Менеджмент організацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ

СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ

Факультет економіки та управління

Кафедра адміністративного менеджменту

Контрольна робота

Менеджмент організацій

Виконав студент

групи АММ-12

Сушко Юрій Анатолійович

Перевірив

доцент

Яровий І.М.

Київ - 2012р.

1. Розкрити сутність зовнішнього оточення підприємства

Усвідомлення важливості вивчення зовнішнього середовища підприємства, разом із традиційних наукових підходів до управління організацією (традиційний, процес ний, системний, ситуаційний) має не меншу вагу у світогляді менеджера.

Сучасна система поглядів на управління сформувалася під дією змін у суспільному розвитку, головними факторами якого є науково - технічний прогрес, інтеграція наукового і виробничого потенціалу і розвиток інформаційних технологій.

У теперішній час зовнішнє середовище вивчається дуже ґрунтовно. Менеджер має знати і розуміти стан зовнішнього середовища й уміти реагувати на його зміни, враховуючі дії конкурентів, нові досягнення в технології, перспектив виходу на ринку більш сучасного товару.

Фактори зовнішнього середовища взаємо пов'язані між собою. Взаємозв'язок слід розуміти як вплив зміни одного фактору приводить до змін другого одного або декількох факторів.

Зміна зовнішніх факторів на різні організації виказують і різний реакції. Якщо організація має реагувати на зміни в законодавстві, зміни в інвестиційній політиці, має кілька груп впливу, що конкурують, прямі конкуренти, зміни в технологіях - ця організація знаходиться у більш проблемній ситуації, ніж, наприклад, організація що має меншу кількість зовнішніх факторів.

Зовнішнє середовище постійно змінюється. Дослідники в сфері управління вважають, що зовнішнє середовище змінюється із швидкістю, що постійно зростає. Водночас притому, що така тенденція є загальною, для деяких сфер діяльності зміни зовнішнього середовища мають більш динамічний характер, особливо зміни технології і параметрів конкурентної боротьби у фармацевтичній, хімічній, електронній промисловості. У машинобудівній, кондитерській, автомобільних галузях (у частині вироблення запчастин) зміни менш динамічні.

Швидкі зміни мають місце в аеро - космічній галузі, виробництві комп'ютерної техніки, телекомунікацій, біотехнологій.

Зважаючи на складність функціонування організації в умовах зовнішнього середовища що швидко змінюється, організація має отримувати і обробляти значний обсяг вхідної, різноманітної інформації. Так як зміни зовнішнього середовища пов'язані із внутрішнім, це6 приводить до ситуації, що менеджеру все важче приймати правильні і виважені рішення.

Середовище прямого впливу.

Постачальники. З точки зору системного підходу управління організацією одним із механізмів є розгляд надходження ресурсів і вихід товару(послуги). Вхід ресурсів - це матеріали, енергія, обладнання, капітал, робоча сила. Постачальники забезпечують надходження цих ресурсів.

Матеріали. Деяким організаціям необхідний безперервний потік надходження сировини (домна у металургійній промисловості). Постачальники в такому випадку можуть отримувати частку повноважень і відповідальності за підтримку постійного і надійного надходження ресурсів.

Капітал і трудові ресурси. Банки, державні програми, акціонери і інвестори. Чим краще справи у компанії, тим легше отримати і капітал, і трудові ресурси.

Непрямі впливи - також важливий фактор, менш помітний у порівнянні з прямими факторами. Це і стан економіки взагалі, політичні і соціально - культурні фактори, місце розташування підприємства і міжнародні відносини країни перебування.

2. Характеристика стратегії компаній, що прагнуть зайняти одну і ту ж ринкову нишу

Стратегія маркетингу характеризується тим яку позицію займає компанія на ринку - чи є вона лідером, претендентом, послідовником або займає якусь окрему нішу. (Ф.Котлер)

Лідеру ринка належить найбільша доля якогось продукту, постійно виконуючі дії направлені на розширення ринку, винаходячи нові засоби споживання і застосування своєї продукції. Також він змушений постійно застосовувати стратегії позиційної, флангової і мобільної оборони, превентивних засобів, відбиття атак конкурентів

Претендент атакує лідера і інших конкурентів, намагаючись розширити свій ринок збуту - веде цінову війну, намагається мінімізувати собівартість продукції, виробляти продукти елітного класу, удосконалювати канали розподілу, підвищувати рівень надання послуг або використовувати широкі рекламні компанії

Наслідувач - двійник, імітатор, які також змушені вдаватися до стратегій підвищення своєї долі ринку.

Компанії, які займають окрему нішу обслуговують невеликі сегменти ринку, що їх займають лідери, претенденти і наслідувачі. Тут важливим є вузька спеціалізація виробництва. Компанії, які працюють в «нішах» обирають одну або декілька сфер застосувань своєї продукції які поділяються по кінцевим користувачам, або по географічному принципу, або індивідуальному обслуговуванню особливих клієнтів, тощо. Кілька ніш для організації краще, ніж одна.

Лідер викликає повагу, піддається критиці із сторони конкурентів, але його головуюче положення не викликає сумнівів. На лідера орієнтуються конкуренти. Приклад компаній - лідерів - General Motors (автомобілі), Kodak (фотоапарати, плівка), IBM (комп'ютери), Xerox (копіювальна техніка), Procter & Gamble (споживчі товари в упаковці), Caterpillar (будівельна техніка), Coca-Cola (безалкогольні напої), McDonald's і Gillette.

Маркетингові стратегії оборони і наступу умовно відрізняють як:

- Позиційна оборона;

- Фронтальний наступ;

- Фланговий наступ;

- Превентивні засоби;

- Обхідний наступ.

Позиційна оборона вважається приреченою на поразку. Політика Генрі Форда, який не бачив нічого крім своєї Моделі Т, поставила величезну компанію на грань банкрутства.

Внаслідок фронтального наступу конкурентів - вони почали випускати машини із різною формою, окраскою, різнім рівнем після продажних послуг, тощо.

Захист флангів - (його відсутність) приклад - General Motors и Ford, не сприйняли серйозно атаку японських виробників малолітражних автомобілів (високої якості) і продовжували виробляти свої малолітражні машини з меншою якістю, але з установленими цінами на рівні конкурентів.

Упереджувальні дії - внести масовий дисбаланс у роботу конкурентів - одного часу компанія Seiko, почала пропонувати дистриб'юторам усього миру одразу більш ніж 2000 моделей годинників (інші методи не розглядаю в зв'язку з відходом від теми із них - оточення, партизанська війна, тощо ).

Стратегія компанія, яка бажає зайнято нішу ринку.

Ключова ідея ніші - вузька спеціалізація. Спеціалізацію підрозділяють на:

- спеціалізацію по користувачам (виробництво сигар а не цигарок, надання юридичних послуг тільки в кримінальній сфері, виробництво специфічного програмного забезпечення для специфічних же галузей - медицини, наприклад).

- специфікація по вертикалі - компанія виробляє тільки мідь і концентрує на цьому всю увагу, не зважаючи на можливість отримувати інші корисні копалини із руди, що видобувається.

- спеціалізація залежно від розміру клієнта або його статурності.

- географічна специфікація - компанія має збут своєї продукції тільки в тому чи іншому регіоні.

Продуктова, індивідуальне обслуговування споживачів, наголошення на ціну - якість, наголошення на високоякісну і дорогу продукцію і навпаки, спеціалізація на рівні обслуговування (замість того, щоб йти до банкомату за телефонним дзвінком посильний приносить гроші додому безкоштовно),

Оскільки кілька ніш краще, ніж одна, компанія має постійно виконувати пошук інших ніж. Займаючи позиції в двох і більше нішах компанія має кращі шанси на виживання і розвиток.

Пошук ніші.

Ринкова ніша - сфера діяльності із обмеженою кількістю споживачів. Ємність ніші завжди менша ємності цільового сегменту ринку. Робота із сегментом передбачає наявність конкурентів, а от у ніші - конкурентів немає (на окремий відрізок часу, наприклад - маніпулятор «миша» із кулькою, оптичний маніпулятор, бездротовий маніпулятор, тощо).

Ринкові ніші є вертикальними і горизонтальними - або спеціалізоване медичне програмне забезпечення, користувачами якого є більш розвинені компанії (вертикальна), або виробництво комп'ютерів загального призначення (горизонтальна).

стратегія підприємство управління

3. Загальна характеристика органів управління АТ

Акціонерне товариство (далі АТ) це комерційна організація, статутний капітал якого розділений на певну кількість акцій, що забезпечують права учасників товариства.

АТ бувають відкритого і закритого типу, відкрите - учасники товариства можуть продавати свої акції на власний розсуд, закрите - акції розподіляються серед обмеженого кола осіб. Кількість акціонерів відкритого АТ необмежене. Кількість акціонерів закритого АТ обмежене (як правило, не більш ніж 50 осіб).

Згідно з чинним законодавством, система органів управління та контролю акціонерних товариств складається із загальних зборів акціонерів, спостережної ради, правління та ревізійної комісії.

До виключної компетенції загальних зборів належить: внесення змін до статуту товариства; затвердження результатів його діяльності, включаючи дочірні підприємства; затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів); визначення порядку покриття збитків; створення, реорганізація та ліквідація дочірніх підприємств, філій та представництв акціонерного товариства, затвердження їх статутів та положень; прийняття рішень про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Компетенція спостережної ради акціонерного товариства не визначена чинним законодавством, через це її функції визначаються кожним акціонерним товариством самостійно. Однак рекомендується віднести до виключної компетенції спостережної ради такі повноваження:

- затвердження внутрішніх положень товариства, крім віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;

- визначення умов оплати праці членів виконавчого органу;

- прийняття рішень про перепродаж або розповсюдження серед працівників викуплених акцій товариства;

- прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності членів виконавчого органу товариства;

- прийняття рішень про укладання товариством певних угод;

- визначення аудитора товариства та затвердження умов договору, що укладається з ним;

- оцінка вкладів учасників акціонерного товариства, що вносяться до статутного фонду в не грошовій формі.

Доцільність надання спостережній раді права самостійно скликати позачергові збори акціонерів у разі відмови виконавчого органу організовувати їх покладається на спостережну раду.

Правління (дирекція) акціонерного товариства є виконавчим органом, який здійснює керівництво його поточною діяльністю. Воно вирішує усі питання діяльності акціонерного товариства, крім тих, що належать до компетенції загальних зборів та спостережної ради. Правління є підзвітним загальним зборам акціонерів та спостережній раді й організує виконання їх рішень. Ревізійна комісія акціонерного товариства здійснює перевірки наявності майна та коштів товариства, дотримання законності у розпорядженні активами, дотримання правил та дисципліни розрахунків тощо.

4. Канали розподілу і їх функції

Більшість виробників пропонують свої товари ринку через посередників, кожний з яких намагається створити свої власні канали розподілу. Необхідність використання посередників дає виробникам товару певні переваги - відсутність необхідності власної маркетингової мережі, наприклад, власне виробництво приносить норму прибутку в 20% а своя маркетингова мережа 10% - створення своєї роздрібної торгівлі невигідне, краще ці кошти вкласти в головне виробництво..

Використання посередників пояснюється вищою ефективністю діяльності по доведення товару до цільових ринків.

Размещено на http://www.allbest.ru/

На представленій схемі видно кількість зв'язків виробників і споживачів при умові використання схеми прямого маркетингу - дев'ять ланцюгів, і більше, якщо кількість виробників і споживачів продукції зростає. Якщо в дану систему ввести посередника, то необхідно встановити лише 6 зв'язків - а кожний зв'язок це персонал, транспорт і тому подібне - економія помітна неозброєним оком.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вважається, що посередник бере на себе ? роботи по збору інформації, стимулювання збуту, надання товару привабливого вигляду, встановлення контактів з потенційними споживачами, проведення переговорів, спроб домовитися щодо ціни, транспортування, складування, та прийняття на себе усіх ризиків.

Кількість рівнів каналу розподілу.

Нульовий рівень - канал прямого маркетингу

Однорівневий канал передбачає одного посередника

Дворівневий - гуртовий і роздрібний посередники

Трирівневий канал передбачає трьох посередників - гуртовий, дрібно гуртовий, роздрібний.

Практики вважають, що формування більш ніж трирівневого каналу недоцільне, оскільки існує пряма залежність між рівнями каналу розподілу та кінцевою ціною товару.

Ширина каналу розподілу визначає кількість незалежних учасників на кожному рівні каналу. Кількість незалежних посередників, у свою чергу, ініціюється стратегією охоплення цільового ринку, яку використовує виробник під час формування каналу розподілу.

Література

Котлер Ф. Маркетинг от А до Я. Пер. с англ. / Под ред. Тэор Т.Э. -- М.: Издательский Дом «Нева», 2003. -- С. 224.

Маркетинг: учеб. Для студентов, обучающихся по специальности 061500 «Маркетинг» / А.П.Панкрушин; Гильдия маркетологов. -- 4-е изд., стер. -- М.: Омега -- Л, 2006. -- С 656. -- (Высшее экономическое образование).

Украинцева А.А. Маркетинг в вопросах и ответах: учеб. Пособие. -- М.: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2006. -- С. 248.

Размещено на Allbest.ru