12

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Фактори формування попиту на новації

В умовах ринкової економіки аналіз попиту на науково-технічну продукцію має першорядне значення.

Перерахуємо напрямки аналізу попиту на нововведення:

4. Визначення максимальної можливості збуту й обґрунтування плану збуту з урахуванням рішення перших трьох завдань, а також виробничих можливостей фірми.

Особливості розвитку нововведень і відмінність їх видів багато в чому визначає специфіку аналізу попиту на них в кожному конкретному випадку.

Перш за все, необхідно уточнити до яких нововведень - базисним вдосконаленим належить продукція, попит на яку підлягає вивченню. Таку ідентифікацію можна здійснити двома способами: по-перше, за допомогою побудови кривих життєвих циклів продукції на основі даних про обсяги тривалості її та пропозиції збуту на ринку.

Рис. 1. Ідентифікація нововведень

По-друге, підприємство, що виробляє інноваційну продукцію, проводить порівняльний аналіз параметрів раніше виробленої і нової продукції за наступною схемою:

наявність в конструктивній розробці нового виробу в порівнянні зі старим, принципово інших підходів, наприклад, невідомих законів і закономірностей;

кількість нових деталей, вузлів у виробі операцій в технології;

додаткова сума витрат на зміну вироби та її частка у витратах на новий виріб.

У результаті такого аналізу нову продукцію можна згрупувати в три групи: перша, яка раніше не існувала (наприклад, лазерні диски), друга, яка проводилася раніше, але істотно змінена за матеріалом конструкційне вирішення (наприклад, електрочайник з елементом харчування, вмонтованим у підставку); третього, що отримала тільки нове оформлення (наприклад, зубна паста в аерозолі).

Інноваційна продукція дуже різноманітна по формах. Вона може мати (наприклад, верстати, товари для населення) не мати натурально-речову форму (ноу-хау, патенти, ліцензії), різнитися за призначенням (для цілей виробництва кінцевого споживання), видів продукції і т.д.

Внаслідок цього аналіз попиту та створення інформаційної бази для його проведення має специфіку в кожному конкретному випадку.

Для управління попитом підприємству, виробнику нової продукції, необхідно знати чинники, що впливають на величину і характер попиту і звані детермінантами попиту. Зауважимо, що детермінанти, що впливають на попит на нововведення, значно відрізняються від факторів попиту на традиційно пропоновану споживачам продукцію.

Всі фактори попиту на нову продукцію можна поділити на внутрішні, що відносяться до діяльності об'єкта аналізу, і зовнішні, пов'язані, в основному, з особливостями функціонування зовнішнього середовища (табл. 1).

Розглянемо вплив найбільш важливих внутрішніх чинників, які в сукупності характеризують виробничо-торгову стратегію виробника.

1. Якщо підприємство виробляє нову техніку, то для її розповсюдження на ринку величезне значення має конструктивні особливості пропонованого зразка. Якщо він не відповідає галузевим стандартам, Ускладнюється його після продажне обслуговування і виключається можливість використання в якості комплектуючого. Наслідком цього буде відсутність низький рівень попиту на дану продукцію.

2. Аналогічно стандартам для забезпечення попиту на нову продукцію кінцевого побутового споживання (одяг, взуття, меблі тощо) впливає мода. Якщо її дія не враховано, нова продукція не знайде попиту.

3. Не менш важливим фактором попиту є якість нової продукції. Безвідмовність роботи нової техніки, технології, відсутність явних і прихованих дефектів у товарах народного споживання сприяють попиту на них і навпаки: виявлення браку в процесі експлуатації нової продукції знижує попит на неї.

4. Фактором, сприяючою попиту, є умови продажу, зокрема забезпечення гарантійного та сервісного обслуговування нової продукції. Щодо нової техніки і технології це установка, наладка, обслуговування, забезпечення запасними частинами, створення спеціалізованих майстерень і мобільних бригад з її обслуговування та ремонту.

5. Між величиною витрат на наукові дослідження і розробки, появою нової продукції, прискоренням впровадження її у виробництво і виникненням попиту на неї існує прямий зв'язок. Чим вище витрати на наукові дослідження і розробку фірми-постачальника, тим в кінцевому підсумку швидше поширюється нова продукція.

6. Високий технічний рівень підприємства-виробника забезпечує швидкий перехід до якісно нової рівні виробництва, що дозволяє прискорювати пропозиції ринку принципово нової продукції як технічного призначення, так чного споживання, стимулюючи виникнення попиту на неї.

7. У свою чергу, цей фактор впливає на швидкість освоєння нової продукції, що в умовах інфляції, яка гальмує інноваційний процес, має величезне значення.

Одночасно швидкість освоєння в умовах ринково конкуренції стимулюють виробництво і пропозиція нової продукції. Стратегія випередження спрямована на задоволення незадоволеного ринкового попиту, що дозволяє завоювати новий сегмент ринку, збільшити обсяг виробництва і знизити витрати на нову продукцію.

8. Стимулюючий вплив на попит справляє транснаціональний рівень галузі (фірми). Чим він вищий, тим ширше зовнішня інтеграція галузі, на більшу кількість закордонних ринків виходить нова продукція, прискорюється її поширення і збільшується попит на неї.

9. Одним з найбільш важливих факторів попиту є ціна, Що встановлюється на нову продукцію. Знижки до ціни і інші цінові пільги сприяють просуванню нового товару на ринки. Крім того, ціна в цьому випадку може використовуватися в якості бар'єру для проникнення на ринок нових фірм.

10. Для визнання нового виробу, технології ринком і, отже, забезпечення попиту на нього велике значення має вибір найбільш авторитетного покупця, Що створює "авторитетна думка" про даної продукції. Така збутова стратегія називається "стратегією світила". Причому перші покупці користуються пільговими умовами придбання товару, сприяючи своїм авторитетом підвищення попиту на нього, на відміну від тих, які купують його не в числі піонерів.

11. Вибір ринкового сегмента сприяє не тільки цілеспрямованого формування попиту на нову науково-технічну продукцію, а й обліку виробником її конструктивної специфіки, властивої для конкретного споживача (підприємства, галузі і т.д.), оформлення, рівня цін.

12. Величезну важливість для розповсюдження нової науково-технічної продукції мають комунікаційні фактори. Фірми, галузі, що виробляють нову продукцію, можуть характеризуватися відкритістю закритістю контактів в інформаційному відношенні. У першому випадку вони беруть активну участь у науково-технічних семінарах, симпозіумах, демонструють свої розробки і досягнення. Таким чином, ще до виведення нової продукції на ринок вони знайомлять з нею споживача, формуючи у нього попит. По друге, при відсутності попередньої інформації про новий товар її поява на ринку може бути зустрінута споживачем насторожено і процес формування попиту буде занадто тривалий, що, у свою чергу, відіб'ється на витратах і фінансові результати фірми-виробника.

13. Близько до "комунікаційному" коштує фактор рекламний: Високий рівень витрат на рекламу в загальних витратах на виробництво і реалізацію нової продукції сприяє формуванню та підвищенню попиту на неї і навпаки.

Одним з найбільш важливих внутрішніх чинників попиту на науково-технічну продукцію є рівень професійної підготовки персоналу підприємства-виробника. Чим вище освітній і професійний рівень інженерних та робітничих кадрів, тим вища якість розробки і готової продукції, а чим вище рівень службовців, тим більше гарантій у виготовленні продукції відповідно до досвідченим чином (по дизайну, матеріалу і т.п.) і збуту в запланованому обсязі, яке забезпечується персоналом служби маркетингу (збуту).

Розглянемо тепер зовнішні детермінанти попиту, Значна частина яких характеризує місце існування підприємства, що виробляє і () реалізує нову науково-технічну продукцію.

1. Загальноекономічне стан держави, якщо воно стабільно, рівень інфляції невисокий, то не порушується процес оновлення технічної бази виробничих підприємств, основних споживачів нової науково-технічної продукції, і на неї постійно існує попит, що стимулює науково-технічний прогрес у суспільстві. Економічна дестабілізація суспільства унеможливлює вкладення коштів у техніко-технологічні інновації через їх швидкого знецінення і недостатності погіршення фінансового стану підприємств-користувачів нововведень. Наслідком цього є падіння попиту на нову продукцію виробничого призначення.

Одночасно з тієї ж причини серед певних груп споживачів може виникнути і збільшитися попит на нову побутову техніку, придбання якої пов'язана з намаганням вкласти гроші знецінюються в товари тривалого користування. Це необхідно враховувати виробникам при розробці виробничої програми і проведення рекламної компанії. Навіть незначні, але активно рекламуються удосконалення побутової техніки викликають в умовах інфляції неадекватно високий попит на неї.

2. Особливості політичної обстановки мають величезне значення для підприємств, що виробляють науково-технічну продукцію. Якщо для поставки нової науково-технічної продукції та товарів побутового призначення в конфліктні регіони політична нестабільність є гальмом, то для збуту військово-технічної продукції вона ж є стимулом, породжуючи і стимулюючи попит на нові види техніки, тобто даний фактор може діяти різноспрямована.

3. Важливе значення для стимулювання розробки, пропозиції та попиту на інноваційну продукцію має правове забезпечення господарської діяльності. Якщо наука та наукове обслуговування, виробництво і вкладення коштів у технічне переозброєння суб'єктів ринкової економіки користується податковими пільгами, це є потужним чинником, що стимулює розробку і впровадження науково-технічних нововведень, тобто попит на них навіть в умовах інфляції.

4. Несприятлива екологічна обстановка в регіоні і посилення заходів її державного регулювання є стимулом попиту на нову продукцію даного призначення, як виробничого, так і побутового споживання. Причому урбанізація, що викликає погіршення екології, з часом буде все більше стимулювати попит на засоби захисту як навколишнього середовища, так і населення від її шкідливого впливу.

5. Одним з факторів попиту на нові вироби і технології є сам технічний прогрес і в зв'язку з його прискоренням швидке моральне старіння великої кількості видів продукції. Якщо у сфері виробничого споживання оновлення техніки дещо гальмується наявністю нормативної бази на списання основних засобів, то у сфері особистого споживання це відбувається більш активно при одночасній дії фактору моди. Таким чином, закономірність науково-технічного циклу, періодичність внаслідок її дії переходу до якісно більш високому технічному рівні створює можливість виробництва принципово нової науково-технічної продукції для сфер виробничого споживання, стимулюючи позитивну динаміку попиту на неї.

6. Даний фактор співвідношення на ринку старої і нової продукції частково породжується дією попереднього. Оскільки попит на продукцію, що пропонується на ринку тривалий час, поступово згасає, це затухання викликає попит на її нові види, що призводить до циклічності попиту і стимулює оновлення продукції.

7. Важливо, що стимулює попит, дія робить підвищення ефективності роботи споживача нововведень, підвищення фондовіддачі, зниження матеріалоємності і трудомісткості, випередження конкурентів за якістю, часу випуску нової продукції та іншими показниками.

8. Одним з факторів попиту на нову продукцію є дієвість реклами, На яку, у свою чергу, впливає її вигляд і форма, місце і час проведення, тривалість рекламної компанії, а також психологічне сприйняття реклами споживачем нововведення.

9. Доходи споживачів є фактором, що прямо впливають на характер попиту: чим вони вищі, тим більше попит. Причому це стосується попиту на нормальні товари вищої категорії, до яких належить і попит на науково-технічну продукцію. (На відміну від нововведень при підвищенні доходів падає попит на товари нижчої категорії).

10. Наявність на ринку "старих" товарів аналогічного призначення є чинником, що знижує попит на нову продукцію. Отже виробник повинен для формування попиту на неї при виході на ринок встановити ціну нижче, ніж ціна товарів-замінників. Тобто наявність товарів-замінників надає на попит на нові товари зворотний вплив.

11. Укрупненими чинником як би акумулює дію багатьох попередніх, таких, наприклад, як "політичний", "економічний", "правовий", невизначеність попиту на продукцію кінцевого, особливо побутового споживання, є невизначеність самої науково-технічної продукції. Даний фактор знижує попит, причому він діє постійно і породжується самою суттю інновацій.

Класифікація факторів попиту дозволяє не тільки виділити ті, які сприяють його формування, а й ранжувати їх за ступенем найбільшого впливу на результативний показник.

Таблиця 1. Вплив факторів на зміну попиту на нову продукцію

2. Інноваційні капіталовкладення і джерела фінансування інновацій

Динамічні умови здійснення інноваційної діяльності вимагають достатньої обґрунтованості планів, яка, насамперед, визначається ступенем забезпеченості ресурсами, необхідними для здійснення проектів. Тому особливу увагу на стадії планування нововведень треба приділяти аналізу потенційних джерел фінансування, вибору їх відповідно до умов надання і повернення та пошуку оптимального варіанта.

Пошук нових каналів фінансування інноваційних процесів в Україні набуває особливої гостроти й значущості сьогодні - в умовах обмеженості бюджетних ресурсів, нестачі власних фінансових коштів підприємств для оновлення матеріальної бази, зростання виробництва, підвищення ділової активності, випуску продукції, конкурентоздатної на світових ринках.

Питанням фінансування приділяється значна увага як у теорії, так і на практиці. Проте поставлена проблема тісно пов'язана з питанням інвестиційного планування: окремо вирішується питання пошуку коштів для фінансування проектів, і незалежно визначаються напрямки капіталовкладень і їхня ефективність. Ці напрямки повинні бути нерозривними складовими частинами єдиного цілого. Без їхнього постійного узгодження, взаємозв'язку неможливо забезпечити безперебійне функціонування підприємства.

В умовах ринкової економіки проблема інновації підприємства набувають особливого значення, коли фінансування є головною перешкодою на шляху інноваційного процесу.

Для виходу з кризового стану всіх галузей економіки України, в тому числі й найважливіших базових галузей промисловості є необхідним як найшвидше здійснення технічної реконструкції вітчизняних підприємств, результатом якої було б підвищення рівня якісного стану їхньої виробничої бази і досягнення такого рівня техніки і технології, котрий дав би змогу національним підприємствам випускати продукцію високої якості та забезпечити її конкурентоспроможність на світових ринках.

Джерелом фінансування науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт країн із ринковою економікою виступають державні бюджети, державні спеціальні фонди, власні (зароблені) кошти виконавців наукових розробок (промислових фірм, приватних некомерційних організацій і вищих навчальних закладів).

Пряме фінансування переважно впливає на прискорення процесу у сфері наукових досліджень та освоєнні новітніх галузей промисловості, а створення пільгових умов підвищує технічний рівень виробничої бази діючих підприємств, стимулює впровадження ними прогресивних технологій та результатів прикладних досліджень і нововведень. [2]

У загальному випадку фінансування нових продуктів або розширення раніше освоєних виробництв на базі продуктивніших (що забезпечують також більш високу якість продукту, кращу екологію і ін.) технологій може, в основному, здійснюватися з джерел, приведених в таблиці.

Таблиця 1. Позитивні та негативні характеристики джерел фінансування інноваційного процесу

Таким чином, найбільшу динамічність розвитку фірми на основі інновацій (оперативному реагуванню відповідними інноваціями на зміну попиту, поява нових технологій, а також на дорожчання певних купівельних ресурсів) додає використання ресурсів.

Залучені і позикові засоби роблять можливим фінансування нововведень, що підтримують конкурентоспроможність підприємства, не чекаючи накопичення фірмою достатніх власних засобів.

Використана література

інновація фінансування джерело капіталовкладення

1. Василенко В.А., Мельник И.Е. Стратегии и инновации в системе менеджмента: Учебное пособие. -- М.: МГИУ 2001. -- 418 с.

2. Василенко В.О. Теорія та практика розробки управлінських рішень. Навчальний посібник -- Киів: ПУЛ, 2002. -- 420 с

3. Куденко Н. В. Стратегічний маркетинг. -- К.: КНЕУ, 1998.

4. Сухоруков А.І. Економіка та організація інноваційної діяльності К. - 2001 - 184 с.

Размещено на Allbest.ru