Актуальність теми. Стрижнем стратегії економічного та соціального розвитку на найближчу перспективу має стати практична реалізація завдань, вирішення яких має забезпечити міцне підґрунтя України як високорозвиненої, соціальної за своєю сутністю, демократичної правової держави, її інтегрування у світовий економічний процес, як країни з конкурентоспроможною економікою, здатною вирішувати найскладніші завдання свого розвитку. І таким чином створити реальні передумови вирішення основного геополітичного завдання нашої держави - вступу України до Європейського Союзу.

До сучасних стратегічних пріоритетів в Україні належить утвердження інноваційної моделі розвитку у сферах виробництва та споживання, підвалини якої мають бути закладені в процесі структурної перебудови галузей економіки на засадах проектного менеджменту. Отже, основою стратегічного курсу будь-якого транспортного підприємства, його базовим принципом має стати реалізація програмних та проектних заходів, спрямованих на запровадження інноваційної моделі розвитку виробництва, структурної перебудови та зростання економічного потенціалу. Особливостями науково-технічного прогресу є різноманіття технічних і організаційних способів досягнення цілей і, як наслідок, неоднозначність технічних і економічних результатів, що досягаються за тих самих витрат. З цим пов'язана актуальність вибору найкращого комплексу заходів проектного розвитку виробництва підприємства з надання транспортних послуг населенню в міжнародному сполученні.

Важливою проблемою сьогодення вважається необхідність модернізації транспортних підприємств, функціонування яких пов'язане з перевезенням пасажирів, що має поєднувати в собі ринкові механізми саморегуляції, орієнтуватися на реалізацію власних інвестиційних можливостей, а також на якнайширше залучення іноземного капіталу та високих технологій. До основних механізмів модернізації віднесене поглиблення перетворень, спрямованих на формування у виробничому комплексі динамічного і конкурентоспроможного приватного сектору, удосконалення системи корпоративного управління; сприяння всебічному розвитку спільних та іноземних підприємств, виробничій кооперації у технологічному оновленні.

Дослідженню проблем підвищення ефективності проектного менеджменту у транспортному забезпеченні зовнішньоекономічних зв'язків, формування проектних рішень та їх методологічного супроводу присвячені науковці праці таких авторів: А.П. Артинова, Л.Л. Афанасьєва, В. Барда, У. Баума, С.Д. Бушуєва, Ф. Бегьюлі, М.В. Грачева, В.К. Долі, П.Н. Завліна, О.С. Ігнатенка, М.А. Карданської, А.І. Кочеткова, П.Р. Левковця, М.Х. Мескона, Л.Б. Міротіна, Д.С. Ніколаєва, В.А. Персіанова, А.Г. Поршнєва, Д.А. Рассела, В.І. Сергеєва, Г.Д. Тагуті, А.М. Ткаченка та інших.

Незважаючи на активізацію дослідницьких зусиль у згаданих напрямах, слід, однак, зазначити, що проблеми управління проектами в забезпеченні транспортних послуг до цього часу ще не були предметом комплексного наукового аналізу.

Актуальність теми дослідження пов'язана з об'єктивними соціально-економічними умовами необхідності вивчення впливу на розвиток транспортних систем та потребою в удосконаленні форм організації транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота пов'язана з дослідженнями Національного транспортного університету за темою № К 05-01-1 "Розробка методів, моделей і стратегій розвитку виробництва на базі інвестиційної діяльності” (номер держреєстрації № 0101U002017), в яких здобувач брав безпосередню участь.

Об'єкт дослідження - система проектного менеджменту в галузі транспорту.

Предмет дослідження - напрями вдосконалення управління проектами з транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що діяльність з управління проектами щодо забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків буде ефективною за умови наукового обґрунтування напрямів, методів і форм прийняття проектних рішень, запровадження теоретико-методологічних положень щодо програмного розвитку транспортних підприємств, оптимізації проектів, пов'язаних з наданням транспортних послуг.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в науковому обґрунтуванні напрямів, методів і форм удосконалення управління проектами з транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, спрямованих на підвищення рівня задоволення потреб у транспортних послугах населення та зростання ефективності функціонування транспортних підприємств.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання:

проаналізувати теоретико-методологічні аспекти розвитку проектного менеджменту за напрямами транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, рівень висвітлення цієї проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі та визначити напрями дослідження;

здійснити адаптацію підходів та моделей проектного менеджменту до розв'язання завдань транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків;

розкрити сутність визначення сфери споживчого вибору населення у проектуванні його транспортного обслуговування та моделювання проектних виробничих можливостей транспортних підприємств;

дослідити процеси оптимізації проектів розвитку транспортних підприємств зовнішньоекономічної діяльності та організації відбору заходів до програм з розвитку виробництва автотранспортного підприємства;

транспортний проектний менеджмент обслуговування

удосконалити засади інноваційного розвитку транспортних підприємств зовнішньоекономічної діяльності, обґрунтувати мережу автостанцій та пунктів продажу квитків у міжнародному сполученні;

визначити стратегію проектування виробничого комплексу міжнародних перевезень та оцінити ефективність проектних заходів з транспортного забезпечення.

Методи дослідження. У процесі дослідження використано комплекс взаємодоповнювальних методів:

метод системного аналізу, який дає змогу розглядати систему управління проектами з транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків та її складові в сукупності соціально-економічних зв'язків, вивчати окремі елементи в цілісній системі проектного менеджменту;

метод функціонального аналізу, який сприяє глибшому усвідомленню організаційної сутності аспектів діяльності підприємств зовнішньоекономічної діяльності щодо забезпечення транспортними послугами, розкриває їх обсяг, характер і зміст;

метод статистичного аналізу, який дає можливість оцінити напрями розвитку транспортних підприємств, дослідити проектовані структури, кількісні показники характеристики форм зв'язку між їх складовими, динаміку якісних показників функціонування;

методи маркетингу для дослідження ринку транспортних послуг, вивчення чинників, які впливають на вибір альтернативних способів проектного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, визначення механізмів розв'язання проблеми та вжиття відповідних заходів;

метод моделювання для опису якісних та структурних змін, а також формально логічних зв'язків та відносин, які існують у системі засобів та форм формування проектних рішень у практиці щодо проектного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків.

Наукова новизна одержаних результатів полягає насамперед у тому, що дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням, в якому розроблено науково обґрунтовану цілісну методологічну концепцію з удосконалення управління проектами щодо транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків.

На основі одержаних результатів уперше:

здійснено адаптацію підходів та моделей проектного менеджменту до розв'язання завдань транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків з управління портфелем проектів; типізацією проектних рішень; формуванням інтегрованої системи засобів, методів і процедур;

складено модель проектних виробничих можливостей транспортного підприємства з урахуванням функціональної спрямованості, спеціалізації, раціонального адміністрування, освоєння енерго- та ресурсоощадних технологій, комплексного технічного і технологічного переоснащення, оновлення основних фондів;

досліджені процеси оптимізації проектів розвитку транспортних підприємств з огляду на потреби населення в транспортних послугах, локальні ресурси діючих підприємств, проекти їх реконструкції або нове будівництво.

Удосконалено:

визначення сфери споживчого вибору населення у проектуванні його транспортного обслуговування на основі економетричних моделей для обґрунтування межі задоволення потреб і використання функції корисності;

порядок відбору заходів до програм з розвитку виробництва транспортного підприємства з урахуванням стану наявної податково-кредитної системи, умов, використання транспортних засобів та економічних можливостей підприємства;

стратегію проектування виробничого комплексу транспортного підприємства в частині визначення ймовірних результатів відновлення основних фондів та врахування можливих перешкод у процесі прийняття проектних рішень.

Набули подальшого розвитку:

засади інноваційного розвитку транспортних підприємств щодо вибору бізнес-стратегії і стратегії маркетингу, які реалізуються у процесі проектної організації надання транспортних послуг;

обґрунтування мережі автостанцій та пунктів продажу квитків у міжнародному сполученні за діалоговою процедурою, в основі якої лежить принцип послідовного розгляду критеріїв моделі;

методика оцінювання ефективності проектних заходів щодо транспортного забезпечення з вимірюванням процесів прийняття проектних рішень інноваційного розвитку на корпоративному та галузевому рівнях.

Практичне значення одержаних результатів. Суттєве практичне значення мають: результати виконаних досліджень щодо обґрунтування мережі автостанцій та пунктів продажу квитків у міжнародному сполученні; порядок відбору заходів до програм з проектного розвитку транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків; методики оцінювання ефективності проектних заходів з транспортного забезпечення з оцінкою процесів прийняття проектних рішень щодо інноваційного розвитку на корпоративному та галузевому рівнях, які реалізовані Державним підприємством "Служба міжнародних автомобільних перевезень” Міністерства транспорту та зв'язку України під час підготовки проекту "Порядок організації регулярних, нерегулярних і маятникових перевезень пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні”, затвердженого наказом Мінтрансзв'язку від 09.02.04 № 75 та зареєстрованого в Мін'юсті 22.06.04 за № 759/9358 (акт упровадження від 10.03.06.).

Матеріали дисертації були використані транспортним підприємством "Євровояж”. Зокрема, запропоновано: визначення сфери споживчого вибору населення у проектуванні його транспортного обслуговування на основі економетричних моделей, стратегію проектування виробничого комплексу транспортного підприємства щодо відновлення основних фондів та модель проектних виробничих можливостей транспортних підприємств з урахуванням функціональної спрямованості, спеціалізації, раціонального адміністрування (акт впровадження від 5.03.06.).

Матеріали дисертаційного дослідження, зокрема: результати адаптації підходів та моделей проектного менеджменту до розв'язання завдань транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, дослідження процесів оптимізації проектів розвитку транспортних підприємств, розроблені засади інноваційного розвитку транспортних підприємств щодо вибору бізнес-стратегії і стратегії маркетингу, які реалізуються у процесі проектної організації надання транспортних послуг, використані Державним підприємством "Державний науково-дослідний і проектний інститут автомобільного транспорту” під час підготовки проекту "Основних напрямів державної політики України в галузі автомобільного транспорту” (акт впровадження від 15.03.06. № 1.15-04-674).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою роботою. Висновки й результати, в тому числі ті, що характеризують наукову новизну, здобуті й сформульовані автором самостійно. У праці [1] автором розроблено методику оцінки ефективності проектних рішень.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на всеукраїнських міжвузівських і міжнародних наукових, науково-практичних конференціях, семінарах, а саме: "Громадський транспорт ХХІ сторіччя” (Одеса, 2002); "Проблеми автобусних пасажирських перевезень та автобусобудування" (Київ, 2004); 61-ша наукова конференція професорсько-викладацького складу і студентів Національного транспортного університету (Київ, 2005); "Проблеми автомобільного транспорту” (Київ, 2005)".

Публікації. За темою дисертації опубліковано 7 наукових праць (загальним обсягом 3,2 друк. арк.), у тому числі: 6 статей у наукових фахових журналах і збірниках (загальним обсягом 3,1 друк. арк.) і тези конференції (загальним обсягом 0,1 друк. арк.).

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та трьох додатків. Повний обсяг дисертації - 214 сторінок, з них 191 сторінка основного тексту, 10 рисунків, 10 таблиць, список використаних джерел складається з 214 найменувань.

Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, його мету і завдання, об'єкт, предмет та методи дослідження. Розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення здобутих результатів, їх апробацію.

У першому розділі " Аналіз розвитку проектного менеджменту у сфері транспортного забезпечення” систематизовано положення законодавчих актів щодо проектного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, здійснено аналіз результатів вітчизняних науковців з цієї наукової методики та теоретико-методологічних праць зарубіжних авторів.

Зокрема, встановлено, що формування проектів з організації пасажирських перевезень здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та перевізниками. У процесі організації перевезень на засадах проектного менеджменту має забезпечуватись формування автобусної маршрутної мережі загального користування та визначення перспективи її розвитку, належний стан комунікацій, облаштування необхідною інфраструктурою автобусних маршрутів загального користування, розроблення паспортів автобусних маршрутів загального користування з передбаченням необхідної кількості автобусів, їх пасажиромісткості, класу, технічних та екологічних показників, розкладу руху, а також безпечне і якісне обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах.

Формування маршрутів міжнародних регулярних перевезень повинно відповідати таким вимогам: задоволення попиту населення в міжнародних перевезеннях; визначення початкових і кінцевих пунктів у обласних та великих промислових містах України; паритетного виконання перевезень українськими та іноземними перевізниками; організації відправлень автобусів з автостанцій за годинами доби та днями тижня виходячи з розподілу попиту на перевезення та умов перетину державного кордону; урахування інтересів перевізників, що працюють на маршрутах.

Аналіз наукових праць (Г.В. Банзеладзе, І.М. Думи, О.К. Кудрявцева, А.П. Лопатіна, И.П. Макарова, С.В. Пірогова, Н.В. Правдіна, С.М. Резера, Д.С. Самойлова, В.І. Сергєєва, М.С. Фішельсона, Ю.М. Цвєтова та ін.) та досвіду проектування транспортних систем свідчить про те, що на ефективність їх функціонування суттєво впливає ухвалена проектна стратегія розвиту та управління, а також методи організації, що використовуються стосовно різних видів транспорту. У зв'язку з цим вивчення попиту населення на транспортні послуги, його вплив на проектування раціональних організаційних структур i пошук нових ефективних методів прийняття проектних рішень щодо організації процесу перевезень та його виробничого забезпечення мають бути віднесеними до першочергових завдань.

Як свідчить аналіз літератури з досліджуваної теми, питання проектного менеджменту у сфері транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків вивчалось побіжно. Поза увагою дослідників залишилися такі важливі наукові завдання, що потребують наукового дослідження:

адаптація підходів та моделей проектного менеджменту до розв'язання завдань організації надання транспортних послуг;

визначення сфери споживчого вибору населення у проектуванні його транспортного обслуговування та моделювання проектних виробничих можливостей транспортних підприємств;

оптимізація проектів розвитку транспортних підприємств та організація відбору заходів до програм з розвитку виробництва;

засади інноваційного розвитку транспортних підприємств та обґрунтування мережі автостанцій та пунктів продажу квитків у міжнародному сполученні;

реалізація стратегії проектування виробничого забезпечення міжнародних перевезень та оцінювання ефективності відповідних проектних заходів.

У другому розділі "Адаптація підходів та моделей проектного менеджменту до вирішення завдань транспортного забезпечення” висвітлюються питання формування напрямів системного розвитку міжнародних перевезень у ринкових умовах, моделювання системи управління проектами в транспортному підприємстві зовнішньоекономічної діяльності, оптимізації проектних рішень щодо його розвитку.

Доведено, що використання методів управління проектами істотно підвищує діловий організаційний потенціал транспортного підприємства зовнішньоекономічної діяльності за такими сферами, як трудові ресурси, організаційні структури, процеси, системи, процедури. Зокрема встановлено, що всі зміни в управлінні підприємством повинні бути точно взаємопов'язані, а саме: управління стратегічним портфелем проектів; формування політики і розроблення необхідних процедур щодо групування функцій та повноважень з управління проектами та типізації проектних рішень з удосконалення; розв'язання завдань щодо призначень і розподілу відповідальності; визначення статусу і функцій керівників; формування інтегрованої системи засобів, методів і процедур.

Моделювання системи управління проектами має передбачати безперервну оцінку і розвиток усієї системи менеджменту підприємства, що розглядається як системне управління його діяльністю з реалізацією узгоджених між собою програм і проектів. Основними компонентами адаптованої моделі є: якнайефективніші методи управління; здатність підприємства використовувати кожний з цих методів; вимірювані кінцеві результати; ключові індикатори досконалості, які забезпечують засоби контролю і вимірювання цих результатів. Концепція використання моделі містить шість кроків, які зведені у блок-схемі (рис.1) і є засобом розв'язання проблем, притаманних діяльності будь-якого підприємства в умовах здійснення ринкових перетворень.

Рис.1. Блок-схема концепції використання моделі управління проектами.

Автором розкрито, що оптимальне проектування на транспортному підприємстві має бути спрямоване на мінімізацію чутливості до всіх чинників перешкод - зовнішніх перешкод, виробничої недосконалості і деградації процесу. Проектуючи систему надання транспортних послуг, можна забезпечити її нечутливість до чинників перешкод, тоді як, проектуючи процес експлуатації, і в процесі експлуатації можна тільки зменшити їх мінливість, викликану недосконалістю проектних рішень.

Визначено три основні етапи в проектуванні транспортної послуги чи процесу її надання: системне проектування; параметричне, або оптимальне, проектування; проектування допусків.

Систематизовано проблеми проектування щодо організації надання послуг із класифікацією на статичні і динамічні залежно від браку або наявності сигнальних чинників.

Для моделювання процесів з управління проектами з організації міжнародних пасажирських перевезень автомобільним транспортом адаптовану математичну модель, яка передбачає, що залежність відгуку від сигнальних, керованих , масштабного вирівнювання і пов'язаних з перешкодами чинників має вигляд

. (1)

Функція складається з двох частин:

1. - прогнозоване і бажане функціональне співвідношення між і ;

2. - непрогнозована і небажана частина.

Маємо

(2)

Якщо потрібне лінійне співвідношення між і , має бути лінійною функцією від . Усі нелінійні члени будуть включені в . Вплив всіх чинників перешкод також виражається функцією .

Мета проектування з організації надання транспортних послуг - максимізація прогнозованої частини і мінімізація непрогнозованої частини за допомогою відповідного вибору рівнів і .

У роботі показано, що управління проектами, як основа вдосконалення діяльності транспортного підприємства, може стати основою концепції управління процесами і реінжинірингу бізнес-процесів, які найбільш точно відображають масштабні зміни, що відбуваються на ринку транспортних послуг і характеризують стійку тенденцію до переходу від ієрархічних структур управління до більш гнучкого процесного підходу в менеджменті.

У третьому розділі "Теоретичні аспекти проектного розвитку транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків" розглядаються положення щодо визначення сфери споживчого вибору населення у проектуванні його транспортного обслуговування, моделювання проектних виробничих можливостей транспортних підприємств, оптимізації проектів їх розвитку, організації відбору проектних заходів до програм з розвитку виробництва.

Автором встановлено, що у сфері еквівалентної заміни транспортних потреб щодо перевезень у міжнародному сполученні немає особливих верхніх і нижніх меж: обмежена ними ділянка кривої байдужності, що характеризує досягнутий рівень добробуту, може розглядатись у моделях проектного менеджменту як нижня межа всієї множини переваг, що їх має здобути споживач за конкретним проектом транспортного обслуговування (табл.1).

Побудована модель меж проектних виробничих можливостей (МПВМ), яка об'єднує системи визначених технологічних взаємодій ресурсів, реалізує макроекономічний підхід з дослідження динамічної пропорційності чинників виробництва, що задається у вигляді:

(3)

де - МПВМ підприємства, що ідентифікуються за обсягом наданих послуг; - виробнича функція (ВФ) композиційного типу, яка описує виробничі можливості підприємства відповідно до визначеної технологічної взаємодії пари чинників ; - основні виробничі фонди; - трудові ресурси; - матеріальні витрати виду наприклад, експлуатаційні матеріали , паливо , енергія .

При цьому динаміка результативності підприємств, які здійснюють експлуатацію транспортних засобів, забезпечують належний їхній технічний стан, а також продаж квитків та супутнього обслуговування пасажирів за вибраним напрямом перевезень, описується набором композиційних виробничих функцій і розглядається за наявних взаємозв'язках між підприємствами.

Таблиця 1.

Розподіл сфери споживчого вибору населення

У дисертаційній роботі досліджено три підходи до побудови системи МПВМ за обєднанням виробничих функцій залежно від ступеня врахування чинника зв'язків між підприємствами, які можуть застосовуватись у прикладному економетричному моделюванні і прогнозуванні розвитку їх виробничих потенціалів (табл.2.)

Таблиця 2

Модифікація об'єднаних меж виробничих можливостей

Примітка. - МПВМ автотранспортного підприємства; - МПВМ підприємства з підтримки технічного стану транспортних засобів; - макроекономічна МПВМ підприємства ; - обєднання за способом підприємств - МПВМ, об'єднана за першим способом; - МПВМ, об'єднана за другим способом; - макроекономічна МПВМ.

Запропоновано порядок оптимізації проектів розвитку транспортних підприємств. Модель, покладена в його основу, припускає, що комплекс виробництв підприємств складається з об'єктів, кожний з яких характеризується обмеженнями

(4)

де - підматриці за технологіями, які запроваджуються; - характеристика витрат; - зміна потреб у транспортних послугах.

Оптимальні плани визначених об'єктів можна знайти, фіксуючи в (4) вектор правої частини і використовуючи деякі критерії, спосіб утворення яких доцільно уточнити пізніше. Істотним є наявність зв'язків між об'єктами: ми припускаємо, що, побудувавши тим чи тим способом деякий план , кожний з них може підрахувати свої потреби в ресурсах

(5)

за допомогою нормативної матриці .

Оскільки обсяги надання транспортних послуг у міжнародному сполученні визначені в , то загальний баланс на рівні комплексу описується рівністю

(6)

де компоненти вектора можуть визначати потреби населення в транспортних послугах комплексу й обсяги ресурсів, які має підприємство зовнішньоекономічної діяльності. Вектори ж й визначають обсяги транспортних послуг, що надаються в межах комплексу іншими підприємствами зовнішньоекономічної діяльності , або надмірне використання виробничих ресурсів для неіснуючого обсягу транспортних послуг понад установлені в оптимальному плані потреби.

Доведено, що підчас управління розробкою проекту за допомогою не тільки цін, а й натуральних показників можна приєднувати частини глобальних обмежень до локальних. За рахунок такого збільшення розмірності локальних задач уже перша система їх оптимальних базисних планів, навіть у разі одного розв'язку всіх локальних задач, може виявитися дещо ширшою, ніж це потрібно для подання базисного розв'язку єдиної моделі.

Розроблено порядок відбору заходів до програм з розвитку виробництва автотранспортного підприємства з поданням їх n-мірним вектором.

(7),

де

(8)

Як критерії оптимальності розглянуто: річний економічний ефект; зниження собівартості транспортних послуг; приріст обсягу перевезень; умовне зменшення необхідної кількості працюючих; приріст прибутку від надання транспортних послуг, які об'єднані в цільову функцію виходячи з наявних фінансових можливостей, що задовольняє сукупність критеріїв оптимальності. Для розв'язання задачі був вибраний метод вектора спаду, а для знаходження мінімуму розроблено алгоритм, що являє собою модифікацію зазначеного методу на випадок нелінійної цільової функції.

У четвертому розділі "Методологія та практика проектного управління транспортним забезпеченням зовнішньоекономічних зв'язків" розглядаються методологічні аспекти щодо інноваційного розвитку транспортних підприємств, обґрунтування мережі автостанцій та пунктів продажу квитків у міжнародному сполученні, реалізації стратегії проектування виробничого забезпечення міжнародних перевезень та оцінювання ефективності проектних заходів.

Тут систематизовано засади інноваційного розвитку транспортних підприємств з використанням підходів проектного менеджменту, які передбачають, що динаміка кількості базисних інновацій з деяким лагом повторює динаміку кількості базисних наукових розробок у цій сфері. Доведено, що основою проектних рішень щодо інноваційного розвитку транспортних підприємств мають бути концепції маркетингу транспортних послуг, які становлять основу вибору бізнес-стратегії і стратегії маркетингу, реалізованих у процесі проектного забезпечення та надання транспортних послуг.

Розроблено оптимізаційну модель перспективного проектування мережі автостанцій та пунктів продажу квитків на автобусний транспорт у міжнародному сполученні з визначенням орієнтовної кількості автостанцій різних класів та пунктів продажу квитків у різних регіонах країни, будівель, які мають бути зведені, реконструйовані, придбані чи орендовані. Оскільки розвиток мережі автостанцій та пунктів продажу квитків характеризується складним комплексом цілей і чинників, велика частина яких не може бути формалізована, модель будується як багатокритеріальна, і робота щодо її використання проводиться з участю особи, що ухвалює рішення за розробленою діалоговою процедурою, в основі якої лежить принцип послідовного розгляду критеріїв моделі.

Основні структурні складники моделі: - варіант реконструкції будівлі автостанцій m,; - множина індексів будівель, що потребу реконструкції; - варіант будівництва і використання будівлі автостанцій в регіоні - множина індексів регіонів,; - множина індексів варіантів будівництва нових будівель у регіоні j; - кількість працівників на автостанціях за класами чи в пунктах продажу квитків , створюваних у регіоні - множина індексів класів автостанцій: перший - другий - , третій - , четвертий - , п'ятий - , пункт продажу квитків - ). Змінні і дорівнюють одиниці, якщо планується реалізація відповідного варіанта, і нулю - в іншому разі; - цілі змінні.

Виділено дві групи критеріїв оцінки альтернатив розвитку мережі автостанцій. Критерії першої групи: , відображають вимоги створення умов для забезпечення нормативних рівнів транспортного обслуговування населення за класами автостанцій.

Обсяги капітальних вкладень, що надаються, поточних асигнувань, трудових ресурсів обмежують можливості досягнення нормативних рівнів транспортного обслуговування. Для врахування подібних вимог застосовуються критерії другої групи

(9)

- передбачувана інтенсивність використання пасажирами можливостей в обслуговуванні автостанцій класу в регіоні .

У роботі запропоновано стратегію впровадження проектних рішень з розвитку виробничого забезпечення перевезень щодо відновлення основних фондів підприємства на основі методології аналітичного стратегічного планування з використанням механізму прямих і зворотних процесів.

Розроблено методику оцінювання ефективності проектних рішень у галузі транспорту, яка передбачає вимірювання процесів у проектних рішеннях з інноваційного розвитку на рівні транспортного підприємства з застосуванням адекватних моделей і наукових підходів та на галузевому рівні, де ефективність проектних інноваційних рішень має описуватись невеликою кількістю агрегованих параметрів, що приводить до неоднозначної інтерпретації одержуваних висновків.

Висновки

У дисертації наведено теоретичне узагальнення й нове розв'язання актуального наукового завдання щодо запровадження та вдосконалення управління проектами з транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків на основі розвитку методів проектного менеджменту; розроблено науково-прикладні підходи, моделі, що забезпечують теоретичне й практичне використання здобутих наукових результатів. Ці результати підтверджують гіпотезу, на якій ґрунтується дослідження, а реалізовані мета й завдання дослідження дають можливість зробити певні висновки й рекомендації.

Здійснено системний аналіз наукових праць і законодавчих актів з проблеми дослідження демонструє, що питання вдосконалення управління проектами з транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків стосовно організації надання населенню транспортних послуг поки ще не було предметом спеціального дослідження. Розглянуті праці стосуються лише окремих питань цієї проблеми і мають фрагментарний характер. Отже це уможливило висновок, що стан наукового опрацювання зазначеної проблеми не можна вважати задовільним, а сама проблема потребує дослідження.

Здійснено адаптацію підходів до розв'язання завдань транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, які передбачають, що всі зміни в управлінні транспортним підприємством повинні бути взаємозв'язані, а саме: управління стратегічним портфелем проектів; формування політики і розроблення необхідних процедур у сфері групування функцій і повноважень з управління проектами та типізації проектних рішень з удосконалення; розв'язання завдань щодо призначень і розподілу відповідальності; визначення статусу і функцій керівників; формування інтегрованих систем, засобів, методів і процедур.

Установлено, що моделювання системи управління проектами в транспортному підприємстві має передбачати безперервну оцінку і розвиток всієї системи менеджменту підприємства, системне управління всім пакетом проектів транспортного підприємства зовнішньоекономічної діяльності, є стратегічним напрямом і цілком відбиває ділову стратегію підприємства. Основними компонентами структурної моделі, спрямованими на підвищення якості транспортних послуг, є: ефективні методи управління; здатність підприємства їх використовувати; вимірювані кінцеві результати; ключові індикатори досконалості, які забезпечують засоби контролю і вимірювання цих результатів.

Розкрито сутність визначення сфери споживчого вибору населення у проектуванні його транспортного обслуговування як нижньої межі всієї множини переваг, які може здобути споживач за конкретним проектом з надання транспортних послуг. Доведено можливість застосування економетричних моделей в обґрунтуванні та реалізації проектів щодо транспортного забезпечення, які визначають сфери споживчого вибору з урахуванням у тій чи тій формі межі задоволення потреб і передбачають існування функції корисності.

Доведено, що підчас моделювання проектних виробничих можливостей транспортних підприємств пріоритетами політики їх модернізації мають стати розширення функціональної спрямованості, спеціалізація за певними функціями, раціональне адміністрування, освоєння виробництва, що забезпечуватиме запровадження енерго - та ресурсоощадних технологій, комплексне технічне й технологічне переоснащення, оновлення основних фондів та інші заходи. Побудована модель меж проектних виробничих можливостей може використовуватись для об'єднання системи визначених технологічних взаємодій виробничих ресурсів, реалізує макроекономічний підхід з дослідження динамічної пропорційності чинників виробництва.

Запропоновано порядок оптимізації проектів розвитку транспортних підприємств зовнішньоекономічної діяльності, який передбачає у результаті всіх наведених перетворень із загальної задачі лінійного програмування виділення деякої системи локальних задач, поданих також у канонічній формі. Методика формування виробничих систем містить вектори, що мають комплексно відображати інформацію про потреби населення в транспортних послугах у міжнародному сполученні відповідних підприємств зовнішньоекономічної діяльності, їх локальні ресурси, наприклад, потужності цих підприємств (діючих, проектів реконструкції або нового будівництва).

Розроблено порядок відбору заходів до програм з розвитку виробництва автотранспортного підприємства з урахуванням стану наявної податково-кредитної системи, умов використання транспортних засобів згідно з нормами чинного законодавства та економічних можливостей самого підприємства. Як критерії оптимальності розглянуто: річний економічний ефект; зниження собівартості транспортних послуг; приріст обсягу перевезень; умовне зменшення необхідної кількості працівників; приріст прибутку від надання транспортних послуг, які об'єднані в цільову функцію виходячи з наявних фінансових можливостей, що задовольняє сукупність критеріїв оптимальності. Для розв'язання задачі був вибраний метод вектора спаду, а для знаходження мінімуму розроблено алгоритм, що являє собою модифікацію зазначеного методу на випадок нелінійної цільової функції.

Удосконалено засади інноваційного розвитку транспортних підприємств зовнішньоекономічної діяльності з використанням підходів проектного менеджменту, які передбачають, що динаміка кількості базисних інновацій з деяким лагом повторює динаміку кількості базисних наукових розробок у цій сфері. Доведено, що основою проектних рішень щодо інноваційного розвитку транспортних підприємств мають бути концепції маркетингу транспортних послуг, що визначають бізнес-стратегії і стратегії маркетингу, які реалізуються у процесі проектної організації надання транспортних послуг.

У контексті запровадження узагальнених та розроблених теоретичних підходів до формування проектних рішень складено оптимізаційну модель перспективного проектування мережі автостанцій та пунктів продажу квитків на автобусний транспорт у міжнародному сполученні. Оскільки розвиток мережі автостанцій та пунктів продажу квитків характеризується складним комплексом цілей і чинників, велика частина яких не може бути формалізована, модель будується як багатокритеріальна, і робота щодо її практичного використання проводиться за участі особи, що ухвалює рішення згідно з розробленою діалоговою процедурою, в основі якої лежить принцип послідовного розгляду критеріїв моделі.

Запропоновано стратегію практичного впровадження проектних рішень з розвитку організаційного й виробничого забезпечення міжнародних перевезень щодо відновлення основних фондів транспортних підприємств на основі методології аналітичного стратегічного планування з використанням механізму прямих і зворотних процесів. Запропонована процедура планування має багатоітераційний характер і містить процеси щодо визначення ймовірних результатів відновлення основних фондів та врахування можливого перетинання протилежних інтересів осіб, які впливають на підвищення достовірності прийняття проектних рішень з цього питання і необхідності розв'язання супутніх проблем.

Розроблено методику оцінювання ефективності проектів з транспортного забезпечення зовнішньоекономічних зв'язків, яка дозволяє здійснити вимірювання процесів прийняття проектних рішень з інноваційного розвитку на рівні транспортного підприємства з застосуванням адекватних моделей і наукових підходів та на галузевому рівні, де ефективність проектних інноваційних рішень має описуватись певною кількістю агрегованих параметрів, що призводить до неоднозначної інтерпретації одержуваних висновків.

Урахування основних результатів проведеного дослідження дає змогу запропонувати для вдосконалення форм та методів діяльності транспортних підприємств зовнішньоекономічної діяльності практичні рекомендації щодо:

визначення сфери споживчого вибору населення у проектуванні його транспортного обслуговування;

моделювання проектних виробничих можливостей та оптимізації проектів розвитку транспортних підприємств;

організації відбору заходів до програм з розвитку виробництва автотранспортного підприємства;

обґрунтування мережі автостанцій та пунктів продажу квитків у міжнародному сполученні;

визначення стратегії проектування виробничого комплексу міжнародних перевезень та оцінювання ефективності проектних заходів з транспортного забезпечення.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Статті в наукових фахових виданнях

1. Левковець П.Р., Пилаєв М.І. Оцінка ефективності проектних рішень в галузі транспорту /Вісник Північного наукового центру ТАУ. Окремий випуск Ж. Автодорожник України. Вип.8.2005. - С.16-20. - Авторські - с.18-20.

2. Пилаєв М.І. Проектний менеджмент у забезпеченні розвитку міжнародних пасажирських перевезень // Збірник наук. праць міжнар. Наук. - практ. конф., Автодорожник України. - 2005. - Окрем. вип. - С.49-53.

3. Пилаєв М.І. Моделювання виробничих можливостей транспортних підприємств // Автодорожник України. - 2005. - № 2. - С.13-18.

4. Пилаєв М.І. Стратегія розвитку виробничого забезпечення міжнародних перевезень / Наук. журн. Системні методи керування, технологія та організація виробництва, ремонту і експлуатації автомобілів: Вип.17. - К.: НТУ; ТАУ, 2003. - С.117-119.

5. Пилаєв М.І. Оптимізація перспективних планів діяльності транспортних підприємств зовнішньоекономічної діяльності / Вісник Національного транспортного університету - Вип.9. - К.: НТУ, 2004 - С.358-362.

6. Пилаєв М.І. Модель розвитку мережі автостанцій та пунктів продажу квитків у міжнародному сполученні / Наук. журн. Управління проектами, системний аналіз і логістика: Вип.2. - К.: НТУ, 2005. - С.93-97.

Тези доповідей

Пылаев Н.И. Усовершенствование управления проектами по транспортному обеспечению внешнеэкономических связей. - Рукопись.

Dissertation on gaining of scientific degree of candidate of engineering sciences after speciality 05.13.22 - project management and programs. - the National transport university. - Kiev, 2006.

In dissertation theoretical generalization and new decision of actual scientific task is resulted in relation to introduction and improvement of project management from the transport providing of external economic coneсtion for providing of population by transport services, on the basis of development of project management, development of the scientific-applied approaches, models, that provide the use of the got scientific results theoretical and practical.

As a result of researches it is developed and the methodological bases of research are scientifically grounded in relation to determination of sphere of consumer choice of population in planning of his transport service, design of project production possibilities of transport enterprises, optimization of projects of their development and organization of selection of project measures to the programs of improvement of production. Methodology and generalized practical aspects of project management by the transport providing of external economic communications in relation to the bases of innovative development of transport enterprises is developed, ground of network of the avtostantsiy and points of sale of tickets in international connection, realization of strategy of planning of the production providing of international transportations, evaluation of efficiency of project measures on the transport providing, that has the important value for the economy of Ukraine.

Keywords: project management, transport services, design of project production possibilities of transport enterprises, innovative development, strategy of planning.

Размещено на Allbest.ru