Будь-яке дослідження в області психології праці, які б завдання (теоретичні та прикладні) воно не вирішувало, починається з вивчення конкретної професійної діяльності. Для ряду масових професій вже розроблені професіограми.

У самому загальному виді професіограма визначається як описово-технологічна характеристика різних видів професійної діяльності, зроблена за певною схемою, і для вирішення певних завдань.

Важливим поняттям в психології праці є психограмма, що трактується як виділення і опис особливостей людини, необхідних для успішного виконання певної трудової діяльності. Дані властивості називаються професійно важливими якостями.

На підставі цілей і завдань, для вирішення яких призначені ті або інші описові системи професій виділяють наступні типи професіограм:

інформаційні (призначені для використання в профконсультаційній та профорієнтаційній роботі з метою інформування клієнтів про професії, які викликали у них інтерес);

орієнтовно-діагностичні (використовуються для виявлення причин збоїв, аварій, низької ефективності праці і організовуються на основі зіставлення реальної роботи даної людини або робочої групи з необхідними - ефективними - зразками організації трудової діяльності);

конструктивні (застосовуються для вдосконалення ергатичної системи, на основі проектування нових зразків техніки, а також підготовки та організації праці персоналу);

методичні (служать для підбору адекватних методів дослідження даної ергатичної системи, тобто спрямовані на рефлексію і подальшу організацію праці самого фахівця, що становить професіографічний опис конкретної роботи);

професіограма менеджер персонал профорієнтація

діагностичні, метою яких є підбір методик для профвідбору, розстановки та перепідготовки кадрів (наприклад, організація роботи за схемою складання аналітичної професіограми, де спочатку досліджується професія на нормативно-описовому, технологічному і "бюрократичному" рівнях, а потім все це перекладається на мову, необхідний для успішної роботи професійно важливих якостей, для яких і підбираються відповідні психодіагностичні методики).

Виділяють й інші класифікації професіограм. Так, А.К. Маркова аналізує і виділяє наступні основні підходи до змісту та структури професіограм:

1. Комплексна професіограма - враховує широке коло характеристик (соціальних, технічних, економічних, медико-гігієнічних та ін.), а також вказує предмет, мету, спосіб, критерії оцінки результатів і т.п.

2. Аналітична професіограма розкриває не окремі характеристики компонентів професії, а її узагальнені нормативні показники і показники психологічної структури професійної діяльності. При цьому спеціально аналізуються об'єктивні і психологічні характеристики праці, що дозволяє в результаті виділяти професійно важливі якості, необхідні для вирішення поставлених завдань.

3. Психологічно орієнтована професіограма містить:

1) опис зовнішньої картини праці, трудову поведінку: "фотографія" робочого дня, хронометраж робочого часу при виконанні конкретних завдань, тимчасова динаміка виробничої активності, типові помилки та ін.;

2) внутрішня картина праці: типові реакції особистості на певні професійні ситуації, інтегральна освіта особистості працівника (здібності, структура навчання і досвід), психічні стани (інтелектуальні та емоційні процеси, емоції, воля, увага, пам'ять, психомоторика).

Заслуговує уваги "модульний підхід" в професіографуванні, розроблений В. Є. Гавриловим: психологічний модуль - це "типовий елемент професійної діяльності, властивий ряду професій і вибирається на основі спільності вимог до людини". Структура модуля:

1) об'єктивні характеристики типового елемента (наприклад, для робочого - вимірювання об'єктів без допомоги інструментів і приладів - це ліва частина модуля);

2) психологічні характеристики вимог до людини, пропоновані цим елементом (наприклад, для робочого - об'ємний і лінійний окомір, точність - це права частина модуля). Кожна професія складається з декількох модулів. Число модулів менше, ніж число усіх професій, тому доцільніше (і економічніше) вивчати ці модулі і вже з них складати опис самих професій.

Розвиваючи ідею "модульного підходу", А.К. Маркова пропонує оригінальний "задано-особистісний модульний підхід" до професіографування. Загальна схема задано-особистісного професіографування передбачає аналіз професії на основі виділення професійних завдань. "Модуль професії" розуміється в даному випадку як "сукупність одиниць об'єкта і суб'єкта трудової діяльності". До складу модуля входять, таким чином, об'єднання не просто окремої нормативної трудової дії і бажаної психологічної якості, а поєднання певної задачі праці та пов'язаних з нею предмета, умов, дій, результатів (ліва частина модуля) з рядом психологічних якостей (права частина модуля). При цьому доцільно виділяти:

1) пріоритетні, ключові, стрижневі професійні завдання;

2) похідні, допоміжні завдання.

Виділяють такі основні вимоги до професіограми:

чітке виділення предмета і результату праці (на що спрямовані головні зусилля людини);

не виділення окремих компонентів і сторін праці, а опис цілісної професійній діяльності;

демонстрація можливих ліній розвитку людини в цій професії;

показ можливих перспектив зміни до самої професії;

спрямованість професіограми на вирішення практичних завдань (професіограма як основа профвідбору, професійного навчання, раціоналізації праці та ін.);

виділення і опис різних професійних психологічних якостей, а також тих якостей, які можуть бути компенсовані.

2. Структура професіограми