Офіційні опоненти:

Прядко Володимир Васильович, доктор економічних наук, професор, Буковинська державна фінансова академія, ректор;

Шевчук Наталія Валентинівна, кандидат економічних наук, доцент, Київський національний економічний університет ім. В. Гетьмана, доцент кафедри економіки підприємств.

Захист дисертації відбудеться "30" травня 2008 р. о 12-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.058.01 в Національному університеті харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68, учбовий корпус В, аудиторія В-502.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету харчових технологій за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68.

Автореферат розісланий "16" квітня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради кандидат економічних наук В.М. Марченко.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних умовах господарювання для багатьох акціонерних товариств актуальним є питання фінансування свого економічного розвитку та підвищення ефективності використання наявних фінансових ресурсів. Розвиток ринкових відносин в Україні та досвід зарубіжних країн визначають високу залежність результатів фінансово-господарської діяльності від наявності та ефективності стратегічного фінансового планування, яке вирішує задачі фінансового забезпечення будь-яких управлінських рішень. Тому дослідження процесу планування потреби фінансових ресурсів як важливої складової системи менеджменту вітчизняних акціонерних товариств в умовах трансформаційних змін в економіці України набуває особливої актуальності.

При дослідженні ефективності планування потреби фінансових ресурсів акціонерних товариств, як правило, використовують стандартний підхід, який полягає в проведенні аналізу фінансового стану. Поряд з тим, в ринкових умовах виникла необхідність у розробці комплексної оцінки ефективності системи планування, ступеня її відповідності організаційним та галузевим особливостям окремих акціонерних товариств, оцінці впливу прийнятих управлінських рішень на загальні фінансові результати. Розробка моделі планування потреби фінансових ресурсів з врахуванням зазначених чинників буде сприяти покращенню результатів діяльності вітчизняних акціонерних товариств, забезпеченню достатнього рівня їх самофінансування, а також вирішення проблеми оптимізації фінансово-господарської діяльності в умовах обмеженості фінансових ресурсів.

Концептуальні основи планування потреби у фінансових ресурсах розглядаються у наукових працях вітчизняних і зарубіжних учених-економістів: Ю.Д. Батріна, М.Д. Білик, І.Г. Благуна, І.О. Бланка, Р. Брейлі, Є. Брігхема, О.Д. Василика, В.М. Гриньової, В.С. Загорського, І.В. Зятковського, Г.Г. Кірейцева, Л.О. Коваленко, С. Ковтун, В.О. Коюди, С. Майерса, П.М. Марича, С. М. Онисько, П.І. Орлової, Л.Н. Павлової, А.М. Поддєрьогіна, Л.М. Ремньової, О.Р. Романенко, В.П. Савчука, Г.М. Тарасюк, О.С. Філімоненкова, П.А. Фоміна, Д. Ван Хорна, І.Р. Чуй, Н.В. Шевчук та інших.

Проте існує ряд теоретичних і практичних проблем, які все ще залишаються невирішеними на рівні окремих суб'єктів господарювання. До них слід віднести формування алгоритму планування потреби у фінансових ресурсах в залежності від особливостей фінансово-господарської діяльності та організаційно-правової форми, а також розробка комплексної оцінки ефективності побудови процесу планування, обґрунтування її місця та ролі в системі менеджменту акціонерного товариства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри фінансів Чернігівського державного інституту економіки і управління, зокрема, є складовою комплексної науково-дослідної роботи на тему "Підвищення ефективності формування та використання фінансових ресурсів в умовах трансформаційних змін в економіці України", /номер державної реєстрації 0105U002133/, в межах якої дисертантом підготовлено розділ "Стратегія і тактика формування фінансових ресурсів підприємств Чернігівського регіону".

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є наукове узагальнення теоретико-методичних положень та практичних рекомендацій щодо вдосконалення планування потреби в фінансових ресурсах і розробка інструментарію визначення оптимального їх розміру для фінансування фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств харчової промисловості в умовах ринкової економіки із врахуванням сучасних тенденцій розвитку науки і практики менеджменту.

Реалізація мети дисертаційного дослідження обумовила необхідність вирішення таких завдань:

дослідити економічну сутність планування фінансових ресурсів та еволюцію його розвитку;

розглянути методи реалізації фінансових рішень в системі менеджменту акціонерного товариства;

У вступі обґрунтовано актуальність теми наукового дослідження, визначено мету та завдання, зазначено зв'язок з науковими програмами, наведено дані про об'єкт та предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичну цінність отриманих результатів.

У першому розділі "Теоретичні засади планування фінансових ресурсів в системі менеджменту акціонерних товариств" розглянуто сутність планування потреби фінансових ресурсів, визначено його роль в діяльності суб'єктів господарювання та місце в системі менеджменту, досліджено теоретико-методичний інструментарій планування та обґрунтовано його вплив на загальні результати фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств.

В економічній літературі існують різні підходи до трактування поняття "планування фінансових ресурсів". Багато вчених-економістів розглядають даний вид планування як один з фінансових методів, що в контексті фінансового механізму представляє собою сукупність фінансових способів, які використовуються у фінансовій діяльності суб'єктів господарювання для ефективного формування та використання фінансових ресурсів згідно задач та функцій менеджменту. Поряд з цим, деякі вчені виділяють планування потреби фінансових ресурсів як особливий вид планування, що обумовлено такими ознаками як відносно самостійний рух грошових коштів по відношенню до матеріально-речових елементів виробництва та необхідність адміністрування при прийнятті рішень про розподіл фінансових ресурсів.

Аналіз сучасних підходів до поняття планування фінансових ресурсів дозволяє зробити висновки, що в цілому його необхідно розглядати в двох аспектах: як окрему конкретну функцію менеджменту, яка забезпечує ефективне функціонування динамічних складових; як окрему підсистему менеджменту, яка здатна здійснити фінансове забезпечення всіх управлінських рішень, спираючись на фінансовий механізм та динамічні складові менеджменту, забезпечивши аналіз існуючих фінансових можливостей, обґрунтування оптимального варіанту та його реалізацію.

За умов ринкової економіки необхідність вдосконалення методології планування потреби фінансових ресурсів зумовлена особливостями її розвитку: у сучасних умовах суттєво ускладнилася структура цілей розвитку та відносини з фінансовими установами, тривають зміни у фінансовому потенціалі держави. Це потребує нових підходів та методологічних рішень при здійсненні планування потреби фінансових ресурсів акціонерного товариства.

Водночас, у нових умовах господарювання планування повинно узгоджуватися із сучасною парадигмою управління. Для якісної реалізації механізму планування на ринкових засадах використання наявних методів уже не завжди є достатнім через їхню загальність, складність застосування у конкретних умовах діяльності, необхідність адаптації, а також постійного розвитку, зокрема, у зв'язку з динамічністю зовнішнього середовища, ускладненням взаємозв'язків між об'єктами господарювання. При зміні підходів до планування та оцінювання альтернативних шляхів розвитку дедалі більшого поширення набувають методи, які дають змогу планувати фінансову діяльність з урахуванням багатьох чинників, а також дають можливість здійснювати вибір оптимального прогнозу з точки зору реалізації стратегічних фінансових цілей.

На нашу думку, слід сформувати такий перелік задач планування потреби фінансових ресурсів в системі менеджменту суб'єкта господарювання:

обґрунтування конкретних фінансових показників для досягнення стратегічних і тактичних цілей, конкретизованих у фінансових планах;

забезпечення відтворювального процесу необхідними фінансовими ресурсами, їх раціональний розподіл та ефективне використання;

виявлення та мобілізація фінансових резервів з метою підвищення ефективності діяльності;

узгодження виробничих, маркетингових та фінансових планів з метою обґрунтування найбільш ефективних і вигідних шляхів вкладання фінансових ресурсів;

чітке бачення проблем і перешкод, що виникають при втіленні в життя фінансової стратегії і тактики;

дотримання інтересів власників, акціонерів, інвесторів при реалізації задач менеджменту через механізм планування фінансових ресурсів;

формування системи фінансового контролю за реалізацією стратегічних та тактичних цілей планування фінансових ресурсів.

Реалізація задач та цілей планування потреби фінансових ресурсів відбувається з використанням фінансового механізму, як сукупності методів реалізації економічних інтересів власників акціонерного товариства, при залученні його основних складових: фінансового забезпечення; фінансового регулювання; фінансових інструментів; фінансових індикаторів. При цьому планування потреби фінансових ресурсів як окрема підсистема менеджменту забезпечує взаємодію основних складових фінансового механізму акціонерного товариства, які здійснюють безпосередній вплив на процес формування і використання фінансових ресурсів.

Прямий вплив на процес планування потреби у фінансових ресурсах акціонерних товариств здійснює фінансова політика, яка представляє собою спосіб організації і використання фінансових відносин, та є формою реалізації цільової функції загальної стратегії фінансового розвитку. Процес планування базується на основних положеннях фінансової політики. В той же час ефективність планування потреби фінансових ресурсів можна оцінити за ступенем досягнення цілей фінансової політики, їх відповідності задачам існування акціонерного товариства та задоволені інтересів та потреб акціонерів.

Планування фінансових ресурсів, базуючись на цілях фінансової політики, використовуючи фінансовий механізм, враховуючи систему управління фінансами, вирішує не тільки комплекс фінансових задач, а створює умови для підвищення загального рівня конкурентноздатності акціонерного товариства у всіх сферах його діяльності. Такий підхід дозволяє розглядати планування фінансових ресурсів як окремий управлінський процес, який організовує реалізацію всіх інших функцій менеджменту шляхом фінансового забезпечення управлінських рішень. Це дозволяє стверджувати, що планування потреби фінансових ресурсів є важливим елементом системи менеджменту, що забезпечує вирішення фінансових аспектів всіх управлінських рішень.

У другому розділі "Сучасний стан планування фінансових ресурсів в акціонерних товариствах харчової промисловості" визначено сучасний стан, тенденції та проблеми функціонування акціонерних товариств харчової промисловості, розглянуто теоретико-методичні основи оцінки ефективності системи планування, здійснено аналіз ступеня застосування інструментарію планування фінансових ресурсів в діяльності акціонерних товариств.

Аналізуючи розвиток такої організаційно-правової форми як акціонерне товариство, зроблено висновок щодо існування значних перешкод для розвитку системи планування. Це пов'язано як із загальною економічною ситуацією в країні, так і початковим етапом приватизації і створення акціонерних товариств, коли купівля акцій відбувалася не за реальні кошти, а за приватизаційні сертифікати. Крім того, розвиток планування вимагає дотримання високого рівня менеджменту, що здатний забезпечити зростання конкурентноздатності, ринкової вартості та доходів власників акцій. Розвиток же системи менеджменту, як ключового фактору успіху планування та корпоративного управління, залишається вкрай низьким, що негативно позначається на загальних результатах фінансово-господарської діяльності акціонерних товариств.

Головна мета фінансового управління - найбільш вдало використати обмежені фінансові ресурси за умови повноцінної реалізації можливостей внутрішнього і зовнішнього середовища при допустимому рівні ризику. Таким чином, головною метою планування, на нашу думку, є планування ефективного механізму використання обмежених фінансових ресурсів акціонерного товариства, що полягає в їх формуванні, розподілі і використанні з врахуванням можливостей і загроз зовнішнього та внутрішнього середовища.

Оцінка внутрішніх і зовнішніх, сильних і слабких сторін акціонерних товариств розкриває фундаментальну мету планування: визначення майбутніх перспектив і націленість на їхню реалізацію. Дана фундаментальна передумова націлює на визначення стратегічного напрямку подальшого розвитку акціонерного товариства шляхом використання сильних фінансових сторін і можливостей.

Аналізуючи стан джерел фінансування окремих акціонерних товариств, необхідно звернути увагу на основні показники фінансової стабільності, такі як коефіцієнт автономії (К авт.) та коефіцієнт співвідношення власного та позикового капіталу (К пк/вк), що характеризують частку власних та позикових фінансових ресурсів (табл. 1). Аналізуючи наведені дані, слід зробити висновок про дотримання всіма акціонерними товариствами нормативних значень. Протягом останніх двох років всі акціонерні товариства мають коефіцієнт автономії, вищий за 0,5 або на рівні нормативного значення. Крім того, по всіх акціонерних товариствах він має стійку тенденцію до зростання, що є свідченням про достатність власних фінансових ресурсів у структурі джерел фінансування. Критичним значенням є лише для ВАТ "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла", яка має коефіцієнт автономії в 2006 році на рівні 0,476, проте в порівнянні з 2001 роком, коли він складав 0,210, його абсолютний приріст склав 0,266, що є свідченням стійкого нарощення власних джерел фінансування.

Таблиця 1.

Аналіз коефіцієнта автономії та коефіцієнта співвідношення власних та позикових коштів акціонерних товариств харчової промисловості Чернігівського регіону

Проведені розрахунки коефіцієнта співвідношення позикових і власних джерел фінансування засвідчив загальну тенденцію до зменшення даного показника. Протягом 2001-2006 років по всіх досліджуваних акціонерних товариствах даний коефіцієнт був в межах нормативного значення (менше 1), крім ВАТ "Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла", для якого показник протягом цього періоду зменшився на 2,671. Це свідчить про нормальний рівень фінансової залежності даних акціонерних товариств, а також про існуючі можливості по нарощенню позикових фінансових ресурсів. Отже, в цілому слід зробити висновок про достатність власних та позикових джерел фінансування діяльності акціонерних товариств харчової промисловості Чернігівського регіону.

Аналіз досвіду фінансового планування акціонерних товариств харчової промисловості Чернігівського регіону засвідчив низький рівень його використання. Всі досліджені акціонерні товариства використовують лише окремі елементи фінансового планування. Воно не набуло стратегічного аспекту, який би дозволив більш повноцінно використовувати існуючий потенціал. Використання ж всіх рівнів фінансового планування в акціонерних товариствах не дозволяє поки що підпорядкувати систему менеджменту цілям і задачам стратегічного фінансового планування, що пояснюється існуючими недоліками в організаційній системі та системі фінансового управління. Проведений аналіз засвідчив наявність широкого теоретичного інструментарію методів фінансового планування, які можуть бути використані в процесі планування. В той же час, практичний досвід їх застосування є досить обмеженим, що пов'язано, на нашу думку, насамперед, з низькою ефективністю системи забезпечення фінансового планування. Аналіз досвіду використання методів планування акціонерними товариствами Чернігівського регіону засвідчив низький рівень їх застосування. Досліджувані акціонерні товариства використовують балансовий та нормативний методи фінансового планування(табл. 2).

Таблиця 2.

Досвід використання методів фінансового планування акціонерними товариствами Чернігівського регіону за результатами анкетування за 2005 рік

Підводячи підсумок проведеного дослідження можна зробити висновок, що ефективно діюча система планування можлива лише за умови відповідності акціонерного товариства певним критеріям.

На основі узагальнення інформації про існуючі методи та можливості планування фінансових ресурсів можна розробити власний алгоритм, який полягає у повноцінному використанні всіх елементів планування з метою досягнення ефективного менеджменту акціонерного товариства. Формування алгоритму планування фінансових ресурсів необхідно здійснювати, базуючись на використанні системного підходу. Відповідно до цього підходу предметну область формування і реалізації фінансових планів необхідно розглядати як систему, що складається з об'єктів і процесів.

У значній кількості акціонерних товариств розуміють необхідність планування фінансових ресурсів, але його запровадження та розвиток здійснюється досить повільно, як правило, в компаніях із високими обсягами діяльності, що потребує ефективного менеджменту з використанням всіх його складових, що дозволяє узгодити процес формування, розподілу і використання фінансових ресурсів у певному часовому просторі.

Тому на основі проведеного аналізу постає питання вдосконалення не лише існуючої системи планування фінансових ресурсів акціонерних товариств, але й системи його забезпечення, які в поєднанні дозволять вийти на більш вищий, якісний рівень управління фінансами, що пов'язано, в першу чергу, з повноцінним забезпеченням розширеного відтворення в процесі здійснення підприємницької діяльності та досягнення мети і задач менеджменту акціонерних товариств.

У третьому розділі "Основні напрямки удосконалення планування фінансових ресурсів в системі менеджменту акціонерних товариств" розглянуто концептуальні засади розвитку фінансового планування, механізм його побудови та функціонування, вдосконалено методику оцінки ефективності системи планування фінансових ресурсів, а також оцінено вплив фінансових ризиків на процес формування фінансових ресурсів та їх використання.

Для розвитку фінансового планування акціонерних товариств пропонується авторська модель (рис. 1).

На нашу думку, поділ окремих напрямків фінансової політики на поточний, тактичний та стратегічний рівень дає можливість визначити черговість вирішення задач, які стоять перед системою менеджменту акціонерного товариства.

На першому рівні (поточний рівень) стоять проблеми фінансування основної діяльності, незалежно від її виду або типу, адже це приносить операційний прибуток підприємству, а, відповідно, і створює перспективи розвитку.

На другому рівні (тактичний рівень) постають проблеми ефективного використання грошових активів підприємства, забезпечення їх синхронності на протязі певного періоду часу, управління поточними та необоротним активами, а також управління фінансовими ризиками, які виникають в процесі оперативного і тактичного планування. На нашу думку, саме не врахуванням загроз та переваг в процесі оперативного і тактичного фінансового планування в майбутньому призводить до стратегічних проблем, тому перераховані фактори слід віднести до тактичного рівня фінансового планування.

На третьому рівні (стратегічний рівень) важливим є управління інвестиційною діяльністю, що забезпечує зростання потенціалу підприємства, а також розробка системи антикризових заходів для зниження ймовірності банкрутства та формування дивідендної політики, що є особливістю діяльності акціонерних товариств відкритого та закритого типу.

Загальний фінансовий план, сформований як результат планування потреби фінансових ресурсів за різними напрямками діяльності акціонерного товариства, потребує подальшого доопрацювання з урахуванням особливостей фінансово-господарської діяльності та інших факторів.

Реалізація даної моделі фінансового планування акціонерного товариства дозволить сформувати основні принципи фінансування окремих напрямків діяльності, виявити всі фінансові потреби і джерела їх покриття, і на основі цих даних визначити загальну потребу у фінансуванні.

Це дозволить більш раціонально використати наявні фінансові ресурси, розподілити їх між напрямками діяльності згідно існуючих потреб та встановлених пріоритетів та знизити ступінь фінансового ризику вже на початковому етапі.

Поряд з тим, дана модель базується на використанні широкого інструментарію фінансового планування, які розроблені вітчизняними та зарубіжними вченими.

Рис. 1. Сучасна модель фінансового планування акціонерного товариства

Ключовим моментом постає питання вибору системи показників, які будуть покладені в основу механізму оцінки ефективності планування фінансових ресурсів, і які б виступали критеріями для розробки та реалізації фінансових планів (табл. 3).

В основу побудови даної системи оцінки ефективності прийняття та реалізації рішень в системі планування фінансових ресурсів покладений підхід, згідно якого процес планування поділяється на три базові рівні: оперативний, тактичний та стратегічний, кожному з яких відповідає певна кількість напрямків фінансової політики. Відповідно кожний напрямок, маючи певний ступінь пріоритетності, може бути виражений через декілька ключових показників, які є найбільш точними індикаторами його ефективності. Крім того, дана методика повинна базуватися виключно на даних фінансової звітності акціонерного товариства, що в майбутньому дозволить її використання для всіх видів товариств, а також підприємств інших видів та типів за умови відповідної модифікації.

У той же час слід зазначити, що з точки зору ефективності фінансового управління, всі показники мають однаковий ступінь важливості (ваговий коефіцієнт), так як ігнорування будь-якого показника може призвести до втрати фінансової стійкості акціонерного товариства, падіння його курсу акцій і т. д., що пов'язано, в першу чергу, з особливостями функціонування даної форми господарювання, її публічності та значному регулюванні діяльності з боку держави. Відповідно, дотримання зазначених нами критеріїв дозволяє говорити про адекватність окремого напрямку загальним цілям діяльності та фінансовій політиці. За умови дотримання всіх зазначених пропорцій та тенденцій акціонерне товариство отримує рейтинговий показник, який дозволяє зробити висновок про стан та ефективність фінансової політики, системи планування фінансових ресурсів, ефективність фінансового управління, перспективи розвитку, а також зробити висновки по окремих фінансових проблемах та напрямках їх вирішення. Це дозволить ефективно та швидко приймати фінансові рішення.

Таблиця 3.

Оцінка ефективності планування фінансових ресурсів акціонерного товариства