Роль стратегічного планування у реалізації цілей фармацевтичної організації

Стратегічні напрями діяльності Представництва в плані збільшення обсягів продаж, необхідно сказати, що основним напрямом діяльності є питання доступності препаратів в плані зменшення ціни а також наявність в необхідному обсягу в всіх регіонах України. І в цьому стратегічному питанні можливі наступні рішення:

1) відкриття системи консигнаційних складів;

2) створення компанії, що субсидується;

3) відкриття свого виробництва самих прибуткових препаратів.

Розглянемо кожну стратегію окремо.

1. Консигнаційний склад, на відміну від звичайного дистриб'ютора, має в постійному наявність необхідна кількість готового до реалізації товару. Весь товар знаходиться в затаможенном вигляді і митне очищення проводиться за мірою необхідності. Товар залишається власністю Pfizer до моменту його реалізації. Основними перевагами такого складу є:

1) більший асортимент;

2) менший ризик у зв'язку із зміною тенденцій до попиту на препарати на ринку;

3) більший контроль над діяльністю складу з боку Представництва;

4) можливість більш тісних контактів по просуванню препаратів на ринок;

5) більш гнучка система ціноутворення з можливістю надання додаткових знижок конкретному клієнту;

6) можливість припинити торгівлю з складу і повернути товар на буферний склад до Бельгії у разі будь-яких змін в зовнішньоекономічній політиці приймаючої сторони.

Окрім переваг існує і ряд недоліків в порівнянні з іншими стратегічними напрямами:

- слабий вплив на ціноутворення по складу;

- висока вартість послуг із зберігання і реалізації;

- залежність від економічного стану фірми-консигнанта.

Таблиця 3.1 Розрахунок ефективноті діяльності консигнаційного складу

Показники	Сума в дол. США
Затрати - всього	6985,99
в т.ч. аренда	183,6
заробітна плата	1603,8
митні податки	800,3
собівартість препаратів	763,2
затрати на реалізацию	635,09
прибуток	1397,19
Питомі затрати в розрахунку на умовну одиницю продукції	18,50
Ціна за умовну одинцю продукції	22,24
Прибуток у розрахунку на умовну одиницю проукції	3,74

Як свідчать розрахунки, наведені в таблиці 3.1, використання в Україні консигнаційного складу є ефективним: прибуток становить 3,74 дол. у розрахунку на умовну одиницю продукції, а рівень рентабельності становить 20%.

Таким чином, консигнаційний склад покращує постачання препаратів. Через нього можливо постачання препаратів, які не користуються великим попитом і нових препаратів, що вводяться, проте він слабо впливає на ціноутворення.

2. Субсидована компанія є українською юридичною особою з правом комерційної діяльності. Компанія, що субсидується, має нагоду купувати товар Pfizer і розташовувати його на своєму митно - ліцензійному складі. Компанія продає препарати з свого складу оптом і уроздріб. При цьому вона займається питаннями ціноутворення, здійснює доставку товару, одержує гроші за препарати і здійснює розрахунок з штаб-квартирою.

Перевагами даної схеми є:

1) можливість впливати на ціноутворення в широкому діапазоні;

2) слаба залежність від зовнішньоекономічної політики країни;

3) можливість використовування трансфертних цін для зниження рівня мит і податків;

4) можливість поставляти препарати відповідно до рекламної мети корпорації.

Основними недоліками є:

5) наявність додаткових витрат на персонал для обслуговування відділів логістики, обслуговування складу, бухгалтерії;

Таблиця 3.2 Розрахунок ефективноті діяльності субсидованної компанії

Показники	Сума в дол. США
Затрати - всього	3209,6
в т.ч. аренда	183,6
заробітна плата	1336,5
загально господарські затрати	359.83
собівартість препаратів	763,2
податки	566,47
прибуток	561,92
Питомі затрати в розрахунку на умовну одиницю продукції	8,51
Ціна за умовну одинцю продукції	22,24
Прибуток у розрахунку на умовну одиницю проукції	13,73

1) потрібно достатньо багато часу на наладку зв'язків з дрібнооптовою і роздрібною ланкою, що приведе до падіння об'сягів продаж на початковій стадії роботи компанії;

2) необхідність ведення бухгалтерського обліку і виплати податків відповідно до українського законодавства.

Як свідчать розрахунки, наведені в таблиці 3.2, використання в Україні субсидованної компанії є ефективним: прибуток становить 13,73 дол. у розрахунку на умовну одиницю продукції, а рівень рентабельності становить 61,34%, що на 41,34% більше, ніж у першому варіанті.

Виходячи з приведених міркувань, компанія, що субсидується, хоча і володіє великими можливостями по регулюванню ціноутворення, проте додаткові витрати на ведення торгово-господарської діяльності приведе до зростання собівартості препаратів що може зробити такий вид торгівлі економічно менш вигідним. За розрахунками штаб-квартири Pfizer, реєстрація компанії, що субсидується, виявляється вигідною досягнувши 10 млн. долл. продажів.

3. Відкриття власного виробництва на території України можливо в трьох різних формах:

Виробництво українського генерика з оригінальної субстанції Pfizer. При цьому Pfizer не несе відповідальності за якість виготовленого продукту, оскільки він матиме власну торгову марку. Отриманий таким чином генерик повинен буде пройти весь етап клінічних випробувань і отримає реєстрацію відповідно до українського законодавства. Медичні представники Pfizer при цьому займатимуться просування місцевого генерика, а корпорація одержуватиме прибуток від продажів субстанції.

Перевагами даної форми промислової кооперації є:

1) її відносна простота і дешевизна для Pfizer;

2) відсутність високих вимог Pfizer до виробництва і кваліфікації персоналу;

3) можливість включення державних протекціоністських методів проти інших іноземних генерических копій препаратів Pfizer;

4) відносна дешевизна виробництва і кінцевого продукту;

5) наявність у заводу стійких каналів збуту своєї продукції.

Основні недоліки:

1) відносно невеликий обсяг виробництва може не дати істотної економії через велику собівартість, оскільки втрачається ефект економії на масштабі;

2) протекціоністські заходи з імпорту аналогів місцевого препарату вдарять і по оригінальному препарату Pfizer, що приведе до його ще більшого подорожчання і, відповідно, до падіння обсягів продаж;

3)необхідність чітко продуманої маркетингової програми по одночасній роботі на ринку по двох препаратах - оригіналу і генерику.

Таблиця 3.3 Розрахунок ефективності виробництва продукціі в Україні

Показники	Сума в дол. США
Капітало вложення, млн.дол.	850
Затрати - всього	4388,28
в т.ч. аренда	183,6
заробітна плата	1640,8
електроенергія	460,4
амортизація	774,3
загально виробничі витрати	464,39
загально господарські затрати	309,59
сировина	359,2
податки	196,3
прибуток	1779,44
Питомі затрати в розрахунку на умовну одиницю продукції	11,64
Ціна за умовну одинцю продукції	16,36
Прибуток у розрахунку на умовну одиницю проукції	4,72

Розрахунки свідчать, що відкриття виробництва продукції на території України є ефективним, тому що прибуток становить 4,72 дол. за умовну одиницю продукції, що на 0,98 дол., або на 26,2%, більше ніж застосування консигнаційного сладу, але менше в 3 рази в порівнянні з прибутками при відкриті субсидованої компанії. Рівень рентабельності в останньому варіанті дорівнює 40,6%, що в 2 рази більше, ніж при функціонуванні складу, і в 1,5 раза менше, ніж отримувала б субсидована компанія. Цьому сприяли наступні факти: - собівартість сировини значно нижча за ціну готової продукції. По-друге, вартість робочоі сили в Україні нижча в порівнянні з країнами ЄС, а ціна на готову продукцію (генетик) має бути нижча, ніж ціна оригінального препарту, щоб бути конкурентноспроможним.

Цілком імовірно, що отриманий у такий спосіб місцевий генетик не матиме конкурентної ціни на українському ринку і обсягу його продаж не зможе компенсувати падіння продажів основного препарату. За попередніми підрахунками одного з українських заводів, при виробництві такого препарату як Діфлюкан, навіть при 100% перевищенні сьогоднішніх темпів його реалізації, ціна однієї капсули 150мг складе близько 7 - 7,5 долл.США, що буде на 25-30% дешевше за оригінальний препарат. Тоді, як на ринку вже існують іноземні генерики за ціною 5,13 - 5,38 долл.США за упаковку.

Т. ч., навіть з урахуванням 20% протекціоністської ставки ввізного митного збору, їх ціна буде більш, ніж на 20% нижче нашій. Продаж же субстанції в чистому вигляді не надасть Pfizer такого прибутку, як продаж препарату.

Наступною формою промислової кооперації є створення лінії по «хвостовке» препаратів, тобто упаковці блістерів в упаковку на місцевій мові. Така форма кооперації дозволяє дещо здешевити оригінальний продукт за рахунок того, що:

1) використовується дешевий не обов'язково кваліфікований персонал;

2) «сировина», що поступає,. тобто препарат в блістерах, або просто капсули, має, як правило, пільгові 0% ставки мит;

3) можливість протекціоністських заходів по відношенню до решти імпортних генериків;

4) простота переналагодження лінії у разі потреби зміни зовнішнього вигляду упаковки.

Проте при цьому:

1) Pfizer несе всю повноту відповідальності за якість продукції, що випускається;

2) здешевлення виробництва відбувається польно - на 1-2%;

3) необхідно проводити реєстрацію нового заводу-виробника;

4) імідж препарату з вказівкою «Зроблено в Україні» дещо нижче, ніж в ЄС.

В результаті з'являється практично такий за вартістью вітчизняний продукт і необхідно буде проводити додаткові маркетингові акції по доказу того, що його дія нічим не відрізняється від виробленого, наприклад, у Франції.

І нарешті, третьою формою промислової кооперації є створення власного виробництва Pfizer. Це найцікавіший для України, проте найбільш дорогий для Pfizer проект.

Завод з виробництва препаратів Pfizer повинен бути сертифікований відповідно до всіх міжнародних стандартів і норм GMP (Належна Виробнича Практика). Враховуючи те, що потреби українського ринку недостатні для повного завантаження заводу, він би був зав'язаний в систему світового виробничого процесу Pfizer і виготовляв би продукцію для ряду регіонів миру. Питання ціноутворення в цьому випадку залежало б від того, дозволила б штаб-квартира проводити препарат для внутрішнього українського ринку за звичайною ціною, а для інших ринків за світовими цінами. Враховуючи масштаби ринку України нестабільність економічної і політичної ситуації в країні, Pfizer поки не готовий проводити таке глибоке інвестування економіки України. Це питання дуже віддаленої перспективи.

Резюмуючи все вище сказане про стратегічний розвиток Pfizer в Україні, можна сказати, що найдоцільнішим на сьогоднішньому етапі розвитку економіки і Pfizer на Україні було б створення промислової кооперації з одним з існуючих українських заводів з виробництва генеричної копії основних просувних препаратів з поставками оригінальної субстанції Pfizer. Незначне подорожчання при цьому оригінального препарату, через введення протекціоністських заходів, тарифного і нетарифного регулювання імпорту, не приведе до істотного зменшення об'ємів продажу. Правильна маркетингова політика продажу субстанції дозволять досягти істотних приростів доходів.

Перспективою ж є створення субсидованої компанії і повністю місцевого виробництва препаратів Pfizer.

3.2 Стратегія управління продажу продукції в ТНК Pfizer

Лікарські засоби, що продаються в Україні, як вже згадувалося, знаходяться на різних етапах життєвого циклу, тому подальше підвищення прибутковості діяльності Представництва можливо за умови урахування цього основного чинника.

Використовуючи Матрицю «Бостон консалтинг груп» (таблиця 3.4) можна класифікувати кожну асортиментну групу по її частці на ринку щодо основних конкурентів і темпів зростання. Використовуючи матрицю, можна визначити, по-перше, яка з груп грає ведучу роль в порівнянні з конкурентами і, по-друге, яка динаміка її ринків: розвиваються вони, стабілізуються або скорочуються.

Слід обов'язково врахувати, що фармацевтичний маркетинг не є синонімом поняття "маркетинг лікарських препаратів", а включає маркетинг ряду послуг і програм, пов'язаних з фармацією. З цією обмовкою можна проаналізувати результати роботи представництва в 2005 році.

В категорію «зірки» можна віднести препарат ліпримар. Його високий темп приросту продажів дозволяє при подальшій підтримці маркетинговими зусиллями розраховувати на подальше зростання його продажів. Цей прогноз виправданий: 1) висока захворюваність і смертність від серцево-судинної патології - швидкорослий великий ринок; 2) позиция його конкурентів-брендів (слабо представлені на ринку, мають гірші показники властивостей товару); 3) позиція непрямих конкурентів-генериків - зі збільшенням їх кількості, не дивлячись на дешевизну, ці препарати почали конкурувати між собою; 4) патентний захист на продукт триватиме до 2008 року, що дає можливість бути захищеним від прямих конкурентів-генериків до цього

терміну. Продажі липримара в 2005 році склали 180 тис дол. США, приріст продажів по відношенню до 2004 року склав 150%. Можна упевнено прогнозувати подальше збільшення продажів липримара.

Таблиця 3.4 Відносна частка на ринку

Висока Низька

Темпы зростання Низькі Високі	" ЗІРКА " Маркетингова стратегія: Інтенсифікація маркетингових зусиль для підтримки або збільшення частки на ринку	«ВАЖКА ДИТИНА» Маркетингова стратегія: Інтенсифікація маркетингових зусиль або відхід з ринку
	"ДІЙНА КОРОВА" Маркетингова стратегія: Використовування прибутку для допомоги продуктам, що ростуть , підтримка існуючого положення	«СПЛЯЧИЙ СОБАКА»»» Маркетингова стратегія: Зменшення зусиль або продаж продукту

В категорію «дійної корови» можна віднести препарати серміон. Він давно знаходиться на зрілому ринку, який не дуже швидко зростає, завоював велике число прихильників упевнено і стабільно продається в обсягу, що істотно не змінюється, протягом декількох останніх років. За рахунок прибутку, що приносить серміон і невеликих витрат на його просування можна підтримувати зростання препаратів-«зірок». В 2005 році обсяг продажу серміона склали 360 тыс дол. США, що на 11% більше, ніж в 2004 році.

Проведений аналіз ринку полівітамінних препаратів в Україні дозволяє упевнено назвати групу вітамінів Юникап «важкою дитиною». Знаходячись в ніші продуктів, що мають середню ціну, він значно програє конкурентам в обсягах продажах не дивлячись на деякі переваги по властивостях. Ринок вітамінних препаратів великий, він продовжує рости. В даному випадку ми маємо справу з препаратом безрецептурной групи, що в корені змінює маркетингові підходи. Використання конкурентами можливості проведення реклами безпосередньо на споживача принесло їм збільшення частки ринку, у тому числі і за рахунок зменшення частки ринку Юнікапу. Для підвищення частки ринку і збільшення продажів будуть потрібно значні фінансові витрати на проведення рекламних кампаній. На відміну від рецептурних товарів, в даному випадку немає потреби у високих витратах на роботу регіональних співробітників (їх зусилля можна зосередити на роботі з ліпримаром і серміоном), проте будуть потрібні значні витрати на фінансування медіа-проектів (телевізійної, друкованої реклами, можливо використовання радіо). Продажі Юнікапу (2 форми випуску) склали в 2005 році 58 тыс дол. США, що на 12% більше, ніж в 2004 році, за рахунок загального зростання ринку вітамінів в цілому. В ту ж категорію можна віднести і препарат норваск. Не дивлячись на зростання ринку гіпотензивних препаратів в цілому, норваск відстає від нього, хоча і продовжує збільшувати продаж порівняно з 2004 роком на 11%. Загальна сума продажів в 2005 році склала 120 тыс дол. США. Норваск - рецептурний препарат, за час свого існування на ринку він придбав значне число прихильників серед лікарів і пацієнтів, які все ще продовжують його використовувати. Проте подальше зростання його продажів неможливе в зв'язку присутністю на ринку 14 генеричних копій препарату, які більш дешеві. Можливе відродження продажів норваска декількома шляхами: підтримка постійних покупців спеціальними акціями, проведення постклінічних досліджень, залучення нових пацієнтів, робота в аптеці для припинення фармацевтичної заміни (коли призначений лікарем норваск провізор на прохання покупця невиправдано легко замінює генериком). Проте Представництво не планує проведення подібної роботи в зв'язку тим, що до виведення на ринок готується новий гіпотензивний препарат, який забере зусилля і витрати на впровадження в цьому ж сегменті фармринку і роботи з цими ж фахівцями.

До «сплячого собаки» можна віднести вібраміцин, фазижин. Ці препарати на ринку близько 20 років. Їх частка ринку невелика, вона постійно скорочується за рахунок появи антимікробних засобів нових поколінь. Специфіка фармринку така, що постійна інноваційна робота провідних фармацевтичних компаній регулярно виводить на нього нові препарати з поліпшеними властивостями, більш безпечні, що не дає можливості розраховувати на тривалу лояльність лікарів і пацієнтів відносно старіших лікарських засобів.

Ці ринки від початку спеціалізовані (антибіотики), тому збільшення продажів за рахунок зміни ринку в даному випадку неможливе. Обсяг продажу вібрамицина і фазижина в сумі склали 60 тис. дол. США, що на 8% менше ніж в 2004 році.

В 2005 році обсяг продажу, що залишилися, доводяться на частку безрецептурних препаратів тизин, визин, деситин, бен-гей, нікоретте, а також рецептурних з невеликою часткою продажів - золофт, далацин, достинекс, Детрузитол склали 222тис.дол.США.

Підводячи підсумки слід зазначити, що найбільшу прибутковість роботи представництву забезпечують препарати-зірки, в даному випадку це ліпримар, а також «дійні корови» - серміон. З 1000 тис. дол. продажів вони складають 540 тис. дол., тобто трохи більше половини. Це означає, що для підвищення прибутковості роботи Представництва на ринку України слід виводити на ринок нові препарати. В цьому особливість роботи інноваційної компанії. Вона постійно вимушена знаходитися в пошуку, нести колосальні витрати на розробку нових лікарських засобів для забезпечення собі подальшої прибуткової діяльності. Згодом виведені на ринок нові лікарські засоби зароблятимуть на проведення подальших розробок. Проте розглянутий нами комерційний підхід діяльності компанії Пфайзер не можна відділити від його соціального значення - надання людству нових ефективних можливостей лікування і лікування від різних захворювань.

В умовах розширення масштабів міжнародного виробництва, все більше компаній йдуть по шляху транснационализации. Все більше фірм, особливо в технічно передових галузях, із самого початку орієнтуються на діяльність в масштабах не окремих країн, а крупних регіонів і світу в цілому.

Значення стратегічної роботи для інших транснаціональних корпорацій, що працюють у сфері фармацевтики, - це системний підхід до аналізу діяльності найбільшої ТНК, як в глобальній, всесвітній зміні, так і в специфіці ведення бізнесу на Україні. Більшість знахідок і труднощів у веденні бізнесу Пфайзер в Україні універсальне, їх можна легко перенести і на інших крупних виробників ліків.

Основні стратегічні переваги діяльності ТНК можна розділити на три групи:

власності;

- інтернаціоналізації;

- розміщення

Переваги власності включають в основному «невидимі активи» такі як: загальні організаційні здібності фірми, підприємницький досвід і інтелектуальний потенціал її менеджерів, з'єднаних в одну команду, репутація фірми і довіра до неї на міжнародних ринках капіталу, її політичні контакти, довгострокові ділові зв'язки з іншими фірмами. Однією з найважливіших переваг власності є здатність фірми створювати нову технологію, яка буде основою, для появи на фірмі, у свою чергу, конкурентних переваг, пов'язаних з особливими, унікальними активами. До переваг власності відноситься здатність задовольняти вимоги покупця до ціни і якості продукції, можливість купувати, виготовляти і аналізувати інформацію.

Переваги інтернаціоналізації є трансакціонні вигоди, які виходять із загального керівництва активами, розміщеними в інших країнах. Ці переваги дозволяють уникнути додаткових витрат на пошук партнерів і переговори, захист прав власності, істотно понизити витрати, у разі відсутності в майбутньому ринків збуту, уникнути державного впливу (квоти, тарифи, ціновий контроль, податки і т.п.), можливість перехресного субсидування і використовування трансфертного ціноутворення.

Переваги розміщення з'являються в результаті таких чинників, як розмір ринку, забезпечення чинників виробництва і міждержавні відмінності в цінах на них, витрати на зв'язок і транспорт. Вибір місця розміщення іноземних інвестицій в приймаючій країні визначається також з урахуванням таких показників, як макроекономічна стабільність держави, рівень конкуренції, торгова політика, ступінь розвитку інфраструктури. Тарифи і кількісні обмеження на імпорт, існуючі в приймаючій країні, можуть робити його не вигідним. В таких випадках локальне виробництво за допомогою філіалів ТНК є єдиним засобом утримувати контроль ринку приймаючої країни.

Таким чином, наявність трьох видів стратегічних переваг - власності, інтернаціоналізації і розміщення - визначає закономірності створення виробничих комплексів ТНК.

Політичне і економічне значення транснаціональних корпорацій таке велике, що в осяжному періоді часу вони залишаться одним з важливих чинників посилення дії промислово розвинутих країн на багато регіонів миру. Звідси витікає очевидний висновок, що турбота про перетворення провідних вітчизняних корпорацій в транснаціональні стала усвідомленою метою зовнішньої політики держав, прагнучих до посилення свого впливу в міжнародному масштабі. В цьому плані Україна не повинна бути виключенням. Створення українських транснаціональних корпорацій в рамках СНД і в далекому зарубіжжі представляється не тільки економічно, але і політично важливою задачею промислової політики України.

ТНК - особлива форма організації господарської діяльності фірми, заснованої на кооперації праці працівників підприємств, розташованих в різних країнах світу і з'єднаних єдиним титулом власності на засоби виробництва. Причому така діяльність направлена на придушення конкуренції і посилення панування на світових товарних ринках, що є сутністю економічної політики ТНК.

Неоднозначний вплив ТНК на процес накопичення в країнах з нестабільною економічною ситуацією. Іноземні компанії володіють звичайно більшими, ніж місцеві фірми, потенційними можливостями для здійснення капіталовкладень. Вони можуть стати важливими джерелами розширеного відтворювання. Розширення припливу капіталу у формі прямих інвестицій супроводжуєтся структурними зсувами в країнах третього світу. Це знайшло віддзеркалення в зростанні частки капіталовкладень в оброблювальну промисловість, у тому числі в машинобудування, нафтохімію. Значні позиції ТНК у видобутку і вивозі окремих видів сировини.

Таким чином, з одного боку Україна повинна докладати зусилля для залучення іноземних інвестицій, досвіду і технологій ТНК для розвитку власного фармбизнеса, проте при цьому слід враховувати досвід інших країн, їх помилки і стимулювати не тільки вливання світових ресурсів в національний ринок, але і у виробничу сферу. Це є особливо важливо у фармацевтиці, оскільки це дуже наукоємна галузь виробництва, а науковий і кадровий потенціал фармацевтичної науки України великий. Проте низький рівень виробництва вітчизняних медикаментів не дає можливості експортувати їх в достатній мірі, більш того, показники національного експорту лікарських засобів стрімко падають протягом останніх 5 років.

Висновок: необхідно розвивати не тільки вітчизняний синтез нових хімічних сполук, але і культуру, легальність і умови виробництва, для отримання можливості виходу фармвиробників України на світовий ринок медикаментів.

Процеси глобалізації виробництва вже торкнулися і внутрішнього фармринку України - покладено початок створенню власних альянсів - це злиття в 2004 році двох крупних фармзаводов України „Київмедпрепарати” і „Галичфарм”. В найближчі роки слід чекати продовження розвитку вітчизняного фармбизнесу саме такта діяльність дасть можливість збільшити виробничі потужності, розвивати культуру і якість виробництва. Це дасть можливість усилити конкурентоспроможність продукції на внутрішньому ринку, витіснивши лідируючі зараз препарати індійського виробництва украй низької якості і низької ціни. Також підвищення якості виробництва і легальна співпраця з світовими виробниками медикаментів дасть можливість виходу вітчизняним виробникам на зовнішні ринки, як близького, так і далекого зарубіжжя.

3.3 Безпека життєдіяльності. Техногенна безпека

стратегічний фармацевтика дочірній бізнес

3.3.1 Аналіз небезпечних та шкідливих факторів підприємства

Нормальна життєдіяльність людини вагомо залежить від умов зовнішнього середовища, зокрема виробничого. Адже в процесі трудової діяльності на організм людини чиниться своєрідний «тиск» несприятливими виробничими факторами, що прямо чи опосередковано впливає на її здоров'я та працездатність. Серед виробничих факторів прийнято розрізняти небезпечні та шкідливі.

Небезпечний виробничий фактор - виробничий фактор, дія якого за певних умов може призвести до травм або іншого раптового погіршення здоров'я працівника.

Шкідливий виробничий фактор - виробничий фактор, вплив якого може призвести до погіршення стану здоров'я, зниження працездатності працівника.

Небезпечні та шкідливі виробничі фактори за природою дії поділяються на такі групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

До фізичних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать: рухомі машини та механізми; пересувні частини виробничого устаткування; підвищена запиленість та загазованість повітря робочої зони; підвищена чи понижена температура поверхонь устаткування, матеріалів чи повітря робочої зони; підвищений рівень шуму, вібрацій, інфразвукових коливань, ультразвуку, іонізуючих випромінювань, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, ультрафіолетової чи інфрачервоної радіації; підвищені чи понижені барометричний тиск, вологість, іонізація та рухомість повітря; небезпечне значення напруги в електричному колі; підвищена напруженість електричного чи магнітного полів; відсутність чи нестача природного світла; недостатня освітленість робочої зони; підвищена яскравість світла; пряме та відбите випромінювання, що створює засліплюючи дію.

До хімічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером дії на організм людини поділяються на:

загально токсичні, що викликають отруєння всього організму;

подразнюючі, що викликають подразнення дихального тракту та слизових оболонок;

сенсибілізуючі, що діють як алергени;

канцерогенні, що викликають ракові захворювання;

мутагенні, що призводять до змін наслідкової інформації;

такі, що впливають на репродуктивну (дітонароджувальну) функцію.

До біологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, мікроскопічні грибки та ін.) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини та тварини).

До психофізіологічних небезпечних та шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні та динамічні) і нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Підприємство Pfizer займається фармацевтичною діяльністю чисельність персоналу - 55 чоловіки. У відділі, менеджменту, працюють два офіс-менеджера, всі працюють за комп'ютерами. В відділі використовується комл'ютерна техніка.

Можна виділити такі небезпечні та шкідливі виробничі фактори:

підвищений іонізації повітря робочої зони.;

підвищений рівень іонізуючих випромінювань робочої зони.

підвищена напруга у електричній мережі ,замкнення якої може пройти скрізь тіло людини.

підвищений рівень статистичного електричества.

підвищений рівень електромагнітних випромінювань.

підвищена напруга електричного поля.

Для зниження ризику появи небезпечних ситуацій та зниження рівня дії шкідливих факторів пропонуються такі заходи: встановлення вентиляційних систем, встановлення захисних екранів на монітори комп'ютерів, проведення заземлення електричного обладнання та ін.

3.3.2 Розрахунок природного освітлення

За конструктивними особливостями природне освітлення розділяють на бокове, що здійснюється крізь світлові пройоми в зовнішніх стінах (вікна); верхнє - крізь світлові пройоми в накритті та ліхтарі; комбіноване - поєднання верхнього та бокового природного освітлення.

Розрахунок природного освітлення зводиться до визначення площ світлових пройомів.

Потрібна площа світлових пройомів S0 у відсотках від площі підлоги Sn визначається при боковому освітленні приміщень за формулою:

100*( S0/ Sn)=(lн*?0*Кз)/(?0*r1)*Кбуд, (3.1)

lн = lнІІІ*сm, (3.2)

де lн - нормоване значення КПО у відсотках з урахуванням характеру зорової праці, виду освітлення і світового клімату у районі розташування будівлі;

lнІІІ = 1,5 - значення КПО з урахуванням характеру зорової праці і виду освітлення, % (використовуємо таблицю нормованих значень КПО при природному і з'єднаному освітленні виробничих приміщень (СниП П-4-79)[3]);

с = 0,75 - коефіцієнт сонячного клімату (використовуємо таблицю значення коефіцієнту сонячного клімату);

m = 0,9 - коефіцієнт світового клімату (використовуємо таблицю значення коефіцієнту світового клімату);

?0 = 23 - світова характеристика вікна (використовуємо таблицю значення світової характеристики вікон);

Кбуд = 1 - коефіцієнт, враховуючий затінення вікон навпроти стоячими будівлями (використовуємо таблицю значення коефіцієнту у залежності від відношення відстані між розглядаємою будівлею і проти стоячою будівлею до висоти розміщення карнизу проти стоячої будівлі над підвіконням розглядаємого вікна);

Кз = 1,2 - коефіцієнт запасу (використовуємо таблицю значення коефіцієнту запасу);

?0 - загальний коефіцієнт світлопропускання;

r1 = 4,1 - коефіцієнт, що враховує вплив відбитого світла при боковому освітленні (використовуємо таблицю значення коефіцієнту).

?0 = ?1*?2*?3*?4*?5, (3.3)

де ?1, ?2, ?3, ?4 - коефіцієнти (використовуємо таблицю значення коефіцієнтів); ?5 = 0,9.

Площа підлоги приміщення Sn = 4х5 = 20м2.

lн = 1,5х0,75х0,9 = 1,01;

?0 = 0,8х0,7х0,8х0,75х0,9 = 0,3;

100х( S0/20) = (1,01х23х1,4)/(4,1х0,3)х1;

S0 = 5,3 м2.

Фактична площа світлових пройомів, при тому, що в приміщенні маються 1 вікон розміром 3х2м: Sфакт = 1х3х2= 6 м2.

Результати усіх розрахунків зведемо у табл. 3.24.

Таблиця 3.24 Результати розрахунків площ світопройомів

Вид освітлення	lн, %	Sn, м2	?0	?0	r1	Кз	Кбуд	Площа світопройомів
								Sфакт, м2	Sрозр, м2
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Природне освітлення	1,01	20	0,3	23	4,1	1,4	1	6	5,3

Висновок: фактична площа світлопройомів більша за розрахункову, тому природного освітлення достатньо для нормального освітлення виробничого приміщення.

3.3.3 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій на території підприємства

На території підприємства Pfizer можливо виникнення надзвичайної ситуації, техногенного характеру: це пожежі; аварії на електричних системах.

3.3.4 Розрахунок надзвичайної ситуації - пожежі на території підприємства

Виробниче приміщення (довжиною - Дпр = 5 м; шириною - Шпр = 4м; висотою - Нпр = 2,8 м) є однією з орендованих кімнат підприємство Pfizer, виконаної із стандартних будівельних елементів. Стіни залізобетонні, обшиті гіпсокартоном, стеля приміщення виконана як „підвісна”, з вмонтованими світловими приладами та пожежною сигналізацією. Підлога (площею S1 = ДпрхШпр), приклеєна до залізобетонних плит (?1=0,5) і робочі місця (площею S2 = 3,24 м2 кожне), встановлені на підлозі (?2=1,0)

Пожежна небезпека може виникнути у кімнаті у результаті замкнення електричної мережі, яке може призвести до виникнення НС - 10201. Кількість обладнання - n = 2, кількість робочих місць - 2. Загоряння виникло на РМ2.

Визначимо і відобразимо форму, геометричні розміри і просторове розташування (ФГР і ПрР) зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж (ЗМСВП) і зон можливих окремих вторинних пожеж (ЗМОВП).Відомо, що на зовнішній межі ЗМСВП густина потужності теплового випромінювання первинної пожежі становить 30 кВТ/м2 (ІтеплЗМСВП = 30кВт/м2), а на зовнішній межі ЗМОВП - 10 Квт/м2 (ІтеплЗМОВП = 10кВт/м2). Форма зовнішніх меж збігається з формою зовнішньої межі зони горіння (ЗГ) первинної пожежі. Геометричні розміри вказаних зовнішніх меж ЗМСВП і ЗМОВП визначимо з використанням співвідношень:

R30=(KхS2х ?2/4?х ІтеплЗМСВП)х0.5; (3.4)

R10=(KхS2х ?2/4?х ІтеплЗМOВП)х0.5; (3.5)

де R30 і R10 - радіуси концентричних кіл, в які «вписуються» зовнішні межі ЗМСВП і ЗМОВП, відповідно; К - коефіцієнт, що дорівнює 353 кВт/м2.

Отже отримуємо:

R30=(353х103Вт/м2х3,24м2х1,0/12,56х30х103Вт/м2)х0,5=1,5м;

R10=(353х103Вт/м2х4,5м2х1,0/12,56х10х103Вт/м2)х0,5=4,3 м.

Відобразимо на рис. 3.10 джерело уражального чинника, форму, геометричні розміри і просторове розташування зони горіння первинної пожежі, зовнішніх меж зони можливих суцільних вторинних пожеж і зон можливих окремих вторинних пожеж.

Визначимо величину втрати основних фондів (Втрати ОФ) за формулою:

Втрати ОФ = 0,7*(Wвир.пр.+?Wмебл.+…+ ?WПЕОМ)/МЗП, (3.6)

bWвир.пр.= W(1м2)*Sпр, (3.7)

?Wмебл.=n*Wмебл.РМ, (3.8)

?WПЕОМ= n* WПЕОМ.РМ, (3.9)

де Wвир.пр. - вартість виробничого приміщення, тис. грн.;

W(1м2) - вартість 1м2 адміністративної будівлі, тис. грн.;

Sпр - величина площі виробничого приміщення, м2;

?Wмебл. - сумарна вартість меблів робочих місць, тис. грн.;

n - кількість робочих місць у виробничому приміщенні, шт.;

Wмебл.РМ - вартість одного комплекта меблів для робочого місця, тис. грн.;

?WПЕОМ - сумарна вартість комп'ютерів та оргтехніки, розташованих на робочих місцях, тис. грн.;

WПЕОМ.РМ - вартість комплекта ПЕОМ і оргтехніки для одного робочого місця, тис. грн.;

МЗП - розмір мінімальної заробітної плати, тис. грн.

Втрати ОФ=0,7х(1500 грн/м2х20 м2+2х300 грн.+2х4500)/420 грн.?21 мзп.

Визначимо можливу величину загальних і санітарних втрат виробничого персоналу.

До санітарних втрат (Мсан, осіб) відносять тих осіб виробничого персоналу, які внаслідок НС отримають травми, поранення, опіки, отруєння, інші ушкодження.

Загальні втрати (Мзаг, осіб) враховують санітарні втрати і кількість загиблих внаслідок НС. Тому рекомендується визначати можливі величини загальних і санітарних втрат з використанням формул:

Мзаг = Nвир, (3.10)

Мсан = 0,95 Мзаг, (3.11)

де Nвир - кількість осіб виробничого персоналу досліджуваного приміщення найбільшої працюючої зміни.

Nвир = n = 2 осіб,

Мзаг = 2 осіб,

Мсан = 0,95х2 = 2 осіб.

Визначимо можливу величину збитків внаслідок надзвичайної ситуації. Збитки внаслідок НС (Зб, мзп) повинні враховувати втрати ОФ, а також витрати на лікування уражених, на поховання загиблих і на соціальне забезпечення їх сімей. Тому можливу величину збитків рекомендується визначати з використанням співвідношення:

Зб = Втрати ОФ + 18Мсан + 288(Мзаг-Мсан), (3.12)

Зб = 82+18х2+288(2-2) = 118 мзп.

Заходи щодо запобігання виникненню і (або) мінімізації наслідків ймовірної надзвичайної ситуації.

Для забезпечення запобігання виникненню ймовірної пожежі слід вилучити із складових виробничого приміщення всі горючі речовини (матеріали) і замінити їх на негорючі. Нажаль здійснення цього при одночасному виконанні санітарно-гігієнічних вимог до виробничих приміщень в наш час є практично неможливим. Тому основні зусилля слід спрямувати на розробку заходів щодо мінімізації наслідків ймовірної пожежі шляхом: зниження ризику її виникнення; утруднення загоряння і поширення вогню; забезпечення своєчасного та ефективного реагування на загоряння.

Основними з таких заходів є:

покриття поверхонь підлоги і робочих місць антипіренами;

обладнання мережі електропостачання захисними пристроями (обладнання захисними металевими кожухами електрощити і розподільчої коробки, прокладення електрокабеля у металевій трубі, встановлення автоматичних за побігачів і магнітних пускачів, облаштування системи заземлення);

обладнання приміщення переносними вогнегасниками і системою пожежної сигналізації;

регулярне проведення інструктажів і навчання виробничого персоналу з питань пожежної безпеки.

Інструктаж пожежної безпеки для службових приміщень (офісів) Компанії “pfizer”

Дійсна інструкція визначає основні заходи для забезпеченню пожежної безпеки в службових приміщеннях (офісів) і є обов'язковою для виконання всіма працюючими в них.

У кожнім приміщенні повинний бути призначений відповідальний за пожежну безпеку, вивішена на видному місці табличка з указівкою його посади і прізвища.

Меблі й устаткування повинні розміщатися таким чином, щоб забезпечувався вільний евакуаційний прохід до дверей виходу з приміщення (шириною не менше 1м). евакуаційні шляхи і виходи необхідно постійно містити вільними, нічим не захаращувати.

В міру нагромадження і по закінченні роботи пальні відходи варто забирати в спеціально відведених сміттєзбиральників.

Електромережі, електроприлади апретура повинні експлуатуватися тільки в справному стані, з урахуванням рекомендацій підприємства-виготовлювачів. У випадку виявлення ушкоджень електромереж, вимикачів, розеток і інших електровиробів варто негайно відключити їх і вжити необхідних заходів до приведення в пожежнобезпечного стану.

Документи, папери та інші матеріали варто зберігати на відстані не менш 1м від електрощитів і електрокабелів, 0,5м - від світильників і 0,25м - від приладів опалення.

Засобу протипожежного захисту (пожежні крани, пожежна й охоронно-пожежна сигналізація, первинні засоби пожежегасіння і т.п.), що маються в приміщеннях, варто тримати в справному стані.

Усі працівники повинні пройти протипожежний інструктаж, уміти користуватися наявними вогнегасниками, іншими первинними засобами пожежегасіння і знати їхній містознаходження. Відстань від найбільш віддаленого місця приміщення до місця розміщення вогнегасника не повинне перевищувати 20м

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ:

Потроювати тимчасові електромережі, застосовувати саморобні плавкі вставки в запобіжниках, прокладати електричні проводи безпосередньо по пальній основі, експлуатувати світильник зі знятими ковпаками (розсіювачами), використовувати саморобні подовжувачі, що не відповідають вимогам правил пристрою електроустановок.

Пристосовувати вимикачі, штепсельні розетки для підвішування одягу й інших предметів, обгортати електролампи і світильники, заклеювати ділянки електромережі пальною тканиною, папером.

Використовувати побутові електронагрівачи, чайники тощо без непальних підставок, залишати без нагляду включеними в електромережу кондиціонери, комп'ютери, рахункові і друкарські машинки і т.п. ;

Захаращувати підступи до засобів пожежегасіння, використовувати пожежні крани, рукави і пожежний інвентар не по призначенню, зберігати документи, різні матеріали, предмети й інвентар у шафах (нішах) інженерних комунікацій.

Курити (крім спеціально відведених для цього адміністративних місць, позначених написом «Місце для паління» і забезпечених урною або попільницею з непального матеріалу), проводити зварювальні й інші вогневі роботи без оформлення відповідного дозволу, застосовувати легкозаймисті рідини.

ПО ЗАКІНЧЕННЮ РОБОТИ:

Оглянути приміщення, переконатися у відсутності порушень, що можуть спричинити пожежу.

Відключити освітлення, електроживлення приладів і устаткування (за винятком електроустаткування, що по вимогах технології повинне працювати цілодобово).

У ВИПАДКУ ВИЯВЛЕННЯ ПОЖЕЖІ:

Негайно повідомити державну пожежну охорону по телефоні «01», указати при цьому адреса, кількість поверхів, місце виникнення пожежі, наявність людей, своє прізвище, у разі потреби вжити заходів евакуації людей

Повідомити про пожежу керівництву установи, а в нічний час - черговому охоронцеві (при його наявності);

Почати гасіння пожежі наявними засобами, організувати зустріч пожежних підрозділів.

ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ

Дослідження світового досвіду найбільшої фармацевтичної корпорації Pfizer показали, що даному сектору світової економіки властиві наступні основні риси:

- фокус і концентрація на самих прибуткових галузях фармацевтичного ринку;

- корпорація має складну вертикальну ієрархічну структуру, що дозволяє здійснювати ефективне керівництво по «каскаду», тобто крок за кроком від штаб-квартири корпорації до регіональних і далі в конкретні країни. Збір і обробка інформації йде навпаки від більш низької ланки до більш високої;

- достатньо сильні інформаційні канали інформації і взаємодії по горизонталі між регіональними офісами і окремими країнами між собою;

- відвертість інформації усередині корпорації, для чого розроблена і введена в дію спеціальна інтернет програма Pfizer Інтранет;

- передача передових технологій і «ноу-хау» на всі підприємства, що входять до складу корпорації, незалежно від країни розміщення.

Дочірні підприємства корпорації можуть бути представлений в одній з двох форм:

- Представництво без права комерційної діяльності в приймаючій країні із задачами організації маркетингових досліджень, рекламою і просуванням препаратів на території країни;

- Компанія з можливостями організації повного циклу продажів, що субсидується, - замовлення препаратів на заводах, поставками, митним очищенням, ціноутворенням і продажем в оптово-роздрібну сіть. Крім того, як і Представництво Субсидована Компанія, займається питаннями маркетингових досліджень і просування препаратів на ринок.

Можна виділити наступні стратегії в придбанні результатів інтелектуальної діяльності:

- ліцензування з мета придбання одного технологічного рішення на певний час;

- створення стратегічних альянсів, при яких корпорація одержує або частина виняткових прав на створювані в ході проекту об'єкти інтелектуальної власності, або певну частку від продажів отриманого фармацевтичного препарату. З метою надання інформаційних і сервісних послуг практикуючим лікарям, корпорація Pfizer створює стратегічні альянси не тільки з фармацевтичними, але і комп'ютерними ТНК;

- злиття компаній. При цьому знов створювана компанія одержує всі видимі і невидимі активи корпорацій, що злилися, можливість збільшити витрати на науково-дослідні розробки з створення нових лікарських препаратів, а також скоротити витрати на утримання великого управлінського апарату. В результаті поглинання в 2000 році корпорації Warner Lambert, Pfizer став найкрупнішою корпорацією в галузі з рівнем капіталізації з обсягу продажу більше 28 млрд.дол.США і витратами на наукові дослідження і розробки більше 4,5 млрд.дол.США.

Виробничі потужності Pfizer розташовуються в країнах, найвигідніших за наступними критеріямих: обсяг ринку, рівень технологічного розвитку країни, рівень кваліфікації і вартість робочої сили. З метою підвищення економії на масштабах один завод, як правило, обслуговує декілька країн. Управлінням і координацією процесу виробництва займається Глобальний виробничий підрозділ Pfizer.

Не дивлячись на ці негативні тенденції, Представництво корпорації проводить активну політику з просування препаратів компанії на ринок. Правильність вибраної стратегії підтверджує той факт, що за даними такого незалежного джерела, як IMS (міжнародний фармацевтичний маркетинговий довідник з продажу препаратів), Pfizer Україна в рейтингу найбільших ТНК на українському фармацевтичному ринку, займає третє місце з обсягу продажу. Вивчення світового досвіду найбільших швидкорослих ТНК допоможе економіці України знайти шляхи для більш активного залучення іноземних інвестицій і створення власних ТНК.

З метою підвищення ефективності стратегічного управління компанією необхiдно:

1) створення консигнаційного складу, що дозволить отримувати прибуток в розмірі 3,74 дол. у розрахунку на умовну одиницю продукції, а рівень рентабельності - 20%;

2) створення субсидованої компанії, що призведе до отримання прибутку у розмірі 13,73 дол. у розрахунку на умовну одиницю продукції, а рівня рентабельності - 61,34%, що на 41,34% більше, ніж у першому варіанті;

3) виробництво продукції на території України. Це було б ефективним, тому що прибуток становить 4,72 дол. за умовну одиницю продукції, що на 0,98 дол., або на 26,2%, більше ніж застосування консигнаційного сладу, але менше в 3 рази в порівнянні з прибутками при відкриті субсидованої компанії. Рівень рентабельності в останньому варіанті дорівнює 40,6%, що в 2 рази більше, ніж при функціонуванні складу, і в 1,5 раза менше, ніж отримувала б субсидована компанія. Цьому сприяли наступні факти: - собівартість сировини значно нижча за ціну готової продукції. По-друге, вартість робочоі сили в Україні нижча в порівнянні з країнами ЄС, а ціна на готову продукцію (генетик) має бути нижча, ніж ціна оригінального препарту, щоб бути конкурентноспроможним.

Вражаючий передовий досвiдТНК треба переймати i впровджувати у дiяльнiсть вiтчизняних фармацевтичних установ,що дозволить значно знизити фiнансовий ризик у iх дiяльностi ,полiпшити ii ефективнiсть,якмога краще задовольнити потреби украiнських громадян.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамишвили Г. Проблемы международного маркетинга. - М.: Международные отношения, 1984. -187 с.

2. Авдокушин Е.Ф. Международные экономические отношения: Учебник. - М.: Юрист, 1999. - 315 с.

3. Варпаховская И. Официальные итоги 1998 фармацевтического года // Remedium.-1999.-№9.-С.22-34.

4. В финале битвы за «Уорнер Ламберт» победила компания «Пфайзер» // По материалам Рейтер / Еженедельник Аптека. - 2000.- № 07.- С.03.

5. Гаврилова Т.В. Международная экономика: Учеб. пособие. - М.: Приор, 1999. - 385 с.

6. Гаркавенко С. Маркетинг.- К.: Лібра, 1998.- 305 с.

7. Герчикова И.Н. Менеджмент. -- М.: Банки и биржи, 1995. -- 480 с.

8. Гиганты тоже объединяются // По материалам Ассошиэйтед Пресс/ Еженедельник Аптека. - 2003.- № 45.- С.09

9. Дмитракович Ф.А. ТНК в мировой экономике// Белорусская экономика: анализ, прогноз, регулирование. - 2003. - №5. - С.11

10. Дугин А. Основы геополитики. -- М.: Арктогея-центр, 1999.- 128 с.

11. Киреев А. Международная экономика. Ч.1. - М.: Международные отношения, 2000.- 416 с.

12. Ковтуненко О. Иностранные инвестиции в экономике Украины // Бизнесинформ. - 2004.- №1.- С.45-48.

13. Комаров В. Мировой инвестиционный прогресс: региональные тенденции// Инвестиции в России.- 2004.- № 1.- С.6.

14. Коротко А. Медична і мікробіологічна промисловість: підсумки роботи в 2003 р. // Аптека.- 2004. - №20. - С.8-9

15. Ленский Е.Ф., Цветков В.А. Транснациональные финансово-промышленные группы и межгосударственная экономическая интеграция: реальность и перспективы. - М.: АФПИ, 1998.-.290 с.

16. Логистика / Под ред. Б.А. Аникина.- М.: ИНФРА - М, 1999.-378 с.

17. Матвеева В. Авторские права удалось отстоять. Компания «Пфайзер» выиграла в России судебный процесс // Еженедельник Аптека. - 2000. - № 09. - С.12-13.

18. Матросова Л. Ринкові реформи в економіці України // Бизнесинформ. - 2003. - №6. - С.53-54.

19. Метелкина Н.К. Мировое хозяйство и его регулирование. - М.: Станкин, 1994.- 415 с.

20. Мировой фармацевтический рынок: Итоги года // Scrip Magazine/ Еженедельник Аптека. - 2001. - № 08. - С.03-05.

21. Мнушко З., Страшний В. Информационно-методические материалы по управлению и организации НИОКР в фармацевтической отрасли за рубежом - 1998. - Х.: УкрФА, 1998. - 40 с.

22. Мнушко З. Дехтерева Н. Менеджмент та маркетинг в фармацевтиці. Ч.II: Маркетинг в фармацевтиці: Підручник для фарм.вузів та факультетів. - Х.: Основа, 1999.- 288 с.

23. Мнушко З., Дехтерева Н. Менеджмент та маркетинг в фармацевтиці. Ч.I: Менеджмент в фармацевтиці: Підручник для фарм.вузів та факультетів. - Х.: Основа, 1998.- 255 с.

24. Рогач О., Шнирков О. Транснаціоналізация міжнародного господарства і перехідні економіки. - К.: ВЦ «Київський університет», 1999. - 302 с.

25. Мобиус М. Руководство для инвестора по развивающися рынкам. - Пер. с англ.- М.: Атон, 1995. - 215 с.

26. Мовсесян А. Современные аспекты транснационализации: информационно-финансовый подход // Финансы. - 2003. - №9.- С.32

27. Мовсесян А. Современные аспекты транснационализации: информационно-финансовый подход // Финансы. - 2003. - №9.- С.32

28. Моргуновский М. Борьба за «Уорнер Ламберт»: история с продолжением // Еженедельник Аптека. - 2000. - № 03. - С.03-04

29. Мясникович М. Предпосылки создания ФПГ с СНГ и Республике Беларусь // Проблемы теории и практики управления. -2002. - №4. - С.1 Новая волна слияний на мировом фармацевтическом рынке. // SCRIP/ Фарматека.- 1999.- № 2. - С.9

30. Рогач О. Транснаціональні корпорації і економічний зріст. - К.: ВЦ «Київський університет», 1997. - 144 с.

31. Сарчев А.М. Ведущие коммерческие банки в мировой экономике. - М.: Финансы, 1992. - 218 с.

32. Усенко В. Фармацевтический маркетинг // Провизор. - 2002. - №8. - С.16-19.

Размещено на Allbest.ru