Впровадження системи екологічного менеджменту на підприємстві

Размещено на http://www.allbest.ru/

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ ЕКОЛОГІЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

У статті розглянуто та узагальнено поняття екологічного менеджменту та системи екологічного менеджменту. Визначено переваги для підприємства в результаті впровадження системи екологічного менеджменту в ринкових умовах господарювання.

The concept of ecological management and system of ecological management is considered in the article and generalized. Certainly advantages for an enterprise as a result of introduction of the system of ecological management in the market conditions of menage.

Ключові слова: екологічний менеджмент, система екологічного менеджменту.

Вступ

Нераціональне та надмірне використання природних ресурсів, значне накопичення в навколишньому середовищі забруднюючих речовин привели до загострення глобальних екологічних проблем. Більшість країн світу інтенсивно шукає шляхи виходу з кризового становища, розробляючи відповідні програми поліпшення якості довкілля. Сьогодні понад 100 країн світу, у т.ч. і Україна, мають державні органи управління охороною навколишнього середовища. Реформування вітчизняної економічної системи і перехід до ринку повинні підвищити ефективність національної економіки і сприяти ліквідації субсидій на використання природних ресурсів, поліпшенню еколого-безпечного розвитку в державі завдяки застосуванню різних методів екологічного менеджменту й екоаудиту [1, с. 44].

Для кожної держави важливим є збереження, раціональне, ощадливе використання і відтворення природних ресурсів, вирішення протиріччя між розвитком потреб суспільства і можливостями природи. Ефективна політика ресурсозбереження в Україні може бути реалізована за умови існування економічного механізму регулювання ресурсозбереження, який повинен передбачати облік комплексного впливу економічних, екологічних та соціальних ефектів ресурсозбереження, які створюють умови зацікавленості ресурсозбереження для окремих господарюючих суб'єктів.

На сучасному етапі в розвинених країнах уже сформовано механізм управління ресурсозбереженням, який відповідає меті підвищення конкурентоспроможності та економічного росту. Складовими механізму управління ресурсозбереженням є правове регулювання, адміністративне управління, адміністративні інструменти, розвиток інфраструктури ресурсозбереження, інструменти соціального впливу, інструменти управління інформацією, економічні інструменти (права власності, ринкові права, фіскальні інструменти, система платежів, фінансові та цінові інструменти). В Україні більшість з перерахованих інструментів ще недостатньо розвинені.

Одним із невід'ємних елементів механізму управління ресурсозбереженням є адміністративне управління, яке може бути реалізоване через застосування таких адміністративних інструментів впливу як екологічне нормування, екологічна стандартизація, екологічна сертифікація, екологічний аудит та екологічний менеджмент.

В ринкових умовах господарювання управління набуває особливого значення, оскільки має забезпечувати взаємозв'язок внутрішніх ресурсів підприємства з зовнішнім середовищем. Саме управління підсилює конкурентоспроможність бізнесу та забезпечує інтеграцію економічних процесів на підприємстві. Екологічний менеджмент - це тип управління, принципово орієнтований на формування і розвиток екологічного виробництва та екологічної культури життєдіяльності людини. Тому, на сучасному етапі досить важливим та актуальним є питання застосування екологічного менеджменту.

Аналіз останніх досліджень

Питання екологічного менеджменту розкриваються у працях таких вчених як Мельник Л.Г., Галушкіна Т.П., Харічков С.К., Юргутіс І.А., Синякевич І., Макарова Н.С. та ін.

Методика досліджень. Не зважаючи на те, що у роботах вище зазначених учених висвітлюються питання екологічного менеджменту, деякі аспекти застосування екологічного менеджменту все ж залишаються мало дослідженими та недостатньо висвітленими в економічній літературі. Сучасна екологічна ситуація потребує більш глибшого дослідження впровадження системи екологічного менеджменту на підприємствах України.

Постановка завдання. Метою статті є розкриття сутності екологічного менеджменту та системи екологічного менеджменту, визначення переваг для підприємства в результаті впровадження системи екологічного менеджменту в сучасних ринкових умовах господарювання.

Результати досліджень

Міжнародним інститутом ISO (The International Organization for Standardization) розроблені стандарти серії ISO 14000, що мають забезпечувати зменшення негативних впливів на навколишнє природне середовище на організаційному, національному та міжнародному рівнях. Міжнародні стандарти цієї серії, на відміну від інших природоохоронних стандартів, орієнтовані не тільки на кількісні параметри (обсяг викидів, концентрація шкідливих речовин тощо) і на технології, а на створення на підприємстві системи екологічного менеджменту, яка є невід'ємною частиною загальної системи управління підприємством.

Основним документом серії ISO 14000 є стандарт ISO 14001:2004 “Системи управління навколишнім середовищем - Вимоги і керування до застосування” може бути застосований до будь-якої організації любої галузі промисловості. Даний стандарт оснований на двох принципах - постійне поліпшення і відповідність нормативним вимогам. Стандарт містить основні ключові елементи, які необхідні для ефективної системи екологічного менеджменту. В стандарті ISO 14001:2004 не висуваються кількісні вимоги до технічних параметрів або до екологічної ефективності підприємства. Основна вимога - керівництво підприємства повинно взяти на себе зобов'язання у відповідності зі своїми можливостями постійно покращувати екологічну ефективність підприємства. Для цього на підприємстві повинні бути виділені аспекти його діяльності, що впливають на навколишнє середовище, і побудована система управління такими аспектами. Система екологічного менеджменту дає можливість підприємству структурувати та об'єднати процеси, що направлена на досягнення постійного послідовного поліпшення, бажана ступінь якого визначається самим підприємством, враховуючи економічні та інші обставини [2].

У сучасній літературі поняття екологічного менеджменту переважно розглядається:

? як діяльність громадських екологічних організацій; як сукупність прийомів, методів і засобів управління природоохоронною діяльністю підприємства [3];

? як сукупність адміністративно-командних і ринкових важелів і стимулів, що забезпечують усвідомлену зацікавленість ресурсокористувачів у виборі найбільш ефективних управлінських рішень у сфері природокористування [4, с. 115];

? як система управління окремим природним комплексом, що підлягає особливій охороні; як частина загальної системи управління, яка включає організаційну структуру, діяльність з планування, відповідальність, досвід, методи, методики, процеси і ресурси для формування, здійснення аналізу та актуалізації екологічної політики конкретної організації [5];

? як управління екологічними характеристиками конкретних суб'єктів екологічно небезпечної діяльності, джерел екологічної небезпеки або окремих природних комплексів [6];

? як система управління діяльністю підприємства (організації) в тих чи інших її формах, напрямках, сторонах і т.д., які прямо чи непрямо стосуються до взаємовідносин підприємства з навколишнім природним середовищем [7].

Зустрічаються поняття “екологічне управління” та “екологічний менеджмент”, які часто ототожнюють. Але в цих поняттях існують суттєві відмінності щодо суб'єктів екологічного управління та екологічного менеджменту, мотивації діяльності, ролі відповідальних осіб та їх відповідальність за результати діяльності.

За [8] можна виділити основні відмінності між поняттями екологічного управління та екологічного менеджменту. Для екологічного управління характерні наступні риси:

? здійснюється органами державної влади та економічними суб'єктами;

? обов'язкова діяльність;

? зовні мотивована діяльність, обумовлена вимогами природоохоронного законодавства;

? діяльність, що здійснюється в межах посадових зобов'язань та інструкцій;

? перевага процесу управління діяльністю над її результатом;

? первинність формалізації, консервативності та обмеженості;

? відносна легкість імітації та фальсифікації ефективної діяльності.

Від екологічного управління екологічний менеджмент відрізняють наступні характерні ознаки:

? здійснюється тільки економічними суб'єктами;

? ініціативна та добровільна діяльність;

? внутрішньо мотивована діяльність, обумовлена принципами екоефективності та екосправедливості;

? діяльність, що залежить від особистої зацікавленості менеджера в її кінцевих результатах і обумовлена його досвідом та кваліфікацією;

? перевага результатів менеджменту над процесами його досягнення, облік негативних результатів;

? первинність активності, необхідність пошуку нових можливостей, творчі аспекти;

? практична неможливість імітації та фальсифікації ефективної діяльності.

Таким чином, екологічне управління є обов'язкова діяльність, яка здійснюється державними органами та економічними суб'єктами і спрямовується в основному на дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства, а екологічний менеджмент є внутрішньо мотивованою, добровільною діяльністю, яка здійснюється винятково економічними суб'єктами і залежить від особистої зацікавленості менеджера в її кінцевих результатах і обумовлена його кваліфікацією та досвідом.

В екологічному менеджменті основні цілі і відповідні критерії оцінки їх досягнення пов'язані з процесами постійного поліпшення й удосконалення. Послідовне, щорічне поліпшення має досягатися за всіма екологічно значимими аспектами діяльності економічних суб'єктів, де цього дійсно можна досягти. Подібне удосконалення практично неможливо імітувати і фальсифікувати, що в свою чергу, створює необхідну основу для оцінки екологічного благополуччя економічних суб'єктів. У такий спосіб ефективний екологічний менеджмент забезпечує підприємству кредит довіри у відносинах з усіма сторонами, зацікавленими в його діяльності. У цьому і полягає основна перевага екологічного менеджменту порівняно з традиційним екологічним управлінням [7, с. 606].

Екологічний менеджмент розширює межі та цілі управлінської діяльності. Він охоплює не тільки сферу господарської діяльності підприємства, а і навколишнє природне середовище. При цьому екологічні проблеми розглядаються в комплексі з іншими аспектами господарської діяльності. Метою екологічного менеджменту є зведення до мінімуму негативних впливів господарської діяльності на навколишнє природне середовище, а також досягнення високого рівня екологічної безпеки процесів виробництва продукції та надання послуг, пошук забезпечення найбільш конкурентноздатних рішень у сфері управління природоохоронною діяльністю.

Екологічний менеджмент призначений для досягнення конкретних природоохоронних цілей підприємства, серед яких виділяють попередження виникнення причин і усунення наслідків техногенних катастроф. Базовою моделлю організації екологічного менеджменту на підприємстві є система всеохоплюючого контролю якості.

Система екологічного менеджменту у відповідності з вимогами МС ISO 14001 - це система менеджменту, яка дозволяє встановити екологічні аспекти організації і їх вплив на навколишнє середовище, забезпечує порядок і послідовність вирішення підприємством екологічних проблем.

Системи екологічного менеджменту базуються на стандартах, які точно визначають процес досягнення безперервного поліпшення роботи по охороні навколишнього середовища та виконання вимог законодавства.

За [7] необхідними умовами організації системи екологічного менеджменту є розробка екологічної стратегії підприємства і доведення її до всіх співробітників, чітке визначення обов'язків управлінського персоналу, коректне визначення екологічних цілей і завдань, наявність плану досягнення поставлених цілей і завдань, створення служби моніторингу впливу підприємства на навколишнє середовище і змін у чинному законодавстві у сфері природокористування, функціонування системи контролю якості, регулярне проведення екологічного аудиту, а також підготовка освітньо-тренувальних екологічних програм для персоналу.

Основною метою будь-якої екологічної стратегії підприємства є захист і запобігання забрудненню навколишнього середовища, що створює передумову для стійкого соціально-економічного розвитку. Формування екологічної стратегії підприємства передбачає вдосконалення системи використання природних ресурсів, здійснення екологічного моніторингу та запобігання шкідливому впливу на довкілля, створення плану заходів щодо зниження хімічного і шумового забруднення виробничого середовища, а також забруднення повітряного і водного басейнів, розробку відповідного інструментарію реалізації запланованих заходів, підготовку програм екологічного навчання персоналу, організацію міжнародного співробітництва у сфері захисту навколишнього середовища. Розробка чіткої і деталізованої екологічної стратегії потрібна кожному підприємству.

В Україні на сьогодні близько 10 підприємств сертифіковано на відповідність ISO 14001. Це концерн “Стирол”, “Люсент Технолоджі”, “Кока-Кола”, “Лукойл” тощо. Ці підприємства своєчасно усвідомили ті переваги, що дають системи управління. Крім цього, Європейська комісія та інші донори вже протягом 10 років запроваджують проекти і програми надання допомоги українським підприємствам щодо впровадження СЕМ.

Проект TACIS (Упровадження стандартів екоменеджменту), що фінансується ЄС, теж має своєю метою впровадження СЕМ на підприємствах України. У ході проекту було відібрано вісім підприємств для впровадження СЕМ, п'ять із них уже активно її впроваджують. По закінченню проекту як мінімум два підприємства отримають сертифікати на відповідність ISO 14001. Результати цієї роботи вже очевидні. Так, на одному з пілотних підприємств було досягнуто зменшення використання води при виробництві продукції з 1200 л на 1 м2 продукції до 50-70 л. Те саме стосується енергозбереження, використовуваної сировини тощо [7, с. 611-612].

Отже, можна виділити наступні переваги, які матиме підприємство в результаті розробки та впровадження системи екологічного менеджменту:

? скорочення споживання на одиницю продукції сировини, води, енергії;

? зменшення виробничих і експлуатаційних витрат;

? поліпшення якості продукції і виробничих процесів;

? забезпечення безперебійності виробництва;

? зменшення обсягу довгострокових зобов'язань підприємства щодо ліквідації збитку, нанесеного навколишньому середовищу;

? покращення умов праці, що веде до посилення мотивації персоналу;

? поліпшення іміджу підприємства, збільшення уваги зі сторони інвесторів;

? підприємства, що впровадили систему екологічного менеджменту, визнаною на міжнародному рівні, більш конкурентоспроможні на ринку.

Висновки

На основі викладено матеріалу можна зробити висновки про те, що система екологічного менеджменту на підприємстві є природним продовженням контролю якості продукції і послуг. Систему екологічного менеджменту слід розглядати як процес, що дозволяє краще систематизувати пріоритети і проекти, а також ідентифікувати проблеми і можливі негативні впливи ще до їх прояву. Система екологічного менеджменту може сприяти зниженню плинності кадрів, удосконаленню системи добору нових співробітників, поліпшенню умов роботи. У результаті впровадження системи екологічного менеджменту забезпечується економне використання сировини, матеріалів та енергоресурсів, зменшується негативний вплив на навколишнє середовище і, як наслідок, зменшуються екологічні платежі та штрафні санкції.

Вступивши до Світової організації торгівлі вітчизняні підприємства мають вживати заходи для підвищення своєї конкурентоспроможності. Привабливість підприємств та їх продукції для інвесторів та споживачів залежить від можливостей в сфері системи екологічного менеджменту та охорони навколишнього середовища. Зарубіжні банки та інвестори віддають перевагу тим підприємствам, які мають високі природоохоронні показники своєї діяльності. Тому впровадження системи екологічного менеджменту на сучасному етапі є своєрідною інвестицією в довгострову життєздатність підприємства. Сучасна екологічна ситуація зумовлює потребу подальших досліджень та розробки спільних програм у галузі раціонального використання природних ресурсів. Впровадження досягнень науково-технічного прогресу повинно бути спрямованим на зменшення негативних наслідків від господарської діяльності підприємств для навколишнього середовища. Предметом подальших наукових досліджень буде механізм впровадження системи екологічного менеджменту на підприємствах України в ринкових умовах господарювання.

Література

екологічний менеджмент стандарт

1. Юргутіс І.А. Екологічний менеджмент і його вплив на поліпшення екологічної ситуації в Україні / І.А. Юргутіс // Економіка АПК. - 2003. - № 6. - С. 44-47.

2. http://www.citech.com.ua/what_is_ISO14001.html.

3. Синякевич И. Экономические инструменты экополитики: теория и практика / И. Синякевич // Экономика Украины. - 1999. - № 10. - С. 78-84.

4. Мельник Л.Г. Екологічна економіка: підручник. - Суми: Університетська книга, 2002. - 346 с.

5. Системи управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанови щодо їх застосування: ДСТУ ІSО 14001-97. - К.: Держстандарт України, 1997. - 227 с. - (Національні стандарти України).

6. Макарова Н.С. Економіка природокористування: навч. посібник / Макарова Н.С., Гармідер Л.Д., Михальчук Л.В. - К.: Центр навч. л-ри, 2007. - 322 с.

7. Основи екології. Екологічна економіка та управління природокористуванням: підручник / Мельник Л.Г. та ін.; за заг. ред. Л.Г. Мельника, М.К. Шапочки. - Суми: Університетська книга, 2007. - 759 с.

8. Галушкіна Т.П. Екологічний менеджмент в Україні / Т.П. Галушкіна // Економіка України. - 1999. - № 6. - С.78-83.

1. Размещено на www.allbest.ru