Конкурентоспроможність організації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра `Економіки, організації і управління підприємством'

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни `Стратегічне управління підприємством'

Студентки 5 курсу

напряму підготовки

8.03050401

`Економіка підприємства'

Харків - 2012 рік

Зміст

Вступ

Поняття та види конкурентоспроможності організації

Фактори конкурентоспроможності організації

Конкурентні стратегії та впливовість конкурентних сил

Оцінка конкурентоспроможності організації

Практична частина

Завдання 1. Проведення PEST-аналізу підприємства

Завдання 2. Проведення SWOT-аналізу підприємства

Список використаної літератури

Вступ

Важливим атрибутом ринкової економіки є конкурентоспроможність підприємства. Розуміння конкурентоспроможності підприємства трактується фахівцями по різному. Визначений авторитет в галузі конкуренції М.Портер, висновки якого обґрунтовуються на результатах багатьох досліджувань досягнення і збереження конкурентної переваги, вважає, що фірми попереджають своїх суперників, якщо мають міцну конкурентну перевагу. В країнах з ринковою економікою конкурентоспроможність підприємства є результатом переплетіння факторів, породженим об`єктивним розвитком продуктивних сил і відображаючи результати політики великих монополій в боротьбі за якість, ринки збуту і отримання прибутку.

Дослідження конкурентоспроможності підприємства в умовах економічної ситуації, яка склалась в Україні, дає змогу розглядати її як комплексну характеристику потенціальних можливостей забезпечення конкурентних переваг в перспективі, яка доступна для огляду (10 - 15 років). Джерелами конкурентних переваг є прогресивна организаційно-технологічна і соціально-економічна база підприємства, вміння аналізувати та своєчасно здійснювати заходи щодо укріплення конкурентних переваг. Останнє слід відзначити особливо, тому що аналіз та оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства необхідні на всіх ступенях позавиробничого процесу.

аналіз конкурентоспроможність конкурентна стратегія

Поняття конкурентоспроможності

Термін `конкуренція' походить від латинського слова concurrere, що означає `зіштовхуюсь'.

Конкуренція - це суперництво між учасниками ринкового господарства за найвигідніші умови виробництва, продажу і купівлі товарів та послуг, за привласнення найбільших прибутків. Такий вид економічних відносин існує тоді, коли виробники товарів виступають як самостійні, ні від кого незалежні суб'єкти, їхня залежність пов'язана тільки з кон'юнктурою ринку, бажанням виграти у конкурентів позиції у виробництві та реалізації своєї продукції. В ринкових відносинах конкуренцію - природно і об'єктивно існуюче явище - можна розглядати як закон товарного господарства, дія якого для товаровиробників є зовнішньою примусовою силою до підвищення продуктивності праці на своїх підприємствах, розширення масштабів виробництва, прискорення НТП, впровадження нових форм організації виробництва і систем зарплати тощо. Під `конкурентоспроможністю' (КС) організації далі розумітимемо її здатність приносити прибуток на вкладений капітал в короткостроковому періоді не нижче заданої, або як перевищення прибутковості в короткостроковому періоді над середньостатистичною прибутковістю у відповідній сфері бізнесу, а в загальному вигляді - як ефективність функціонування організації в короткостроковому періоді. Найважливішим поняттям є `конкурентний потенціал' (КП) організації, під яким мається на увазі її потенційна можливість (поточні передумови) зберігати або збільшувати конкурентоспроможність в довгостроковому періоді. Іншими словами, КП організації визначається сукупністю параметрів, що визначають можливість (потенціал) і здатність організації ефективно функціонувати на ринку (утримувати або збільшувати свою ринкову частку, мати достатньо високий рівень рентабельності) в перспективі.

Конкурентна перевага - величина, інтегральна по відношенню до конкурентоспроможності і конкурентного потенціалу, і є в найпростішому випадку їх адитивною функцією з ваговими коефіцієнтами.

У теорії стратегічного управління також використовується термін `конкурентний статус', введений А. Ансоффом і співпадаючий по значенню з терміном `конкурентна перевага'. Іноді використовується поняття `сила конкурентної позиції', під яким розуміється КП організації. Виходячи з визначення конкурентної переваги, можна сказати, що стратегічне управління займається вивченням того, як організація може його створювати і розвивати в умовах підвищеної нестабільності чинників зовнішнього середовища і їх невизначеності.

Фактори, які впливають на конкурентоспроможність організації

Підтримка високої конкурентоспроможності означає, що всі ресурси підприємства використовуються настільки продуктивно, що воно опиняється більш прибутковим, чим його головні конкуренти. Це одночасно передбачає, що підприємство займає стабільне місце на ринку товарів та послуг, та його продукція користується постійним попитом. Однак в житті цей стан не являється незмінним. Тому керівництво підприємства повинно вміти відслідковувати зміни, що відбуваються в умовах господарювання, і проводити відповідні перетворення в політиці ведення виробництва та реалізації товарів. Такими перетвореннями можуть бути: зміна товарної політики, впровадження нових технологій, диверсифікація виробництва, зміна організаційно-правового статусу підприємства, модернізація форм збуту продукції, вихід на нові ринки, створення спільних виробництв і т. д.

Зовнішні фактори - це ті, на які підприємство впливати не може і в своєї політиці повинно сприймати їх як дещо незмінне.

До них відносяться наступні:

1. Діяльність державних владних структур (фіскальна та кредитно-грошова політика, законодавство). Наприклад, в залежності від характеру податкової політики (розміри податкових ставок) підприємство буде отримувати високий прибуток чи, навпаки, зовсім його не отримувати.

2. Господарська кон'юнктура, що складається. Вона включає кон'юнктуру ринків сировинних та матеріальних ресурсів, ринків трудових ресурсів, ринків засобів виробництва, ринків фінансових ресурсів.

3. Розвиток родинних та підтримуючих галузей. В даному випадку мова йде про розвиток нових технологій (ресурсозберігаючих, технологій глибокої переробки), нових матеріалів та джерел енергії. Їх впровадження у виробництво підвищує науковий та виробничий потенціал підприємства.

4. Параметри попиту. Вони включають ріст попиту на товари, що виробляються підприємством, його стабільність і дозволяють підприємству отримувати високий прибуток, а також закріпити своє положення на ринку. Нестабільний попит, зміна вимог покупця до якості продукції підприємства, зниження покупної можливості населення, навпаки, не створюють умов для забезпечення певної конкурентоспроможності підприємства.

До внутрішніх факторів відносяться наступні:

1. Діяльність керівництва та апарату управління підприємства (організаційна та виробнича структури управління, професійний та кваліфікований рівень керуючих кадрів і т. д.).

2. Система технологічного оснащення. Обновлення устаткування та технологій, тобто заміна їх на більш прогресивні, забезпечує підвищення конкурентоспроможності підприємства, підсилює внутрішню гнучкість виробництва.

3. Сировина, матеріали і напівфабрикати. Якість сировини, комплектність її перероблення та величина відходів серйозно впливають на конкурентоспроможність підприємства. Зменшення виходу готової продукції із використовуємої сировини (це особливо характерно для харчової промисловості), некомплексна її переробка приводять до збільшення витрат виробництва, а значить, до зменшення прибутку, що, в свою чергу, не дозволяє розширити виробництво. В наслідок цього знижується конкурентоспроможність. І навпаки, покращення використання сировини, його комплексна переробка понижують витрати виробництва, а значить, підвищують конкурентоспроможність.

4. Збут продукції: його об'єм та витрати реалізації. Цей фактор серйозно впливає на підвищення конкурентоспроможності підприємства: можна добитися непоганих результатів в виробництві, випускаючи продукцію вищої якості і відносно невисокої собівартості, але все буде зведене нанівець із-за непродуманої збутової політиці. Тому підприємство намагається здійснити ефективний збут за рахунок продажі продукції, необхідної ринкові, стимулювання збільшення об'ємів продаж, завойовуючи нові ринки збуту. Все це робиться, з однієї сторони, на основі формування `свого' покупця, проведення ефективної цінової політики і т. п., а з іншої - шляхом ефективного забезпечення сировиною, необхідними матеріалами та устаткуванням по доступним цінам.

До форм та методів максимілізації внутрішніх можливостей основі проведення технологічної політики, направленої:

по-перше, на постійне внесення підприємства необхідно перш за все віднести гнучке їх використання на `ноу-хау' в технологію виробництва та образ своєї продукції, що дозволяє підприємству стати лідером у випуску даної продукції;

по-друге, на забезпечення високої якості;

по-третє, на поставку продукції в строк.

Прагнучи до гнучкого використання своїх внутрішніх можливостей, підприємство повинно забезпечити собі технологічну та економічну ефективність не нижче галузевої. Іншими словами, воно повинно найти спосіб оптимального поєднання бажаної технологічної та економічної ефективності, щоб забезпечити найкращі технологічні та економічні умови пропозиції.

Конкурентні стратегії та впливовість конкурентних сил

Розробка стратегії конкуренції значною мірою означає формулювання того, яким буде бізнес, якими повинні бути його цілі, та яка політика потрібна для їх досягнення.

На найвищому рівні формулювання стратегії конкуренції передбачається врахування чотирьох основних факторів, які визначають межі успішної діяльності компанії:

1. Сильні й слабкі місця компанії.

2. Персональні цінності основних виконавців організації.

3. Можливості фірми у галузі та загроза для неї.

4. Широкомасштабні суспільні очікування.

Перші два фактори визначають внутрішні (для компанії) межі стратегії конкуренції, яку компанія може успішно взяти на озброєння, а останні два - зовнішні.

Завдання стратегії конкуренції для певної компанії - знайти таке положення в галузі, за якого фірма здатна найкраще захиститися від впливу цих чинників конкуренції або повернути їхній вплив на свою користь.П'ять чинників конкуренції - вхід, загроза заміщення, здатність покупців збивати ціну, здатність постачальників завищувати ціну та суперництво між існуючими конкурентами - відбивають той факт, що конкуренція в галузі не зводиться лише до гри між фірмами, які укорінилися на ринку. Покупці, постачальники, замінники та претенденти на вхід до галузі - усі вони є „конкурентами' фірм на певному ринку і відіграють різну роль залежно від обставин. Конкуренцію в цьому широкому значенні можна визначити як розширене суперництво.

Оцінка конкурентоспроможності організації

Залежно від ступеня охоплення аспектів функціонування підприємства методи оцінки поділяються на спеціальні і комплексні.

Спеціальні методи - методи, що дозволяють оцінити конкурентоспроможність підприємства по окремих аспектах и?ого діяльності - виробничому, інноваціи?ному, маркетинговому, фінансовому тощо. Комплексні методи базуються на комплексному підході до оцінки конкурентоспроможності підприємства.

За формою вираження результату оцінки виділяються наступні методи оцінки:

матричні;

графічні;

індексні.

Серед матричних наи?більш поширеними є:

- матриця „Бостонськоі? консалтинговоі? групи” (БКГ);

- матриця І. Ансоффа;

- матриця McKinsey;

- матриця Shell;

- матриця конкурентних стратегіи? М. Портера.

Матричні методи оцінки конкурентоспроможності підприємства базуються на використанні матриці - таблиці впорядкованих за рядками та стовпцями елементів. У матриці БКГ, одніи? із наи?відоміших і наи?простіших, розробленіи? в 60-х роках ХХ ст. Бостонською консалтинговою групою, розглядаються лише два чинники, дві змінні: відносна частка ринку і темп росту ринку. Дана матриця має чимало переваг, але є і певні недоліки. Серед переваг можна виділити: простота, доступність, наочність, використання об'єктивних критеріі?в привабливості та конкурентоспроможності, зменшення рівня суб'єктивізму. До недоліків належать: надмірна спрощеність, труднощі з оцінкою і визначенням масштабів ринку, ринковоі? частки підприємства і темпів зростання ринку.

На відміну від двофакторноі? матриці БКГ, матриця McKinsey є багатофакторною матрицею і більш детальним варіантом. Матриця складається уже не з чотирьох, а з дев'яти квадрантів і характеризує довгострокову привабливість галузі (ринку) та конкурентну позицію підприємства в ніи?. Матриця враховує дію значно більшоі? кількості чинників (чинники конкуренціі?, фінансово-економічні і соціально-психологічні чинники, а також параметри ринку чи галузі), ніж матриця БКГ. Отже, до переваг матриці McKinsey, відносять: глибина (не приводить до спрощених висновків), гнучкість (згадані чинники вибираються відповідно до конкретноі? ситуаціі?, що склалася на ринку), широта застосування. Незважаючи на переваги, дана матриця має і „вузькі місця”, а саме: труднощі і суб'єктивізм при визначенні ваги певного чинника, рекомендаціі? мають загальнии? характер і потребують уточнень.

Графічнии? метод оцінки конкурентоспроможності базується на побудові так званоі? „Радіальноі? діаграми конкурентоспроможності” або „Багатокутника” конкурентоспроможності”. Побудова багатокутників здіи?снювалася наступним чином: коло ділять радіальними оціночними шкалами на рівні сектори, кількість яких дорівнювала кількості обраних критеріі?в; шкали на радіальних прямих градуюють так, щоб всі значення критеріі?в знаходилися всередині оціночного кола; значення критеріі?в збільшувалися по мірі віддалення від центра кола; на кожніи? вісі з використанням відповідного масштабу вимірювання позначаються точки, що відповідають значенням критеріі?в; по точках відповідно для кожного з підприємств необхідно провести ламану лінію, яка і сформувала багатокутник. З рисунку буде видно, як відрізняються підприємства одне від одного по окремих критеріях.

Перевагою графічного методу оцінки конкурентоспроможності підприємства є и?ого простота та високии? ступінь - наочнІсть. Усі фактори конкурентоспроможності, на основі яких створюється інформаціи?не поле, повинні мати рівносильнии? вплив на конкурентоспроможність і один на одного. Лише за таких умов інтегральнии? показник, розраховании? вищенаведеним шляхом, буде достовірнии?. Ця умова і визначає недолік графічного методу, тому що він не дає змоги встановити значення узагальненого критерію конкурентоспроможності підприємства.

Загальним недоліком матричних і графічних методів є те, що вони не забезпечують необхідного системного погляду на конкурентоспроможність, не враховують різну вагу факторів конкурентоспроможності.

Більш комплексними при оцінці конкурентоспроможності підприємств є індексні методи, серед яких:

? метод, що використовує в якості головного підходу оцінку конкурентоспроможності продукціі? підприємства;

? метод, що базується на аналізі порівняльних переваг підприємств- конкурентів;

? метод, що ґрунтується на основі теоріі? ефективноі? конкуренціі?;

? інтегральнии? метод;

? метод самооцінки (Європеи?ська модель діловоі? досконалості, англіи?ськаметодика матриці удосконалення бізнесу (ВІМ)).

Реалізація індексних методів передбачає такі етапи:

1. Вибір кількох підприємств-аналогів, щоб створити базу порівняння;

2. Визначення наи?важливіших чинників, що впливають на рівеньконкурентоспроможності підприємства;

3. Привласнення кожному чиннику коефіцієнту пливу;

4. Оцінка підприємства за кожним чинником;

5. Розрахунок індексу конкурентоспроможності підприємства.

Проаналізуємо кожен із перелічених вище індексних методів.

Метод, що використовує в якості головного підходу оцінку конкурентоспроможності продукціі? підприємства передбачає оцінювання рівня конкурентоспроможності підприємства виходячи із споживчоі? цінності виробленоі? продукціі?. Згідно даного методу, конкурентоспроможність виробника є тим вищою, чим вищою є конкурентоспроможність и?ого продукціі?. Для оцінки конкурентоспроможності товару або послуги підприємства, використовується співвідношення двох характеристик: якості і ціни.

Наи?більш конкурентоспроможним вважається товар, що має оптимальне співвідношення цих характеристик. Чим вищою є різниця між споживчою вартістю товару для покупця і ціною, котру він за нього сплачує, тим вищим є запас конкурентоспроможності.

До переваг методу можна віднести: враховується наи?більш важливии? критеріи?, що впливає на конкурентоспроможність підприємства - конкурентоспроможність товару. А серед недоліків можна виділити: обмежене уявлення щодо переваг і недоліків у роботі підприємства, тобто - абстрагуючись від інших аспектів конкурентоспроможність підприємства ототожнюється виключно з конкурентоспроможністю товару.

Метод, що базується на аналізі порівняльних переваг підприємств- конкурентів базується на положеннях теоріі? міжнародного розподілу праці, відповідно до яких передумовою для завоювання галуззю чи підприємством стіи?ких конкурентних позиціи? є наявність порівняльних переваг, що дозволяють забезпечити відносно нижчі витрати виробництва у порівнянні з конкуруючою галуззю чи підприємством. Щоб оцінити рівень конкурентоспроможності необхідно співставити не лише виробничі витрати, а і обсяг та норму прибутку, та/або обсяг продажів, та/або ринкову частку.

Більш високии? рівень показника при співставленні вважається за достатню умову для того, щоб оцінити підприємство як більш конкурентоспроможне.Основними перевагами застосування даного методу є те, що він достатньо простии? у використанні. Проте очевидним є і недолік: метод не дає змоги зробити цілісні висновки про рівень конкурентоспроможності, оскільки використання в якості оціночного критерію виключно виробничих витрат не відображає процеси взаємодіі? виробника продукціі? з ринком.

При використанні методу, що ґрунтується на основі теоріі? ефективноі? конкуренціі?, в якості основного інструменту аналізу конкурентоспроможності використовується співставлення показників стану підприємства з показниками підприємств-конкурентів та з середньогалузевими показниками. Згідно даного методу, наи?більш конкурентоспроможними вважаються ті підприємства, де наи?кращим чином організована робота всіх підрозділів та служб.

На ефективність діяльності кожноі? зі служб впливає велика кількість факторів - ресурсів підприємства; оцінка ефективності роботи кожного з підрозділів передбачає оцінку ефективності використання ними цих ресурсів.В основі методу лежить оцінка чотирьох групових показників чи критеріі?в конкурентоспроможності із подальшим розрахунком інтегрального показника.

Використання такого методу допомагає виявити сильні і слабкі сторони одного підприємства стосовно іншого, оцінити розмір відставання, розробити управлінські діі? щодо посилення слабких місць. Це є и?ого перевагою. До недоліків слід віднести: по-перше, досить складно зібрати всю необхідну інформацію і по-друге, для достовірноі? оцінки необхідно здіи?снювати дуже широкі та трудомісткі розрахунки.

Інтегральнии? метод ґрунтується на використанні під час оцінки конкурентоспроможності підприємства інтегрального показника, якии? включає в себе два елементи: критеріи?, що відображає ступінь задоволення потреб споживача (характеризує відносну конкурентоспроможність товару) та критеріи? ефективності виробництва (в и?ого якості, як правило, використовується рентабельність активів, рентабельність власного капіталу або середня за певнии? період норма рентабельності).

Якщо інтегральнии? показник дорівнює 1, рівень конкурентоспроможності аналізованого підприємства відповідає рівню конкурентоспроможності підприємства-конкурента; якщо ж інтегральнии? показник меншии? 1, то досліджувании? виробник менш конкурентоспроможнии?, ніж конкурент; а якщо інтегральнии? показник більшии? 1, то досліджувании? виробник має вищии? рівень конкурентоспроможності, ніж конкурент.

Переваги методу оцінки: простота, наочність, дає змогу отримати однозначні оцінки конкурентних позиціи? виробника. Недоліки: може бути застосованим лише для оцінки конкурентоспроможності монопродуктових підприємств, тоді як стосовно диверсифікованих підприємств потрібнии? аналіз не одного виду продукціі?, а усієі? товарноі? маси. Крім того - знаи?ти для порівняння два чи більше підприємства-конкуренти, абсолютно ідентичні по видах та структурі продукціі? неможливо.

Метод самооцінки діяльності включає такі етапи:

1. Проводиться експертна оцінка усіх показників діяльності фірми (перелік яких залежить від методу самооцінки) за всіма критеріями з присвоєнням у відповідності із ступенем розвитку підходу чи наявності позитивних результатів значень оцінок - 0,25; 0,50; 0,75; 1,00.

2. Суму отриманих оцінок по кожному критерію множать на „вагу” критерію та сумують.

3. Виводиться загальна оцінка діяльності. На цьому розрахункова частина аналізу вважається завершеною.

4. Отримане значення має бути зіставленим з попередньою оцінкою підприємства або з оцінкою діяльності підприємств-конкурентів, завдяки чому з'являється потужнии? каталізатор вдосконалення діяльності підприємства; формується єдина мета для підприємства; виявляються пріоритети для вдосконалення; підприємство отримує обґрунтовані аргументи для уявлення своі?х можливостеи? у зовнішньому середовищі.

Одним з наи?новіших і наи?сучасніших підходів до визначення конкурентоспроможності підприємства є метод бенчмаркінгу. Він успішно використовується у практичніи? діяльності японських, американських, західноєвропеи?ських та інших компаніи?.

Бенчмаркінг - це мистецтво виявлення того, що інші роблять краще, та вивчення, удосконалення і застосування методів роботи інших підприємств. Для більшості компаніи? він не є новим, оскільки здіи?снюється в рамках конкурентного аналізу і є більш деталізованою, формалізованою и? упорядкованою функцією, ніж метод конкурентного аналізу.Бенчмаркінг розглядається як спосіб оцінки стратегіи? та цілеи? роботи у порівнянні з першокласними підприємствами для гарантування довгостроковоі? позиціі? на ринку.

Переваги методу: передбачає використання показників діяльності „підприємства-еталону” (лідера) для порівняння, що у подальшому дозволяє орієнтуватися на такі показники. Метод передбачає дослідження причин високого або низького рівня конкурентоспроможності.Недоліки методу: адекватна оцінка стає неможливою за відсутності достовірноі? інформаціі? про конкурентів.

Практична частина

ДП `Укрспецвагон' створений на базі Панютинського вагоноремонтного заводу, який був заснований у 1869 році.

ДП `Укрспецвагон'-підприємство державної власності. На ДП `Укрспецвагон' функціонує цехова структура управління виробництвом.

Основні напрямки діяльності підприємства:

капітальний, капітально-відновлюючий та деповський ремонт вантажних вагонів;

будівництво нових напіввагонів моделі 12-9911;

будівництво нових хоппер-вагонів моделі 20-9749 для перевезення гарячі окатишів та агломерату;

ремонт і формування колісних пар;

виробництво триангеля гальмівної важільної передачі візків грузових вагонів;

виробництво повітряних резервуарів типу P7-78;

виробництво комплектуючих для залізничного транспорту;

надання послуг з перевезення вантажів залізничним транспортом;

виготовлення будівельних виробів і матеріалів.

Підприємство має значні виробничі потужності, які дають змогу здійснювати ремонт до 7500 вантажних вагонів на рік.

З метою забезпечення зростання обсягу виробництва, покращення фінансового стану і, як результат цього, покращення соціального добробуту працівників, підприємство постійно працює над пошуком нових клієнтів, розширення номенклатури продукції, зниження витрат на купівлю комплектуючих, впровадження енергозберігаючих технологій.

Виконання державних та галузевих програм розвитку залізничного транспорту.

Підприємство орієнтовано на виконання економічної та комерційної діяльності, спрямованої на підвищення ефективності використання рухомого складу залізничного транспорту, для задоволення потреб замовників у перевезенні вантажів, насичення ринку продукцією і споживчими товарами, надання послуг та отримання прибутку на цій основі.

На нинішньому етапі підприємство впевнено взяло курс на збільшенні цих показників.

Важливим предметом діяльності підприємства є ремонт рухомого складу залізничного транспорту. ДП `Укрспецвагон' рік за роком збільшує об'єми ремонту вагонів.

Економічний аналіз роботи підприємства після встановлення Центру доводить, що в цьому випадку вдалося зберегти унікальне спеціалізоване підприємство, яке в майбутньому буде забезпечувати утримання значної частини рухомого складу Укрзалізниці.

Завдання 1. Проведення PEST- аналізу ДП `Укрспецвагон'

Перелік факторів впливу на підприємство подано в таблиці 1.1

Таблиця 1.1 - Макрооточення підприємства

№ п/п	Фактор макрооточення	Позитивно впливає	Негативно впливає
1	2	3	4
1	Нормативно-правова база	+	-
2	Майбутні зміни в законодавстві	+	-
3	Екологічні проблеми		_
4	Фінансування, гранти і ініціативи	+
5	Економічна ситуація і тенденції	+	_
6	Рівень інфляції		-
7	Інвестиційний клімат в галузі	+	_
8	Тарифи на енергоносії	+	-
9	Специфіка виробництва	+	-
10	Рівень безробіття	+	-
11	Думки і відношення споживачів	+	-
12	Представлення ЗМІ	+	-
13	Розвиток конкурентних технологій		-
14	Потенціал інновацій	+
15	Доступ до технологій, ліцензування, патенти	+	-
16	НТП в сфері виробництва та соц. сфері	+

Розвитку підприємства сприяють такі фактори:

Фінансування, гранти і ініціативи. За умови державного або приватного фінансування, надання гарантів та збільшення ініціатив інвесторів підприємство може ефективніше здійснювати свою діяльність.

Потенціал інновацій. Наявність у підприємства інновацій дозволяє йому ефективніше використовувати всі наявні ресурси - фінансові, кадрові, матеріальні.

НТП в сфері виробництва та соц. сфері - веде до появи нових матеріалів, обладнання, технологій, скорочення термінів амортизації і, як наслідок, підвищенню продуктивності праці, впливає на зростання рівня потреб, застосування нових продуктів в рекламі.

Ускладнюють розвиток підприємства такі фактори:

Екологічні проблеми. Можуть призвести до погіршення загальної екологічної ситуації, штрафних санкцій з боку держави.

Рівень інфляції. Підвищення рівня інфляції може відбитися на знеціненні грошей, можуть виникнути труднощі з отриманням довгострокових кредитів.

Розвиток конкурентних технологій. Підвищення рівня технологічного забезпечення конкурентів може призвести до зменшення рівня конкурентоспроможності підприємства та втрати частки ринку.

Суперечливими факторами є наступні:

1. Нормативно-правова база. Існують норми і закони, що сприяють розвитку підприємства, а також норми і закони, які гальмують його.

2. Майбутні зміни в законодавстві. Спрощення або ускладнення законодавчої бази призведе до покращення або погіршення діяльності підприємства.

3. Економічна ситуація і тенденції. Кризові явища в економіці безсумнівно несуть негативний вплив на діяльність будь-якої організації, на відміну від її стабільного розвитку.

4. Інвестиційний клімат в галузі. Сприятливий інвестиційний клімат приваблює нових інвесторів, тим самим дає змогу підприємству покращити свою діяльність, відсутність пропозицій від інвесторів гальмує його розвиток.

5. Тарифи на енергоносії. При збільшенні тарифів на енергоносії темп розвитку підприємства знижується і навпаки: зниження тарифів на енергоресурси дає змогу зменшити витрати підприємства на виробництво продукції.

6. Специфіка виробництва. Продукція та послуги підприємства є вузько вживаними, що ускладнює процес реалізації та пошуку клієнтів. Але на цю продукцію завжди є державне замовлення.

7. Рівень безробіття. Збільшення рівня безробіття може призвести до здешевлення робочої сили, вивільненню працівників, зниження їх кваліфікаційного рівня.

8. Думки і відношення споживачів(підприємств). Так як споживачами продукції є Укрзалізниця та ін. промислові підприємства обсяги виробництва залежать від їх думки та відгуків про якість.

9. Представлення ЗМІ. Позитивна оцінка діяльності підприємства у ЗМІ буде приваблювати нових інвесторів та клієнтів, та навпаки.

10. Доступ до технологій, ліцензування, патенти. Наявність доступу до нових технологій, придбання ліцензій та патентів дає можливість покращити діяльність підприємства, випередити конкурентів та отримувати додаткові прибутки. З іншого боку відсутність названих чинників буде негативно сказуватись на загальному функціонуванні підприємства.

На основі аналізу макрооточення, що дозволив виявити критичні фактори та встановити загрози, а також виявити позитивні тенденції розвитку, запропонуємо можливі відповідні заходи (таблиця 1.2).

Таблиця 1.2 - Відповідні заходи підприємства на фактори макросередовища

Фактори	Можливі відповідні заходи підприємства
1	2
Політичні
Нормативно-правова база Екологічні проблеми Фінансування, гранти і ініціативи Майбутні зміни в законодавстві	1. У відповідь на даний фактор підприємство не може розробляти певні заходи, тому що воно не може впливати на політику в державі. 2. Впровадження екологічних програм та очисних споруд.3. Пошук нових джерел фінансування, затвердження грантів для працівників.4. Адаптація та прогнозування до майбутніх змін у законодавстві.
Економічні
Рівень інфляції Економічна ситуація і тенденції Тарифи на енергоносії Інвестиційний клімат в галузі Специфіка виробництва	1. Введення фінансових операцій, що зберігають купівельну спроможність коштів, скорочення капітального будівництва і згортання НДДКР, що мають довгостроковий характер. 2. Страхування від можливих загроз недоотримання прибутку при настанні кризових явищ.
	3. Проведення заходів щодо економного використання енергоресурсів, впровадження ресурсозберігаючих технологій.4. Пошук нових шляхів залучення інвесторів.5. Розширення асортименту випускаємої продукції, пошук нових клієнтів.
Соціальні
Рівень безробіття Думки і відношення споживачів Представлення ЗМІ	1. Формування раціональної кадрової структури, створення нових робочих місць. 2. Покращення якості продукції та послуг, створення заходів післяпродажного обслуговування 3. Просування позитивної інформації та формування іміджу.
Технологічні
НТП в сфері виробництва та соціальній сфері Розвиток конкурентних технологій Потенціал інновацій Доступ до технологій, ліцензування, патенти	1. Додаткові вкладення в ноу-хау та оновлення потужностей, збільшення обсягу амортизаційних відрахувань, проведення активної маркетингової політики, поліпшення умов праці та побуту працівників підприємства. 2. Постійний моніторинг технологічного стану конкурентів та проведення заходів підтримання конкурентної позиції. 3. Інвестування всіх сфер інноваційного розвитку підприємства. 4. Пошук новітніх технологій, купівля ліцензій та патентів.

Завдання 2. Проведення SWOT-аналізу ДП `Укрспецвагон'

1. Аналіз зовнішнього середовища підприємства

ДП `Укрспецвагон' з метою забезпечення росту випуску продукції, поліпшення фінансового положення і, як результат цього, підвищення соціального рівня життя робітників, підприємство постійно працює над пошуком нових споживачів продукції, розширення номенклатури, скорочення витрат на придбання комплектуючих, впровадження енергозберігаючих технологій.

1.1 Аналіз макросередовища

Таблиця 2.1 - Фактори макросередовища

Чинник	Стан	Тенденція	Загроза / Можливість
1	2	3	4
Демографічні фактори
1. Розміщення підприємств-споживачів на території країни	Нерівномірне	Збереження нерівномірності	Загроза: Зменшення кількості підприємств-споживачів
2. Демографічна `яма' 1995-2000 рр.	Скінчилась	Збільшення населення на теперішній момент	Загроза: Висока текучість кадрів 1995-2000 р.н.
Економічні фактори
3. Купівельна спроможність підприємств-споживачів	Середня	Можливе підвищення	Можливість: Підвищення купівельної спроможності підприємств-споживачів
Продовження таблиці 2.1
1	2	3	4
4. Рівень інфляції в країні	Низький	Стабілізація	Загроза: Підвищення цін на ресурси
5. Фінансово-кредитна політика держави	Високі відсотки за кредит, обмежений до них доступ	Поліпшення ситуації	Загроза: Підвищення кредиторської заборгованості
6. Система оподаткування	Високі ставки оподаткування	Можливе зниження	Можливість: Зниження ставки оподаткування
Технологічні фактори
7. Високі темпи технологічних змін	Швидкий розвиток нових способів надання послуг	Зростання	Можливість: Поява нових технологій, застосування нових матеріалів, послуг і т.д.
Політико-правові фактори
8. Стан регулюючого галузь, в якій працює підприємство, законодавства	Задовільний	Можливе поліпшення	Можливість: Поява норм і законів, що сприяють розвитку галузі та підприємства
Соціально-культурні фактори
9. Рівень освіти населення	Високий	Подальше зростання	Можливість: Покращення рівня кваліфікації кадрів
10. Ставлення людей до праці	Переважає бажання працювати та творчо мислити	Подальше поліпшення ситуації	Можливість: Зацікавленість робітника та особистий внесок в загальну справу.

Аналіз мезооточення

Таблиця 2.2 - Фактори мезооточення

Чинник	Тенденція розвитку	Можливість / Загроза
1	2	3
Конкуренти
1. Конкуренти, які надають аналогічні послуги на тому ж ринку	Зниження цін на послуги, розширення їх спектра, поліпшення якості	Загроза: Зміцнення наявних в галузі конкурентів
2. Потенційні конкуренти	Розширення діяльності	Загроза: Розширення діяльності потенційних конкурентів
Споживачі ( залежні підприємства)
3. Географічне розміщення	Реалізація послуг в інших областях України та за кордоном	Можливість: Розширення географії надання послуг в Україні та за кордоном (Росія, Білорусь)
4. Стан залежних підприємств	Збільшення кількості підприємств	Можливість: Підвищення попиту за рахунок збільшення кількості підприємств
Постачальники
5. Гарантія якості матеріалів та засобів	Удосконалення механізму співпраці	Можливість: Підвищення якості матеріалів та засобів
6. Пунктуальність виконання замовлення	Можливе покращення (укладання відповідних умов)	Можливість: Підвищення пунктуальності виконання замовлень, зобов'язань
7. Вартість матеріалів та засобів	Можливе підвищення вартості матеріалів та засобів => підвищення собівартості послуг	Загроза: Підвищення вартості матеріалів та засобів

Таблиця 2.3 - Оцінка можливостей і загроз зовнішнього середовища

Чинник середовища	Вагомість чинника (3,2,1)	Вплив на підприємство (3,2,1,0)	Напрям впливу (+1/-1)	Рівень важливості чинника
1	2	3	4	5
Макрооточення
1. Зменшення кількості підприємств-споживачів	3	2	-1	-6
2. Підвищення купівельної спроможності залежних підприємств	3	3	+1	+9
3. Зниження ставок оподаткування	2	2	+1	+4
4. Поява нових технологій, застосування нових матеріалів, послуг і т.д.	2	2	+1	+4
5. Поява норм і законів, що сприяють розвитку галузі та підприємства	2	2	+1	+4
6. Зростання рівня освіти населення	2	3	+1	+6
Мезооточення
7. Зміцнення позицій наявних в галузі конкурентів	3	3	-1	-9
8. Розширення діяльності потенційних конкурентів	3	2	-1	-6
9. Розширення географії надання послуг в Україні та за кордоном	3	3	+1	+9
10. Підвищення попиту за рахунок збільшення кількості підприємств-споживачів	3	3	+1	+9
11. Підвищення якості матеріалів та засобів	2	2	+1	+4
12. Підвищення пунктуальності виконання замовлень, зобов'язань	2	2	+1	+4
13. Підвищення вартості матеріалів та засобів	3	2	-1	-6
Загальний рівень впливу макрооточення				+21
Загальний рівень впливу мезооточення				+5

Проведення рангування чинників зовнішнього середовища ДП `Укрспецвагон' свідчить, що оточення є досить сприятливим для подальшого розвитку підприємства, містить істотні можливості для його розвитку. Загальна оцінка впливу макрооточення (+21) на багато переважає вплив факторів мезооточення (+5), що свідчить про значний та сильний вплив макроекономічних показників на діяльність підприємства та незначний рівень конкурентної боротьби за ринки збуту. Серед перелічених чинників найбільш негативно на розвиток підприємства впливають такі: зменшення кількості підприємств-споживачів (-6), зміцнення позицій наявних в галузі конкурентів (-9), розширення діяльності потенційних конкурентів (-6), підвищення вартості матеріалів та засобів (-6). До чинників найбільш позитивного впливу відносяться такі: підвищення купівельної спроможності залежних підприємств (+9), розширення географії надання послуг в Україні та за кордоном (+9), підвищення попиту за рахунок збільшення кількості підприємств-споживачів (+9). Однак не слід ігнорувати вплив решти загроз та нехтувати іншими можливостями.

Аналіз внутрішнього середовища підприємства

Таблиця 2.4- Аналіз внутрішнього середовища підприємства

№ п/п	Чинник	Сильна сторона	Слабка сторона
1	2	3	4
Маркетинг
1	Характеристика послуг, що надаються підприємством	Проведення капітального та відновлювального ремонту вантажних вагонів; виробництво комплектуючих для залізничного транспорту; надання послуг з перевезення вантажів; виготовлення будівельних виробів і матеріалів.	Подальше розширення номенклатури неможливе через нестачу державного фінансування та інвестування.
2	Якість послуг, що надаються	Оперативне обслуговування рухомого складу вантажних вагонів; постійне вдосконалення; цілодобовий режим роботи.	Затяжний процес ремонту через можливі затримки постачання матеріалів та комплектуючих.
3	Конкурентоспроможність підприємства	Займає провідне місце на регіональному та національному ринках.	-
4	Система просування товару	Гнучка цінова політика на комплектуючі та будівельні матеріали.	-
5	Характеристика та якість сервісного обслуговування	Компетентні консультації, знижки постійним клієнтам.	-
6	Якість реклами	Наявність реклами в Internet, місцевих каналах телебачення	-
Виробництво
1	Стан технологічної бази виробництва	Підприємство володіє значними виробничими потужностями, устаткуванням, обладнаннями та технологіями.	-
2	Відповідність технологічної бази новітнім тенденціям	Повністю відповідає новітнім тенденціям	-
3	Організація виробництва	Висока ефективність організації виробництва, система контролю якості надання послуг	-
4	Екологічна безпека виробництва	Застосування значної кількості очисних споруд.	Значне забруднення навколишнього середовища під час виконання технологічних процесів.
Фінанси
1	Рівень фінансової стійкості	Задовільний	Скорочення затрат на ремонт вантажних вагонів неможливо через дефіцит фінансового ресурсу.
2	Платоспроможність товариства	Високий рівень ліквідності	-
3	Фінансові результати	Високий рівень рентабельності	Тенденція до зменшення величини чистого прибутку
Кадри
1	Кваліфікація працівників	Високий рівень кваліфікації, постійне її підвищення	-
2	Мотивація працівників	Наявність як матеріального, так і морального стимулювання, можливість швидкого професійного зростання.	-

Таблиця 2.5 - Оцінка сильних та слабких сторін підприємства

№ п/п	Чинник середовища	Вагомість чинника	Вплив на підприємство	Напрям впливу	Рівень важливості
1	2	3	4	5	6
Сильні сторони
1	Унікальність послуг ремонту та виробництва вантажних вагонів в Україні	3	3	+1	+9
2	Висока якість послуг, що надаються	3	3	+1	+9
3	Високий рівень конкурентоспроможності виробництва	3	3	+1	+9
4	Гнучка цінова політика	2	1	+1	+2
5	Висока якість сервісного обслуговування	2	3	+1	+6
6	Високий рівень технологічного забезпечення виробництва	3	3	+1	+9
7	Відповідність технологічної бази новітнім тенденціям	2	2	+1	+4
8	Висока ефективність організації виробництва	2	2	+1	+4
9	Екологічна безпека надання послуг	1	2	+1	+2
10	Задовільний рівень фінансової стійкості	2	3	+1	+6
11	Високий рівень рентабельності	3	3	+1	+9
12	Високий рівень кваліфікації працівників	2	3	+1	+6
13	Можливість до професійного зростання	1	2	+1	+2
Слабкі сторони
14	Неможливість подальшого розширення номенклатури товарів	2	2	-1	-4
15	Затримки виконання замовлень (ремонтів)	3	2	-1	-6
16	Значне забруднення повітря	2	1	-1	-2
17	Недостатній об'єм фінансування та інвестування	3	2	-1	-6
18	Зменшення величини чистого прибутку	2	3	-1	-6
Загальний рівень впливу внутрішнього середовища	-	-	-	68-24=44

У результаті проведеного аналізу внутрішнього середовища підприємства можна стверджувати, що підприємство має всі передумови для успішного подальшого зростання. Кількість сильних сторін (13) значно перевищує кількість слабких (5); аналогічна ситуація і з кількісною їх оцінкою: загальний рівень впливу сильних сторін (+68) значно перевищує рівень впливу слабких сторін (-24). Однак існують і свої недоліки, зокрема: нестача фінансування, затримки виконання замовлень, значне забруднення середовища, вузька номенклатура. Потрібно враховувати, що без надання належної уваги недолікам, вони в подальшому можуть затьмарити теперішні сильні сторони підприємства.

Список використаної літератури:

Багрова І.В.. Складові та фактори конкурентоспроможності / І.В. Багрова, О.Г. Нефедова // Науковий журнал `Вісник економічної науки України'. - 2007. - № 1(11). - С. 11-16.

Ведерніков М.Д. Теоретико-методологічний аспекти поняття конкуренції та конкурентоспроможності. Основні стратегії конкуренції // Наука й економіка. -- 2007. -- № 3(7). -- С.59--65.

Довбенко В.І Чинники підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств за умов глобалізації. Зовнішня торгівля: право та економіка, 2007. - №4(33).

Довгань Л.Є. Конкурентоспроможність підприємств -- К.: ІВЦ `Видавництво `Політехніка', 2004. -- 144 с.

Должанський І.З. Конкурентоспроможність підприємства: навч. посібн. - К.: Вид-во ЦУЛ, 2006. - 384 с.

Драган О.І. Конкурентоспроможність підприємства в умовах технологічної конкуренції: методологічний аспект // Економіка ринкових відносин. - 2009. - № 1. -С. 55-59.

Колісник Ю.О. Модель оцінювання конкурентоспроможності продукції підприємства // Держава і регіони. Серія: економіка та підприємництво. -- 2007. -- № 5. -- С.40-45.

Кравченко В.Н. Динамическая модель оценки конкурентоспособности предприятия / В.Н. Кравченко, И.В. Филиппишен // Модели управления в рыночной экономике: сб. науч. тр. - Донецк: ДонНУ. - 2009. - Вып. 11. - С.118-133

Размещено на Allbest.ru