2) установлення більше високих цін на нову якісну продукцію з метою одержання додаткового прибутку для реінвестування її в розвиток підприємства;

3) сертифікація й патентування продукції.

1) підвищення конкурентноздатності продукції за рахунок використання нових конструкторських і технологічних рішень;

2) висновок довгострокових контрактів з основними споживачами й постачальниками;

3) поліпшення договірної політики.

Слабкі сторони:

1) високий ступінь фізичного й морального зношування основних фондів; використання застарілих технологій;

2) відсутність чітких цілей і стратегій розвитку;

3) низький рівень організації маркетингової діяльності, відсутність вивчення конкурентів;

4) відсутність систематичного вивчення діяльності конкурентів;

5) висока плинність кадрів.

1) розробка інвестиційної стратегії й бізнес-плану для залучення зовнішніх інвесторів;

2) використання банківських кредитів для технічного й технологічного відновлення виробничої бази й наступного зниження витрат внаслідок впровадження ресурсосберегающих технологій і зниження рівня шлюбу;

3) підвищення кадрового потенціалу підприємства.

1) розробка стратегій розвитку підприємства, звертання до консалтингових фірм;

2) вивчення діяльності конкурентів;

3) економія ресурсів, зниження витрат, утримання ринків збуту.

3.3 Безпека життєдіяльності

3.3.1 Введення

По статистиці, в Україні щодня на виробництві травмуються 80-85 осіб, з них до 10% стають інвалідами й до 2% гине.

В Україні суспільство недораховується 56-200 тис. гривень, якщо людина втрачає працездатність у період найбільш активного й продуктивного віку - 18-40 років, при цьому суспільство додатково витрачає кошти на його втримання й лікування.

По даним Національного науково-дослідного інституту охорони праці, в 2005р. кількість випадків смертельного травматизму порівняно з 2004р. збільшилася з 1325 осіб до 1378 осіб, тобто на 53 обличчя.

Динаміка нещасних випадків може бути пов'язана з економічною ситуацією в Україні.

Розподіл смертельних випадків по областях виробництва показує, що найбільше їхнє зростання допущене в хімічній промисловості, машинобудуванні, будівництві, агропромисловому комплексі, транспорті, невиробничій сфері.

А найбільша кількість нещасних випадків св'язанні з організаційними (64%), технічними (27%), психофізіологічними причинами (9%).

Основні причини травм у цих галузях економіки наступні:

- невиконання вимог посадових інструкцій й інших нормативних актів по охороні праці;

- порушення трудової й виробничої дисципліни;

- допуск до роботи без навчання й перевірки знань;

- порушення вимог безпеки під час експлуатації транспортних засобів, устаткування, машин, механізмів;

- незадовільний технічний стан транспортних засобів.

В Україні, крім виробничого травматизму, високий рівень професійної захворюваності [20]. За статистичними даними, на виробництвах України щорічно реєструється близько 2,6 професійних захворювань. Аналізом професійної захворюваності виявлено, що професійна патологія зареєстрована в осіб понад 185 професій, серед яких значної є частина (2,5%) інженерно-технічних працівників, зайнятих у різних галузях економіки. Ситуація із професійною захворюваністю, що зложилася в Україні, вимагає реалізації комплексних заходів щодо створення умов роботи, які забезпечать захист працюючих від несприятливого впливу професійних шкідливих факторів.

3.3.2 Небезпечні й шкідливі фактори на підприємстві

Відповідно ДО ДЕРЖСТАНДАРТУ 12.0.003-74 шкідливі й небезпечні виробничі фактори підрозділяються по природі дії на фізичні, хімічні, біологічні, психологічні.

На ВАТ «Спецмеханомонтаж» з фізичних факторів найбільше значення має шум і вібрації.

При роботі із джерелами вібрації параметри її на робочому місці не повинні перевищувати гранично припустимих рівнів установленим ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 012-78 (СТ СЭВ 1932-79, СТ СЭВ 2602-80) для загальної технологічної вібрації на постійних робочі місцях.

У ремонтно-механічному цеху джерелами шуму виступають стнки різних модифікацій, пила різання металу, контейнер, вентилятори й ін. Важливим засобом профілактики шкідливої дії шуму є дотримання нормативів за ДСТ 12.1.003-83.

Також у цеху контролюється повітря робочої зони відповідно до вимоги ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 005 -76, ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1. 016-79. Періодичність змісту контролю вмісту шкідливих речовин, газів і пилу встановлюється органами санітарного нагляду залежно від класу небезпечних речовин. Параметри мікроклімату визначаються не рідше одного разу в рік. З тією же періодичністю контролюється шум на робочих місцях працівників.

Характеристики виробничої освітленості на робочих місцях контролюється щорічно відповідно до методичних вказівок, затвердженим Мінздравом України. Санітарно-гігієнічні умови повітряного середовища в робочій зоні виробничих приміщень підприємства повинні задовольняти вимогам ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.005-88.

3.3.3 Заходу щодо запобігання виникнення небезпечних виробничих факторів при роботі в ремонтно-механічному цеху

Під час роботи в ремонтно-механічному цеху необхідно виконувати наступні вимоги:

1) уважно оглянути точильно-шліфовальний верстат перед включенням, переконається в правильності положення елементів керування установки й попередити всіх членів бригади про пуск верстата, категорично забороняється перебування сторонніх осіб у механізмів точильно-шліфовальний верстата під час роботи;

2) перевірити всі механізми, що рухаються, верстата на неодруженому ходу, роботу блокувань, працювати на верстаті забороняється до усунення несправності;

3) забороняється перебувати в зоні роботи тягнучого пристрою в момент роботи.

До виконання робіт на вертикально-фрезерному верстаті допускаються особи спеціально навчені, які повинні знати пристрій верстата, прийоми безпечного обслуговування всього встановленого встаткування, а також минуле спеціальне навчання по безпечній експлуатації встановленого встаткування.

При роботі на пилці різання металу необхідно дотримувати наступні вимоги:

1) переконається в надійності кріплення пильного диска, у справності захисного кожуха, у цілісності зубів пилки;

2) перед різанням металу випробувати пилку на холодному ходу.

3) Перед виконанням перерахованих вище робіт користуватися засобами індивідуального захисту.

В аварійній ситуації зупинити верстат і викликати відповідну ремонтну службу.

При експлуатації верстатів повинна бути забезпечена протипожежна безпека, системою заходів, передбачених ДЕРЖСТАНДАРТ 12.1.004-85.

3.3.4 Розрахунок штучного висвітлення

Проектуючи освітлювальну установку, необхідно вирішити наступні основні питання: вибрати тип джерела світла, систему освітленості, тип світильників; уточнити після цього розміщення й число світильників і визначити єдину потужність світильників і ламп.

Вибір штучного світла - ламп нагромадження або газо-зарядних ламп - визначається економічністю газорозрядних джерел світла.

Крім того, переваги люмінесцентного висвітлення безсумнівне там, де потрібне тонке розходження квітів, а також у приміщеннях, недостатньо освітлених природним світлом, у приміщеннях, де виконуються точні роботи, і т.п.

Визначаючи систему висвітлення, вибирають загальне або комбіноване висвітлення. При цьому варто враховувати, що система комбінованого висвітлення економічне, але в гігієнічному відношенні система загального висвітлення більше досконала, тому що вона дозволяє створити більше сприятливе розташування яркостей у поле зору. У міру вдосконалювання освітлювальної техніки загальне висвітлення неминуче повинне витиснути комбіноване. По цьому вже зараз у всіх випадках, де це можливо, варто відмовлятися від застосування місцевих світильників й у першу чергу в цехах автоматизованого виробництва.

Типи світильників у виробничих приміщеннях вибираються по технічних умовах з урахуванням вимог до розподілу яскравості в приміщеннях; конструктивне використання світильників повинне відповідати умовам середовища в даному приміщенні.

Розміщення світильників у компанії при системі загального висвітлення є залежним від висоти їхнього підвісу. Шляхом розрахунків й експериментально встановлене найбільш вигідне співвідношення між висотою підвісу Н світильника над освітлюваною площиною й відстанню L між світильниками для кожної із систем розташування світильників.

Відстань L₁ між світильником і стіною рекомендується приймати таким:

L₁ = (0,25 - 0,23) x L - якщо робочі поверхні горизонтальні й розташовані безпосередньо в стін; L₁ = (0,4 - 0,5) - якщо в стін розташовані проходи.

Завданням розрахунку є визначення потреб потужності електричної установки для створення у виробничому або допоміжному приміщенні заданої освітленості або, при відомому числі й потужності ламп, визначення очікуваної освітленості на робочій поверхні.

Існує кілька різних методів розрахунку освітлювальних установок. Найважливіші з них:

- метод коефіцієнта використання світлового потоку;

- крапковий метод.

Розрахунок висвітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку виробляється в тих випадках, коли висвітлення робочої поверхні відбувається не тільки за рахунок світлового потоку, що падає безпосередньо від світильника, ніг і за рахунок потоку, відбитого від стелі, стін й елементів устаткування.

Більшість приміщень у цехах машинобудівних заводів пофарбовані у світле фарбування стіни й стелі, пофарбована у світлі тони встаткування, що створює значний відбитий світловий потік. Тому розрахунок висвітлення для чистих приміщень цехів машинобудівних заводів, а також приміщень конструкторських відділів, конторських приміщень і ряду інших методом коефіцієнта використання потоку переважніше.

Розрахунок висвітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Позначимо світловий потік лампи F (лм) який розраховується по формулі:

E_min x S x Z x K₃

F = ----------------- , (3.2)

з

де E_min - номінальна мінімальна освітленість (300 лк);

S - площа освітлюваного приміщення, (3780 м²);

Z - коефіцієнт мінімальної освітленості, значення якого перебувають у межах 1,0 - 1,15;

K₃ - коефіцієнт запасу (1,5);

? - коефіцієнт використання світлового потоку (0,54).

300 х 3780 х 1,10 х 1,5

F = ----------------- = 3465000 (лк)

0,54

Значення обчислюються по таблицях залежно від коефіцієнта відбиття від стелі, стін, робочої поверхні й показника приміщення i, обумовленого по формулі:

АВ

i = ----------- , (3.3)

h x (A + B)

де А = 84 й В = 45 -відповідно довга приміщення, м;

h = 10 - розрахункова висота світильника, м;

84 х 45

----------- = 2,93

10 х (84 + 45)

Для висвітлення цеху вибираємо лампи з наступними параметрами:

- номінальний світловий потік, F_л = 35000 лм;

- тип лампи - ДРЛ-700;

- потужність ламп -700 Вт;

- світлова віддача -50 лм/Вт;

- кількість ламп у приміщенні визначимо по формулі

F 3465000

N = ------ = ---------- = 99 (шт) (3.5)

F_л 35000

3.3.5 Забезпечення екологічної безпеки на прикладі локалізації й усунення пожеж

Пожежа - це неконтрольовані горіння поза границями спеціального відведеного багаття, що приводить до матеріальних екологічних збитків. У свою чергу горіння - це хімічна реакція з'єднання горючої речовини з окислювачем, що відбувається швидко й супроводжується виділенням тепла й світла. Для виникнення горіння необхідна наявність у зоні горіння горючої суміші й джерела загоряння.

Найпоширенішими причинами пожеж в Україні є: необережне поводження з вогнем; порушення правил монтажу й експлуатації електроприладів; порушення правил монтажу та експлуатації опалення.

Слід відзначити, що стан і рівень пожежної безпеки в Україні значною мірою обумовлені складним соціально-економічним становищем держави, слабкою профілактичною роботою щодо запобігання пожеж, недостатнім участю в справі пожежної безпеки місцевих органів самоврядування.

Основними причинами пожеж на даному підприємстві можуть бути:

- порушення правил експлуатації газової печі, печі нагрівання злитків, електромереж й устаткування;

- іскри, відкрите полум'я - дана небезпека може виникнути газо- і електрозварювальних ремонтних роботах;

- кинутий непогашений недокурок, сірник є причиною пожежі.

Основні заходи щодо запобігання пожеж:

1) Визначення пожаронебезпечних зон приміщень і зовнішніх установок повинне виробляється разом з енергетиками;

2) Всі електроустановки повинні бути захищені апаратами захисту від струмів короткого замикання;

3) У входу у виробниче приміщення повинна бути напис із вказівкою зони по пожежній небезпеці;

4) Територія підприємства повинна постійно втримуватися в чистоті, систематично очищатися від відходів;

5) На території заводу категорично забороняється:

- захаращувати доступи до пожежного інвентарю;

- біля відкритого вогню курити, запалювати сірника, проводити газо-електрозварювальні роботи, за винятком аварій;

- захаращувати проїзди й під'їзди до будинків, пожежним вододжерелам.

3.3.6 Аналіз можливих надзвичайних ситуацій на підприємстві

З обліком фізико-географічних, гідрографічних особливостей, наявності в місті й окружних населених пунктах потенційних-небезпечних виробництв, великої кількості транспортних комунікацій можливе виникнення складних техногенних, екологічних і природних обставин, які можуть привести до аварій, катастроф і стихійного лиха.

Особливу небезпеку щодо наслідків надзвичайних ситуацій викличуть аварії з викидом в атмосферу радіоактивних й отруйних сильнодіючих речовин (СДЯВ).

Серед промислових підприємств міста нараховується 3 хімічно небезпечних, на які зберігається 25 тон різних СДЯВ.

У тому числі:

Хлор - 15 тон.

Аміак - 10 тон.

Різних видів кислот - 5 тон.

З названих вище СДЯВ найбільшу небезпеку викличуть, виробниче керування водо-канального господарства (ПУВКХ), підприємство 2-ий категорії хімічної небезпеки, розміщене в 2-х км. на захід від заводу, у зоні можливої хімічної поразки якого може виявитися завод, а також на відстані 1 км. від заводу уздовж автостради проходить магістральний газопровід, загальна довжина якого до 10 км.

У випадку аварії на хімічно небезпечних підприємствах міста з викидом у навколишнє середовище СДЯВ, можливе утворення зон хімічної поразки загальною площею до 10 км², на якій живе до 28 тис. чоловік.

Територія заводу може виявитися в зоні поразки при приземному вітрі в західному напрямку або 270° напрямку.

На території міста можливе виникнення ураганних вітрів швидкістю більше 25-35 м/сек. тривалістю біля доби, а також короткочасних, але великої руйнівної сили смерчі, сніжні замети, ожеледь.

Характеристика зони можливої поразки.

Для хімічно небезпечних ділянок:

1) склад кислот 200м3 92%-ой кислоти в закритих сталевих резервуарах по 45м3 й один 55м3

2) склад лугу 45м³ 45%-ой лугу в сталевому закритому резервуарі в цеху 50м³ 45%- ой лугу 2 резервуари по 25м³.

Умови зберігання: у стаціонарному складі в резервуарах й у гальванічних ваннах цеху.

Для пожежо- і вибухонебезпечних ділянок:

1) пожежонебезпечних ділянки:

- склад ЛВЖ із максимальною кількістю горючих і легкозаймистих рідин (20 тон).

- склад ГСМ із максимальним запасом бензину й дизельного палива (до 100 тон).

- трансформаторні підстанції ТП-1 й 2 з 6 тоннами трансформаторного масла в системах охолодження кожної.

2) вибухонебезпечні ділянки:

- лінії фарбування й лакування ймовірність вибуху пар розчинників і газовоздушної суміші.

- цех переплаву алюмінію, імовірність вибуху газовоздушної суміші.

Можливі варіанти техногенної небезпеки для хімічно небезпечних ділянок

При вибуху газовоздушної суміші, площа зони можливої поразки 1500м². Кількість людей у зоні можливої поразки, 50 чоловік.

Для пожежо- вибухонебезпечних ділянок:

1) Цех переплавлення алюмінію при вибуху газовоздушної суміші, площа зони можливої поразки може скласти 2000 м² на якій може перебувати до 60 чоловік.

2) Лінія фарбування й лакування при вибуху газовоздушної суміші або пар розчинників, площа зони можливої поразки може скласти 2000 м² на якій може перебувати до 30 чоловік.

3) ремонтно-механічний цех при вибуху газовоздушної суміші, площа зони можливої поразки може скласти 2500 м² на якій може перебувати до 45 чоловік.

Основні заходи щодо локалізації ЧС на заводі

У режимі повсякденної діяльності:

- ведення спостереження й здійснення контролю за станом навколишнього середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах, прилеглої до них території;

- впровадження заходів цільових програм і заходів щодо запобігання ЧС, забезпечення безпеки й захисту працівників, зменшення можливих матеріальних витрат;

- визначення складу оперативної групи для виявлення причин погіршення обстановки й можливого виникнення ЧС на заводі;

- забезпечення постійного функціонування заводу;

- удосконалення процесу підготовки персоналу з питань ЧС;

- організаційне навчання працівників заводу методами й користування засобів захисту, правильним діям у цих ситуаціях;

- створення й поновлення резервів матеріальних і фінансових ресурсів для ліквідації ЧС;

- здійснення цільових видів страхування;

- оцінка погрози виникнення ЧС і можливих її наслідків.

У режимі діяльності надзвичайного стану - здійснення заходів передбачених Законом України “Про надзвичайний стан”.

Керівництвом заводу по запобіганню виникнення аварій створена оперативна група заводу для безпосереднього керівництва роботами по ліквідації наслідків аварій катастроф і стихійних лих.

Розглянемо ЧС, викликану пожежею на складі ГСМ (26 т бензину)

Первинними вражаючими факторами є:

- підвищена температура навколишнього середовища;

- зменшення змісту кисню в повітрі навколишнього середовища;

- задимлення навколишнього середовища;

- хімічне забруднення навколишнього середовища.

Для визначення можливих соціально-економічних наслідків ЧС проводять розрахунки по наступних формулах (див. [9]):

,

де R_{суц.пож}. - радіус зони суцільних пожеж; Q - маса запасів конкретного палива, кг (26000кг); H_T - теплотворна здатність конкретного палива, Дж/кг (для бензину H_T = 47?10⁶ Дж/кг); J _{св. суц. пож.} - щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній границі зони суцільних вторинних пожеж, Вт/м² (рекомендується приймати 30000 Вт/м² ); T_виг - час вигоряння запасів палива, с.

,

де R_{окр.пож} - зовнішня границя зони окремих пожеж; J _{св. окр. пож} - щільність потоку потужності світлового випромінювання первинної пожежі на зовнішній границі зони окремих вторинних пожеж, Вт/м² (рекомендується приймати 10000 Вт/м² ).

,

де Нп. _р. - товщина шаруючи палива, розлитого на поверхні, що підстилає, мм (рекомендуєме значення, 50мм) ; _{Vвиг.лін}. - швидкість (лінійного) вигоряння „лужи” розлитого палива, мм/з (0,075мм/с).

де r - радіус зовнішньої границі «калюжі» конкретного палива, розлитого на горизонтальній поверхні, що підстилає, м; Q - маса розлитого палива, кг; ? - питома вага розлитого палива, кг/м³ (рекомендується для нафтопродуктів приймати 800 кг/м³).

Таблиця 3.8

Об'єкти в зоні первинних і вторинних пожеж

№ на схемі	Об'єкт	Категорія вогнестійкості	Вартість, тис. грн.	Кільк. працюючих, чол
1	складське господарство	2	352	3
2	котельня	2	460	10
3	механічний цех №3	2	852	84
4	енергоцех	2	531	25
5	цех першого виробництва	3	789	63
6	інженерно-лабораторний корпус	2	807	86
7	обмоточно-заготівельний цех	2	625	73
8	апаратний цех №2	2	1015	113
9	ремонтно-будівельний цех	2	603	49
Разом	6034	506
Усього по заводу	11322,18	910

Втрати основних виробничих фондів складуть 50 % або 5661,09 тис.грн. Загальні людські втрати від пожежі в первинній зоні:

М_{заг втр}. = N_{суц.пож.}= 3 + 10 + 84 + 63 = 160 чіл.,

де N_{суц.пож} - кількість людей, які в момент пожежі можуть працювати (перебуває на відкритій місцевості в зоні можливих суцільних пожеж.)

Загальні людські втрати від пожежі во вторинній зоні:

М_заг. = N_{суц.пож.}= 3 + 10 + 84 + 63 + 25 + 86 = 271 чіл.

Картка пожежної обстановки на складі ГСМ, у результаті загоряння палива

План заводу /М1:1000/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3.3

3.4 Висновки по розділу 3

Аналіз економічного потенціалу підприємства ВАТ «Спецмеханомонтаж» методом управлінського обстеження дозволив виявити сильні й слабкі сторони внутрішнього середовища підприємства й можливості й погрози в зовнішнім середовищі.

Основні сильні сторони й можливості:

1) відповідність вимогам безпеки для кредиторів (2 клас);

2) високий рівень НИОКР і ступеня відновлення асортиментів (5-15%);

3) гнучкість виробництва;

4) зв'язку з основними постачальниками й споживачами;

5) ефективність роботи керівництва (?5 грн. додаткового прибутку на 1 грн. додаткових адміністративних витрат);

6) інвестиційна привабливість регіону;

7) підйом економіки країни;

8) відсутність регіональних конкурентів;

9) поява можливості виходу на зовнішні ринки;

10) вигідне ЭГП, близькість транспортних комунікацій.

Основні слабкі сторони й погрози:

1) відсутність чітких цілей і стратегій розвитку;

2) застаріле обладнання й технології;

3) низький рівень організації маркетингової діяльності;

4) низький рівень використання кадрового потенціалу: слабке стимулювання, висока плинність кадрів (?12 %) і т.п.;

5) активізація діяльності закордонних конкурентів і низький рівень їхніх цін.

Висновок

У цей час ВАТ «Спецмеханомонтаж» переживає підйом економічної й фінансової активності. Цьому сприяли, насамперед, загальний підйом економіки країни й ефективна робота керівництва, результатом якої стало поліпшення платоспроможності підприємства й збільшення обсягів випуску продукції й надаваних послуг.

Потенційні можливості підприємства, що існують на даний момент часу освоєні на 47 %. Резерви відповідно рівні 53 %. Рівні освоєння потенційних можливостей у кожній функціональній області наступні:

- виробництво - 65,7 %;

- маркетинг - 63,9 %;

- кадри - 63,2 %;

- фінанси - 80 %;

- керування - 81,4 %.

Аналіз економічного потенціалу підприємства ВАТ «Спецмеханомонтаж» методом управлінського обстеження дозволив виявити сильні й слабкі сторони внутрішнього середовища підприємства й можливості й погрози в зовнішнім середовищі.

Основні сильні сторони й можливості:

1) відповідність вимогам безпеки для кредиторів (2 клас);

2) високий рівень НИОКР і ступеня відновлення асортиментів (5-15%);

3) гнучкість виробництва;

4) зв'язку з основними постачальниками й споживачами;

5) ефективність роботи керівництва (?5 грн. додаткового прибутку на 1 грн. додаткових адміністративних витрат);

6) інвестиційна привабливість регіону;

7) підйом економіки країни;

8) відсутність регіональних конкурентів;

9) поява можливості виходу на зовнішні ринки;

10) вигідне ЭГП, близькість транспортних комунікацій.

Основні слабкі сторони й погрози:

1) відсутність чітких цілей і стратегій розвитку;

2) застаріле обладнання й технології;

3) низький рівень організації маркетингової діяльності;

4) низький рівень використання кадрового потенціалу: слабке стимулювання, висока плинність кадрів (?12 %) і т.п.;

5) активізація діяльності закордонних конкурентів і низький рівень їхніх цін.

Основними стратегічними альтернативами для ВАТ «Спецмеханомонтаж», беручи до уваги перераховані вище фактори, на сьогоднішній день є:

1) використання банківських кредитів для фінансування розробок і виробництва новітніх зразків техніки, вихід на ринки далекого зарубіжжя;

2) підвищення конкурентноздатності продукції за рахунок використання нових конструкторських і технологічних рішень;

3) установлення більше високих цін на нову якісну продукцію з метою одержання додаткового прибутку для реінвестування її в розвиток підприємства.

Стратегічні проблеми заводу:

1) розробка інвестиційної стратегії й бізнес-плану для залучення зовнішніх інвесторів;

2) використання банківських кредитів для технічного й технологічного відновлення виробничої бази й наступного зниження витрат внаслідок впровадження ресурсосберегающих технологій і зниження рівня шлюбу;

3) висновок довгострокових контрактів з основними споживачами й постачальниками, поліпшення договірної політики;

4) підвищення кадрового потенціалу підприємства;

5) вивчення діяльності конкурентів.

Анотація

Об'єктом дослідження є комплексний потенціал підприємства ВАТ «Спецмеханомонтаж», представлений системою функціональних потенціалів: кадровим, виробничим, управлінським, маркетинговим, фінансовим.

У роботі проведені дослідження теоретичних аспектів оцінки економічного потенціалу підприємства. Виконано аналіз аспектів зовнішнього середовища, таких як ситуація в галузі, постачальників, споживачів і потенційних конкурентів підприємства. Проведено аналіз досягнутого потенціалу внутрішнього середовища підприємства на підставі оцінки кадрового, виробничого, управлінського, маркетингового й фінансового потенціалів.

Для оцінки загального рівня освоєння потенційних можливостей підприємства була запропонована й застосована методика пелюсткових діаграм, що дозволило наочно визуализовати результати проведених розрахунків.

Література

1. Методичні рекомендації з використання „SWOT-аналізу в системі стратегічного управління підприємством”

2. Олена Ареф'єва, Олег Коренков. Методичний підхід до визначення резервів загального потенціалу розвитку підприємства та управління ним // Економіст. - № 9. - 2003. - С. 45 - 47.

3. Бизнес-план ОАО «Спецмеханомонтаж» на 2004 г.

4. Бизнес-план ОАО «Спецмеханомонтаж» на 2005 г.

5. Лапин Е.В. Экономический потенциал предприятия - Суммы: Университетская книга, 2002, 312 с.

6. Станислав Шикшин. Профессиональное развитие // Управление персоналом. - №5. - 2004. - С.41.

7. Коренков О.В. Складові потенціалу розвитку промислового підприємства // Вісник Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна №502`2001. - Харків, 2001. - С.21-25.

8. Сосненко Л.С. Анализ экономического потенциала действующего предприятия. - М.: «Издательский дом „Экономическая литература”», 2004. - 208 с.

9. Техногенна безпека / Л.Б. Яковлєв, В.М. Кобрін, В.Л. Клеєвська, Р.В. Клеєвський. - Довідник до виконання розділу дипломного проекту (дипломної роботи). - Харків: Нац. аерокосмічний ун-т „Харк. авіац. ін-т”, 2002. - 85 с.

10. Безопасность жизнедеятельности / В.Н. Кобрин, П.Г. Кириенко, Л.Б. Яковлев. - Методические рекомендации по дипломному проектированию -Харьков: Нац. аэрокосмический ун-т «Харьк. авиац. ин-т», 2001-34 с.

11. Кузьменко В.Г. VBA 2002- М.: ЗАО «Издательство БИНОМ», 2002-624 с.

12. Охрана труда: Учеб. пособие по лаб. раб. / Кулишова И.В., Азаревич А.Я., Ткачева А.Д., Еременко Ю.К. - Харьков, Харьк. авиац. ин-т, 1987. - 38 с.

Додаток 1

Баланс

Пасив	код рядка	2004 р	2005 р
Власний капітал
Статутний капітал	300	3999	3999
Пайовий капітал	310
Додатково вкладений капітал	320
Інший додатковий капітал	330	13788	13788
Резервний капітал	340	352	554
Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)	350	3300	5597
Неоплачений капітал	360
Вилучений капітал	370
Усього по розділу 1	380	21439	23928
Забезпечення наступних витрат і платежів
Забезпечення виплат персоналу	400
Інші забезпечення	410
Цільове фінансування	420
Усього по розділу 2	430
Довгострокові зобов'язання
Довгострокові кредити банків	440
Інші довгострокові фінансові зобов'язання	450
Відстрочені податкові зобов'язання	460
Інші довгострокові зобов'язання	470		913
Усього по розділу 3	480		913
Поточні зобов'язання
Короткострокові кредити банків	500
Поточна заборгованість по довгострокових зобов'язаннях	510
Векселі видані	520		228
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги	530	1776	1162
Поточні зобов'язання по розрахунках:
по отриманих авансах	540	678	632
с бюджетом	550	3096	1180
по позабюджетних платежах	560
по страхуванню	570	1169	1103
по оплаті праці	580	335	372
с учасниками	590
по внутрішніх розрахунках	600
інші поточні зобов'язання	610	91	42
Усього по розділу 4	620	7145	4719
Доходи майбутніх періодів	630
Баланс	640	28584	29570

Актив	код рядка	2004 р	2005 р
Необоротні активи
Нематеріальні активи:
залишкова вартість	010
первісна вартість	011
зношування	012
Незавершене будівництво	020	1037	1166
Основні засоби:
залишкова вартість	030	14009	13014
первісна вартість	031	34384	34343
зношування	032	20375	21329
Довгострокові фінансові інвестиції
що враховують по методу участі в капіталі інших підприємств	040	62	102
інші фінансові інвестиції	045
Довгострокова дебіторська заборгованість	050
Відстрочені податкові активи	060		159
Інші необоротні активи	070
Усього по розділу 1	080	15108	14441
Оборотні активи
Запаси
виробничі запаси	100	997	1633
тварини на вирощуванні й відгодівлі	110
незавершене виробництво	120	163	511
готова продукція	130	9457	8696
товари	140	15	18
Векселі отримані	150	137	220
Дебіторська заборгованість за товари, послуги, роботи
чиста реалізаційна вартість	160	1408	2137
первісна вартість	161	1408	2137
резерв сумнівних боргів	162
Дебіторська заборгованість по розрахунках:
с бюджетом	170
по виданих авансах	180	1223	1638
по нарахованих доходах	190
по внутрішніх розрахунках	200
проч. поточна дебіторська заборгованість	210	73	276
Поточні фінансові інвестиції	220
Гроші і їхні еквіваленти:
у національній валюті	230
в іноземній валюті	240
Інші оборотні активи	250
Усього по розділу 2	260	13476	15129
Витрати майбутніх періодів	270
Баланс	280	28584	29570

Додаток 2

Звіт про фінансові результати

Фінансові результати

Стаття	Код рядка	Звітний період	Попередній період
Прибуток (виторг) від реалізації продукції	010	32094	24008
Податок на додану вартість	015	4979	3478
Акцизний збір	020
	025
Інші відрахування з прибутку	030
Чистий доход (виторг від реалізації продукції)	035	27115	20530
Собівартість реалізованої продукції	040	21094	16192
Валовий прибуток	050	6021	4338
збиток	055
Інші операційні доходи	060	6349	4178
Адміністративні витрати	070	1994	1601
Витрати на збут	080	157	157
Інші операційні витрати	090	6651	5791
Фінансові результати від операційної діяльності прибуток	100	3568	967
збиток	105
Доход від участі в капіталі	110
Інші фінансові прибутки	120
Інші доходи	130
Фінансові витрати	140
Витрати від участі в капіталі	150
Інші витрати	160
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподатковування прибуток	170	3568	956
збиток	175
Податок на прибуток від звичайної діяльності	180	1069	455
Фінансові результати від звичайної діяльності прибуток	190	2499	501
збиток	195
Надзвичайні доходи	200
витрати	205
Податки з надзвичайної діяльності	210
Чистий прибуток	220	2499	501
збиток	225

Додаток 3

Елементи операційних витрат

Найменування показника	Код рядка	Звітний період	Попередній період
Матеріальні витрати	230	16833	15311
Витрати на оплату праці	240	3387	2426
Відрахування на соціальні заходи	250	1231	916
Амортизація	260	1036	960
Інші операційні витрати	270	2361	6845
Разом	280	24848	26458

Розрахунок показників прибутковості акцій

Найменування показника	Код рядка	Звітний період	Попередній період
Середньорічна кількість простих акцій	300	15999134
Скоректована кількість простих акцій	310
Чистий прибуток на одну просту акцію	320	0,156
Скоректований чистий прибуток на одну просту акцію	330
Дивіденди на одну просту акцію	340

Додаток 4

Кошторис витрат

Елементи операційних витрат

Показник	2005	2006
Матеріали	15311	16833
Зарплата	2426	3387
Нарахування	916	1231
Амортизація	960	1036
Інші операційні витрати	6845	2361
Разом	26458	24848
Адміністративні витрати	1601	1994
Витрати на збут	157	157

Витрати на виробництво товарної продукції

Показник	2007	2008 (план)
Матеріали	9055,9	11505
Зарплата основних робітників	1139,3	1591
Відрахування	439,7	629,3
Технологічна енергія	963,8	1170
Втрати від браку	14,8	0
Усього змінних витрат	11613,5	14895,3
Загальвиробничі витрати	4257,5	4554
Адміністративні витрати	2261,7	1980
Витрати на збут	494,2	280
Інші витрати	1050,2	1320,7
Усього умовно-постійних витрат	8063,6	8134,7
Повна собівартість	19677,1	23030
Обсяг ТП у діючих цінах	20006,1	23000
Обсяг ТП у порівнянних цінах	21499,2	24210

Додаток 5

Фінансовий план ВАТ «Спецмеханомонтаж» на 2007р

Показники	Од. вим.	Плановане значення
Обсяг товарної продукції	т. грн.	23000
Обсяг експорту	т. грн.	1200
Обсяг реалізованої продукції	т. грн.	29000
Основна номенклатура - машини постійного струму - рудничні електродвигуни - пилососи	шт. мкт шт.	480 400 15000
Прямі витрати на виробництво ТП - матеріали - зарплата з нарахуваннями - енергоносії - амортизація - інші загальнозаводські витрати	т. грн. т. грн. т. грн. т. грн. т. грн.	13800 1740 1160 700 3560
Валовий прибуток	т. грн.	8060
Адміністративні витрати	т. грн.	1800
Витрати на збут	т. грн.	96
Прибуток від операційної діяльності	т. грн.	6159
Фонд оплати праці	т. грн.	3900
Податки й відрахування в бюджет і разл. Фонди - ПДВ - Пенсійний фонд - фонд соц. страхування - прибутковий податок	т. грн. т. грн. т. грн. т. грн.	2430 1248 295 620
Податок на прибуток	т. грн.	480
Прибуток	т. грн.	5984

Размещено на Allbest.ru