Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

Структура управління ВАТ «Буринський насіннєвий завод»

Вступ

Ефективна діяльність організації неможлива без спеціалізованого розподілу праці, за якого кожний вид роботи доручається тим фахівцям, котрі можуть зробити її краще ніж інші. Здійснення розподілу праці і координування дій виконавців - одне з найважливіших завдань менеджменту, розумне вирішення якого дає змогу організації бути продуктивнішою порівняно з конкурентами. Результатом горизонтального та вертикального розподілу праці є структура організації.

Особливість організаційної структури управління, полягає в тому, що в її межах відбувається групування завдань управління і розподіл повноважень за підрозділами, а не окремими особами.

Бурякоцукрове виробництво є однією з провідних галузей АПК України, рівень розвитку якої значною мірою визначає стан економіки аграрно-продовольчого комплексу та ефективність формування вітчизняного ринку цукру. Розвиток бурякоцукрової галузі був і є стратегічним напрямком зміцнення вітчизняної економіки, оскільки буряківництво і переробна промисловість надають робочі місця сільському населенню, є джерелом наповнення бюджету держави через податки, зростання внутрішнього валового доходу, а в цілому економіки України.

Актуальність. Перехід на використання насіння в посівних одиницях привів до різкого зниження витрат вирощування, що в свою чергу поставило задачу різкого підвищення якості підготовки його на насіннєвих заводах, а структура організації великою мірою залежить від технології взятої за основу процесу перетворення ресурсів на готову продукцію. Технологія є одним із основних чинників, що обумовлюють конкурентні переваги організації. Проблема. В сучасних умовах процес підвищення ефективності виробництва залежить від покращення методів розроблення планів, контролю, обліку, аналізу і прийняття рішень на всіх організаційних рівнях, але також він залежить від соціально-економічних чинників, а в останні роки соціально-економічна криза вплинула на сільське господарство в цілому так і на цукрову промисловість. Зменшується попит на цукровий буряк і взагалі на насіння буряку.

Ціль роботи - оцінка ефективності структури управління.

Задачі. Проаналізувати діяльність основних показників, існуючу структуру управління, внутрішню і зовнішню структури підприємства.

Об'єктом дослідження є структура управління ВАТ «Буринський насіннєвий завод»

Предметом є економічні відносини, які виникають в результаті функціонування існуючої структури управління.

1. Характеристика підприємства

1.1 Географічне розташування та основна діяльність

ВАТ «Буринський насінневий завод» створено відповідно до наказу Регіонального відділення ФДМУ по Сумській області від 14. 09. 1995 р. №998 шляхом перетворення орендного підприємства Буринський насінневий завод», згідно з Конституцією та законом України «Про особливості приватизації майна в АПК».

Підприємство здійснює свою діяльність на підставі Статуту зареєстрованого рішенням Виконавчого комітету Буринської районної ради народних депутатів від 20.09.1995 р.

Насіннєвий завод розміщений в східній частині м. Буринь, зручне розміщення біля залізничної станції Путивль, Південне - Західної залізничної дороги. Транспортний зв'язок заводу з залізничною станцією Путивль забезпечується залізничною віткою, довжиною близько 100 п.м., а з містом автомобільною дорогою Конотоп - Суми з асфальтовим покриттям (проходить попід заводом). ВАТ «Буринський насінневий завод» межує з півночі з шосейною дорогою та територією залізниці станції Путивль; зі сходу з житловими будинками по вулиці Лікарняна; з заходу з територією нафтобази; з півдня - з територією цукрозаводу.

Загальна площа ВАТ «Буринський насінневий завод» складає 8,7 гектара, під житловою забудовою знаходиться - 0,8 га, під промисловими об'єктами 7,9 га.

Згідно Державного акту на право постійного користування землею Буринському насіннєвому заводу надано у постійне користування 8,68 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування. Землю видано у постійне користування для виробничої діяльності відповідно до рішення Буринської міської Ради народних депутатів.

Спеціалізація підприємства - заготівля насіння цукрових буряків і підготовка їх до висіву, здійснює торгівельну та комерційну діяльність та інші функції, які не суперечать законодавству України. Основними постачальниками сировини являються бурякорадгоспи:

Сумської області;

Полтавської області;

Чернігівської області.

Насіння цукрових буряків, яке підготовлене на заводі відповідає вимогам І класу.

В результаті переробки насіння отримується 40-50% відходів від сировини, які використовуються на корм худобі.

Конкурентами являються:

ВАТ «Вінницький насіннєвий завод»

ВАТ «Лебединський насіннєвий завод»

ЗАТ «Ворскла (м. Тростянець)

Багаторічна практика використання насіння підтверджує його надійність, конкурентоспроможність.

Підприємству належить провідне місце серед аналогічних. Завод входить до числа тих, що надають найбільш значні послуги з підготовки цукрових буряків. Підприємство оснащене сучасним обладнанням, використовує новітні технології, тут працюють високопрофесійні спеціалісти.

Одним із головних завдань подальшої діяльності керівництво вважає підбір, підготовку й підвищення кваліфікації кадрів.

На підприємстві вважають: шлях до успіху - це висока відповідальність щодо виконання своїх обов'язків, оперативність, гнучка система оплати і заохочень.

Основним предметом діяльності ВАТ «Буринський насінневий завод» є:

- переробка насіння цукрових буряків та їх обробка захисно-стимулюючими речовинами;

- заготівля, переробка та реалізація сільгоспродуктів;

- комерційна та посередницька діяльність.

Питома вага переробки насіння цукрових буряків в загальному обсязі виробництва складала 94%.

Переробка насіння цукрових буряків здійснюється згідно затвердженої технологічної схеми заводу та типової інструкції по веденню технологічного процесу підготовки на насіннєвих заводах каліброваного та шліфованого насіння цукрових буряків. [6; 140]

Обробка насіння цукрових буряків інсектицидами, фунгіцидами та біостимуляторами здійснюється згідно типової інструкції по обробці насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами, його зберіганню, транспортуванню, використанню, контролю якості та техніки безпеки. Для переробки насіння цукрових буряків на ВАТ «Буринський насінневий завод» застосовується технологічне обладнання шведської фірми «КАМАС». Обробка насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами здійснюється на автоматичній лінії фірми «Адіка», Італія, яка встановлена в окремому приміщенні. Стан технологічного обладнання задовільний.

Контроль за якістю цукрових буряків та дотриманням технологічних режимів переробки в процесі виробництва здійснює технологічна лабораторія. Лабораторія обладнана типовим лабораторним обладнанням КНЛ-1 та КНЛ-2. Стан засобів вимірювальної техніки та випробувального обладнання, які застосовуються в лабораторії, задовільний. Всі засоби вимірювальної техніки повірені, а випробувальне обладнання атестовано.

Визначення посівних якостей кожної партії насіння цукрових буряків проводиться в Сумській контрольно-насінневій лабораторії перед їх покриттям захисно-стимулюючими речовинами.

Повна обробка насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами на підприємстві забезпечується в кількісному та якісному стані тільки технологічно. Для контролю перевірки повноти покриття насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами, ВАТ «Буринський насінневий завод» в 2001 році два рази, направляв проби протруєного насіння в спеціальну лабораторію м. Київ. Результати аналізів задовільні.

Для захисту сходів насіння цукрових буряків від шкідників та хвороб, насіння обробляють інсектицидом - адіфур та фунгіцидом - сульфакарбатіон. Для підвищення якості цукрових буряків застосовується бетастимулін. Всі ці пестициди входять в Перелік дозволених до використання в Україні.

На адіфур та сульфакарбатіон на ВАТ «Буринський насінневий завод» є сертифікати якості хімічних засобів захисту рослин, які видані Ужгородською пограничною контрольно-токсилогічною лабораторією.

Протруєне насіння цукрових буряків пакується в 4-х шарові паперові мішки. Зберігається насіння цукрових буряків в сухому неопалюємому складському приміщенні в штабелях, роздільно по сортах, гібридам та фракціям.

На час перевірки, біля штабелю був відсутній прикріплений штабельний ярлик з відміткою номера партії, року врожаю, сорту, вологості, схожості насіння, часу надходження на зберігання, терміни перекладки мішків, відбору проб на аналіз та їх результатів.

Якість насіння цукрових буряків гібрида Український ЧС-70, категорії РН в лютому 2000 року перевірялась Конотопським відділом Сумського ДЦСМС. Перевірена партія насіння цукрових буряків гібрида Український ЧС-70, категорії РН не відповідала вимогам ГОСТ 10882-98 «Семена односемянной сахарной свеклы. Посевные качества. Технические условия» по маркуванню.

Виявлені недоліки в метрологічному забезпеченню виробництва. Не проводився контроль повноти покриття насіння цукрових буряків захисно-стимулюючими речовинами в спеціальній лабораторії, згідно вимог п. 4.2 Інструкції по обробці насіння цукрових буряків ЗСР. По результатам перевірки ВАТ «Буринський насінневий завод» були розроблені коригуючи заходи по усуненню виявлених недоліків. Після усунення виявлених недоліків та повторної перевірки ВАТ «Буринський насінневий завод» був виданий дозвіл на реалізацію забороненої партії продукції. [4; 18]

1.2 Технологічний процес виробництва

Основна сировина на заводі - насіння цукрового буряка. Додаткова сировина - інсектициди (ТМТД, АДІФУР, ФУРАДАН), фунгіциди (ТАЧИГАРЕН, СУЛЬФОКАРБАТІОН).

Матеріально-технічна база спроможна переробити насіння цукрових буряків, яке б задовольнило потреби в насінні більше половини бурякосіючих господарств України. В заводі установлено імпортне технологічне обладнання Шведської фірми «Камас», а також обладнання з Італії, Німеччини, яке виконує слідуючи технологічні операції.

Основні технологічні процеси:

1. Прийом сировини і її аналіз.

Насіння цукрового буряка привозять вна ВАТ «Буринський насінневий завод» залізницею та автотранспортом.

2. Очистка насіння.

При попередній очистці насіння відбираються суміші(стеблі) і насіння великих розмірів (більше 0,6 мм.).

Очистка відбувається на повітряному сепараторі марки «Сі 70». Відходи очистки збирають в бункери.

3. Сушка.

При цьому технологічному процесі насіння підсушується і частково звільняється від пилі. Сушка відбувається на двох сушильних агрегатах, які працюють паралельно.

4. Повторна очистка.

При повторній очистці насіння розділяють на фракції і очищують від стеблів та важких сумішей. Очистка проводиться на сепараторах марки» FA 1500 відходи збираються в бункера.

5. Вирівнювання.

При вирівнюванні змішують насіння різних господарств для отримання більш вирівняного по якості кінцевого продукту.

6. Калібровка.

При калібровці насіння проходить подальше розділення по фракціям. Калібровка проводиться на машинках марки «FB 1500».

7. Шліфування.

При шліфуванні насінню придається кулеобразна форма і знищується мяк частина оболочки. Шліфування відбувається на машинах марки «SKAIE»

8. Аналіз.

Аналіз проводять для перевірки якості отриманого при виробництві висівного матеріалу. При негативних результатах аналізу насіння переробляють повторно.

9. Протруєння.

Протруєння проводять для надання проросткам і сходам цукрового буряка тимчасової токсичності для шкідників, які знаходяться в грунті. Пройес протруєння складається із слідуючи технологічних стадій:

· Приготування суспензії;

· Протруєння висівного матеріалу.

10. Розфасування і упаковка насіння.

11. Розфасування і упаковка насіння в мішки здійснюється апаратом марки «Адіка». Далі насіння направляється на склади.

12. Відпуск на посів бурякосіючим господарствам, фірмам та організаціям.

Замовник пред'являє слідуючи документи на насіння:

· товаротранспортні накладні;

· сертифікат якості,

а з 2000 року замовник надає документи про надходження насіння:

· атестат на еліту чи базове насіння;

· акт апробації насінників завірений печаткою районної насіннєвої інспекції;

· паспорт-патент господарства на право займатися насінництвом.

Після отримання сертифікату на якість насіння сировини головний технолог вивчає його і складає наряд на подачу насіння на виробництво. В наряді вказується сорт, гібрид, строк переробки, номер партії, місто вирощування насіння, заносяться всі якісні показники, форму і розмір решіт як верхніх так і нижніх на всі технологічні машини, режим роботи повітряних колонок, наявність відсотка виповненого насіння в очищеному насінні, а також в відходах виповненого насіння при роботі пневмостолів.

1.3 Еколого-економічна оцінка природоохоронної діяльності

управління виробництво природоохоронний технологічний

Інтенсивний розвиток народного господарства зумовив виникнення проблеми захисту навколишнього середовища від промислового забруднення.

Охорона навколишнього середовища від забруднення промисловими відходами являється частиною соціальної і державної задачі охорони природи, яка включає в себе комплекс взаємозв'язаних заходів, які направлені на забезпечення необхідної чистоти повітряного басейну, а також відповідальність за порушення законодавства про охорону атмосфери.

Обробка насіння цукрового буряка супроводжується значним пилевиділенням. Згідно про проектування млинів комбікормових і насіннєвих заводів», встановлено, що запилене повітря перед виходом в атмосферу повинне бути очищене від пилу.

Для ефективної очистки повітря системи очистки мають двослідчату очистку. По-перше встановлюють циклони і по-друге рукавні фільтри ГЧ-ІБФМ.

Згідно паспортизації, очисні системи працюють згідно технічних характеристик з ефективністю очистки від 80,1% до 99%.

Із 86 джерел - 77 оснащені аспірацій ним устаткуванням, із них 22 мають двохсхідцеву очистку. У відділенні протруювання насіння встановлені гідро фільтри ЦВП, які забезпечують затримання інсектицидів.

У ВАТ «Буринський насінневий завод» є резерви по зниженню валових викидів і забруднюючих речовин з 01.07.91 р. ввели ГОСТ 28166-89 на поступаюче на обробку насіння. Згідно Госту счистота насіння не повинна бути нижчою 94%. В зв'язку з покращанням якості поступаючої сировини знизяться нагрузки на технологічне устаткування, системи аспірації і, як наслідок, зменшаться валові виходи забруднюючих речовин по підприємству. Також передбачено зниження викидів за рахунок покращання якості поступаючої продукції на 20%.

Для зниження виходу забруднюючих речовин в атмосферу в ВАТ «Буринський насінневий завод» проводяться слідуючи заходи:

1. по циклонам:

- герметизації;

- установлення повного комплекту ременів;

2. по фільтрам:

- герметизація;

- заміна зношених рукавів;

- регулювання струшуючого механізму;

- очистка рукавів фільтра від пилу;

- позбутися підсосу повітря.

3. по вентиляторам:

- очистка лопаток від пилу;

- позбутися підсосу повітря.

4 По повітреходам:

- герметизація фланцевих з'єднань;

- заміна деформованого повітрехода;

- герметизація збірного колектора.

Згідно з вимогами підприємство повинне організувати систему контролю за виконанням вимог щодо установлених нормативів ПДВ.

Контроль здійснюється згідно методик по визначенню концентрацій забруднюючих речовин в промислових викидах.

В ВАТ «Буринський насіннєвий завод» два рази на рік проводять заміри виходу забруднюючих речовин в атмосферу спеціалізованим пусконаладним управлінням «Оргхарчпром».

Що стосується нормативів ПДВ, то вони встановлюються на рівні фактичних викидів, це пояснюється відсутністю перевищень ПДК забруднюючих речовин, які надходять в атмосферу із джерел насіннєвого заводу. [9; 22-26]

Охорона природного середовища це складна проблема, вирішувати яку потрібно з допомогою правових економічних та інших методів, які будуть ефективними, лише взаємо доповнюючи один одного. При цьому вирішальним є вдосконалення саме форм виробничих відносин, економічних методів управління. Економічні методи - це методи, використання яких забезпечує досягнення поставленої мети шляхом впливуна економічні інтереси.

Підприємства потребують стимулювання діяльності, спрямованої на охорону природи.

Економічні стимули, які могли б змусити підприємства турбуватися про охорону природи і зменшення збитків, поки що недостатньо, але ці кошти спрямовувати на охорону природи підприємствам невигідно, оскільки в результаті їх проведення підвищується собівартість виробництва продукції, зростає обсяг основних фондів. [12; 3]

Водночас багато очисних споруд перевантажені, стоки перебувають у незадовільному стані, відбувається їх змішування з різними шкідливими речовинами, що призводить до синергізму і заважає очищенню. Необхідним є загальне підвищення культури виробництва, поліпшення збереження сировини і матеріалів, правильна експлуатація устаткування.

Слід виявити зв'язок між збитками від забруднення навколишнього середовища і забруднювальною діяльністю підприємства. Важливо визначити гранично допустимі викиди, за перевищення яких підприємства і його керівники повинні нести матеріальну відповідальність.

Для підприємства гранично допустимий викид - набагато конкретніша норма, ніж гранично допустима концентрація, джерелом якої може бути забруднення середовища з різних підприємств.

Плата за забруднення, що знімається з підприємства повинна бути такою, щоб спонукати його до повного використання як коштів, що виділяються централізовано, так і коштів самого підприємства. Зменшення забруднення середовища повинно бути визнаним підприємством до тих пір, поки викликані цим витрати будуть меншими від прати за забруднення. Отже, плата за забруднення природного ресурсу повинна бути досить високою, виходячи зі збитків, які завдаються народному господарству. Щоб забезпечити ефективність природоохоронної політики більшу увагу слід приділити орієнтації економічних інтересів природокористувачів на охорону і раціональне використання природних ресурсів. У цьому випадку усувається суперечність між відомчим підходом окремих підприємства інтересами всього суспільства, також відносин в природокористуванні піднімаються на рівень, що відповідає вимогам розвинутого суспільства.

Стимулювання є засобом пробудження інтересів, формою реалізації економічних відносин між людьми в процесі виробництва і розподілу матеріальних благ, сукупність розроблюваних суспільством заходів і засобів щодо приведення у відповідність результатів виробництва і винагороди.

Штрафні санкції не вирішують проблем підприємствам часто вигідніше платити штрафи, ніж споруджувати очисні споруди, оскільки суми штрафів покриваються фінансуванням з державного бюджету і не позначаються суттєво на показниках роботи підприємств. Бачимо, що підприємства потребують стимулювання діяльності спрямованої на охорону природи.

Контроль за станом повітря робочої зони і стічних вод відділень протруювання, а поблизу заводів - атмосферного повітря, води, водоймищ, ґрунту здійснюється органами державного санітарного нагляду.

При будь-яких змінах в технологічних процесах (зміна устаткування, зміна режимів роботи), а також після аварійних ситуацій слід проводити позачерговий аналіз повітря робочої зони, стічних вод, а також інструктаж обслуговуючого персоналу по питанням вимог безпеки.

Устаткування відділень протруювання систематично оглядається, ремонтується і налагоджується в установленому порядку.

Для запобігання отруєння пестицидами людей і тварин, а також подання пестицидів у харчові продукти, фураж, повітря, водоймища і ґрунту необхідно суворо дотримуватись вимог безпеки, встановлених Державними санітарними правилами «Транспортування, зберігання та застосування пестицидів у народному господарстві».

Контроль за вмістом пестицидів у повітрі у виробничих приміщеннях цехів протруєння насіння і факелах виходу повітря із аспіраційних систем цехів здійснюється згідно ГОСТ 12.1.005.88.

Кожен працюючий з пестицидами при обробці насіння, згідно з ГОСТ 12.4.011-75 повинен бути забезпечений комплектом засобів індивідуального захисту, який складається з комбінезона і шолому, гумових рукавиць, нарукавників з плівкових матеріалів, фартуха прогумованого, респіратора РУ-60. Час захисної дії патрона 32 години. З метою контролювання часу використання патронів ведуть спеціальний журнал. При появі запаху під респіратором патрон міняється негайно.

Забороняється зберігати індивідуальні засоби і змінний одяг у приміщенні де зберігаються пестициди, а також брати їх додому. Спецодяг повинен бути вичищений від пилу.

Компоненти захисно-стимулюючої суміші слід зберігати в спеціальному складі, обладнаному протяжно-витяжною вентиляцією.

Обробку насіння проводять в ізольованому приміщенні, обладнаному приточно-витяжною вентиляцією. Обмін повітря за годину повинен бути не менш ніж 10-ти кратний. Додатково до основної обладнується аварійна загально обмінна вентиляція, що забезпечує 10-кратний обмін повітря на годину.

Аспірацій на система відділення обробки ізолюється від загальнозаводської вентиляційної системи. Повітря, яке надходить з неї в атмосферу а також стічні води цеху, відділення, пункту обробки підлягають очищенню від пестицидів.

Місце і висота викиду очищеного повітря, а також порядок спуску знешкоджених стічних вод узгоджується з органами державного санітарного огляду.

Після кожної зміни по обробці насіння захисно-стимулюючими речовинами насіння, що розсипалось зневажують в спеціальних бетонних траншеях, розміщених на відстані 200 м від житла і виробничих будівель.

Для знешкодження насіння засипають в траншеї шаром 25-30 см і рівномірно покривають кальцитовою содою шаром 10 см. За допомогою розпилювача суміш ретельно зволожують. Потім в траншею засипають другий шар насіння висотою 25-30 см. І його рівномірно покривають порошкоподібним хлорним вапном товщиною 5 см. Після кожної загрузки траншеї закриваються кришкою з бетону чи заліза.

Періодично (1-2 рази на місяць) з траншеї відбирають проби суміші для визначення залишків інсектицидів, фунгіцидів, при їх відсутності знешкоджений матеріал вилучають з траншеї механізованим способом і вивозять на звалище. Орієнтований час знешкодження 3-4 місяці.

Після закінчення робіт по протруюванню насіння проводять знезараження виробничих і складських приміщень, машин і устаткування шляхом механічної очистки їх від препаратів, пилу, решток обробленого насіння.

Стічні води знезаражують за допомогою озонування на спеціальній установці, яка встановлюється в цеху протруєння, згідно технології розробленої ІКХХВ НАНУ.

Оброблене насіння зберігається в окремих відсіках насіннєвих складів, оснащених приточно-витяжною вентиляцією з кратністю обміну повітря один раз на годину згідно СНИП 2.04.05-91. Контроль за вмістом пестицидів в повітрі здійснюється згідно ГОСТ 12.1.005.88.

Паперові мішки та іншу тару з-під обробленого насіння спалюють у полі на відстані не менше 1000 м. (з підвітряного боку) від населених пунктів, ферм і місць перебування людей.

Оброблене насіння ЗСР забороняється висівати на площах, що мають ухил більше 2-х градусів і знаходяться близько біля водоймищ (до 2 км).

Враховуючи це, працівники відділу захисту рослин Інституту цукрових буряків УААН постійно працюють над інструкціями по захисту навколишнього середовища від дії нових препаратів [4; 16].

2 Структура управління підприємством

2.1 Організаційна структура

управління виробництво природоохоронний технологічний

Підприємство здійснює свою діяльність на підставі статуту зареєстрованого рішенням Виконавчого комітету Буринської районної ради народних депутатів від 20.09.1995 р. [Дод. 1].

Згідно установчих документів статутний фонд ВАТ «Буринський насіннєвий завод» зареєстрований в розмірі 7651270 гривень, поділений на 30605080 штук простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна.

Загальні збори обирають голову правління. Голові правління підпорядковуються. Голові правління підпорядковуються:

- планово - економічний відділ;

- бухгалтерія;

- служба експлуатації, ремонту та технічного обслуговування обладнання;

- служба розробки технологічних режимів та контролю за технологією виробництва;

- відділ кадрів;

- юрист;

Планово-економічний відділ-здійснює економічне планування і комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства.

Бухгалтерія-здійснює облік господарських засобів підприємства і контроль за їх раціональним використанням.

Служба експлуатації, ремонту та технічного обслуговування обладнання - здійснює контроль за справністю обладнання, за правильністю його використання, а також за впровадженням новітніх технологій в роботі обладнання.

Служба розробки технологічних режимів та контролю за технологією виробництва-здійснює контроль за технологією виробництва, розробляє технологічні режими.

Відділ кадрів - робота по добору й розстановки кадрів, організація системи обліку і аналізу використання кадрів підприємства.

Юрист-забезпечення дотримуватися законності договірної дисципліни на підприємстві.

Служба експлуатації, ремонту та технічного обслуговування обладнання поділяється на:

- відділ оплати праці-організація роботи по покращенню організації праці, управління виробництвом, форм і систем заробітної плати, матеріального стимулювання.

- відділ головного енергетика-організація і контроль за оснащенням виробництва тепловою і електричною енергією, за правильною експлуатацією і ремонтом енергетичного обладнання і засобів зв'язку підприємства.

- відділ охорони праці-підготовка і організація робіт по складанню здорових і безпечних, по попередженню нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, пожеж на виробництві, а також проведенню робіт, умов праці організація робіт і контроль по зменшенню шкідливої дії виробництва на зовнішнє середовище.

- транспортний цех-здійснення перевезень готової продукції і сировини.

- господарський відділ - займається забезпеченням якісної роботи всіх ланок заводу

- відділ головного енергетика - організація і контроль за оснащенням виробництва тепловою та електричною енергією, за правильною експлуатацією і ремонтом енергетичного обладнання і засобів зв'язку підприємства.

- метрологічна служба - контроль покриття насіння цукрових буряків захистно - стимулюючими речовинами.

Служба розробки технологічних режимів та контролю за технологією виробництва:

- цех по переробці протруювання та випуску насіння цукрових буряків;

- цех вантажно-розвантажувальних робіт;

2.2 Структура управління підприємства

Структура управління ВАТ «Буринський насіннєвий завод «- це лінійно штабна структура, тобто структура яка містить у собі спеціально створені при лінійних керівниках підрозділи, що не наділені правом прийняття рішень і керівництва яким-небудь нижчим підрозділом. [2; 37]

На чолі підприємства ВАТ «Буринський насіннєвий завод «стоїть голова правління, який обирається загальними зборами. Всі служби і відділки підприємства являються підзвітними голові правління. Голові правління підпорядковуються головний економіст, головний бухгалтер, головний інженер, головний технолог, завідуючий відділом кадрів, юрист.

Головний економіст - економічне планування і комплексний аналіз виробничо-господарської діяльності підприємства.

Головний бухгалтер - здійснює облік господарських засобів підприємства і контроль за їх раціональним використанням.

Головний інженер - організація і контроль за оснащенням виробництва тепловою та електричною енергією, за правильною експлуатацією і ремонтом енергетичного обладнання і засобів зв'язку підприємства. Головному інженеру звітують:

- завідуючий відділом заробітної плати;

- головний механік;

- начальник ремонтно-будівельного цеху;

- інженер по охороні праці;

- головний енергетик;

- головний метролог;

- начальник транспортного цеху;

Головний технолог - організовує роботу по технологічній підготовці основного виробництва з метою організації робіт по технологічній підготовці основного виробництва з метою забезпечення стійкості технологічних процесів, режимів по показникам продуктивності, надійності безпеки та якості. Головному технологу звітують:

- начальник цеху по переробці, протруювання та випуску продукції;

- начальник цеху вантажно-розвантажувальних робіт та зберігання насіння;

Завідуючий відділом кадрів - робота по добору й розстановки кадрів, організація системи обліку і аналізу використання кадрів підприємства.

Юрист-забезпечення дотримання законності договірної дисципліни на підприємстві.

2.3 Аналіз основних показників діяльності підприємства

Таблиця 2.1 Основні показники діяльності ВАТ «Буринський насінневий завод»

Показники	Роки	2004/ 2000
	2000	2001	2002	2003	2004
1. Вартість ВП, т.грн. 1. Чистий прибуток (збиток), т. грн. 2. Собівартість виробленої продукції (робіт, послуг). т. грн. 3. Рівень рентабельності 4. ВП в розрахунку на 1 середньорічного працівника	3100 -7270 3141 -231,5 15,9	3380 -6613 1898 -348,4 21,5	3826 -1452 2683 -54,1 26,7	2099 -1400 1908 -73,4 25,9	2066 -1319 2066 -63,8 34,4	66,6 18,1 65,8 27,6 216,3

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити наступний висновок: вартість ВП на 2004 рік зменшилась на 33,4%. У порівнянні з 2000 роком; чистий прибуток (збиток) зменшився і на 2004 рік склав -1319т. грн., що на 81,9% менше у порівнянні з 2000 роком, це можна пояснити зменшенням об'єму виробництва.

Собівартість за дослідувальний період зменшилась і на 2004 рік склала 2066 т. грн., що на 34,2% менше у порівнянні з 2000 роком.

Рівень рентабельності на 2004 рік - (-63,8), що свідчить не про високий рівень прибутковості, а про збитковість підприємства. Витрати зменшувались не такими швидкими темпами як доходи, тому погіршилися показники рентабельності.

Період з 2000 по 2004 рік характеризується збитковою роботою, пов'язаною з різким спадом об'ємів виробництва.

Із аналізу бачимо, що зменшився об'єм виробництва.

Можна запропонувати наступні заходи:

· Маркетингові обслідування в пошуках ринків збуту продукції. Тобто рентабельність можна забезпечити не переробкою великого асортименту продукції, а відношенням продукції і її запитом.

· Провести рекламу.

Стан взаємовідносин ВАТ «Буринський насінневий завод» з споживачами

Основними споживачами продукції ВАТ «Буринський насіннєвий завод» є бурякорадгоспи Сумської, Полтавської та Харківської областей.

Розглянемо основних споживачів продукції в розрізі по цукровим заводам та об'єми реалізації, виявимо найбільш суттєвих покупців

Таблиця 2.2. Основні споживачі насіння цукрових буряків та об'єми реалізації

Цукрові заводи	2002 р.	2003 р.	2004 р.
	реалізовано	реалізовано	реалізовано
	к-ть. ц	на тис. грн.	к-ть. ц	на тис. грн.	к-ть. ц	на тис. грн.
Сумська область, всього: ТОВ «Сумиагроцукор» Буринський Півненківський Вирівський Сумсько-Степанівський Низівський Полтавська обл. Всього Цукровик Полтавщини ВАТ «Лохвицький цукровий завод» Київська обл. ЗАТ «Цукорімпекс» Харківська обл. ВАТ «Підсереднє»	202 82 103 217 97 204 88 348 216	101 41 51,5 108,5 48,5 102 44 174 108	197 80 99 203 78 186 56 256 213	98,5 40 49,5 101,5 39 93 28 128 106,5

Аналізуючи дані таблиці бачимо, що найпотенційнішими споживачами

продукції ВАТ «Буринський насіннєвий завод» лишаються цукрові заводи Сумської та Полтавської областей. Найбільш суттєвими покупцями в Сумській області є такі цукрозаводи: Буринський, Півненківський, Вирівський, Сумсько-Степанівський.

Суттєвими споживачами продукції є ЗАТ «Цукорімпекс», ВАТ «Підсереднє.

Що стосується інших областей, то найбільше продукції реалізується на інші цукрові заводи.

В останні роки географія збуту продукції значно знизилась, так як порушені багаторічні зв'язки с багатьма цукровими заводами та господарствами із-зі їх неплатоспроможності і віддаленості.

На жаль соціально-економічна криза вплинула як на сільське господарство в цілому, так і на цукрову промисловість. Вдвічі скоротились посівні площі під цукровими буряками, в 1,5 рази середня врожайність коренеплодів і, як наслідок, у три рази зменшилось виробництво цукросировини та в 3,5 рази виробництво цукру в цілому по Україні. Вирощування цукрових буряків, яке раніше було високоефективним, наблизилося до критичної межі. [5; 65]

Про результати аналізу фінансово-господарської діяльності та фінансовий стан ВАТ «Буринський насіннсвий завод» за 2000 рік

Фінансово-господарська діяльність ВАТ «БуринськиЙ насіннєвий завод» у 2000 році, стосовно показників виробництва, характеризується зниженням обсягів чистого доходу від реалізації продукції з 5033 тис. гри. у першому, до 1049,0 тис. грн. у четвертому кварталі 2000 року і відповідним зниженням прибутку з 606,0 тис. гри. до 39,0 тис. грн.

У другому та третьому кварталах мали місце значні коливання фінансових результатів діяльності підприємства.

Головним чином вказані коливання фінансових результатів, падіння чистого доходу та прибутку пов'язані з сезонним характером виробництва заводу, але суттєве падіння вищевказаних обсягів сталося і порівнянні з середньо квартальним й аналогічними показниками за 1999 рік і в цілому у 2000 році порівняно з 1999. [13; 11]

Показники	Середньо-квартальні значення за 1999 рік	1-й квартал 2000 р.	2-й квартал 2000 р	3-й квартал 2000 р	4-й квартал 2000 р
ЧИСТИЙ ДОХОД	7493	5033	2795	13	1049
Собівартість реалізованої продукції	5466	4427	1598	108	1010
Валовий прибуток	2027	606	1197		39
Збиток				95
Адміністративні витрати та витрати на збут	463		761	146	231
Інші операційні витрати	20,5		21	3	6933
Прибуток	1545	606	416

Чистий доход (виручка) від реалізації за 1999 рік - 29973,0 тис. грн. За 2000 рік - 8890,0 тис. грн

Прибуток за 1999 рік 8108,0 тис. грн

за 2000 рік 1747,0 тис. грн

Тобто рівень чистого доходу у 2000 році становить лише 29,7% від рівня 1999 року, відповідно рівень прибутку - лише 21,5%.

В той час адміністративні витрати та витрати на збут зменшились не так значно: рівень цих витрат у 2000 р. становить 61,5% від витрат 1999 року.

Динаміка абсолютних показників ВАТ «Буринський насіннєвий завод» в 2000 р

Окремо треба відзначити, що до загального збитку за 2000 рік у сумі 6346,0 тис. грн. призвело відображення у складі інших операційних витрат списаної простроченої дебіторської заборгованості згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку (щодо якої є впевненість у непогашенні) в сумі 6410,0 тис. грн. та відображення суми 357,0 тис. грн. дисконту по проданому векселю, але такі операції не є типовими для діяльності підприємства і мають виключний характер, тому, робити висновок про збитковість діяльності підприємства у 4-у кварталі та в цілому за 2000 рік було б неправильно.

Структура операційних витрат (тис. грн.)

Найменування витрат	Середньо квартальні значення за 1999 рік	1-й-квартал 2000 р	2-й квартал 2000 р	3-й - квартал 2000 р	4-й квартал 2000 р
Матеріальні затрати	2170,5	603	1008	13	1624
Витрати на оплату праці	143,75	124	188	235	54
Амортизація	244,25	176	138	56	215
Інші витрати	175,5	35	95	39	13

Аналіз динаміки операційних витрат та їх структури показує, що в цілому за 2000 рік порівняно з 1999 роком витрати, як і доходи, значно скоротилися і рівень їх від рівня 1999 р. складає 28,1%. В тому числі найбільше скоротився рівень матеріальних витрат - до 17,8% рівня цих витрат у 1999 році. Це пов"язано з переходом на давальницьку схему роботи.

В той же час витрати на оплату праці дещо зросли - з 575,0 т.грн. у 1999 до 601,0 т. грн. у 2000 році.

Значні коливання витрат по кварталам зумовлені, головним чином, сезонним характером виробництва, яке більшою частиною відбувається у першому півріччі кожного року.

Стосовно структури витрат, треба відзначити, що специфіка виробничої діяльності підприємства така/що 50-80% загальних обсягів витрат становлять матеріальні витрати. [13; 9]

Значну частку у структурі інших операційних витрат за 2000 рік на підприємстві склали витрати на вихідну допомогу при скороченні персоналу -115.4 тис. гри. Як резерв зменшення непродуктивних накладних витрат на підприємстві слід відзначити збитки в сумі 48,0 тис. грн. від утримання житлового фонду.

Аналіз показників рентабельності

У зв'язку з тим, що витрати зменшувались не такими швидкими темпами як доходи, показники рентабельності погіршилися. Це стосується як рентабельності виробництва (відношення суми прибутку до собівартості реалізованої продукції (наданих послуг), активів (відношення суми прибутку до середньої вартості оборотних активів за звітний період), рентабельності, продажів (відношення прибутку до величини доходу (виручки) від реалізації продукції (послуг), так і рентабельності підприємства в цілому (відношення чистого прибутку до оподаткування до всієї суми витрат по підприємству).

Найменування показника	1999 рік	2000 рік	Відхилення
Рентабельність виробництва	37,1	24,5	-12,6
Рентабельність активів	22,9	5,6	-17,3
Рентабельність продажів	27,1	19,7	-7,4
Рентабельність роботи підприємства в цілому	25,9	5,0	-20,9

Падіння рентабельності роботи підприємства в цілому на 20,9 пунктів не можна вважати фактом, що достовірно свідчить про погіршення роботи підприємства у 2000 році у зв'язку з вищевказаним списанням дебіторської заборгованості щодо якої є впевненість у неповерненні, та відображенням дисконту по векселю.

Негативно вплинув на відносини з бюджетом факт зменшення підприємством податкових зобов'язань у зв'язку із списанням дебіторської заборгованості - згідно з податковим законодавством, податкові зобов'язання по безнадійній заборгованості можна зменшувати тільки тоді, коли минув термін позовної давності по вказаній заборгованості, а, фактично, термін розрахунків підприємством був продовжений шляхом складання додаткових угод.

Аналіз показників фінансової стійкості

Показники фінансової стійкості відображають ступінь залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування. Так коефіцієнт фінансової незалежності показує частку власних пасивів у загальній їх сумі (валюті балансу), тобто відображає, наскільки всі активи покриті власними джерелами фінансування. Значення цього показника зросло з 0,766 у 1999 до 0,887 у 2000 році. Це сталося у зв'язку із збільшенням суми нерозподіленого прибутку на кінець 2000 року та зменшенням поточних зобов'язань з т.ч. по розрахункам з бюджетом. позабюджетними фондами та поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями. [9; 22]

З причин, головним чином, незалежних від підприємства, за останні роки сформувалися значні суми дебіторської заборгованості (головним чином заборгованість цукрозаводів за насіння цукрових буряків) питання погашення цієї заборгованості вирішуються дуже повільно і важко, але на протязі 2000 року ця заборгованість скоротилася з 13891,0 тис. грн. до 10869,0 тис. гри., тобто на 21,8%. Протягом 2000 року збільшився розмір робочого капіталу (різниця загальною сумою оборотних активів та сумою поточних зобов"язань) який є одним з показників платоспроможності підприємства та при зростанні свідчить про можливість розширення діяльності та інвестування.

1999 р. 23364,0 тис. грн.

2000 р. 25688,0 тис. грн.

Про уповільнення виробничої діяльності свідчить і зростання частки запасів у загальному розмірі робочого капіталу (показник маневровості робочого капіталу) - з 0,129 у 1999 до 0,174 у 2000 році. Зменшення значення показника обіговості оборотних активів (відношення суми чистого доходу до середнього значення суми оборотних активів) з 0,847 до 0,283 у 2000 році також свідчить про негативну тенденцію уповільнення діяльності.

Коефіцієнт фінансової стабільності характеризує співвідношення власних та позикових коштів. Нормативне значення цього показника більше 1. Значення цього коефіцієнта також зросло з 3,27 у 1999 до 7,88 у 2000 році, і це зростання також пояснюється збільшенням суми нерозподіленого прибутку та зменшенням суми поточних зобов'язань. [13; 10]

Відповідно з 0,234 у1999 до 0,113 у 2000 році зменшився коефіцієнт банкрутства, який відображає питому вагу всієї суми заборгованості підприємства у загальній сумі валюти балансу.

Динаміка та структура поточних зобов'язань

В структурі поточних зобов'язань, загальна сума яких, у 2000 році зменшилась з 9850,0 тис. грн. до 3876,0 тис. гри. (тобто на 60,6%) домінують зобов'язання по розрахунках з бюджетом -86,8%, розрахунки з учасниками - 5,8%. Банківськими кредитами у періоді, що аналізується, завод не користувався.

Платоспроможність підприємства характеризується в тому числі і показниками ліквідності. Коефіцієнт загальної ліквідності (відношення загальної суми поточних активів до суми поточних зобов'язань) показує загальну забезпеченість підприємства обіговими коштами для ведення господарської діяльності та здатність підприємства своєчасно розраховуватись по своїм поточним зобов'язанням. Значення цього коефіцієнта також збільшилось з 3,37 у 1999 до 7,65 у 2000 році, це сталося також завдяки суттєвому зменшенню суми поточних зобов'язань у 2000 році.

Про результати аналізу фінансово-господарської діяльності та фінансовий стан ВАТ «Буринський насіннєвий завод» за 2002-2004 рік

Протягом періоду, що аналізується, на підприємстві спостерігається падіння обсягів виробничої діяльності, зниження сум прибутку, показників рентабельності, обіговості оборотних активів.

Підприємством ці явища пояснюються переходом на давальницьку систему роботи при якій значно скорочується питома вага матеріальних витрат та розміри доходу.

Збільшення розміру витрат на оплату праці пояснюється виплатами, пов'язаними із скороченням персоналу, і тим, що замість позавідомчої на підприємстві введена власна охорона.

3. Аналіз ефективності структури

Структура управління ВАТ «Буринський насіннєвий завод» на сьогоднішній день не є досить ефективною структурою. Вона почала формуватися з 1964 року, тобто з самого початку заснування насіннєвого заводу. Зокрема слід зауважити, що до початку 90-х років дана структура управління була досить ефективною, адже розроблялась саме для насіннєвої галузі і зокрема для цього заводу. Але за останні роки ця ситуація докорінно змінилася.

Підприємство з кожним роком зменшує свій обсяг виробництва. Якщо в 1988 році за сезон випускалося 10 тон насіння, то зараз спостерігається зменшення випуску майже в 2 рази, тобто 4-5 тон. З кожним роком показники погіршуються, оскільки постійно зменшується кількість споживачів, які зацікавлені у придбанні високоякісного насіння. Ця ситуація спостерігається не тільки на ВАТ «Буринський насіннєвий завод» а і на інших підприємствах. Загалом в Україні є біля 150 цукрових заводів (40-з яких порізані на металобрухт). Їхня потужність майже в тричі більша ніж потреба України в цукру. На сьогодні існує виробництво на рівні 1.8 млн. тонн, а потужності дозволяють виробляти більше 5 млн. тонн цукру, крім того є найродючіший ґрунт, на якому можливо вирощувати великий врожай цукрового буряку. [7; 4]

Але насіннєві заводи завантажені тільки на третину, тому що виробляють стільки насіння, скільки можуть придбати його споживачі з вище вказаних причин.

Перевиробництво, яке з'явилося відразу після втрати зовнішніх ринків, швидко замінилося дефіцитом: ніхто не хотів вирощувати буряк, на який не було попиту. В кінці кінців ціною втрати 500 тисяч робочих місць і мільярд бюджетних гривень, цукрова галузь пристосувалась до потреб внутрішнього ринку, і виробництво залишилося на рівні 1.8 млн. тонн цукру в рік - саме стільки необхідно для забезпечення потреб України.

Постає запитання чи можливо змінити ситуацію? Як стимулювати вирощування буряку і запустити цукрові заводи України на повну потужність? В сучасному світі щось виробити - це не проблема. Проблема продати продукцію. Тому в першу чергу потрібно шукати нові ринки збуту. Це може бути як Росія, так і інші країни СНД. Для цього потрібні серйозні зусилля керівництва нашої держави. По-перше заборона імпорту цукру-сирцю, зокрема по давальницьким схемам. По-друге-необхідно відроджувати насіннєві господарства і заводи, адже без створення найсучасніших гібридів і проектних організацій підвищення урожайності і цукристості галузь не досягне рентабельності і прибутковості. Необхідно забезпечити належне фінансування різноманітних науково-дослідницьких і проектних організацій для ефективного наукового забезпечення галузі, а також провести переатестації і ліцензування насіннєвих господарств, і насіннєвих переробних підприємств всіх форм власності.

Враховуючи, що 80% в собівартості цукру складає цукровий буряк, держава повинна створювати всі умови і сприяти отриманню довгострокових кредитів безпосередньо виробникам цукрової сировини. Таким чином виробники сировини зможуть закупити технологічні високопродуктивні машини, обладнання, паливо-мастильні матеріали, хімічні засоби захисту рослин та мінеральні добрива.

Всі ці заходи повинні стимулювати розвиток вітчизняної цукрової галузі. Ріст виробництва буряку обов`язково відобразиться на зниженні їх собівартості. Адже сьогодні собівартість завищена через те що, заводи не працюють на повну потужність - при нормі роботи 90 днів в рік сировини вистачає лише на 40-50 днів повноцінної роботи. Крім того обладнання заводів зношене на сьогоднішній день на 60-70%, що призводить до значних втрат продукції при переробці а це призводить до суттєвого підвищення її ціни. Розвиток цукрової галузі дозволить обновити основні фонди, запровадити нові технології вирощування, збільшити урожайність цукрового буряка, зменшити витрати, знизити собівартість цукру. Також повинен існувати зв`язок «село-машинобудування», оскільки використання нових бурякозбиральних комбайнів та механізмів призведе до зменшення втрат врожаю а збільшення прибутку селян в свою чергу дозволить їм закупати нову техніку.

Коли держава відновить цукрову промисловість, а керівництво нашої держави зробить все можливе для того, щоб українському товаровиробнику було вигідно виробляти цукор із власної сировини, тоді попит на продукцію насіннєвих заводів, в тому числі і ВАТ «Буринський насіннєвий завод», значно підвищиться, і якість насіння, яке випускається заводом, значно покращиться, воно стане конкурентоспроможним, а отже, можна буде продавати його не лише на вітчизняному ринку, а і експортувати за кордон.

Внаслідок зменшення обсягів виробництва на ВАТ «Буринський насіннєвий завод «скорочується чисельність робітників, що в свою чергу змінює структуру управління. Тобто цей важливий фактор поступово змінює структуру управління з ефективної на не ефективну.

Скорочення штату працівників, зменшення обсягів виробництва, падіння рівня прибутку, та інших показників підприємства втрата престижу підприємства, свідчить про те, що на ньому існують серйозні проблеми, які вимагають негайного вирішення.

На мою думку слід покращувати якість насіння, створювати нові гібриди і цим самим розвивати галузь. Спочатку треба переконати споживачів, що насіння цього заводу високої якості. Покращення якості продукції дасть змогу підприємству вийти на зовнішні ринки, експортувати продукцію за кордон, тим самим значно розширивши ринки збуту. Будуть задіяні виробничі потужності заводу, що сьогодні не використовуються, а отже, буде укомплектований новий штат працівників, що дасть змогу повернутися до тієї структури управління підприємством, що забезпечувала його ефективне функціонування протягом багатьох років.

Отже, покращення якості продукції і завоювання нових ринків збуту повинні стати пріоритетними напрямками діяльності даного підприємства.

Висновок

Особливість організаційної структури управління, полягає в тому, що в її межах відбувається групування завдань управління і розподіл повноважень за підрозділами, а не окремими особами, тобто розподіляються повноваження, а не влада.

Структура управління ВАТ «Буринський насіннєвий завод «- це лінійно штабна структура, тобто структура яка містить у собі спеціально створені при лінійних керівниках підрозділи, що не наділені правом прийняття рішень і керівництва яким-небудь нижчим підрозділом.

На чолі підприємства ВАТ «Буринський насіннєвий завод «стоїть голова правління, який обирається загальними зборами. Всі служби і відділки підприємства являються підзвітними голові правління. Голові правління підпорядковуються головний економіст, головний бухгалтер, головний інженер, головний технолог, завідуючий відділом кадрів, юрист.

Протягом періоду, що аналізується, на підприємстві спостерігається падіння обсягів виробничої діяльності, зниження сум прибутку, показників рентабельності, обіговості оборотних активів.

Підприємством ці явища пояснюються переходом на давальницьку систему роботи при якій значно скорочується питома вага матеріальних витрат та розміри доходу.

Збільшення розміру витрат на оплату праці пояснюється виплатами, пов'язаними із скороченням персоналу, і тим, що замість позавідомчої на підприємстві введена власна охорона.

Внаслідок зменшення обсягів виробництва на ВАТ «Буринський насіннєвий завод «скорочується чисельність робітників, що в свою чергу змінює структуру управління. Тобто цей важливий фактор поступово змінює структуру управління з ефективної на не ефективну.

Скорочення штату працівників, зменшення обсягів виробництва, падіння рівня прибутку, та інших показників підприємства втрата престижу підприємства, свідчить про те, що на ньому існують серйозні проблеми, які вимагають негайного вирішення.

На мою думку слід покращувати якість насіння, створювати нові гібриди і цим самим розвивати галузь. Спочатку треба переконати споживачів, що насіння цього заводу високої якості. Покращення якості продукції дасть змогу підприємству вийти на зовнішні ринки, експортувати продукцію за кордон, тим самим значно розширивши ринки збуту. Будуть задіяні виробничі потужності заводу, що сьогодні не використовуються, а отже, буде укомплектований новий штат працівників, що дасть змогу повернутися до тієї структури управління підприємством, що забезпечувала його ефективне функціонування протягом багатьох років.

Отже, покращення якості продукції і завоювання нових ринків збуту повинні стати пріоритетними напрямками діяльності даного підприємства

Список джерел використаної літератури