, коли таке партнерство могло б бути корисним, може бути безліч. Чого вартує проект водопостачання у Львові. У Львові немає цілодобового постачання води. Світовий Банк, уряд Швеції та місцева влада виділили фінансування на здійснення широкомасштабного проекту забезпечення водопостачання Львова. Однією з умов було підвищення тарифів на воду. Міська Рада затвердила нові тарифи, роботи почалися, але за деякий час розпочались протести людей похилого віку перед міськдержадміністацією. Датська фірма, яка виграла тендер на проведення робіт, зазнала значних збитків, як і Львівводоканалтрест, від простоїв і перебоїв у роботі. Залучення ініціативної групи протестантів до підготовки змін до тарифів могло б зекономити компаніям, залученим до проекту, значні кошти. Відвертий діалог про підвищення тарифів із групами людей, яких ці зміни безпосередньо торкнуться, прискорив би процес і дозволив би уникнути протистояння з місцевою громадою. Відсутність діалогу з місцевою громадою стала критичною помилкою.

Як бачимо, партнерство стосується не лише великих НУО, але й ініціативних груп людей, місцевої громади або навіть уряду. Великі підприємства можуть досягти значного ефекту у вирішенні своїх соціальних та екологічних проблем. Часом необхідна мобілізація усіх груп для вирішення масштабних питань. Наприклад, зважаючи на розміри соціальних та екологічних проблем у місцях скупчення гірничих підприємств в Україні, лише спільні зусилля компаній, населення, НУО, місцевої влади та уряду здатні виправити ситуацію.

Проте, навчитися співпрацювати з іншими організаціями, які часом є протилежними за логікою та методами діяльності, складно. Програми волонтерства працівників компаній можуть бути одним зі способів вирішення. Програми, коли працівники компанії мають можливість працювати у робочий час у проектах НУО або у соціально значущих ініціативах, є особливо популярними у США. Вже доведено їхню ефективність. Зважаючи на давні традиції суботників, програми волонтерства можуть стати реальним утіленням КСВ в Україні.

В рамках стратегії КСВ компанії потрібно аналізувати, що роблять інші підприємства, в т.ч. конкуренти і чого вони не роблять. Часом потрібно скерувати зусилля на вирішення тої проблеми, де інші ще не доклались або з'єднати зусилля з іншими підприємствами, щоб досягти найбільшої віддачі від вкладеного часу, фінансів та інших ресурсів.

Цікавим прикладом може стати програма для компаній туристичної галузі, яку нещодавно заснував Міжнародний Форум Лідерів Бізнесу у Великобританії. Зважаючи на те, що туризм є найбільшою галуззю світової економіки, важливість цієї ініціативи не підлягає сумніву. А якщо зважити на зростання ролі туризму в Криму та в районі Карпат, ця ініціатива може допомогти компаніям і місцевій владі визначити механізми, придатні для українських умов. Якщо ми не хочемо спотворити природне середовище Криму та Карпат, слід думати про сталий економічний розвиток цих регіонів уже зараз. І краще вчитися на чужих помилках, ніж робити власні.

3. Стисла характеристика підприємства, страхової компанії, банку або фінансової установи (форма власності, структура керівництва, основні напрямки діяльності)

Стисла характеристика діяльності супермаркета "Абсолют".

Торгівельне підприємство "Ліа" утворює в процесі своєї діяльності сукупність сфер функціонування, яка визначає стратегію діяльності та розвитку підприємства. До найбільш визначальних юридичних актів, що впливають на механізм його функціонування, є Закон України "Про підприємства в Україні", Статут підприємства та колективний договір, узгоджений з чинним законодавством. Закон "Про підприємства в Україні" регламентує діяльність різних видів підприємств і визначає головні види та форми їх організації, правила створення і ліквідації.

Фірма "Ліа" має ряд структурних підрозділів функціонального призначення: магазини "Абсолют" - філії в містах Луганської області. Супермаркет "Абсолют" являє собою стаціонарне роздрібне підприємство торгівлі і є структурним підрозділом мережі супермаркетів луганського об'єднання ТОВ ВКФ "Ліа" ЛТД в м. Рубіжне.

Супермаркет "Абсолют" являє собою стаціонарне роздрібне підприємство торгівлі і є структурним підрозділом мережі супермаркетів луганського об'єднання ТОВ ВКФ "Ліа" ЛТД. Був відкритий 24 квітня 2004 року шляхом розширення торгівельної мережі. Він розташований за адресою: Україна, м. Рубіжне, вул. Леніна, 38.

Супермаркет "Абсолют" є магазином місцевого значення, котрий реалізує товари через спеціалізовані секції та відділи, на які поділена торгівельна зала, а також виконує ряд додаткових послуг, що включають: зважування, нарізку, пакування товарів, в тому числі, надання консультацій з питань щодо наявної продукції та методів обслуговування в супермаркеті тощо. Додаткові послуги покупцям надає торгівельний персонал (працівники, кожен з яких закріплений за окремим відділом чи секцією). Для раціонального розподілу обов'язків та якісного прийняття управлінських рішень в магазині застосовують лінійно-функціональну (змішану) організаційну структуру управління. У супермаркеті "Абсолют" вона, як і будь-яка інша система внутрішнього порядку, забезпечує чітке планування діяльності магазина за рахунок координації роботи всіх його елементів.

Організаційна структура управління змішаного типу - універсальна, оскільки вона є синтезом лінійної структури, характерної для дрібних підприємств з послідовною підпорядкованістю, та функціональної, яка забезпечує безпосереднє керівництво на всіх рівнях за допомогою існуючих функціональних підрозділів, згідно зі схемою.

Схема управління ТОВ ВКФ "Ліа" ЛТД філії "Абсолют":

Керівником є керуючий супермаркету, в м. Рубіжне ним є Силка О.Д. Співвідношення чисельності персоналу по категоріях функціонального розподілу праці:

управлінський персонал (директор, заступник директора, адміністратори, товарознавці, завідуючі відділами, бухгалтери та ін.) - 82 чол. (5%);

основний (торгово-оперативний) персонал (працівники, зайняті обслуговуванням покупців в торговому залі - продавці, контролери-касири, касири) - 1313 чол. (80%);

допоміжний персонал (забезпечує обслуговування основного персоналу, а також підтримуючий належне санітарно-гігієнічний стан супермаркету - робітники, прибиральники, електромонтери, техніки і ін.) - 246 чол. (15%)

У відповідності до санітарних норм, всім працівникам супермаркету, окрім охоронців, видають спецодяг. Для супермаркета "Абсолют" є характерною форма зеленого кольору з фірмовою емблемою. До комплекту спецодягу входять:

для адміністраторів, менеджерів, комірників - жилетка;

для продавців і касирів - сорочка, жилетка, кепка;

для працівників кухні - сорочка, штани, фартух, головний убір.

Згідно з регламентом робочий день починається о 8.00 і закінчується о 22.00. Впродовж дня всі працівники супермаркету "Абсолют" мають дві перерви: перша - о 12-ій годині (30 хвилин) і друга - о 16-ій годині (20 хвилин).

Супермаркет "Абсолют" будувався саме в розрахунку на великий відсоток системи самообслуговування покупців. Значний економічний ефект при самообслуговуванні досягається за рахунок збільшення пропускної спроможності магазину, зростання його товарообігу і валового доходу, відчутного скорочення чисельності торгових працівників і підвищення продуктивності їх праці, зниження рівня витрат обігу. До числа переваг методу самообслуговування слід зазначити його універсальність.

В супермаркеті "Абсолют" здійснюється продаж товарів з відкритим викладенням, що забезпечує вільний доступ покупців до всіх товарів. Функції продавця при цьому методі продажу зводяться до консультування покупців і здійснення операцій по відпуску товарів. В порівнянні з продажем товарів через прилавок цей метод зручний тим, що знайомитися з товаром можуть одночасно декілька покупців. Це прискорює процес продажу і збільшує пропускну спроможність магазину. Це особливо важливо у передсвяткові дні, коли потоки покупців зростають в десятки разів.

Раціональна організація праці робітників супермаркету не можлива без нормування витрат часу на виконання торгово-технологічних операцій. Робочий день працівників складається з часу роботи і перерв. Час роботи затрачується на виконання підготовчо-заключних, основних і допоміжних операцій.

Супермаркет "Абсолют" співпрацює з дрібними приватними підприємцями, які виконують роль постачальників товарів, а також з великими, представниками яких є торгівельні дома та фірми.

Покупцям в супермаркеті надаються додаткові послуги: нарізка гастрономічних товарів, які продаються за вагою, чистка свіжої риби, зважування товарів (овочі, фрукти, напівфабрикати), упаковка куплених товарів.

Висновок

Для ефективного здійснення торгівельного процесу в супермаркеті "Абсолют" необхідні: організація торгівельних та складських операцій, налагодження зв'язків з постачальниками товарів, організація сервісного і торгівельного обслуговування покупців тощо. Не менш суттєвим є вміння керувати запасами підприємства, тобто передбачати наявність продукції в потрібному асортименті, кількості та якості, уникаючи при цьому його відсутності чи надлишку на складі, що призводить відповідно до незадоволеності споживчого попиту або до псування товарів.

Товарознавці як організатори торгівлі розробляють та впроваджують прогресивні форми торгівлі і товаропросування, механізацію трудомістких процесів, методи зберігання продовольчих товарів та зниження природних втрат на складах і в торгівельних залах.

Отже саме товарознавцям належить провідна роль в боротьбі за підвищення якості процесу товаропросування в магазині за допомогою налагодження зв'язків з постачальниками та уникнення проблем відсутності або надлишку товарів на полицях супермаркету.

Вся торгівельна робота в супермаркеті "Абсолют" проходить на досить високому рівні. Площа торгівельного залу використовується раціонально, дотримується товарне сусідство при розміщенні товарів з різними споживчими властивостями. Покупцям надаються додаткові послуги, які також додають стимул і заохочують їх ще не один раз завітати до супермаркету і придбати товари.

Супермаркет "Абсолют" має добре налагоджені відносини із постачальниками товарів та посередниками. Якість товарів висока, що приваблює більшу кількість споживачів.

Підприємство проводить хорошу рекламну та сервісну політику. Ефективно проводиться рекламно-інформаційна діяльність у вигляді вивісок, оформлення вітрин, викладки товарів. Також протягом цілого робочого дня по радіо звучить реклама для відвідувачів супермаркету.

4. Характеристика корпоративної соціальної відповідальності підприємства або установи. Загальна характеристика "Прикарпаттяобленерго"

"Прикарпаттяобленерго" займає на теренах Івано-Франківщини монопольне становище. Підприємство постачає електроенергію більше півмільйону споживачів. Саме тому "Прикарпаттяобленерго" вважає, що корпоративна соціальна відповідальність (КСВ) - це необхідна умова для ведення потужного фінансово прибуткового бізнесу, що призводить до сталого розвитку як компанії, так і регіону в цілому.

Корпоративна соціальна відповідальність "Прикарпаттяобленерго" та її принципи.

Для "Прикарпаттяобленерго" корпоративна соціальна відповідальність - це щоденна добровільна робота компанії, спрямована на взаємодію з усіма заінтересованими сторонами Прикарпаття задля розвитку довірливих відносин.

У своїй корпоративній соціальній відповідальності Прикарпаттяобленерго дотримується наступних принципів:

Ш прозорість - відкритість по відношенню до власної діяльності, надання достовірної інформації про компанію в доступній і повній мірі;

Ш підзвітність - готовність компанії звітувати щодо впливу своєї діяльності на суспільство і довкілля;

Ш діалог (взаємодія) із заінтересованими сторонами з метою надання інформації та роз'яснення рішень компанії. Діалог зі стейкхолдерами відбувається на засадах повної інформаційної відкритості та структурованого інноваційного підходу;

Ш етична поведінка - поведінка, яка відповідає прийнятим принципам корпоративної культури і узгоджена з міжнародними нормами поведінки;

Ш дотримання міжнародних норм - норм, що є загальноприйнятими і засновані на визнаних нормах міжнародного права;

Ш дотримання законів України.

Прагнення з КСВ.

Протягом трьох наступних років (2011 - 2014) "Прикарпаттяобленерго" в розрізі своєї стратегії розвитку і планів щодо секторального лідерства визначила 5 ключових прагнень з корпоративної соціальної відповідальності, про які компанія буде інформувати свої заінтересовані сторони, а також щорічно звітуватися щодо їх виконання.

- бути кращою компанією для своїх працівників;

- бути кращою компанією для громади Івано-Франківщини;

- бути кращою "безпечною" компанією;

- бути кращою еко-компанією;

- бути кращою компанією для своїх клієнтів.

Структура управління корпоративною соціальною відповідальністю в компанії.

Структура управління КСВ в компанії розділена на три рівні: управлінський, стратегічний і практичний.

Управлінський рівень. Відповідальним за розробку та впровадження політики і програм з КСВ є Голова Правління. Політика, а також програми з впровадження КСВ (наприклад, програма "Банк Ідей", природоохоронні програми) затверджуються на рівні Голови Правління.

Стратегічний рівень. Питання стратегічного характеру та результати впровадження політики і програм з КСВ розглядаються та погоджуються Групою стратегічного планування (ГСП), не рідше один раз на рік.

Практичний рівень. Питання реалізації політики і програм з КСВ розглядаються раз на півроку групою з корпоративної соціальної відповідальності, яка створюється наказом Голови Правління.

До групи з КСВ входять представники компанії, відповідальні за:

- юридичні питання;

- діяльність профспілки та громадської приймальні;

- перспективний розвиток компанії;

- роботу із клієнтами;

- інформаційну політику;

- соціальне забезпечення працівників;

- розвиток та навчання персоналу;

- охорону праці;

- екологічний напрямок;

- популяризацію спорту;

- популяризацію дитячої електробезпеки тощо.

Комунікації з КСВ.

Пріоритети і програми ПАТ "Прикарпаттяобленерго" з КСВ включають їх розповсюдження як в середині компанії, так і ззовні.

Інструментами внутрішньої комунікації щодо пріоритетів Політики та програм компанії з КСВ є:

- включення інформації про КСВ до Кодексу корпоративної культури компанії;

- розміщення інформації про політику з КСВ та колективний договір на внутрішній сайт компанії (внутрішній навігатор ресурсів);

- запровадження у внутрішній корпоративній газеті окремої колонки з КСВ;

- презентація політики для членів ГСП та директорів філій, постійне інформування працівників;

- включення інформації про політику з КСВ в інструктаж нових працівників компанії;

- розробка і створення ініціативного центру для персоналу, що допоможе запроваджувати нові ідеї працівників з КСВ;

- впровадження тематики з КСВ в корпоративні заходи компанії.

Інструментами зовнішньої комунікації щодо пріоритетів Політики та програм компанії з КСВ є:

- підготовка звіту з корпоративної соціальної відповідальності, розпочинаючи з 2012 року;

- створення та постійне оновлення розділу "Корпоративна соціальна відповідальність" на сайті компанії, де розміщуються політика компанії з КСВ та інші документи з КСВ;

- включення інформації про КСВ в бюлетень "Справи енергетичні", який розповсюджується серед партнерів компанії;

- висвітлення результатів проектів з КСВ у ЗМІ;

- включення окремих слайдів щодо політики компанії з КСВ до зовнішніх презентацій.

Висновок

Отже, "Прикарпаттяобленерго" будує свою політику корпоративної соціальної відповідальності з метою створення можливості для діалогу між компанією та заінтересованими сторонами. Діалог з ними відбувається на засадах повної інформаційної відкритості та структурованого підходу, інноваційним прикладом якого можна вважати діяльність громадської приймальні компанії.

Використана література

1. Котлер Ф., Корпоративна соціальна відповідальність. Як зробити якомога більше добра для вашої компанії та суспільства / Пер. з англ. С. Яринич. - К.: Стандарт, 2005. - 302 с.

2. Лазоренко О. "Корпоративна соціальна відповідальність в Україні: експертна думка: зб. статей та рекомендацій" /- К. : Стилос, 2007.

3. Лазоренко О., Колишко Р., та ін. Посібник із КСВ. "Базова інформація з корпоративної соціальної відповідальності" / - К.: Видавництво "Енергія", 2008

4. Петроє О.М. Соціальний діалог як інструмент формування корпоративної політики сучасних підприємств в Україні: навч. посіб. / О М. Петроє. -К.: Центр учбової літератури, 2008. - 60 с.

5. Соціальна відповідальність бізнесу в Україні: розуміння та впровадження. - К: 2005.- 48 с.

6. Кричевский Н.А., Гончаров С.Ф. - "Корпоративная социальная ответственность", 2007.

7. Михайлова Л.І. Управління персоналом: Навчальний посібник. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 246 с.

8. Мурашко М.І. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник. - К. : Знання, 2006. - 311 с.

9. Осовська Г.В. Менеджмент організацій: Навчальний посібник. - К. : Кондор, 2005. - 853 с.

Размещено на Allbest.ru