Формування адаптивної системи контролінгу в менеджменті аграрних підприємств

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний аграрний університет

УДК 658.29 : 631.14

Формування адаптивної системи контролінгу в менеджменті аграрних підприємств

08.00.04 - економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності)

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Аксентюк Мар'яна Миколаївна

Київ 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національному аграрному університеті Кабінету Міністрів України

Захист відбудеться „20” жовтня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.004.01 у Національному аграрному університеті за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони,15, навчальний корпус 3, аудиторія 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аграрного університету за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий „18 ” вересня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради Т.І. Балановська

контролінг стратегічний управління

1. Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Умови господарювання вітчизняних аграрних підприємств характеризуються різним ступенем нестабільності. За таких обставин виникає необхідність застосування нових підходів до управління підприємствами, здатних забезпечити їх результативне функціонування та стратегічний розвиток. Контролінг як новий системний підхід до стратегічно орієнтованого управління розвитком підприємств вже посів чільне місце у багатьох високо розвинутих підприємницьких структурах різних галузей національного господарства. За таких умов виникає об'єктивна необхідність розробки методологічних підходів до формування системи контролінгу в практиці менеджменту вітчизняних аграрних підприємств, яка б забезпечувала реалізацію його стратегії розвитку.

Формування системи контролінгу на вітчизняних аграрних підприємствах передбачає не лише необхідність застосування передового досвіду щодо аналітичного забезпечення менеджменту підприємства, а й адаптацію його до вітчизняної практики управління, що дозволить забезпечити стратегію його розвитку.

Великий внесок у розвиток теоретичних і практичних питань контролінгу належить переважно іноземним вченим-економістам, серед яких Ю. Вебер, А. Дайле, Н.Г. Данілочкіна, М.С. Зеленський, О.М. Кармінський, Е. Майер, Р. Манн, Г. Піч, Т. Райхман, К. Серфлінг, Х. Фольмут, Д. Хан, К. Хомбург, П. Хорват, У. Шеффер, Б. Штрайт та ін. Окремі аспекти визначеної проблеми є об'єктом вивчення і для вітчизняних науковців, серед яких В.П. Галушко, О.Д. Гудзинський, О.М. Деменіна, Г.Г. Кірейцев, А.С. Криклій, М.Ф. Кропивко,Ю.Г. Лисенко, С.М. Петренко, М.С. Пушкар, В.К. Савчук, Л.Д. Смирнова, О.О. Терещенко, А.М. Ткаченко, Н.П. Шульга, М.Г. Чумаченко та ін. Однак, у більшості наукових праць не повною мірою розкриваються особливості формування системи контролінгу в управлінні підприємствами як системна цілісність, відсутні методологічні підходи до формування такої системи.

Актуальність дослідження питання формування системи контролінгу для забезпечення успішного розвитку підприємства у майбутньому зумовлена необхідністю господарювання останніх у досить динамічних умовах, пов'язаних із здійсненням складних бізнес-процесів. У вітчизняній науці недостатньо сформована система методичного інструментарію контролінгу, що стримує його практичне застосування. Відсутність системних підходів щодо формування системи контролінгу, адекватної стратегічному розвитку аграрного підприємства, уповільнює запровадження контролінгу в управлінську практику аграріїв.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження проводилося у відповідності з науково-дослідною тематикою кафедри менеджменту ім. проф. Й.С. Завадського Навчально-наукового інституту бізнесу Національного аграрного університету «Розробка теорії і методології формування системи менеджменту в умовах інституціонально-структурної трансформації економіки України» (номер державної реєстрації 0107U004874).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та розробка пропозицій щодо формування адаптивної системи контролінгу для підвищення результативності менеджменту аграрних підприємств.

Для досягнення поставленої мети у дисертаційній роботі були поставлені та вирішені такі завдання:

- уточнити сутнісне розуміння контролінгу як інтегрованої системи, орієнтованої на розв'язання задач стратегічного характеру;

- дослідити особливості трансформації функцій менеджменту як джерела розвитку функції контролінгу;

- удосконалити систему критеріїв і показників контролінгу відповідно до видів та типів управління, орієнтованих на стратегічний розвиток підприємства;

- виявити специфічні особливості контролінгових функцій в існуючих функціональних системах менеджменту, як методологічну основу для формування цілісної системи контролінгу;

- обґрунтувати принципи формування системи контролінгу з виділенням об'єктів та інших її складових;

- визначити цільову спрямованість системи контролінгу за типами і видами управління;

- обґрунтувати методологічні підходи до формування системи контролінгу, адекватної стратегії розвитку підприємств.

Об'єктом дослідження є процес управління формуванням контролінгу як системи.

Поглиблені дослідження проводились на матеріалах аграрних підприємств Хмельницької області.

Предметом дослідження є сукупність теоретико-методологічних і прикладних аспектів формування адаптивної системи контролінгу в аграрних підприємствах.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали наукові розробки вітчизняних та зарубіжних вчених з питань контролінгу, менеджменту та стратегії розвитку підприємства.

В процесі дослідження застосовувались загальнонаукові та спеціальні методи. Зокрема, аналізу і синтезу (для обґрунтування теоретичних положень); системний аналіз (для оцінки, перспектив розвитку та системи менеджменту вітчизняних аграрних підприємств); метод спостереження, метод експертних оцінок та опитування (для оцінки стану функціональних систем менеджменту); кореляційно-регресійний аналіз (для виявлення взаємозв'язку показників, які характеризують рівень організації функціональних систем менеджменту та обсяги реалізації продукції); метод SWOT - аналізу (для систематизації сильних і слабких сторін, можливостей і загроз при використанні системи контролінгу в управлінській діяльності аграрних підприємств); структурно-логічний аналіз (для розширення й уточнення термінології щодо системи контролінгу); порівняння і рядів динаміки (для виявлення змін показників).

Інформаційною базою дослідження були законодавча та нормативна база, статистичні дані Державного комітету статистики України, статистичні дані Головного управління агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації, дані статистичної звітності аграрних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів. Найвагоміші результати, які визначають наукову новизну дослідження і виносяться на захист, полягають у наступному:

вперше:

обґрунтовано методологічний підхід до формування контролінгу як інтегрованої функціональної системи та запропоновано алгоритм її розвитку як системної цілісності (на засадах синергетичного ефекту), спрямованої на забезпечення стратегії, досягнення цілей та результативного розвитку підприємства у майбутньому (С. 9, 12-13);

удосконалено:

підходи до ідентифікації цільової спрямованості контролінгу за типами та видами управління, що дозволяє врахувати окремі їх аспекти та вплив на вибір об'єктів і цільової спрямованості контролінгу, орієнтованого на забезпечення стратегічних цілей підприємства (С. 14);

методику аналізу стратегії розвитку підприємств, що дозволяє діагностувати можливості та загрози на ранніх стадіях їх виникнення і розробляти заходи для випереджувального управління ними (С. 11-12);

механізм взаємодії функціональних складових системи контролінгу (планування, обліку, контролю та аналізу) на принципах синергізму, системності та збалансованого динамічного розвитку, що забезпечить випереджальну адаптивність до змін у зовнішньому середовищі (С.6, 8-11).

дістали подальший розвиток:

система оцінки стратегічної гнучкості аграрних підприємств в умовах нестабільності зовнішнього середовища, з розширенням комплексу критеріїв, що дозволяє вчасно діагностувати слабкі та сильні сторони підприємства, визначити ймовірність виникнення та рівень впливу окремих чинників на стабільність функціонування підприємств, здійснювати управління за слабкими сигналами (С. 11);

визначення системи контролінгу як інтегрованої цілісності планування, обліку, контролю та аналізу, в основу якого покладено цільову спрямованість для досягнення синергетичного ефекту від взаємодії всіх її складових (С.5);

система критеріїв і показників контролінгу на основі BSC, через доповнення новими проекціями «Сировинна база» та «Підприємства-конкуренти», що дозволяє комплексно досліджувати діяльність аграрного підприємства і здійснювати випереджувальне управління ним (С.12).

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в тому, що викладені в ньому науково-методичні положення та практичні рекомендації можуть бути використані аграрними підприємствами як наукова основа для формування адаптивної системи контролінгу, адекватної стратегії розвитку підприємства.

Окремі результати дисертаційного дослідження, зокрема, підходи щодо розробки результативної системи критеріїв і показників контролінгу, впроваджено у практику діяльності ВАТ «Адамс» (довідка № 240 від 23.10.2007 року), пропозиції щодо формування стратегії підприємства на основі системи контролінгу - у практику ДП «Деражнянський ПКЗ» (довідка № 145 від 29.05.2007 року). Матеріали дослідження були використані Головним управлінням агропромислового розвитку Хмельницької обласної державної адміністрації для впровадження контролінгу в управлінську практику з метою підвищення результативності менеджменту та конкурентоспроможності підприємницьких структур (довідка № 4.1/961 від 29.05.07.).

Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі Національного аграрного університету при викладанні дисциплін «Контролінг», «Стратегічний менеджмент», «Операційний менеджмент» (акт впровадження від 21.12.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові результати, що викладені в дисертаційній роботі та винесені на захист, отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дослідження доповідались на: науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасного менеджменту» (м. Київ, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 18 травня 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Концептуальні напрямки стратегічного розвитку нової аграрної політики України» (м. Луганськ, Луганський національний аграрний університет, 11-12 травня 2006 р.); Міжвузівській науково-практичній конференції «Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України» (м. Київ, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості України, 7червня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України» (м.Київ, Національний аграрний університет, 5-6 жовтня 2006 р.); Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, Уманський державний аграрний університет, 21-22 лютого 2007р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Конкурентноспроможність продукції АПК України та вимоги СОТ» (м. Київ, Національний аграрний університет, 4-5 жовтня 2007 року).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 9 наукових праць загальним обсягом 2,49 друк. арк., у тому числі 6 статей у фахових виданнях (обсягом 2,08 друк. арк.) та 2 матеріали конференції обсягом 0,41 друк. аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел із 175 найменувань. Основний зміст дисертації викладено на 170 сторінках комп'ютерного тексту. Робота містить 29 таблиць, 37 рисунків, 17 додатків.

2. Основний зміст

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету та завдання, об'єкт і предмет дослідження, відображено наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, а також наведено відомості про апробацію результатів дослідження та опубліковані наукові праці.

У першому розділі «Теоретичні основи формування адаптивної системи контролінгу в менеджменті аграрних підприємств» розкрито суть формування адаптивної системи контролінгу, яка передбачає динамічне забезпечення стратегічного розвитку підприємств, досліджено особливості формування контролінгу в умовах трансформації функцій управління та організаційно-методологічні основи формування системи контролінгу.

Наукові та практичні підходи до контролінгу останнім часом зазнали стрімкого розвитку від ідентифікації його як підсистеми фінансового й управлінського обліку до концептуалізації як самостійної системи, орієнтованої на стратегічний та інноваційний розвиток організації. Однак, такі підходи, що сформувалися під впливом зарубіжної практики, виявились неадекватними системам управління аграрних підприємств та вимагають створення на їх основі адаптованих механізмів контролінгових функцій у менеджменті аграрних підприємств.

У нашому розумінні, система контролінгу - це система, спрямована на забезпечення управлінського процесу, орієнтованого на розв'язання завдань стратегічного розвитку підприємства шляхом інтеграції систем планування, обліку, аналізу та контролю для досягнення синергетичного ефекту від їх цілеспрямованого функціонування. Контролінг розглядається нами як система, зорієнтована на успішний розвиток підприємства в майбутньому.

Система контролінгу поділяється на такі формуючі складові, як цілі, завдання, об'єкти, суб'єкти, принципи контролінгу, механізми управління, що діють всередині системи, методичне та ресурсне забезпечення (рис. 1). На нашу думку, саме такий підхід у методологічному аспекті дозволяє розглянути контролінг як системну цілісність і водночас структурно підійти до її формування. Головна мета адаптивної системи контролінгу повинна випливати з обраної стратегії розвитку, яка диктується ситуаціями на зовнішньому ринку. Тому формування системи контролінгу в господарюючих суб'єктах має здійснюватись у системі менеджменту, адекватного новим завданням стратегічного розвитку підприємств. Слід враховувати й цілі на життєвих циклах організації, що змінюють цільову спрямованість системи контролінгу. Нами акцент зроблено на випереджувальну адаптацію відповідно до стратегічних змін.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1 Модель формування адаптивної системи контролінгу

Основою структурних перетворень під впливом змінних параметрів є трансформація й інтеграція як головних, так і спеціальних функцій менеджменту підприємства, що потребує переорієнтації в цінностях та у системі мислення управлінського персоналу. Тому головною передумовою формування системи контролінгу має стати готовність і прагнення управлінської команди до подібних нововведень, що сприятимуть розвитку стратегічного потенціалу організації.

У дисертаційній роботі розглянуто розвиток контролінгової функції як системної цілісності. Зроблено висновок, що процес розвитку будь-якої функції має циклічний характер. До певної межі окремі функції розвиваються як самостійні локальні системи, а потім виникає потреба в їх інтеграції та забезпеченні рівня удосконаленості останніх на системно-комплексній основі. Такий підхід покладений нами в основу методології формування системи контролінгу, адекватної стратегічному розвитку підприємства.

Ідея нашого наукового уточнення полягає в тому, що формування системи контролінгу не слід розглядати як створення чогось нового, оскільки організація такої системи зводиться до досягнення функціональної взаємодії між існуючими локальними функціями менеджменту та орієнтації їх на стратегічний розвиток підприємства. Виконання функцій контролінгу покладається на керівника, працівників планово-економічної служби та бухгалтерії. Об'єктивна необхідність створення відокремленого підрозділу контролінгу виникає лише в асоційованих формуваннях, що мають у своїй структурі відокремлені виробничі підрозділи. Важливою методологічною передумовою є перевага адаптивного типу керівництва, що зводиться до здатності керівника поєднувати різні стилі управління залежно від ситуації.

Обґрунтований комплекс принципів, що в своїй єдності дозволить формувати систему контролінгу, адекватну стратегії розвитку підприємств. Зокрема, нами виділено такі принципи, як принцип системності, комплексності, функціональної взаємодії усіх складових, синергетичності, зворотного зв'язку, випереджувальної дії, відповідності вимогам менеджменту, випереджувальної адаптованості суб'єктів діяльності до зовнішнього бізнес-середовища, цільової спрямованості, готовності управлінської команди працювати в умовах розвитку контролінгових функцій та принцип стратегічного розвитку.

Отже, адаптована система контролінгу має носити випереджувальний характер. Такий підхід дозволить сформувати систему контролінгу на засадах синергетичного ефекту. При цьому повинні враховуватись нові вимоги щодо цільової спрямованості критеріїв та показників діагностики й оцінки моніторингової діяльності, напрямів та об'єктів контролінгу.

У другому розділі «Аналіз організаційно-економічних передумов формування та розвитку системи контролінгу в менеджменті аграрних підприємств» здійснено оцінку можливостей впровадження системи контролінгу в аграрних підприємствах Хмельницької області з урахуванням внутрішньосистемних факторів, що зумовлюють результативність функцій менеджменту та їх цільову спрямованість.

Конкурентоспроможність сільськогосподарської продукції визначається вже кінцевою продукцією переробки, тому її підвищення можна досягти саме в стратегічному розвитку переробної промисловості.

Ринкова концепція управління істотно вплинула на систему цілей та завдань менеджменту, що диктуються змінами на ринку. Так, зокрема, переробні підприємства, на нашу думку, повинні орієнтуватися: по-перше - на задоволення потреб споживачів, по-друге - на дотримання балансу між виробничими потужностями та сировинною базою (за рахунок інтеграції виробництва), а по-третє - на дотримання рівноваги між обсягами виробництва продукції та можливістю її реалізації (за рахунок забезпечення конкурентоспроможності продукції з урахуванням платоспроможності споживачів).

Динамічне ринкове середовище мало двоякий вплив на різні суб'єкти господарювання. Одні стрімко зайняли лідируючі позиції, адаптувавшись до нових умов господарювання, інші, навпаки, опинились на межі банкрутства. Так, більшість підприємств переробної галузі має катастрофічно низький рівень коефіцієнта використання своїх потужностей. У більшості підприємств він не перевищує 0,5. Першопричиною невикористання підприємствами виробничих потужностей є відсутність якісної сировини у виробничий період. Так, у 2006 році, переробними підприємствами досліджуваної області відповідно до потреб у сировині не було заготовлено 22031,4 т овочів і 16516,2 т плодів та ягід. Протягом 2002-2007 рр. значно зменшився обсяг продукції, реалізованої переробним підприємствам у загальній структурі реалізації продукції сільськогосподарських підприємств.

За коефіцієнтами Бівера можна зробити висновок, що на досліджуваних підприємствах його значення набагато нижче рекомендованого значення, що свідчить про значну збитковість виробництва. Так, при рекомендованому значенні коефіцієнта 0,17-0,40 його розрахункове значення знаходиться в діапазоні 0,01-0,11.

Простежується неготовність систем менеджменту функціонувати в нових умовах транзитивної економіки, що випливає з відсутності інтеграційних зв'язків в управлінській діяльності та несформованості нових інтеграційних систем господарювання.

Невідповідність систем менеджменту підприємств плодоовочеконсервної галузі області вимогам господарювання в ринковому середовищі характеризується відсутністю системи цільових критеріїв і показників діяльності, несвоєчасністю отримання інформації для прийняття управлінських рішень і невідповідністю структури та форми управлінської звітності реальним потребам менеджменту.

Первісна функціональна дія системи контролінгу проявляється через системну координацію існуючих функціональних підсистем та їх координаційну підпорядкованість у структурній залежності.

Для виявлення передумов формування контролінгу як інтегрованої системи функцій нами проведено поглиблені дослідження функціональних базових систем менеджменту (системи планування, системи обліку, системи контролю та системи аналізу). Виявлено невикористаний потенціал функціональних систем менеджменту, що формують контролінгову базу для прийняття рішень (табл. 1).

Таблиця 1 Оцінка комплексного показника потенціалу функціональних систем контролінгу (ФСК) на плодоовочеконсервних підприємствах Хмельницької області

ФСК	Оцінка потенціалу ФСК, бали (в середньому по групі)	Використання рівня ФСК відносно їх потенціалу (Оф/Оо)
	фактичний (діючий), Оф	оптимальний, Оо
Система планування (СП)	13,1	55	0,24
Система обліку (СО)	23,2	90	0,26
Система контролю (СК)	13,2	50	0,26
Система аналізу (СА)	15,2	75	0,20

Так, потенціал ФСК задіяний лише на 20-26%, що свідчить про невикористання значних можливостей функціональних систем менеджменту та відсутність цільової орієнтації на стратегію розвитку. Чиста констатація фактів, що пронизує управлінську звітність, не дає змоги відслідкувати та попередити виникнення можливих загроз в діяльності підприємства.

За результатами кількісного аналізу було побудовано регресійну модель, що відображає залежність обсягів реалізації продукції від рівня організації функціональних систем контролінгу, яку можна описати рівнянням (формула (1)):

Y= -9922,623 + 457,959X1 + 1136,981X2 + 360,204X3 + 377,763X4, (1)

де Y - обсяг реалізованої продукції, тис.т; X1 - показник оцінки системи обліку, бали; X2 - показник оцінки системи планування, бали; X3 - показник оцінки системи аналізу, бали; X4 - показник оцінки системи контролю, бали.

Встановлено, що в більшості підприємств об'єктами комплексного планування, обліку, аналізу та контролю не виступають потенціал успіху, сильні та слабкі сторони підприємства в порівнянні з конкурентами, критичні фактори успіху. Контроль та аналіз, що орієнтуються лише на оперативну діяльність підприємства, унеможливлюють формування на їх основі стратегічно орієнтованої інформації. Відсутність дієвої зведено-аналітичної системи, вже сама по собі, сповільнює розвиток стратегічного управління підприємством і реалізацію контролінгових функцій по забезпеченню визначеної стратегії розвитку підприємства. Дослідження виявили також, що не на всіх підприємствах обґрунтовані стратегічні фактори успіху, як один із фундаментальних об'єктів контролінгу.

ФСК, інтегруючись, утворюють єдиний інформаційний простір системи контролінгу (рис. 2). Із наведеного рисунка видно, що підвищення рівня системи обліку - СОn дає змогу розширити область інтеграції інформаційних потоків банку контролінгової інформації. Подібну тенденцію можна спостерігати з графічного аналізу при зміні рівня інших функціональних систем. Це дозволяє стверджувати про наявність синергетичного ефекту при інтеграційній взаємодії функціональних систем. Формування контролінгової інформації для менеджерів усіх рівнів має здійснюватися за принципом «очима споживача». При цьому результативність і дієвість системи контролінгу слід розглядати через призму організаційно-управлінської складової. Дана складова має виражатись у координації зв'язків між функціональними відділами підприємства.

Размещено на http://www.allbest.ru/

А - область інформаційних потоків діючих функціональних систем; 2 - область невикористаних можливостей стратегічно орієнтованої СК; 3 - область невикористаних можливостей стратегічно орієнтованої СО; 4 - область невикористаних можливостей стратегічно орієнтованої СП; 5 - область невикористаних можливостей стратегічно орієнтованої СА; СОn - підвищення рівня СО; 2+3+4+5 - область інтеграції інформаційних потоків у системі контролінгу

Рис. 2 Інтеграційна взаємодія функціональних систем контролінгу та рівень їх організації на аграрних підприємствах Хмельницької області

Результат від впровадження системи контролінгу полягає в підвищенні рівня ефективності діяльності організації, що проявляється через можливість передбачати її розвиток у майбутньому. Така цільова спрямованість контролінгу, на перший погляд, має досить широкий характер. Однак, слід відмітити, що формування системи контролінгу на початкових стадіях носить характер проникнення в загальну філософію управління. На даній стадії розглядати економічну ефективність від впровадження є неможливим і недоцільним.

Третій розділ «Формування системи контролінгу адекватної стратегії розвитку підприємств» присвячений обґрунтуванню методологічних основ реалізації стратегії розвитку підприємств на базі адаптивної системи контролінгу, запропоновано комплекс критеріїв і показників на основі BSC та обґрунтовано алгоритм формування контролінгової інформації для реалізації стратегічного розвитку підприємств.

Формування банку інформації для розробки стратегії розвитку аграрних підприємств необхідно здійснювати відповідно до положень Стратегії розвитку інформаційного забезпечення АПК і сільського населення України до 2015 року. Власне перед системою контролінгу, як інноваційного ресурсу в управлінні підприємствами в умовах СОТ, постає ряд системних завдань. За таких обставин виникає необхідність оцінки підприємства з позицій його розвитку. Зокрема, такі показники як рівень екологічного забезпечення розвитку виробництв, рівень системи цінностей організації та загальний рівень збалансованого розвитку економічних, екологічних і соціальних факторів. При цьому важливого значення набуває готовність управлінської команди працювати в умовах розвитку контролінгових функцій (один з принципів формування системи контролінгу).

Алгоритм концепції формування контролінгової інформації щодо забезпечення стратегії розвитку наведений на рис. 3.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Формування контролінгової інформації по забезпеченню стратегії розвитку підприємств

Результативність контролінгової діяльності має досягатися за рахунок синергетичного ефекту, який, у свою чергу, досягається через взаємодію всіх функціональних систем контролінгу та узгодженість цілей (формула (2) і (3)):

РП + РО + РК + РА < РСК, (2)

СЕ = РСК - (РП + РО + РК + РА), (3)

де РСК - результативність системи контролінгу;

СЕ - синергетичний ефект від інтеграції функціональних систем контролінгу;

РП, РО, РК, РА - результативність функціонування систем планування, обліку, контролю та аналізу.

У даному випадку доцільно говорити про синергію управління, що проявляється в інтеграційній взаємодії функціональних систем. Таке відображення синергетичного ефекту системи контролінгу характеризується передусім якісною інтерпретацію, що вказує на зміну загального результату від взаємодії функціональних систем контролінгу.

Дослідження показали, що найчастіше на підприємствах ведеться робота над стратегічними планами, однак формальний і некомплексний характер такої управлінської діяльності здебільшого доводить свою недієздатність. Така ситуація в подальшому унеможливлюватиме управління стратегічним розвитком аграрних підприємств. Як показали дослідження, показники, які використовуються в аналізі господарської діяльності, не відповідають цільовій спрямованості системи контролінгу і не можуть бути використані як її самостійний інструментарій.

Зокрема, в ринковому середовищі набуває цінності інформація щодо окремих стратегій, товарів, клієнтів, підрозділів, логістичних каналів, а не лише по підприємству в цілому. Доцільним є систематизація та структуризація інформації по видах продукції підприємства. Для забезпечення пошуку перспективних напрямів діяльності підприємства необхідно порівняти фактичні результати зі сформованими на момент контролю ринковими умовами. З цією метою в рамках стратегічного контролю діяльності доцільним є проведення ситуаційного аналізу. Такий аналіз пропонується здійснювати виходячи з оцінки факторів впливу на діяльність підприємства. Нами запропоновано розширений комплекс критеріїв стратегічної гнучкості підприємства, що враховує умови, які склалися на ринку.

Визначена в роботі система критеріїв і показників контролінгу на основі системи BSC створює можливості для визначення перспектив розвитку організації. BSC обґрунтована для різних типів управління, що дозволяє розглянути стан економічного розвитку підприємств, їхніх потенційних можливостей і факторів впливу на кінцевий результат. Аргументовано необхідність доповнення базових проекцій системи показників BSC двома новими проекціями «Сировинна база» та «Підприємства-конкуренти». При формуванні системи завдання полягає в зосередженні уваги на якомога важливіших показниках стратегічного розвитку. Тому при відборі показників їх кількість має бути обмеженою й відображати стратегічні цільові орієнтири.

При формуванні комплексу критеріїв і показників проекції «Сировинна база» доцільним є дотримання загальних принципів концепції «точно-вчасно», що дозволяє адаптуватися до змін попиту на ринку споживачів. Найбільш повно проекцію «Фінанси» відображають такі показники як рентабельність продажу по сегментах, вартість капіталу, рентабельність, оборотність матеріальних активів; проекцію «Споживачі» - широта асортиментної програми, ємність і частка ринку, кількість постійних і нових клієнтів, співвідношення ціна-якість; проекцію «Внутрішні бізнес-процеси» - завантаження потужностей, строки виконання договорів, заготівельні ціни порівняно з конкурентами, кількість інноваційних нововведень, витрати на дослідження порівняно з конкурентами; проекцію «Навчання і кар'єрний ріст» - індекс задоволення персоналу, плинність кадрів, витрати на навчання персоналу; проекцію «Підприємства-конкуренти»: відносна частка на ринку, критичні фактори успіху відносно конкурентів ( в розрізі об'єктів); проекцію «Сировинна база»: коефіцієнт виконання плану по заготівлі сировини (заготовлено сировини, потреба в сировинні); стратегічні постачальники сировини за географічним положенням; швидкість постачання сировини, надійність постачання сировини; економія сировини; частка постійних постачальників. Сукупність показників може змінюватись відповідно до стадії розвитку підприємства, що впливає на його загальну мету, а відповідно, і на цільову спрямованість системи контролінгу відповідно до типів управління.

Ступінь інтегрованості показників контролінгу буде залежати від цільових користувачів (суб'єктів системи контролінгу). Виділено три базових групи підприємств щодо цільової спрямованості контролінгу та запропоновано систему інтегрованих показників контролінгового забезпечення стратегії розвитку (на базі BSC). Показники розраховані для використання на найвищому рівні управління підприємством.

Націленість системи контролінгу на стратегічний розвиток підприємства забезпечується за рахунок інтеграції функціональних систем контролінгу (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Інтеграційні процеси функціональних систем контролінгу

Для підприємств, що розвиваються, цільова спрямованість має зводитись до повної орієнтації на вимоги споживачів, що забезпечить подальший розвиток у майбутньому. На цій стадії необхідним є всебічний аналіз критичних факторів успіху підприємства та унікальності його пропозицій.

Розроблено концептуальну модель формування адаптивної системи контролінгу, адекватної стратегічному розвитку (рис. 4).

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 4 Концептуальна модель формування системи контролінгу, адекватної стратегії розвитку підприємства

Формування зведено-аналітичної інформації за такими підходами дозволить всебічно дослідити можливі фактори успішного розвитку підприємства та дасть змогу визначити напрями подальшого функціонування.

Адаптивна система контролінгу при забезпеченні антикризових стратегій фокусує цільову спрямованість через орієнтування діяльності на потенціал успіху організації. Ідентифікація системи контролінгу при базових типах управління дала змогу виділити її цільову спрямованість при використанні різних типів, що обумовлюються особливістю об'єктів та завдань управління. Формування адекватної стратегії розвитку підприємства системи контролінгу має базуватись на наявності альтернативних стратегій, орієнтації на потенціал успіху та обґрунтування стратегічних факторів успіху. За допомогою запропонованої системи збалансованих показників можна здійснити аналітичне забезпечення такої діяльності.

Змінні параметри, що використовуються для ідентифікації стратегії, повинні включати важливі складові макросередовища. В цьому зв'язку виникає необхідність виділення таких об'єктів контролінгу: менеджмент як система, організація як система, конкурентоспроможність підприємства, загальні цілі підприємства, стратегія розвитку, сильні та слабкі сторони, можливості та загрози підприємства, потенціал підприємства.

Реалізація стратегії розвитку як потенційна можливість може бути реалізована лише в процесі організаційної взаємодії всіх структурних складових підприємства як цілісної системи. Це потребує в часових параметрах проведення змін у всіх підсистемах підприємства і, перш за все, в її структурних елементах.

Висновки

Результати проведеного дослідження дозволяють сформулювати наступні висновки теоретико-методологічного та практичного характеру щодо формування адаптивної системи контролінгу в менеджменті аграрних підприємств:

Для своєчасної й ефективної адаптації до змін у зовнішньому середовищі, постійного оновлення діяльності згідно із визначеними цільовими орієнтирами організації як складної, відкритої економічної системи необхідна суттєва трансформація всіх підсистем менеджменту та орієнтація його на перспективний розвиток. За таких умов визначальним чинником є розробка цільового орієнтиру діяльності та його контролінгового забезпечення.

Підвищення результативності системи стратегічного управління підприємством пов'язане із завданнями підвищення координованості бізнес-процесів підприємства та ефективності прийняття рішень щодо стратегії розвитку підприємств. Впровадження контролінгу на підприємстві дозволяє підвищити рівень координованості процесів планування, контролю, обліку, аналізу і регулювання діяльності, за рахунок чого дозволяє поліпшити якість управлінських рішень, враховуючи синергетичний ефект взаємодії усіх її складових та ефективність системи стратегічного управління в цілому.

На основі аналізу існуючих підходів наведене авторське визначення системи контролінгу, що інтерпретує його як систему спрямовану на забезпечення управлінського процесу, орієнтованого на розв'язання завдань стратегічного розвитку підприємства шляхом інтеграції систем планування, обліку, аналізу та контролю для досягнення синергетичного ефекту від їх цілеспрямованого функціонування.

Запропоновано комплекс принципипів формування системи контролінгу, орієнтованої на забезпечення реалізації стратегії розвитку підприємств. Узгодженість принципів є основою при формуванні адаптивної системи контролінгу і комплексної стратегії розвитку підприємства.

Обґрунтовано, що результативність системи контролінгу слід розглядати через призму організаційно-управлінської складової загальної системи менеджменту. Дана складова має передбачати координацію зв'язків між функціональними відділами підприємства, інтеграцію їх цілей, завдань та функцій для виконання вимог внутрішньосистемного та загальносистемного характеру.

Проведена оцінка рівня організації систем планування, обліку, контролю та аналізу засвідчила про використання їх потенціалу лише на 20-26%. Це пояснюється відсутністю зведено-аналітичної інформації, орієнтованої на забезпечення стратегії розвитку підприємства, що унеможливлює випереджувальне управління ним.

В результаті дослідження доведено, що результативність контролінгової діяльності має досягатися за рахунок синергетичного ефекту, який, у свою чергу, досягається через взаємодію усіх структурних елементів контролінгу та погодженість цілей.

Обґрунтовано, що застосування в межах стратегічного контролінгу результативної системи критеріїв і показників дає можливість поєднати функції діагностування стану підприємства та його цільової орієнтації діяльності на досягнення стратегічних цілей. Запропонована BSC для різних типів управління, що дозволяє комплексно підійти до оцінки економічного розвитку підприємств, їхніх потенційних можливостей, факторів впливу на кінцевий результат. Аргументована необхідність доповнення базових проекцій системи показників двома новими проекціями «Сировинна база» та «Підприємства-конкуренти».

Ідентифіковано цільову спрямованість контролінгу за типами та видами управління, що дозволить визначити націленість контролінгу на виконання завдань та врахувати окремі аспекти управління, їх вплив на вибір об'єктів і цільової спрямованості контролінгу для забезпечення стратегічних цілей підприємства. Для підприємств, що розвиваються, цільова спрямованість має передбачати орієнтацію на вимоги споживачів, що забезпечить подальший розвиток у майбутньому. На цій стадії необхідним є всебічний аналіз критичних факторів успіху підприємства й унікальності його пропозицій.

Доведено, що основна ознака, за якою визначають типи стратегії, полягає в можливості підприємства реалізувати свій управлінський потенціал та адаптуватись до розвитку ринку. Змінні параметри, що використовуються для ідентифікації стратегії та виступають об'єктами контролінгу повинні доповнюватись такими складовими, як організація як система, менеджмент як система, конкурентоспроможність підприємства, його загальні цілі, стратегія розвитку, сильні та слабкі сторони, можливості та загрози підприємства, потенціал підприємства. Формування зведено-аналітичної інформації за такими підходами дасть змогу всебічно дослідити можливі фактори успішного розвитку підприємства та визначити напрями подальшого функціонування підприємств.

Обґрунтовано методологічний підхід до формування адаптивної системи контролінгу як інтегрованої цілісності функціональних систем менеджменту, що дозволить забезпечити реалізацію стратегії розвитку та досягнення цілей підприємства у майбутньому.

Список опублікованих праць за темою дисертації

Статті у наукових фахових виданнях:

1. Аксентюк М. М. Роль контроллера в управлінській діяльності / М. М. Аксентюк // Актуальні проблеми економіки. - 2006. - № 9 (63). - С 187-191.

2. Аксентюк М. М. Система контролінгу в стратегічному менеджменті / М. М. Аксентюк // Збірник наукових праць Луганського національного аграрного університету, Серія: «Економічні науки». - 2006. - № 61/84. - С. 208-211.

3. Аксентюк М. М. Особливості використання методичних підходів в системі контролінгу / М. М. Аксентюк // Науковий вісник НАУ. - 2007. - Вип. 111. - С.341-345.

4. Аксентюк М. М. Концепція збалансованої системи показників (Balansed Scorecard) як новий підхід до оцінки діяльності підприємств / М. М. Аксентюк // Агроінком. - 2007. - № 5-6.- С.63-66.

5. Аксентюк М. М. Стан та тенденції розвитку підприємств плодоконсервної галузі Хмельницької області / М. М. Аксентюк // Економіка АПК. - 2007. - № 6. - С. 143-147.

6. Аксентюк М. М. Контролінгове забезпечення стратегії розвитку підприємства / М. М. Аксентюк // Економіка та держава. - 2008. - № 7. - С.40-44.

Матеріали конференції:

7. Аксентюк М. М. Контролінг в системі менеджменту та еволюція його розвитку / М. М. Аксентюк: матеріали наук.-практ. конф. [«Актуальні проблеми сучасного менеджменту»], (Київ, 18 травн. 2005 р.) / Міністерство праці та соціальної політики України, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості. - К.: ІПК ДЗСУ, 2005. - С. 46-51.

8. Аксентюк М. М. Особливості формування системи менеджменту ринкового типу / М. М. Аксентюк: матеріали наук.-практ. конф. [«Система менеджменту в умовах інституційно-структурної трансформації економіки України»], (Київ, 7 черв. 2006 р.) / Міністерство праці та соціальної політики України, Інститут підготовки кадрів державної служби зайнятості. - К.: ІПК ДЗСУ, 2006. - С. 267-271.

9. Аксентюк М. М. Концепція контролінгу в системі менеджменту підприємств АПК / М. М. Аксентюк: матеріали Всеукраїнської наукової конференції молодих учених, (Умань, 21-22 лют. 2007 р.) / Міністерство аграрної політики України, Уманський державний аграрний університет. - У.: УДАУ, 2007. - С.33-35.

Размещено на Allbest.ru