Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет технологій та дизайну

Кафедра менеджменту

Курсова робота

З дисципліни «Основи менеджменту»

Зміст та склад конкретних функцій управління підприємством

Київ 2012

Зміст

управління посадовий інструкція новація

Вступ

Розділ 1. Розвиток функцій управління підприємством під впливом новацій, спеціалізації та концентрації виробництва

1.1 Загальні функції управління, їх розвиток та удосконалення

1.2 Конкретні функції управління підприємством

Розділ 2. Аналіз діяльності підприємства ТОВ «Металіст» та удосконалення роботи

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

2.2 Склад, структура та завдання підприємства в системі управління виробництвом

2.3 Розподіл функцій між працівниками підприємства

2.4 Посадова інструкція головного бухгалтера

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

У наш час важко назвати більш важливу і багатогранну сферу діяльності, чим управління, або менеджмент, від якого в значній мірі залежать і ефективність виробництва, і якість обслуговування населення.

У зарубіжних країнах накопичений значний досвід управління в області промисловості, торгівлі, кооперації, сільського господарства і т.п. внаслідок безпосередньої участі людей в управлінській діяльності. Він збагачується за рахунок знань основ науки управління, світових досягнень в практичній організації економічних і соціальних процесів.

В Україні поки ще не досягнуті значні успіхи в теоретичному і практичному освоєнні менеджменту.

Реорганізовуються старі структури управління і влади, при цьому використовуються західні моделі управління. Однак механічне перенесення концепції управління з однієї соціокультурної середи в іншу, сліпе копіювання досвіду тієї або іншої держави практичне неможливе і веде до важких економічних і соціальних наслідків. Менеджмент зумовлений такими базисними чинниками, як тип власності, форма державного устрою, міра розвитку ринкових відносин. Тому розвиток сучасного менеджменту в умовах переходу Україні до ринкової економіки в значній мірі залежить від цих чинників.

Упровадження ринкових відносин у практику господарювання вимагає принципової зміни методів управління на всіх рівнях управлінської ієрархії. Це висуває необхідність вивчення нових підходів і форм управління, зокрема, менеджменту як особливого типу управління. Менеджмент як наукова дисципліна пройшов довгий і суперечливий шлях розвитку, і розглядати його, безсумнівно, потрібно з урахуванням історичного досвіду, тих цілей і задач, що ставилися на різних етапах його розвитку. Необхідно підготувати менеджерів до сприйняття сучасних проблем менеджменту крізь історичну призму, що дозволяє зрозуміти логіку розвитку цих проблем.

Темою курсової роботи є вивчення і удосконалення роботи служб управління в системі управління підприємством на прикладі ТОВ «Металіст» Уманського району Черкаської області.

Метою курсової роботи є ознайомлення і вивчення закономірностей і принципів управління, сутність основних функцій управління, зміст методів управління і сучасних технологій менеджменту.

Задача менеджменту як науки управління складається в підвищенні практичної значимості досліджень, орієнтації їхній на розробку принципів і методів, що дають можливість практично вирішувати в тих чи інших умовах проблеми функціонування організації. У сучасних умовах широко поширена думка про те, що процес управління є мистецтво, суть якого складається в застосуванні науки до реальності ситуації, а отже, до практики. Без знання технології менеджменту в сучасних умовах неможливо ефективно керувати організацією.

Розділ 1. Розвиток функцій управління підприємства під впливом новацій, спеціалізації та концентрації виробництва

1.1 Загальні функції управління, їх розвиток та удосконалення

Функції управління - це конкретний вид управлінської діяльності, що здійснюється спеціальними прийомами і способами, а також відповідна організація робіт.

Одним з основних компонентів, що складають зміст управління, є функції. Таким чином, для виконання тієї чи інший відносно простої роботи необхідно заздалегідь визначити, що потрібно в підсумку одержати, як організувати справу, мотивувати і проконтролювати його виконання. Це і є функції управління. Хоча згодом техніка управління й удосконалилася, основні управлінські функції залишилися порівняно незмінними.

Кожна функція менеджменту являє собою сферу дії визначеного процесу управління, а система управління конкретним чи об'єктом видом діяльності - це сукупність функцій, зв'язаних єдиним управлінським циклом. У цьому суть процесного підходу до дослідження функцій менеджменту.

Функції управління мають специфічний характер, особливий зміст і можуть здійснюватися самостійно, бути як не зв'язаними між собою, так і нерозривно зв'язаними.

Основні функції менеджменту характеризуються повнотою змісту, стійкістю структури, системністю й універсальністю використання в різних сферах діяльності. Головна їхня особливість у тому, що кожна основна функція менеджменту являє собою окремий процес управління по виробленню методів активізації і засобів впливу на персонал і його діяльність для досягнення загальних результатів соціально-економічної системи.

Функції цікаві тим, що в систематизованому виді можуть дати повне представлення про процеси мотивації, впливи і взаємодії від зародження ідей до їхньої реалізації, оцінки результату і появи наслідків. Основні функції характеризують вплив, обумовлюючи його визначальні засоби, реалізація яких може забезпечити необхідний результат.

Стратегія управління розробляється на тривалі період, але може розроблятися і на поточний період при корінних поворотах у господарській політиці. Стратегія управління властива як великим, так і малим підприємствам, будь-яким формам господарювання.

Без прояву функцій управління неможливо нормальне функціонування чи організації підприємства, тому вивченню й аналізу функцій управління потрібно приділяти достатню увагу.

Без прояву функцій управління неможливо нормальне функціонування чи організації підприємства, тому вивченню й аналізу функцій управління потрібно приділяти достатню увагу.

До основних (загальних) функцій управління відносять:

- планування;

- організацію;

- мотивацію;

- контроль.

Функція планування припускає рішення про те, якими повинні бути мета організації і що повинні робити її члени, щоб досягти цих цілей. По суті це підготовка сьогодні до завтрашнього дня, визначення того, що потрібно і як цього домогтися.

План являє собою складну соціально-економічну модель майбутнього стану організації. Стадії процесу планування в основному універсальні. Що ж стосується конкретних методів і стратегії, то вони істотно розрізняються.

Звичайно організація формує єдиний план для управління її загальною діяльністю, але в її рамках окремими менеджерами застосовуються для досягнення конкретних цілей і задач організації різні методи. У такий спосіб складена карта шляху, по якому повинна пройти організація за конкретний період часу.

Планування як основна функція менеджменту являє собою вид діяльності по формуванню засобів впливу, що забезпечують єдиний напрямок зусиль усіх членів фірми на досягнення загальних цілей. Планування як процес управління включає розробку і реалізацію засобів впливу: концепцію, прогноз, програму, план. Кожне з засобів впливу має свою специфіку й умови використання.

Концепція - ідея, теоретичні і методологічні основи її розробки, обґрунтування, методи й умови реалізації. Будь-яка теоретична економічна проблема до її втілення в економіці проходить стадію формування концепції.

Прогноз - наукове передбачення можливого стану фірми, корпорації, економіки, суспільства в майбутньому. Прогнози в бізнесі розробляються по складних соціально-економічних проблемах, як правило, на довгостроковий чи середньостроковий період. Найчастіше прогноз використовується в стратегічному управлінні.

Програма - закінчений комплекс завдань, заходів, робіт, об'єднаних загальною метою, що має конкретний кінцевий результат, що вимагає залучення значних ресурсів, здійснюваний сукупністю взаємодіючих органів, організацій, обличчя різних функціональних сфер економіки.

Єдиного методу планування, який би відповідав кожної ситуації, не існує. Тип планування й акцент, що робить менеджер у процесі планування, залежить від його положення в організаційній ієрархії фірми, тобто процес планування здійснюється відповідно рівням організації. Так, стратегічне планування (вищий рівень) - це спроба глянути в довгостроковій перспективі на основні складові організації.

На середньому рівні управління займаються тактичним плануванням, тобто визначаються проміжні цілі на шляху досягнення стратегічних цілей і задач.

Тактичне планування по своїй суті подібно зі стратегічним.

Планування здійснюється і на нижньому рівні організації. Воно називається оперативним плануванням. Це - основа основ планування. Усі три типи планів складають загальну систему, що називається генеральним, чи загальним, планом, чи бізнес-планом функціонування організації.

Планування припускає використання всіх методів, тактик і процедур, що менеджери використовують для планування, прогнозування і контролю майбутніх подій.

За допомогою функції планування у визначній мірі зважується проблема невизначеності в організації. Планування допомагає менеджерам краще справитися з невизначеністю і більш ефективно на неї реагувати. Тому варто пам'ятати, що невизначеність - це одна з основних причин, по якій планування може допомогти організації краще керувати в умовах невизначеності, більш ефективно реагувати на зміни зовнішнього середовища.

Функція організації складається у встановленні постійних і тимчасових взаємин між усіма підрозділами організації, визначення порядку й умові її функціонування. Це - процес об'єднання людей і засобів для досягнення поставлених організацією цілей.

Організація, що має велику кількість різних планів і не має цільної схеми структури перетворення їх у життя, приречена на неуспіх.

Справа в тім, що функції планування й організації тісно зв'язані між собою. У деякому змісті планування й організація поєднуються. Планування готує сцену для того, щоб реалізувати мети організації, а організація як функція управління створює робочу структуру, головним компонентом якої виступають люди.

Оскільки концепція організації складається в зведенні воєдино усіх фахівців фірми, завдання полягає в тім, щоб визначити місію, роль, відповідальність, підзвітність для кожного з них.

Таким чином, організація - це друга функція управління.

Сучасні організації:

1. Велика кількість надзвичайно потужних великих комерційних і некомерційних організацій.

2. Велика кількість керівників, невелика кількість керівників середньої ланки.

3. Чітко окреслені управлінські групи, управлінська робота відокремлюється від виробничої діяльності, існує як окремий вид праці, що потребує спеціальної управлінської освіти.

4. Велика кількість компетентних людей, здатних приймати важливі для організації рішення.

5. Наголос на колективну роботу і раціональність.

Поведінка людини завжди мотивована. Вона може працювати ретельно, з наснагою й ентузіазмом, а може ухилятися від роботи. Поведінка особистості може мати і будь-які інші прояви. В усіх випадках варто шукати мотив поведінки.

Мотивація - це процес спонукання себе й інших до діяльності для досягнення особистісних цілей і цілей організації. Традиційний підхід ґрунтується на вірі в те, що співробітники - усього лише ресурси, активи, якими повинні змусити ефективно працювати.

Прагнення людини реалізувати себе у своїй справі безперечно. Так уже вона улаштована. Там, де управління й організація праці надають співробітникам такі можливості, їхня праця буде високоефективна, а мотиви до праці - високими. Значить мотивувати співробітників - це торкнутися їхніх важливих інтереси, дати їм шанс реалізуватися в процесі трудової діяльності.

Різні теорії мотивації розділяють на дві категорії: змістовні і процесуальні.

Теорії змістовної і процесуальної мотивації пов'язані зі значеннями: споживи і винагорода.

Споживи - це усвідомлена відсутність чого-небудь, що спричиняє спонукання до дії. Споживи можна задовольнити винагородами. Винагорода - це те, що людина вважає для собі цінним.

Змістовні теорії мотивації насамперед стараються визначити споживи, спонукаючі людей до дії, особливо при визначенні об'єму і змісту роботи.

Процесуальні теорії розглядають мотивацію в іншому плані. У них аналізується ті, як людина розподіляє зусилля для досягнення різних цілей і як вибирає конкретний вигляд поведінки. Процесуальні теорії не оспорюють існування потреб, але вважають, що поведінка людей визначається не тільки ними.

Контроль - це особливий вид діяльності на підприємстві, який зосереджений на спостереженні за процесом управління та на його оцінці.

Контроль є кінцевою функцією менеджменту. У самому загальному виді контроль означає процес порівняння (зіставлення) фактично досягнутих результатів із запланованими.

Контроль є таким типом діяльності щодо управління, який дає змогу вчасно виявити проблеми, розробити і здійснити заходи, спрямовані на коригування ходу та змісту робіт в організації до того часу, коли проблеми набудуть ознак кризи.

Остаточна мета контролю полягає в тому, щоб обслуговувати різні плани і цілі менеджменту.

Безсумнівно, що в майбутніх контрольних системах будуть використані нові пристосування і нові досягнення, однак базис, на якому вони створюються, залишиться тим же.

Функція контролю не є кінцевим пунктом усього процесу управління організацією. На практиці такого кінцевого пункту не існує взагалі.

Виникає свого роду поступовий круговий рух. Наприклад, інформація, отримана в процесі контролю, може використовуватися на етапі планування, організації і мотивації співробітників.

Менеджери високого рівня велику частину свого робочого часу витрачають на здійснення функцій планування і контролю, а більш низького рівня більше зайняті підбором кадрів, організацією їхньої праці. Однак на всіх рівнях управління вони у визначеній мері використовують і виконують усі чотири функції управління: планування, організації, мотивації і контролю.

Менеджерів на всіх рівнях оцінюють по двох основних критеріях: результативності і ефективності (можливості досягти результату з найменшими витратами). Кожна функція менеджменту являє собою сферу дії визначеного процесу управління, а система управління конкретним видом діяльності - це сукупність функцій, зв'язаних єдиним управлінським циклом. Основні функції мають самостійність і випливають одна за іншою.

1.2 Конкретні функції управління підприємством

Функції, що виділяються по сфері діяльності, називаються конкретними. ГОСТ рекомендує їх типовий склад:

- перспективне і поточне економічне і соціальне планування;

- організація робіт по стандартизації;

- облік і звітність;

- економічний аналіз;

- технічна підготовка виробництва;

- організація виробництва;

- управління технологічними процесами;

- оперативне управління виробництвом;

- метрологічне забезпечення;

- технологічний контроль і випробування;

- збут продукції;

- організація роботи з кадрами;

- організація праці і заробітної плати;

- матеріально-технічне постачання;

- капітальне будівництво;

- фінансова діяльність.

Основний зміст конкретних функцій управління фірмою

Конкретні функції управління тісно пов'язані із специфікою підприємства і основними сферами його діяльності (загальне управління, фінансове управління, виробництво, НДДКР, маркетинг).

Загальне управління підприємства полягає в його структуризації, організації діяльності, плануванні, управлінні персоналом, контролі, обліку і аналізі результатів діяльності, що детально буде розглянуте надалі.

При управлінні виробництвом вирішуються завдання економіки виробництва (витрати, ціни) і планування виробництва продукції. До завдань планування виробництва відносять:

- вибір технологічного процесу;

- планування програми виробництва;

- планування послідовності виробництва (оперативне планування);

- формування виробничих систем (систем устаткування);

- зміст і експлуатація устаткування;

- організація матеріально-технічного постачання.

При управлінні НДДКР(наукові дослідження та конструкторські розробки) (інноваціями) реалізуються наступні конкретні функції управління:

- організація інноваційного процесу;

- вибір і реалізація стратегії НДДКР;

- оптимальний розподіл ресурсів на НДДКР;

- впровадження результатів НДДКР;

- захист результатів НДДКР.

Реалізація функцій в області маркетингу включає:

- організацію збору і обробки маркетингової інформації;

- вибір цільових ринків і їх сегментація;

- застосування маркетингових рішень щодо продукту;

- вибір і взаємодія з каналами руху товару;

- просування товару;

- вибір і реалізація цінової політики;

- планування і аналіз ефективності маркетингової діяльності.

Фінансове управління підприємством включає:

- придбання фінансових коштів;

- використання фінансових коштів;

- управління ліквідністю;

- структуризація капіталу і майна;

- управління платіжними засобами і проведення платіжного обороту;

- фінансове планування і фінансовий контроль.

Таким чином, конкретні функції управління фірмою можна розглядати як системні компоненти її менеджменту.

Розділ 2. Аналіз діяльності підприємства ТОВ «Металіст» та удосконалення роботи

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Об'єктом курсової роботи є ТОВ «Металіст» Уманського району Черкаської області. Господарство розміщено у с. Шарин.

Відстань від адміністративного центру господарства до районного центру 22 км, до залізничної станції Умань - 22 км, відстань до елеватора - 24 км.

Природно - кліматичні умови зумовлені зональним розміщенням земель господарства у лісостеповій зоні нестійкого зволоження. Загальна земельна площа господарства 838,5 га, з них сільськогосподарських угідь - 821,5.

Товариство створене на засадах угоди між його учасниками, шляхом об'єднання їх майна, грошових коштів та підприємницької діяльності на основі самоуправління та з метою спільного ведення господарської діяльності.

Для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладів учасників був створений статутний фонд у розмірі 7400 гривень.

Процес виробництва у сільському господарстві безпосередньо пов'язаний із землею, її родючістю, природними і біологічними якостями.

Земельний фонд господарства складають усі види угідь - орні землі, перелоги, багаторічні насадження, пасовища, сіножаті, чагарники, лісомеліоративні й полезахисні насадження, ставки та інші угіддя.

Таблиця 1. Склад і структура земельних угідь

Угіддя	2008р.	2009р.	2010р.
	га	%	га	%	га	%
Загальна земельна площа, га	838,5	100	838,5	100	838,5	100
в т.ч. с.-г. угіддя	821,5	97,9	821,5	97,9	821,5	97,9
із них рілля	821,5	97,9	821,5	97,9	821,5	97,9 1
Рівень використання землі в обороті	97,9	X	97,9	X	97,9	х
Рівень розорюваності угідь, %	100	X	100	X	100	х

Проаналізувавши склад і структуру земельних угідь господарства бачимо, що вона залишається незмінною. Але слід зауважити і те, що у період з 2004 до 2007 року у ТОВ «Металіст» у наявності було лише 100 га землі. Розширення структури площ відбулося внаслідок реорганізації бувшого колгоспу «Більшовик» і розподілу земельних паїв членів господарства. Бачимо, що рівень розорюваності землі в господарстві становить 100%. Це зумовлено тим, що в господарстві немає тваринництва і тому воно не залишає площу для пасовищ, сінокосів. Вся наявна площа землі береться в оренду і тому вони використовується лише виключно для виробництва продукції рослинництва. У структурі посівів немає кормових угідь, що також є наслідком неведення тваринництва у господарстві.

Проаналізуємо обсяг і структуру товарної продукції у таблиці 2.

Таблиця 2. Обсяг та структура товарної продукції

Вид продукції	2008р.	2009р.	2010р.	В середньому за 3 роки
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	% ]
Зернові	624,0	86,9	604,0	62,3	663,9	64,0	630,6	69,4
в т.ч. озима пшениця	390,3	54,4	101,7	10,5	251,0	24,2	247,7	27,3
кукурудза на зерно	-	-	120,0	12,4	109,8	10,6	114,9	12,7
ячмінь	157,3	21,9	249,5	25,7	198,2	19,1	201,7	22,2
горох	76,4	10,6	132,6	13,7	104,9	10,1	104,6	11,5
овес	-	-	0,2	0,02	-	-	0,2	0,02
Технічні -всього	58,7	8,2	317,8	32,8	323,3	31,2	233,3	25,7
в т.ч. соняшник	58,7	8,2	181,0	18,7	165,0	15,9	134,9	14,9
льон-довгунець	-	-	134,8	14,1	158,3	15,3	147,6	16,3
Інші види	35,1	4,9	47,4	4,9	49,7	4,8	44,1	4,9
Разом по господарству	717,8	100	969,2	100	1036,9	100	908	100

Аналізуючи склад і структуру товарної продукції можна зробити висновок, що питома вага зернових у 2010 році в порівнянні з 2008 роком знизилася на 24,6% (на 39,9тис. грн.). Це зумовлено тим, що у 2007 році не було вигідних пропозицій для реалізації зернових (ціна реалізації не була достатньо високою) тому було прийнято рішення сіяти більше льону - довгунцю для якого існують вигідні пропозиції ринків збуту. У структурі товарної продукції реалізація льону довгунцю збільшилася у 2010 році в порівнянні з 2008 роком у 1,2 рази (на 21,5 тис.грн.). У 2008 році було посіяно 115 га кукурудзи на зерно і зібрано 3854 ц продукції, але реалізація продукції не проводилася, а зберігалася вона у складі і реалізовувалася навесні 2009 року за вищими цінами. Як ми бачимо підприємство маючи місце і можливості зберігання продукції шукає більш вигідні можливості для реалізації своєї продукції.

Виходячи із структури реалізації товарної продукції ми бачимо, що підприємство спеціалізується на виробництві зернових культур. Вся зернова продукція, яка вирощується у господарстві реалізовується зернотрейдерам та на Уманський і Христинівський елеватори.

Спеціалізація та ефективне і раціональне використання всіх видів наявних ресурсів сприяє економічному росту економіки господарства. Розглянемо основні показники ефективності використання землі у ТОВ «Металіст» за період з 2008 по 2010 роки і дослідимо зміни, які відбулися у діяльності підприємства в середньому за 3 роки.

Таблиця 3. Показники ефективності використання землі

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	В середньому за 3 роки
Урожайність, ц/га зернових	31,3	37,7	38,5	35,8
Виробництво на 100 га с.-г. угідь зерна, ц	2596,1	2976,9	2725,33	2766,11
Одержано на 100 га с.-г. угідь, тис. грн.
валової продукції	191,4	210,2	225,6	209,2
валового доходу	8,6	25,4	40,5	24,8
чистого доходу	86,6	148,7	209,5	148,3

Аналізуючи показники ефективності використання землі ми можемо сказати, що урожайність зернових культур у господарстві збільшилася зха рахунок впровадження нових високоефективних районованих сортів пшениці, кукурудзи на 2,12%. Але виробництво зерна на 100га сільськогосподарських угідь скоротилося на 9,2% у 2009 році в порівнянні з 2008роком. Це можна пояснити тим, що у 2009 році у господарстві скоротили площі посіву під зерновими культурами, а збільшилися площі під посівами технічних культур. Щодо виробництва валової продукції і отримання чистого доходу, то тут відбувалося з кожним роком нарощення темпів. Це пояснюється тим, що у господарстві з кожними роком відбувалося підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Можна сказати, що господарство має інтенсивний напрямок розвитку, так як маючи одні і ті ж ресурси для виробництва продукції, вони намагаються все ж нарощувати темпи свого виробництва.

Обсяг виробництва продукції сільського господарства значною мірою залежить від наявності та ефективності виростання основних фондів підприємства.

Таблиця 4. Використання основних виробничих фондів в підприємстві

Показники	2008 р.	2009 р.	2010 р.	В середньому за 3 роки
Валова продукція у співставних цінах, тис. грн.	1572,2	1726,4	1853,8	1717,5
Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис. грн.	786,4	800,6	957,4	848,1
Валовий дохід, тис. грн.	71,4	210,4	332,9	204,9
Прибуток, тис. грн.	89,1	235,9	283,7	202,9
Фондозабезпеченість, тис. грн.	94,9	96,6	116,6	103,2
Фондоозброєність, тис. грн.	29,1	32,0	22,8	27,4
Фондомісткість, грн.	0,50	0,46	0,52	0,49
Валовий дохід на 1 грн основних виробничих фондів, грн.	0,09	0,26	0,35	0,24
Норма прибутку, %	11,31	29,5	29,6	23,9

Аналізуючи використання основних виробничих фондів у підприємстві можемо зробити висновок, що збільшення відбувається у всіх економічних показниках ефективної діяльності підприємства. Так збільшення у 2010 році у порівнянні з 2008 роком відбулося по валовій продукції, основних фондах виробництва, валовому доходу і прибутку на 17,9% (281,8 тис. грн.), 21,7%(171,0 тис. грн.), 366,2% (261,5 тис. грн.), 218,4%(194,6тие. грн.) відповідно.

Що стосується до фондозабезпеченості підприємства, то у 2010 році вона зросла на 22,9% (22 тис. грн..}, а це в свою чергу дає можливість підприємству отримати більшу кількість продукції за рахунок залучення нових фовдів для виробництва продукції.

Фондоозброєність (кількість фондів, що припадає на одного працюючого) у підприємстві у 2010 році в порівнянні з 2008 роком знизилася. Це пояснюється тим, що у підприємстві було залучене додатково у 2010 році в порівнянні з 2008 роком 15 працівників.

Норма прибутку у господарстві зростає з кожним роком. Так у 2010 році на 1 грн. фондів ми отримуємо на 18,3% (0,18 грн.) додатково прибутку.

Даний факт можна пояснити тим, що прибуток у підприємстві зростає більшими темпами, ніж залучення в обіг нових фондів підприємства. Ми також можемо встановити. Що у нашому підприємстві норма прибутку перевищує норму, тобто при нормі 5-15% ми отримуємо 29,6% прибутку на 1 грн. виробничих фондів. Це дасть можливість у майбутньому швидше обновити виробничі фонди підприємства.

Збільшується також сума валового доходу на 1 грн. виробничих фондів у підприємстві. Це спонукає до висновку, що підприємство матиме змогу обновляти свої фонди виробництва, а не працювати на старих, закінчивши термін своєї експлуатації основних фондах.

Підвищення ефективності використання основних фондів у даний час, коли в країні спостерігається спад виробництва, має величезне значення. Маючи у наявності основні фонди, які дісталися підприємству у спадок від бувших колгоспів, ми повинні не тільки користуватися ними, а й модернізовувати їх і оновлювати.

Ефективність діяльності підприємства залежить від виручки від реалізації продукції, яка в свою чергу буде збільшуватися із збільшенням цін реалізації, пошуком нових, потенційних покупців, що будуть надавати привабливі умови для реалізації продукції по їх каналах та від зниження витрат на виробництво продукції, застосовуючи передові технології вирощування сільськогосподарської продукції.

Таблиця 5. Економічна ефективність виробництва основних видів продукції

[Вид продукції	2008 р.	2009 р.	2010 р.
	Повна собівартість, грн./ц	Ціна реалізації, грн./ц	Прибуток, грн./ц	Рентабельність, %	Повна собівартість, грн./ц	Ціна реалізації, грн./ц	Прибуток, грн./ц	Рентабельність, %	Повна собівартість, грн./ц	Ціна реалізації, грн./ц	Прибуток, грн./ц	Рентабельність, %
Зернові	40,8	40,9	0,1	0,2	33,9	37,7	3,8	11,2	33,7	40,0	6,3	18,7
Соняшник	66,9	91,1	24,2	36,2	71,3	99,4	28,1	39,4	70,7	103,2	32,5	50,01
Льон-довгунець	-	-	-	-	85,6	91,8	5,2	6,1	85,3	96,9	11,6	13,6

Дані таблиці 5 свідчать про те, що підприємство економічно вигідно для себе вирощує продукцію рослинництва. Особливо вигідно вирощувати для підприємства соняшник та льон-довгунець. Але необхідно пам'ятати про те, що нарощувати площі посіву даних культур неможливо і вкрай небажано, так як соняшник повинен повертатися на одне і те ж поле через 7 років (при десятипільній сівозміні), а можливості у забезпечені додаткових земельних ресурсів вкрай обмежені. Адже соняшник забруднює і виснажує грунт. Необхідно здійснювати пошук нових сортів, які будуть районовані в даній місцевості, застосовувати більш прогресивні технології вирощування, за яких зменшуються затрати праці, здійснювати правильний добір машин і механізмів для зниження собівартості вирощуваної продукції у господарстві. Можна також здійснити пошук нових каналів реалізації, за яких будуть надаватися можливості підприємству отримувати більші прибутки.

Проаналізувавши повну собівартість продукції, що вирощується у господарстві можна зробити висновок, що у господарстві у 2010 році собівартість реалізованої продукції знизилася на 7,1 тис. грн. за рахунок виявлення нових каналів поставки висококласного насіння та закупівля засобів захисту і добрив для забезпечення росту і розвитку рослин за нижчими цінами, застосування нових, менш затратних технологій вирощування зернових культур. А ціни реалізації зростали на соняшник і льон - довгунець. Збільшення цін реалізації відбулося через виявлення нових покупців, а також зростання цін відбулося і на ринку сільськогосподарської продукції зокрема.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1. Схема структури управління у ТОВ «Металіст»

Управління здійснюють всі керівники та спеціалісти, але найбільший об'єм управління лягає на керівників виробничих підрозділів.

Керівник господарства здійснює оперативне маневрування наявними ресурсами, вишукує додаткові резерви для покращення роботи в господарстві, координує у узгоджує діяльність керівників виробничих підрозділів, головних спеціалістів в підготовці і проведенні сільськогосподарських робіт.

2.2 Склад, структура та завдання підприємства в системі управління виробництвом

Функціонування та організація роботи служб управління у системі управління підприємством відіграє досить важливу роль. Адже кожен керівник відповідної служби здійснює оперативне контролювання діяльності, за яку він відповідає. Створення служб управління в системі управління підприємством залежить від розмірів господарства, від його організаційної структури та структури управління, яка обирається керівником кожного підприємства.

До складу служб управління повинні входити високоосвідчеві, кваліфіковані працівники, які мають здобутки у тій галузі, за яку на них покладено відповідальність. Так, до агрономічної служби управління господарством входить головний агроном - висококваліфікований спеціаліст, що має гарні знання не тільки з агрономічних дисциплін (агрохімія, рослинництво, селекція, фітопатоорлогія), а й з економічних дистциплін. Адже головний агроном повинен також уміти правильно керувати людьми, вміти знайти більш економічно вигідніші сорти і гібриди рослин. До складу агрономічної служби також може входити агроном з насінництва (ентомолог) - це спеціаліст, що добре оволодів і знає сорти та гібриди рослин. Але у його завдання входить постійно поповнювати свої знання з цієї галузі. Адже розвиток нових сортів та гібридів не стоїть на місці, а просувається з кожним днем вперед. Він повинен забезпечувати головного агронома інформацією про новинки, що з'являються на ринках України і обгрунтовувати їх апробацію на території господарства.

У ТОВ «Металіст» забезпеченість земельними ресурсами складає 821,5га, тому у підприємстві введена посада головного (старшого) агронома. У коло його функіональних обов'язків входить:

· Правильне і обгрунтоване складання сівозмін

· Контроль за правильним і своєчасним проведенням польових робіт: від обробітку грунті, сівби та збору урожаю

· Запровадження передових технологій виробництва продукції рослинництьва

· Контроль за до триманням агротехнічних строків проведення польових робіт

· Контроль та догляд за посівами

· Запровадження засобів захисту культур від хвороб, шкідників та бур'янів

· Запровадження виробництва нових високопродуктивних сортів та гібридів.

Саме від функціонування агрономічної служби значною мірою залежить майбутні показники діяльності підприємства. Адже саме ця служба здійснює наукове обгрунтування проведення усіх видів сільськогосподарських робіт для отримання високих врожаїв у господарстві. На скільки ефективно і правильтно працювала агрономічна служба показують нам отримані урожаї та валові збори.

Ще однією службою у системі управління підприємством є інженерно-технічна служба. До складу цієї служби входить:

1) Головний інженер (один на господарство, що має понад 50 фізичних машин)

2) Завідувач автогаражем (інженер автомеханік) - в залежності від кількості наявних машин у господарстві

3) Завідувач ремонтною майстернею - один на господарство

4) Інженери по ЕМТП - одна посада на кожні 27 машин.

Що стосується ТОВ «Металіст», то до складу інженерно-технічної служби входить завідувач машино-тракторним парком (інженер-автомеханік), завідувач ремонтною майстернею. Функціонування даної служби на підприємстві обумовлюється тим, щоб забезпечити якісне обслуговування і виконання всіх польових робіт за наявної кількості сільськогосподарської техніки. Адже саме інженерно-технічна служба здійснює нагляд та контроль за справністю та наявністю техніки у господарстві. Від роботи даної служби залежить не тільки проведення всього комплексу польових робіт за допомогою сільськогосподарської техніки, а й ефективність роботи всього господарства. На інженерно-технічну службу покладено всю роботу, що стосується сільськогосподарської техніки: якісне і своєчасне забезпечення підприємства сільськогосподарською технікою, нагляд і контроль за станом та наявністю даної техніки у господарстві, проведення своєчасного ремонту техніки, забезпечення механізаторів усіма необхідними запчастинами для проведення капітальних та поточних ремонтів техніки.

Інженерно-технічна служба вносить вагомий внесок у функціонування роботи підприємства. Адже, якщо у господарстві не буде повністю підготовлена техніка до проведення польових робіт, то господарство не зможе виконати ці роботи у обгрунтовані строки і як наслідок того, втратить певні перспективи для отримання великих валових зборів сільськогосподарської продукції.

2.3 Розподіл функцій між працівниками підприємства

Розподіл функцій між працівниками апарату управління - це досить складний і динамічний процес. Адже необхідно чітко обгрунтувати коло тих функцій, що буде виконувати кожен працівник для запобігання дублюванню цих функцій і для того, щоб уникнути дублювання цих функцій кожним працівником.

До складу функцій головного агронома входить:

® Забезпечення господарства насіннєвим матеріалом, а також догляд і своєчасний обробіток насіння власного виробництва та забезпечення ефективного його зберігання

® Обгрунтування і складання плану проведення польових робіт на посівах підприємства

® Догляд і своєчасний обробіток посівів, запровадження засобів захисту рослин від шкідливих організмів та бур'янів

® Обгрунтування та забезпечення господарства необхідними добривами для ефективного виробництва продукції рослинництва

® Складання науково-обгрунтованих сівозмін для запровадження їх на практиці у господарстві

® Постійний нагляд за посівами, обгрунтування норм висіву насіння та доз внесення мінеральних добрив.

До числа функцій завідувач машино-тракторним парком відносять у підприємстві:

® Формування складу машино-тракторного парку і підтримання його у справному стані

® Складання планів проведення поточних і капітальних ремонтів машино-тракторного парку і затверджує їх із завідувачем ремонтною майстернею

® Забезпечує наявність комплектуючих деталей для усунення неполадок машинно-тракторного парку

® Проведення іструктажів по охороні праці і технічному обслуговуванні агрегатів

® Здійснює контроль та нагляд за роботою працівників служби

® Контролює наявність та здійснює нормування витрат пального для кожного виду сільськогосподарської техніки, що є наявна у господарстві

® Проведення оновлення машино-тракторного парку

® Здійснює направлення на підвищення кваліфікації обслуговуючого персоналу

Ще однією особою, що здійснює управління у системі управління підприємством у ТОВ «Металіст» є завідувач ремонтною майстернею. До числа його компетенції входять такі функції:

® Відповідає за наявність відповідних запчастин на складах для проведення ремонтних робіт

® Забезпечує наявність необхідних інструментів і пристроїв для проведення ремонтних робіт

® Здійснює контроль за працівниками, що виконують ремонтні роботи

® Проводить інструктажі про проведення ремонт них робіт для водіїв та механізаторів

® Формує резерв автомобілів для проведення евакуаційних робіт

® Здійснює планування днів проведення санітарно-технічного обслуговування техніки господарства.

Всі ці функції входять до компетенції відповідного працівника. Знаючи кожен свої функції, працівники апарату управління повинні їх дотримуватися і виконувати.

2.4 Посадова інструкція головного бухгалтера

I. Загальні положення

1. Головний бухгалтер належить до професійної групи "Керівники".

2. Призначення на посаду головного бухгалтера та звільнення з неї здійснюється наказом керівника підприємства з дотриманням вимог Кодексу законів про працю України та чинного законодавства про працю.

3. Головний бухгалтер безпосередньо підпорядковується керівнику підприємства.

4. Головний бухгалтер здійснює керівництво працівниками бухгалтерії підприємства.

II. Завдання та обов'язки

Головний бухгалтер:

1. Забезпечує ведення бухгалтерського обліку, дотримуючись єдиних методологічних засад, встановлених Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", з урахуванням особливостей діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних.

2. Організує роботу бухгалтерської служби, контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

3. Вимагає від підрозділів, служб та працівників забезпечення неухильного дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.

4. Вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну.

5. Забезпечує складання на основі даних бухгалтерського обліку фінансової звітності підприємства, підписання її та подання в установлені строки користувачам.

6. Здійснює заходи щодо надання повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

7. Бере участь у підготовці та поданні інших видів періодичної звітності, які передбачають підпис головного бухгалтера, до органів вищого рівня у відповідності з нормативними актами, затвердженими формами та інструкціями.

8. За погодженням з власником (керівником) підприємства забезпечує перерахування податків та зборів, передбачених законодавством, проводить розрахунки з іншими кредиторами відповідно до договірних зобов'язань.

9. Здійснює контроль за веденням касових операцій, раціональним та ефективним використанням матеріальних, трудових та фінансових ресурсів.

10. Бере участь у проведенні інвентаризаційної роботи на підприємстві, оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

11. Забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах.

12. Організує роботу з підготовки пропозицій для власника (керівника) підприємства щодо:

· визначення облікової політики підприємства, внесення змін до обраної облікової політики, вибору форми бухгалтерського обліку з урахуванням діяльності підприємства і технології оброблення облікових даних;

· розроблення системи і форм внутрішньогосподарського (управлінського) обліку та правил документообігу, додаткової системи рахунків і регістрів аналітичного обліку, звітності і контролю господарських операцій;

· визначення прав працівників на підписання первинних та зведених облікових документів;

· вибору оптимальної структури бухгалтерської служби та чисельності її працівників, підвищення професійного рівня бухгалтерів, забезпечення їх довідковими матеріалами;

· поліпшення системи інформаційного забезпечення управління та шляхів проходження обробленої інформації до виконавців;

· впровадження автоматизованої системи оброблення даних бухгалтерського обліку з урахуванням особливостей діяльності підприємства чи удосконалення діючої;

· забезпечення збереження майна, раціонального та ефективного використання матеріальних, трудових та фінансових ресурсів, залучення кредитів та їх погашення;

· виділення на окремий баланс філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства та включення їх показників до фінансової звітності підприємства.

· Керує працівниками бухгалтерського обліку підприємства та розподіляє між ними посадові завдання та обов'язки.

· Знайомить цих працівників із нормативно-методичними документами та інформаційними матеріалами, які стосуються їх діяльності, а також із змінами в чинному законодавстві.

III. Права

Головний бухгалтер має право:

1. Діяти від імені бухгалтерії підприємства, представляти інтереси підприємства у взаємовідносинах зі структурними підрозділами та іншими організаціями з господарсько-фінансових та інших питань.

2. В межах своєї компетенції підписувати та візувати документи.

3. Самостійно вести листування зі структурними підрозділами підприємства, а також з іншими організаціями з питань, які належать до компетенції бухгалтерії та не вимагають рішення керівника підприємства.

4. Вносити на розгляд керівника підприємства пропозиції по вдосконаленню роботи, пов'язаної з обов'язками, що передбачені цією інструкцією.

5. Вносити пропозиції керівнику підприємства: про притягнення до матеріальної та дисциплінарної відповідальності посадових осіб за результатами перевірок; про заохочення працівників, що відзначилися.

6. В межах своєї компетенції повідомляти керівнику підприємства про всі виявлені недоліки в діяльності підприємства та вносити пропозиції щодо їх усунення.

7. Вимагати та отримувати у керівників структурних підрозділів та фахівців інформацію та документи, необхідні для виконання його посадових обов'язків.

8. Залучати фахівців усіх структурних підрозділів до виконання покладених на нього завдань.

9. Вимагати від керівника підприємства (інших керівників) сприяння у виконанні обов'язків і реалізації прав, що передбачені цією посадовою інструкцією.

IV. Відповідальність

Головний бухгалтер несе відповідальність:

1. За неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов'язків, що передбачені цією посадовою інструкцією, - в межах, визначених чинним законодавством України про працю.

2. За правопорушення, скоєні в процесі здійснення своєї діяльності, - в межах, визначених чинним адміністративним, кримінальним та цивільним законодавством України.

3. За завдання матеріальної шкоди - в межах, визначених чинним цивільним законодавством та законодавством про працю України.

V. Головний бухгалтер повинен знати:

1. Закони України, Укази Президента України, постанови, розпорядження, рішення Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Державної податкової адміністрації України з питань правових засад регулювання господарської діяльності підприємства.

2. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку та інші нормативно-правові акти Міністерства фінансів України щодо порядку ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності, а також методичні документи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади щодо галузевих особливостей застосування положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

3. Основи технології виробництва продукції, порядок оформлення операцій і організацію документообігу за розділами обліку, форми і порядок розрахунків, порядок приймання, зарахування на баланс, зберігання і витрат коштів, товарно-матеріальних та інших цінностей.

4. Правила проведення інвентаризацій активів та зобов'язань.

5. Економіку, організацію виробництва, праці і управління.

6. Податкову справу, основи цивільного права.

7. Трудове, фінансове та господарське законодавство.

8. Правила та норми охорони праці.

VI. Кваліфікаційні вимоги

1. Головний бухгалтер. Начальник (завідувач) відділу (управління) бухгалтерського обліку: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Післядипломна освіта в галузі управління. Стаж бухгалтерської роботи за професіями керівників нижчого рівня: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.

2. Завідувач сектору (бюро) у відділі (управлінні) бухгалтерського обліку: повна вища освіта відповідного напряму підготовки (магістр, спеціаліст). Стаж бухгалтерської роботи: для магістра - не менше 2 років, спеціаліста - не менше 3 років.

VII. Взаємовідносини (зв'язки) за посадою

1. За відсутності головного бухгалтера його обов'язки виконує заступник (за відсутності останнього - особа, призначена у відповідному порядку), який набуває відповідних прав і несе відповідальність за належне виконання покладених на нього обов'язків.

2. Для виконання обов'язків та реалізації прав головний бухгалтер взаємодіє:

2.1 З керівниками всіх структурних підрозділів підприємства з питань фінансово-господарської діяльності підприємства.

2.2 З начальником відділу кадрів - з питань підбору, прийняття на роботу, звільнення, переміщення матеріально відповідальних осіб та працівників бухгалтерії підприємства.

2.3 З начальником планово-економічного відділу з питань:

2.3.1 Отримання:

- планів виробництва продукції;

- проектів оптових та роздрібних цін на продукцію;

- звітів про виконання планів структурними підрозділами і підприємством в цілому;

2.3.2 Надання:

- даних, необхідних для економічного планування, прогнозування та аналізу;

- балансу та оперативних звітів про доходи та видатки, про використання бюджету;

- розрахунків заробітної плати;

2.4 З начальником відділу технічного контролю з питань:

2.4.1 Отримання:

- актів відбракування продукції;

- висновків про винність відповідальних осіб;

- висновків щодо прийнятих рекламацій;

2.4.2 Надання:

- відомостей про результати обліку втрат від браку;

- відомостей про стягнення з винних осіб;

2.5 З начальником відділу збуту (маркетингу) з питань:

2.5.1 Отримання:

- товарно-супроводжувальної документації;

- звітів про відвантажену продукцію;

- відомостей про стан залишків продукції на складах;

- рахунків, виставлених контрагентам за відвантажену продукцію;

- копій претензій та рекламацій, пред'явлених підприємству;

2.5.2 Надання:

- відомостей про рух продукції;

- норм запасів продукції на складах; підсумків інвентаризації продукції.

Висновки

Отже, основний склад конкретних функцій управління підприємством принципово не змінюється зі зміною масштабу і характеру виробництва. Більш того, вони подібні навіть на підприємствах різних галузей народного господарства. Різними залишаються лише обсяг і структура виконання функцій управління.

За змістом кожна конкретна функція управління на підприємстві є комплексною і включає планування, організацію, мотивацію і контроль організаційно відокремлених об'єктів впливу, окремих аспектів виробництва.

Підприємства різняться між собою за розмірами, сферами діяльності, технологічними процесами тощо. Проте всі вони як системи мають і певні спільні характеристики (загальні риси), з-поміж яких передовсім треба назвати функції управління - об'єктивно зумовлені загальні напрямки або сфери діяльності, сукупність яких забезпечує ефективне кооперування спільної праці.

На прикладі ТОВ «Металіст» ми розглянули організацію роботи служб управління у системі управління підприємтсвом і встановили, що дані служби на підприємстві при своєму функціонуванні мають як позитивні, так і негативні сторони. Для забезпечення більш ефективного функціонування служб управління необхідно усунути дані недоліки, а саме:

Ю Необхідно пам'ятати і чітко дотримувати регламентації функцій управління, уникати дублювання цих функцій та зосереджувати діяльність керівників агрономічної та інженерно-технічної служби лише у межах належної їм компетенції.

Ю Уникати великого навантаження на одного працівника апарату упраління, шляхом нагромадження на ньому виконання декількох професій.

Ю Здійснювати всебічний аналіз структури робочого часу не лише рядових працівників, а й працівників апарату управління, адже саме від ефективної діяльності керівників цих служб залежить подальша чітка організація роботи на всьому підприємстві.

Ю Необхідно також проводити більш глибоке плануванння роботи керівників даних служб за для того, щоб кожен керівник знав і пам'ятав про те, що йому необхідно зробити не лише сьогодні, а й майбутньому періоді.

Список використаної літератури

1. Закон України «Про господарські товариства» // Голос України, 1991, - 19 вересня.

2. Андрійчук В.Г., Бауер І. Менеджмент: прийняття рішень і ризик. Навчальний посібник. - К.: 2008. - 314 с.

3. Беспалов В.О. Управління сільськогосподарським виробництвом. Навчальний посібник. - К.: «Вища школа», 2008.-256 с.

4. Бовикін В. Новий менеджмент /Управління підприємствами на рівні вищих стандартів: теорія і практика ефективного управління організацією. - М.: ОАО «Економіка» 2006. - 368 с.

5. Гірняк О.М., Лазановський ГІ.П. Менеджмент. Теоретичні основи і практикум. - Львів. Новий світ. 2003. -- 336 с.

6. 3авадський Й.С. Управління сільськогосподарським виробництвом у системі АПК. - К. "Вища школа", 2005.

7. Кабушкин Н.И, Основы менеджмента. - Минск, «Экономпресс» 2000.

8. Менеджмент организации. Учебное пособие (Под ред. З.М.Румянцевой). - М 1996.

9. Нагаєв В.М. Аграрний менеджмент (модульний підхід): Навчальний посібник. - Харків: Вид-во ХНАУ, 2004. - 299 с.

10. Пиличев Н.А., Васильєв А.М. Управление сельскохозяй ственным производством. - М.: ВО «Агропромиздат», 1997.

Размещено на Allbest.ru