Інвестиційний менеджмент: оцінка сталості господарчих систем

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Спеціальність 08.06.02 - Підприємництво, менеджмент та маркетинг

ІНВЕСТИЦІЙНИЙ МЕНЕДЖМЕНТ: ОЦІНКА СТАЛОСТІ ГОСПОДАРЧИХ СИСТЕМ

Хоменко Яна Володимирівна

Донецьк - 1999

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Своєрідним барометром стану справ в економіці країни є ситуація, що складається в інвестиційному комплексі. Якщо інвестиційний процес послаблений, це свідчить про відсутність каталізатору структурної перебудови господарчого комплексу країни та нарощування обсягів виробництва. А це, як відомо, тягне за собою економічну стагнацію та стримує реформування економіки.

За наявністю тенденції спаду інвестиційної діяльності не доводиться очікувати економічного підйому в Україні. Темпи зниження загальних обсягів інвестицій в економіку за рахунок усіх джерел фінансування в 1996 р. у два рази перевищили темпи загальноекономічного падіння. В 1990-1997 рр. обсяг інвестицій в національну економіку скоротився на 78,5%.

В умовах, коли на капіталовкладення з вітчизняних джерел серйозно розраховувати не доводиться, іноземні інвестиції могли б відіграти роль стимулятора економічного зростання. Однак вони поки не вирішують проблем економічного розвитку країни, і зокрема через те, що іноземні інвестори самі обирають сфери діяльності, керуючись в більшості випадків показниками норми прибутку на вкладений капітал. Українська держава зараз істотно не впливає на цей процес.

Далеко не останню роль відіграє відсутність чіткої інвестиційної політики як на державному рівні, так і на рівні окремих регіонів, тому виявлення умов оптимізації інвестиційних потоків, в тому числі іноземних, та забезпечення науково обґрунтованого підходу до розробки і реалізації регіональних інвестиційних програм з урахуванням грошових потоків на різноманітних інституціональних рівнях з'являються актуальними напрямками дослідження в умовах сьогодення.

Дослідження такого роду слід вважати актуальними і з огляду на те, що зупинення спаду та вихід з кризи можливі тільки за умови ефективного функціонування виробничого комплексу, розширене відтворення якого забезпечується безпосередньо за рахунок оптимізації інвестиційного процесу.

Формування концепції оптимального розташування інвестиційних ресурсів в умовах перехідної економіки передбачає розробку методологічних основ для поглибленого аналізу напрямків використання інвестицій та врахування індивідуальних особливостей реципієнтів капіталу. Характеристика одержувача капіталу визначається параметрами макро-, мезо- і мікрорівня, при цьому кожен рівень створює свої особливі умови функціонування суб'єктів господарчої діяльності. Без аналізу цих особливостей неможливо оптимізувати інвестиційний процес.

Диференціація інструментів і методів інвестиційної політики може бути здійснена на підставі класифікації регіонів, галузей і підприємств за критеріями їх інвестиційної привабливості. Одним з основних критеріїв привабливості є сталість, тобто надійність об'єкту господарювання, яка повинна мати системні кількісну і якісну оцінки, необхідні для прийняття стратегічних рішень. Досягнення цієї мети має базуватися на концепції менеджменту в кожній ланці ієрархічної системи управління.

Такого роду оцінки вже неодноразово здійснювались при розробці інвестиційної стратегії І. А. Бланком, И. Ф. Фаминським, Л. А. Лігоненко, Л.Л. Лазебник, Л. О. Омельянович, І. Т. Балабановим. Однак існуючі методики не є системними, інтегральними, а тому не забезпечують довгострокової сталості критеріального підходу. Таким чином необхідні подальші дослідження в цьому напрямку. Це зумовило актуальність розробки комплексу методик оцінки інвестиційної привабливості реципієнтів капіталу різноманітних інституціональних рівнів економіки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана у відповідності з тематикою науково-дослідних робіт Донецької державної академії управління Міністерства освіти України, в частковості з темою дослідження кафедри загального та адміністративного менеджменту “Ринкове регулювання управління економікою України” (розділ “Регіональна привабливість інвестицій”, номер реєстрації Г-98-41).

Основна ідея роботи полягає в поданні сталості господарчих систем як основного критерію їх інвестиційної привабливості.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження - розробка концепції оптимального розміщення інвестиційних ресурсів на основі загально-припустимої інтегральної (системної) оцінки економічної сталості господарчих систем.

Для досягнення загальної мети в процесі дослідження вирішувались такі задачі:

проведення аналізу стану зовнішнього інвестування в економіку України з виявленням основних тенденцій і структурних особливостей розміщення іноземного капіталу в галузевому та регіональному аспектах;

модифікування моделі державного управління іноземним інвестуванням в Україні з урахуванням умов раціоналізації руху капіталу на різноманітних інституціональних рівнях;

розробка системи критеріїв оцінки реципієнта капіталу кожного рівня економічної системи як основи визначення пріоритетів інвестиційної діяльності з використанням прийомів системного аналізу, математичної статистики та економіко-математичного моделювання;

синтез інтегрального показника результативності діяльності господарчої системи регіону з точки зору її економічної сталості та розробка методики його визначення на основі кореляційно-регресійного аналізу та методів рангової статистики;

визначення підсумкових характеристик діяльності галузей національної економіки, припустимих для встановлення галузевих пріоритетів, методом аналізу і синтезу;

запровадження методики обґрунтованої оцінки фінансової сталості підприємства на основі дослідження існуючих методик аналізу фінансово-економічної діяльності підприємства та з урахуванням міжнародних стандартів;

апробація методик оцінки сталості господарчих систем при визначенні інвестиційного рейтингу регіонів та розробці комплексних інвестиційних проектів Донецької області.

Рішення поставлених задач склало зміст дисертаційної роботи.

Предмет і об'єкт дослідження. Предметом дослідження є процеси прийняття управлінських рішень з приводу оптимізації розміщення капіталу в умовах обмежених інвестиційних ресурсів. Об'єктом дослідження виступають економічні системи мезо- і мікрорівней - безпосередні виконавці регіональних інвестиційних проектів в Донецькій області.

Методологія і методика дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження є основні концепції теорії відтворення, закони функціонування економіки ринкового типу, праці провідних учених економістів з питань економіки, інвестиційних процесів, організації і управління підприємством, економічного аналізу, оцінки господарчих систем та управління ними.

Інформаційною базою дослідження стали вітчизняні та зарубіжні публікації, теоретичні і методичні розробки з проблеми, що розглядається, офіційні дані Державного комітету статистики та обласного управління статистики.

Вірогідність і обґрунтованість дослідження та отриманих результатів забезпечувалися використанням засобів аналізу і синтезу, логічного узагальнення, способів системного і технічного аналізу, математичної статистики, економіко-математичного моделювання.

Дослідження основних підсумкових характеристик діяльності суб'єктів інвестиційного процесу базуються на динамічному підході. Для виведення показника результативності діяльності господарчої системи регіону використовується кореляційно-регресійний аналіз, рангова статистика і коефіцієнти рангової кореляції Спірмена і Кендалла. У методиці оцінки фінансового стану підприємств застосований емпіричний підхід.

Наукова новизна результатів дослідження. В рамках проведеного дослідження здобувачем одержанi такі нові наукові результати:

спроєктовано модифіковану трьохрівневу модель державного управління іноземним інвестуванням в Україні, яка передбачає створення механізму управління, специфічного тільки для перехідного періоду, та обґрунтовує індивідуальний комплексно-цільовий підхід до регіонів з позицій оцінки сталості їх господарчих систем;

запропоновано комплексну методику оцінки сталості господарчих систем мезорівня, яка базується на використанні методів рангових кореляцій і завдяки цьому дає можливість зводити різнорідні за своєю економічною сутністю показники до єдиного коефіцієнту;

розроблено еталонну динамічну математичну модель режиму діяльності господарчої системи регіону, що, виходячи з принципів обґрунтованої спрямованості економічного розвитку, дозволяє перейти при аналізі і визначенні інвестиційного рейтингу регіонів від експертних оцінок до науково обґрунтованих стандартів;

виведено коефіцієнт пріоритетів ринкових напрямків інвестицій за галузями національної економіки, який узагальнює основні характеристики роботи галузі: динаміку капіталовкладень, швидкість обороту капіталу і ефективність його вкладення;

розроблено методику оцінки фінансової сталості підприємств на основі вибору коефіцієнтів з вітчизняної та міжнародної практики, які адаптовані до системи національних рахунків України, що дозволяє визначити інвестиційний рейтинг підприємств.

Теоретична і практична цінність та значимість роботи. Теоретичні результати і практичне значення проведеного дослідження розкриваються положеннями його наукової новизни.

Практична прийнятність спроектованої моделі державного управління іноземним інвестуванням в Україні підтверджена на макро- і мезорівнях, де вона дозволяє диференціювати інструменти і методи інвестиційної політики центральних та місцевих державних влад і здійснювати перехід до програмних методів управління.

Розроблена еталонна динамічна математична модель сталого режиму діяльності господарчої системи регіону лягла в основу побудови рейтингової оцінки інвестиційної привабливості регіонів України. Результатом оцінки є групування регіонів згідно з їх інвестиційною привабливістю, яке може стати базовим науковим обґрунтуванням диференціації стратегії держави. Крім того, запропонований механізм може бути розглянуто як засіб відновлення балансу інтересів макро- і мезорівня з питань оптимізації розміщення інвестиційних ресурсів.

Запропонований коефіцієнт пріоритетів ринкових напрямків інвестицій за галузями національної економіки досить яскраво відображає існуючі на даний момент часу перекоси в галузях економіки, тому може бути використаний як підґрунтя для прийняття стратегічних рішень при розробці регіональних і місцевих програм інвестування. Економічна значимість коефіцієнту полягає в тому, що він дає інтегральну, узагальнюючу характеристику галузі з урахуванням швидкості обороту капіталу і ефективності його використання. Коефіцієнт є зручним для використання приватними інвесторами, консалтінговими фірмами, а також широким колом осіб, оскільки до його розрахунку не залучається великий обсяг статистичної інформації.

Розроблена в дисертаційному дослідженні методика оцінки фінансової сталості підприємств, що мають перспективні проекти реконструкції і розвитку виробництва на основі залучення іноземного капіталу, пропонується для використання у реалізації концепції інвестиційної політики Донецької області на 1998-2000 рр.

Апробація роботи і впровадження результатів дослідження. Основні положення і результати роботи були апробовані у формі докладів на науковій конференції ДонДУ за підсумками науково-дослідної роботи (м. Донецьк, квітень 1997), міжнародній науковій конференції молодих учених-економістів “Менеджмент в економіці перехідного періоду” (м. Донецьк, грудень 1997), міжнародній науково-методичній конференції “Тривкий розвиток країн з перехідною економікою” (м. Донецьк, травень 1998), міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми реформування економіки України в умовах транзиції” (м. Харків, травень 1998) і міжнародному науково-практичному семінарі “Спеціальні економічні зони і їх вплив на соціально-економічний розвиток регіону” (м. Донецьк, жовтень 1998).

Методики оцінки економічної сталості господарчих суб'єктів використано при розробці Проекту створення спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.

Методика оцінки фінансової сталості підприємства є завершеною розробкою і прийнята до використання Управлінням з розвитку територій і Управлінням з питань інвестиційної політики і виробничих ресурсів Головного управління економіки Донецької обласної державної адміністрації для визначення інвестиційної привабливості підприємств, аналізу їх фінансово-економічного стану, виявлення готовності ефективно реалізувати запропоновані проекти, а також мінімізації ризиків для інвесторів. Методику також апробовано і впроваджено у відкритому акціонерному товаристві “Краматорський завод важкого станкобудування” з метою забезпечення регулярного моніторингу його фінансової сталості та інвестиційної привабливості.

Публікація результатів дослідження. Основні наукові положення, висновки і рекомендації автора опубліковані у 10 роботах загальним обсягом 3,65 д.а., з яких 3,05 д.а. належать автору.

Структура дисертації Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків і містить в собі 190 сторінок машинописного тексту, 19 таблиць, 8 рисунків, список літератури із 125 найменувань та 28 додатків.

Основний зміст дисертації

інвестиційний господарчий економіка

Розділ 1. “Роль і значення управління інвестиційними процесами в національній економіці: на прикладі зовнішнього інвестування”. Ефективність діяльності будь-якої господарчої системи в довгостроковій перспективі та забезпечення високих темпів її розвитку в умовах переходу до ринкової економіки в значній мірі визначаються рівнем її інвестиційної активності, а також діапазоном інвестиційної діяльності. Управління інвестиційною діяльністю системи повинно базуватися на концепції інвестиційного менеджменту, комплексне знання якої дозволить знайти умови оптимізації розміщення капіталу і забезпечити якість експертизи окремих об'єктів передбачуваного інвестування.

Обмеженість внутрішніх інвестиційних ресурсів системи господарювання обумовила доцільність дослідження перспектив зовнішнього інвестування. В цих умовах іноземні інвестиції як потенціальне зовнішнє джерело стають неодмінним ресурсом для прискорення процесів національного нагромадження та доповнення внутрішніх можливостей фінансування капіталовкладень.

Іноземний капітал може розглядатися і як серйозний каталізатор розвитку ринкових відносин в Україні. Однак в умовах нерозвинутої ринкової економіки іноземні інвестиції поки що не вирішують проблем економічного зростання країни. За період з 1994 по 1998 р. в концепції інвестиційної політики країн-донорів і її реалізації міститься не тільки обережність по відношенню до країни-реципієнта, але і жорстке визначення пріоритетних напрямків і галузей розміщення капіталів.

В ході дослідження виявлено кореляційну залежність галузевої динаміки розміщення іноземного капіталу і процесів приватизації за галузями народного господарства. Загальносвітову тенденцію залежності інтенсивності зовнішнього інвестування від ступеня активності внутрішніх інвесторів в галузевому аспекті не підтверджено.

Суть проблеми присутності іноземного капіталу у вітчизняній економіці полягає не стільки в відносно невеликих обсягах інвестування, скільки в його спрямуванні. Перекоси в економіці консервуються, при цьому державне регулювання структуризації інвестиційних процесів відсутнє.

Для відновлення балансу інтересів іноземного інвестора і країни-реципієнта є необхідною корекція всього економіко-правового механізму залучення іноземного капіталу, теоретично розглядуваного як комплекс заходів, що визначають умови діяльності, відносини власності та організаційно-правові форми підприємств з іноземними капіталами.

З метою вирішення суперечностей з питань оптимізації регіонального та галузевого розміщення іноземного капіталу автором спроектована модифікована трьохрівнева модель державного управління іноземним інвестуванням, яка передбачає створення спеціалізованого механізму управління, специфічного тільки для перехідного періоду, який у подальшому може бути в значній мірі витіснений ринковим саморегулюванням і скасований.

Модель обґрунтовує необхідність індивідуального комплексно-цільового підходу до регіонів з позицій оцінки сталості їх господарчих систем. Суть підходу полягає в диференціації регіонів за рівнем їх соціально-економічного розвитку і виборі індивідуальної стратегії для кожної групи. Для сталих регіонів доцільно максимізувати реінвестиції і мінімізувати вилучення. Далі передбачається, що під дією мультиплікативного ефекту вони безпосередньо будуть залучати слабі в загальний механізм господарювання, що стане знаком загального оздоровлення економіки.

Практичну прийнятність розробленої моделі підтверджено на мезорівні, де вона дозволяє диференціювати інструменти та методи інвестиційної політики місцевих влад. Основу ж політики повинні складати програмні методи управління, частково підкріплені адміністративними.

Розділ 2. “Оцінка сталості регіональних господарчих систем”. Ефективність управління інвестиційними процесами будь-якої системи господарювання в умовах обмежених інвестиційних ресурсів визначена якістю управлінських рішень. Якість же рішень з приводу оптимізації розміщення капіталу може бути забезпечена методичним підходом.

В економічній літературі існує багато методик всебічної експертизи об'єктів передбачуваного інвестування і визначення їх інвестиційної привабливості, однак всі вони носять суто експериментальний характер і не забезпечують довгострокової сталості критеріального підходу. Тому в дисертації запропоновано новий комплексний динамічний підхід до визначення інвестиційного рейтингу господарчих систем мезорівня, в якому в основу оцінки систем і встановлення пріоритетів покладений механізм визначення рівня їх соціально-економічного розвитку.

Запропонована пошукувачем методика оцінки систем мезорівня дозволяє вивести інтегральний показник результативності діяльності господарчої системи регіону. Ключовим моментом в ній є встановлення еталонного режиму діяльності системи. Явище, яке називається режимом, виступає характеристикою динаміки фактичної мережі зв'язків показників у системі, що відрізняється певною сталістю. Відповідно еталонна модель режиму діяльності системи безпосередньо відбиває динамічний характер показників і сталість структури їх змін за часом. Перехід же в аналізі від абсолютних до відносних параметрів (приріст показників) дозволяє встановити ролі зв'язків у системі: важливий момент для моделювання режиму. Деякі показники можуть “накривати” в своєму русі ряд інших.

Для подання картини приростів як єдиного цілого в русі було використано принципи рангової статистики, і мірою результативності діяльності господарчої системи в розглядуваному інтервалі часу визнано вважати ранжирований ряд оцінок руху певного набору показників.

Побудова еталонного режиму керується правилом “здорового зростання” економіки: виробництво засобів виробництва повинно попереджувати зростання виробництва предметів споживання, тому при формуванні таблиці оціночних показників принципово важливо розташувати їх в строгій послідовності згідно з темпами їх зростання в ідеальному варіанті господарчої системи. Цей порядок названо нормативним. Порівнюючи з ним ранжирований ряд приростів показників в діючій системі регіону, можна оцінити її розвиток та економічну сталість.

Подальше дослідження передбачає встановлення зв'язку і близькості нормативного і ранжированого ряду показників, які відрізняються один від одного двома характеристиками: різницею між рангами окремих показників, що називається відхиленням, і інверсією одного повного ряду по відношенню до другого. Оцінка, побудована на відхиленнях, характеризує якість режиму, а на інверсіях - його ефективність.

Виділеним змістовним ознакам шуканих оцінок у найбільшій мірі відповідають коефіцієнти рангової кореляції Спірмена (за відхиленнями) і Кендалла (за інверсіями).

Розрахунок коефіцієнту Спірмена проводиться поетапно. На першому етапі для кожного показника розраховується різниця між його місцем у нормативному упорядкуванні і рангом у фактичному.

де - місце показника в нормативному упорядкуванні;

- ранг показника у фактичному упорядкуванні;

- різниця між рангом у фактичному упорядкуванні і місцем показника ;

- число показників, що ввійшли у нормативну систему.

На наступному етапі для кожного показника підраховується квадрат відхилення - різниці між його місцем та рангом - , а далі підсумовування квадратів відхилення за всіма показниками .

А оцінка кореляції, що характеризує близькість двох рядів по відхиленням, розраховується по формулі:

=.

Розрахунок оцінки кореляції за інверсіями проводиться по формулі:

=;

,

де - місце розглядуваного показника у нормативному упорядкуванні;

- число інверсій для показника;

- місця показників, що порівнюються з розглядуваним;

- число показників, включених у нормативну систему;

- функція, що показує чи знаходиться показник в інверсії з розглядуваним показником , і якщо знаходиться, то , а якщо не знаходиться, то ;

- ранг, який в фактичному упорядкуванні має показник, що займає в нормативному упорядкуванні місце.

Кінцева результативність визначається по формулі:

.

Таким чином, подання системи в русі через ранговий ряд параметрів, що характеризують динаміку її частин, надасть унікальну можливість розв'язати давню дискусію про те, однією чи декількома величинами слід оцінювати результативність роботи народного господарства в цілому. Рангова математика дозволяє звести всі ці величини до одного кількісного виразу без будь-якого зважування.

При розміщенні інвестицій у регіоні доцільно проводити оцінку галузей, бо навіть в групах регіонів пріоритетної або високої інвестиційної привабливості окремі напрямки інвестування можуть не дати високої віддачі на вкладений капітал. З цією метою методику розробки і реалізації комплексної інвестиційної програми було доповнено з урахуванням галузевого аспекту. Побудовано модель визначення інвестиційної привабливості галузей, в основі якої лежить підхід до оцінки господарчих систем Л. А. Дєдова і А. Е. Фельдмана.

В моделі побудова галузі як господарчої системи розглядається в технологічному аспекті, а її компонентами виступають ресурси (вхід), продукт (вихід), технологія і організація (оператор перетворення входу у вихід). Зміни компонент системи роблять її саму дещо іншою. Тому до аналізу включено такі економічні показники роботи галузі, що відбивають зміни усіх її компонент і оцінюють їх економічну значимість.

Для збереження можливості відображення динамічних зрушень в галузях і зіставленості показників запропоновано перехід до відносних величин: приросту капіталовкладень за досліджений період, рентабельності та обороту капіталу в галузі за часовим циклом.

До уваги не береться сам процес перетворення в силу його складності та індивідуальності, а оцінюються результуючі характеристики: якість та ефективність процесу, які є загальними для всіх галузей, що дозволяє дати узагальнену оцінку роботи системи без докладного урахування внутрішніх чинників. Всі наведені вище показники є відносними і тому можуть бути об'єднані в інтегральну характеристику, що називається коефіцієнтом ринкових напрямків інвестицій:

,

де - коефіцієнт пріоритетів ринкових напрямків інвестицій;

- приріст капіталовкладень за період, що досліджується;

- рентабельність;

- оборот капіталу за часовим циклом.

Безпосереднім виконавцем будь-яких інвестиційних проектів виступає виробник, тому аналіз його виробничо-фінансової діяльності повинен бути обов'язковою складовою частиною загальної моделі оцінки господарчих систем різних інституціональних рівнів економіки. Здобувачем запропоновано методику оцінки фінансової сталості підприємств на основі сформованої сукупності вітчизняних коефіцієнтів та коефіцієнтів міжнародних, які рекомендовані для використання фахівцями Асоціації дипломованих бухгалтерів Великобританії і адаптовані до системи національних рахунків України (таблиця 1).

Складовою частиною методики є розроблена експериментальним шляхом бальна шкала оцінки підприємства за виробничо-фінансовими коефіцієнтами і виведений норматив рівня його фінансової сталості, який знаходиться на основі сумарного балу і розглядається як достатня характеристика для прийняття стратегічних рішень щодо розміщення капіталу.

Таблиця 1. Система основних виробничо-фінансових показників підприємств

Розділ 3. “Визначення сталості господарчих систем при встановленні інвестиційного рейтингу регіонів та розробці інвестиційних проектів.” В розділі визначено особливості функціонування систем мезорівня. Розроблено еталонну динамічну математичну модель режиму діяльності господарчої системи регіону, яка лягла в основу побудови рейтингової оцінки інвестиційної привабливості регіонів України. Модель узагальнює наступні економічні категорії: заробітна плата населення, капіталовкладення підприємств та організацій усіх форм власності, прямі іноземні інвестиції, капіталовкладення в будівельно-монтажні роботи, експорт товарів, товарооборот, обсяг промислового виробництва, виробництво товарів народного споживання, валова продукція сільського господарства, валовий внутрішній продукт та чисельність населення.

Для забезпечення якості дослідження, підвищення швидкості обробки інформації і спрощення роботи з великими масивами даних написано програму на мові програмування Delphi 3 під операційну систему Windows95.

Визначено інвестиційний рейтинг усіх 25 регіонів України (таблиця 2).

Результати комплексного дослідження підтверджують неоднорідність регіонів України і динамічність їх господарчих систем, що, як наслідок, обумовлює потребу регулярного моніторінгу регіонів. Інвестиційний рейтинг дозволяє з достатнім ступенем точності оцінити потенціальні можливості регіону, ступень сталості його господарчої системи і визначити перспективи взаємодії з ним.

Таблиця 2. Ранжирування регіонів на основі інтегрального показника інвестиційної привабливості

Підтверджено високий інвестиційний рейтинг Донецького регіону і достатність його потенціалу для реалізації великомасштабних проектів щодо залучення іноземного капіталу. Тому об'єктами досліджень у третьому розділі виступили Програма соціально-економічного розвитку регіону та Проект створення спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області.

Висновки

2. Спроектовано модифіковану трьохрівневу модель державного управління іноземним інвестуванням з метою зменшення суперечностей з приводу оптимізації процесу регіонального та галузевого розміщення іноземного капіталу. На макрорівні модель дозволяє обгрунтувати необхідність індивідуального комплексно-цільового підходу до регіонів з позицій оцінки сталості їх господарчих систем.

3. Виявлено, що існуючі методики оцінки інвестиційного клімату територій та визначення інвестиційного рейтингу реципієнтів капіталу не є системними, інтегральними, вони не забезпечують довгострокового критеріального підходу. Виходячи з цього запропоновано рекомендації з дослідження основних результуючих характеристик діяльності суб'єктів інвестиційного процесу на базі динамічного підходу в довгостроковому періоді.

4. Визначено особливості функціонування систем мезорівня. Запропоновано інтегральний показник результативності діяльності господарчої системи регіону з точки зору її економічної сталості та методику його розрахунку, яка базується на кореляційно-регресійному аналізі, принципах рангової статистики і коефіцієнтах рангової кореляції Спірмена і Кендалла, що дозволяє перейти від експертних оцінок до науково обгрунтованих стандартів. Додатком до методики є програмне забезпечення, котре збільшує якість та швидкість обробки великих масивів даних при розрахунку показника результативності. Розроблено еталонну динамічну математичну модель сталого режиму діяльності господарчої системи регіону, яка лягла в основу побудови рейтингової оцінки інвестиційної привабливості регіонів України. Визначено інвестиційний рейтинг усіх регіонів країни.

5. Дано методологічні рекомендації щодо розробки регіональних проектів з урахуванням галузевого аспекту. Виведено і обгрунтовано коефіцієнт пріоритетів ринкових напрямків інвестицій за галузями національної економіки, що узагальнює основні характеристики роботи галузі.

6. Запроваджено методику обгрунтованої оцінки фінансової сталості підприємства для характеристики одержувача капіталу мікрорівня. В її основу лягла система вітчизняних коефіцієнтів та коефіцієнтів міжнародних, рекомендованих міжнародною Асоціацією дипломованих бухгалтерів Великобританії, що дозволяє наблизити аналіз до світових стандартів. В методиці експериментальним шляхом побудовано бальну шкалу оцінки підприємства за виробничо-фінансовими коефіцієнтами та на основі сумарного балу виведено норматив рівня його фінансової сталості, що розглядається як достатня характеристика для прийняття стратегічних рішень щодо розміщення капіталу.

7. Використання методик оцінки сталості господарчих систем при розробці інвестиційних проектів забезпечить якість процесу прийняття управлінських рішень і мінімізує ризик для інвесторів, що було підтверджено експериментальним шляхом у ході розгляду регіональних інвестиційних проектів у Донецькій області та аналізу підприємств, їх безпосередніх виконавців.

Список опублікованих робіт за темою дисертації

1. Хоменко Я.В. Методологические подходы к оценке инвестиционной привлекательности региональных хозяйственных систем. - Донецк, Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, 1999. - 28с. (1,3 д. а.)

2. Костенок И.В., Хоменко Я.В. Оценка состояния иностранного инвестирования: региональный аспект // Придніпровський науковий вісник. Економіка. - 1997. - №22. - С.7-13. (0,35 д. а.)

Особистий внесок здобувача: виведення інтегрального показника інвестиційної нагрузки за регіонами України (0,15 д. а.).

3. Костенок И.В., Хоменко Я.В. Инвестиционная политика в аспекте регионального самоуправления // Предпринимательство: проблемы и решения: Сб. науч. тр. Выпуск 1. - Донецк, Донецкий институт предпринимательства. -1997.- С. 69-75. (0,25 д. а.)

Особистий внесок здобувача: визначення особливостей розташування іноземного капіталу у регіональному аспекті, доведення кореляційної залежності обсягів іноземного капіталу в регіоні від рівня його інвестиційної привабливості ( 0,15 д. а.).

4. Хоменко Я.В Европейский Союз: перспективы участия в инвестиционной политике государства // Предпринимательство: проблемы и решения: Сб. науч. тр. Выпуск 1.- Донецк, Донецкий институт предпринимательства. - 1997.- С.75-79. (0,24 д. а.)

5. Хоменко Я.В. Роль оцінки інвестиційної привабливості регіонів у здійсненні державної регіональної політики // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. К.: УкрІНТЕІ. - 1997. - № 15-16.- С. 3-4. (0.1 д. а.)

6. Кучерук С.А., Хоменко Я.В. Селективная структурная политика Украины в использовании европейских инвестиций // Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект: Сб. науч. тр. -Донецк, Донецкий государственный университет. - 1998. - С. 85-88. (0,3 д. а.)

Особистий внесок здобувача: дослідження економічних стосунків України з Європейським Союзом та виявлення подальших перспектив взаємодії з ним (0,1 д. а.).

7. Хоменко Я.В. Структурные особенности иностранных инвестиций в Украине // Менеджер: вестник Донецкой государственной академии управления. - 1998. - №2. - С. 44-48. (0,35 д. а.)

8. Хоменко Я.В. Региональный аспект концепции создания свободных экономических зон в Украине // Материалы международного научно-практического семинара “Специальные экономические зоны и их влияние на социально-экономическое развитие региона”. - Донецк, Институт экономико-правовых исследований НАН Украины, 1998. - с.142-144. (0,16 д. а.)

9. Хоменко Я.В. Інвестиційна політика: оцінка сталості господарських систем // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. К.: УкрІНТЕІ. - 1999. - № 3-4. - С. 13-14. (0,1 д. а.)

10. Хоменко Я. В. Методологические рекомендации по проведению анализа финансовой устойчивости предприятия // Регiональнi перспективи. - 1999. - № 1(4). - С.27-31.

Размещено на Allbest.ru