Податковий менеджмент підприємства і характеристика його елементів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Податковий менеджмент підприємства і характеристика його елементів

Вступ

Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі й податкового менеджменту, залежить і визначається інформаційною базою підприємства.

Під системою інформаційного забезпечення розуміють процес безперервного цілеспрямованого отримання інформації, різних показників, без яких неможливо зробити аналіз податкової системи, розробити плани податкових платежів, податкового календаря та прийняти управлінське рішення щодо проблем податкового менеджменту.

Насамперед визначається коло користувачів інформації. Їх можна поділити на дві групи: внутрішні та зовнішні. До внутрішніх користувачів належать:

* керівники підприємства;

* податкові менеджери;

* фінансові служби;

* працівники бухгалтерії;

* власники та співвласники підприємства.

До зовнішніх користувачів належать:

* податкові адміністрації всіх рівнів;

* державний та акціонерно-комерційні банки;

* потенційні інвестори;

* контролюючі органи;

* кредитори;

* інші отримувачі податків, зборів та обов'язкових платежів.

Між внутрішніми та зовнішніми користувачами інформації є різниця як за її обсягом, так і за змістом. Так, зовнішніх користувачів цікавить інформація, яка характеризує тільки порядок сплати, розміри та методики розрахунку конкретних податків і повнота їх сплати. Як правило, ця інформація є в офіційній фінансовій та бухгалтерській звітності. Тільки з метою глибшого контролю за правильністю сплати податків може бути використана додаткова інформація.

Інформація для внутрішніх користувачів має бути найповнішою й об'єднувати як офіційну інформацію, так і ту, яка є комерційною таємницею. Отримання такої широкої за обсягом інформаційної бази пов'язане з тим, що, з одного боку, необхідно приймати відповідні рішення з різних питань проведення податкової політики, а з другого - потрібно мати досить об'єктивне уявлення про перспективу розвитку підприємства, напрями та стратегії в майбутньому, а також можливий ризик і запобігання його негативним наслідкам. Особливе значення при цьому має система внутрішнього обліку на підприємстві.

За економічною суттю аналіз є однією з функцій управління, що забезпечує прийняття рішення на підставі осмислення та розуміння отриманої інформації. У процесі аналізу вона проходить аналітичне опрацювання; проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з показниками за попередній період та з показниками інших підприємств; визначаються різні чинники, які впливають на податкову політику, а також негативні тенденції в діяльності підприємства. На підставі проведеного аналізу розраховуються планові показники діяльності підприємства, плани податкових платежів та ухвалюються відповідні управлінські рішення. Тобто податковий аналіз підприємства тісно пов'язаний з іншою функцією управління - плануванням, прогнозуванням, його діяльності, причому якість виконання останньої функції залежить від якості та повноти проведення податкового аналізу.

Податковий аналіз тісно пов'язаний з такими функціями податкового менеджменту, як контроль за виконанням планів, визначення відхилень фактичних завдань від планових причин цих відхилень, а також регулювання. Тільки на підставі аналізу підприємство може своєчасно вносити корективи в планові завдання та змінювати ситуацію залежно від умов, які склалися, на кращі для себе.

1. Вимоги до інформаційної бази для податкового менеджменту

Інформаційна база має велике значення для ефективності прийняття відповідного рішення. Тому ця інформація повинна відповідати певним вимогам (рис. 1). Головними з них є:

Рис. 1. Вимоги до інформаційної бази податкового менеджменту

1. Корисність. Ця вимога визначає, як отримана інформація впливає на прийняття відповідних рішень, наскільки вона є корисною для розробки та визначення податкової стратегії підприємства в цілому. Крім того, вона повинна використовуватись для розробки внутрішніх і поточних планів.

2. Обсяг інформації. Інформація повинна мати завершений характер, тобто в повному обсязі характеризувати різні аспекти діяльності підприємства. Показники, які отримує підприємство, мають задовольняти потреби проведення всебічного аналізу та планування показників.

3. Фактичність. Інформація повинна відображати реальний стан діяльності підприємства, характеризувати не тільки внутрішнє економічне середовище, а й зовнішнє, включаючи правові аспекти, законодавчу базу, різні екологічні чинники, які впливають або можуть вплинути на діяльність підприємства.

4. Динамізм. Інформація повинна відображати стан справ на конкретний час, причому це стосується як минулого, так і сучасного та майбутнього. При цьому треба враховувати характер інформаційних потоків і строки їх отримання. Одні відбивають стан за 1 день, 1 добу, 1 тиждень, 1 місяць, а інші за рік або кілька років. У цій вимозі важливе значення має оперативність отримання інформації: чим менше часу проходить від початку будь-якої події до періоду отримання інформації про неї податковим менеджером або керівництвом підприємства, тим ефективніше може бути прийняте рішення. Крім того, інформація повинна постійно оновлюватись і доповнюватись.

5. Ефективність. При підготовці та прийнятті рішення отримання інформації не повинне бути дорожчим, ніж користь від нього.

2. Класифікація видів аналізу за різними ознаками

Початковою складовою податкового менеджменту є аналіз. Він являє собою спосіб пізнання предметів, навколишнього середовища, який базується на розчленуванні цілого на складові елементи та вивченні їх багатоваріантних зв'язків і залежностей. Особливістю економічного аналізу є те, що він належить до абстрактно-логічного методу вивчення економічних явищ, тобто його основною рисою є абстракція.

Залежно від рівня, на якому проводиться аналіз, його поділяють на:

* загальнотеоретичний економічний аналіз, який вивчає події та явища, різні економічні процеси на макроекономічному рівні, тобто щодо суспільно-економічної формації, на рівні національної економічної системи або окремих її частин, підрозділів, галузей;

* аналіз господарської діяльності, який здійснюється на мікроекономічному рівні, тобто на рівні підприємств, фірм, організацій для вивчення економічних явищ, тенденцій цих суб'єктів господарювання.

Податковий аналіз являє собою вивчення чинної системи оподаткування, визначення тенденцій її розвитку, розрахунки впливу різних чинників на кінцеві результати діяльності підприємства або держави.

На макроекономічному рівні сутність податкового аналізу полягає у визначенні структури бюджету країни та частки в ньому податкових платежів, загальних тенденцій зміни податків, їх динаміки, чинників, які впливають на розміри податкової частини бюджету, та у виявленні негативних рис державної податкової системи.

На мікроекономічному рівні змістом податкового аналізу є визначення динаміки податкових платежів за встановлений період, тенденцій, які складаються, структури та складу податкових платежів і можливості зміни податкових платежів підприємств, фірм тощо.

Як і аналіз будь-якої економічної діяльності, усі види податкового аналізу можна класифікувати за різними ознаками (рис. 2).

1. За ознакою часу. За цією ознакою виділяють два види аналізу:

* ретроперспективний аналіз. У деяких наукових джерелах він називається минулий, історичний. Здійснюється після того, як будь-яке явище відбулося. На державному рівні - це аналіз бюджету держави, структури його дохідної частини і головної з них - податкових надходжень за звітний період. Для підприємств це може бути аналіз податкових платежів не тільки після закінчення фінансового року, а й за півроку, по кварталах і місяцях, або по закінченні строків сплати окремих видів податків;

* попередній аналіз (іноді він називається перспективним). Проводиться на стадії розробки плану податкових платежів до здійснення їх оплати. Він має велике значення для прийняття управлінських рішень і дає змогу визначити ефективність різних варіантів і вибрати найкращі для нинішнього часу. Цей аналіз також може використовуватись не тільки для визначення перспективи, а й для визначення оптимального варіанту плану.

У свою чергу, ретроперспективний аналіз поділяється на оперативний та підсумковий.

Оперативний, або ситуаційний, аналіз проводиться одразу після завершення господарської операції чи закінчення економічного явища або коли змінюється економічна ситуація. Його метою є оперативне виявлення процесів, які впливають на господарську діяльність. До таких ситуацій можна віднести: зміну законодавства, пов'язану з оподаткуванням підприємства (введення нового податку, скасування пільг по окремих податках, зміна ставок оподаткування тощо і збільшення у зв'язку з цим податкових платежів підприємств). Головне завдання цього аналізу - визначення впливу зовнішніх чинників й оперативне реагування на них.

Підсумковий, або заключний, аналіз проводиться компанією за звітний період (місяць, квартал, півріччя, рік). При цьому всебічно аналізується вся податкова система підприємства, всі податкові платежі в комплексі. Тобто дається повна оцінка діяльності підприємства у цьому напрямі.

2. За об'єктами управління. За цією ознакою аналіз поділяється залежно від об'єктів господарювання, тобто системою управління та тих підсистем, які до неї входять: техніка, технологія, економіка, організація виробництва, соціальні умови праці, природоохоронні заходи тощо.

Податковий аналіз належить до сфери економічної діяльності. За цією ознакою виділяють такі його види:

* фінансово-економічний аналіз. Його проводять фінансові та податкові служби підприємства, його економічні підрозділи. Особлива увага приділяється результатам податкової діяльності, оперативності податкових платежів і податковій системі в цілому, визначенню резервів зниження податкового тягаря, зменшенню сплати загальної суми податків (при дотриманні податкового законодавства) і підвищенню сум отриманого прибутку та прибутковості підприємства;

* аудиторський, або бухгалтерський, аналіз. Він являє собою експертну діагностику податкових платежів, проводиться аудиторськими незалежними службами з метою оцінки порядку нарахування податкових платежів і загального стану сплати всіх податків;

* соціально-економічний аналіз. Зміст його полягає у вивченні взаємозв'язку економічних і соціальних проблем. Цей аналіз може вивчати вплив податкової системи на соціальний стан працівників. Наприклад, вплив ставки відрахувань на соціальні заходи (на пенсійне, соціальне та страхування на випадок безробіття) та зміни ставок на доходи працівників і визначення можливості збільшення останніх за рахунок зміни цих податкових платежів (наприклад, збільшення виплат з прибутку за умови, що ставка оподаткування прибутку значно менша, ніж сумарна ставка платежів на соціальні заходи);

Рис. 2. Класифікація податкового аналізу за різними ознаками

* економіко-статистичний аналіз. Він проводиться, як правило, органами статистики на різних рівнях управління. Наприклад, на рівні держави вивчаються суспільні явища, загальний стан і тенденція зі сплатою податків населенням (прибуткового податку з доходів або податку з власників транспортних засобів тощо). На рівні підприємства - повнота сплати податків підприємствами, сплата всіма підприємствами окремих видів податків (податку на додану вартість, акцизного збору, на соціальні заходи тощо);

* маркетинговий аналіз проводиться службами маркетингу та економічною службою. У процесі проведення цього аналізу вивчаються стан ринку, попит, пропозиція, визначаються зв'язок між змінами, які відбуваються на ринку товарів та послуг, і взаємозв'язок між збільшенням реалізації окремих товарів і змінами у сплаті податків підприємством. Зрештою, цей аналіз дає змогу визначити асортимент виробів, які дадуть можливість підприємству збільшувати обсяги виробництва, прибутковість і водночас скорочувати суму сплачених податків (виробництво або реалізація товарів, надання послуг або виконання робіт, які мають податкові пільги);

* економіко-екологічний аналіз. На державному рівні він дає можливість зіставити шкоду, якої зазнає навколишнє середовище, з розміром екологічного податку, який сплачує підприємство, визначити ступінь покриття втрат природи. На рівні підприємства цей аналіз проводиться при сплаті відповідного податку, зіставляється його зміна зі збільшенням шкоди, якої завдає підприємство навколишньому середовищу.

3. За методикою вивчення об'єктів. За цією ознакою виділяють такі види аналізу:

* порівняльний аналіз. Це найпростіший вид аналізу, сутність якого полягає в проведенні порівняння даних по всіх податкових платежах, їх загальної структури та окремих із них за звітний період з попереднім періодом або з показниками запланованого періоду. За допомогою порівняльного аналізу можна визначити динаміку зміни податкових платежів за певний час. При цьому головним є визначення бази для його проведення. Як правило, при порівняльному аналізі використовується зіставна база: статичні економічні показники коригуються з урахуванням темпів інфляції, а потім порівнюються за різні періоди часу;

* факторний аналіз. Його зміст полягає у визначенні чинників, які впливають на розмір податкових платежів, і їх кількісного впливу. На кінцевому етапі факторного аналізу ці чинники залежно від впливу на податкові платежі як по підприємству в цілому, так і по окремих податках;

* допоміжний, або експрес-аналіз. Він являє собою спосіб встановлення характеру порушення звичайного ходу економічних процесів на підставі типових ознак, характерних тільки для цього порушення. Наприклад, збільшення чисельності найманих працівників при незмінній продуктивності праці призводить до збільшення фонду оплати праці, а відповідно, збільшує обов'язкові відрахування на соціальні заходи (обов'язкове пенсійне, соціальне, страхування на випадок безробіття тощо);

* маржинальний аналіз. Цей метод проведення аналізу базується на оцінці та обґрунтуванні ефективних управлінських рішень в податковому менеджменті на підставі причинно-наслідкового взаємозв'язку між обсягами реалізації, собівартістю, прибутком і розміром податкових платежів (при цьому витрати підприємства поділяються на умовно-постійні та змінні);

* економіко-математичний аналіз. Його сутність полягає в тому, що визначаються взаємозв'язки між розмірами податкових платежів та іншими показниками фінансово-господарської діяльності, напрацьовуються економіко-математичні моделі цих зв'язків, які в подальшому застосовуються при розрахунку різних планових документів і визначенні економічної чи податкової стратегії. Найбільшого ефекту він досягає при застосуванні комп'ютерів;

* функціонально-вартісний аналіз. Його зміст полягає у визначенні резервів. Базою для проведення функціонально-вартісного аналізу є ті функції, які виконує підприємство залежно від його життєвого циклу або життєвого циклу продукції, результати з урахуванням мінімізації витрат і податкові платежі, які при цьому мають тенденцію до оптимізації;

* стохастичний аналіз, або дисперсний чи кореляційний. У деяких випадках його вважають окремим підвидом факторного аналізу. Він використовується при визначенні стохастичних залежностей між явищами, які досліджуються, процесами господарської діяльності (наприклад, взаємозв'язок між загальною ставкою оподаткування платника та надходженнями до бюджету або податковою ставкою підприємства та його прибутковістю тощо).

4. За охопленням об'єктів, які вивчаються. За цією ознакою виділяються такі види аналізу:

* суцільний аналіз. Він охоплює комплексно весь об'єкт оподаткування, всю податкову систему. Остаточний висновок робиться також щодо всього об'єкта;

* вибірковий аналіз. Проводиться на підставі фінансової, статистичної або бухгалтерської звітності стосовно окремого податку або їх групи, тобто якоїсь частини всіх податкових платежів (прямих і непрямих податків тощо).

5. За змістом програми. За цією ознакою виділяють:

* комплексний аналіз. Його сутність полягає у всебічності проведення аналітичних досліджень усієї сукупності податкових платежів, обов'язкових відрахувань та зборів;

* тематичний аналіз. При його проведенні визначаються та аналізуються окремі групи податків. Наприклад, на рівні держави це може бути аналіз сплати податків юридичними та фізичними особами, на рівні підприємства - аналіз податкових та інших обов'язкових платежів, які входять у собівартість продукції або сплачуються з прибутку підприємства тощо.

Предметом податкового аналізу є діяльність підприємства в проведенні податкової політики та визначенні причинно-наслідкових зв'язків між економічними явищами та процесами. На підприємстві предметом податкового аналізу є ведення податкових платежів, які сплачені, їх ефективність, пошук резервів і шляхів їх зниження.

3. Планування податкових платежів за рівнями управління

Основною складовою податкового менеджменту є планування податкових платежів. Воно являє собою процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені в законодавчих актах - законах України, указах Президента України, постановах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, а також у підзаконних актах з метою своєчасного й повного визначення податкових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів (державним, місцевим), а також обов'язкових платежів і зборів у позабюджетні фонди.

Планування податкових платежів залежно від рівня управління подано на рис. 3.

Рис. 3. Планування податкових платежів підприємства

Державне планування податкових платежів відбувається при розробці плану державного бюджету на майбутній період. Головним при цьому плануванні є аналіз виконання бюджету за попередній період, витрат держави та розрахунок витратних статей бюджету на майбутній період. Виходячи з витратної частини розраховується і дохідна частина бюджету. У країнах з розвиненою ринковою економікою найбільшу питому вагу в дохідній частині бюджету мають податкові платежі. В Україні, де ще не завершено процес приватизації, питому вагу мають доходи від приватизації державного майна, нарахування на цінні папери підприємств з частками державного майна у статутному фонді, а також доходи від експорту тощо.

У більшості країн правовою основою при розробці плану податкових платежів є податковий кодекс або прийняті в державі закони про окремі податки та збори. На жаль, в Україні стягнення багатьох податків та обов'язкових платежів відбувається на підставі постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів України або й взагалі на підставі розпоряджень і наказів міністерств, відомств та інших органів, у тому числі й місцевого самоврядування.

Планування податкових платежів місцевими органами самоврядування проводиться на підставі законів України, але при цьому існують і деякі особливості:

1. Централізовано на державному рівні визначаються перелік місцевих податків, обов'язкових платежів і зборів, їх максимальні ставки. Конкретні розміри податкових платежів по кожному податку встановлює місцевий орган влади, виходячи з місцевих умов господарювання.

2. Високі темпи зростання ставок оподаткування. У деяких регіонах України строк дії їх не перевищує кількох місяців. Це негативно впливає на планування податкових платежів і на розвиток підприємництва в регіоні.

3. Визначення розмірів податкових платежів з боку місцевих органів самоврядування має переважно суб'єктивний характер і залежить не від об'єктивних умов, які складаються в регіоні, а від керівника регіону та стосунків, що склалися між ним і платником податку.

4. Розрахунок плану місцевих податків, зборів та обов'язкових платежів проводиться, виходячи із загальних витрат регіону, але, на відміну від державного бюджету, в бюджетах місцевих органів самоврядування питома вага податкових платежів місцевих платників менша, оскільки частка коштів на покриття витрат місцевих органів влади надходить з державного бюджету.

5. Залежність місцевих бюджетів від дотацій з державного бюджету, тому затвердження їх відбувається після визначення всієї допомоги, на яку можуть розраховувати місцеві органи самоврядування.

Податкове планування підприємства має примусовий характер. Воно відбувається згідно з тією законодавчою базою, яка існує в державі, у тому числі й з підзаконними актами, які затверджуються на державному та місцевому рівнях. Існує різниця в мотивації розрахунку податкових платежів. Якщо на державному та регіональному рівнях загальна сума податкових платежів розраховується на підставі витратної частини бюджету, то на рівні підприємства податки сплачуються незалежно від бюджету підприємства, тобто від його витрат та прибутків (наприклад, непрямі податки). Тому планування податкових платежів на рівні підприємства має свої особливості. Якщо підприємство виступає як суб'єкт господарювання і має можливість вибору напрямів діяльності, обсягів виробництва (виконання робіт, надання послуг), інших параметрів, у нього є більше можливостей для маневрування при визначенні своєї податкової політики, у тому числі при плануванні її на майбутнє.

Головним типом податкового планування на рівні державного бюджету та бюджету місцевих органів самоврядування є стратегічне податкове планування. Рішення приймаються на підставі розробленого плану податкових платежів і прогнозування. Основна мета його - економічне обґрунтування якісних і кількісних параметрів, щоб забезпечити фінансування соціально-економічного розвитку держави. Планувати можна як на рік, так і на віддаленішу перспективу.

Податкове планування базується на результатах наукових досліджень звітних аналітичних даних, їх збору та обробки, визначенні негативних і позитивних рис оподаткування в поточному році, їх впливу на різні напрями економічної діяльності (наприклад, темпи зростання інвестування, різних зрушень у галузі, співвідношення рівня доходів у різних регіонах держави, а також між різними верствами населення, підприємствами різних напрямів господарської діяльності тощо).

Розробка податкового прогнозу (плану) на державному рівні має свої особливості й складається з окремих розділів. Основні з них подані нарис. 4.

Перший етап - регіональна оцінка прибутковості власності, визначення потреб у технічному оновленні галузей і підприємств, пере-спеціалізація регіону, рівень доходів населення та їх динаміка, ресурсна база та ступінь задоволення потреб у ресурсах, кількість та обсяги експортно-імпортних зв'язків, виробнича та соціальна інфраструктура. На підставі цієї інформації проводиться розрахунок економічного, соціального, фінансового та податкового потенціалу регіону.

податковий управління платіж самоврядування

Рис. 4. Процес розробки плану податкових платежів підприємства

Другий етап - розробка плану податкових надходжень з урахуванням темпів економічного зростання регіону. Ці розрахунки мають велике значення для визначення бюджетів всіх рівнів, в яких визначаються потреби регіонів. Визначення розміру податкових надходжень дає змогу більш чітко з'ясувати співвідношення між потребами регіонального бюджету та прогнозними надходженнями з метою визначення подальшої податкової політики та удосконалення податкового законодавства. До головних з них належать:

* можливість запровадження пільгового оподаткування;

* отримання фінансової допомоги, субсидій, дотацій;

* перехід регіону на фінансове самозабезпечення тощо.

Третій етап - прогнозування зміни вартості регіональної власності за рахунок проведення інвентаризації всього ресурсного потенціалу, визначення ступеня забезпечення власних потреб за рахунок ресурсів регіонів і можливості утворення на території залишків, внесення різних коректив щодо узгодження державних, корпоративних та особистих інтересів.

Четвертий етап - розрахунок загального розміру дефіциту бюджету, в тому числі й регіонального, та прогнозування економічних наслідків, до яких належать рівень інфляції, зміна індексів цін, кон'юнктура ринку тощо.

Планування податкових платежів є одним з елементів податкового менеджменту як системи управління соціально-економічним розвитком держави.

Головна мета державного планування податкових платежів - визначення обсягів фінансових ресурсів по платниках податків для централізації грошових коштів у загальнодержавному бюджеті. Державне планування зорієнтоване на максимально можливий рівень стягнення податків з дотриманням вимог економічного закону суспільства - постійне збільшення витрат державного бюджету. Це відбувається з різних причин:

* збільшення населення регіону та держави;

* зростання потреб населення регіону;

* збільшення доходів населення;

* зростання добробуту населення;

* підвищення загальноосвітнього рівня тощо.

Планування податкових платежів на підприємстві передбачає визначення сум податків та обов'язкових платежів, які мають бути сплачені до бюджетів різного рівня.

Планування служить двом цілям, а саме:

- розраховує майбутній вплив поточних рішень, програм і політики (аналіз впливу);

- визначає можливості збалансування доходів та видатків (аналіз дефіциту).

Фінансове планування є важливим інструментом управління і дає реальні переваги, а саме:

- поліпшує якість прийняття фінансових рішень, пов'язує політику і бюджет для досягнення довгострокових планів;

- окреслює фінансове майбутнє і залишає час для запобігання несприятливим подіям, дозволяє визначити альтернативні шляхи вирішення зазначених проблем;

- сприяє відкритості управління і прозорості прийняття рішень.

Податкове планування передбачає визначення (обчислення) сум податкових платежів на плановий період, а саме: податків, зборів та обов'язкових платежів, що їх відносять на витрати виробництва й обігу (включають до собівартості продукції, робіт і послуг); податків, які сплачують з прибутку; акцизів - податків, що їх включають до ціни реалізації понад відпускну ціну виробника (ПДВ, акцизний збір, ввізне мито); загальної суми податкових платежів.

Від сумарної величини податків, які сплачує підприємство за певний календарний період, залежить, по-перше, чистий прибуток підприємства і, по-друге, його потреба в обігових коштах для обслуговування процесу виробництва та реалізації. Тому кожне підприємство має шукати законні можливості мінімізації податкових платежів. Несплата податків - це злочин проти держави. Невикористання всіх законних можливостей для зменшення оподаткування - це злочин проти власного підприємства. Право платника податку на захист своїх фінансових інтересів і своєї власності випливає з основних юридичних принципів (зокрема з таких, як недоторканність приватної власності) і підтримується більшістю цивілізованих держав світу.

Основні відмінності між плануванням податкових платежів і податковим плануванням наведено в таблиці 1.

Планування податкових платежів є одноваріантним і безальтернативним, тому що види податків для тих чи інших видів підприємницької діяльності, а також граничні терміни їхньої сплати визначені законодавчо.

На відміну від планування податкових платежів, податкове планування передбачає можливість вибору між альтернативними рішеннями щодо використання тих чи інших схем оподаткування. Такі рішення можуть прийматися як на етапі створення підприємства, так і в процесі його діяльності. Ця альтернативність може бути зумовлена можливістю реєстрації та діяльності підприємств у вільних спеціальних економічних зонах в Україні та в офшорних зонах в інших країнах світу.

Таблиця 1. Відмінності між плануванням податкових платежів і податковим плануванням

Ознака	Характеристика
	Планування податкових платежів	Податкове планування
Мета	Обчислення сум окремих податків і загальної суми податкових платежів на плановий період	Оптимізація (мінімізація) сум окремих податків і загальної суми податкових платежів у плановому періоді
Варіантність планування	Одноваріантне	Багатоваріантне
Використання пільг	Розглядаються податкові пільги, які можливі за конкретного виду діяльності	Розглядаються усі можливі податкові пільги, передбачені законодавством
Результат	Сума податків, що підлягають сплаті до бюджету та цільових позабюджетних фондів	Рівень зменшення податкового навантаження на підприємство

Вільні (ВЕЗ) чи спеціальні (СЕЗ) економічні зони згідно з чинним законодавством України передбачають можливість отримання суб'єктами підприємництва, зареєстрованими на цих територіях податкових пільг. Ці пільги є в кожній СЕЗ і стосуються в основному податку з прибутку, податку на додану вартість, земельного податку, ввізного мита й деяких інших. Щодо офшорних зон, то це невеликі держави чи території, що залучають іноземні капітали через надання податкових та інших пільг у проведенні фінансово-кредитних операцій з іноземними резидентами і в іноземній валюті.

Крім цього, альтернативність податкового планування може бути зумовлена врахуванням таких можливостей:

- використання спрощених систем оподаткування (єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва, фіксований сільськогосподарський податок);

- реєстрації у формі юридичної особи чи суб'єкта підприємництва без створення юридичної особи;

- зміни напрямів діяльності, структури виробництва, видів продукції (робіт, послуг), які виробляються, виконуються, надаються підприємством;

- вибору оптимальної стратегії і тактики під час укладання господарських договорів (угод, контрактів);

- вибору форми оплати праці найманих працівників;

- вибору сприятливої облікової оптимізації зовнішньоекономічної діяльності, зокрема через давальницьку сировину, тощо.

Оцінку ефективності податкового планування здійснюють через зменшення податкового навантаження на підприємство. Для цього можна використовувати такі показники:

- абсолютне зменшення податкових платежів, сплачуваних підприємством за певний час (місяць, квартал, рік);

- відносне зменшення податкових платежів, сплачуваних підприємством за певний час (з урахуванням зміни обсягів реалізації»);

- загальний коефіцієнт ефективності оподаткування підприємства - відношення суми чистого прибутку підприємства, отриманого від усіх видів господарської діяльності за певний період (місяць, квартал, рік), до суми прямих податкових платежів за цей період;

- коефіцієнт ефективності податкової політики підприємства - відношення економії податкових платежів від реалізації податкової політики за певний період до суми податкових платежів у базовому році;

- коефіцієнт оподаткування витрат - відношення суми податкових платежів, що їх зараховують до собівартості продукції, до суми витрат виробництва (обігу) підприємства за певний період;

- коефіцієнт оподаткування доходів - відношення податкових платежів, що їх включають до ціни продукції і сплачують з доходів підприємства, до суми валового доходу за певний період;

- коефіцієнт оподаткування прибутку - відношення суми податкових платежів, сплачуваних з прибутку підприємства за певний період, до суми балансового прибутку за той же період;

- коефіцієнт пільгового оподаткуванні операційної діяльності підприємства - відношення загальної суми податкових пільг до всієї суми податкових платежів.

Висновки

Інформаційна база має велике значення для ефективності прийняття відповідного рішення. Тому ця інформація повинна відповідати певним вимогам. Головними з них є: корисність, обсяг інформації, фактичність, динамізм, ефективність.

Податковий аналіз - важлива частина всієї системи управління виробництвом, дієвий засіб віднаходження резервів, підвищення прибутковості підприємства та розробки науково обґрунтованих управлінських рішень.

За економічною суттю аналіз є однією з функцій управління, що забезпечує прийняття рішення на підставі осмислення та розуміння отриманої інформації. У процесі аналізу вона проходить аналітичне опрацювання; проводиться порівняння досягнутих результатів виробництва з показниками за попередній період та з показниками інших підприємств; визначаються різні чинники, які впливають на податкову політику, а також негативні тенденції в діяльності підприємства. На підставі проведеного аналізу розраховуються планові показники діяльності підприємства, плани податкових платежів та ухвалюються відповідні управлінські рішення. Тобто податковий аналіз підприємства тісно пов'язаний з іншою функцією управління - плануванням, прогнозуванням, його діяльності, причому якість виконання останньої функції залежить від якості та повноти проведення податкового аналізу.

Податковий аналіз тісно пов'язаний з такими функціями податкового менеджменту, як контроль за виконанням планів, визначення відхилень фактичних завдань від планових причин цих відхилень, а також регулювання. Тільки на підставі аналізу підприємство може своєчасно вносити корективи в планові завдання та змінювати ситуацію залежно від умов, які склалися, на кращі для себе.

Основною складовою податкового менеджменту є планування податкових платежів. Воно являє собою процес розробки податкових планів, виходячи з нормативів (ставок), які затверджені в законодавчих актах - законах України, указах Президента України, постановах Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, а також у підзаконних актах з метою своєчасного й повного визначення податкових зобов'язань перед бюджетами всіх рівнів (державним, місцевим), а також обов'язкових платежів і зборів у позабюджетні фонди.

Планування податкових платежів є одноваріантним і безальтернативним, тому що види податків для тих чи інших видів підприємницької діяльності, а також граничні терміни їхньої сплати визначені законодавчо.

На відміну від планування податкових платежів, податкове планування передбачає можливість вибору між альтернативними рішеннями щодо використання тих чи інших схем оподаткування. Такі рішення можуть прийматися як на етапі створення підприємства, так і в процесі його діяльності. Ця альтернативність може бути зумовлена можливістю реєстрації та діяльності підприємств у вільних спеціальних економічних зонах в Україні та в офшорних зонах в інших країнах світу.

Головним типом податкового планування на рівні державного бюджету та бюджету місцевих органів самоврядування є стратегічне податкове планування. Рішення приймаються на підставі розробленого плану податкових платежів і прогнозування. Основна мета його - економічне обґрунтування якісних і кількісних параметрів, щоб забезпечити фінансування соціально-економічного розвитку держави. Планувати можна як на рік, так і на віддаленішу перспективу.

Список літератури

1. Д'яконова І.І. Податки та податкова політика України. - К.: Наук. думка, 1997.

2. Загородній А.Г., Єлисєєв А.В. Податкове планування в системі фінансового менеджменту підприємництва // Фінанси України. - 2001. - №8. - С. 131-135.

3. Законодавство України про податки і збори з громадян: Зб. нормат. актів. - К.: Юрінком, 2000.

4. Литвиненко Я.В. Податкова політика: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2003. - 224 с: іл. - Бібліогр.: с. 219-221.

5. Податкова система України / За ред. В.М. Федосова. - К.: Либідь, 1994.

Размещено на Allbest.ru