Вибір та обґрунтування інноваційної стратегії підприємства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вибір та обґрунтування інноваційної стратегії підприємства

Питання, пов'язані з вибором інноваційної стратегії, досліджували: З.О. Адаманова [1], С.М. Ілляшенко [7], В.І. Ландик [6], А.В. Савчук [8] та інші науковці [2; 3; 5; 9].

Науковий аналіз їхніх праць дає підстави стверджувати, що існуючим методикам вибору інноваційної стратегії підприємства притаманні такі недоліки: вибір стратегії здійснюється здебільшого на основі суб'єктивних експертних оцінок; механізм розрахунку значень показників, які лежать в основі існуючих матриць вибору стратегій, є недосконалим; методики зазвичай не враховують комплексного й системного підходу до формування інноваційної стратегії підприємства тощо.

Мета дослідження

Обґрунтування порядку формування інноваційної стратегії підприємства з урахуванням інноваційного потенціалу.

Інноваційна стратегія підприємства є функціональною стратегією і має відображати інноваційну політику підприємства, що дозволяє підвищувати і або підтримувати конкурентний статус продукції підприємства. Інноваційний розвиток підприємства представляє собою не тільки основний інноваційний процес, але і розвиток системи факторів та умов, необхідних для його здійснення, тобто інноваційного потенціалу. Отже, можна сказати, що інноваційна стратегія підприємства має відображати зміст та основні напрямки процесу інноваційного розвитку підприємства. Ключовими чинниками, що визначають цілі й засоби досягнення цілей інноваційної стратегії в рамках її реалізації є:

· баланс між продукцією, що випускається, і технологічними можливостями підприємства.

· баланс між фундаментальними і прикладними науковими розробками.

· позиціонування на ринку з урахуванням отримання конкурентних переваг.

· час розробки і виходу на ринок.

По перше неважко помітити що, всі фактори направлені на, щоб інноваційна діяльність забезпечувала інноваційну привабливість.

По друге, чинники можуть впливати не тільки як окремі «аспекти впливу», а й в певних поєднаннях, що ускладнює процес формування інноваційної стратегії [11].

Є ряд основних факторів якими визначається частка коштів, що виділяється на інноваційну діяльність підприємства.

1. Галузева приналежність підприємства.

2. Базова стратегія підприємства.

3. Обсяг фінансових ресурсів підприємства.

В процесі розробки бюджету інноваційної діяльності треба визначити оцінку витрат на окремі інноваційні проекті та ефективність інноваційної діяльності в цілому. Можуть використовуватись економічні та технологічні критерії

Слід зауважити, що інноваційна можливість зусиль підприємства, може досягти індивідуалізованого, або дуже часто лідируючого, монопольного становища на ринках певних товарів. Це ми можемо побачити на прикладі таких відомих компаній як APPLE, SAMSUNG, INTEL. Але є і небезпека в інноваційній сфері як ускладнення, що виникають у зв'язку з несприятливою тенденцією або конкретною подією, яке за відсутності цілеспрямованих інноваційних зусиль може призвести до витіснення товару (послуги) з ринку або допустити його на ринок.

На основі результатів, отриманих на двох попередніх етапах, на наступному етапі необхідно сформулювати основні проблеми і завдання його інноваційного розвитку на плановану перспективу [12].

У загальному вигляді інноваційну стратегію підприємства (стратегію інноваційної діяльності) можна охарактеризувати як певну логічну побудову, на основі якої підприємство передбачає вирішити основні завдання, що стоять перед ним в інноваційній сфері діяльності. Причому, слід мати на увазі, що як для кожного окремого нововведення, так і кожного виробленого товару (послуги) існують спеціалізовані (строго індивідуальні) стратегії і тактики. Разом з тим, важливо комплексне бачення інноваційної діяльності підприємства, яке містить у собі як конкретні інноваційні стратегії, так і різні аспекти виробництва та реалізації нововведення. Крім того, слід давати реальну оцінку витрат і віддачі від них в процесі здійснення інноваційної діяльності на підприємстві [10].

Досвід великих компаній промислово розвинених країн свідчить про те, що організаційна структура підприємства повинна відповідати стратегії його розвитку. Професійному організаторові не слід замикатися у своєму колі завдань і обов'язків. Він повинен вміти вловлювати нові тенденції у розвитку підприємства, намагатися по можливості впливати на них. Тільки в цьому випадку знання і досвід організатора можуть бути своєчасно використані для підвищення ефективності інноваційного розвитку підприємства. Як правило, в конкурентній боротьбі перемагає фірма, яка за інших рівних умов володіє більш високо підготовленими кадрами. Це головна передумова до розробки інноваційних проектів в області підготовки персоналу.

Висновок

управління менеджмент інноваційний

Вибір інноваційної стратегії здійснюється з урахуванням внутрішніх і зовнішніх умов функціонування підприємства. В основі розробки інноваційної стратегії мають лежати стратегічні управлінські рішення, що відображають урахування всіх питань щодо її здійснення. Розробка цих рішень має бути перспективним напрямом досліджень.

Література

1. Адаманова З.О. Інноваційні стратегії економічного розвитку в умовах глобалізації: Монографія. - Сімферополь: Кримське навчально-педагогічне державне видавництво, 2005. - 504 с.

2. Гриньов А.В. Інноваційний розвиток промислових підприємств: концепція, методологія,

стратегічне управління. - Х.: ІНЖЕК, 2003. - 308 с.

3. Гриньова В.М., Козирєва О.В. Соціально-економічні проблеми інноваційного розвитку

підприємств: Монографія. - Х.: ІНЖЕК, 2006. - 192 с.

4. Загородній А.Г., Чубай В.М. Аналіз сприятливості факторів зовнішнього та внутрішнього

середовища підприємства для реалізації інноваційної стратегії // Вісник Тернопільського національного економічного університету. - 2010. - №2. - С. 96-101.

5. Карпунь І.Н., Хом'як М.С. Інноваційний розвиток суб'єктів господарювання: методологія формування, механізми реалізації: Монографія. - Львів: ЛДІНТУ ім. В. Чорновола, 2009. - 432 с.

6. Ландик В.И. Инновационная стратегия предприятия: проблемы и опыт их решения / НАН

Украины, И-т экономики промышленности. - К.: Наукова думка, 2003. - 363 с.

7. Проблеми управління інноваційним розвитком підприємств у транзитивній економіці:

Монографія / За заг. ред. д.е.н., проф. С.М. Ілляшенка. - Суми: Університетська книга, 2005. -582

8. Савчук А.В. Организационно-экономический механизм инновационного развития круп-

ной компании: Монография / НАН Украины, Ин-т экономики промышленности. - Донецк, 2004. - 404 с.

9. Федулова Л.І., Фомова О.А. Теорія та практика формування інноваційної стратегії корпоративних структур: Монографія. - Хмельницький: ХНУ, 2009. - 239 с.

10. Варфоломієва В.О. Інформаційне забезпечення управління розвитком інноваційного потенціалу підприємств малого бізнесу // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - №. - С. 165 - 171.

11. Федулова Л.Н., Перспективи інноваційно-технологічного розвитку промисловості України // Економіка України. - 2008. - №7. - С. 24-36.

12. Ільяшенко З. Формування структури інвестиційних ресурсів розвитку підприємств // Бізнес Інформ. - 2009. - №9-10.

Размещено на Allbest.ru