Менеджмент як наука управління
Управлінські рішення, їх прийняття та реалізація. Поняття менеджменту, його зміст і термінологія. Функції менеджменту, його внутрішнє та зовнішнє середовище. Формальні й неформальні організації. Методи управління підприємством, влада та вплив управлінців.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | реферат |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.04.2013 |
| Размер файла | 22,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Тема:
Менеджмент як наука управління
План
- 1. Управлінські рішення, їх прийняття та реалізація
- Поняття менеджменту, його зміст і загальна термінологія
- Функції менеджменту
- Внутрішнє та зовнішнє середовище менеджменту
- Формальні та неформальні організації
- Методи управління підприємством
- Влада і вплив управлінців
- Управлінські рішення: їх прийняття та реалізація
1. Управлінські рішення, їх прийняття та реалізація
Поняття менеджменту, його зміст і загальна термінологія
Існує багато визначень менеджменту. У загальному розумінні менеджмент - це вміння досягати поставлених завдань, використовуючи працю, інтелект і мотиви поведінки інших людей.
Фундаментальний Оксфордський словник англійської мови визначає менеджмент як спосіб, манеру спілкування з людьми, владу та мистецтво стосунків, особливого роду вміння та адміністративні навички, орган управління, адміністративну одиницю. Менеджмент - це процес оптимізації людських, моральних і фінансових ресурсів для досягнення організаційних цілей. Менеджер - управлінець, директор, завідувач, адміністратор, функціонер, найманий професійний керівник, що не є власником фірми.
Поняття менеджменту часто пов'язане з поняттям бізнесу. Бізнес - це діяльність, спрямована на отримання прибутку шляхом створення та реалізації певної продукції, робіт чи послуг. Управління бізнесом - це управління комерційними, господарськими організаціями.
Отже, менеджмент - це процес планування, організації, мотивації і контролю, необхідний для формулювання і досягнення завдань організації.
Пітер Ф. Друкер, видатний теоретик у галузі менеджменту, пропонує таке визначення: "Управління - це особливий вид діяльності, що перетворює неорганізований натовп в ефективну, цілеспрямовану і продуктивну групу".
Кожне підприємство має перед суспільством певні зобов'язання, які виявляють суть соціальної відповідальності підприємства.
Соціальна відповідальність підприємства означає, що кожне підприємство повинно зважати на екологічну ситуацію, соціальні витрати, добровільно вносити свою частку у вирішення соціальних проблем, прямо не зв'язаних з даним бізнесом. Соціально відповідальна організація повинна активно шукати шляхи вирішення соціальних проблем. Така поведінка організації отримує суттєву підтримку громадськості.
В Україні внаслідок недосконалості законодавства підприємство зорієнтоване на виживання не є соціально відповідальними.
Функції менеджменту
Менеджмент виконує чотири функції: планування, організація, мотивація та контроль.
Функція планування передбачає вироблення рішень про те, якими повинні бути цілі, завдання організації і що повинні зробити члени організації, щоб досягти їх. За своєю суттю, функція планування відповідає на три основних питання:
1. Де організація зараз знаходиться?
2. В якому напрямі організація прагне розвиватися?
3. Які шляхи досягнення цілей?
Організувати - значить створити певну структуру. Організація як функція менеджменту - це процес створення структури підприємства, яка дає можливість ефективно працювати для досягнення спільної мети. Необхідною умовою створення структури є виконання робіт в межах функції планування, адже чітке визначення місії організації, цілей та завдань, вироблення стратегії діяльності формують базу для побудови структури.
Функцію організації в менеджменті розглядають як процес створення об'єкта управління та суб'єкта управління з регламентацією їх функцій, під функцій, робіт і операцій, прав та обов'язків, а також підбір та розташування кадрів, формування штатів працівників.
Мотиваційна функція менеджменту. Поведінка людей завжди мотивована. Мотивацію визначають як силу, що спонукає до дії. Мотив - це внутрішнє спонукання, імпульс або намір, який змушує людину щось робити або поступати певним чином.
Одне з найбільш популярних визначень менеджменту розглядає його як вміння виконувати роботу, використовуючи знання, інтелект, досвід інших людей. І завданням функції мотивації є створення такої мотиваційної системи, при якій персонал продуктивно виконує роботу відповідну до делегованих йому обов'язків згідно з планом організації.
Контрольна функція менеджменту. Контроль - це процес забезпечення досягнення організацією своєї мети. Якщо не доводити мету до свої підлеглих, то немає чого і контролювати. Це стосується не лише контролю за результатами, але й контролю за процесом, при чому останній слід здійснювати особливо уважно. Без контролю в організації починається хаос і об'єднати діяльність людей стає неможливо.
Функція контролю в організації передбачає:
1. Подолання невизначеності.
2. Попередження кризових явищ.
3. Підтримування успіху.
Внутрішнє та зовнішнє середовище менеджменту
Організація - це група людей з усвідомленими загальними цілями. Внутрішні змінні - це ситуаційні чинники в межах організації. Ці змінні, в основному, є результатом управлінських рішень.
Внутрішнє середовище підприємства або мікросередовище організації містить п'ять складових: цілі, структуру, завдання, технологію та персонал організації, тобто те, що характеризує виробничий цикл і потребує уваги керівництва.
Розглянемо їх основні характеристики та взаємозв'язок.
Ціль - це конкретний кінцевий стан, або бажаний результат, якого прагне досягти група, працюючи разом. Під час процесу планування керівництво розробляє цілі і доводить їх до відома членів організації.
менеджмент управління влада формальний
Структура організації - це логічні взаємовідносини рівнів управління та функціональних особливостей, побудовані в формі, яка дозволяє ефективно досягати цілей організації.
Завдання - це задана робота, серія робіт або частина роботи, що повинна бути виконана заздалегідь встановленим способом у визначений термін. З технічного боку, завдання адресовані посаді, а не працівнику, що її займає.
Технологія розглядається, як засіб трансформування сировини в продукти чи послуги, заздалегідь заплановані. Технологія - це поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і відповідних технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації чи людях.
Відносно персоналу організації та її кадрового потенціалу необхідно передбачити як поведе себе конкретна людина в даній ситуації. З цією метою враховують її здібності, обдарованість, схильність до певної діяльності, потреби, сподівання, сприйняття, ставлення, точки зору тощо.
Всі внутрішні зміни взаємопов'язані. У своїй сукупності вони розглядаються як соціотехнічні підсистеми. Зміни однієї з них певною мірою впливають на всі інші.
Зовнішнє середовище - це сукупність неконтрольованих суб'єктів і сил, що діють за межами підприємства і непідвладні апаратові управління.
Зовнішнє середовище підприємства поділяється на середовище прямого та опосередкованого впливу.
Середовище прямого впливу, тобто таке, що активно, реально та негайно впливає на діяльність організації, містить у собі такі сили, як конкуренти, покупці та постачальники, органи державного регулювання, власники підприємств і ділові партнери, інвестори, маркетингові посередники, контактні аудиторії, профспілки, мас-медіа, аудитори та ін.
Середовище непрямого впливу лише формує загальні перспективи розвитку, сприятливі чи не зовсім тенденції, проблеми, пастки, кон'юнктуру ринку тощо; його вплив відчувається згодом, з плином часу, воно лише визначає напрями процесів у економіці, формує загальні тенденції розвитку галузі на віддалену перспективу. Сюди належать політичні та соціокультурні фактори впливу, стан економіки, НТП, технологічні зміни та законодавчий вплив уряду, міжнародні відносини та стосунки з місцевим населенням, вплив групових інтересів, деякі макроекономічні явища.
Формальні та неформальні організації
Під організацією слід розуміти групу людей, діяльність яких свідомо, керовано або спонтанно координується для досягнення певної мети.
В українському законодавстві організації, які мають статус юридичної особи, називають підприємствами, товариствами, асоціаціями, об'єднаннями тощо. На практиці використовуються терміни "фірма", "корпорація", "компанія" тощо.
Організації можна класифікувати за різними ознаками, а саме: за способом та метою утворення, за кількістю цілей, за формами величиною, за формами підприємництва тощо.
За способом та метою утворення організації поділяють на:
- формальні;
- неформальні.
Формальні організації - це групи працівників, діяльність яких свідомо планується, організовується, мотивується, регулюється та контролюється для досягнення певної мети. Прикладами формальних організацій можуть бути підприємства, відділи, підрозділи, служби, комітети, факультети, кафедри тощо.
Неформальні організації виникають і функціонують спонтанно. Найчастіше вони входять до складу формальної організації і фактично створюються на засадах урахування спільних інтересів. Прикладами неформальних організацій можуть бути колективи любителів певних видів спорту, туризму, мистецтва, музики, економічних підходів тощо.
Методи управління підприємством
Методи менеджменту - це сукупність способів і прийомів впливу на колектив працівників та окремих виконавців для досягнення цілей підприємства.
За характером впливу методи менеджменту поділяються на:
економічні;
технологічні;
соціально-психологічні;
адміністративні.
1. Економічні методи менеджменту обумовлюються різноманітними економічними важелями, за допомогою яких досягається взаємне та індивідуальне задоволення потреб на усіх рівнях. До економічних методів менеджменту належать: економічні плани та матеріальні стимули.
2. Технологічні методи менеджменту впливають на працівників через документи, які визначають технологію здійснення виробничо-господарських процесів.
3. Соціально-психологічні методи менеджменту - це методи, які використовують свідомість та психологію працівників, та базуються на суспільно-значимих морально-етичних категоріях, цінностях та вихованні. Вони використовуються з метою підвищення активності працівників та створення відповідних соціально-психологічних умов для їх трудової діяльності.
4. Адміністративні методи менеджменту (організаційно-розпорядчі) - це активні методи, завдяки яким відбувається вплив на діяльність підприємства в цілому та на окремих її працівників. Умовою застосування цих методів є переважання однозначних способів виконання установлених завдань, зведення ініціативи до мінімуму і покладання відповідальності за результати на керівника.
Влада і вплив управлінців
Більшість людей підсвідомо переконані, що керувати вони вміють якнайкраще, хоча не мають ознак лідера. Тому розглянемо такі поняття як керівництво, лідерство, вплив і влада.
Керівництво - це процес використання влади задля досягнення впливу на людей.
Влада - це можливість реально вплинути на поведінку інших людей, тобто влада це знаряддя впливу.
Вплив - це будь-яка поведінка однієї людини чи групи осіб, що активно діє на поведінку, відчуття, стосунки інших людей.
У стосунках між керівником та підлеглими в процесі використання влади існує пряма пропорційна залежність: влада керівника над підлеглими тим більша, чим вища залежність підлеглих від керівника, і навпаки.
Донедавна переважала думка, що між поняттями "керівництво", "лідерство" та "влада" немає суттєвої відмінності, оскільки особа, яка наділена повноваженнями здійснювати керуючі функції, автоматично вважається лідером колективу і має владу над підлеглими.
Керівництво передбачає монополію на прийняття рішень і контроль за їх виконанням, а лідерство ґрунтується на авторитеті керівника, який буває формальний. Особистий і повний.
Формальний авторитет керівника випливає з його прав як посадової особи розпоряджатися підлеглими, спрямовувати, мотивувати і контролювати їх працю і поведінку.
Особистий авторитет керівника ґрунтується на його особистих якостях як людини (толерантність, товариськість, компетентність, рішучість, ініціативність, здоровий глузд, логічність дій тощо).
Повний авторитет керівника або авторитет лідера виявляється при поєднанні формального та особистого авторитету особи, яка обіймає керівну посаду.
Розподіл влади відбувається між членами групи за рішенням її керівника (лідера). Цей процес має назву делегування.
Отже, влада - це інструмент соціального управління, який здійснює цілеспрямований вплив на людську поведінку; це право наказувати, вимагати виконання, приймати рішення, розподіляти ресурси, діяти як організатор, керівник та контролер водночас.
Сукупність рис характеру та якостей, яким володіє ідеальний керівник називається стилем керівництва.
Управлінські рішення: їх прийняття та реалізація
В процесі здійснення господарської діяльності на керівників підприємств (установ, організацій) покладено прийняття управлінських рішень.
Управлінське рішення - це результат аналізу, прогнозування, оптимізації, економічного обґрунтування і вибору альтернативи з безлічі варіантів досягнення конкретної мети. Тобто, управлінське рішення - це результат конкретної управлінської діяльності менеджера. Від якості, розробки, прийняття та впровадження управлінських рішень залежить ефективність діяльності підприємства.
Прийняття рішень - це процес, який починається з виникнення проблемної ситуації і закінчується вибором рішення, тобто вибором дій з усування проблемної ситуації.
Ухвалення та виконання управлінських рішень - найголовніший оціночний критерій керівних здібностей. Адже від оцінки рішень та процесу їх ухвалення, форм впровадження, виконання залежить продуктивність праці, раціональне використання спожитих ресурсів, мотивація персоналу, структура інформаційної системи та багато інших аспектів керівництва.
Розрізняють програмовані та не програмовані рішення.
Програмовані рішення - це результат послідовних кроків (заходів чи дій), що сприяють вирішенню проблеми. Вони базуються на звичці, заведеному порядку або процедурній політиці і ухвалюються за типових обставин.
Коли виникають проблеми або ситуації (невизначені обставини, неконтрольовані сили, непередбачені чинники), для яких програмоване рішення непридатне або невідоме, то керівники повинні прийняти непрограмоване рішення.
Інколи, у складних ситуаціях, практикують компроміси - нейтральне чи тимчасове вирішення проблеми, що умовно задовольняє на даному етапі всі сторони, які беруть участь у конфлікті.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Менеджмент як наукова система управління. Організація, її внутрішнє середовище і зовнішнє оточення. Розвиток теорії і практики менеджменту. Задачі менеджменту. Процес і методи прийняття рішення. Методи прийняття та оптимізації управлінських рішень.
учебное пособие [874,1 K], добавлен 02.01.2009Фактори, що обумовлюють необхідність управління організацією. Зовнішнє і внутрішнє середовище організації, середовище прямого і непрямого впливу. Базові моделі організації, що виникли в процесі їх еволюції. Підходи до визначення категорії "менеджмент".
методичка [45,7 K], добавлен 07.08.2008Сутність і рівні менеджменту, історія розвитку, його методологічні основи, планування як інструмент. Організація і структура управління на підприємстві. Мотивація управління підприємством. Прийняття управлінських рішень. Культура і стиль управління.
учебное пособие [330,6 K], добавлен 01.04.2012Розробка місії, цілей та стратегії управління підприємством, концепції менеджменту окремих видів підприємств. Особливості функціонального управління підприємствами невиробничої сфери. Аналіз управління товарними запасами в торговельному підприємстві.
курсовая работа [84,9 K], добавлен 10.04.2013Поняття про менеджмент та його складові, внутрішня структура та закономірності реалізації на сучасному підприємстві. Історія розвитку та наукові школи. Особливості формування системи менеджменту у ветеринарній медицині, головні функції управлінців.
презентация [424,5 K], добавлен 17.03.2014Сутність та значення менеджменту, історичні етапи розвитку. Організації як об'єкти управління. Функції й технологія менеджменту, його методи. Значення управлінських рішень. Роль інформації та комунікацій у менеджменті. Особливості його зарубіжних систем.
курс лекций [1012,4 K], добавлен 02.03.2011Організація як об'єкт управління. Основні види ресурсів організації. Загальна системна модель організації. Горизонтальний та вертикальний поділ праці. Чотири основних функції менеджменту. Основні складові менеджменту. Спільні ознаки діяльності менеджера.
презентация [345,6 K], добавлен 20.05.2011Методологічні та соціально-психологічні аспекти менеджменту персоналу. Стратегія та політика менеджменту персоналу організації, його ресурсне забезпечення. Особливості процесу визначення потреби організації в персоналі, управління процесами його руху.
книга [2,4 M], добавлен 03.02.2010Інновації як засіб підвищення конкурентоспроможності. Інноваційний процес, класифікація та ринок інноваційної продукції. Роль інноваційного менеджменту в комплексі менеджменту організації, його ефективність. Форми управління інноваційною діяльністю.
реферат [26,7 K], добавлен 23.04.2010Поняття антикризового управління та його значення для підприємства. Управлінські рішення: сутність, класифікація, умови та процес прийняття. Етапи формування управлінських рішень в антикризовому менеджменті підприємства, їх розробка та прийняття.
курсовая работа [62,7 K], добавлен 03.12.2013
