Операційний менеджмент

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Зміни операцій

2. Регулятори операційної діяльності

3. Практична частина

3.1 Формування стратегії виробництва товару

3.2 Особливості стратегій сервісних процесів

3.3 Галузеві особливості операційної функції

Висновок

Список використаної літератури



Вступ

Традиційно прийнято вважати операційний менеджмент чимось зв'язаним головним чином з виробничою діяльністю чи фізичною зміною стану продуктів. Тому найчастіше його визначають так: Операційний менеджмент - це діяльність по управлінню процесом придбання матеріалів, їх перетворення в готовий продукт і постачанням цього продукту покупцю.

Це визначення, на думку багатьох вчених, є занадто узагальненим. Воно містить у собі функцію закупівлі, функцію виробництва і функцію фізичного розподілу, що, хоча і тісно зв'язані з операціями, звичайно вважаються окремими дисциплінами. Ще важливіше те, що дане визначення є обмежуючим, оскільки не допускає яких-небудь інших дій, не зв'язаних з фізичним виробництвом.

Усяка корисна діяльність пов'язана з переробкою чого-небудь. Наприклад, переробкою інформації у фінансовій сфері, видавничому бізнесі в сфері комунікацій. При наданні послуг - перукарських чи медичних - у процесі переробки втягуються навіть покупці.

Операційний менеджмент - це усі види діяльності, зв'язаної з навмисним перетворенням (трансформацією) матеріалів, інформації чи покупців. Операційний менеджмент полягає в ефективному і раціональному управлінні будь-якими операціями. Ступінь участі в них фізичних товарів, по великому рахунку, не важлива. Теорія однаково застосовна як для лікарняної палати або страхової контори, так і для заводського цеху чи фабрики.

Виробничий (операційний) менеджмент - це управління діяльністю, яка відноситься до створення товарів та послуг шляхом перетворення входів (необхідних ресурсів усіх видів) у виходи (готові товари та послуги).



1. Зміни операцій

У системі підприємства розрізняють окремі види діяльності, які розрізняють на виробництво, постачання, транспортування, сервіс.

Виробництво: фізичні матеріали перетворюються на продукти, які продають споживачам. Споживач може використовувати їх для подальших виробничих операцій. Таким чином, ланцюг "отримання сировини - споживач" може бути доволі довгим.

Постачання: діяльність, пов'язана зі зміною права власності на фізичний товар.

Транспортування: діяльність, пов'язана із переміщенням товарів або людей з одного місця на інше, при якому не відбувається жодних фізичних перетворень об'єктів, що переміщуються.

Сервіс: діяльність, пов'язана зі змінами стану споживачів.

Не можна розглядати ці види діяльності окремо, оскільки всі виробники займаються постачанням своєї продукції, що потребує транспортування, і при цьому завжди будуть присутні елементи сервісу.

Для представлення цих видів діяльності використовують тетраедр операцій [4].

Рис. 1.1. Тетраедр операцій

З тетраедра можна побачити, що організацію можна зробити з двох або більше елементів. При цьому жодна організація не розміщується ні на одній з вершин тетраедра, оскільки елемент сервісу є в будь-якому виробництві, постачанні, транспортуванні.

Основні моделі проведення операцій

Моделі для виробництва і поставок.

Модель 1 : Постачальник > Запас > Обробка > Запас > Споживач[4].

Найпростіша модель - коли матеріал від постачальника надходить до системи, переробляється і передається споживачу. Різниця в моделі, через різні способи ведення виробничих запасів.

Запаси в цьому випадку гарантують безперебійну роботу підприємства. Це забезпечує незалежність від постачальників сировини.

Основний недолік - значна вартість зберігання запасів. Модель розповсюджується лише на один асортимент продукції, яка користується постійним попитом.

Модель 2: Постачальник > Обробка > Запас > Споживач[4].

Великі витрати на зберігання запасів змушують організації скорочувати запаси або відмовлятися від них. Підприємство перебуває в залежності від постачальника, але ця залежність частково компенсується запасом у постачальника. Модель дійсна для переробки матеріалів, які швидко псуються (сільськогосподарські товари).

Модель 3 : Постачальник > Запас > Обробка > Споживач[4].

Ця модель прийнятна, коли покупець може чекати на продукцію, за умови, якщо процес виробництва дуже короткий, або коли продукт виготовляється на замовлення покупця і не може в готовому вигляді зберігатись на складі. За цією моделлю працює більшість підприємств важкого машинобудування.

Модель 4 : Постачальник > Обробка > Споживач[4].

Ця модель застосовується лише у випадках виробництва на замовлення, або коли матеріали закуповуються для конкретних проектів (у будівництві).

Транспортні і сервісні операції відрізняються від виробництва і постачання двома важливими аспектами:

покупець сам робить внесок у процес;

послуги не можна зберігати.

Для того, щоб задовольнити замовлення покупця, необхідно мати достатні можливості для задоволення попиту або мати "запас" покупців, тобто, створювати чергу. Можливими є три конфігурації сервісної діяльності компанії [4].

Це модель будь-якої "першокласної" послуги, тобто, незалежно від кількості попиту на послугу (наявність черги) покупець завжди буде задоволений за рахунок надмірних потужностей. Першокласний сервіс завжди коштує дорожче.

Модель 2: Постачальник > Обробка > Запас > Споживач [4].

Ця модель характерна для дешевих послуг. Ресурси використовуються повністю, звідси більш висока ефективність роботи. Але при цьому покупцям доводиться "стояти" в черзі.

Модель 3: Постачальник > Запас > Обробка > Споживач. [4].

Це модель неефективної роботи фірми (за наявних потужностей покупець стоїть у черзі).

Як бачимо, специфічні особливості послуг створюють суттєві проблеми щодо управління технологічними операціями в процесі їх надання.

У ринкових умовах, коли клієнт має широкий вибір однакових або споріднених послуг, їх виконавці вимушені вивчати інтереси, запити, поведінку споживачів, розробляючи різноманітні заходи врівноваження попиту і пропозиції, що є однією з важливих передумов забезпечення конкурентоспроможності організації.



2. Регулятори операційної діяльності

Регулятори операційної діяльності поділяються на зовнішні та внутрішні фактори, та впливають на компанію, або організацію дуже суттєво.

Внутрішнє середовище організації визначається внутрішніми змінними, тобто ситуаційними факторами всередині організації [2]. Внутрішнє середовище, де працюють менеджери, містить в собі корпоративну культуру, організаційну структуру, технологію виробництва, всі будинки та споруди, які належать організації, машини та обладнання. Найбільш вагомим фактором внутрішнього середовища є корпоративна культура [1]. Внутрішня культура повинна відповідати вимогам як зовнішнього середовища, так і стратегії фірми.

Культуру можна визначити як набір базових цінностей, переконань, різних угод і норм, які поділяються всіма членами організації. Це свого роду система загальних цінностей і припущень про те, що і як робиться на фірмі. Усвідомлення культурних традицій дозволяє новим членам організації правильно мислити, відчувати, розуміти оточуючих.

Культура багатьох організацій ґрунтується на припущенні про те, що кожен індивід намагається на високому рівні виконувати доручені йому обов'язки. В таких організаціях співробітники мають більшу свободу і більшу відповідальність, колеги довіряють один одному і працюють спільно.

Американські економісти Мескон М., Альберт М. та Хедоурі Ф. виділяють такі основні внутрішні змінні в будь-якій організації, як цілі, структура, завдання, технологія та люди (працівники) [3].

Зовнішнє організаційне середовище містить елементи, які знаходяться за межами організації, але мають на неї суттєвий вплив. Це конкуренти, ресурси, технології та економічні умови. Зовнішнє середовище організації ділять на два рівні: загальне середовище та середовище завдань [1].

Загальне середовище - це елементи, які мають опосередкований вплив на діяльність організації. Вони вмішують в собі соціальні, демографічні та економічні фактори, які однаково впливають на всі організації (збільшення темпів інфляції, зростання числа сімей, в яких працюють чоловік і жінка)[3].

Зовнішні фактори - це в основному неконтрольовані сили, які мають вплив на рішення менеджерів та їх дії і, в кінцевому підсумку, на внутрішню структуру і процеси в організації[3].

Зовнішній вплив на організацію можна представити як сукупність трьох основних сфер: віддаленого, промислового і оперативного впливу.

Віддалений вплив складається із серії факторів, які беруть початок за межами фірми , як правило, незалежні від внутрішньої ситуації, яка склалася в організації. До віддаленого впливу належать: екологічний, економічний, політико-правовий, соціально-культурний, демографічний і технологічний впливи.

До виробничого впливу відносять: виробничу структуру, суперництво між конкурентами, вхідні та вихідні бар'єри, загроза появи товарів-замінників, вплив поставщиків та вплив споживачів.

До операційного оточення відносять конкурентну позицію, образ споживача, ринок робочої сили, інтереси посередників, відношення поставників і кредиторів.

Зовнішнє середовище організації - це зовнішні сили, які впливають на результативність та організацію.

Функціональні сфери зовнішнього середовища бувають різних видів.

Соціальне середовище : зростання населення, розвиток культури, освіти визначають характер зростаючого потенційного ринку; вимірювання потреби в кількості і якості благ.

Правове середовище : всі бізнес-організації працюють в юридичних рамках, норми права регулюють поведінку бізнес-організацій і вирішують спори, конфлікти між ними і суспільством у цілому.

Державне середовище : держава в економіці може відігравати три різні ролі: невтручання держави в процеси економіки (вільний ринок); радикальне втручання в економіку (соціалізм і комунізм); прагматичне втручання, тобто узгодження політичних поглядів, індивідуальної ініціативи, прибуткової мотивації, ринкових сил (ринок, що регулюється).

Політичне середовище : внутрішній ринок знаходиться під впливом політичних подій і рішень, аналогічно цьому політичні фактори можуть впливати на операції в сфері міжнародного бізнесу.

Технологічне середовище : динаміка попиту і пропозиції на ринку праці, ресурсів і фінансів впливає на темпи інноваційних процесів у технології. Сили конкуренції стимулюють процес розвитку технологій.

Економічне середовище : процеси виробництва продукції та послуг завжди знаходяться в конкретному зв'язку з економічним середовищем: рівнем зайнятості, платіжним балансом, темпами економічного росту.

Ресурсне середовище : економісти вважають, що ресурси, які споживаються людством, завжди обмежені. Цей принцип можна вважати правильним, якщо мова йде про ресурси, які не вимагають глибокої переробки. У ви падку, якщо використовуються високі технології і ресурсами є квазічастинки та компоненти енергії, то можна стверджувати, що ресурси на землі необмежені.

Таблиця 2.1.

Зовнішні та внутрішні фактори впливу на операційну діяльність

Внутрішні фактори	Зовнішні фактори
Цілі організації	Конкуренти
Структура організації	Ресурси
Завдання організації	Економічні умови
Технологія виробництва	Соціальний фактор
Працівники	Демографічний фактор
Корпоративна культура	Екологічні фактори
Організаційні структури	Політико-правовий фактор
	Соціально-культурні фактори
	Технологічний вплив



3. Практична частина

3.1 Формування стратегії виробництва товару

Продукт - вагове вершкове масло 72,5%

Список необхідних компонентів для виробництва продукції [5].

Таблиця 3.1.1.

Найменування	Потрібна кількість л на 1 кг	Ціна (за л. кг.)	Витрати
Молоко	28,5 л.	1,9	54,15
Тваринний жир	0,05	3,2	0,16
		Разом: 54,31 за 1 кг.

Витрати на виробництво продукції без розрахунку накладних витрат - 54,31 грн.

Список функцій продукту:

ціна;

упаковка;

термін зберігання;

відсутність неприємного запаху;

вершковий смак.

На теперішній час попит продукту зростає, прогнози на майбутнє вище середнього.

Головна функція товару - вершковий приємний смак.

Способи забезпечення головної функції при виробництві:

суворе дотримання технологій виробництва та ГОСТУ;

додавання тваринного жиру у відведених пропорціях;

закупівля свіжого молока ;

якісне приладдя.

Альтернативні варіанти:

використання більших пропорцій тваринного жиру;

виробництво масла у 82,5% жиру ;

виробництво шоколадного масла;

розфасовка у пачках по 180 г.

Найкращій варіант - розфасовка у пачках по 180г.

Додаткові функції продукту:

можливість досягнення великої жирності для смаження;

використання вершкового масла у медичних рецептах;

використання масла у косметичних цілях;

введення новітніх технологій у виробництво.

3.2 Особливості стратегій сервісних процесів

Послуга - вантажні перевезення великого та малого вантажу у всі міста України .

У потрібний час, у потрібне місце перевезення товару недороге та якісне. Гарантії якості перевезення без затримок.

Для забезпечення якості виконання послуги керівництву будуть запропоновані такі згоди:

ретельний підбір водіїв зі стажем , та досвідчений персонал усіх відділів;

використання надійних вантажівок;

розширення нашої компанії .

Стандарти послуги.

Функціональні стандарти:

вантаж привезений вчасно у назначене місце;

при доставці вантажу дотримуються правила перевезення згідно з властивостями товару.

Технічні стандарти:

перед відправленням проходить технічний огляд транспорту на якому буде здійснюватися перевезення;

не допускається перевантаження вантажівки;

вантаж повинен бути закріпленим, щоб уникнути хитання в момент перевезення.

Гарантії присутності на організації:

робочий персонал знаходиться у постійному офісному приміщенню, зареєстрованому у документах;

заява перевезення приймається одразу та встановлюється терміни виконання роботи в залежності від пункту призначення.

Види непередбачуваних ситуацій :

якщо погодні умови не дозволяють транспортному руху.

Вимоги до робочого персоналу:

вміння вести переговори та стресостійкість у разі виникнення проблеми, підтримання етики спілкування.

Персоналу цієї організації відводиться заохочення за якісне виконання своїх обов'язків та встановлена договором заробітна плата, комфортний для роботи офіс та мотивування персоналу.

Для регулювання діяльності організації прописуються дії за якими може діяти постачальник послуги та замовник. Також прописуються штрафи за порушення укладеного договору з замовником.

3.3 Галузеві особливості операційної функції

Галузь - харчова промисловість.

Функція - виробництво товару (вершкове масло)

Асортимент вершкового маслу відрізняється за:

- упаковкою;

- масою порції.

Технологія виробництва - за стандартами.

Постачальники сировини - вітчизняні.

Основні конкуренти:

- «Злагода» (30 %)

- «Белорусь» (25%)

- «Весела корівка» (15 %)

- «Селянське» (25%)

- вільна частина ринку (5 %)

Доставка товару у сіть магазинів «ТЕРА»

Собівартість продукції - вище середньої.

Об'єм продукції - задовільний .

Асортимент - стабільний.

Час реалізації товару - обмежений.

Надійність виробництва - висока.

Оцінка критеріїв буде проводитися за шкалою від 0 до 10.

Мал. 3.2.1.

_______ Наявні показники __ __ __ Вимоги ринку



Висновок

Виробництво вершкового масла на цій організації виконується за стандартними технологіями , та майже співпадає з потрібностями ринку, тому є сенс використання нових технологій для виробництва вершкового масла та співпадати вимогам. Постачальники - вітчизняні, та задовольняють ринок. Рівень конкуренції на ринку високий, і тому продукт займає низьку конкурентоспроможність ,але якщо розширити асортимент продукції та зробити велику рекламу , вершкове масло буде конкурентоспроможним. Термін доставки не відповідаю вимогам ринка, але компанія працює над цим питанням і находять способи задовольнити ринок. Об'єми продукції будуть збільшуватися у потрібній упаковці, на даний момент оцінка середня. Час реалізації продукту обмежений,але він дає можливість зрозуміти що компанія для створення вершкового маслу не використовує у великих пропорціях або взагалі тваринні жири та замінники. Якість продукту висока і дорівнює вимогам споживачів , за що ми займаємо не останню позицію у конкурентних .



Список використаної літератури

операційна діяльність стратегія виробництво

Гевко І. Б., Операційний менеджмент : навч. посіб./ І. Б. Гевко. - К. : Кондор, 2005 - 228с.;

Михайловська О. В., Операційний менеджмент : навч. посіб./ О. В. Михайловська. - К. : Кондор, 2008 - 550с.;

Рульєв В. А., Менеджмент : навч. пос./ В. А. Рульэв. - Центр учбової літератури, 2011 - 312 с.;

Сахно Є. Ю., Менеджмент сервісу : теорія та практика : навч. посіб./ Є. Ю. Сахно, М. С. Дорош, А. В. Ребенок. - К. : Центр учбової літератури, 2010 - 328 с.;

1. Размещено на www.allbest.ru