Удосконалення управління капіталом підприємств рибної промисловості України (на прикладі об'єднань "Керчрибпром" і "Південрибпошук")

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук

УДОСКОНАЛЕННЯ УПРАВЛІННЯ КАПІТАЛОМ ПІДПРИЄМСТВ РИБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ УКРАЇНИ (НА ПРИКЛАДІ ОБ'ЄДНАНЬ “КЕРЧРИБПРОМ” І “ПІВДЕНРИБПОШУК”)

Демчук Олег Володимирович

Сімферополь - 1999

Анотація

рибний управління економіка приватизація

Демчук О.В. Удосконалення управління капіталом підприємств рибної промисловості України (на прикладі об'єднань “Керчрибпром”, “Південрибпошук”).

Дисертацією є рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук по спеціальності 08. 06. 02 - “Підприємництво, менеджмент і маркетинг” - Кримський державний аграрний університет - Сімферополь, 1999.

У дисертації досліджуються методичні і прикладні питання рибного господарства України. Розроблено рекомендації з акціонування риболовних океанічних флотилій, уточнено методи прогнозування розвитку рибного господарства, обгрунтовано багатофакторні моделі фінансового менеджменту для рибної промисловості. Запропоновані шляхи підвищення ефективності керування основним, зворотним і людським капіталом.

Ключові слова: фінансовий менеджмент, акціонування, економічна ефективність, попит, пропозиція, океанічна флотилія, райони промислу, багатофакторні моделі.

Аннотация

Демчук О.В. Совершенствование управления капиталом предприятий рыбной промышленности Украины (на примере объединений “Керчьрыбпром” и “Югрыбпоиск”).

Диссертацией является рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.06.02 - “Предпринимательство, менеджмент и маркетинг”. - Крымский государственный аграрный университет - Симферополь, 1999.

В диссертации исследуются методические и прикладные вопросы менеджмента и маркетинга рыбной промышленности. Дана оценка современного состояния предприятий рыбного хозяйства Украины, а также раскрыты тенденции размещения рыбодобывающего флота Украины по районам промысла, видового состава улова морепродуктов и структуры выпуска пищевой продукции рыбодобывающими объединениями.

В работе установлено количественное влияние факторов, определяющих величину спроса на рыбную продукцию, а также исследованы потенциальные возможности величины предложения рыбной продукции. Предполагается, что к 2000 году объем производства достигнет 110 млн. т.

В ходе исследования установлено, что основными покупателями добытой рыбы на внутреннем рынке Украины являются коммерческие структуры. Цены реализации рыбы в Украине превышают мировые цены на 20-40 %. Основным доходом рыбной промышленности являются средства от реализации пищевой и непищевой рыбной продукции. Доходы от фрахта и аренды судов занимают незначительную часть в общем объеме прибыли. Разработаны рекомендации по акционированию рыболовных океанических флотилий. Для повышения экономической эффективности работы объединений рыбного хозяйства рекомендуется осуществить процесс акционирования, сохранив в руках государства контрольный пакет 51 % акций. Это позволит сохранить суда в собственности Украины и вместе с тем привлечь для технического переоснащения и восстановления производства инвестиции ряда зарубежных стран, которые и в настоящее время арендуют отечественные суда, или других инвесторов, которые могут быть совладельцами собственности Украины. Предлагается существующие объединения преобразовать в корпорации, в которых будут сочетаться подразделения как на основе, как государственной собственности, так и акционерной.

Уточнены методы прогнозирования развития рыбного хозяйства.. Предложены пути повышения эффективности управления основным, оборотным и человеческим капиталом. Выявлены особенности управления капиталом рыбной промышленности: рассредоточенность объектов управления по регионам Мирового Океана, их автономность, существенная взаимосвязь отечественных флотилий с иностранными фирмами инвесторами и партнерами.

Предложено использование многофакторной модели финансового менеджмента для определения влияния налогоемкости, амортизациемкости, зарплатоемкости, материалоемкости и капиталоемкости на себестоимость производимой продукции.

В диссертации показана методика расчета критического объема пищевой продукции, критического объема выручки от реализации продукции, минимальной цены, обеспечивающей рентабельность продукции, минимальный маргинальный доход. Все эти методические разработки позволяют полнее и глубже раскрыть резервы производства и выработать необходимые управленческие решения.

Ключевые слова: финансовый менеджмент, акционирование, экономическая эффективность, спрос, предложение, океанические флотилии, районы промысла, многофакторные модели.

Annotation

Demchook O.V. Improvement of Capital Management of the Ukrainian Fishing Industry (for an example of unions “Kerchrybprom” and “Yugrybpoisk”)

Thesis is a manuscript.

Thesis standing for a scientific degree of candidate of economic sciences on speciality 08.06.02 - “Enterprise, Management and Marketing”- the Crimean State Agrarian University - Simferopol, 1999.

The methodical and applied questions of management and marketing in fishing industry are investigated in thesis. The mark to modern status of the Ukrainian fishing industry enterprises is given here. The recommendations for holding of fishing ocean flotillas are worked out, the methods of forecasting of the fishing industry developing are specified, polyfactorial models of financial management for fishing industry are grounded. The ways for raising the effectiveness of management of the main, circulating and man's capital are offered.

Key words: financial management, holding, economic effectiveness, demand, supply, ocean flotillas, fishery areas, polifactorial models.

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процес переходу великих океанічних флотилій України від умов планової економіки до ринкових відношень супроводжувався різкім падінням виробництва (на 65 %), практично повною відсутністю державного фінансування, припиненням відбудови кількості суден, і в зв'язку з цим пошуком іноземних інвесторів. Ввійшла в практику здача суден в оренду, спільна експлуатація на промислі і на клондайківських операціях, укладення контрактів на ремонт і придбання паливно-мастильних матеріалів за рахунок продажі риби, морепродуктів по цінах іноземних фірм, що значно знижує ефективність роботи. В ці роки українські флотилії працювали в умовах утрати ряду ліцензій на вилов риби, на виробництво консервів і рибної муки. Це зумовило зміни районів лову риби.

Разом з тим рибна промисловість України, переживши нижній пік падіння обсягів виробництва в 1994 році, поступово стала збільшувати виробництво продукції, адаптуючись до ринкових умов. Все вище сказане загострило проблему вдосконалення управління капіталом підприємств і посилило необхідність маркетингових розслідувань в рибній промисловості України.

Економічні аспекти розвитку рибної промисловості розглядались в працях Альохіна О.Б., Бесфамільного Г.А., Борщова В.А., Боріщечкіної Л.І., Буханевич И.Б., Володіної Г.В., Дубровської О.М., Єгорової Л.І., Майзель А.І., Романова Є.О., Шпаченкова Ю.О. І та інших вітчизняних і іноземних авторів.

Разом з тим нові проблеми вдосконалення управління капіталом підприємств рибної промисловості не знайшли достатнього відображення в розслідуваннях, що і послужило вибором теми розслідування.

Зв'язок дисертаційної роботи з планами наукових розслідувань. Зв'язок роботи з науковими програмами визначався включенням теми дисертаційного дослідження до плану НДР Таврійського інституту підприємництва та права, затвердженого Міністерством Економіки АРК, а також в план НДР Керченського морського технологічного інституту по проблемі приватизації об'єднань рибного господарства України.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертації - дати оцінку тенденціям в розвитку рибної промисловості України і обгрунтувати нові підходи в вдосконаленні управління капіталом підприємств цієї галузі.

Виходячи із поставленої мети в роботі, вирішувались наступні завдання:

визначити методичні підходи для оцінки керувальних рішень у рибному господарстві;

розкрити значення перехідного періоду до ринкових відносин для маркетингу і менеджменту в рибної промисловості;

показати особливості рибної промисловості як об'єкта дослідження і виявити специфічні риси менеджменту галузі;

встановити кількісний вплив факторів, визначаючих розмір попиту на рибну продукцію;

дослідити потенціальні можливості розміру пропозиції рибної продукції;

дати оцінку процесу зміни структури управління об'єднань промисловості і розвитку зовнішньоекономічних відносин;

виявити особливості управління зворотним та людським капіталом об'єднань рибної промисловості;

обгрунтувати проект управління процесом приватизації державних рибодобуваючих флотилій;

визначити принципи і моделі прогнозування розвитку національного рибного господарства;

обгрунтувати можливість використання багатофакторних моделей для розробки керувальних рішень у рибної промисловості.

Предметом дослідження являється процес управління сукупністю економічних відносин у рибній промисловості України, фінансовий менеджмент і маркетинг цієї галузі національного господарства.

Об'єкт дослідження - це об'єднання “Керчрибпром” і “Південрибпошук”, які входять у склад Державного Комітету рибного господарства України.

Теоретичною і методологічною базою дослідження є діалектний метод пізнання, системний підхід для вивчення економічних явищ, постулати ринкових відносин, фундаментальні наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених в області ринкової економіки, законодавчі і нормативні документи з розвитку рибної галузі країни.

У процесі дослідження використовувались абстрактно-логічний, монографічний, економічно-статистичний, економічно-математичний методи, а також багатофакторні моделі фінансового менеджменту.

Інформаційною базою були офіційні документи статистичної і бухгалтерської звітності, наукові і публіцистичні відання науково-дослідницьких закладів.

Наукова новизна результатів дослідження. В дисертації розглядаються аспекти впливу на рибне господарство економічних реформ і адаптація функцій менеджерів до нових умов керування. Уточнюються особливості керування капіталом рибної промисловості: розподіл об'єктів керування по регіонам світового океану, їх автономність, суттєвий взаємозв'язок з іноземними фірмами, інвесторами і партнерами. Відтворююча функція обумовлена необхідністю викладання капіталу, як сукупності риболовних суден, так і викладання рибних ресурсів. Виробнича функція скерована на розміщення суден по регіонам, які багаті морепродуктами. Контрольна функція має метою ефективне використання фінансових ресурсів.

В дисертаційній роботі кількісно визначено розмір факторів, які визначають попит на рибну продукцію і потенціальна можливість запропонування рибної продукції на ринок. Уточнено особливості управління основним капіталом рибної промисловості. Викладено специфіку керування зворотним капіталом. Вперше виділені аспекти керування людським капіталом у рибної промисловості. Обгрунтовано проект приватизації флотилій і створення акціонерних організацій з 51 % акцій у руках держави і організаційна форма керування - корпорація. Розкрито методичні основи технології прогнозування рибного господарства, а також схема формування територіальних балансів. Обгрунтована методика використання багатофакторних аналітичних моделей у фінансовому менеджменті рибного господарства.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень доповідались на науково-практичних конференціях Таврійського інституту підприємництва та права і Керченського морського технологічного інституту у 1997, 1998 рр. Ряд рекомендацій направлено для упровадження у виробництво до Комітету рибного господарства України, в об'єднання “Керчрибпром” і “Південрибпошук”.

Особистий вклад автора складається в:

- розкритті тенденцій розміщення рибодобуваючого флоту України в районах промислу, видового складу улову морепродуктів і структури випуску харчової продукції рибодобуваючими об'єднаннями України;

- уточненні функцій фінансового менеджменту рибної промисловості і методики оцінки ефективності керувальних рішень;

- визначенні формули взаємозв'язку душової потреби риби в залежності від реальних доходів, індексу цін і динаміки численності населення України;

- оцінці структури керування і розвитку менеджменту зовнішньоекономічних відносин об'єднань “Керчрибпром” і “Південрибпошук”;

- розкритті особливостей керування основним, зворотним і людським капіталом у рибній промисловості;

- уточненні особливостей процесу приватизації рибної промисловості;

- обгрунтуванні принципової схеми прогнозування розвитку рибного господарства України;

- використанні багатофакторних моделей фінансового менеджменту у рибної промисловості.

Практична значимість обгрунтованих рекомендацій визначається пропозиціями, скерованими на підвищення економічної ефективності роботи рибодобуваючих флотилій і зокрема по удосконаленню структури керування із зарубіжними фірмами, по більш повному використанню календарного часу експлуатації суден, по використанню фінансового менеджменту при багатофакторному аналізі керування основним, зворотним і людським капіталом, по акціонуванню рибодобуваючих флотилій і прогнозуванню розвитку рибної промисловості.

Публікація результатів роботи. Матеріали дослідження були опубліковані в 5 друкованих роботах, загальним об'ємом 1,5 друкованих сторінки.

Об'єм і структура дисертації. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Дисертація викладена на 174 сторінках тексту, має 47 аналітичних таблиць, 20 малюнків і схем, 36 розрахункових формул, список використаних джерел включає 228 назв. Є 10 додатків.

Основний зміст роботи.

У першому розділі “Теоретичні основи удосконалення управління капіталом рибної промисловості” розглянуто значення і особливості перехідного періоду до ринкової економіки для галузі рибної промисловості, показано особливості менеджменту і маркетингу в рибодобуваючих флотиліях, дано загальну характеристику галузі і обгрунтовано методичні підходи для економічної оцінки керувальних рішень.

Україна переживає тяжку, системну, затяжну, трансформаційну, економічну кризу. Подолання спаду виробництва, фінансова й економічна стабілізація проходять паралельно із зміною системи хазяйнування.

Рибна промисловість України - важлива складова частина харчової промисловості. Вона складає з об'єму виробництва біля 3,5 % всієї промисловості країни і 12,8 % вартості основних фондів. Джерелом одержання рибних ресурсів постає Світовий океан і внутрішні водоймища України. Менеджмент і маркетингові дослідження охоплюють ринковий простір, як України, так і країн, які придбають українську рибну продукцію і вододіючих акваторіями з рибними ресурсами. Починаючи з 1991 р. і до 1994 р. відбувався спад добування морепродуктів і риби. У 1995-1997 рр. Трохи збільшився об'єм виробництва за рахунок випуску консервів і здачі рибодобуваючих суден в оренду іноземним фірмам.

В ролі об'єкта удосконалення управління капіталом виступають підприємства рибної промисловості України, які мають більше 114 великотоннажних суден океанічного промислу, які ведуть вилов риби і морепродуктів у 8 частинах Світового океану. Розташування об'єктів управління, їх автономність складають особливості менеджменту рибної галузі. Основні функції менеджменту: а) відтворювана, скерована на відтворення капіталу, як сукупності рибодобуваючих суден, з одного боку, і відтворювання рибних ресурсів, з другого боку; б) виробнича, скерована на розміщення промислових суден по найбільш багатим рибними ресурсами районам; в) контрольна - має метою ефективне використання фінансових ресурсів рибної промисловості. Функції менеджменту реалізуються за допомогою виконання функцій суб'єктів керування на основі прогнозування ситуації і фінансового стану підприємств рибного господарства, планування нового використання сил плавзасобів, обліку і аналізу роботи кожної одиниці із плавзасобів, контролю за витратою грошових коштів

У другому розділі “Стан економіки і рівень керівництва в об'єднаннях “Керчрибпром” і “Південрибпошук” розглядаються фактори, що визначають розмир попиту і пропозиції на рибну продукцію, аналізуються зміни структури керівництва об'єднань і розвитку зовнішньоекономічних відносин; показано керівництво основним і зворотним капіталом, особливості керівництва людським капіталом; відображена роль фінансового аналізу як бази прийняття керівних рішень.

У розділі аналізується попит на рибну продукцію, котрий визначається рухом населення, рівнем доходів на душу населення, традиціями і звичками харчування. Взаємозв'язок між споживанням риби (кг) в розрахунку на одну людину в Україні (Y), реальними доходами на душу населення (X₁), індексом цін на рибну продукцію (X₂) і динамікою кількості населення Україні (X₃) можна виразити так:

Y = 0,0151Х₁ - 0,057Х₂ + 0,0175Х₃ + 15,4 (1)

При зростанні реального доходу на 100 грн. в рік споживання рибної продукції зростає на 1,54 кг. При рості цін на 30 % споживання рибної продукції знижується на 2,85 кг в рік.

Основні торговельні потоки рибних продуктів ідуть у напрямку від менш розвинутих країн, де виловлюється риба, до більш розвинутих країн, де переробляється і споживається.

Світовий видобуток риби і морепродуктів за 1970-1990 рр. Зріс в 1,5 разу. До 2000 року об'єм виробництва досягне 110 млн. т. Відбувається перерозподіл регіонів лову в Світовому океані. Зросла доля вилову в північно-східної частині Тихого океану. Падіння об'ємів видобутку в північно-східної Атлантиці пояснюється різким скороченням рибних ресурсів. Введення 220-мильних територіальних зон вилову позбавило багатьох країн, що мають експедиційні флотилії, традиційних районів промислу.

В Україні є чотири флотилії, які ведуть промисел у Світовому океані: “Атлантика” (м. Севастополь), “Антарктика”(м. Одеса), “Керчрибпром” і “Південрибпошук” (м. Керч). На долю “Атлантики” припадає 48,6 % всієї добутої риби, “Антарктиці” належить 17,7 % в цілому об'ємі добутої риби. На долю кримських об'єднань, враховуючи “Атлантику” припадає 70 % всього об'єму добутої риби. Удільна вага “Керчрибпрома” і “Південрибпошука” складає 20 %. Саме вони складають об'єкти справжнього дослідження. Менеджмент у рибної промисловості сприяє виживанню підприємств із-за відсутності державної підтримки океанічних флотилій.

Виробничі об'єднання “Керчрибпром” і “Південрибпошук” включають до себе бази флоту і берегові підрозділи, які не мають права юридичної особи. За останні сім років мала місце тенденція до зменшення середньосписочного складу об'єднань на 30-40 %, але при збереженні перш за все удільної ваги плавсоставу і спеціалістів апарату управління. В той же час відбувається процес удосконалення структури управління і їх функції, обумовлених адаптацією до ринкових відносин. Зовнішньоекономічна діяльність об'єднань направлена на пошук спільної експлуатації суден, в тому числі на промислі, на клондайковських операціях, на фрахті. В об'єднаннях практикується укладення контрактів на купівлю-продаж, включаючи продаж риби за рахунок погашення боргів за ремонт суден, паливно-мастильні матеріали. Позитивним є факт введення в економічні зони суден без укладення міжурядових угод, на основі залучення фінансових коштів компаньйонів для експлуатації і ремонту.

Негативний бік спільної експлуатації заключається в примусовому продажу добутої риби по цінам на 30-35 % нижче світових на користь компаньйонів, що значно знижує ефективність роботи об'єднань.

Управління основним капіталом об'єднань рибної промисловості скеровано на підвищення економічної ефективності використання основного капіталу шляхом більш повного навантаження календарного часу в судо-добі (екстенсивний бік) і більш повного використання часу на промислі (інтенсивний бік). Аналіз показав наявність значних резервів використання основного капіталу. Негативним є те, що більшість суден має виший ступень зносу, який засвідчує про те, що основний склад флоту близькій до повного списування. Фінансування капітальних вкладів було мінімальним, а коштів фонду амортизації було недостатньо для поповнення бази флоту. На сучасному етапі в рибної промисловості України немає реальних джерел відтворення основного капіталу. Коефіцієнт інвестування як відношення власних джерел до довгострокових кредитів зменшився в чотири рази. Без серйозних джерел інвестування не буде обновлюватись океанічний флот України.

Аналіз прибутків підтверджує, що основній прибуток об'єднання отримують від реалізації товарної продукції. Прибутки від фрахту і оренди поки займають незначну долю.

В третьому розділі, який називається “Шляхи підвищення економічної ефективності управління підприємствами рибного господарства”, обгрунтовано проект управління процесом приватизації державних рибодобуваючих флотилій, викладено методичні основи прогнозування розвитку національного рибного господарства і розкрито методичні підходи до багатофакторних аналітичних моделей для розробки керувальних рішень у рибної промисловості.

Приватизація державних рибодобуваючих флотилій виступає як важливий фактор підвищення ефективності виробництва, мотивації до праці, структурної перебудови галузі. Мета реформування - створити розвинену, технологічно прогресивну, технічно удосконалену галузь рибної промисловості.

Важливою умовою, яка допоможе подолати кризу економіки і спад виробництва, виступають інвестиції. Саме тому в процесі приватизації найбільш гострими питаннями виступають питання фінансування галузі, рівень інвестування, створення найбільш вигідних умов для інвесторів.

Згідно із статтею 5, частиною другою Закону України “Про внесення змін у закон України “Про приватизацію майна державних підприємств”” не підлягають приватизації об'єкти загальнодержавного значення в тому числі “акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні і гідрографічні споруди, берегові причали, які служать для перевезення людей, захисні споруди і системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури, споруди зв'язку, учбовий і гідрографічний флот”.

Особливістю приватизації Бази добуваючого флоту є те, що на рибодобуваючи судна повинно бути розповсюджено дію статті 5, пункту три даного закону з тим, щоб приватизація суден проводилась із зберіганням у державній власності України не менш 51 % акції. Це дозволить зберегти судна в власності України і разом з тим залучити для технічного переоснащення і відновлення об'ємів виробництву інвестиції ряду зарубіжних країн, які і в наш час орендують вітчизняні судна або інших інвесторів, які можуть бути співвласниками власності України.

Розрахунок показує, що біля 4-5 % акції буде належати робітникам об'єднання. Біля третини буде продано іноземним інвесторам. Можливо передбачити, що за рахунок продажу акції в об'єднання “Керчрибпром” із 85,6 млн. грв. власності в акціях надійде 25,7 млн. грв. від юридичних осіб нерезидентів і резидентів, а в “Південрибпошук” з 67 млн. грв., акції буде придбано на суму в 20 млн. грн. також від юридичних осіб нерезидентів і резидентів. Таким чином, біля 45 млн. грн. складає приплив коштів від реалізації акції. Після усіх розрахунків у розпорядженні акціонерного товариства відкритого типу “Керчрибпром” буде знаходитись біля 6,16 млн. грн., а у акціонерного товариства відкритого типу “Південрибпошук” - 4,8 млн. грн.

Ще одне питання зв'язане з наслідками керувального рішення - приватизацією рибодобуваючого флоту - це проблема нової організаційної структури. Пропонована організаційна структура корпорації “Керчрибпром” представлена на малюнку 1. У результаті приватизації рибодобуваючого флоту та інших підрозділив буде створено нову структуру апарата управління орієнтована на ефективність використання флоту.

Прогнозування виробництва рибної продукції являється головним етапом прогнозування економічного розвитку рибного господарства в перспективі. На даному етапі визначаються об'єм і структура випуску продукції, розподіляється виробництво рибної продукції між флотом і береговою переробочою базою здійснюється виконання потреб галузі в матеріально-технічних засобах.

Оцінка альтернативних варіантів розвитку галузі починається з постановки і визначення цілей розвитку галузі і формування комплексу завдань, які реалізують ці цілі.

Після цього відбувається обгрунтування попит національного господарства в рибній продукції для чого проводять оцінку фонду використання харчової продукції, об'єму виробничого використання іншими галузями національного господарства, об'єму товарного полуфабрікату, що йде на промислову переробку, об'єму експорту рибної продукції, об'єму імпорту рибної продукції, об'єму безповоротних втрат.

Основними параметрами, по яким відбувається оцінка варіантів, являються улови риби і морепродуктів, об'єми випуску харчової продукції, включаючи консерви, об'єми нехарчової продукції, об'єми товарної (валової) продукції в незмінних цінах, об'єми товарної продукції в діючих цінах.

Наступним етапом економічної оцінки альтернативних варіантів розвитку галузі являється обгрунтування потреб галузі у виробничих ресурсах, у які входять: матеріальні ресурси, основні фонди, капітальні вкладення, собівартість товарної продукції і економічна оцінка використовуваних кадрів.

Виходячи із альтернативних варіантів розвитку галузі і вибору раціонального дуже важливо вибрати критерій оптимальності.

На галузевому рівні для цілей прогнозування розвитку рибної промисловості, її матеріально-технічної бази доцільне використання комплексу економіко-математічних моделей, формалізуючих розвиток окремих напрямків розвитку галузі, складових частин, виробництв.

В інтересах розробки багатофакторної моделі фінансового менеджменту наведемо дані по океанічним флотиліям Держкомрибхозу України (табл. 1).

Перш за все видно, що об'єднання “Атлантика” і “Південрибпошук” прибуткові, але із загального об'єму випуску харчової продукції всіма об'єднаннями у 1996 р. і 1997 р. тільки 6,5 % потрапило на ринок України. В цілому відбулося зниження вилову риби і випуску харчової продукції по відношенню до 1996 р. на 1,4%. Знизилась вартість реалізації на 11,2 % і, відповідно, ціна реалізації одиниці продукції, але збільшився балансовий прибуток на 307,5 %, а це означає зниження собівартості продукції. Рівень рентабельності за 1996 р. склав 0,5 %, а за 1997 р. за рахунок об'єднання “Атлантика” зріс до 1,87%.

Таблиця 1. Показники виробничо-господарської діяльності підприємств Держкомрибгоспу України, що ведуть океанічний промисел

Показники	Керчрибпром	Атлантика	Антарктика	Південрибпошук	Разом
	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997	1996	1997
1. Здобуття риби і м/ продуктів, тис. т	39,1	47,5	181,6	180	46,5	21,7	51,3	48	318,5	297,2
2. Випуск харчової продукції, тис. т	35,4	44,3	103,2	105	31,6	18,1	39,5	39,5	209,7	206,9
3. Постачання на ринок України, тис. т	2,8	3,6	8,3	7,9	-	-	2,5	1,9	13,6	13,4
4. Доля внутрішнього ринку у випуску, %	7,9	8,1	8,0	7,5	-	-	6,3	4,8	6,5	6,5
5. Об'єм реалізації тис. грн.	16000	16528,3	119566	135099	33433,9	-	33433,9	30193,6	202434	181821,5
6. Балансовий прибуток, тис. грн.	-1925	-1090	3831,8	5206,9	-2180	-	1363,3	322,6	1089,0	3349,5
7. Кредиторська заборгованість, тис. грн.	36152,8	33680	62458,3	72869	-	-	9985,6	10543,5	108596	117092,5
8. Платежі в бюджет, тис. грн.
- начислено	-	2291	-	12573,3	-	-	-	1566,5	-	16431,1
- перераховано	-	658	-	9049,2	-	-	-	928,3	-	10636,2
- % уплати	-	29	-	72	-	-	-	59	-	64,7

Природно, що рентабельність і прибутковість в значному ступені тільки розрахункові, бо кредиторська заборгованість настільки велика, що близька до вартості реалізованої продукції.

Платежі в бюджет складають всього 64,7 % від суми нарахувань. Доля об'єднання “Керчрибпром” у випуску харчової продукції у 1997 р. складала 21,4 %, а в об'ємі реалізації - 9,0 %, що засвідчує про більш низькі ціни реалізації. Та й сплатило це об'єднання всього 29% від нарахувань.

Саме ріст здобичі риби у об'єднанні “Керчрибпром” і було причиною вибору цього об'єднання для багатофакторного аналізу. Розглянемо послідовно на прикладі об'єднання “Керчрибпром” його підсумки за 1997 рік по відношенню до 1996 року, і зробимо ряд пропозиції по удосконаленню виробництва і кращому використанню визначаючих його факторів. Інформація для порівняння показників 1997 р. по порівняно з 1996 р. наведена у таблиці 2.

Таблиця 2. Динаміка основних виробничих показників об'єднання “Керчрибпром”

Показники	Роки	Показники 1997 р. к 1996 р. і відхилення
	1996	1997	Цілковита величина	Відсоткове відношення
1. Об'єм харчової продукції, т	35400	44300	8900	125,14
2. Собівартість продукції, тис. грн.	16034	16528,3	494,3	103,08
3. Чисельність персоналу, людин	3026	2773	- 253	91,64
4. Основні виробничі фонди, тис. грн.	85591	83292,3	-2298,7	97,3
5. Повна собівартість продукції, тис. грн.	16926,906	18769,588	1842,682	110,88
6. Амортизація, тис. грн.	2140,485	5151,661	3011,176	240,67
7. Основна і додаткова плата, тис. грн.	3060,303	2726,304	-1318,950	89,09
8. Матеріальні зворотні кошти, тис. грн.	8766,538	8037,523	-729,015	91,68
9. Сукупність податків і відрахунків,тис. грн.	2959,580	2854,100	-105,480	96,44
10. Збиток від виробничої діяльності, тис. грн.	-892,906	-2241,288	-1314,382	251,0

Із даних таблиці 2 добре видно, що, не дивлячись на ріст об'єму харчової продукції на 25,14 % вартість її збільшилась всього на 3,08%, тобто ціна реалізації змінилась на 17,8 %. Повна собівартість продукції збільшилась на 10 % і перш за все за рахунок росту амортизації, що стало предметом особливого розбору в ході розгляду основних техніко-економічних показників.

Використані фактори виробництва у 1997 році зменшились: так на 253 людини скоротилась чисельність працюючого персоналу, зменшилась вартість основних виробничих фондів і матеріальних зворотних коштів. В ході аналізу трохи інакше подано собівартість виробленої продукції (С), яка складається із чотирьох основних частин - амортизації (А), оплати праці (ОП), матеріальних зворотних коштів (М) і податків та відрахувань (П):

С = А + ОП + М + П (2)

Управління кожною складовою частиною собівартості має свої особливості. Виділення всіх видів податків і відрахувань у Державний бюджет і місцеві бюджети складає важливий відсоток собівартості і було виділено особливо в ході досліджування.

Викликає цікавість характеристика використання основних факторів виробництва рибної продукції.

Так тривалість зворотних фондів у 1997 р. зменшилась на 22 дні або на 11,6 %, зворот основних коштів зменшився на 23,81 р. або на 59,48 %, в той же час продуктивність праці з розрахунку на одного працівника збільшилась на 0,66 тис. грн.

Виходячи із розроблених підходів співставлення приросту, відхилення показників 1997 р. по відношенню до 1996 р. спочатку знаходять динаміку якісних показників як відношення показників до росту об'єму за 1997 р. харчової продукції.

Формулу норми прибутку можна записати, як:

R= Пр / К = [РП - С] / К= [РП - (А+ОП+М+П)] / К; (3)

Якщо тепер розподілити всі елементи формули на вартість реалізованої продукції, то одержимо:

(4)

де А/РП - амортизаціяємність (АЄ);

Оп/РП - зарплатоємність (ЗЄ);

М/РП - матеріалоємність (МЄ);

П/РП - податкоємність (ПЄ);

К/РП - капіталоємність (КЄ).

Природно, що дослідника цікавить приріст норм прибутку одного року по відношенню до норми прибутку другого року, а точніше різниця показника норми прибутку, яку в цілому можна записати як:

Розкривши у формулі дужки і згрупував показники, одержімо:

Таким чином, приріст прибутку визначається різницею капіталоємності, амортизаціяємності, зарплатоємності, матеріалоємності і податкоємності, наведених через капіталоємність показника кожного року. Зосередимо всю подану інформацію у таблиці 3.

Таблиця 3. Інформація для розрахунку впливу факторів виробництва на норму прибутку до капіталу

Показники	Символьні позначення	Роки	Абсолютне відхилення показників 1997 р. від 1996 р.
		1996	1997
1. Амортизаціеємність	АЄ	0,1334966	0,3116872	0,17819
2. Зарплатоємність	ЗЄ	0,1902633	0,1649476	-0,0259157
3. Материалоємність	МЄ	0,5466844	0,4862885	-0,0603950
4. Податкоємність	ПЄ	0,1827100	0,1726795	-0,0100300
5. Капіталоємність	КЄ	5,8848408	5,525663	-0,3591770
6. Норма прибутку	R	-0,0094631	-0,0254405	-0,015077

Зріст на 10 % показників 1997 р. призводить до підвищення збитковості з-за амортизаціяємності на 0,65 %, матеріалоємності на 0,88 %, зарплатоємності на 0,19 %, податкоємності на 0,3 % і капіталоємності на 0,49%, зменшення швидкості обігу ОВФ на 0,585 %.

У дисертації показано методику розрахунку критичного об'єму харчової продукції, критичного об'єму виручки від реалізації продукції, мінімальної ціни, яка забезпечує рентабельність продукції, мінімальний маржінальний прибуток. Всі ці методичні розробки дозволяють повніше і глибше розкрити резерви виробництва і виробити необхідні керувальні рішення. На завершення дисертації подано 9 висновків і 6 пропозицій.

Висновки і пропозиції

1. Рибна промисловість України - важна складова частина харчової промисловості. Адаптуючись до ринкових відносин майже при повній відсутності державного фінансування, рибодобуваючі флотилії були змушені поширити практику здачі суден в оренду, спільне використання з іноземними фірмами.

Сплата за ремонт суден і придбання паливо-мастильних матеріалів почало проводитись за рахунок продажу добутої риби за цінами на 30-35% нижче рівня світових, що значно знизило ефективність виробництва, але збільшило об'єм добування риби й морепродуктів. Із загального обсягу добутої риби й морепродуктів 90-92 % витрачається на оплату експлуатаційних витрат суден.

2. Менеджмент і маркетингові дослідження рибної промисловості направлені на змінену функцій керувальних структур стосовно до становлення ринкових відносин, враховуючи розподіл об'єктів управління по 8 регіонам Світового океану і високий ступень автономності. Фінансовий менеджмент розглядає прогнози фінансового стану виробництва, планування повного використання потужності плавзасобів, обліку і аналізу роботи кожної одиниці, контролю за витрачанням грошових коштів із суворим додержанням інтересів кожного судна.

3. Вивчення процесів зміни видового складу рибних ресурсів призводить до висновку, що Україна та інші держави, що є власниками значних океанічних флотилій, повинні вирішати проблему відновлення швидко скорочуючихся рибних ресурсів на основі міжнародного погодження.

4. Методичні основи оцінки керувальних рішень у рибній промисловості повинні будуватися на співставленні приросту результатів до приросту витрат на здійснення керувального рішення.

5. Попит на рибну продукцію на душу населення в Україні (Y) визначається реальними доходами на душу населення (X₁), індексом цін на рибну продукцію (X₂) і динамікою кількості населення Україні (X₃) можна виразити як:

Y = 0,0151Х₁ - 0,057Х₂ + 0,0175Х₃ + 15,4

6. При відсутності державного фінансування на придбання ліцензій керівництво об'єднаннь поширило практику введення суден в економічні зони лову без укладення міжурядових угод, на основі спільного використання і залучення фінансових коштів компаньйонів. Негативна сторона спільної експлуатації заключається у вимушеному продажу добитої риби по цінам компаньйонів, які на 30-35 % нижче світових, що дуже знижує економічну ефективність праці усіх об'єднаннь.

7. Більшість суден об'єднаннь мають високий рівень коефіцієнту зносу. Фінансування капіталовкладень в об'єднання рибної промисловості за досліджуваний період було незначним. Коефіцієнт інвестування знизився майже в 4 рази. Об'єднання відчувають гостру недостатність зворотних коштів.

8. Рівень оплати праці робітників рибної промисловості недостатній навіть для простого відновлення робочої сили, що зумовлює високу текучість кадрового складу (17 %).

9. Головними покупцями продукції рибної промисловості на внутрішньому ринку є комерційні структури. Ціни реалізації рибної продукції в Україні у середньому перевищують світові ціни на 20-40 %. Основним прибутком рибної промисловості є кошти від реалізації харчової і нехарчової продукції. Прибутки від фрахту і оренди поки що незначні.

У результаті дисертаційної роботи можна внести слідуючи пропозиції і рекомендації.

1. Для підвищення економічної ефективності роботи об'єднаннь рибного господарства України рекомендується здійснити процес акціонування океанічних флотилій, зберігши у руках держави 51% акцій. Пропонується існуючі об'єднання перетворити в корпорації в яких будуть сполучатися підрозділи як на основі державної власності, так і акціонерної.

2. Пропонується використовувати методичні основи технології прогнозування рибного господарства України, застосовуючи принципову схему економічної оцінки альтернативних варіантів розвідку галузі та схему формування територіальних балансів.

3. Пропонується використовувати методику багатофакторних аналітичних моделей для розробки керувальних рішень у фінансовому менеджменті рибної промисловості.

4. Державному комітету рибного господарства Україні рекомендується:

а) підтримати ініціативу ряду країн по збереженню відтворюючих факторів рибних ресурсів;

б) добитися на основі міжурядових угод одержання ліцензій на право вилову і виробництва консервів у районах промислу.

5. Пропонується об'єднанням рибної промисловості:

а) збільшити долю продажу риби на внутрішньому ринку в зв'язку з тим, що в Україні ціни на рибну продукцію випереджають ціни світового ринку;

б) розширити права капітанів суден на одержання 50 % коштів від реалізації продукції для самостійного використання тільки на фінансування експлуатаційних витрат, а також дозволити введення спеціального розрахункового рахунку, кошти з котрого не будуть переводитися на погашення картотеки, а будуть використовуватися тільки для підвищення ефективності використання суден.

6. Рекомендується всім управлінням об'єднань рибної промисловості використовувати розроблені в роботі методи розрахунку межі рентабельності, критичного обсягу виручки, мінімальної ціни реалізації, мінімального маржінального прибутку, а також модель багатофакторного аналізу для управління витратами.

Список публікації за темою дисертації

Демчук О.В. Проблемы приватизации предприятий рыбной промышленности// Рыбное хозяйство Украины. - 1998. - №1. С.23-25.

Демчук О.В. Использование рыбных ресурсов// Экономика и управление. - 1998. - №2. С.13-15.

Демчук О.В. Состояние рыбной промышленности Крыма// Экономика и управление. - 1998. - №3. С.10-11.

Демчук О.В. Использование многофакторных аналитических моделей для разработки управленческих решений в рыбной промышленности// Экономика и управление. - 1998. - №6. С.17-19.

Демчук О.В. Проблемы структурной трансформации предприятий рыбного хозяйства Украины// Экономика и управление. - 1999. - №1. С.15-17.

Размещено на Allbest.ru