Прийняття рішень у міжнародних корпораціях

Децентралізована система управління дозволяє приймати рішення швидше, ніж централізована. Це пов'язано з тим, що менеджери підрозділів аналізують ситуацію і приймають рішення швидше, бо вони мають змогу бачити ситуацію «власними очима». Навіть якщо персонал головної компанії більш досвідчений і кваліфікований, витрати на передавання інформації та ризик її зміни під час обміну можуть бути невиправдані.

Під час передачі повноважень щодо прийняття тих чи інших рішень підрозділам міжнародна корпорація обов'язково враховує, скільки часу потрібно філіалам для отримання допомоги від головної компанії (залежно від швидкості прийняття рішень). Сусідні філіали можуть користуватися допомогою частіше, ніж більш віддалені.

Повна децентралізація та централізація управління - це крайні випадки. Жодна з компаній не приймає рішень виключно на рівні головної компанії або структурних підрозділів: місце прийняття рішень може залежати від виду продукції, країни, функцій і т.д. Крім того, у разі виникнення спірних питань, від вирішення яких багато чого залежить, менеджер підрозділу має право проконсультуватися з менеджерами інших підрозділів чи з менеджерами, які стоять на рівень вище за ієрархією.

Звітність підрозділів

Для встановлення інформаційного зв'язку між головною компанією і підрозділами використовуються різні форми звітності. Звіти необхідні для того, щоб вище керівництво мало можливість оперативно корегувати плани, ефективно розподіляти ресурси між підрозділами, а також винагороджувати працівників за результатами їхньої діяльності. Кожна корпорація обирає для себе прийнятну періодичність звітування, яка є достатньою для своєчасного прийняття рішень. Поширеними є щотижнева, щомісячна, щоквартальна та щорічна звітність. Звіти складаються як у стандартній формі, коли просто заповнюються графи, у довільній формі, коли менеджер має можність висловити свою думку з приводу важливих питань, які неможливо зобразити в цифрах.

Як правило, у підрозділах використовують ті самі системи звітності, що й у головній компанії міжнародної корпорації. Це дозволяє швидше обробляти інформацію, яка надходить від різних підрозділів. Крім того, ефективність роботи системи в країні базування певною мірою гарантує ефективність і в інших країнах; для розробки нових систем не треба витрачати додаткові кошти.

Системи звітності дозволяють оцінити роботу окремого підрозділу і прийняти рішення щодо подальшого розвитку.

Існують певні проблеми звітності, які заважають прийняти об'єктивне рішення:

наявність чинників, які не контролюються. Результати роботи підрозділу можуть виявитися не достатньо успішними через прийняття централізованих рішень, спрямованих на оптимізацію роботи корпорації в цілому. В такому випадку даний підрозділ не несе відповідальності за рішення, які він не приймав.

міра ризикованості. Під час інвестування коштів у підрозділ з підвищеним рівнем ризику корпорація розраховує на отримання підвищених прибутків з нього. Найскладнішими є рішення, в яких оцінюється рівень критеріїв ефективності для справедливої оцінки роботи таких підрозділів та їхніх керівників.

порівняння підрозділів. Прийняття рішень щодо оцінки діяльності підрозділів є складним у зв'язку з такими чинниками: по-перше, різними стандартами бухгалтерського обліку в різних країнах; по-друге, підрозділи діють в різних умовах, наприклад, вартість робочої сили, електроенергії, перевезень, обсяг ринку, платоспроможність населення та інші параметри різні в різних регіонах.

Критеріями оцінки, які дозволяють визначити ефективність діяльності підрозділів, є:

Сукупність показників. Під час оцінки роботи підрозділу
визначають сукупність показників фінансового та не фінансового характеру. Традиційні фінансові показники: розмір прибутку, рентабельність, обсяг продажів прибуток на одиницю продукції - доповнюються не фінансовими, основним з яких є зростання частки ринку. Також відзначається зміна довіри споживачів до компанії та її продукції, позитивний імідж фірми і т.д.

Бюджет. Кожний підрозділ, що складає бюджет на рік, в якому вказуються планові затрати та основні цілі підрозділу. Прийняття рішень про ефективність функціонування підрозділу здійснюється шляхом порівняння фактичних показників з плановими.

Размещено на Allbest.ru