Напрями оптимізації структури енергетичної галузі України в контексті економічної безпеки

Размещено на http://www.allbest.ru/

РАДА НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ МІЖНАРОДНОЇ БЕЗПЕКИ

УДК 338.246.87 (477)

Напрями оптимізації структури енергетичної галузі України в контексті економічної безпеки

Спеціальність 21.04.01. - економічна безпека держави

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Юспін Олександр Вадимович

Київ 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному інституті проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України.

Науковий керівник - доктор економічних наук, професор, Прейгер Давид Каспарович, радник Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБОУ.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор, Недін Ігор Валентинович, професор кафедри автоматизації проектування енергетичних процесів і систем Національного технічного університету України ”Київський політехнічний інститут” МОН України;

кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Лір Віктор Еріхович, провідний науковий співробітник відділу секторальних прогнозів та кон'юнктури ринків Державної установи ”Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України”.

Захист відбудеться 19 липня 2007 р. о 14 год. 00 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.723.02 у Національному інституті проблем міжнародної безпеки при РНБОУ за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7, зал засідань Вченої ради.

З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного інституту проблем міжнародної безпеки при РНБОУ за адресою: 01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/7.

Автореферат розісланий ”15” червня 2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради доктор філософських наук Шевченко О.К.

АНОТАЦІЯ

Юспін О.В. Напрями оптимізації структури енергетичної галузі України в контексті економічної безпеки. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 21.04.01 - економічна безпека держави. Національний інститут проблем міжнародної безпеки РНБО України. - Київ, 20067.

Дисертація присвячена проблемі визначення методологічних напрямів оптимізації структури енергетичної галузі України в контексті економічної безпеки.

Досліджений досвід іноземних держав в сфері забезпечення енергетичної безпеки, проаналізована динаміка змін виробничої і територіальної структури ПЕК України, розраховані кількісні показники, що характеризують рівень енергетичної безпеки держави і її регіонів. Обґрунтовано необхідність використання систем економіко-математичного моделювання ПЕК із впровадженням модифікованої методології індикативного аналізу при визначенні оптимальної структури енергетичної системи держави.

Запропоновані напрями її адаптації для врахування вимог із забезпечення енергетичної безпеки держави. Методологічні підходи, що запропоновані, апробовані на прикладі визначення оптимальної структури ПЕК одного з регіонів України.

Ключові слова: енергетична безпека, регіональна енергетика, моделювання систем енергетики, формування оптимальної структури, індикатори енергетичної безпеки, дослідження енергетичних систем.

АННОТАЦИЯ

Юспин А.В. Направления оптимизации структуры энергетической отрасли Украины в контексте экономической безопасности. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 21.04.01 - экономическая безопасность государства. Национальный институт проблем международной безопасности СНБО Украины. - Киев, 20067.

Диссертация посвящена проблемам определения методологических направлений оптимизации структуры энергетической отрасли Украины в контексте экономической безопасности.

Исследованы существующие подходы к определению категорий “экономическая безопасность” и “энергетическая безопасность”. Обосновано повышение значимости факторов, характеризующих структуру топливно-энергетического комплекса (ТЭК), в обеспечении энергетической безопасности государства. При этом структура ТЭК определяется как упорядоченная совокупность элементов энергетической системы, в качестве которых рассматриваются укрупненные процессы или объекты, производящие или потребляющие энергоресурсы, совместно с комплексом внутренних (между элементами системы) и внешних (с окружающими системами) связей.

Определены основные пути обеспечения энергетической безопасности, предусмотренные национальным законодательством этих государств, установлена роль регуляторного влияния государства в данном процессе.

Проанализирована динамика изменений производственной и территориальной структуры ТЭК Украины. Произведены расчеты количественных показателей, характеризующих уровень энергетической безопасности отдельных регионов и государства в целом. Исходя из результатов расчетов обоснован вывод о том, что существующая территориально-производственная структура энергетической отрасли Украины не может считаться оптимальной с позиций энергетической безопасности.

С учетом опыта зарубежных государств обоснована необходимость использования систем экономико-математического моделирования ТЭК с внедрением модифицированной методологии индикативного анализа при проведении работ по определению оптимальной структуры энергетической системы Украины и ее регионов.

Ключевые слова: энергетическая безопасность, региональная энергетика, моделирование систем энергетики, формирование оптимальной структуры, индикаторы энергетической безопасности, исследование энергетических систем.

ABSTRACT

A.V. Yuspin. Approaches for Ukrainian energy system's structure optimisation within the context of economic security. - Manuscript.

Thesis for a PhD degree in Economics on the speciality 21.04.01 - economic security of the state. National Institute for International Security Problems of the National Security and Defence Council of Ukraine. - Kyiv, 20067.

This thesis concentrates on the problems of determination of methodological approaches for Ukrainian energy system's structure optimisation within the context of economic security.

Foreign states experience in the field of energy security policy elaboration and realisation is explored, trends of Ukrainian energy system's industrial and regional structures development are analysed, quantitative coefficients, which characterise the state and regional energy security levels, are calculated. On the basis of research conducted the need to use economic-mathematical modelling systems in the process of optimal energy system's structure determination with taking into account energy security issues and with modified indicative analysis method embedding is substantiated. Energy system models, which are extensively used in foreign countries, are researched and most suitable for this purpose for Ukraine is determined.

Based on this model's mathematical apparatus propositions to modify it with the purpose of adequate consideration of energy security requirements and respective model correlations are developed. Methodological approaches proposed are examined in the case study for most critical in the sense of energy security Ukrainian region and proved to be practically useful.

Key words: energy security, regional energy, energy system modelling, optimal structure determination, energy security indices, energy systems research.

енергетичний безпека пек

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Енергетична безпека для України є однією з найважливіших складових в системі економічної безпеки внаслідок визначального положення паливно-енергетичного комплексу (ПЕК) в економічній і соціально-політичній сфері держави, дефіцитності і монопродуктовій орієнтованості паливно-енергетичного балансу (ПЕБ), значної залежності від однієї держави - постачальника паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР), наявності негативних тенденцій у розвитку територіально-виробничої структури ПЕК, а також тісного взаємозв'язку питання забезпечення енергетичної безпеки з питаннями забезпечення національної безпеки в інших сферах.

Проблемам забезпечення економічної та енергетичної безпеки присвячені роботи таких вітчизняних і іноземних науковців як Л. Абалкін, О. Алимов, В.Бегма, В. Бушуєв, О. Власюк, М. Воропай, В. Геєць, І. Корнілов, М. Ковалко, В. Мунтіян, І. Недін, Є. Олейников, С. Пирожков, Б. Піріашвили, Д. Прейгер, А. Сухоруков, А. Татаркин, А. Шевцов, А. Шидловський та інші. Суттєвий внесок у розвиток фундаментальної бази системних досліджень енергетики, що є науковим підґрунтям для дослідження проблем забезпечення енергетичної безпеки, зроблено в працях Л. Мелентьєва, А. Макарова, А. Некрасова, Ю. Руденко та інших.

В той же час, в наукових працях вітчизняних дослідників недостатня увага приділяється проблемам оптимізації структури енергетичної галузі держави в цілому та її окремих регіонів. Залишаються невизначеними підходи до формування методологічної бази, необхідної для визначення напрямів оптимізації структури вітчизняного ПЕК з урахуванням специфіки процесів становлення ринкової економіки в Україні в контексті забезпечення її енергетичної безпеки.

Інституційні реформи і лібералізація економічних відносин при економічній нестабільності ускладнили взаємодію енергетики і економіки. При цьому методологічні підходи, що використовуються в економічно розвинених країнах світу для визначення та економічного обґрунтування шляхів формування оптимальної структури ПЕК, не дозволяють забезпечити в достатній мірі врахування цього чиннику в умовах України.

Недостатня наукова розробленість зазначених питань і гостра необхідність створення методологічних засад оптимізації структури енергетичної галузі України в контексті забезпечення економічної безпеки держави обумовлює актуальність і прикладне значення дослідження.

Зв'язок роботи з науковими роботами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження пов'язана із планами фундаментальних і прикладних досліджень Національного інституту проблем міжнародної безпеки при Раді національної безпеки і оборони України, зокрема, з плановими науковими проектами в рамках наукових тем: на 2005 рік ”Енергетична безпека України в умовах глобалізації та поглиблення енергодефіцитності світової економіки”, на 2006-2007 роки ”Теоретичні та методологічні основи оцінки енерго-транспортної та транзитної складових економічної безпеки країни” (№ державної реєстрації 0106U011648) та ”Міжнародне співробітництво України в енерго-транспортній і транспортно-комунікаційній сферах” (№ державної реєстрації 0106U011656). Матеріали дослідження використовувались також при розробленні НДР ”Дослідження місця державних підприємств „Укрзалізниця” та Одеська Залізниця в Евразійській Системі міжнародних транспортних коридорів”, в якій здобувач був виконавцем.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розроблення і наукове обґрунтування методологічних підходів та практичних рекомендацій щодо основних напрямів формування оптимальної структури ПЕК України та її регіонів з позицій економічної безпеки держави.

Досягнення цієї мети передбачає вирішення наступних наукових завдань:

аналіз теоретико-методологічних основ забезпечення енергетичної безпеки та оптимізації структури ПЕК;

дослідження досвіду формування та реалізації політики забезпечення енергетичної безпеки в іноземних державах та можливостей його використання в Україні;

комплексне дослідження існуючої виробничої, територіальної та балансової структури ПЕК держави та динаміки її змін на протязі останніх років;

проведення аналітичної оцінки територіально-виробничої структури ПЕК з позицій її відповідності вимогам із забезпечення енергетичної безпеки;

аналіз методологічних підходів до оцінки рівня енергетичної безпеки та формування оптимальної структури енергетичної системи, що використовуються в іноземних країнах, їх оцінка з позицій застосування в умовах України, розроблення пропозицій щодо модифікації відповідного методологічного інструментарію;

обґрунтування практичних рекомендацій щодо формування оптимальної структури енергетичної системи на прикладі одного з регіонів України із використанням запропонованої методологічної бази.

Об'єктом дослідження є державна система забезпечення енергетичної безпеки в розумінні її як сукупності суб'єктів відносин в сфері планування, розвитку і функціонування ПЕК разом із системою їх взаємозв'язків та засобів нормативно-правового, науково-методологічного, інформаційного, технічного та іншого забезпечення.

Предметом дослідження є теоретичні засади та механізми формування оптимальної структури енергетичної галузі України та її регіонів з позицій забезпечення економічної безпеки.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційної роботи є системний підхід до дослідження енергетики та його наукові принципи і положення, що застосовуються при вивченні складних об'єктів, які можна представити як високоорганізовану множину із розгалуженою структурою.

При проведенні дослідження автором також використані методи аналізу причинно-наслідкового зв'язку, порівняльного економічного аналізу, методи математичної статистики, методи прогностики, графоаналітичні методи, методи індикативного аналізу та інші сучасні загальнонаукові і спеціальні методи.

Інформаційну базу дослідження становлять положення нормативно-правових документів із державного регулювання діяльності в сфері енергопостачання та забезпечення національної безпеки, статистичні дані Держкомстату України і Мінпаливенерго України, матеріали інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, результати власних досліджень автора, а також наукова література вітчизняних і іноземних авторів за темою дисертаційної роботи.

Наукова новизна одержаних результатів. У дисертації отримані наступні теоретичні та практичні результати, які характеризують наукову новизну дослідження та особистий внесок автора:

Вперше вирішені наступні завдання:

деталізовано територіальну структуру ПЕК держави із докладною оцінкою регіонального енергетичного потенціалу по важливіших видах енергоносіїв, визначенням структури виробництва і споживання ПЕР та динаміки їх змін, що дає змогу встановити рівень енергетичної незалежності регіонів і масштабів необхідного перерозподілу власних та імпортованих ПЕР в країні;

запропоновані та розраховані показники, що характеризують паливно-енергетичний баланс регіонів, виявлено рівень раціональності існуючих міжрегіональних енерготранспортних зв'язків, здійснено кількісну оцінку сучасного рівня енергетичної безпеки по регіонах і державі в цілому;

встановлені особливості сучасних теоретико-методологічних підходів до формування оптимальної структури ПЕК в іноземних державах та модельного інструментарію, що використовується для цих цілей. Розроблено систему критеріїв для оцінки переваг і недоліків проаналізованої практики, що дало можливість запропонувати власну методологію для адаптації її в умовах України;

на основі використання власної методологічної бази обґрунтовані практичні рекомендації щодо оптимізації структури енергетичної галузі Одеського регіону з урахуванням вимог забезпечення його енергетичної незалежності та найбільш ефективного використання місцевих енергетичних ресурсів.

Удосконалено:

систему показників, що характеризують рівень енергетичної безпеки держав та на відміну від існуючої практики враховує стан регіональної енергетичної безпеки і напрями розвитку міжрегіональних енерготранспортних зв'язків у перспективі,

методичні основи оцінки виробничої, територіальної та балансової структури ПЕК країни і динаміки її змін, що сприяє визначенню рівня оптимальності трансформаційних процесів у вітчизняному ПЕК та регіонів держави.

Одержало подальший розвиток:

кількісна оцінка економічних та соціальних наслідків існуючої недосконалої структури вітчизняної енергетики та динаміки структурної надійності енергетичної системи держави.

Практичне значення отриманих результатів. Результати теоретико-методологічних досліджень знайшли впровадження при проведенні робіт щодо створення концептуальних і методологічних основ для розроблення і реалізації комплексу заходів, спрямованих на формування структури ПЕК держави та окремих регіонів, що є оптимальною з позицій забезпечення енергетичної безпеки, які проводились за участю Національного інституту проблем міжнародної безпеки, в тому числі:

при визначенні концепції формування та підготовці проектів положення і програми створення Національної системи моделювання ПЕК, які за результатами розгляду в Уряді України були визнані доцільними для впровадження та згідно доручення першого віце-прем'єр-міністра України від 12.05.05 № 51695/1/1-05 надані для погодження до центральних органів виконавчої влади;

при проведенні спільних з Держкомстатом України та Мінекономіки України робіт щодо розроблення порядку формування енергетичного балансу держави і проведення моніторингу його показників, а також Концепції відповідної державної програми, які згідно листів Національного інституту проблем міжнародної безпеки від 09.02.06 № 11/44 та Держкомстату України - від 10.02.06 № 8/2-3/33 розглядались в Уряді України;

місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування при визначенні методологічних засад та основних напрямів розроблення і реалізації регіональних програм підвищення енергетичної ефективності, зокрема по Вінницькій, Київській, Кіровоградській, Луганській, Одеській, Черкаській та Чернігівській областях;

в пропозиціях до змісту та програмних заходів економічного проекту ГУАМ ”Придунайський енерготранспортний міст”, Концепцію розроблення і реалізації якого схвалено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.05.06 № 285-р.;

при визначенні проблемних питань та розробленні пропозицій щодо здійснення комплексу заходів, спрямованих на підвищення рівнюя оптимальності структури енергозабезпечення підприємств транспортної сфери на підставі угоди із Мінтрансом України від 01.06.06 № 36/06-ЦТЕХ-96/06-ЦЮ.

Розроблені в рамках дисертаційного дослідження висновки та рекомендації впроваджені:

у наукові розробки Національного інституту проблем міжнародної безпеки та покладені в основу аналітичних записок з питань забезпечення енергетичної безпеки, направлених на адресу Ради національної безпеки і оборони України та Уряду України (довідка від 14.11.2006 р. № 11/456);

в практичній діяльності Апарату РНБОУ (довідка від 15.11.2006 р. № 6/7-4295-6-3);

в науковій діяльності Науково-технічної спілки енергетиків та електротехніків України при Мінпаливенерго України (довідка від 08.11.2006 р. № 3-123);

в практичній діяльності Одеської обласної ради (довідка від 14.12.2006 р. б.н.).

Особистим внеском здобувача в теорію і практику забезпечення енергетичної безпеки держави є розроблення пропозицій щодо методологічних підходів до формування оптимальної структури ПЕК України в контексті забезпечення економічної безпеки держави. Дисертація є самостійною завершеною роботою автора, сформульовані в ній наукові результати, висновки і рекомендації розроблені та одержані здобувачем особисто.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень та основні положення дисертаційної роботи доповідались на науково-практичних конференціях і семінарах:

1. Міжнародна конференція ”Енергетична безпека Європи XXI століття” (14-15 квітня 2003 р., м. Київ).

2. Науково-технічна конференція ”Актуальні проблеми науково-технічного, проектно-конструкторського і нормативно-законодавчого супроводу енергетичної стратегії України” (14-16 вересня 2004 р., АР Крим, смт. Миколаївка).

3. Всеросійський науковий семінар з міжнародною участю ”Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики” (20-23 вересня 2004 р., м. Мінськ).

4. Науковий семінар з міжнародною участю ”Міжнародна інтеграція в енергетиці як фактор економічної безпеки держави”, 23-25 вересня 2004 р., м. Чернігів).

5. Восьма міжнародна конференція ”Енергетична безпека Європи XXI століття. Євразійські енергетичні коридори” (25-27 травня 2005 р., м. Київ).

6. Круглий стіл ”Одеська область: проблеми та пріоритети забезпечення енергетичної безпеки у контексті розбудови ГУАМ” (22-23 червня 2005 р., м. Одеса).

7. Міжнародний науковий семінар ”Методичні питання дослідження надійності великих систем енергетики” (2-6 липня 2005 р., м. Псков, РФ).

8. Науковий семінар ”Мала енергетика в системі забезпечення економічної безпеки держави” (4-5 липня 2006 р., м. Харків).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 3 монографії (у співавторстві), 4 одноосібних статті, в тому числі 3 - у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 3 наукові доповіді на конференціях і семінарах, 1 звіт про НДР.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 145 сторінок, у тому числі основного тексту - 133 сторінки. Дисертація містить 98 ілюстрацій, 31 таблицю, 27 формул та 7 додатків на 55 сторінках. Список використаних джерел із 188 найменувань на 12 сторінках.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі ”Теоретико-методологічні засади формування оптимальної структури паливно-енергетичного комплексу” проаналізована етимологія категорії ”економічна безпека”, досліджені сутність і значення чиннику структури ПЕК у забезпеченні економічної безпеки держави, розглянуті методологічні підходи до формування оптимальної структури енергетичної галузі, а також проведена аналітична оцінка досвіду забезпечення енергетичної безпеки в іноземних країнах.

Враховуючи посилення значущості енергетичного чинника в умовах поширення впливу глобалізації на процеси виробництва та споживання енергоресурсів, енергетична безпека визначається як найважливіша складова економічної безпеки держави. Визначальними рисами цієї категорії є здатність ПЕК забезпечувати економічно обгрунтований внутрішній та експортний попит достатнім обсягом енергоносіїв відповідної якості, здатність споживчого сектору економіки раціонально використовувати енергоресурси, а також стійкість енергетичної системи до зовнішніх економічних, політичних, техногенних та природних загроз.

Виходячи з того, що структура ПЕК характеризує його матеріальну побудову як сукупність елементів енергетичної системи разом із мережею внутрішніх та зовнішніх енергетичних зв'язків, в роботі запропонована методологія структурування ПЕК за основними аспектами його структурної побудови (виробничий, балансовий, територіальний). Ця методологія передбачає послідовний відбір та групування окремих елементів виходячи із відповідного комплексу ієрархічно впорядкованих критеріїв.

Враховуючи те, що галузеві системи енергетики є просторово розподіленими технічними об'єктами, процес формування яких має бути взаємопогодженим із умовами соціально-економічного розвитку окремих регіонів держави, визначення найбільш оптимальних шляхів розвитку енергетики України у контексті енергетичної безпеки пропонується здійснювати виходячи із сполучення галузевого і територіального підходу.

В рамках процесу державного управління в сфері ПЕК основною метою оптимізаційних задач є знаходження за визначеним критерієм найкращих пропорцій у використанні різних видів енергетичних ресурсів як в цілому, так і по регіонах держави, а в межах регіонів укрупнено за категоріями споживачів, а також оптимізація структури окремих функціональних загальнодержавних і регіональних енергетичних систем.

В Україні в умовах становлення ринкової економіки для впровадження сучасних підходів до формування і реалізації державної енергетичної політики вважається доцільним використання світового досвіду забезпечення енергетичної безпеки. Враховуючи стан розробленості цих питань в світі, а також геостратегічні орієнтири України найбільш доцільним є дослідження досвіду таких держав як Російська Федерація, США та країни ЄС.

Проведений аналіз свідчить, що серед основних заходів із забезпечення енергетичної безпеки в цих країнах виділяють регулювання обсягів виробництва та імпорту енергоресурсів, стимулювання конкуренції на енергетичних ринках, розвиток енергозберігаючих технологій та поширення використання поновлювальних джерел енергії. Досягнення встановленої мети здійснюється шляхом застосування заходів державного фінансового та регуляторного впливу.

У другому розділі ”Оцінка існуючої структури ПЕК України з позицій вимог енергетичної безпеки” досліджена динаміка структурних змін в галузевих та регіональних системах енергетики України, докладно проаналізована територіальна структура ПЕК держави як сукупність регіональних енергетичних систем, а також проведена аналітична оцінка рівня оптимальності територіально-виробничої структури енергетичної галузі України з позицій забезпечення енергетичної безпеки держави.

Дослідження структурних змін у вітчизняній енергетиці свідчить про наростання кризових явищ, зумовлених старінням основних фондів, погіршенням мінерально-сировинної бази природних ПЕР, недостатньою ефективністю використання виробничих потужностей в енергетиці, інвестиційним недофінансуванням галузі та рядом інших чинників.

У якості одного з найважливіших чинників, що обумовлює надмірну енергоємність вітчизняного ВВП, в роботі досліджується сектор тіньової економіки, який, незважаючи на поступове скорочення, становив у 2005 році майже третину від рівня офіційного ВВП.

В умовах зростаючої регіоналізації економіки набувають все більшого значення проблеми регіональної енергетики, які визначаються в роботі як одні з найбільш важливих і найбільш критичних для вирішення проблеми забезпечення економічної безпеки держави.

Аналізом доведено, що територіальна структура виробництва енергоресурсів характеризується нерівномірним розподілом виробничих потужностей із наявністю шістьох лідируючих регіонів, в яких виробництво енергоресурсів перевищує показник 10 млн. т у.п. на рік та в цілому становить понад 70% від загальних обсягів виробництва ПЕР в державі. Зведена регіональна структура виробництва основних видів енергоресурсів у 2005 році наведена на рис. 1.

Більшість регіонів України за співвідношенням сукупного виробництва (видобутку) та споживання енергоресурсів є енергодефіцитними. Для деяких регіонів рівень дефіцитності у відносному вимірі перевищує 95%. Абсолютне значення сальдового показнику по окремих регіонах у 2005 році (як різниці між виробництвом та споживанням енергоресурсів) та його відносний рівень ілюструється на рис. 2.

У дисертації аналіз структури галузевих систем енергетики здійснюється із використанням двох альтернативних підходів: 1) виходячи із базового сценарію Енергетичної Стратегії України до 2030 року та 2) із припущення про інерційний розвиток ПЕК із збереженням існуючих сьогодні тенденцій. Виходячи з поступового переходу України до ринкових цін на енергоносії враховані існуючі та прогнозовані тенденції зміни кон'юнктури та особливості функціонування світових енергетичних ринків.

Оцінка рівня оптимальності структури енергетики проводилась із використанням моделі чистого імпорту, яка запропонована Світовим Банком для оцінки характеру впливу енергетики на рівень економічного зростання в державі. Розрахунки в роботі здійснюються з урахуванням змін у порядку постачання природного газу до України, прийнятих згідно відповідних міжурядових угод, а також виходячи з двох альтернативних варіантів. Згідно цих варіантів ставка за транзит газу може змінюватись відповідно до зміни його ринкової ціни або залишатись на фіксованому рівні.

У якості одного з основних показників, який характеризує рівень оптимальності структури ПЕК України з позицій енергетичної безпеки, в роботі досліджується динаміка зміни частки чистого імпорту енергоресурсів з одного джерела їх надходження. Оцінка надійності функціонування ПЕК держави здійснюється в дослідженні виходячи із рівня структурної надійності енергосистеми, яка визначається із використанням показнику структурної надлишковості графів міжрегіональних енерготранспортних зв'язків.

Визначення рівня оптимальності територіальної структури ПЕК України проводиться із використанням методології індикативного аналізу. Оскільки значення граничних рівнів показників енергетичної безпеки істотно залежать від умов розвитку і функціонування регіональних систем енергетики при проведенні аналізу здійснюється територіальна диференціація цих рівнів. Склад індикативних показників, що використовуються в дослідженні наведений в таблиці 1.

Таблиця 1 Індикативні показники, що використовуються для оцінки ПЕК України*

№	Найменування показника	Порядок розрахунку
1.	Частка власних джерел електроенергії в балансі електроенергії регіону	,	де та - відповідно виробництво і споживання електроенергії в регіоні в період t, млн. кВт·год
2.	Відношення наявної потужності електростанцій регіону до максимального електричного навантаження споживачів регіону	,	де - потужність електростанцій, що мається в розпорядженні регіону, -
		максимальне електричне навантаження його споживачів в аналізований період, МВт
3.	Частка власних джерел в балансі котельно-пічкового палива регіону	,	де та - відповідно власні ресурси і споживання основних видів котельно-пічко-
		кового палива в регіоні, млн. т у.п.
4.	Частка електростанцій регіону, що працює на домінуючому ресурсі, в балансі електроенергії регіону	, де ,,,, - виробництво електроенергії електростанціями регіону, які працюють відповідно на газі, вугіллі, мазуті, ядерному паливі, і гідроелектростанціями в період t, млн. кВт·год (показник
№	Найменування показника	Порядок розрахунку
		не розраховується по регіонах, які є надлишковими по домінуючому ресурсу); - загальні обсяги виробництва електроенергії в регіоні
5	Частка домінуючого паливного ресурсу в споживанні котельно-пічкового палива в регіоні	, де , , - відповідно споживання газу, вугілля і пічкового мазуту в регіоні в аналізований період, млн. т у.п.; - загальне споживання котельно-пічкового палива в регіоні в період t

* Склад індикативних показників згідно Надежность топливо- и энергоснабжения и живучесть систем энгергетики регионов России / Под науч. ред. Н.И. Воропая, А.И. Татаркина. - Екатеринбург: Изд-во Урал. ун-та, 2003. - 392 с.

Класифікація станів, що відповідають конкретним значенням окремих показників енергетичної безпеки, проводиться із використанням методу скалярізації. При цьому для оцінки рівня енергетичної безпеки застосовується метод середньоарифметичної бальної оцінки із використанням нерівномірної шкали оцінок.

Визначення рівня енергетичної безпеки держави виходячи із оцінок рівня енергетичної безпеки її регіонів здійснюється із урахуванням наявності диспропорцій у соціально-економічному розвитку регіонів. Для цього показник, що характеризує рівень енергетичної безпеки держави, розраховується як середньозважена оцінка по регіональних показниках валової доданої вартості на 1 особу. Результати оцінки рівнів енергетичної безпеки регіонів та держави в цілому для 2005 р. наведені в таблиці 2.

За підсумками проведеної аналітичної оцінки серед основних чинників, що характеризують стан енергетичної безпеки держави, можна відмітити наступні:

більша частина регіонів України характеризується передкризовим та кризовим рівнями енергетичної безпеки (відповідно 41% та 33%), рівень енергетичної безпеки держави характеризується як передкризовий;

показник впливу чистого імпорту енергоресурсів на рівень ВВП перевищує встановлені граничні значення, жоден з індикативних показників, що характеризують вплив ПЕК на стан економічної безпеки держави, не задовольняє пороговим значенням;

існуючий значний знос основних фондів в електроенергетиці зумовлює зниження надійності електроенергетичної системи більш ніж на 20% від його нормативного рівня.

Таблиця 2 Оцінка стану енергетичної безпеки регіонів та держави в цілому*

Регіон	№ показника **	Бальна оцінка	В цілому
	1.	2.	3.	4.	5.
АР Крим	К	К	П	К	К	6,8	К
Вінницька	В	В	К	К	ПК	4,0	ПК
Волинська	К	К	В	В	К	4,8	ПК
Дніпропетровська	К	ПК	ПК	К	В	4,8	ПК
Донецька	В	В	П	ПК	П	1,6	П
Житомирська	К	К	К	ПК	К	7,2	К
Закарпатська	К	К	К	В	К	6,4	К
Запорізька	В	В	К	В	ПК	2,4	П
Івано-Франківська	В	В	К	В	ПК	2,4	П
Київська	В	В	К	В	К	3,2	ПК
Кіровоградська	П	В	ПК	В	К	2,8	П
Луганська	К	К	В	В	В	3,2	ПК
Львівська	В	В	П	В	ПК	1,2	П
Миколаївська	В	В	К	В	К	3,2	ПК
Одеська	К	К	К	К	К	8,0	К
Полтавська	К	К	В	К	К	6,4	К
Рівненська	В	В	К	В	К	3,2	ПК
Сумська	К	К	П	К	К	6,8	К
Тернопільська	К	К	К	ПК	К	7,2	К
Харківська	В	В	В	В	ПК	0,8	В
Херсонська	В	В	В	В	К	1,6	П
Хмельницька	В	В	К	В	К	3,2	ПК
Черкаська	В	В	К	В	К	3,2	ПК
Чернівецька	В	В	К	В	К	3,2	ПК
Чернігівська	В	К	К	К	К	6,4	К
м. Київ	В	В	К	К	К	4,8	ПК
м. Севастополь	К	К	К	К	ПК	7,2	К
Україна						4,3	ПК

* Таблиця створена за розрахунками автора на підставі офіційних статистичних даних.

** Класифікація рівнів енергетичної безпеки (В - високий, П - прийнятний, ПК - передкризовий, К - кризовий) згідно Моделирование состояния и прогнозирование развития региональных экономических и энергетических систем / Под ред. А.И. Татаркина, А.А. Макарова; РАН, УрО, Ин-т экономики, Ин-т теплофизики, Ин-т энергетических исследований. - М.: ЗАО “Издательство “Экономика”, 2004. - 462 с.

Виходячи з результатів розрахунків в дослідженні робиться висновок про те, що наявна структура ПЕК Україна характеризується сукупністю кризових явищ, що створюють загрозу енергетичній безпеці держави, та не може вважатись оптимальною.

В роботі зазначається, що вирішення проблеми оптимізації структури енергетики в контексті забезпечення економічної безпеки обтяжується додатковими чинниками, такими як подальше ускладнення структури і взаємозв'язків енергетичних систем, невизначеність основних факторів, що впливають на їх розвиток, зростання ролі енергетики в економіці держави, збільшення кількості і різноманітності суб'єктів відносин в сфері енергопостачання та розбіжність їх інтересів, підвищення самостійності регіонів і зростання рівня регіональних диспропорцій.

В таких умовах прозоре і обґрунтоване визначення оптимальної структури ПЕК України може бути здійснене лише шляхом використання відповідних систем економіко-математичного моделювання та має ґрунтуватись на сполученні процедур індикативного аналізу із модельними технологіями.

У третьому розділі ”Визначення напрямів оптимізації структури енергетичної галузі України” в результаті дослідження сучасних підходів, що використовуються в іноземних державах для вирішення цієї проблеми, визначена найбільш доцільна для використання методологічна база, проаналізовано математичний апарат обраної системи моделювання енергетичної системи та запропоновані напрями його модифікації з метою врахування вимог із забезпечення енергетичної безпеки держави в процесі формування оптимальної структури ПЕК, використання запропонованих методологічних підходів проілюстроване на прикладі одного з регіонів України.

Дослідження сучасних методологічних підходів до формування оптимальної структури енергетики засвідчило широке використання в іноземних державах (в тому числі, в Російській Федерації, США, країнах ЄС) для цих цілей систем економіко-математичного моделювання ПЕК. Виходячи із розробленої системи критеріїв у якості структурної основи для системи моделювання вітчизняного ПЕК в роботі пропонується використання методології, яка широко застосовується у процесі планування розвитку енергетики в країнах ЄС, а також більш ніж в 40 інших країнах світу. Зазначена методологія має відкриту архітектуру, найбільшу функціональність, а також широкий світовий досвід розробки модельного інструментарію.

Обрана методологія виходячи із екзогенних даних щодо існуючого стану споживання та постачання енергоресурсів, рівня та перспектив розвитку технологій, існуючих і прогнозованих джерел енергії та їх потенціалу, міжрегіональних та міждержавних енергетичних потоків та інших даних дозволяє визначити шляхи формування оптимальної структури енергетичної галузі. Основною ідеєю при проведенні оптимізації є забезпечення потреб регіонів, держави чи міждержавних об'єднань в енергоресурсах виходячи з критеріїв мінімізації сукупних народногосподарських витрат, дотримання екологічних вимог та забезпечення балансу енергоресурсів, що використовуються та надходять на протязі горизонту моделювання.

Виходячи з проведеного аналізу математичного апарату обраної методологічної бази запропоновані напрями її адаптації, які визначають порядок врахування збитків від недостатнього постачання енергоресурсів, додаткових економічних витрат на здійснення заходів із забезпечення енергетичної безпеки, можливості виникнення дефіцитів енергоресурсів, впровадження модифікованої методології індикативного аналізу рівня енергетичної безпеки, врахування впливу тіньової економіки, особливостей системи ринкових відносин в Україні при визначенні рівноваги на ринку енергетичних ресурсів, а також категорії ризику в системі моделювання імовірнісного характеру розвитку і функціонування ПЕК.

До числа особливостей системи ринкових відносин в Україні, які мають враховуватись при оптимізації слід віднести наявність проблеми перехресного субсидіювання, яка характеризується категорією м'яких бюджетних обмежень, що призводить до трансформації функції попиту на енергоресурси для субсидійованих підприємств. Зокрема, з метою врахування збитків від недостатнього енергопостачання та витрат на здійснення заходів із забезпечення енергетичної безпеки до складу цільової функції моделі пропонується ввести додатковий показник, який визначається таким чином:

SECCOST(y) = SCr·Z(r,p) + SLr·Yr, (1)

де Z - вектор, що характеризує заходи із забезпечення енергетичної безпеки в екстремальних умовах;

SC - питомі витрати на їх здійснення;

Y - вектор, що враховує можливості обмеження споживачів при дефіциті ПЕР в екстремальних умовах;

SL - вектор, що відображає питомі збитки (або штрафи) від недостатнього постачання енергоресурсів споживачам.

Вирішення задачі оптимізації структури енергетичної галузі держави при цьому передбачатиме мінімізацію цільової функції моделі, яка окрім зазначеної вище змінної міститиме цільові змінні, що характеризуватимуть загальні обсяги капіталовкладень, які необхідні для регіону r в рік y, обсяги податкових та інших платежів, пов'язаних із здійсненням капіталовкладень, обсяги коштів, необхідних для припинення експлуатації окремих процесів та інші цільові змінні, за умов задоволення встановлених обмежень.

В результаті застосування запропонованої методології при визначенні напрямів оптимізації структури енергетичної галузі України серед усіх можливих варіантів її формування обиратиметься лише той, який в найбільшій мірі відповідає вимогам із забезпечення енергетичної безпеки держави і є найбільш економічно ефективним.

Визначення оптимальної структури регіонального ПЕК із використанням модифікованої методології моделювання ілюструється на прикладі Одеської області як одного з регіонів, для якого притаманна найбільша глибина кризового стану по енергетичній безпеці.

Основні причини виникнення кризового стану в регіоні: недостатня частка власних генеруючих потужностей електроенергетики низька частка власних джерел в балансі котельно-пічного палива, надмірна частка домінуючого паливного ресурсу (природного газу) в структурі споживання котельно-пічного палива.

В дисертації виконаний аналіз енергетичного потенціалу та структури споживання енергоресурсів (рис. 3), визначені додаткові чинники, що впливають на рівень надійності енергопостачання області, розкриті напрями інвестиційних рішень в регіональній енергетиці, які можуть вважатись доцільними для використання при оптимізації її структури.

Визначені напрями інвестиційних рішень включають: 1) розвиток генеруючих потужностей із виробництва електроенергії в регіоні; 2) розширення сфери використання технологій енергетичної утилізації НВДЕ; 3) здійснення заходів енергозбереження; 4) підвищення рівня структурної надійності електроенергетичної системи регіону.

В роботі проведені розрахунки показників рівнів енергетичної безпеки, що відповідають кожному із запропонованих комплексів рішень із розвитку регіональної енергетики, та визначені обсяги коштів, необхідних для їх реалізації. В результаті розрахунків визначені два основних комплекси інвестиційних рішень, реалізація яких забезпечить перехід регіону від кризового до прийнятного рівня енергетичної безпеки.

Реалізація зазначених інвестиційних рішень дозволить забезпечити для Одеської області збільшення власних генеруючих потужностей електроенергетики на величину від 1200 до 1330 МВт, скорочення споживання природного газу на величину від 492 до 558 тис. т у.п. на рік та зростання внутрішнього виробництва ПЕР на величину більш ніж 800 тис. т у.п. на рік. Заходи із оптимізації структури ПЕК, що запропоновані для реалізації в Одеському регіоні, можуть бути також поширені і на інші регіони, які мають кризовий стан енергетичної безпеки та характеризуються недостатнім рівнем показників структурної надійності. Серед таких регіонів можливо зазначити АР Крим, Закарпатську, Житомирську та Тернопільську області. Реалізація цих заходів, як одного з основних напрямів оптимізації структури енергетичної галузі України, сприятиме підвищенню рівня її енергетичної безпеки, а відтак, й економічної безпеки в цілому.

ВИСНОВКИ

В дисертації вирішено важливе науково-практичне завдання оптимізації структури енергетичного комплексу України, що сприятиме зростанню його ефективності та підвищенню рівня економічної безпеки держави. Одержані у процесі дисертаційного дослідження результати дали можливість розробити методологічні засади формування оптимальної структури ПЕК України в контексті забезпечення енергетичної безпеки, як найважливішої складової економічної безпеки держави. Основні наукові і практичні висновки дисертаційної роботи викладені у наступних положеннях:

1. В результаті проведеного дослідження існуючої територіально-виробничої і балансової структури ПЕК України визначені кількісні показники, що характеризують рівень її оптимальності з позицій забезпечення енергетичної безпеки держави. Проведені розрахунки дозволяють зробити висновок про те, що існуюча структура ПЕК України характеризується наявністю сукупності кризових явищ як по галузях енергетики, так і по регіональних енергетичних системах, які створюють загрозу енергетичній безпеці держави. Існуюча структура ПЕК в цілому не може вважатись оптимальною.

2. В умовах подальшого ускладнення структури і взаємозв'язків енергетичних систем, невизначеності основних чинників, що впливають на їх розвиток, зростання ролі енергетики в економіці держави, збільшення кількості і різноманітності суб'єктів відносин в сфері енергопостачання, зростання самостійності регіонів і рівня регіональних диспропорцій проблема оптимізації структури ПЕК може бути вирішена лише шляхом використання відповідних систем економіко-математичного моделювання та має ґрунтуватись на сполученні процедур індикативного аналізу із модельними технологіями.

3. В результаті порівняльного аналізу методологічних підходів до оцінки рівня енергетичної безпеки та формування оптимальної структури енергетичної системи, які використовуються в іноземних країнах, визнано за доцільне використання тих підходів, що забезпечують сумісність результатів, зручність використання. Визначена методологічна база, яка дозволяє отримати показники, що характеризують оптимальну структуру ПЕК. Зазначена методологія дозволяє визначити шляхи енергозабезпечення окремих регіонів та держави в цілому за умов мінімізації сукупних витрат на ці цілі, дотримання екологічних вимог, формування балансу енергоресурсів, та може бути модифікована з метою врахування вимог із забезпечення енергетичної безпеки України.

4. Автором визначені напрями адаптації методології та розроблені пропозиції щодо її модифікації, що створює можливість для врахування вимог із забезпечення енергетичної безпеки в масштабах держави та в розрізі окремих регіонів, а також особливостей процесу формування системи ринкових відносин в Україні. Вирішення зазначеної проблеми в цілому створює підстави для формування кількісно обґрунтованої державної політики в сфері планування розвитку ПЕК і забезпечення енергетичної безпеки.

5. Дослідження процесу формування оптимальної структури ПЕК Одеської області, як одного з регіонів України, який має найбільш кризовий стан по енергетичній безпеці, із використанням визначеної в дисертації методологічної бази довело її практичну застосовність для встановлення та обґрунтування складу інвестиційних рішень із розвитку регіональної енергетики, які забезпечуватимуть підвищення рівня енергетичної безпеки регіону до прийнятного стану. Заходи із оптимізації структури ПЕК, що запропоновані для реалізації в Одеському регіоні, можуть бути також поширені і на інші регіони, які мають кризовий стан енергетичної безпеки.

6. Наукові та практичні результати, здобуті в рамках дослідження, можуть отримати подальший розвиток в процесі формування основних складових державної системи енергетичної безпеки, створення якої вважається доцільною з огляду на прогресуючий розвиток кризових ситуацій в енергетичній системі держави та з урахуванням того, що забезпечення енергетичної безпеки є загальнодержавною задачею.

7. Здобуті автором результати дослідження можуть бути використанні у якості підґрунтя для вибору та затвердження методологічної бази, необхідної для визначення рівня енергетичної безпеки держави та моніторингу його показників. При цьому заходи щодо створення державної системи енергетичної безпеки із використанням результатів дослідження можуть здійснюватись на загальнодержавному рівні та на рівні уповноваженого координаційного органу з питань національної безпеки і оборони (в сучасних умовах - Рада національної безпеки і оборони України), в тому числі:

в частині, що стосується моніторингу показників рівня енергетичної безпеки - створення відповідної системи моніторингу, яка базуватиметься на визначеній методології розрахунку показників та включатиме систему збору необхідної інформації, нормативно-правову та методичну документацію, що регламентуватиме конкретний склад та порядок надання цієї інформації, а також порядок матеріально-технічного забезпечення таких робіт;

в частині, що стосується визначення рівня енергетичної безпеки - встановлення територіально диференційованої системи граничних значень показників рівня енергетичної безпеки, які є специфічними для України, а також порядку класифікації рівнів енергетичної безпеки.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Бевз С.М., Волошин Д.В., Закревський О.І., Заремба І.М., Колесник Ю.В., Пирожков С.І., Пономаренко О.М., Прейгер Д.К., Степанов В.М., Холодов Д.В., Щокін А.Р., Юспін О.В. Забезпечення енергетичної безпеки України / Рада національної безпеки і оборони України, Нац. ін-т проблем національної безпеки. - К.: НІПМБ, 2003. - 264 с. / Юспін О.В. Розділ ІІ. Світовий досвід забезпечення енергетичної безпеки держави. С. 49 - 74. Особистий внесок: аналіз досвіду забезпечення енергетичної безпеки у іноземних державах.

2. Економічний розвиток України: інституціональне та ресурсне забезпечення: монографія / О.М. Алимов, А.І. Даниленко, В.М. Трегобчук та ін. - К.: Об'єднаний ін-т економіки НАН України, 2005. - 540 с. / Пирожков С., Прейгер Д.К., Юспін О.В. § 5.3. Енергетичний потенціал України та її регіонів. С. 334 - 359. Особистий внесок: аналіз рівня енергозабезпеченості регіонів

3. Юспин А.В. Интегрированный подход к планированию развития топливно-энергетического комплекса в условиях глобализации / Интеграция в энергетике и экономическая безопасность государства / Д.А. Андреев, В.А. Артеменко и др.; Под общ. ред. Г.К. Воронковского и И.В. Недина. - К.: Знания Украины, 2005. - 552 с.

4. Юспін О.В. Питання співробітництва України та Російської Федерації в контексті енергетичної безпеки // Стратегічна панорама - 2003 р., - № 3-4. - С. 140 - 147.

5. Юспін О.В. Визначення шляхів раціонального енергозабезпечення регіонів з позицій системного підходу / Проблеми раціонального використання соціально-економічного та природно-ресурсного потенціалу регіону: фінансова політика та інвестиції. Серія ”Природокористування та ресурсозбереження”. Випуск IX. № 4: Збірник наукових праць. - Луцьк: Надстир'я, 2003. - 152 с.

6. Юспін О.В. Питання науково-методологічного забезпечення процесу планування розвитку паливно-енергетичного комплексу України з урахуванням факторів енергетичної безпеки / Стан і майбутнє енергетики України. Погляд громадськості (збірка № 2). За матеріалами громадських слухань - круглих столів НТСЕУ, ОЕП ГРІФРЕ. - К.: Енергетика та електрифікація, 2005. - 328 с.

7. Юспін О.В. Питання формування і реалізації програм розвитку регіональної енергетики із використанням сучасних методологічних підходів / Економічний проект ГУАМ ”Придунайський енерго-транспортний міст: ініціативи України” / Рада національної безпеки і оборони України, Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки. - К.: НІПМБ, 2006. - 396 с.

8. Юспін О.В. Розвиток децентралізованого виробництва електроенергії, як фактор забезпечення енергетичної безпеки регіону / Економічний проект ГУАМ ”Придунайський енерго-транспортний міст: ініціативи України” / Рада національної безпеки і оборони України, Нац. ін-т проблем міжнародної безпеки. - К.: НІПМБ, 2006. - 396 с.

9. Звіт по НДР ”Дослідження місця державних підприємств Укрзалізниця та Одеська Залізниця в Евразійській Системі міжнародних транспортних коридорів”. Угода від 01.06.06 № 36/06-ЦТЕХ-96/06-ЦЮ. - К.: НІПМБ, 2006. - 73 с.

10. Юспин А.В. Внедрение системы управления спросом на электроэнергию, как фактор повышения уровня энергетической безопасности государства в условиях становления рыночной экономики // Методические вопросы исследования надежности больших систем энергетики. Вып. 55. Методические и практические задачи надежности систем энергетики - Иркутск: ИСЭМ СО РАН, 2005, 314 с.

11. Юспін О.В. Система інтегрованого планування розвитку паливно-енергетичного комплексу як фактор забезпечення енергетичної безпеки України // Енергетична політика України - 2005 р., - № 3.

Размещено на Allbest.ru