Аналіз економічної ефективності

Характеристика продукції і умов функціонування підприємства, його забезпеченість ресурсами. Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності, виробничої програми, потужностей, ритмічності роботи підрозділів підприємства та його резервів.

Рубрика Менеджмент и трудовые отношения
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 29.10.2012
Размер файла 50,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Аналіз економічної ефективності

Зміст

  • Вступ
  • 1. Характеристика продукції і умов функціонування підприємства
  • 1.1 Забезпеченість підприємства ресурсами
  • 1.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства
  • 2. Теоретичні та методичні питання аналізу економічної ефективності
    • 2.1 Виробнича програма і виробнича потужність підприємства
    • 2.2 Характеристика показників обсягу виробництва
  • 3. Аналіз економічної ефективності
    • 3.1 Аналіз динаміки показників виробничої програми
    • 3.2 Аналіз структури продукції та ритмічність роботи підприємства
    • 3.3 Аналіз роботи окремих структурних підпрозділів
    • 3.4 Оцінка резервів підвищення ефективності виробництва
  • Висновок
  • Список використаної літератури
  • Вступ
  • Мета роботи: Виявлення внутрішньогосподарських резервів, підвищення ефективності виробництва та розроблення заходів по їх використанню.
  • Оцінка діяльності підприємства провадиться на основі комплексного аналізу кінцевих підсумків його ефективності. Економічна суть ефективності підприємства полягає в тому, щоб на кожну одиницю витрат домогтися істотного збільшення прибутку. Кількісно вона виміряється зіставленням двох величин: отриманого в процесі виробництва результату і витрат живої й упредметненої праці на його досягнення.
  • Економічний ефект виражається в натуральних і вартісних показниках, що характеризують проміжні і кінцеві результати виробництва в масштабі підприємства, галузі і народного господарства в цілому. До таких показників відносяться, наприклад, обсяг валовий, товарної, реалізованої, іноді чистої продукції, маса отриманого прибутку, економія різних елементів виробничих ресурсів і загальна економія від зниження собівартості продукції, величина національного доходу і сукупного суспільного продукту й ін.
  • Результати аналізу економічної діяльності використовуються як база для вироблення планових рішень наступного розвитку, а деякі з них є фондообразующими спеціальних і інших фондів підприємства.
  • При оцінці виробництва варто враховувати не тільки економічні, але і соціальні результати. Їхньою особливістю є те, що вони, як правило, не піддаються кількісному виміру.
  •  Вимір економічної ефективності підприємства вимагає її якісної і кількісної оцінки, тобто визначення критерію і показників ефективності суспільного виробництва. Правильно обраний критерій повинний найбільше повно виражати сутність економічної ефективності і бути єдиним для всіх ланок виробництва.
  • Для правильного визначення найважливіших напрямків підвищення економічної ефективності суспільного виробництва необхідно сформулювати критерій і показники ефективності.
  • Критерій економічної ефективності має визначену структуру, що дозволяє виражати його кількісно на всіх рівнях керування підприємством. В умовах ринкової економіки основним критерієм оцінки господарської діяльності підприємства служить доход (прибуток, рентабельність по відносинам до фондів).

1. Характеристика продукції і умов функціонування підприємства

Відкрите акціонерне товариство «Промприлад» - сучасне багатопрофільне приладобудівне підприємство. Це один з основних в Україні виробників засобів вимір ювання енергоносіїв, контрольно-вимірювальних приладів та засобів автоматизації, які шороко застосовуються в промислово-енергетичному комплексі та інших галузях народного господарства.

На сьогоднішній день ВАТ «Промприлад» спеціалізується на випуску приладів контролю і регулювання технологічних процесів (блоки КЕЗР, АБІК-1, 22БП36, дифнамометри ДМ3583.ДКО та ін.), які в загальному обсязі складають 51,6%; приладів для фізичних досліджень (система контролю управління бурінням СКУБ, глубинні манометри МСУ) - 7,7%; засобів обчислювальної техніки ( блоки УКТС, роз'єми РППР) - 20%; товарів народного вжитку ( парасолі складні, сумки господарські) - 20,7%.

Основними технологічними процесами, які застосовуються при виготовлені продукції є:

· механічна обробка металів на зато чних, полірованих верстатах;

· гальванічна обробка металів;

· покриття фарбами, емалями та лаками деталей, вузлів і виробів;

· електромонтажні роботи;

· формовка деталей із полімерних речовин;

· виплавка чавуну;

· газова і плазмова різка металів та електрозварка;

· деревообробка;

· виготовлення друкованих плат.

На формування матеріально - технічної бази підприємства впливають галузеві особливості і масштаби виробництва, характер продукції, що виготовляється, методи організації виробництва, насамперед спеціалізація і кооперування.

1.1 Забезпеченість підприємства ресурсами

Акціонерне товариство "Промприлад" розташоване на трьох площадках:

- в м. Івано-Франківську по вулиці Ак. Сахарова, 23 загальною площею 6,7 га;

- в м. Івано-Франківську по вулиці Конева, 22 загальною площею 0,86 га;

- в с.т. Солотвино Богородчанського району загальною площею 3,6 га.

Територія головного заводу - 11,16 га, площа забудови - 2600 кв.м., загальна площа заводських приміщень - 47610 кв.м., в тому числі виробнича - 24630 кв.м. і на стадії будівництва - виробничий корпус загальною площею 12830 кв.м.

Завод "Промприлад" має в своєму розпоряджені необхідну техніко-економічну базу і відповідних спеціалістів.

До складу основних фондів підприємства станом на 1 січня 2000 року входять:

1. Будівлі- 11421,0тис.грн.

1.1. Виробничі будівлі - 9643,0 тис.грн..

1.2. Споруди -1209,0 тис.грн..

1.3. Передавальні пристрої - 569,0 тис.грн..

2. Машини і обладнання - 17804,0 тис.грн..

2.1. Силові машини і обладнання - 267,06 тис.грн..

2.2. Робочі машини і обладнання - 43477,6 тис.грн..

2.3. Вимірювальні прилади - 2973,3 тис.грн..

2.4. Обчислювальна техніка - 1086,0 тис.грн..

3. Транспортні засоби - 42,0 тис. грн..

4. Інструменти - 54,8 тис.грн..

5. Інвентар, багаторічні насадження - 906,2 тис.грн..

6. Невиробничі фонди

стадіон, роздягальня, поле, турбаза, оздоровчий комплекс, магазин - 192,0 тис. грн..

7. Інші галузі

столова - 12,0 тис.грн.

Всього основних фондів - 30228 тис. грн.

За 2001 рік ремонтною службою підприємства згідно графікам ППР відремонтовано 76 одиниць технологічного обладнання. Капітальний ремонт робочих машин і обладнання виконано на 99,9%.

Графіки ППР і графіки перевірки обладнання на технологічну точність виконано. Все обладнання знаходиться в задовільному стані.

Продовжується атестація всього технологічного обладнання, яке знаходиться на підприємстві, із заповненням індивідуальних карт на кожну одиницю технологічного обладнання.

Введено в експлуатацію дві одиниці обладнання на суму 20345 грн. Не встановленого обладнання немає.

Середня спрацьованість обладнання складає 48%. В наявності є понад 1000 одиниць обладнання, спрацьованість якого складає понад 90%.

Протягом 2001 відділом АСУ виконувались роботи по експлуатації на персональних комп'ютерах задач по основних напрямках виробничої діяльності підприємства.

Також відділом виконувались роботи по технічному обслуговуванню та ремонту комп'ютерної техніки. Необхідно відмітити проблеми в роботі відділу АСУ:

- відсутність кваліфікованих інженерів-програмістів на ПК;

- недостатня укомплектованість відділу сучасними ПК;

- низька заробітна плата і несвоєчасність її виплати;

- дефіцит коштів на ремонт електронного .

У 2000 році матеріально-технічне забезпечення відділом зовнішньої комплектації здійснювалось згідно існуючих норм витрат та плану виробництва.

Отже, з вище вказаного випливає, що на підприємстві все наявне обладнання встановлене, але воно більше ніж на половину спрацьоване, а частина обладнання спрацьована на 90-120%. Даний факт свідчить про незадовільне забезпечення підприємства обладнанням для нормального функціонування. Матеріально-технічне забезпечення проводилось в основному із залишків попередніх років. Все це свідчить про відсутність вільних коштів на підприємстві, що не дозволяє покращити матеріально-технічну базу.

Підприємство постійно оновлює серійну продукцію, проводить її модернізацію згідно з вимогами часу; впроваджує нові технології; підтримує ділові зв'язки з науково-дослідними інститутами.

Для реалізації продукції ВАТ «Промприлад» створює розгалужену мережу ділерів в Україні та країнах СНД. Планується створення регіональних ділерських та сервісних центрів по реалізації, обслуговуванню та ремонту продукції, яка виготовляється.

ВАТ «Промприлад» поставляє свою продукцію в Росію, Молдову, Казахстан, Узбекистан, Азербайджан, країни Балтії.

1.2 Аналіз основних техніко-економічних показників діяльності підприємства

Ефективність господарської діяльності характеризується системою техніко-економічних показників, вибір яких залежить від специфіки підприємства. Для аналізу динаміки основних техніко -економічних показників вибрано такі показники: обсяг товарної продукції, собівартість товарної продукції, балансовий прибуток, рентабельність, (фондовіддача, чисельність працюючих, виробіток на одного працюючого, витрати на 1 грн товарної продукції. Розгляд цих показників в динаміці за 2004-2006 роки дає можливість правильно оцінити роботу підприємства, виявити закономірності, взаємопов'язані тенденції зміни цих показників, а також викрити загальні причини недоліків у роботі підприємства.

Для характеристики і аналізу основних техніко - економічних показників скористаємося методом рядів динаміки та методом порівняння. Розрахунок динаміки зміни основних ТЕП приведені в таблиці 3.1, а зміна основних ТЕП зображена на рис 3.1.

Основним показником, що характеризує обсяг виробництва прийнято вважати обсяг товарної продукції в оптових цінах. Від величини цього показника в значній мірі залежить рівень всіх інших, що характеризують діяльність підприємства (фондовіддача, прибуток, - рентабельність), .тому аналізуючи показники діяльності підприємства, необхідно їх розглядати у тісному взаємозв'язку. За даними таблиці 3.1 на підприємстві спостерігається збільшення обсягів виробництва. В 2005 році спостерігається зростання осягу виробництва на 206 тис.грн. (2,5%).

Як бачимо загальний обсяг виробництва на ВАТ "Промприлад" збільшується, це пояснюється тим, що підприємство випускає продукцію, яка користується попитом - засоби автоматизації систем управління технологічними процесами на базі електронної та мікропроцесорної техніки для металургійної, енергетичної та інших галузей народного господарства, прилади і засоби автоматизації для нафтової і газової промисловості та товари народного споживання, особливо нарощується випуск побутових газових лічильників.

Скорочення обсягів в 2004 році було спричинене розривом зв'язків із споживачами та складністю розрахунків з ними. Зростання цін на необхідні матеріали та комплектуючі вироби спричинило збої у їх постачанні, низька конкурентоспроможність, усе це призвело до подорожчання виробів, а також ускладнило їх збут. Також виробництво продукції, яка користується попитом зменшується через непомірні податкові відрахування, що не дають можливість в повному обсязі закупити матеріали і комплектуючі, а також вимушеною роботою в зимові місяці в системі обмеженого енергопостачання.

Зате в 2005 році підприємство знайшло вихід з кризового стану, що привело до збільшення обсягів товарної продукції. Були налагоджені зв'язки з Росією, Білорусією, Молдовою, Узбекистаном, Казахстаном, Естонією та Болгарією, куди постачається продукція. Для розширення ринку збуту, крім прямих поставок, використовуються послуги посередників, які в свою чергу крім реалізації продукції займаються і її рекламою в своїх регіонах та приймають участь у виставках продажу.

Протягом майже усього аналізованого періоду спостерігається скорочення чисельності працюючих. Так чисельність ПВП скоротилась 2004 році на 398 чол. (17%), в 2005 році на 500 чол. (25,7%) порівняно з відповідно попередніми роками. Але в 2006 році спостерігається зростання чисельності працюючих на 130 чол. (9%). Така картина пов'язана із простоями, низьким рівнем заробітної плати і її невчасною виплатою (через відсутність коштів для виплати заробітної плати на підприємстві розрахунок із працівниками ведеться промисловими і продуктовими товарами).

Виробіток на одного працюючого як бачимо має тенденцію до збільшення і досить значного. Так в в 2005 році на 2,14 тис. грн. (59%) порівняно з відповідно попередніми роками. Але в 2006 році ми бачимо невеликий спад показника на 0,59 тис. грн.. (10%). Ріст показника пояснюється постійним ростом обсягу товарної продукції та скороченням чисельності працюючих.

Поряд з цим зростає і собівартість продукції. 2006 роках вона відповідно зросла на 1851 тис. грн. (31%). Але вже в 2004 році вдалося зупинити і знизити рівень показника на 759 тис. грн. (9,7%), а в 2005 році собівартість знизилась на 391 тис. грн. (5,5%) порівняно з попередніми роками. Основною причиною росту собівартості продукції було підвищення цін на сировину та енергоносії, а у витратах на виробництво продукції сировина та енергоносії складають близько 70%. Але в наступні роки на підприємстві була проведена робота по зниженню собівартості продукції, що і привело до існуючого результату.

За аналізований період балансовий прибуток є досить нестабільним. Так в 2004 році на 1924 тис. грн. (23%). Проте в 2005 році показник зріс на 968 тис. грн. (17%), а в 2006 році на 2757 тис. грн.. порівняно з попередніми роками. Таке коливання даного показника пояснюється тим, що зменшення прибутку відбувається через наявність на підприємстві залишків готової продукції з попередніх років, що під час інфляційних процесів не встигає себе окупити і поганою роботою по збуту готової продукції, а ріст відбувся за рахунок налагодження випуску нової більш модернізованої продукції, яка користується попитом.

Відомо, що найбільш узагальнюючим показником, що характеризує результат виробниче - господарської діяльності підприємства є рентабельність. Показник рентабельності є відносним показником прибутковості і має таку ж тенденцію до зміни, як і прибутковість.

Як бачимо з вищенаведеної таблиці фондовіддача основних фондів є нестабільною. Хоча в 2004 році відбувся спад показника на 0,07 (23,3%) порівняно з 1998 роком, але вже в 2005 році цей показник зріс на 0,05 (22%), а в 2006 році впав на 0,1 тис. грн. (36%).

Таким чином, на ВАТ "Промприлад" при збільшенні обсягу виробництва зменшується чисельність працівників, що веде до збільшення виробітку на одного працюючого, проте підвищення собівартості товарної продукції веде до зменшення прибутку підприємства, а відповідно рентабельності. Фондовіддача поводиться нестабільно.

Таблиця 1.1 - Техніко-економічні показники ВАТ "Промприлад" за 2004-2005 роки

Показники

2004

2005

2006

план

зміна

Відх

Ріст

план

зміна

Відх

Ріст

план

зміна

Відх

Ріст

Обсяг товарної продукції, тис. Грн.

6989

-2304

75.2

-2,5

8232

1294

118,5

19

8489

206

102

2,5

Собівартість товарної продукції, тис.грн.

7071

-759

90.3

-9,7

6680

-391

94,5

-5,5

8376

1696

125

25

Рентабельність. %

-5

-25,1

24,9

-75

19

24

380

280

25

6

132

32

Балансовий прибуток,

тис. Грн.

-354

-1924

22,5

-77

1302

1656

368

368

4059

2757

312

212

Чисельність ПВП. чол

1944

-398

83

-17

1444

-500

74,3

-26

1574

130

109

9

Фондовіддача основних фондів, тис. грн.

0.23

-0.07

76.7

-23

0,28

0,05

122

22

0,27

-0,1

96

-36

Виробіток на одного працюючого, тис.грн.

3,6

-0,37

90,7

-9,3

5,74

2,14

159

59

5,15

-0,59

90

-10

2. Теоретичні та методичні питання аналізу економічної ефективності

2.1 Виробнича програма і виробнича потужність підприємства

Виробнична потужність є інтегральним показником використання потужності обладнання за одиницю робочого часу. Під виробничою потужністю розуміють максимально можливий випуск продукції за одиницю робочого часу (год, день, рік). При максимальному використанні всіх видів ресурсів наявного рівня техніки, технології і організації виробництва. Виробнича потужність змінюється разом з розвитком техніки, технології і вдосконаленням організації виробництва. В умовах ринку великий вплив на зміну виробничої потужності має прийнята стратегія господарського об'єкту. Виробнича потужність визначається по потужності ведучих чехів, а в чехах по ведучим ділянках чи обладнанні.

Виробнича потужність визначається в тих же одиницях виміру, в яких встановлюється об'єм випуску продукції (в натуральних і вартісних показниках).

Основними заходами підвищення коефіцієнта використання виробничої потужності є:

Підвищення коефіцієнта зміни ліквідація вузьких місць у виробництві, покращення організації праці, зменшення простою обладнання, скоречення термінів засвоєння проектних потужностей нововедень, простою обладнання за відсутності сировини.

Виробнича програма представлена у таблиці 2.1.

Тип виробництва - це відповідна організація виробничого процесу підприємства яка характеризується наступними факторами:

певним обсягом продукції, що випускається;

певним номенклатурним складом продукції;

формою спеціалізації цехів та дільниць, виробничої структурою;

рухом деталей по операціях;

періодичністю виробництва;

кваліфікацією кадрів;

рівнем технічного нормування.

Віднесення машинобудівного підприємства до того чи іншого типу виробництва не може бути однозначним тому що, по-перше, на кожному окремому підприємстві, в окремих його цехах можна зустріти характерні риси різних типів виробництва; по-друге, тип виробництва - динамічна характеристика виробничого процесу, яка постійно змінюється у зв'язку з зміною самої організації виробництва.

Тип виробництва відіграє вирішальну роль у господарській діяльності підприємства: формах протікання виробничих процесів, складі обладнання та оснащення, виборі та обґрунтуванні систем оперативного планування та управління, тощо.

По характеру продукції, що виготовляється, її техніко-економічних характеристик (габарити, вага, тривалість циклу) ВАТ “Промприлад” відноситься до приладобудівних підприємств з дрібносерійним типом виробництва.

Приведенні вище фактори формування типу виробництва проаналізуємо та представимо детально для умов виробничої діяльності ВАТ “Промприлад”.

А. Обсяг продукції та її номенклатурний склад.

У таблиці 2.1 представлена річна виробнича програма підприємства, яка включає широкий номенклатурний склад основної продукції на якій спеціалізується підприємство.

Величина річної програми випуску по різних номенклатурах містить значне розкидання, в той же час існує рівномірне розташування її величини по кварталах та місяцях року, що є певною передумовою ритмічного випуску продукції у цехах основного виробництва.

Величина виробничої програми, як показник типу виробництва ще не дає повної його характеристики і тому повинна бути доповнена певними розрахунковими показниками завантаження обладнання. Таким показником є показник масовості, який характеризує завантаження обладнання однією номенклатурною позицією виробничої програми.

Розрахункова формула названого показника виглядає так:

;

де м - показник масовості, t- середня трудомісткість виконання детале-операції, r - такт випуску заданої номенклатурної позиції виробничої програми.

У таблиці 2.2 наведені дані та розрахунок показника масовості по типовим представниками (деталям) в умовах механічного цеху ВАТ “Промприлад”

Таблиця 2.2 - Вихідні дані та розрахунок показника масовості.

№ п/п

деталь (типовий представник)

місячна програма випуску (шт)

місячний фонд часу роботи обладнання (хв)

такт випуску

(хв)

середня трудомісткість детале-операції t(хв)

розрахункове значення показника масовості

тип виробництва

1

ДМ -3583м (кришка)

225

21120

93

10

0,10

дрібносерійний

2

Діафрагми (колесо)

10

21120

2111

25

0,01

3

МСУ-1 (шток)

4

21120

4550

15

0,003

4

БІК-1 (корпус)

12

21120

2010

20

0,01

5

22БП-36 4 кам (колокол)

15

21120

1985

25

0,01

6

22БП-36 8 кам (колокол)

8

21120

2760

30

0,01

дрібносерійний

7

РГ-К-40 (корпус)

150

21120

140

25

0,17

8

РГ-К-100 (корпус)

100

21120

211

30

0,13

9

РГ-К-250 (корпус)

60

21120

352

35

0,10

10

РГ-К-400 (корпус)

50

21120

420

40

0,10

Для виробничої програми ВАТ “Промприлад” характерним є те, що протягом року цілком можливі зміни раніше запланованої та розподіленої по відрізках часу продукції; адже деякі вироби перестають користуватися попитом.

2.2 Характеристика показників обсягу виробництва

Основними задачами аналізу обсягу виробництва і оеалізації є:

1. Оцінка динаміки по основних показниках об'єму структурі і якості продукції;

2. виявлення степеня кількісного впливу факторів на зміну величин об'єму виробництва і реалізації продукції

3. виявлення внутрішньо господарських резервів і збільшення випуску і реалізації продукції;

4. розроблення заходів по використанню внутрішньо-господарських резервів для підвищення темпів росту продукції, покращення асортименту і якості.

Об'єктами характеристики обмягів виробництва є:

- обєм виробництва і реалізації продукції,

- асортимент і структура продукції;

- якість продукції і ретмічність продукції

Виробнича структура ВАТ "Промприлад" складається з :

- 15 основних цехів, а саме: ливарний, штампувальний, механічний, автоматний, інструментальний, цех манометрів, складання приладів контролю, лічильних машин, електронних виробів, плат друкованого монтажу, товарів народного вжитку, заготівельний, гальванічний, філіал "Солотвино", експерементальний;

- 4 допоміжних цехів, а саме: ремонтний, енергетичний, механізації і автоматизації, агроцех;

- 5 допоміжних дільниць, а саме: фарбування, транспортна,

ремонтно-будівельна, упаковки, технічної документації.

Основні цехи забезпечують виконання основного напрямку діяльності, табто: в ливарному цеху виконуються роботи по відливці деяких необхідних деталей (корпуси приладів, тощо); в штампувальному проводиться штамповка по готових пресформах окремих деталей; в механічному і автоматичного проводиться обробка деталей на токарних та фрезерувальних верстатах; інструментальний цех забезпечує інші підрозділи підприємства необхідними інструментами та проводиться зборка окремих частин приладів; цехи манометрів, складання приладів контролю, лічильних машин та електронних виробів проводять зборку відповідних приладів; в цеху плат друкованого монтажу проводять збирання та пайку даних плат для приладів, що випускаються на підприємстві; в гальванічному цеху проводиться гальванічна обробка (хромування, нікелювання, тощо) деяких деталей; філіал "Солотвино" проводить збирання таких приладів як 22ВП-36 та ДМ;

експерементальний цех відповідно проводить експерементальні випробовування готових приладів і визначає їх придатність до експлуатації.

Допоміжні цехи та дільниці створені для забезпечення нормального і безперебійного функціонування основних цехів, тобто вони відповідно займаються: ремонтом, енергетичним постачанням, обслуговуванням систем автоматизації та механізації, фарбуванням окремих деталей та комплектуючих; транспортним забезпеченням, упаковкою готових виробів, забезпеченням відповідною документацією.

В цілому можна відзначити, що структура ВАТ "Промприлад" відповідає вимогам виробництва, сприяє успішній роботі управлінського апарату.

3. Аналіз економічної ефективності

3.1 Аналіз динаміки показників виробничої програми

Таблиця 3.1 - Обсяг виробництва продукції на ВАТ “Промприлад” по роках

2004

2005

2006

План

факт

План

факт

План

факт

2500

2450

2600

2500

2700

2640

Як видно з приведеної вище таблиці підприємству не вдавалося досягнути випуску запланованої кількості продукції. Так в 2004 році процент виконання становив (2450/2400*100=98%, тобто не додано до плану 50 (2500-2450=50). В 2005 році процент виконання випуску продукції становив 2500/2600*100*96,1%, недодано до плану 100 од (2500-2600).

В 2006 році процент виконная випуску продукції становив 2640/2700*100=97,8%, недодано до плану 60 од.

Якщо порівнювати випуск продукції 2006 з 2004 роком то процент виконання випуску продукції становить 26440/2450*100=107,7%, тобто випуск продукції зріст в 2006 році до 2004 року на 7,7% або на 190 од (2640-2450). А повівняно з 2005 з 2006 роком ріст випуску продукції зріс на 105,6% (2640/2500*100) або на 140 (2640-2500) од

Аналіз виконання виробничої програми за 2006рік по квартала

Назва виробів

(шифр)

Річна програми

факт

% виконання

І квартал

ІІ квартал

ІІІ квартал

ІV квартал

Палан

Факт

Палан

Факт

Палан

Факт

Палан

Факт

ДМ -3583 М

2700

2640

97,8

675

650

675

670

675

670

675

650

Діафрагми

120

123

102,5

30

32

30

31

30

30

30

30

МСУ-1

50

50

100

12

11

12

12

12

12

14

15

БІК-1

150

150

100

36

36

36

36

36

37

40

41

22БП-36 4ком

200

204

102

45

50

45

48

50

50

60

60

22БП-36-8ком

100

101

101

24

24

24

25

26

26

26

26

РГ-К-40

1800

1821

101,2

450

458

450

458

450

455

450

450

РГ-К-100

1200

1207

106

300

300

300

302

300

300

300

305

РГ-К-250

720

730

101,4

180

185

180

180

180

185

180

180

РГ-К-400

600

611

101,8

150

155

150

155

150

150

150

151

РГ-К-600

360

360

100

90

85

90

90

90

95

90

90

РГ-К-1000

300

301

100,3

75

81

75

80

75

70

75

70

РЛ-4

1800

1800

99,2

450

420

450

455

450

455

450

455

РЛ-20

200

197

98,5

45

44

45

45

45

55

45

52

РЛ-10

300

310

103,3

75

82

75

80

75

75

75

73

РЛ-16

300

300

100

75

70

75

75

75

80

75

75

Як видно з таблиці по основному показнику ДМ-3583М випуск продукції невиконно на 60 од. По всіх інших % виконання 100 і більше відсотків.

Аналіз динаміки показує розрахунок темпів росту і приросту продукції. В даному випадку фактичний випуск для фіафрагм порівняно з плановим випуском становить 6,7%, або (32-30) = 2 од. По РЛ-10 виконання становить - 9,3 % або 7 од.

3.2 Аналіз структури продукції та ритмічність роботи підприємства

Виконання завдання по асортименту означає виготовити продукцію по заданій номенклатурі. Оцінка виконання плану по всьому асортименту передбаченому підприємством продукції вираховується з допомогою середннього проценту виконання завдання по асортименту. Середній процент виконання по асортименту вираховується по формулі.

Аср%=

Продукція, виготовлена зверх плану, або непередбачена планом не зараховується у виконання плану по асортименту.

Ритм, чи величина періодичності запуску-випуску партії деталей як показник частоти поставок партій в зв'язує розмір партій з програмою випуску. З цього можна зробити два висновки:

Перший висновок зв'язаний з вибором параметру єдиного розміру партій, другий висновок - змістовним характером цього поняття.

При виборі параметру єдиний розмір партії знаходить свій вираз у тому, що для партії різних деталей однаковим по величині є ритм, тобто один з календарно-планових параметрів, при цьому кількісний вираз кожної партії буде різний.

Це означає наступне. Якщо

,

де R- ритм партії деталей, n- розмір партії деталей, r- такт випуску деталей, к- комп-лектність деталей у виробу, то рівність ритмів, як вибраного параметру, можливо і при n1n2n3…..ns/ Це означає, що при однакових ритмах для деталей всіх назв розміри партії деталей певних назв пропорційні середньодобовому випуску який має різну величину для деталей різних назв. Отже, у цьому випадку розміри партії будуть не однаковими для різних деталей.

Змістовний характер єдиного розміру партії як наслідок аналізу вибору параметру, полягає в порівнянні та виборі на цій підставі однакових ритмів різних деталей.

Таким чином, організація роботи однаковими партіями полягає у тому, що кількість різних розмірів партій у виробництві повинна бути обмежена. Дотримання цієї вимоги принципово важливе, тому, що кожному розміру партії відповідає своя періодичність чи ритмічність повторення у виробництві. Тому для підтримки загального ритму виробництва необхідно число різних розмірів партій всіляко скорочувати.

Обгрунтування однакового розміру партій (періодичності) знаходить безпосереднє відображення у характеристиках та головних вимогах до комплектних систем при виборі планово облікової одиниці. Це означає, що головною вимогою комплектної системи планування та управління є встановлення для всіх деталей комплекту однакового розміру партії. Але, у комплектно-вузловій системі деталі вузлового комплекту, які об'єднані по принципу їх входження у певний складальний вузол, можуть не мати при цьому однакових розмірів партій, що приводить до зменшення їх ефективності, та зменшує їх використання.

Таким чином, у комплектних системах оперативного планування та управління, формування планово-облікової одиниці здійснюється на підставі принципу комплектності - відповідно з входженням деталей в складальні одиниці. При цьому повинно бути вирішене питання забезпечення рівності розмірів партії ( періодичностей ) по окремих номенклатурних позиціях плану, які входять у комплект.

В умовах стохастичної природи виробничих процесів формування єдиного розміру партій потребує аналізу математико-статистичних характеристик календарно-планових нормативів, як параметрів управління. При цьому цей аналіз повинен показати, у якій мірі кожна математико-статистична характеристика календарно-планових нормативів може стати параметром формування єдиного розміру партії у забезпеченні однакової стабільності та надійності функціонування окремих номенклатурних позицій виробничої програми.

У системах міжцехового оперативного управління до важливіших календарно-планових нормативів, як параметрів управління, слід віднести:

а) розмір партій поставок деталей, напівфабрикатів вузлів подаючого об'єкту планування

б) періодичність партій поставок деталей, напівфабрикатів, вузлів подаючого об'єкту планування

в) розміри міжцехових заділів напівфабрикатів, деталей, комплектів деталей.

Кожний з нормативів виконує свої функції, грає певну роль в управлінні, формує характер та форми міжцехового погодження. Встановлення величини партій деталей виступає у якості тої бази на якій будуються розрахунки всіх інших параметрів та елементів систем міжцехового планування та управління. Відсутність певного зв'язку та залежності веде до зниження та порушення системності в управлінні виробництвом. Це означає, що для формування партій деталей в умовах стохастичного характеру виробництва, характерні слідуючі головні особливості:

Забезпечення формування таких важливіших елементів систем міжцехового-оперативного управління виробництвом, як планово облікова одиниця, резервне міжцехове випередження, методи погодження планово-облікових одиниць у суміжних по технологічному маршруту об'єктах планування.

Забезпечення повного завантаження обладнання на підставі закріпленого за ним номенклатурного складу продукції.

Забезпечення оптимальної надійності міжцехових поставок на підприємстві, зодовільнення потреби споживчої стадії виробництва відповідно з прийнятими методами міжцехового погодження.

Відповідно з існуючою методологією розробки календарно-планових нормативів розрахунок розміру партії здійснюється двома етапами:

На першому етапі розраховують мінімальний розмір (nmin) партії по критерію припустимого проценту підготовчо-заключного часу у загальному часі зайнятості обладнання по обробці даної порції деталей:

де nmin - мінімально припустимий розмір партії деталей;

t н.з - витрати підготовчо-заключного часу на партію деталей;

- припустимий процент підготовчо-заключного часу у загальному часі зайнятості обладнання по обробці даної партії деталей.

Tшт - норма часу по обробці одного предмету даної назви.

На другому етапі визначається остаточний (нормальний - Пнорм) розмір партії шляхом коректування попереднього (мінімального) розміру партії на величину програми випуску по критерію їх кратності у забезпечення ритмічності (періодичності) партії у виробництві.

Якщо П Nм П/Nм = цілому числу

Якщо П < Nм Nм/П = цілому числу.

Де Nм - місячна програма випуску продукту даної назви.

Головним принципом розрахунків відповідно представленої методики є забезпечення ритмічності виконання виробничої програми величиною партії деталей. При цьому ця величина повинна бути економічно вигідною по критерію підготовчо-заключного часу, тобто збитків часу налагодження обладнання при обробці предметів відповідного найменування.

Таблиця 3.2 - аналіз структури продукції та ритмічності роботи підприємства.

Назва

План

Факт

Січень

1

2

3

Січень

1

2

3

ДМ -3583 М

225

70

80

75

226

70

82

74

Діафрагми

10

3

3

4

9

3

4

2

МСУ-1

4

1

2

1

4

1

1

2

БІК-1

12

4

4

4

12

4

5

3

22БП-36 4ком

15

5

5

5

16

6

6

3

22БП-36-8ком

8

2

3

3

8

2

4

2

РГ-К-40

150

50

50

50

150

47

51

52

РГ-К-250

60

20

20

20

60

29

21

20

РГ-К-400

50

15

20

15

54

20

15

19

РГ-К-600

30

10

10

10

25

10

10

5

РГ-К-1000

25

8

8

9

26

9

9

8

РЛ-4

150

50

50

50

154

52

50

52

РЛ-20

15

5

5

5

13

4

4

5

РЛ-10

25

8

9

8

24

8

8

8

РЛ-16

25

8

8

9

23

8

7

8

3.3 Аналіз роботи окремих структурних підпрозділів

Аналіз господарської діяльності здійснюється як в цілому по об'єкту так і по структурних підрозділах.

ВАТ “Промприлад” складається з таки основних цехів: леварний, штампувальний, механічний, інструментальний, цех манометрів, складання приладів контролю, лічильних машин, електронних виробів, плат друколваного монтажу, товарів нородного вжитку, заготівельний, гальванічний, філіал “Солотвино”, та експериментальний.

Для короткого аналізу роботи окремих структурних підрозділів візьмемо цех манометрів де проводиться виготовлення ДМ - 3583М.

Цех не виконав своєї річної програми в 2006 році при плані 2700 одиниць здано 2640 одиниць готової продукції, тобто % виконання становить 2640/2700*100=98%, що не дожано 60 одиниць в тому числі по кварталах

1 квартал 25 одиниць

2 квартал 5 одиниць

3 квартал 5 одиниць

4 квартал 25 одиниць

Не виконання випуску продукції в 1 і 4 кварталі спричинене з затримкою поставки матеріалів, що привело до простою обладнання.

Аналіз визначається об'єктивною і всесторонньою оцінкою виконання планових завдань; в приділенні і вимірі факторів, причому які впливають на результати виробництва, виявляє внутрішньогосподарські резерви, визначення заходів по використанню резервів, вияву особливості розвитку того чи іншого структурного підрозділу.

На фактори впливу випуску ДМ 3583М вивчаються всі заходи по покращенню виконная планового завдання

.Аналіз сприяє залученню спеціалістів технічних служб до вивченні економіки і управління виробництвом. Дає можливість визначити обгрунтовані нормативні завдання по структурних підрозділах. Основними показниками єфективності робочих цехів, ділянок є затрати на виробництво чи виконання робіт.

Особливостями даного аналізу є те, що в основі нього лежать натуральні показники, а також з його допомогою виявляються звязки між економікою, з одної сторони, и техніческою і технологією виробництва з другої. По суті він є техніко-економічним аналізом.

Для проведення структурного аналізу використовують дані звітності, дані звідних і первичних документів, по аналізу наявності, руху і використання основних фондів, матеріальних, трудових ресурсів випуску продукції.

До звідних джерел відносяться дані про розхід матеріалів, сировини, енергії, видачі зарплати, випуску продукції.

3.4 Оцінка резервів підвищення ефективності виробництва

Під резервами розуміють невикористані можливості зниження поточних і авансованих затрат. Усунення різного виду втрат в виробництві і нераціональних затрат є важливим напрямком використання резервів. Прискорення науково-технічного прогресу як фактору підвищення інтенсифікації виробництва є важливим напрямком використання резервів.

Резерви можна виміряти як різницю між досягнутим рівнем використання ресурсів і можливим рівнем, виходячи з накопиченого виробничого потенціалу.

Основний признак класифікації виробничих резервів - за джерелами підвищення ефективності виробництва, які зводяться до трьох моментів процесу виробництва. Цілі діяльності, засобів праці, предметів праці. Організація процесу виробництва потребує пропорційного наявності і використання засобів праці, предметів праці і трудових ресурсів. Щоб освоїти резерв збільшення випуску продукції за рахунок ефективного використання засобів праці, необхідно виявити резерви збільшення за рахунок кращого використання предметів праці і трудових ресурсів.

Особливістю резервів підвищення ефективності виробництва є їх комплексний характер, оскільки в них відбиваються використання всіх ресурсів підприємства - трудових, матеріальних і грошових.

Норма прибутку та фактори, що впливають на його величину. В економіці, побудованій за ринковими принципами, інтерес до виробництва у підприємця збуджується саме прибутком, збільшення якого дає змогу збільшити рівень споживання. Проте сума прибутку залежить не лише від кількості вкладених у виробництво коштів, що зумовлюють обсяги випуску продукції, а й від того, скільки прибутку приносить кожна вкладена у виробництво грошова одиниця. При рівновеликих цінах і затратах коштів розмір прибутку завжди більший там, де одиниця вкладень прибутковіша. Ступінь прибутковості вкладень визначав норма прибутку (I1), яка обчислюється як відношення маси прибутку (Р) до авансованих у виробництво коштів

р=Р/(c+v)*100%

Господарюючий суб'єкт прагне спрямувати наявні в його розпорядженні кошти у виробництво з найбільшою нормою прибутку. Отже, підприємницький інтерес до виробництва певної продукції прямо пропорційно залежить від висоти норми прибутку. Саме тому норму прибутку ще називають показником доцільності капіталовкладень. Але рівень підприємницької діяльності визначається не лише здатністю прибуткове вкласти кошти. Не менше значення має вміння підвищити прибутковість уже здійснених вкладень, використовуючи для цього всі фактори, що сприяють зростанню норми прибутку.

Одним із таких факторів є збільшення питомої ваги додаткового продукту у новоствореній вартості. Основними шляхами досягнення такої мети є: подовження робочого дня при збереженні незмінною заробітної плати; скорочення фонду заробітної плат» при незмінній чисельності працюючих; підвищення інтенсивності праці при незмінній або відносно повільніше зростаючій заробітній платі. Однак у високорозвинутих країнах за існуючого там законодавств, стану і впливовості професійних спілок трудящих всі ці способи набувають у часі все більше історико-таварницьної, чисто теоретичної цінності.

Висота норми прибутку значною мірою залежить від швидкості обороту виробничих фондів. Коли оборот при прискорюється, авансована у виробництво вартість за визначений проміжок часу обертається більшу кількість разів.

Тоді при незмінній сумі коштів, що обертаються, збільшуються обсяги виробництва, реалізації продукції, а з ними розміри прибутку. У результаті підвищується його норма. Важливим фактором підвищення норми прибутку є зниження собівартості продукції, зокрема скорочення затрат на засоби праці. Способи такого скорочення з'ясовувались при розгляді шляхів зниження собівартості. Тому тут лише зазначимо, що зменшення індивідуальних затрат виробництва, з одного боку, і одночасне збільшення Внаслідок цього прибутку -- з другого, є дієвим засобом підвищення норми прибутку.

Ще одним фактором, який істотно впливає на висоту норми прибутку, виступає ринкова ціна. Максимально високою норма прибутку буває, коли ринкова ціна перебуває на рівні купівельної спроможності. Максимально низькою -- на межі ціни із собівартістю. Якщо ціна зрівнюється із собівартістю, підприємство перестає одержувати прибуток. У проміжку між купівельною спроможністю і собівартістю можливий ряд цін, а отже, норм прибутку. Незважаючи на те, що ринкова ціна виступає значною мірою зовнішнім щодо підприємства фактором, вона має певну можливість через маркетингову діяльність сформувати більший попит на свою продукцію і тим підвищити прибутковість або, в разі потреби, утримати її від падіння (швидкого падіння).

Норма прибутку, як і розміри вкладень, прямо впливає па абсолютну величину, або масу прибутку. Взаємозв'язок маси прибутку а Його нормою і величиною авансованих коштів характеризує формула:

Р=(с+v)ХРг

3 формули видно, що одержання можливо більшого прибутку робить необхідним для підприємця піклування не лише про висоту норми прибутку, а й про збільшення величини активної частини функціонуючих на підприємстві фондів. Важливо пам'ятати, що норма прибутку і величина вартості виробничих фондів можуть рухатись у протилежних напрямках. У такому випадку маса прибутку залежатиме від того, яка з двох величин переважатиме. Тому при зростанні норми прибутку сума авансованих коштів для одержання цільового прибутку повинна бути відносно меншою. І навпаки, зниження норми прибутку можна компенсувати ефектом від більш швидкого нарощування капіталовкладень.

4. Заходи підвищення ефективності виробництва

По фактору використання резерви, пов'язані з удосконаленням технології виробництва, оснований модернізацією обладнання, покращання організації виробництва, праці і управління.

- підвищення балансового прибутку у 2006 році до 4059 тис грн порівняно з минулими роками 1302 тис.грн у 2005, -354 тис. Грн у 2004 році Збільшення виробітку на одного працюючого зростає на протязі досліджуваного періоду показує, що підприємство має можливості збільшувати даний показник

- Рентабельність підприємства знизилась у 2006 році порівняно з 2004, це свідчить, що підприємство не ефективно працювало у даному році, отже можливе збільшення даного показника, це пов'язано в першу чергу із збільшенням собівартості продукції.

- Ще одним резервом є зниження собівартості продукції, за рахунок впровадження енерго та трудо зберігаючих технологій.

Нарощування виробництва та реалізації продукції

Скорочення часу простою та підвищення ефективності праці, забезпечення матеріалами та сировиною.

Висновок

Істотно розширюються можливості дії усіх факторів підвищення ефективності виробництва в умовах формування ринкових відносин. Здійснюються структурна перебудова народного господарства, переорієнтація його на споживача; модернізація найважливіших галузей народного господарства - промисловості, будівництва, транспорту і зв'язку на основі високих технологій; подолання відставання від світового науково-технічного рівня; продумана конверсія військового виробництва; перехід до змішаної економіки, у якій створюються на рівних правах різні форми власності; вільний розвиток усіх колективних і часток форм господарювання; фінансове оздоровлення економіки; органічне включення країни в глобальні господарські зв'язки. У результаті цього сформується регульоване, цивілізоване ринкове господарство, що з'явиться діючим коштом, що стимулює ріст продуктивності праці, підвищення ефективності всього суспільного виробництва, збільшення суспільного багатства в інтересах підвищення добробуту народу.

Однак усі не так просто. І не так легко виконати всі поставлені тут задачі. Причини можуть бути різного характеру - від загальної кризи до закостенілої свідомості керівників підприємств і фірм. Але потрібно рухатися вперед і знаходити всі нові шляхи підвищення економічної ефективності виробництва. Без цього Україні немає місця серед розвинутих країн світу.

Список використаної літератури

1. Бляхман В. Экономика фирмы. Учеб. пособ. - СПб.: Ичд-во Михайлова, 1999. - 279 с.

2. Бойчик І.М., Харів П.С., Хопчан М.І. Економіка підприємства. Навч. посібник. --Львів: Сполом, 2000. -212 с.

3. Большаков А.С., Михайлов В.Й. Современный менеджмент: теория й практика. - СПб.: Питер, 2000. - 416 с.

4 Ганрилюк Л.І. Економіка підприємства. Навч. посібник дня самостійного вивчення дисципліни. - Житомир: ЖІТІ, ,2000. 152с.

5. Дафт Р.Л. Менеджмент. - СПб.: Издательство "Питер", .4)00. К32 с.

6. Економіка підприємства. Навч.-метод. пос. Для самостійної роботи. - К.: КНЕУ, 2000. - 248 с.

7. Економічна енциклопедія: У трьох томах. Т. 1. / ІЧ-дкол.: С.В. Мочерний (відп. ред.) та ін. - К.: Вид. центр "Академія", 2000.-840с.

8. Канадський Й.С. Менеджмент. Т. 1. - К.: УФІМБ, 542с.

9. Киперман Г. Зкономика предприятия. Словарь. - М.:

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.