За Тисменицьким малим підприємством по прийманню худоби в держресурси від населення залишилась заготівля худоби від населення.

В 1993 р. Тисменицьке мале підприємство по прийманню худоби в держресурси від населення ліквідоване (розпорядження представника президента в Тисменицькому районі від 22.06.1993 р. № 292) і його функції передані приймальному пункту по заготівлі худоби підсобного господарства Івано-Франківського м'ясокомбінату (наказ № 137 від 11.06.1993 р.)

З 1 листопада 1999 р. Тисменицьке підсобне господарство перейменоване в Тисменицький аграрний цех.

За Тисменицьким аграрним цехом закріплено 100 гектарів землі, відгодовуються свині та ВРХ, вирощуються овочі, картопля, зернові культури, вирощуються хутрові звірі.

З метою забезпечення реалізації аграрної політики, прискорення реформування та розвитку аграрного сектора, забезпечення підприємства сировиною для переробки в с Долина Тлумацького району створено аграрний цех "Долинський", в с Довгий Войнилів Калуського району - аграрний цех "Довго-Войнилівський", в с.Підлісся Тисменицького району - аграрний цех "Підлісся", які займаються відгодівлею худоби і свиней та вирощуванням сільськогосподарської продукції.

Характеристика основних виробничих процесів

ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" займається переробкою великої рогатої худоби, коней, свиней і виробництвом продукції з одержаного м'яса. Структура виробництва підприємства:

Цехи основного виробництва:

1. Забійний цех

2. Жировий цех

3. Кишечний цех

4. Шкірзасолювальний цех

5. Холодильник ( охолодження, замороження, зберігання)

6. Цех технічних фабрикатів (ЦТФ)

7. Обвалювальний цех

Цехи допоміжного виробництва:

1. База перед забійного утримання

2. Енергоцех та КВПіА

3. Автотранспорт

4. Компресорний

5. Механічний

6. Очисні споруди

7. Котельня

Основна продукція підприємства виробляється на двох підрозділах:

1. М'ясожирове виробництво,

2. Цех холодильної обробки м'яса і субпродуктів.

М'ясожирове виробництво.

1. Приймання сировини на базі передзабійного утримання худоби з оформленням документів і проведенням ветеринарного контролю.

2. Забій худоби, свиней, коней, знімання шкіри на механічній шкурозйомці, нутровка, розпиловка на півтуші, виділення жиру, субпродуктів і надання півтушам товарного вигляду. Забій худоби проводиться під наглядом ветеринарної служби. Обробка субпродуктів - поділ субпродуктів на види в залежності від біологічної цінності і способу обробки. Слизисті і шерстні субпродукти обробляють на центрифугах, де проходить прошпарки при t 65-72° С і очистки їх. Шерстні субпродукти обпалюються і промиваються в центрифузі вторично. М'якотні субпродукти промиваються, зачищаються і передаються в холодильник на заморозку,

3. Віділення перетопки жирів. Жири перетоплюються на автоматичній лінії АВЖ і розливаються в бочки або гофротару.

4. Відділення обробки кишок. Комплект кишок розбивається на окремі види: черева, круга, синюги, пузирі з подальшою обробкою-звільнення від вмістимого обезжирювання, шлямовка, посол. Оброблені кишки використовуються для власного ковбасного виробництва, або продаються.

5. Шкури дообряжуються і засолюються (сухим посолом) на стелажах.

Відділення холодильної обробки м"ясопродуктів.

1. Одержанні при м"ясожировому виробництві півтуші яловичі, свинні, кінські по підвісних шляхах перегоняються в камеру охолодження м'яса з

t - 0 +4° С обладнану стаціонарними батареями з аміачним охолодженням. Частина охолодженого до t +4° С м'яса продається для подальшої переробки в ДП "Івано-Франківські ковбаси". Залишок м'яса заморожується в морозильних камерах при t -23-27° С. Морозильні камери обладнані повітреохолоджувачами, які працюють на аміаку з центрального компресорного цеху.

2. Субпродукти І та II категорії розкладаються в поліетиленові пакети і заморожується в блоках спеціальної форми.

3. Заморожені півтуші м'яса і субпродукти зберігаються на стелажах в штабелях при t -18° С для подальшої реалізації на ринку.

Споживчі характеристики товарів.

Вироблена продукція відноситься до групи товарів народного споживання і технічної продукції.

До товарів народного споживання відносяться продукти харчування слідуючих назв і характеристик:

1. М'ясо яловичини І і ІІ категорій, свинини 1-5 категорій, конини І-ІІ категорій в півтушах охолоджене і заморожене до -8° С Використовуються, як сировина у власному виробництві, або реалізується на ринку.

2. Субпродукти в залежності від біологічної цінності діляться на І категорію (язик, печінка, нирки, серце, діафрагма) і II категорію (вим'я, голови, легені, селезінка, рубець, ноги, вуха). Субпродукти виробляються замороженими в поліетиленових пакетах в формі блоків 60*60*15, або охолоджені. Використовуються у власному виробництві, або реалізовуються на ринку.

3. Жири топлені харчові яловичі, свинні вищого, першого сорту, упаковані в бочки, використовуються на харчові цілі, а також для виробництва мила.

4. Півфабрикати м'ясні -- вирізка, лопаточна і задня стегнова частини реалізовуються в мережі громадського харчування.

5. Фарш - упакований і закліпсований в поліамідній оболонці, реалізовуються в мережі громадського харчування.

Нормативи витрачання основної сировини та енергоресурсів для випуску одиниці продукції розробляються відділом головного технолога керується ГОСТ, РСТ ГСТ,ТУ зокрема:

ГОСТ 779-55 "М'ясогов'ядини в її/тушах і четвертинах" з 01.10.1955 р. Знято обмеження терміну дії.

ГОСТ 5110-55 "Скот для убоя. Определение упитанности" с 01.01.1967 г. Знято обмеження терміну дії.

ГОСТ 7724-77 "Мясо. Свинина в тушах и полутушах." Технические условия с 01.01.1978 г. Знято обмеження терміну дії.

ТУ 10,02.01.75.88 "Субпродукты мясные обработанные". Знято обмеження терміну дії.

ГОСТ 28425-90 "Сырье кожевенное". Технические условия с 01.01.1991г.

ГОСТ 16147-88 "Кость". Технические условия с 01.01.1989 г. Снято ограничение срока действий.

ГОСТ 25292-82 "Жири животные топленные." Технические условия.

Таблиця 2.1 - Виробництво основних видів продукції

№	Вид продукції	Од. В.	2008 рік	І півріччя 2009 року	II кв, 2008 p.	II кв. 2009 р.	Темп росту до попереднього %
			Кількість,т	Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн	Кількість,т	Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн	Кількість,т	Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн	Кількість,т	Ввартість у діючих оптових цінах, тис.грн
1	М"ясо (яловичина, свинина і т.п).	Тн	3 521	43627	1563	17383	938	111 80	1286	14 272	137.1
2	Субпродукти І категорій	Тн	180	1061	85	810	48	234	68	666	141,7
	Субпродукти II категорії	Тн	623	1229	283	1 296	167	338	230	1 094	137.7
	Жири топлені харчові	Тн	133	324	61	191	43	101	47	136	109.3
	Шкіри ВРХ	Тн	460	2 782	209	1 482	120	682	170	1 202	141.7
	М'ясо жиловане	Тн	111	1716	78	1 223	39	521	52	814	133.3
	М"ясо напівфабрикати	Тн	104	371	4	47	34	110	2	20	5.8
	Інша	Тн		673		302		163		182	111.7
	Разом:			51813		22734		13329		18386	137.9

В період 2008 рік - 1 півріччя 2009 року роботу підприємства можна охарактеризувати як стабільну, поквартальні коливання обсягів виробництва (особливо зменшення у І кварталі 2009 року через наявність великої кількості державних та релігійних свят, відсутності пропозиції сировини) відповідають середньостатистичним показникам по підприємствах даної галузі та промисловості в цілому. Але необхідно зазначити помітну тенденцію до зростання обсягів виробленої продукції, що підтверджується порівняльним аналізом даних за 2009 рік з відповідними періодом 2008 року.

Підприємство в результаті своєї діяльності забезпечує достатню для даного типу виробництв глибину переробки сировини, отриманої в результаті забою заготовленої худоби. Так, крім власне м'яса, на підприємстві отримують наступну супутню продукцію: субпродукти 1 та 2 категорії, шкіри мокросолені, жири топлені харчові, кишечну та рогокопитну сировину, борошно м'ясокісткове, кормосуміші для годівлі звірів, ендокринну сировину (жовч згущену, підшлункову залозу, сім'янники та т.п.).

Після створення у кінці 2006 року дочірнього підприємства "Івано-Франківські ковбаси", виробництво ковбасних виробів та напівфабрикатів відповідно перенесено на нього. В зв'язку з цим, в порівнянні з попередніми періодами на підприємстві відбулося зменшення обсягів виробництва м'ясних напівфабрикатів.

Основною сировиною для виробництва продукції є ВРХ. свині, коні.

Закупівля м'яса в живій вазі від населення протягом 2008 -2009 років проводилась товариством через підприємницькі структури і сільгоспвиробників на підставі укладених з ними договорів-доручень .

За умови договорів-доручень із заготівельниками за виконанням послуг по заготівлі м'яса в живій вазі від населення., на підставі приймальних квитанцій ф.ПК-2 м'ясо, де вказуються реквізити довідки місцевої ради про наявність земельної ділянки у Продавця худоби, паспортні дані та ідентифікаційний номер Продавця, сплачуються оргнакладні витрати в межах 8-9 % від вартості зданого товару без врахування дотацій.

Поставка сировини здійснюється як транспортом підприємства, так і транспортом заготівельників. В разі використання заготівельником власного транспорту, товариство компенсує транспортні витрати в розмірі 0.1 гри за 1 кг живої ваги.

Розрахунки товариства з підприємцями за придбане м'ясо в живій вазі проводиться шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок платіжним дорученням ( вартість м'яса в живій вазі без ПДВ, організаційні витрати з ЛДВ). або готівкою з каси за пред'явленою довіреністю по факту поставки м'яса. Водночас заготівельниками (підприємцями) проводиться закупівля м'яса в живій вазі від населення з послідуючим розрахунком готівковими коштами та оформлення приймальних квитанцій (форма ПК-2).

Закупка м'яса в живій вазі склала:

за період з 01 04.2008р. по 31,12.2008р. - 7 115,2 тонн за період з 01.01.2009р. по 30.06.2009р. - 3 438,5 тонн;

В порівнянні з попереднім 2003 роком обсяги заготівлі худоби в живій вазі в 2008 році зменшилися. Це спричинено зменшенням загальної чисельності поголів'я худоби в регіоні та загостренням конкурентної боротьби між м'ясопереробиими підприємствами на ринку сировини.

Проведемо аналіз техніко-економічних показників діяльності
СВК ім. Котовського який наведено в таблиці 2.2

Таблиця 2.2 - Динаміка техніко-економічних показників

Показник	Рік	Абсолютне значення тис.грн	Абсолютний приріст	Темп росту, %	Темп приросту, %
			Базовий 2009-2007	Ланцюговий 2009-2008	базовий	ланцюговий	базовий	ланцюговий
Виручка від реалізації	2007	4030,00	-	-	100,00	-	-	-
	2008	4948,00	918,00	918,00	122,78	122,78	22,78	22,78
	2009	6014,40	1984,40	1066,40	149,24	121,55	49,24	21,55
собівартість реалізованої продукції	2007	3778,00	-	-	100,00	-	-	-
	2008	3629,00	-149,00	-149,00	96,06	96,06	-3,94	-3,94
	2009	4415,70	637,70	786,70	116,88	121,68	16,88	21,68
валовий дохід	2007	252,00	-	-	100,00	-	-	-
	2008	1319,00	1067,00	1067,00	523,41	523,41	423,41	423,41
	2009	1598,70	1346,70	279,70	634,40	121,21	534,40	21,21
прибуток від звичайної діяльності	2007	253,00	-	-	100,00	-	-	-
	2008	1065,00	812,00	812,00	420,95	420,95	320,95	320,95
	2009	1198,00	945,00	133,00	473,52	112,49	373,52	12,49

Як видно з наведених даних протягом аналізованого періоду по ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" виручка в 2009 р. порівняно з 2008 роком зросла на 1066,4 тис.грн, порівняно з 2007 роком на 1984,4 тис.грн. темпи росту у 2009 році порівняно з 2008 роком становила 121,5%, порівняно з 2007 роком - 122,8%, що характеризує задовільний стан кооперативу.

Також зростає валовий дохід протягом аналізованого періоду 2007-2009 рр. у 2009 році ріст валового прибутку порівняно з 2008 роком становив 121,2%, порівняно з 2007 роком темп приросту становив 53,4%.

Зміну валового доходу зображено на рисунку 2.1.

Собівартість реалізованої продукції в 2008 році порівняно з 2007 р. знизилась на 149,0 тис.грн, а в 2009 році зросла порівняно з 2008 роком на 786,7 тис.грн.

Ріст собівартості продукції в 2009 році зв'язаний з подорожчанням пального та закупівельних матеріалів.

Валовий дохід у 2008 році зріс порівняно з 2007 роком на 1067,0 тис.грн, а в 2009 році порівняно з 2008 роком на 279,7 тис.грн. зменшення росту валового доходу у 2009 р. виходить із тих причин, що в 2009 році подорожчали матеріали, паливо та обладнання.

Під час здійснення виробничо-господарської діяльності перед підприємством постає безліч різноманітних завдань, успішне вирішення яких визначає стабільність та міцність його фінансово-економічного стану, що відображає ефективність здійснюваних операцій, фінансову незалежність і платоспроможність.

Фінансово-економічним станом підприємства цікавляться кредитори під час вирішення питання про надання йому позик та кредитів, інвестори - при схваленні рішень про доцільність інвестування в нього. Крім того, фінансово-економічний стан підприємства є об'єктом постійної уваги як конкурентів, так і партнерів.

Фінансово-економічний стан підприємства перебуває також у центрі уваги і керівництва самого підприємства, оскільки відображає всі позитивні та негативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяльності організації .

Основними загальнодоступними джерелами інформації, на підставі якої можна зробити висновки про фінансово-економічний стан та ефективність роботи підприємства, є його фінансова звітність: Баланс (форма №1), Звіт про фінансові результати (форма №2) та Звіт про рух грошових коштів (форма №3).

Виручка від реалізації (продажу) -- основне джерело доходів підприємства.

Суб'єкти підприємницької діяльності можуть нормально функціонувати лише за умов, якщо їхня продукція регулярно знаходить на ринку своїх споживачів (покупців), передається їм, і від покупців надходять кошти у вигляді грошового еквівалента вартості продукції. Ці кошти використовуються виробником для підтримання процесу відтворення й поповнення фінансових ресурсів. Через оптові (роздрібні) ціни, якщо вони реально віддзеркалюють вартість продукції, підприємство, одержавши гроші за товари й послуги, покриває ними витрати на виробництво та обіг, тобто має можливість постійно авансувати кошти у виробничий процес і, крім того, одержує прибуток (якщо, звичайно, витрати на виробництво та обіг не досягають величини ціни продукції). Цим визначається значення реалізації продукції як важливої стадії кругообігу коштів у життєдіяльності кожного підприємства. У зв'язку з цим важливо насамперед точно з'ясувати саме поняття "реалізація", бо в господарській практиці розрізняють декілька термінів, так чи інакше пов'язаних з цим процесом.

Нормативно-законодавчі акти, що регулюють організацію бухгалтерського обліку і звітності в Україні, податкову систему, визначають реалізацію (продаж) як будь-яку операцію з купівлі-продажу товарів, поставки товарів, міни та інших форм цивільно-правових договорів, які передбачають передачу права власності на товари, тобто під реалізацією (продажем) мається на увазі відвантаження (передання) продукції, якщо мова йде про товари, а також підписання сторонами документів про виконані роботи, надані послуги. На жаль, у законодавстві терміни "реалізація" (продаж) і "виручка від реалізації" (виручка від продажу) ототожнюються. Датою реалізації і виручки від реалізації вважається дата відвантаження (відпуску) товарів або дата підписання приймально-здавальних документів про виконані роботи, надані послуги. Отже, у чинному законодавстві операція з реалізації продукції не прив'язана міцно до факту реальної оплати її вартості, до строків здійснення оплати.

Тим часом, для організації фінансового господарства ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" найважливіше значення має саме обсяг реальних надходжень коштів від реалізації (продажу).

У повсякденній фінансовій роботі неабияке значення для її організації та контролю за фінансовим станом підприємства має показник, який не фігурує в будь-яких офіційних звітах, а саме "Виручка від реалізації продукції основної діяльності підприємства (товарної продукції), за якою завершені розрахунки з покупцями", тобто мова йде про реальну грошову виручку, що надходить підприємству (разом із вартістю поставок товарів, робіт, послуг, які зараховуються через бартерні угоди або через будь-які інші форми взаєморозрахунків). На більшості підприємств саме ця виручка від реалізації є об'єктом оперативного планування, контролю та аналізу, бо від неї залежить нормальна фінансово-господарська діяльність підприємства.

Підприємства реалізують свої товари й послуги відповідно до укладених договорів безпосередньо зі споживачами, органами матеріально-технічного постачання і збуту, торгівлі, через товарні біржі, а також через власну мережу продажу продукції, виконання робіт та надання послуг. Певна частина продукції державних підприємств і підприємств інших форм власності реалізується згідно з Законом України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" (введений у дію у 2000 p.). Цей закон передбачає розміщення державних замовлень через договори про закупівлю з підприємствами усіх форм власності (в тому числі нерезидентів) продукції, необхідної для державних потреб. Він створює конкурентне середовище у цій сфері, встановлює певну процедуру участі підприємств-виконавців, які мають намір брати участь у процедурі закупівлі (подають так звану тендерну пропозицію) у торгах, на яких здійснюється відбір виконавців щодо закупівлі товарів, виконання робіт, надання послуг. Саме з переможцями таких торгів укладаються договори про закупівлю. Для підприємств-виконавців таких поставок це найвигідніша форма реалізації продукції, оскільки держава (через державних замовників -- міністерства, відомства, інші органи державної виконавчої влади, в тому числі обласні та міські (у містах Київ та Севастополь) державні адміністрації) гарантує виконавцям державного замовлення оплату продукції за рахунок відповідного бюджету або загальнодержавного цільового фонду.

Дохід ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних і прирівняних до них витрат та витрат на оплату праці.

З доходу виплачуються процент за кредити банків, а також вносяться передбаченні законодавством України відповідні податки та інші платежі до бюджету.

Чистий дохід, одержаний після здійснення розрахунків залишається в повному розпорядженні підприємства, загальні збори якого визначають напрями його використання.

На частку кожного члена у пайовому фонді нараховуються дивіденди, розмір яких залежить від розміру частки кожного члену кооперативу.

Дивіденди члени можуть отримувати готівкою у визначений установчим договором або загальними зборами ВАТ.

Рішення про спосіб покриття збитків ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" приймають загальні збори більшістю % голосів.

Річні збитки по рішенню загальних зборів (більшістю 3/4) можуть бути перенесені на новий фінансовий рік, чи покриті за рахунок інших майнових фондів. Також в такому порядку збитки можуть компенсуватись із неподільного фонду та за згодою пайовиків шляхом списання з пайових внесків членів.

Якщо для відшкодування річних збитків використовувались, по рішенню загальних зборів, пайові внески членів кооперативу, то доля цих збитків, що припадає на кожного члена кооперативу, вираховується в залежності від розміру пайових внесків кожного члена, які вже сплачені, або мають бути сплачені, згідно установчого договору чи статуту.

Після затвердження положення стандарту бухгалтерського обліку №2 "Баланс" у бухгалтерському балансі ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" записують суму нерозподіленого прибутку, прибуток за 2009 рік 1198,8 тис. грн. відображено в балансі код рядка 350.

Прибуток списано на невідшкодовані збитки в сумі 253,0 тис.грн, в 2008 році 1065,0 тис. грн. списано на невідшкодовані збитки.

Рентабельність власного капіталу, що обчислюється за формулою:

Р= П/Вк * 100% (2.1)

П - чистий прибуток ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат"

Вк - середня сума власного та прирівняного до нього капіталу

Р = 1198,8 / 10621,7*100% = 11,29

Рентабельність реалізованої продукції за прибутком від операційної діяльності характеризує скільки прибутку припадає на грошову одиницю повної собівартості реалізованої продукції

Р = П/С*100% (2.2)

П - прибуток від операційної діяльності підприємства

С - собівартість реалізованої продукції

Р = 1163,3 / 6653,1*100% = 17,5%

Проведемо розрахунок ціни на 1 кг м'яса.

С = 85 грн. (собівартість продукції)

П = 172 грн. (прибуток)

Ц = 85+17 = 102 грн

ПДВ = 17 грн

Ц2 = 102 + 17 = 119 грн.

Ціна продукції з податком на додану вартість становитиме 119 грн.

Тн = торгова націнка 12 грн

Ц3 - роздрібна ціна становитиме 119 + 12 = 131 грн.

Розрахунок суми грошових надходжень за 2009 р

Сума реалізації = 6473,5 тис.грн.

Дебіторська заборгованість на початок періоду - 181,0 тис.грн.

Дебіторська заборгованість на кінець періоду - 105,9 тис.грн.

Сума грошових надходжень = 6473,5 + 181,0 - 105,9 = 6548,6 тис.грн.

Сума грошових надходжень в 2008 році:

Сума реалізації 5472,0 тис.грн.

Дебіторська заборгованість на початок періоду 188,0 тис.грн.

Дебіторська заборгованість на кінець періоду 181,0 тис.грн.

Сума грошових надходжень = 5472,0 + 188,0 - 181,0 = 5479,0 тис.грн.

Сума грошових надходжень в 2007 році:

Сума реалізації 4564,0 тис.грн.

Дебіторська заборгованість на початок періоду 99,0 тис.грн.

Дебіторська заборгованість на кінець періоду 188,0 тис.грн.

Сума грошових надходжень = 4564,0 + 99,0 - 188,0 = 4475,0 тис.грн.

Динаміка росту грошових надходжень за 2007-2009 роки наведена в таблиці 2.3

Таблиця 2.3 - Динаміка росту грошових надходжень

Роки	Сума грошових надходжень, тис.грн.	Відхилення
		Абсолютне, тис.грн.	Відносне %
		Ланцюгове	Базисне	Ланцюгове	Базисне
2007	4475,0	-	-	-	-
2008	5479,0	1004,00	1004,00	1,22	1,22
2009	6548,6	1069,60	2073,60	1,19	1,46

Графічно зміну грошових надходжень зображено на рисунку 2.1



Рисунок 2.1 - Сума грошових надходжень ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат"

Грошові надходження в 2008 році збільшилися порівняно з 2007 роком на 1004,0 тис.грн, а в 2009 році порівняно з 2007 роком зросли на 2073,62 грн.

Збільшився ріст грошових потоків у 2009 році порівняно з 2008 роком на 46,33%, це пов'язано із ростом реалізованої продукції.

2.2 Аналіз ресурсів "ВАТ Івано-Франківський м'ясокомбінат"

Таблиця 2.4 - Аналіз кредиторської заборгованості ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат"

Кредиторська заборгованість	На 1.01.2008 року	На 1.01.2009 року	Відхилення
			абсолютне	Відносне
Всього	152,9	100%	165,7	100%	+ 12,8	+8%
1. За товари, роботи, послуги	30,2	20%	25,6	15%	- 4,6	-2%
2. Кредити і позики	38,2	24,5%	--		- 38,2	-100%
3. За оплатою праці персоналу	32,6	21%	37,3	23%	+ 4,7	+2%
4. З бюджетом	8,7	6%	25,7	16%	+ 17,0	+10%
5. По позабюджетних платежах	0,7	0,5%	2,7	2%	+ 2,0	+1%
6. По авансах	3,1	2%	13,3	8%	+ 10,2	+5%
7. З учасниками	4,4	3%	4,1	2%	- 3,0	-0,4%
8. За страхуванням	24,0	15%	32,9	19%	+ 8,9	+4%
9. З дочірніми підприємствами	8,5	5,5%	21,0	12%	- 6,4	-4,1%
10. Інші заборгованість	3,5	2%	3,1	3%	- 0,4	-0,4%

Размещено на http://www.allbest.ru/

Використовуючи дані таблиці динаміку зміни кредиторської заборгованості можна зобразити на діаграмі.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Порівнюючи динаміку кредиторської заборгованості за два роки ми бачимо, що в цілому вона збільшилася. На 1.01.2009 року зросла заборгованість по оплаті праці, по платежах в бюджет по платежах за страхування. Зменшилася заборгованість за товари і послуги, і підприємство розрахувалося за надані кредити і позики.

В структурі кредиторської заборгованості найбільшу частку складає заборгованість по оплаті праці з працівниками, відповідно 21% та 23%, і по соціальному страхуванню 16% і 20%. Це пояснюється тим, що підприємство спрямувало вільні кошти на погашення заборгованості за кредити і послуги.

Аналізуючи тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат"

, де

КЗ - кредиторська заборгованість;

Р - виручка від реалізації, Д - дні періоду.

Таблиця 2.5- Аналіз оборотності кредиторської заборгованості, грн.

Показнники	2009р.	2008р.
Середні залишки по рахунках кредиторів	156400	159300
Сума погашеної заборгованості	375200	299500
Тривалість використання кредиторської заборго-ваності	150 днів	192 днів

На ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" тривалість використання кредиторської заборгованості збільшилася на 42 дні, що свідчить про неякісне використання кредиторської заборгованості в 1999році. Підприємство не має вільних коштів для погашення цієї заборгованості.

Таблиця 2.6 - Порівняльний аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості. Тис.грн.

Роки	Дебіторська Заборгованість	Кредиторська заборгованість	Перевищення
			ДЗ	КЗ
01.01.2009	64,9	159,9	-	95,0
01.01.2008	65,6	152,9		87,3
01.01.2009	55,6	165,7		110,1

Проаналізувавши дебіторську та кредиторську заборгованість на підприємстві ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат" , ми бачимо, що напротязі двох років кредиторська заборгованість перевищує дебіторську заборгованість майже в три рази. Такий стан розрахунків є наслідком неєфективного управління грошовими ресурсами підприємства, що негативно впливає на діяльність підприємства, оскільки зменшує його оборотні активи. Така стратегія управління приводить до збиткової діяльності, що може призвести до припинення діяльності підприємства.

Аналіз прибутку і рентабельності

Рентабельність власного капіталу - 2007 р.

чистий прибуток / середня величина власного капіталу х 100 %

2007 р. = 61,7 / 135,0 х 100 = 45

2008 р. = 53,6 / 148,0 х 100 = 36

2009 р. = 82,9 / 151,0 х 100 = 54

Головний показник прибутковості = прибуток від звичайної діяльності до оподаткування / всього активів - нематеріальні активи

2007 р = 61,7 / 294,9 = 0,21

2008 р = 53,6 / 300,9 = 0,18

2009 р = 82,9 / 316,7 = 0,26

Сумса власних обігових коштів 2007 р.

(р. ІІ активу + р. ІІІ активу ) - (р. ІV пас + р. V пасиву) =

= 117,5 - 159,9 = - 42,4

власних обігових коштів не вистачає для покриття поточних зобов'язань.

2008 р 125,6 - 152,9 = - 27,3 тис.грн. 2009 р. 136,7 - 165,7 = -29 тис.грн.

3. Заходи щодо покращення управління фінансовити ресурсами "ВАТ Івано-Франківський м'ясокомбінат"

3.1 Вдосконалення управління ресурсами з врахуванням інфляції "ВАТ Івано-Франківський м'ясокомбінат"

Фінансування за рахунок короткострокових заборгованостей призначене, головним чином, для фінансуванням оборотних коштів підприємства, хоча у виняткових випадках короткострокові кредити можуть залучатися для цілей довгострокового кредитування. У країнах зі стабільною ринковою економікою 40-60% пасиву балансу підприємств складають короткострокові кредити, причому їх частка вища у малих і середніх підприємств, що не виходять за позиками на фондовий ринок. Потреба підприємства в оборотних коштах змінюється протягом року залежно від факторів, що є нормальними для даного виробництва: від сезонності виробництва, нерівномірності постачань сировини і матеріалів, несвоєчасності надходження грошей, необхідності створення запасів і ін. Тому накопичувати оборотні кошти для проведення зазначених операцій означає їхнє тимчасове відволікання з операційної діяльності, що знижує оборотність грошових ресурсів підприємства. Таким чином, треба визнати, що повне самофінансування оборотних коштів є недоцільним. Ефективним стає залучення позикових коштів у вигляді короткострокових кредитів банків і інших кредиторів, комерційного кредиту, у вигляді казначейських квитків.

Рішення про необхідний обсяг короткострокових кредитів залежить від стану ліквідності поточних активів підприємства, тобто від здатності швидкої мобілізації необхідної кількості грошей при реалізації ліквідних активів. Таким чином, прийняття рішення про залучення кредиту є вибором між продажем ліквідних активів (якими насамперед є запаси) або банківським кредитом. З урахуванням того, що реалізація ліквідних активів приносить прибуток менший, ніж основна діяльність, яка кредитується, то за своєю сутністю вибір обсягу короткострокового кредитування перетворюється у вибір між прибутковістю і ризиком, тому що зростання заборгованості несе ризик втрати платоспроможності.

Короткострокове кредитування більш вигідне для підприємства тим, що:

- виплати по кредитах за сумою виплати менші, навіть при більш високих відсотках по короткострокових кредитах;

- прибуток підприємства від короткострокових кредитів підвищується тим, що вони повертаються тоді, коли віддача від них вже настала і кредит погашається без збитку для основної діяльності, тоді як обов'язкові виплати по середньостроковому і довгостроковому кредитуванню відволікають гроші з основної діяльності.

В управлінні вхідними грошовими потоками підприємства в частині короткострокових банківських позик, які постійно використовуються як джерело фінансування, необхідно мати інформацію про середню тривалість залучених кредитів. Для цього використовується показник оборотності короткострокового кредиту (у днях), який визначається як цільова середня тривалість короткострокових кредитів виходячи зі специфіки виробничого процесу.

О_кр = СЗК х (Д: П кр),

де О_кр - середня оборотність кредиту в днях; СЗК - середній залишок заборгованості за банківськими позиками, включаючи прострочені, у звітному періоді (рік, квартал) тис.грн;

Д - тривалість звітного періоду, дні;

П_кр - повернення короткострокової заборгованості за позиками у звітному періоді, тис.грн.

Далі необхідно з'ясувати ціну кредиту і вигідність купівлі додаткових грошей на ринку позикових капіталів. Для цього визначається середній річний відсоток, який фактично сплатило підприємство комерційному банку за звітний період, для порівняння з середнім позиковим відсотком, який можна вважати прийнятним у конкретних умовах звітного періоду (з урахуванням середньоринкових норм дохідності та інфляції). Таким чином, визначається, якою мірою відсоткова політика банку, з яким підприємство підтримує партнерські відносини, відповідає ринковій ситуації та інтересам підприємства. Для визначення прийнятного рівня відсоткової ставки за користування короткостроковим кредитом можна скористатися формулою, яка визначає межу вигідності залучення кредиту за існуючого рівня інфляції:

ПСВ = РСВ + І + РСВ х І / 100,

де ПСВ -- прийнятна для підприємства ставка річного відсотка за кредит, %;

РСВ - нормальна ринкова ставка річного відсотка за кредит у без інфляційній ситуації, %;

І - темп інфляції.

Для остаточного висновку про доцільність та ефективність використання банківських кредитів можна результат у формі рентабельності позикового капіталу (прибуток, віднесений до використаного банківського кредиту), скоригувати на співвідношення показників швидкості обороту кредиту й оборотного капіталу в цілому. Якщо кредитні ресурси обертаються швидше, ніж весь оборотний капітал, рентабельність за їх використанням буде, вочевидь, вищою ніж рентабельність загального капіталу (рентабельність активів).

Підприємство не зовсім вільне у виборі виду кредиту. Від взаємин з банком залежать асортимент пропонованих кредитів і їхньої умови. Надійному клієнтові кредит надається швидко й у потрібному розмірі, маловідомий клієнт вимагає часу на вивчення його фінансового стану і надання гарантій. Інструменти короткострокового кредитування вибираються виходячи з таких критеріїв вибору виду короткострокового кредиту:

1. Доступність кредиту -- швидкість його одержання в банку, яка залежить від:

- забезпеченості кредиту;

- від цілей, на які потрібний кредит, що є певною гарантією повернення;

- від розміру кредиту;

2. Гнучкість кредиту. Обраний вид кредиту має відповідати фінансовій потребі позичальника за розміром і тривалістю.

3. Вартість кредиту. Це -- найважливіший показник позики, який залежить від забезпеченості кредиту.

Інструменти короткострокового кредитування підприємства, з точки зору фінансових послуг, поділяються на кредити, кредитно-гарантійні послуги та послуги кредитного характеру. До найбільш поширених методів кредитування відносяться: строковий кредит, кредитна лінія, контокорентний кредит (поєднує кредитне і розрахунково-касове обслуговування), овердрафт, кредит під облік векселів, акцептний кредит, авальний кредит.

До послуг кредитного характеру, що надаються банками підприємствам, належить факторинг (див. розділ)

3.2 Шляхи вдосконалення існуючої системи управління фінансовими ресурсами на підприємства "ВАТ Івано-Франківський м'ясокомбінат"

З приведеного ж вище аналізу окремих аспектів фінансового стану досліджуваного підприємства можна зробити висновок, що для фінансування своєї діяльності воно потребує достатнього обсягу фінансування, яке залежить від періоду обігу активів та відповідних їм пасивів. Активи й пасиви за строками обігу можна поділити на коротко- та довгострокові. Залучення того чи іншого джерела формування позикового фінансового капіталу пов'язане з витратами зі сплати процентів за користування цими джерелами. Загальна сума коштів, що сплачується за користування певним обсягом залучених фінансових ресурсів, називається вартістю позикового капіталу (в економічній літературі зустрічається назва “ціна капіталу”). В оптимальному варіанті передбачається, що обігові кошти підприємств фінансуються за рахунок короткострокових пасивів, а основні та прирівняні до них засоби фінансуються за рахунок довгострокових джерел. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залучення коштів.

Також слід зазначити, що досліджуваному підприємству, передусім слід звернути на підвищення показників його ліквідності, оскільки власні джерела формування фінансового капіталу, тобто фінансові ресурси, утворені за рахунок нерозподіленого прибутку та фондів власних коштів, можуть забезпечувати його розвиток. Загалом же високий рівень внутрішнього фінансування за рахунок власних фінансових ресурсів позитивно впливає на стан відносин розподілу між різними суб'єктами господарювання.

При вирішенні питання оптимізації структури капіталу на ВАТ «Мясокомбінат» слід чітко розмежовувати два важливих поняття: фінансова структура і капіталізована структура підприємства. Під першим терміном, як правило, розуміють спосіб фінансування активів підприємства взагалі, тобто за рахунок усіх джерел фінансових ресурсів, а другий термін має вужче значення, що обмежується лише довгостроковими пасивами.

Також слід вказати на те, що ціна капіталу залежить від його структури й існує оптимальна структура фінансового капіталу, оскільки спостерігається залежність ціни авансованого капіталу від її складових. Залежно від структури капіталу вартість кожного з цих джерел змінюється. Зростання вартості довгострокового фінансування не збільшується до певної межі, перетинання якої викликає зростання вартості власних фінансових ресурсів. Таким чином можна побудувати таблицю розрахунку оптимальної структури фінансового капіталу (для побудови табл. 3.2 використані дані зарубіжних підприємств).

Таблиця 3.2

Розрахунок оптимальної структури капіталу

Показники	Варіанти структури капіталу
	1	2	3	4	5	6	7
Питома вага власних фінансових ресурсів	100,0	90,0	80,0	70,0	60,0	50,0	40,0
Питома вага залучених фінансових ресурсів	0,0	10,0	20,0	30,0	40,0	50,0	60,0
Ціна власних фінансових ресурсів	13,0	13,3	14,0	15,0	17,0	19,5	25,0
Ціна залучених фінансових ресурсів	7,0	70,0	7,1	7,5	6,0	12,0	17,0
Ціна авансованих коштів	13,0	12,67	12,64	12,75	13.4	15.75	20,2

Таким чином, оптимальна структура капіталу, як свідчать дані наведеної таблиці, досягається за умови, коли питома вага залучених фінансових ресурсів сягає 20%, оскільки вартість авансованих коштів у розвиток підприємства найнижча - 12,64%. Це означає, що застосування методики оптимізації фінансових ресурсів в умовах функціонування українських підприємств, загалом, і досліджуваного, зокрема, стане можливим лише з розвитком ринку цінних паперів і ринку капіталу, де визначатиметься ринкова ціна ресурсів, спрямованих на фінансування підприємства.

Що ж до формування раціональної структури джерел фінансових ресурсів підприємства ВАТ «Мясокомбінат» для фінансування необхідного обсягу затрат та забезпечення бажаного рівня доходів є одним із найважливіших завдань його фінансів.

Висновки

Фінансовий стан - найважливіша характеристика економічної діяльності підприємства. Він відображає конкурентоспроможність підприємства, його потенціал в діловому співробітництві, оцінює в якій мірі гарантовані економічні інтереси самого підприємства та його партнерів за фінансовими та іншими відносинами. Стійке фінансове становище формується в процесі всієї виробничо-господарської або комерційної діяльності підприємства. Однак партнерів та акціонерів підприємства цікавить не процес, а результат, тобто саме показники фінансового стану за звітний період, можна визначити на базі публічної офіційної звітності. Стійка діяльність підприємства залежить як від обґрунтованості стратегії розвитку, маркетингової політики, від внутрішніх можливостей ефективно використовувати всі існуючі в його розпорядженні ресурси, так і від зовнішніх умов, до числа яких відносяться податкова, кредитна, цінова політика держави та ринкова кон`юнктура. Через це в якості інформаційної аналізу фінансового стану повинні виступати звітні дані підприємства, деякі задані економічні параметри і варіанти, при яких змінюються зовнішні умови його діяльності, котрі потрібно враховувати при аналітичних оцінках та прийнятті управлінських рішень. Мале підприємство „Белтімпорт” має погану фінансову стійкість воно на 100% залежить від кредиторів. Це підтверджують і отримані дані коефіцієнту абсолютної ліквідності, які свідчать, що підприємство в змозі негайно погасити лише 6,55% короткострокової заборгованості. Необхідно зазначити, що підприємство має серйозні недоліки як в організації своєї діяльності так і в постановці облікової політики. За результатами аналізу фінансової звітності малого підприємства, треба відзначити негативні тенденції функціонування підприємства, що ведуть до зменшення результативності діяльності та відображають кризове фінансове становище. Також потребує удосконалення і організація облікової політики, так як дані фінансових звітів повинні містити повну, правдиву та достовірну інформацію щодо діяльності підприємства, на основі якої приймаються управлінські рішення. Пошук ефективних механізмів управління фінансовими ресурсами та забезпечення їх реальної інтеграції в систему ринкових відносин зумовлює необхідність розробки певної фінансової стратегії на даному етапі розвитку підприємства. Отже, на ПП потрібно здійснювати політику щодо вдосконалення ситуації, що сформувалася шляхом застосування нових, більш прогресивних та перспективних методів та форм господарювання для фінансової стабілізації та забезпечення прибутковості діяльності. Це можливо на основі науково обґрунтованих рішень, що базується на основі інформації яка отримана з організованого відповідно до законодавства обліку який здійснює бухгалтер і отриманих на йог основі фінансових звітів підприємства.

Фінансово-економічним станом підприємства цікавляться кредитори під час вирішення питання про надання йому позик та кредитів, інвестори - при схваленні рішень про доцільність інвестування в нього. Крім того, фінансово-економічний стан підприємства є об'єктом постійної уваги як конкурентів, так і партнерів.

Фінансово-економічний стан підприємства перебуває також у центрі уваги і керівництва самого підприємства, оскільки відображає всі позитивні та негативні впливи прийнятих ним рішень на ефективність діяльності організації .

Коефіцієнт співвідношення позикових та власних коштів зазнав стрімкого зростання у 2009 році, це пояснюється виникненням значних поточних зобов'язань із внутрішніх розрахунків. Загалом зростання цього коефіцієнта вказує на зростання залежності ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат", від кредиторів.

Позитивною тенденцією є зростання реальної вартості основних засобів. Натомість про недосконалість фінансової політики свідчать негативні значення та спад коефіцієнта маневреності власного капіталу. Тобто керівництвом ВАТ "Івано-Франківський м'ясокомбінат", проводяться заходи щодо капіталізації власного капіталу в той час коли підприємство відчуває гостру нестачу оборотних коштів.

Значення коефіцієнта фінансової залежності, що значно перевищують 1 свідчать про нездатність власників самим забезпечити фінансування свого підприємства. Стрімке ж зростання цього коефіцієнта також свідчить про негаразди в галузі фінансування.

Низькі абсолютні значення коефіцієнта концентрації власного капіталу, а також значний його спад на протязі 2009 року характеризують зниження частки власності самого підприємства у загальній сумі коштів, інвестованих у його діяльність.

Позитивною тенденцією є зростання реальної вартості основних засобів. Натомість про недосконалість фінансової політики свідчать негативні значення та спад коефіцієнта маневреності власного капіталу. Тобто керівництвом ВАТ «Мясокомбінат» проводяться заходи щодо капіталізації власного капіталу в той час коли підприємство відчуває гостру нестачу оборотних коштів.

Список використаної літератури

1. Аналіз господарської діяльності. / Під ред. Бєлобородової В.А. - К.: Либідь, 2001. - 420с.

2. Балтакса П.М., Кливец П.Г. Слагаемые эффективности: Из опыта промышленного предприятия. -М.: Экономика, 2001. -92с.

3. Белобтецький И.А. Прибуток підприємства. // Фінанси України. -2002 №3, с.40 - 47.

4. Богатин Ю.В. Экономическая оценка качества и эффективности работы предприятия. -М.: изд. стандартов, 2007. -214с.

5. Вонебникова Н.В., Пяков М. Л. Учет финансовых результатов по оплате. // Бух. учет в Украине , 2006, №1, с.17-21

6. Горбачева Л.А. Анализ прибыли и рентабельности. -М.: Экономика, 1998. -95с.

7. Зудилин А.П. Анализ хозяйственной деятельности развитых стран. -Екатеринбург: «Каменный пояс», 2000.-224с.

8. Кіперман Г.Я., Белялов А.З. Оподаткування підприємств і громадян (Практичне керівництво: Рекомендації і приклади розрахунків). -К.: "Айтолан", 2002. -180с.

9. Курс экономического анализа. / Под ред. Бокамова Н.И., Шеремета А.Д.. - М.: Финансы и статистика, 2006. -412с.

10. Логінов У, Новицький Н. Удосконалювання фінансової податкової системи. // Економіст, 2008, №2. с. 17-24.

11. Лопатина И.М., Золкина З.К. Основы анализа финансового состояния предприятия: Учебное пособие. -Ярославль: ЯГУ, 2003. -66 с.

12. Маевский В.. Вяткин В.Н, Хриптон Дж., Казак А.Ю. Принятие финансовых решений: задачи, ситуации. // Вопросы экономики, 2009, №12, с.152.

13. Мазуров И.И., Астапенко З.Н., Брылева М.Д. Лекции по анализу хозяйственной деятельности предприятий. -СПб.: Изд. СПбУЭФ, 2001 -72с.

14. Методы экономического анализа. // Под ред. 17. Бариленко В.И. и др. -Саратов: Изд. Сарат. универ., 2007. -200с.

15. Мухин С.А. Прибыль в новых условиях хозяйствования. -М.: Финансы и статистика, 2008. -144с.

16. Палій В.Ф. Нова бухгалтерська звітність. -К.: Контролінг, 2007. -524с.

17. Парасочка В.Т., Дубовенко Л.А., Медведева О.В. Самоокупаемость и самофинансирование (Методика анализа). -М.: Финансы и статистика, 1989. -144с.

18. Пошуків В. Фінансові проблеми стабілізації української економіки. // Економіка України, 2009, №1. с.7-10

19. Рєзников Л. Фінансовий стан і фінансова політика виробничих підприємств. // Економіка України, 2009, №7., с.11-14

20. Рыночная экономика : Словарь. / Под ред. Кипермана Г.Я. -М.: Республика, 2003. -524 с.

21. Рязанова В., Широкорад Л. Общественные основы микроэкономики, переходная экономика: Учебное пособие., С-П.: Ант., 2006. - 421с.

22. Сотникова Л.В. О формировании финансовых результатов. // Бух. учет, в Украине 2009,№1

23. Учет финансовых результатов. // Налоги и бухгалтерський учет, 2007,№1

24. Ушакова Н.М.,Кукурудза Л.О. Управління прибутком торговельного підприємства. - К.:КТЕІ, 2003.-50 с.

25. Цыгичко А.Н. Новый механизм формирования эффективности. -М.: Экономика, 2006. -191с.

26. Чечета А.І. Інформація про фінансові результати і її аналіз // Фінанси України, 2009, №5, с. 32-34.

27. Шеремет А.Д. Комплексный экономический анализ деятельности предприятий. -М.: Экономика, 2000. -210с.

Размещено на Allbest.ru