Напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ "Оболонь"
Теоретичні основи та підходи до управління конкурентоспроможністю вітчизняного товару. Аналіз управління конкурентоспроможністю товару на підприємстві "Оболонь". Розробка комплексу заходів ефективного управління конкурентоспроможністю на підприємстві.
Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 03.04.2013 |
Размер файла | 274,5 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
2.3 Вихід продукції підприємства на зовнішній ринок
Оцінимо результати роботи ЗАТ «Оболонь» на світовому ринку пива.
Чим тепліший сезон - тим краще для виробників пива. „Пива всім вистачить”, - обіцяють на ЗАТ «Оболонь». Підприємство, як відомо, є найбільшим експортером пива в Україні. Сьогодні продукцію підприємства постачають у десятки країн світу, зокрема, у Великобританію, США, Німеччину, Польщу, Ізраїль, Грецію, Тайвань, Португалію, Іспанію, Південну Корею. Успіхом оболонське пиво користується у Росії та країнах Прибалтики, Молдові, Білорусі [15].
У Польщі, як розповідає директор фірми «Оболонь-Польща» Ігор Хранюк, пиво «Пшеничне» користується великим попитом. Причина, як він пояснює, та, що пиво дуже доброї якості й, по-друге, воно значно дешевше за німецьке Weizenbier. Споживач дуже швидко це відчув і тепер активно його замовляє. А ще полюбляють «Оксамитове» - тому, що тут немає подібного пива й, до того ж, воно має дуже добрий смак. До речі, у Польщі цю марку пива дуже люблять жінки. Воно добре продається і тому становить добру конкуренцію марці «Преміум», але й «Магнат» також популярний.
У Польщі тривалий час було заборонено рекламу пива, зараз відбувається деяке скорочення цих обмежень. Враховуючи це, фірма «Оболонь-Польща» надає перевагу безпосередній роботі з клієнтами. Ідеться про особливості польського ринку. Такого, про що розповідає Ігор Хранюк, немає ніде у світі. Причому найдемократичніші умови для ринку пива існують у Німеччинi та Нідерландах. Конкуренцію у Польщі серед пивзаводів будували таким чином: цей напій потрібно продавати у пабах. Якщо проб'єшся туди - тебе визнають учасником ринку. Пабам це вигідно, тому що світові фірми постачають їм при цьому апаратуру й усе необхідне. Отож розпочалася війна за паби. Одна ця відмінність засвідчує, наскільки відрізняється польський ринок пива від українського.
„На польському ринку пива важко працювати”, -- говорить Ігор Хранюк. Усі так звані польські броварні підписують угоду з ресторанами, маленькими магазинами на ексклюзивний продаж там своєї продукції. Крім того, у цих торговельних точках розливають пиво тільки одного якогось міжнародного концерну. А коли якийсь бренд має на ринку ексклюзивні права, пробитися на нього якійсь іншій марці пива дуже непросто. Буває, що і торговельні заклади хотіли б з новим виробником мати справу, але угода диктує їм іншу поведінку. Аби увійти до мережі, потрібно докласти чималих зусиль. «Оболонь» працює щодо просування свого товару, головним чином, через мережі супермаркетів. Фірма, звичайно, розширює мережу продажу і має на меті „накрити” нею всю Польщу. Тоді вже йтиметься про глобальну рекламу на телебаченні тощо.
На польський ринок (часу вступу Польщі до ЄС) вийшло пиво «Оксамитове», «Пшеничне» і «Преміум». Для того, аби марку пізнавали в ресторанах і відкритих кафе, представники підприємства добилися доступу «Оболоні» до них у таких великих містах як Познань, Краков, Варшава і Гданськ.
Цікаво, що і міжнародні торговельні мережі, і польські гуртовні, і навіть невеличкі крамнички із задоволенням беруть квас «Оболонський», який є найкращим на ринку. Квас у польській свідомості існував, але його давно ніхто вже не пив. Це був такий історичний напій, і в деяких регіонах Польщі його називали «подпівек», тобто вже не вода, але ще не пиво. Відразу після фірми «Оболонь» на польський ринок вийшло кілька фірм з таким же напоєм, які просто не відповідали смаковим побажанням та мали гіршу якість. Після появи тих дешевих польських квасів у «Оболоні» сталося деяке затримання продажу своєї продукції, але згодом усі споживачі повернулися до українського квасу, і замовлення також зросли [15].
Квас - саме той товар, який проторував українському бренду дорогу до польського ринку. Директор із зовнішньоекономічних питань ЗАТ «Оболонь» Юрій Бєрдєнніков, зокрема, зауважує: „Українським виробникам було надзвичайно важко пробитися на польський ринок через митно-тарифне регулювання, яке запровадила ця країна. Окрім того, нашим виробникам доводилося сплачувати 30-відсоткове мито за квас і пиво як за безалкогольні напої. А ще додавався ПДВ, який рахують після всього. Таким чином, 30 відсотків плюс ПДВ - це вже далеко не 30 відсотків. Із входженням Польщі до Європейського Союзу ситуація змінилася. Отож польські закони та митні тарифи уніфіковано згідно із законодавством ЄС. Згідно з цими тарифами, завезення товару до Польщі та Німеччини тепер практично однакове. Винятком є тільки те, що Польща залишила у себе стягнення ПДВ (цей податок не став загальноєвропейським). Проте ставка мита для пива - нульова”. «Оболонь» чотири роки була присутньою на польському ринку й очікувала, коли Польща вступить до ЄС. „Ми перебуваємо практично в стані початку експорту, маємо компанію, що накопичила певний досвід”, -- говорить Юрій Бєрдєнніков.
Якщо говорити, що продається у Польщі, то це якраз те, що є неординарним. Наприклад, окрім напою «Живчик», - пиво «Магнат», «Пшеничне» і темне пиво. Тобто всі марки, які займають невелику нішу на ринку, але насправді дуже цінуються. А от польські виробники фактично такого пива не виробляють. «Магнат» - дуже вдала назва, щодо ж пшеничного, то тільки Україна і Росія взялися його випускати, а до цього такий сорт пива був відомий як продукція баварського виробника. Утім ще рано говорити, який відсоток польського ринку пива опанувала «Оболонь». Тільки з 1 травня сюди насмілилися відправити у нормальній кількості свою продукцію. Поки що до Польщі спрямовується до одного відсотка всього експорту, який здійснює ЗАТ «Оболонь».
Не менш цікавий досвід «Оболоні» щодо освоєння естонського ринку пива. А все почалося з того, що в цій країні урівняли акциз і ввізні тарифи. Тамтешні підприємці в 1999 році звернулися до ЗАТ «Оболонь» із пропозицією налагодити торговельні стосунки, і з того часу підприємство має тут добрий бізнес. За неофіційними даними, «Оболонь» посідає четверте місце серед виробників пива, присутніх на цьому ринку в Естонії. Це дуже багато, якщо врахувати, що «Оболонь» є для цієї країни лише імпортером. Минулого року підприємство відправило до Естонії 3,7 відсотка своєї продукції, виробленої на експорт.
Варто зазначити, що «Оболонь» розпочинала освоювати цей ринок теж із квасу. Врахувала смаки старих таллінців, готуючи рецепт. Крім того, подбала про новий дизайн для цього свого продукту, з урахуванням прибалтійських мотивів. У результаті з семи марок квасів, які майже одночасно тоді вийшли на ринок Естонії, за виглядом, складом і натуральністю на ринку переміг оболонський.
Найбільше п'ють оболонського пива у Росії. Минулого року туди було вивезено 87 відсотків пива, виробленого підприємством на експорт. Цим потрібно пишатися, тому що всі розвинені країни поспішають туди завозити продукцію своїх броварень. У розрахунку на душу населення російські споживачі п'ють пива більше, ніж українські. Хоча останні нібито повинні були б пити більше - ми ж країна компактна, з міцнішими традиціями. Поза сумнівом, в «Оболоні» попереду реалізація свого потенціалу на теренах власної країни. А поки що, можливо, більш платоспроможний російський чолов'яга споживає ту зайву кварту пива.
Нещодавно стало відомо про нову перемогу українського пива на шостому Великому московському фестивалі, який проходив з 10 по 18 липня у столиці Росії. Пивне свято в Лужниках завжди викликає великий інтерес у москвичів, а тому стало доброю традицією виробників хмільного напою. Протягом дев'яти днів учасникам та гостям пивного свята, професійному журі пропонували спробувати та оцінити пиво, яке тут представляли десятки виробників Росії та ближнього зарубіжжя. На ярмарку виробників серед великого різноманіття хмільного напою було представлено й продукцію ЗАТ «Оболонь». Професійні дегустатори високо оцінили якість пива цього виробника, відзначивши його у восьми номінаціях. Зокрема, у професійному конкурсі звання кращого отримали такі марки пива, як «Оболонь світле», «Оболонь оксамитове», «Оболонь безалкогольне», «Оболонь пшеничне» та «Оболонь Лагер».
Немає у Росії такого міста, де б не було у продажу продукції оболонських пивоварів. По цій хмільній продукції знають українську столицю так само, як свого часу по «Київському» торту.
ЗАТ «Оболонь» - це надсучасне підприємство європейського рівня, пиво та напої якого відповідають не лише всім українським стандартам, а й високим міжнародним вимогам. Саме «Оболонь» першою в галузі у 1998 році отримала міжнародний сертифікат ISO-9001. Причому цей сертифікат було видано німцями, які вважаються законодавцями моди на пивному ринку. Завдяки отриманню міжнародного сертифікату продукція української компанії здобула довіру та лояльність з боку іноземних споживачів. Отож при розширенні свого експорту «Оболоні» нема підстав турбуватися про «перепустку» на світові ринки. Перебудовувати свою роботу в зв'язку із тим, що деякі країни-імпортери її продукції стали членами ЄС, теж немає потреби: імідж національного лідера ринку пива, який є власником міжнародного сертифіката, є запорукою того, що підприємство йде правильним курсом.
Українці, які побували за кордоном, продовжують надавати перевагу пиву «Оболонь». Днями з Великобританії повернувся один із керівників Української студентської спілки Олег Шпак. Як на диво, виявилося, що у складі делегації, з якою він приїхав до Лондона, зібралося чимало любителів пива. Тож, коли випадала вільна хвилинка, студенти заходили в якийсь англійський паб. За словами Олега, упродовж перших днів хлопці скуштували близько десяти марок місцевого пива і були розчаровані. Адже жодна з англійських чи то ірландських марок не задовольнила їхні, виховані українським пивом, смаки.
„На наше щастя, - розповів далі Олег Шпак, - ми зустріли в Лондоні одного англійця українського походження, який розповiв нам, що англійське пиво у Великій Британії п'ють лише ті, хто іншого не скуштував. Українці ж, які мешкають там або приїжджають на заробітки, взагалі п'ють винятково «Оболонь», адже перепробувавши все, визнали, що кращого їм не знайти. Більше того, ті англійці, яких пригощали пивом «Оболонь» (а вмовити їх на це не так просто, бо в Європі існує стереотип, нібито те, що вироблено в Україні, є поганим), погоджуються з тим, що українське пиво у кращий бік відрізняється від британського. Знайшовши за вказаною адресою українську крамничку, ми побачили на вітрині приємні серцю зелені етикетки з написом Obolon, і нарешті задовольнили своє бажання попити гарного пива”.
Нагадаємо, що свій шлях до закордонного споживача «Оболонь» розпочала досить давно. Свою першу експортну поставку вона зробила у 1989 році, відправивши партію пива саме у Великобританію. На той час ЗАТ «Оболонь» було єдиним пивним виробництвом у Радянському Союзі, яке продавало власну продукцію за кордон. Наступні партії пива звідси відправили до Сполучених Штатів і Німеччини. З роками географія розповсюдження продукції «Оболоні» зросла. З одного боку, експортна діяльність дозволяла розширювати ринки збуту, з іншого - отримувати прибутки, за рахунок яких підприємство вдосконалювало виробництво, значно поліпшувало якість продукції.
Експорт у кожну країну має свої особливості. Скажімо, з Тайваню «Оболоні» замовляють «Живчик», тому що тутешній споживач свято цінує фітотерапію (як відомо, в рецептуру цього напою закладено лікувальні властивості ехінацеї). Враховуючи побажання тайванських замовників, їм відправляють цей напій у банках мiсткiстю 0, 33 літра. Виявляється, це дуже зручно - у спеку тримати «Живчик» у морозильнику. У Іспанії та Португалії є інший ударний продукт - «Оболонське світле». Здебільшого у цих та інших розвинених країнах пиву цієї марки віддають перевагу наші колишні співвітчизники. Показово, як «Оболонь» будує свої стосунки з Німеччиною. Українські пивовари постачають туди здебільшого «Преміум» і безалкогольні напої.
Торік з 15, 98 мільйона дал експортованого українського хмільного напою 12,44 мільйона дал (це 77,8 відсотка) було саме від ЗАТ «Оболонь».
Оцінимо тенденції розвитку світового ринку пива. Очікується, що до кінця нинішнього десятиліття Китай, обігнавши США, вийде на перше місце у світі по виробництву пива. З 1995 по 2000 рік споживання цього напою в країні виросло на 88%. У результаті лібералізації китайської економіки на цей гігантський ринок прийшли найбільші світові компанії - вони будують нові пивзаводи або придбавають пакети акцій уже наявних [62]. За приблизними підрахунками, у країні діє біля 850 пивоварних заводів, але незабаром їхнє число збільшиться - на ринок усе активніше виходять гіганти на кшталт «Carlsberg», «Foster's», «Guinness», «Heineken» й «Scottish & Newcastle». Ці міжнародні компанії зосереджують зусилля в містах, де 70% населення становлять люди молодше 35.
Якість чеського пива отримало легендарну славу, однак у роки „холодної війни” жителям Заходу нечасто вдавалося його покуштувати. За комуністів 70 пивзаводів країни належали державі, але в ході приватизації ці підприємства розхапали задешево міжнародні компанії. «SAB-Miller» стала власником брендів «Pilsner Urquell», «Гамбрінус» та «Велкопоповицкий Козел», а «InBev» купила «Празький пивоварний завод» - з його продукції найбільшою популярністю користується «Старопрамен» (Старий струмок). Широко експортується й ще одна марка чеського пива - чудовий «Бадвар/Бадвайзер» із присмаком смаженого солоду, ванілі й гіркуватістю хмелю. Завод, на якому він виробляється, залишається у власності держави: уряд хоче вберегти бренд від ціпких обіймів його американського тезки - «Budweiser».
Сьогодні в США відбувається справжня революція в області „кустарного” пивоваріння - тут діє більше 1300 „мікроброварень”. Торік їхній сукупний обсяг продажів збільшився на 16% і зараз на частку таких броварень доводиться більше 10% від загального обсягу виробництва. По британських мірках деякі „мікропідприємства” досить великі: завод «Sierra Nevada» у місті Чіко (штат Каліфорнія), наприклад, виробляє 800000 бочок на рік. Його світлий ель та „індійський світлий ель” можна купити і в Англії.
Пивна слава Індії пов'язана в першу чергу із сортом, відомим під назвою „індійський світлий ель”, яким освіжалися англійські солдати й чиновники в період колоніального панування. Вперше його зварили в Лондоні в кінці 18 століття, а потім виробництвом цього пива зайнялися великі фірми на кшталт «Bass» з Бертона-на-Тренті, що шукали нові ринки збуту. Воно було досить міцним, з більшим змістом хмелю, щоб мало змогу витримати тримісячну морську подорож до Бомбея й Калькутти. До кінця 19 століття, однак, на індійський ринок вийшли німецькі пивоварні компанії, і їх лагери витіснили світлий ель [62]. Найвигіднішими для виробників ринками пива сьогодні є Китай, США, Росія і Німеччина. Найпотужнішими світовими виробниками - компанії «InBev», «Anheuser Busch», «SAB-Miller Plc.» Сьогодні всі вони присутні й на українському ринку .
Отже, підприємство ЗАТ «Оболонь» має перспективи для збільшення обсягів реалізації на зовнішньому ринку.
Розділ 3. Напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь»
3.1 Розробка комплексу заходів ефективного управління конкурентоспроможністю товару підприємства
Розглянемо напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь», використовуючи дані аналітичного дослідження, проведеного у другому розділі та теоретичні навички. Насамперед важливим напрямком підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь»є вдосконалення корпоративної стратегії, що передбачає вдосконалення стратегії відносно кожного виду продукції підприємства.
Після того, як визначена загальна ідея розвитку підприємства, доцільно побудувати функціональні стратегії реалізації загальної ідеї. Для цього потрібно переписати всі проблеми та переваги, які є у ЗАТ «Оболонь» та вказати найбільш загальні рішення для них. Потім ці рішення деталізуються за функціональними напрямками: виробництво, фінанси, маркетинг, кадри, організаційна культура та доводяться до кожного функціонального керівника (табл. 3.1).
Таблиця 3.1 Набір функціональних стратегій розвитку ЗАТ «Оболонь»
Сегмент |
Характеристика |
|
1 |
2 |
|
У виробництві |
Забезпечення дотримання технічних стандартів виготовлення продукції, високої якості проведення подальшого удосконалення, модернізації, модифікації технічного оснащення та підвищення загального рівня фондоозброєності праці. |
|
У маркетингу |
Подальше удосконалення та посилення маркетингової політики, збільшення потужності маркетингової збутової політики, розширення каналів розподілу продукції та ринків збуту; вихід на нові сегменти ринку та на нові ринки; вдосконалення маркетингових комунікацій. |
|
1 |
2 |
|
У фінансах |
Дотримання курсу стабільності основних фінансових показників та поступове збільшення прибутку та рентабельності. |
|
У кадрах |
Забезпечення збереження раціонально підібраного та розставленого персоналу, випередження темпів приросту продуктивності праці над рівнем заробітної плати, налагодження більш досконалої системи стимулювання праці. |
|
В організаційній культурі |
Проводити роботу зі створення та застосування норм організаційної поведінки; підвищити готовність колективу до змін; переконати трудовий колектив працювати як єдина команда, що має спільні цілі, досягнення яких призведе до задоволення потреб кожного працівника. |
* розробка автора
Далі доцільно дослідити методику проведення стратегічного аналізу діяльності ЗАТ «Оболонь», тобто скласти матрицю „Мак Кінсі-Дженерал-Електрик” та таблиці фаз життєвого циклу та конкурентного статусу на основі продукції, що поставляється за кордон.
Також побудуємо таблиці 3.2 та 3.3, що характеризують привабливість ринків та конкурентну позицію окремих видів продукції. Обсяги продаж, розміри та темпи росту експортних ринків наведені в додатку В.
Таблиця 3.2 Експертні оцінки привабливості ринків
Характеристики привабливості |
Вага |
Продукція |
||||
пиво |
мін вода |
б/а напої |
с/а напої |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
розмір і темп росту ринку |
0,2 |
10 |
2 |
7 |
10 |
|
якість ринку |
0,1 |
9 |
5 |
7 |
6 |
|
конкурентна ситуація |
0,4 |
10 |
1 |
5 |
7 |
|
вплив зовнішнього середовища |
0,3 |
8 |
3 |
7 |
5 |
|
Всього |
1 |
8,5 |
2,2 |
4,2 |
6,9 |
* розробка автора
Таблиця 3.3 Експертні оцінки конкурентних позицій
Характеристики позиції у конкуренції |
Вага |
Продукція |
||||
пиво |
мін вода |
б/а напої |
с/а напої |
|||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
відносна позиція на ринку |
0,2 |
10 |
5 |
7 |
7 |
|
відносний потенціал виробництва |
0,25 |
10 |
4 |
6 |
8 |
|
відносний потенціал інновацій |
0,35 |
9 |
4 |
8 |
7 |
|
відносний потенціал персоналу |
0,2 |
8 |
6 |
9 |
8 |
|
Всього |
1 |
8,25 |
4,6 |
6,5 |
7,5 |
* розробка автора
Отже, більш привабливим, а отже й більш конкурентоспроможним є пиво та слабоалкогольні напої. Таким чином, слід розробляти комплекс заходів щодо підвищення конкурентоспроможності мінеральної води та безалкогольних напоїв. Побудуємо матрицю (мал. 3.2).
* розробка автора
Мал. 3.2 Матриця Мак Кінсі-Дженерал-Електрик
За матрицею „Мак Кінсі-Дженерал-Електрик” можна зробити такі висновки та пропозиції щодо підвищення конкурентоспроможності для кожного із видів продукції ЗАТ «Оболонь»:
· пиво та слабоалкогольні напої мають високі позиції та відносяться до переможців №1, характеризуються високою привабливістю ринку і сильним конкурентним статусом, тобто мають лідерські позиції, доцільно буде впроваджувати щодо цих сегментів стратегії розвитку та підтримки конкурентних позицій за рахунок пріоритетного інвестування;
· безалкогольні напої мають високу привабливість ринку та середній конкурентний статус, тобто не є лідируючими, але і не відстають (переможець №2), стратегічними завданнями при цьому мають бути чітке розмежування сильних та слабких сторін продукції, здійснення цільового інвестування для одержання максимального прибутку, впровадження стратегій інтенсифікації зусиль та розвитку;
· мінеральна вода відноситься до категорії тих, що програють №1, тобто має середню привабливість ринків та низьку конкурентоспроможність, для цього сегменту доцільно буде впроваджувати стратегію зняття вершків та отримання прибутку хоч і мінімального, якщо ж ці стратегії не нададуть вдалого результату, то потрібно впроваджувати стратегію відходу з позиції аж до елімінації.
Далі побудуємо таблиці 3.4-3.5 фаз життєвого циклу та конкурентного статусу відповідно.
Таблиця 3.4 Характеристики фаз життєвого циклу
Показник |
Значення показника |
||||
пиво |
мін. вода |
б/а напої |
с/а напої |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
обсяг збуту |
значний |
поступово скорочується |
стабілізуючий |
зростаючий |
|
прибуток |
великий |
повільно спаду |
стабільний |
зростаючий |
|
кількість конкурентів |
велика |
зменшується |
зменшується |
зростає |
|
рівень витрат |
відносно скорочуються |
зростає |
повільно зростає |
високі, повільно скорочуються |
|
цільова група споживачів |
масовий ринок |
консерватори |
консерватори |
масовий ринок |
|
частка ринку |
6,846 |
0,062 |
0,41 |
0,382 |
|
фаза життєвого циклу |
зрілість |
спад |
поступовий спад |
зростання |
* розробка автора
Таким чином, для продукції пиво характерна фаза зрілості, для мінеральної води - фаза спаду, фаза зростання характеризує позицію слабоалкогольних напоїв, а поступовий спад характерний для продукії безалкогольні напої.
Таблиця 3.5 Показники конкурентоспроможності
Показник |
коефіцієнт вагомості |
ранг |
|||||||
пиво |
мін. вода |
б/а напої |
с/а напої |
пиво |
мін. вода |
б/а напої |
С/а напої. |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
ринкова частка |
0,2 |
0,1 |
0,1 |
0,25 |
5 |
2 |
3 |
3 |
|
якість товару |
0,25 |
0,1 |
0,1 |
0,3 |
3 |
3 |
5 |
4 |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
|
темп зростання ринкової частки |
0,05 |
0,12 |
0,12 |
0,09 |
2 |
3 |
3 |
5 |
|
імідж |
0,15 |
0,1 |
0,1 |
0,2 |
1 |
4 |
3 |
2 |
|
сукупні витрати |
0,25 |
0,5 |
0,5 |
0,04 |
4 |
2 |
3 |
5 |
|
рекламна ефективність |
0,1 |
0,08 |
0,08 |
0,12 |
1 |
3 |
4 |
4 |
|
Значення інтегральних показників |
3,1 |
2,5 |
3,28 |
3,48 |
* розробка автора
Де, конкурентний статус: 0-1 - вторинний, 1-2 - низький, 2-3 - середній 3-4 - високий, 4-5 - переважний. А фази життєвого циклу: 0-1 -впровадження, 1-2 - зростання, 2-3 - зрілість, 3-4 - спад .
Отже, провівши аналіз продукції ЗАТ «Оболонь» за таблицями 3.4 та 3.5, можна зробити такі висновки щодо продуктового портфелю ЗАТ «Оболонь», який обумовлений стадією життєвого циклу і конкурентним положенням:
* продукція ЗАТ «Оболонь» знаходиться в основному на стадіях зростання зрілості та спаду; загальний грошовий потік позитивний, тому що сума готівки, що генерується зрілими чи старіючими видами продукції витрачається на розвиток зростаючих видів продукції;
* середньозважена норма прибутку на чисті активи по усіх видах продукції задовольняє цілям ЗАТ «Оболонь»;
* продуктовий портфель ЗАТ «Оболонь» має достатньо видів продукції (пиво та слабоалкогольні напої), що займають сильне та провідне місце, що свідчить про достатньо збалансований портфель.
Провівши матричний портфельний аналіз, в загальному можна зробити висновок.
ЗАТ «Оболонь» має необхідну продукцію у привабливих галузях, що приносять прибуток, баланс у видах продукції, що розвиваються та згасають є присутнім, головний напрямок ЗАТ «Оболонь» - виробництво пива, достатньо прибутковий і є перспективним завдяки своїм розмірам та збалансованості продукції ЗАТ «Оболонь» її портфель в змозі згладити сезонні й інші коливання бізнесу.
ЗАТ «Оболонь» дійсно потребує таку кількість продукції, але потрібно скоротити реалізацію мінеральної води та кошти спрямувати на розвиток безалкогольних, слабоалкогольних напоїв та розширення частки ринку пива.
Розробимо напрямки вдосконлаення корпоративної стратегії, що сприятиме підвищенню конкурентоспроможності продукції підприємства. Для визначення основного напряму впровадження нової корпоративної стратегії ЗАТ «Оболонь» спочатку побудуємо стратегії розвитку для кожної внутрішньої підсистеми діяльності заводу.
Для цього побудуємо дерево рішень, яке виходить з цілей діяльності підприємства і формує стратегію конкуренції відповідно до них (Додаток Г).
Відносно цього дерева рішень розробляється політика, тактика та конкретні задачі і дії щодо формування стратегії конкуренції і розвитку ЗАТ «Оболонь» (Додаток Д).
Запропонований підхід до розробки стратегії конкуренції і напрямків подальшого розвитку дозволить ЗАТ «Оболонь» істотно зменшити час і вартість розробки стратегії розвитку. Крім того, за рахунок упорядкування та зменшення розмірності задач значно знизиться ймовірність помилок при прийняття управлінських рішень.
Отже, при використанні даної моделі на підприємстві закладено конструктивні основи для розробки механізмів адаптивного управління підприємством за рахунок своєчасного та оперативного коригування стратегій.
Незважаючи на те, що існує багато напрямків можливого розвитку ЗАТ «Оболонь» ми розглянемо основні з них, пов'язані з розширенням асортименту продукції заводу: 1) розширення існуючої лінійки продукції ЗАТ «Оболонь» через введення в реалізацію додаткових ємностей виробництва шампанського для дітей; 2) створення нового бренду, який буде належати до преміум-сегменту ринку.
Основним завданням введення в продаж продукції є диференціація продуктового ряду та досягнення задоволення потреб більшої кількості споживачів.
Реалізація інвестиційного проекту розвитку ЗАТ «Оболонь» включає в себе такі етапи як закупівля і монтаж обладнання, організація маркетингової діяльності, проведення масової рекламної кампанії та ін. Основні етапи проекту та їх календарний графік подані в табл. 3.6.
Календарне планування проекту, яке полягає у визначенні календарних дат виконання всіх робіт, ставить за мету координацію діяльності залучених до проекту виконавців для забезпечення його успішного завершення, створення умов задля реагування на ринкові можливості та вчасного надходження доходів, що гарантує ефективність інвестицій.
Таблиця 3.6 Основні етапи проекту розвитку ЗАТ «Оболонь» та графік їх реалізації
Основні етапипроекту |
Період реалізації проекту |
|||||
III-IV кв.2009 р. |
I-I1 кв.2010 р. |
III-IV кв.2010 р. |
2011 р. |
2012 р. |
||
Закупівля і монтаж обладнання |
||||||
Організація маркетингових робіт:розробка логотипу та фірмового стилю бренда;дизайн продукту;цінове позиціонування бренда в конкурентному середовищі;розробка ідеології та рекламної стратегії для запуску бренда |
* |
|||||
Рекламна підтримка бренду на старті |
* |
|||||
Виробництво продукції |
* |
* |
* |
* |
* розробка автора
3.2 Ефективність впровадження заходів підвищення конкурентоспроможності товару підприємства
У попередньому підрозділі ми визначилися із стратегічними напрямками розвитку конкурентоспроможності підприємства, використовуючи для побудови стратегічної моделі переважно теоретично-аналітичні дані зовнішнього та внутрішнього середовищ, в яких функціонує підприємство. Ефективність таких заходів доцільно перевірити на основі мікроекономічного середовища організації, а саме за результатом узагальненого (з управлінської позиції) аналізу структури витрат підприємства. Отже, наступним кроком після побудови календарного графіка реалізації проекту, складемо перелік витрат за проектом розвитку ЗАТ «Оболонь». Можна сказати, що проект передбачає всього 2 основних види витрат:
1) витрати на придбання обладнання (табл. 3.7);
2) витрати на проведення маркетингових заходів і рекламної підтримки нового бренду (табл. 3.8).
Таблиця 3.7 Капітальні витрати за проектом розвитку ЗАТ «Оболонь»
Назва витрат |
Сума |
Значення |
|
1 |
2 |
3 |
|
Вартість обладнання |
- |
50 000 грн. |
|
Витрати на доставку |
4 % від вартості обладнання |
50 000*0,04 = 2 000 грн. |
|
Витрати на монтаж |
8 % від вартості обладнання |
50 000*0,08 = 4 000 грн. |
|
Разом |
56 000 грн. |
* розробка автора
Таким чином, витрати на маркетинг включатимуть в себе витрати на підготовку бренда до виведення на ринок (5500 грн.) і витрати на проведення масової рекламної кампанії на старті (438500 грн.). Зважаючи на суму капітальних витрат за проектом (56 000 грн.), загальні витрати за проектом розвитку ЗАТ «Оболонь» становитимуть 500 000 грн. Для визначення поточних витрат на виробництво нової продукції розглянемо планову калькуляцію вартості нових виробів ЗАТ «Оболонь» (табл. 3.8).
Таблиця 3.8 Планова калькуляція вартості шампанського для дітей (з додаванням апельсину та смородини) і „Українське шампанське” (грн/л)
№ п/п |
Найменування статей витрат |
„Безалкогольне шампанське для дітей” |
Українське шампанське |
||
Апельсин |
Смородина |
||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
1 |
Сировина та основні матеріали |
||||
- патока |
0,23 |
0,81 |
1,16 |
||
- транспортні витрати |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
||
- втрати |
0,01 |
0,01 |
0,01 |
||
- пляшка |
0,35 |
0,75 |
5,10 |
||
- етикетка |
0,15 |
0,25 |
1,45 |
||
- ковпачок |
0,08 |
0,33 |
1,44 |
||
- короб |
0,06 |
0,22 |
0,30 |
||
2 |
Газ |
0,01 |
0,02 |
0,02 |
|
3 |
Електроенергія |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
|
4 |
Вода |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
|
5 |
Заробітна плата |
0,10 |
0,15 |
0,20 |
|
6 |
Нарахування на заробітну плату |
0,04 |
0,06 |
0,08 |
|
7 |
Витрати на утримання та експлуатацію обладнання |
0,10 |
0,10 |
0,10 |
|
8 |
Загальногосподарські витрати |
0,12 |
0,30 |
0,35 |
|
9 |
Невиробничі витрати |
0,05 |
0,15 |
2,04 |
|
10 |
Митні процедури |
0,02 |
0,02 |
0,02 |
|
Всього витрат |
1,40 |
3,23 |
12,69 |
||
11 |
Прибуток |
0,33 |
0,47 |
1,84 |
|
Ціна виробника без урахування акцизу і ПДВ |
1,73 |
3,70 |
14,53 |
||
12 |
Акциз |
1,32 |
4,62 |
6,60 |
|
РАЗОМ |
3,05 |
8,32 |
21,13 |
||
13 |
ПДВ |
0,61 |
1,66 |
4,23 |
|
Відпускна ціна |
3,66 |
9,98 |
25,36 |
* розробка автора
Для реалізації описаного проекту необхідні будуть наступні початкові інвестиції: капітальні витрати за проектом - 56 тис. грн.; витрати на маркетинг і збут - 444 тис. грн.
Усі перераховані витрати будуть здійснені в 0-ий рік проекту - 2009 р.
Термін експлуатації обладнання становить - 5 років. Амортизація нараховується рівномірно. Ставка податку на прибуток - 25 %. Ставка дисконтування - 33 %, з них 18% - очікувана прибутковість для інвесторів і 15 % - величина інфляції. Тепер розрахуємо доцільність інвестицій (табл. 3.9).
Таблиця 3.9 Розрахунок вихідних показників для оцінки доцільності інвестицій в проект розвитку та його ефективності (тис. грн.)
Показник |
Роки |
||||
2009 |
2010 |
2011 |
2012 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
І. Інвестиції в основні фонди: 1) витрати на придбання обладнання; 2) витрати на доставку і монтаж |
50 6 |
||||
ІІ. Витрати на маркетинг і збут |
444 |
||||
ІІІ. Операційний грошовий потік: |
|||||
1) дохід від реалізації = обсяг виробництва (тис. од.) * ціна: Апельсин Смородина Українське |
3815,2 90*1,73 = 155,7 400*3,70 = 1480 150*14,53 = 2179,5 |
4744 100*1,73 = 173 450*3,70 = 1665 200*14,53 = 2906 |
5672,8 110*1,73 = 190,3 500*3,70 = 1850 250*14,53 = 3632,5 |
||
2) собівартість продукції: Апельсин Смородина Українське |
3321,5 90*1,40 = 126 400*3,23 = 1292 150*12,69 = 1903,5 |
4131,5 100*1,40 = 140 450*3,23 = 1453,5 200*12,69 = 2538 |
4941,5 110*1,40 = 154 500*3,23 = 1615 250*12,69 = 3172,5 |
||
3) амортизація (50 / 5 = 10 ) |
10 |
10 |
10 |
||
4) операційний прибуток (п.1 - п.2 - п.3) |
483,7 |
602,5 |
721,3 |
||
5) чистий операційний прибуток (п.4 * 0,75) |
362,775 |
451,875 |
540,975 |
||
6) операційний грошовий потік (п.3 + п.5) |
372,775 |
461,875 |
550,975 |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
7) фактор еквіваленту певності (ймовірність успіху), частка одиниці |
0,95 |
0,90 |
0,80 |
||
8) безпечні грошові потоки (п.6 * п.7) |
354,136 |
415,688 |
440,780 |
||
IV. ГП від проекту |
- 500 |
354,136 |
415,688 |
440,780 |
|
V. Кумулятивний ГП |
- 500 |
- 145,864 |
269,824 |
710,604 |
|
VI. Коефіцієнти приведення при kd = 33 % |
1 |
0,752 |
0,565 |
0,425 |
|
VII. Дисконтований ГП при kd = 33 % (п. IV * п. VI ) |
- 500 |
266,310 |
234,864 |
187,332 |
|
VIIІ. Коефіцієнти приведення при kd = 60 % |
1 |
0,625 |
0,391 |
0,244 |
|
ІХ. Дисконтований ГП при kd = 60 % (п. IV * п. VIIІ ) |
- 500 |
221,335 |
162,534 |
107,550 |
* розробка автора
За допомогою розрахунків, проведених в табл. 3.9, можна визначити основні показники ефективності реалізації даного проекту розвитку:
1. Обчислимо чисту теперішню вартість при ставці дисконту 33 %:
ЧТВ = - 500 + 266,310 + 234,864 + 187,332 = 188,506 тис. грн.
2. Визначимо внутрішню норму доходності проекту.
Спочатку розрахуємо показник чистої теперішньої вартості при ставці дисконтування 60%:
ЧТВ = - 500 + 221,335 + 162,534 + 107,550 = - 38,581 тис. грн.
ВНД =
3. Розрахуємо термін окупності інвестицій:
ТО = 1 + = 1,35 (року)
4. Визначимо індекс рентабельності (доходності) проекту при ставці дисконту 33 %:
ІД = = 1,38.
Аналіз фінансових показників інвестиційного проекту розвитку свідчить про економічну привабливість останнього.
Величина чистої теперішньої вартості становить 188,506 тис. грн. і більша від нуля, а це означає, що інвестування проекту є виправданим.
Внутрішня норма дохідності за проектом складає 55 % і перевищує дисконтну ставку 33% , що засвідчує доцільність реалізації аналізованого проекту. Період окупності інвестицій становить 1,35 року, тобто менше інвестиційного періоду проекту.
Індекс дохідності перевищує одиницю, що означає перевищення доходу від проекту порівняно з відповідними витратами (на 38 %). Такий рівень ВНД свідчить також про високу норму дохідності порівняно з процентами дохідності на фінансових ринках (15-25 %).
Таким чином, можна зробити висновок, що реалізація проекту є доцільною і економічно обґрунтованою.
Визначимо точку беззбитковості для проекту:
Тб = Постійні витрати / (Ціна - Змінні витрати) = 444 / (3815,2/(90+400+150)- 3321,5/ (90+400+150)) = 575 л
Розробимо напрямки підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь» на зовнішньому ринку. Для цього розглянемо наступні альтернативи.
Зазначимо, що в сучасних умовах високо конкурентних ринків ЗАТ «Оболонь» задля того, щоб вести успішну господарську діяльність і отримувати позитивний фінансовий результат - чистий прибуток, необхідно постійно здійснювати пошук можливостей отримання додаткових конкурентних переваг та посилення своїх позицій.
На даний момент для ЗАТ «Оболонь» одним із напрямків отримання додаткових конкурентних переваг та посилення своїх позицій на ринку є посилення контролю за каналом „постачання сировини - виробництво - збут продукції”.
В такому разі ми можемо сформувати 2 основні стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь», з яких потрібно буде обрати ту, яка є пріоритетною для розвитку і яка забезпечить більшу ефективність системи управління:
1. Альтернатива перша - посилення контролю над постачаннями вихідної сировини для виробництва за рахунок придбання у власність ЗАТ «Оболонь» підприємства, яке виробляє необхідну продукцію.
2. Альтернатива друга - створення спільного підприємства з російською групою «Петросоюз» для організації експортного збуту продукції ЗАТ «Оболонь» на ринки країн СНД.
Відділ логістики повинний налагоджувати процес постачання, що задовольняє умові JIT (just - in - time - усе у свій час). Тому компанія повинна проаналізувати: розташування виробництва щодо джерел постачання; надійність постачань і якість сировини, наданої постачальниками; ефективність послуг фірм, що займаються транспортуванням сировини; умови проходження митного очищення, завантаженість транспортних потоків.
Чим складніше виробництво, і чим більшу кількість компонентів воно в себе включає, тим складніше організувати безперебійне постачання. Ситуація відсутності одного важливого інгредієнту по тим чи іншим причинам: або погана робота транспортної компанії, або погодні умови, або несумлінність постачальника і т.д. ведуть до зупинки виробництва, що у свою чергу призводить до перевантаження складів іншою сировиною, порушення циклу постачань з іншими компаніями, штрафним санкціям. Зупинка виробництва також веде до відсутності готового товару на складах продавця і цією ситуацією може скористатися конкурент.
Спільне підприємство планується створити з ініціативи ЗАТ «Оболонь» та російської групи «Петросоюз», що передбачає розміщення на базі українських активів ЗАТ «Оболонь».
Можливі переваги такого союзу наведемо в таблиці 3.10.
Таблиця 3.10 Очікувані переваги створення спільного підприємства (з точки зору отримання ефекту синергії)
Ознака синергізму |
Переваги |
|
1 |
2 |
|
1. Поєднання збутових потенціалів (сфера маркетингу) |
Розширення обсягів збуту, економія на комерційних витратах |
|
2. Поєднання техніко-технологічних потенціалів (сфера виробництва) |
Підвищення рівня конкурентоспроможності продукції |
|
3. Поєднання науково-дослідницьких потенціалів (сфера НДДКР) |
Прискорення інноваційних процесів |
|
4. Поєднання кадрових потенціалів (сфера трудових відносин) |
Підвищення продуктивності праці |
|
5. Поєднання каналів матеріально-технічного забезпечення |
Удосконалення техніко-технологічної бази |
|
6. Поєднання фінансових потенціалів (спільне інвестування) |
Розподіл інвестиційних ризиків; досягнення валютної самоокупності |
|
7. Поєднання управлінських потенціалів |
Підвищення якості та оперативності управлінських рішень; обопільний контроль за виконанням прийнятих рішень |
Зазначимо, що фактично основна мета створення спільного підприємства ЗАТ «Оболонь» та групи «Петросоюз» полягає у тому, щоб замкнути та оптимізувати ланцюг „виробництво-експортний збут” (зазначимо, що в вся продукція, вироблена в рамках створеного спільного підприємства на додаткових виробничих потужностях, буде експортуватись на ринок країн СНД); домогтись мінімізації собівартості продукції; забезпечити перехід до програм тотального управління якістю за рахунок тестування вихідної сировини та матеріалів, забезпечити їх високу якість.
Однією з основних переваг створення спільного підприємства для ЗАТ «Оболонь» є використання спільних каналів збуту продукції на ринках країн СНД (в даному випадку це канали збуту групи «Петросоюз», яка зуміла налагодити ефективну систему збуту майже в усіх країнах СНД). Зобразимо це на малюнку 3.4.
* розробка автора
Мал 3.4. Структурна схема системи збуту продукції спільного підприємства (СП)
Зазначимо, що основну частину експортного збуту продукції спільного підприємства ЗАТ «Оболонь» та групи «Петросоюз» планується здійснювати через мережу власних дистриб'юторів групи «Петросоюз», далі за обсягами продаж йтимуть незалежні оптові компанії; значно менші обсяги збуту забезпечуватиме фірмова торгівля через магазини, які належать групі «Петросоюз» та пряма робота з найбільш крупними супермаркетами на ринках країн СНД.
Якщо говорити про цілі, які може переслідувати ЗАТ «Оболонь» при створенні спільного підприємства з російським партнером, то слід сказати, що основними цілями то основним мотивом створення спільного підприємства для ЗАТ «Оболонь» є можливість нарощування обсягів діяльності за рахунок організації експорту на дуже перспективний ринок.
Передбачається, що статутний фонд спільного підприємства на момент становитиме 8,75 млн грн, при цьому вклад в статутний фонд спільного підприємства російської сторони становить 4,7 млн грн (53,7%), вклад української сторони - 4,05 млн грн (46,3%). Склад та структура власників спільного підприємства представлені в таблиці 3.11
Таблиця 3.11 Склад та структура власників спільного підприємства
Засновники СП |
Внесок в статутний капітал |
Частка у власності СП |
|
1 |
2 |
3 |
|
Група «Петросоюз» (Росія) |
4,7 млн. грн. |
53,7% |
|
ЗАТ «Оболонь» (Україна) |
4,05 млн. грн. |
46,3% |
* розробка автора
В таблиці 3.12 представлені склад та структура вкладень учасників у створення спільного підприємства.
Таблиця 3.12 Склад та структура вкладень учасників у статутний фонд СП
Засновники СП |
Сума вкладу, млн грн |
Частка, % |
|
1 |
2 |
3 |
|
Група «Петросоюз» (Росія) |
4,7 |
53,7 |
|
у тому числі |
|||
внесок у вигляді постачання устаткування |
3,29 |
37,6 |
|
внесок у вигляді грошових коштів |
1,41 |
16,1 |
|
ЗАТ «Оболонь» (Україна) |
4,05 |
46,3 |
|
у тому числі |
|||
внесок у вигляді основних фондів |
1,39 |
15,9 |
|
внесок у вигляді грошових коштів |
1,16 |
13,3 |
|
внесок у вигляді матеріальних цінностей |
1,50 |
17,1 |
|
Разом |
8,75 |
100,0% |
* розробка автора
Аналізуючи структуру внесків компаній-засновників у створення СП ми можемо відзначити, що 62,9% статутного фонду спільного підприємства створено за рахунок основних засобів, 29,7% - за рахунок грошових коштів і 7,4% статутного фонду - за рахунок внеску товарно-матеріальних цінностей.
Далі, у таблиці 3.13, представимо плановий звіт про фінансові результати під час реалізації інвестиційного проекту.
Таблиця 3.13 Плановий (прогнозний) звіт про фінансові результати, тис грн.
Показники |
1-й рік |
2-й рік |
3-й рік |
4-й рік |
5-й рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Доходи від реалізації |
2204,0 |
5435,0 |
6683,0 |
8232,0 |
10125,0 |
|
Собівартість продукції |
3156,0 |
4224,0 |
4638,0 |
5156,0 |
5647,0 |
|
Валовий прибуток |
-952,0 |
1211,0 |
2045,0 |
3076,0 |
4478,0 |
|
Адміністративні витрати |
150,0 |
220,0 |
340,0 |
340,0 |
340,0 |
|
Збутові витрати |
28,0 |
371,1 |
477,7 |
555,0 |
612,9 |
|
Фінансовий результат операційної діяльності |
-1130,0 |
620,0 |
1227,0 |
2181,0 |
3525,0 |
|
Податок на прибуток |
0,0 |
186,0 |
368,1 |
654,3 |
1057,5 |
|
Чистий прибуток (збиток) |
-1130,0 |
434,0 |
858,9 |
1526,7 |
2467,5 |
* розробка автора
З приведеного звіту видно, що інвестиційний проект починає приносити прибуток починаючи з 2-го року його реалізації. Загальна сума чистого прибутку після оподатковування (з урахуванням збитків, отриманих у перший рік реалізації проекту) складе 4157,1 тис. грн. Динаміка отриманих чистих прибутків (збитків) у ході реалізації інвестиційного проекту представлена на малюнку 3.5.
* розробка автора
Мал 3.5. Динаміка чистих прибутків (збитків) під час реалізації проекту створення спільного підприємства ЗАТ «Оболонь» та групою «Петросоюз»
Отже, загальна сума чистого прибутку від діяльності спільного підприємства за 5 років становить 4157,5 тис. грн. Оскільки частка ЗАТ «Оболонь» в статутному капіталі СП становить 43,6%, то йому відповідно належить 4157,5*0,436 = 1812,67 тис. грн. чистого прибутку після оподаткування. Враховуючи, що сума інвестиційних вкладень ЗАТ «Оболонь» в створення СП становить 4,05 млн. грн., то отримання чистого прибутку на вкладений капітал в сумі 1812,67 тис. грн. є позитивним результатом (в цьому випадку рівень прибутковості інвестицій становить близько 45%).
Однак, слід зазначити, що оцінка ефективності проекту за даним показником не враховує зміни вартості грошей у часі. Тому тепер, коли ми представили всі розрахунки основних показників інвестиційного проекту, проведемо аналіз економічної ефективності запропонованого проекту за допомогою коефіцієнтів, які найбільш часто використовуються у світовій практиці оцінки інвестиційних проектів і які враховують зміну вартості грошей у часі. Для того, щоб розрахувати усі показники економічної ефективності інвестиційного проекту, необхідно перш за все розрахувати прогноз фінансових потоків по проекту Cash Flow у таблиці 3.14.
Таблиця 3.14 Грошові потоки по проекту, тис грн
Показники |
1-й рік |
2-й рік |
3-й рік |
4-й рік |
5-й рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Надходження від операційної діяльності |
||||||
Чиста виручка від реалізації |
2204,0 |
5435,0 |
6683,0 |
8232,0 |
10125,0 |
|
Амортизація устаткування |
900,0 |
900,0 |
900,0 |
900,0 |
900,0 |
|
Всього надходжень від операційної діяльності |
3104,0 |
6335,0 |
7583,0 |
9132,0 |
11025,0 |
|
Видатки на операційній діяльності |
||||||
Витрати на обслуговування обладнання |
54,3 |
87,8 |
111,0 |
128,9 |
151,4 |
|
Витрати на оплату праці персоналу (з нарахуваннями) |
901,7 |
1003,4 |
1090,9 |
1272,5 |
1495,4 |
|
Витрати на сировину та матеріали |
1170 |
2070 |
2350 |
2645 |
2854 |
|
Інші виробничі витрати |
130,4 |
163,1 |
186 |
209,4 |
246,1 |
|
Адміністративні витрати |
150 |
220 |
340 |
340 |
340 |
|
Збутові витрати |
28 |
371,1 |
477,7 |
555 |
612,9 |
|
Податок на прибуток |
0,0 |
186,0 |
368,1 |
654,3 |
1057,5 |
|
Всього операційних витрат |
2434,4 |
4101,4 |
4923,7 |
5805,1 |
6757,3 |
|
Видатки (-) та надходження (+) по інвестиційній діяльності |
||||||
Стартові інвестиції в проект |
-6250,0 |
|||||
Недоамортизована частина ОФ на кінець терміну реалізації проекту |
+1750,0 |
|||||
Чистий потік інвестиційної діяльності |
-6250,0 |
0,0 |
0,0 |
0,0 |
1750,0 |
|
Всього приплив коштів по проекту |
3104,0 |
6335,0 |
7583,0 |
9132,0 |
11025,0 |
|
Всього відтік коштів по проекту |
8684,4 |
4101,4 |
4923,7 |
5805,1 |
5007,3 |
|
Чистий грошовий потік |
-5580,4 |
2233,6 |
2659,3 |
3326,9 |
6017,7 |
* розробка автора
Тепер здійснимо розрахунок основних показників економічної ефективності запропонованого проекту. Для цього нам необхідно продисконтувати чистий фінансовий потік по проекту. У якості ставки дисконтування візьмемо ставку 20% (табл. 3.15).
Таблиця 3.15 Дисконтовані грошові потоки проекту створення СП
Показники |
1-й рік |
2-й рік |
3-й рік |
4-й рік |
5-й рік |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Чистий грошовий потік, тис грн |
-5580,4 |
2233,6 |
2659,3 |
3326,9 |
6017,7 |
|
Дисконтний множник |
1 |
0,833 |
0,694 |
0,579 |
0,482 |
|
Дисконтований грошовий потік, тис грн. |
-5580,4 |
1861,3 |
1846,7 |
1925,3 |
2902,1 |
* розробка автора
Чиста поточна вартість проекту (NPV) проекту становить 2955,0 тис грн., що свідчить про його ефективність.
Прибутковість (рентабельність) проекту розраховується шляхом відношення чистої поточної вартості проекту до стартових інвестицій в проект становить (1+2955/8705)*100% = 134,1%.
Строк окупності проекту. Для даного проекту строк окупності становить 3,3 роки. Внутрішня норма прибутковості (IRR). Внутрішню норму прибутковості знайдемо за допомогою графічного методу. Для цього побудуємо залежність між NPV проекту та ставкою дисконтування. Крапка, у якій NPV проекту дорівнює 0 і відповідає внутрішній нормі прибутковості проекту (мал. 3.6).
* розробка автора
Мал. 3.6 Визначення IRR інвестиційного проекту
За допомогою цього графіку ми можемо визначити, що для нашого проекту внутрішня норма прибутковості становить близько 42%, що свідчить про існування значного запасу міцності проекту.
В таблиці 3.16 представлені розрахунки основних показників економічної ефективності проекту створення спільного підприємства ЗАТ «Оболонь» та групою «Петросоюз».
Таблиця 3.16 Порівняння показників економічної ефективності проектів
Показники |
Проект створення СП між ЗАТ «Оболонь» та групою «Петросоюз» |
|
1 |
2 |
|
Чиста поточна вартість проекту (NPV), тис грн. |
2955,0 |
|
Індекс прибутковості (РІ) , % |
134,1 |
|
Внутрішня норма рентабельності (IRR), % |
41,5 |
|
Термін окупності проекту, років |
3,3 роки |
* розробка автора
За даними показниками слід відмітити високу прибутковість даного проекту та високу ефективність від впровадження стратегії підвищення ефективності управління конкурентоспроможністю товару ЗАТ «Оболонь».
Висновки
На основі дослідження, проведеного у дипломній роботі, слід зробити наступні висновки.
Управління конкурентоспроможністю товару - це процес управління суб'єктами своїми конкурентними перевагами для утримання перемоги або досягнення інших цілей у боротьбі з конкурентами за задоволення об'єктивних або суб'єктивних потреб у рамках законодавства або в природних умовах. Конкуренція є рушійною силою розвитку суб'єктів і об'єктів керування, суспільства в цілому. Конкурентоспроможність товару - це комплекс споживчих та вартісних характиристик, які визначають його успіх на ринку, тобто спроможність саме даного товару бути обміненим на гроші в умовах широкої пропозиції до інших конкуруючих товаровиробників.
Важливе місце в системі управління конкурентоспроможністю належить маркетинговим дослідженням. Під маркетинговим дослідженням варто розуміти цілеспрямоване рішення маркетингової проблеми (комплексу проблем), що стоїть перед фірмою, процес постановки задач, одержання маркетингової інформації, планування й організації її збору, аналізу і представлення звіту про результати.
В умовах тривалих кризових явищ в економіці України великого значення набувають не тільки заходи щодо їхнього подолання, а й створення сприятливого середовища для суб'єктів внутрішнього ринку країни у майбутньому. Оскільки через негаразди сьогодення переваги національних суб'єктів у перспективі в практичному розумінні не враховуються, необхідним видається створення умов для динамізму та поступового зростання продуктивності національного господарства.
Підвищення добробуту нації на основі високого рівня конкурентоспроможності є не тільки основною метою уряду, а й загальнонаціональним завданням, до вирішення якого мають бути залучені всі верстви українського суспільства. Вже сьогодні зрозуміло, що без загальнонаціональної соціально-економічної ідеї, навколо якої може відбутися консолідація усіх прогресивних сил суспільства на різних його рівнях, майбутній шлях України буде примарливим і нагадуватиме деморалізовану сукупність населення, підпорядковану чужим інтересам та знесилену суперечками між певними кланами всередині країни. Така загальна деморалізація є вкрай небезпечною у багатьох аспектах. Економічна деморалізація буде найвразливішим її наслідком, адже найвідчутнішого удару суспільству завдасть соціальна дезінтеграція, що спричинить його хаотичність та значно посилить його вразливість з боку зовнішніх загроз.
Параметри та умови є основними складовими категоріями конкурентоспроможності. Параметри конкурентоспроможності розкривають її зміст та характеризують той або інший бік конкурентоспроможності, як об`єкта: персоналу, підприємства, продукції. Вони надають можливість оцінити ступінь відповідності об`єкту певним вимогам споживача.
Аналітична частина роботи виконана за матеріалами ЗАТ «Оболонь».
Закрите акціонерне товариство «Оболонь» є лідируючим та найбільш
прогресивним приватним підприємством з виробництва пива, мінеральних
вод, безалкогольних та слабоалкогольних напоїв в Україні.
Оцінка факторів макросередовища, що безпосередньо впливають на господарську діяльність ЗАТ «Оболонь», а також врахування компонентів внутрішнього середовища дозволяє рекомендувати такі управлінські дії стратегічного характеру:
1. Продовжувати дотримуватись наміченого курсу інвестиційної політики, поліпшувати інвестиційний клімат, мати в наявності кредитні ресурси, нейтралізувати таким чином вплив дії інфляційних факторів.
2. Поводити дії щодо суворого добробуту та розстановки управлінських та промислових кадрів, оскільки на ринку спостерігається значний дисбаланс між пропозицією та попитом.
3. Продовжувати випуск якісної продукції з орієнтацією на різні верстви населення з різними споживчими та ціновими характеристиками .
Проведений матричний портфельний аналіз виявив, що ЗАТ «Оболонь» має необхідну продукцію у привабливих галузях, що приносять прибуток, баланс у видах продукції, що розвиваються та згасають є присутнім, головний напрямок ЗАТ «Оболонь» - виробництво пива, достатньо прибутковий і є перспективним, завдяки своїм розмірам та збалансованості продукції ЗАТ «Оболонь» її портфель в змозі згладити сезонні й інші коливання бізнесу, ЗАТ «Оболонь» дійсно потребує таку кількість продукції, але потрібно скоротити реалізацію мінеральної води та кошти спрямувати на розвиток безалкогольних, слабоалкогольних напоїв та розширення частки ринку пива.
Основним завданням введення в продаж продукції є диференціація продуктового ряду та досягнення задоволення потреб більшої кількості споживачів. Виробництво шампанського на ЗАТ «Оболонь» стане можливим лише за умов адекватної маркетингової підтримки та налагодженої системи дистрибуції. Так склалося, що з усіх виробників алкогольних напоїв саме виробники алкогольних, слабоалкогольних та безалкогольних напоїв першими апробують на ринку новинки в галузі комунікаційних стратегій.
Запуск нового елітного бренду супроводжуватиметься масовою рекламною підтримкою.
Таким чином, якщо відповідні заходи будуть втілені у життя, нова продукція ЗАТ «Оболонь» отримає гідну промоушн-підтримку.
На даний момент для ЗАТ «Оболонь» одним із напрямків отримання додаткових конкурентних переваг та посилення своїх позицій на ринку є посилення контролю за каналом «постачання сировини - виробництво - збут продукції».
В такому разі ми можемо сформувати 2 основні стратегії підвищення ефективності системи управління конкурентоспроможністю:
1. Альтернатива перша - посилення контролю над постачаннями вихідної сировини для виробництва за рахунок придбання у власність ЗАТ «Оболонь» підприємства, яке виробляє необхідну продукцію.
2. Альтернатива друга - створення спільного підприємства з російською групою «Петросоюз» для організації експортного збуту продукції ЗАТ «Оболонь» на ринки країн СНД.
Список літератури
1. Господарський кодекс України № 436-IV вiд 16.01.2003 // Відомості Верховної Ради (ВВР), 2003, N 18, ст.144
2. Про оподаткування прибутку підприємств вiд 28.12.1994 № 334-94-ВР// Відомості Верховної Ради (ВВР) 1995, N 4, ст. 28
3. Азоєв Г. Л. Конкуренція: аналіз, стратегія і практика. М.: 1996.
4. Ансофф И. Новая корпоративная стратегия.-СПб:Питер Ком, 2000. - 416 с.
Подобные документы
Оцінка фінансово-господарської діяльності промислового підприємства. Аналіз показників рентабельності, ліквідності і платоспроможності організації. Розробка стратегії цільової конкуренції в системі управління конкурентоспроможністю сучасного підприємства.
дипломная работа [938,4 K], добавлен 12.01.2015Теоретико-методологічні основи організації управління витратами з метою підвищення конкурентоспроможністю. Характеристика ВАТ "Міттал Стілл Кривий Ріг". Напрямки покращення організації управління витратами. Ефективність запропонованих заходів.
дипломная работа [128,4 K], добавлен 18.11.2008Організаційно-економічна характеристика підприємства. Управління матеріально-технічною, виробничо-технологічною, соціально-психологічною та фінансово-економічною підсистемами. Управління стратегічним розвитком підприємства та його конкурентоспроможністю.
отчет по практике [772,1 K], добавлен 16.11.2014Стандартизація і сертифікація машинобудівної продукції, її характеристика. Управління тотальною якістю, форми і методи досягнення конкурентної переваги. Основні фактори і шляхи забезпечення конкурентоспроможності продукції вітчизняного машинобудування.
реферат [25,0 K], добавлен 20.06.2009Сутність та стратегії забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Методичні аспекти оцінки міжнародної конкурентоспроможності організації на прикладі ВАТ "Юність". Аналіз стану потенційних ринків збуту. Вивід нового товару на міжнародний ринок.
дипломная работа [1,7 M], добавлен 27.03.2011Конкурентоспроможність підприємства: сутність і актуальність в умовах ринкової економіки, управління в системі маркетингового менеджменту. Діагностика системи управління підприємством, шляхи та стратегічний підхід до вдосконалення даного процесу.
дипломная работа [339,4 K], добавлен 15.06.2014Розробка організаційної структури в готельному бізнесі. Конкурентоспроможність та конкурентні переваги готелів. SWOT-аналіз готельного господарства "Опера". Розробка організаційної структури готелю. Оцінка заходів з підвищення конкурентоспроможності.
курсовая работа [837,4 K], добавлен 19.03.2015Основні теоретичні положення управління персоналом ВАТ "Карпатське УГР". Методика оцінювання якості управління персоналом. Аналіз організаційної структури, ефективності використання кадрового потенціалу. Вдосконалення системи управління персоналом.
курсовая работа [404,2 K], добавлен 01.02.2011Розробка конкурентної стратегії розвитку фірми. Формування корпоративної культури. Підвищення професійного розвитку співробітників. Аналіз фінансового стану ВАТ "Галактон". Розроблення рекомендацій щодо підвищення конкурентоспроможності підприємста.
курсовая работа [2,7 M], добавлен 01.02.2015Сутність та поняття системи управління трудовим колективом. Атестація та підвищення кваліфікації персоналу як метод управління трудовим колективом. Формування системи управління на підприємстві та оцінка її ефективності. Персонал як об’єкт управління.
дипломная работа [242,2 K], добавлен 21.08.2010