До проблем, які потребують глибокого наукового аналізу, належать:

-- загальні закономірності становлення і розвитку управління в умовах перехідної економіки;

-- розроблення моделі управління економікою загалом та її ланками в умовах утвердження і стабілізації ринкових відносин в Україні;

-- структурно-функціональне обґрунтування організаційної побудови підприємств;

-- створення механізму взаємодії держави і підприємницьких організацій;

-- формування нової системи функцій і методів управління;

-- розроблення засад стратегічного управління;

-- дослідження механізмів ефективного поточного управління трудовими, матеріальними і фінансовими ресурсами виробництва;

-- розроблення сучасної технології управління, становлення логістичних систем управління матеріальними потоками та ін.

Розвиток теорії управління не є дзеркальним відображенням процесу розвитку систем управління, а відбувається шляхом активних зворотних зв'язків. Поява прогресивних уявлень та ідей повинна освітлювати шлях практиці керівництва, сприяти розробленню ефективного механізму управління.

Тривалий час вітчизняна управлінська наука була описовою, розвивалася вслід за практикою. На нинішньому етапі вона повинна випереджати практику, визначаючи способи ефективного управління господарюючими суб'єктами як на шляху до ринку, так і в процесі стабілізації ринкових відносин.

Правда, пошуки вітчизняних учених поки що концентруються на аналізі світових наукових досягнень, розробленні методології наукових досліджень процесів управління, узагальненні досвіду економічно розвинутих країн. Водночас вони одностайні у визнанні необхідності формувати українську модель менеджменту, синтезуючи раціональні елементи зарубіжної науки управління з актуальними напрацюваннями вітчизняних вчених.

Теоретичні пошуки вітчизняного менеджменту повинні розгортатися в контексті функціонування організацій як особливих соціальних утворень незалежно від їх галузевої належності і предметної сфери діяльності.

Вітчизняні дослідники завжди прагнули до упорядкування, систематизації та узагальнення теоретичних положень науки управління і її теоретичної основи -- системи категорій. Однак багато з них потребують перегляду у зв'язку зі зміною соціально-економічних умов функціонування організацій. Запозичення системи категорій зарубіжної науки менеджменту не завжди виправдане, оскільки зарубіжні дослідники нерідко користуються різними дефініціями для опису однорідних явищ, ускладнюючи розуміння та використання теоретичних побудов практиками-управлінцями. Найраціональнішим за таких обставин є синтез категорійного апарату вітчизняної та зарубіжної науки управління на основі критичного аналізу відповідних категорій, узагальнення соціально-економічних процесів, які відбуваються в управлінні вітчизняними організаціями.

Центральною у системі категорій науки менеджменту є «організація». Навколо неї групуються категорії «закономірності менеджменту», «принципи менеджменту», “функції менеджменту”, «методи менеджменту», «ефективність менеджменту», створюючи теоретичну основу науки менеджменту.

Кожна з цих категорій є фундаментальною і вимагає глибоких наукових досліджень та обґрунтувань, перевірки практикою управління діяльністю суб'єктів ринкового господарювання в Україні. Тільки після цього вони можуть стати надійною теоретичною базою ефективної діяльності вітчизняних підприємців і менеджерів.

Висновки

1. Управління існує завжди там, де люди працюють у групах -- організаціях. У процесі розвитку управління поступово нагромаджувалися знання, вміння, досвід, які передавали із покоління в покоління, фіксували, узагальнювали, хоч науково до початку XX ст. не осмислювали. Масове усвідомлення того, що організацією можна управляти системно і завдяки цьому Досягати її цілей, сформувалося в 40-ві роки XIX ст. у США.

2. Менеджмент є специфічною сферою знань, наукою, яка виокремилася в самостійну галузь знань на початку XX ст. Наука менеджменту має свій об'єкт і предмет вивчення, специфічні проблеми і підходи (методи) їх вивчення та вирішення. Розвиток її охоплює три основні етапи: передфазу, фазу зародження і становлення науки менеджменту (наукових шкіл у менеджменті) та сучасну фазу.

3. Сучасна фаза розвитку науки менеджменту розпочалася у 40-ві роки XX ст. і продовжується дотепер, її розвиток має такі особливості: широке застосування методів досліджень, основаних на формалізації процесів управління, моделюванні їх та обробленні результатів шляхом застосування досить складного математичного апарату; відсутність чітко оформлених наукових шкіл, очолюваних відомими науковими лідерами; національно-регіональний характер дослідженьутрьох напрямах: північноамериканському, західноєвропейському та азійському (японському).

4. Сукупність сучасних концепцій менеджменту можна звести до трьох видів (підходів): процесного, системного, ситуативного. Досить помітною є регіональна специфіка наукових підходів і пріоритетів у вивченні практики ефективного менеджменту, концентрації досліджень і наукових розробок та рекомендацій, що розгортаються традиційними для певних регіонів напрямами.

5. Значний внесок зробили у світову науку управління українські науковці. Сучасна вітчизняна наука менеджменту повинна органічно поєднати напрацьовані актуальні теоретичні й методологічні розробки, які відображають специфіку функціонування господарюючих суб'єктів в Україні, і раціональні елементи зарубіжної науки, здатні ініціювати якісно новий етап розвитку вітчизняної управлінської науки і практики. Нові практичні завдання вимагають цілісної, збалансованої концепції управління виробничо-господарськими організаціями, що стане надійним методологічним фундаментом економічних і соціальних змін у суспільстві.

Використана література

1. Каору И. “Японские методы управления качеством”.

2. Оучи У.Г. “Методы организации производства: японский и американский подходы”.

3. Пронников В.А., Ладанов И.Д. “Управление персоналом в Японии”.

4. Становлення менеджменту в Україні. // Економіка України - 1994р. -№12.

5. Аокі М. “Фірма в японській економіці” - Ленвидав - во, 1995р.

6. Крічевський Р.Л. Якщо Ви - керівник. - М.: Издательство дело. 1996р.

7. Ліксиць І.В. Секрети умілого керівника - 1991р.

8. Любимова Н.Т. Менеджмент - шлях до успіху. - М.: Агропромвидав - во, 1990р.-132с.

9. Сладкевич В.П., Чернявський А.Д. Современний менеджмент. - К.: МАУП, 2002. - 152 с.

10. Крамаренко В.І. Менеджмент: Навч. Посібник - К.: ЦУЛ, 2000. - 248 с.

11. Ф.І. Хміль Основи Менеджменту: Підручник .- АМ. 2003. - 608 с.

Размещено на Allbest.ru