Граничність як ключовий принцип контролювання в управлінні машинобудівним підприємством

Размещено на http://allbest.ru/

ГРАНИЧНІСТЬ ЯК КЛЮЧОВИЙ ПРИНЦИП КОНТРОЛЮВАННЯ В УПРАВЛІННІ МАШИНОБУДІВНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Постановка проблеми

У статті проведено удосконалення принципів системи контролю на машинобудівних підприємствах, шляхом обґрунтування сутності граничності контролювання. Визначено види границь контролювання та окреслено спосіб їх математичного розрахунку. Встановлено зв'язок між централізованою, децентралізованою формами організації контролю та самоконтролем на підприємствах машинобудування.

The improving of principles of the control system of machine-building enterprises, by means of grounding the limitedness of control study is made in the article. The types of limits of controlling are determines and the method of their mathematical calculation is given. The relationship between centralized, decentralized forms of control and self-control at machine building enterprises is set.

Ключові слова: менеджмент, контролювання, система контролю, границі контролю, самоконтроль, машинобудівне підприємство.

Контролювання як функція управління машинобудівним підприємством передбачає використання різноманітних контрольних процедур. Основним методом контролювання у цьому контексті виступають офіційні та неофіційні розпорядження та інші внутрішньо розпорядчі документи на підприємстві, що містять перелік норм, нормативів, стандартів діяльності, прав та обов'язків персоналу.

У сучасних умовах розвитку, зважаючи на значну демократизацію всієї економіки, неможливо та недоцільно встановлювати тотальний контроль. Етап всезагального контролю економічної діяльності вже мав місце в історії народного господарства України та, зокрема, машинобудівної галузі за соціалістичного ладу. Він мав відверто негативний вплив на розвиток підприємств. Проте і надалі думки науковців різняться щодо ефективності такого контролю [7, с. 119]. Попри всі суперечки щодо рівня допустимого контролювання, налагодження ефективної системи контролю на підприємстві є стратегічним завданням для менеджменту та залишається невід'ємним елементом процесу управління на підприємстві. Тому важливою проблемою сьогодні є визначення границь контролю як одного з ключових принципів системи контролю на машинобудівних підприємствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблеми контролювання на підприємствах знаходять своє відображення у працях багатьох вітчизняних та закордонних науковців. Ці дослідження стосуються, в основному, фундаментальних засад здійснення контролювання, його теоретичного підґрунтя та ролі в системі управління. Практичні питання контролювання на підприємстві, які розглядаються науковцями стосуються методики оцінювання ефективності контролювання на підприємстві, методів та процедур контролювання.

Проблема, що розглядається у цій статті, не знайшла ще достатньо широкого висвітлення у наукових працях.

Так Генрі Мінцберг піднімає це питання у своїй праці “Зліт і падіння стратегічного планування” [6]. Він розглядає цю проблему у контексті надмірного захоплення контролем деякими менеджерами та наголошує на необхідності його обережного застосування так, щоб він не стояв на заваді розвитку підприємства [6, с. 180].

Максімова В.Ф. у праці [5] проводить ґрунтовне дослідження принципів контролювання на підприємствах та частково торкається визначених нами проблем. Важливими для висвітлення поставленої проблеми є також дослідження, що висвітлюють питання самоконтролювання, зокрема праця [1], у якій контролювання висвітлюється на якісно новому рівні.

Постановка цілей. Основною метою статті є пошук можливих шляхів визначення границь контролювання на підприємствах машинобудування. Ця мета передбачає послідовне виконання ряду завдань у контексті даного дослідження. Зокрема дослідження передбачає:

? теоретичне обґрунтування граничності контролювання як ключового принципу системи контролю у сучасних умовах;

? встановлення зв'язків між централізованим, децентралізованим контролем та самоконтролем на машинобудівних підприємствах;

? зображення графічної та аналітичної інтерпретації граничності контролювання з метою визначення допустимих границь.

Виклад основного матеріалу

Процес контролювання та вся система контролю на машинобудівному підприємстві ґрунтується на головних засадах - принципах. Загалом, різні науковці по-різному підходять до визначення основних принципів контролювання. Принцип - це те первинне, що лежить в основі організації і функціонування системи контролю на підприємстві [5, с. 235]. Тому, принципи контролювання можна визначати на основі характеристик ефективної системи контролю, що ми описували у попередніх працях, зокрема у [9, с. 289]. Систематизація досліджень у цій сфері дозволила виділити такі основні принципи (загальні закономірності) контролювання та побудови системи контролю [9, с. 289]: стратегічна спрямованість, гнучкість, простота, економічність, відповідність сучасним вимогам та орієнтація на ефективне інформаційне забезпечення процесу контролювання. Однак, принципи системи контролю не обмежуються лише цим переліком. В.Ф. Максімова виділяє три групи принципів (див. табл. 1) [5, с. 236]: загальносистемні принципи внутрішнього контролю (відповідність загальним закономірностям побудови систем, адаптивність системи контролю, принцип достатності контролю), принципи створення структури системи контролю (принцип системної впорядкованості, відповідність загальній логіці організації управління, оптимальне співвідношення централізованої і децентралізованої форми організації контрою), принципи функціонування системи контролю.

Таблиця 1 Принципи системи контролю*

*Джерело: Максімова Валентина Федорівна. Внутрішній контроль економічної діяльності промислового підприємства - системний підхід до розвитку: Монографія / В.Ф. Максімова. - К.: АВРІО, 2005.

** Запропоновано автором.

Оскільки ми говоримо про принципи системи контролю, то беззаперечно, що першочерговим принципом виступає відповідність загальним закономірностям побудови системи, адже при невиконання цієї умови застосування системного підходу до дослідження контролювання не має змісту. Адаптивність системи контролю за В.Ф. Максімовою полягає у можливостях системи пристосовуватися до мінливого зовнішнього середовища. Принцип достатності випливає із однієї з цілей контролювання, що полягає у забезпеченні інформацією [5, с. 237]. Тобто контрольні дії мають бути достатніми, щоб надати якомога більше достовірної інформації про об'єкт контролю.

Принципи створення структури системи контролю - це базові засади формування систем контролю, виконання яких дозволить забезпечити ефективні комунікації між елементами, їх взаємоузгодженість та відповідність цілям контролювання.

Особливу увагу у контексті нашого дослідження заслуговують принципи функціонування системи контролю. В.Ф. Максімова виділяє чотири основних принципи у цій групі [5, с. 237]: пріоритетність превентивного контролю, пріоритетність контролю критичних точок, безперервність контролю в часі та спадкоємності контролю у просторі і часі. Відповідно до цих принципів система контролю повинна сигналізувати про потенційні збої ще до їх виникнення. Тобто мова йде про надзвичайно ефективну систему попереднього превентивного контролю, яка дозволить виявити ці відхилення. Ефективне функціонування за підходом В.Ф. Максімової можливе також при обмеженій кількості об'єктів контролю. Тобто необхідно вибрати ключові сфери та показники для контролювання, оскільки не можливо та не доцільно здійснювати контролювання кожного процесу чи явища на підприємстві. Останні два принципи наголошують на необхідності безперервного процесу, в якому кожен елемент визначав наступний та залежав від попереднього. Це випливає із загальносистемних принципів.

Виділення таких принципів функціонування системи контролю є обґрунтованим, однак не до кінця враховує особливої ролі контролювання на підприємстві, яке функціонує за законами ринкової економіки. Тому ще раніше у праці [8] ми доповнили перелік принципів граничністю контролювання. Система контролю функціонуватиме ефективно доти, доки вона не почне відходити від ринкових засад. Якщо об'єктом контролю виступає персонал підприємства, то дуже важко визначити межу сприйняття ним контролю, як закономірного явища, а не недовіри до виконання посадових повноважень окремих виконавців. Отже, система контролю на машинобудівному підприємстві у даному трактуванні повинна носити обмежуючий, а точніше самообмежуючий характер.

Особливість граничності у системі принципів контролювання визначається тим, що віднесення його до групи принципів функціонування системи контролю є достатньо умовним. Цей принцип наскрізно проходить через усі групи принципів, створюючи своєрідний місток між ними. Так, якщо розглядати контролювання як елемент, що має принаймні дві границі, то принцип достатності, що належить до групи загальносистемних принципів формує першу границю, тобто декларує мінімально необхідний рівень контролю. Далі принципи відповідності загальній логіці організації управління та оптимального співвідношення централізованої і децентралізованої форми організації контролю визначають обсяг допустимих контрольних процедур. І вже безпосередньо принцип граничності, який ми віднесли до третьої групи формує максимально допустиму границю контролювання. Тобто принцип граничності проявляється завдяки взаємодії усіх інших принципів системи контролю.

Отже, контролювання на підприємстві має принаймні дві границі: мінімально необхідну та максимально допустиму. Ці обмеження продиктовані з однієї сторони вимогами до результативності діяльності підприємства. Тобто для того, щоб підприємство працювало ефективно, необхідною є належна система управління, а отже і контролювання. З іншої сторони контролювання не може бути безмежним, адже це зумовить появу на підприємстві відвертого чи прихованого опору, а це відіб'ється на продуктивності, а отже і на ефективності діяльності загалом.

Досліджуючи питання граничності контролювання доцільно також розглянути взаємозв'язки таких понять як централізований контроль, децентралізований контроль та самоконтроль. Централізований форма організації контролю передбачає здійснення контролювання “зверху-вниз”, тоді як децентралізована забезпечує двосторонній вплив [4]. В межах цих понять самоконтроль може становити певне еталонне значення, тобто ідеальний стан об'єкта, до якого необхідно прагнути, однак досягнути практично неможливо. Самоконтроль може виникати лише при контролюванні праці персоналу, адже виробничі процеси не можна обмежувати самоконтрольним характером. В умовах сучасного ринкового середовища самоконтроль є важливим елементом системи контролю. Якщо зобразити ієрархію понять централізованого, децентралізованого та самоконтролю за рівнем повноважень виконавців, то, без сумніву, що самоконтроль займе верхній щабель (рис. 1).

Якщо розглядати ці аспекти в межах дослідження граничності контролювання, то бічні сторони трикутника на рис. 1 теж є своєрідними границями контролю. Підприємство саме має право обирати пріоритетність цих видів контролю у своїй діяльності. Так, як вже зазначалося раніше, за часів соціалістичного минулого нашої країни домінував централізований контроль на усіх рівнях економіки. Сьогодення характеризується у більшості пошуком балансу між централізованим та децентралізованим контролем. Проте інколи можна зустріти приклади серед підприємств машинобудівної галузі, що обрали стратегію самоконтролю.

Ілюстративною у цій ситуації є діяльність бразильської компанії “SEMCO” - виробника промислового обладнання. Це єдина у своєму роді компанія, в якій влада належить її працівникам, які самостійно обирають собі керівників, визначають тривалість робочого дня та розмір заробітної плати [3, с. 27]. Децентралізований характер діяльності компанії досягнув такого рівня, що контроль не лише базується на засадах самоконтролю, але й набуває його повних характеристик. Це спостерігається через твердження про те, що поки люди відчуватимуть свою зацікавленість у справі, вони будуть контролювати діяльність своїх безпосередніх колег краще, ніж менеджмент вищого рівня та інші інспектори [3, с. 39].

Рис. 1. Ієрархія контролю за рівнем повноважень виконавців

Така демократизація контролю є скоріше виключенням, ніж правилом. Так, наприклад, проаналізувавши інформацію, подану у праці [3] можемо сказати, що інша машинобудівна компанія зі світовим іменем “CANON” навпаки будувала свою стратегію розвитку на зворотному процесі - тобто централізації управління, а отже і контролю.

Саме тому неможливо сформувати єдино правильного підходу до вибору форм організації та встановлення границь контролю на підприємстві. Однак можна сформувати методику їх визначення, яка буде прийнятною для більшості підприємств.

Для цього використаємо методи математичного аналізу. Нехай рівень контролю К - незалежна змінна, а ефективність контролювання економічної діяльності машинобудівного підприємства Ек - це функція від К. На цьому етапі розглядається найзагальніший випадок, тому показникам Ек і К не надаватимуться числові значення.

При подальших дослідження доцільно окреслити, яким чином математично прорахувати рівень контролю та ефективність контролювання економічної діяльності. Для відображення ефективності контролю у майбутньому можна застосувати будь-який із існуючих показників, попередньо обґрунтувавши його доцільність, чи сформувати комплексний показник.

Ae = f (K ) ,(1)

До рівняння (1) доцільно додати обмеження області визначення, яке полягає у тому, що:

К ? 0.(2)

Це зумовлено тим, що неможливо досягнути від'ємного рівня контролю. Тобто, контроль або є (певне додатне значення К), або відсутній (К = 0).

Графічне зображення залежності (1) наведено на рис. 2.

Рис. 2. Графічне зображення залежності ефективності контролювання економічної діяльності машинобудівного підприємства від рівня контролю

Як видно з рисунка, функція матиме параболічний характер. Це зумовлено тим, що очевидним є той факт, що зростання рівня контролю на підприємстві матиме позитивний ефект на діяльність лише до певної межі. Надмірний контроль, як зазначалося, не лише не спонукатиме до діяльності, а навпаки, може викликати значне невдоволення та зниження продуктивності праці на підприємстві.

Отже, за допомогою цієї моделі можна розрахувати максимально допустимий рівень контролю на машинобудівному підприємстві. Опираючись на методи математичної статистики, необхідно знайти екстремум заданої функції (1). Це можна зробити, розв'язавши рівняння (3), тобто знайшовши похідну функції ефективності контролювання економічної діяльності по К та прирівнявши її до нуля.

d Ae / dE = 0 ,(3)

де d Ae / dE - похідна функції по К.

Похідна у цьому контексті має не лише математичний, але й економічний зміст. За своїм змістом похідна - це границя відношення приросту функції до приросту аргументу, коли приріст аргументу прямує до нуля. Похідна від функції ефективності контролювання показує границю зміни ефективності контролювання при малій зміні рівня контролю. А тому прирівнявши її до нуля, ми отримаємо точку, в якій ця границя буде дорівнювати нулю, тобто ефективність діяльності відповідатиме одному значенню рівня контролю.

Висновки

Виходячи із поставлених завдань, встановлено, що граничність контролювання - це ключовий принцип системи контролю машинобудівного підприємства. Цей принцип полягає у тому, що умови зовнішнього середовища не передбачають здійснення безмежного контролювання всіх сфер діяльності підприємства, адже це виходить за межі ринкової економіки. Однак підприємство не може функціонувати за відсутності будь-якого контролю. Тому граничність контролювання проявляється через мінімально необхідні та максимально допустимі границі. Максимально допустима границя контролю характеризується таким рівнем контролю, за якого спостерігатиметься максимальна ефективність контролювання економічної діяльності машинобудівного підприємства. Розраховувати цю межу доцільно, використовуючи математичні методи аналізу з використанням похідної від функції ефективності контролювання. Мінімально допустима межа контролю характеризується таким рівнем контролю, за якого ефективність контролювання буде додатною або відповідати іншим заданим на підприємстві показникам. Граничність контролю добре простежується при визначенні ієрархії форм реалізації контролю за рівнем виконавців повноважень.

Перспективи подальших досліджень. Дослідження контролювання на підприємстві є перспективним напрямом дослідження. Адже спрямовується не лише на теоретичне обґрунтування проблеми, але й на пошук практичних рішень та можливості застосування у практиці вітчизняних підприємств. Дане дослідження у подальшому передбачає формування системи показників рівня контролю на машинобудівному підприємстві та ефективності контролювання економічної діяльності. При цьому стане можливою побудова реальної моделі залежності “рівень контролю - ефективність конттролювання”, а отже, і визначення границь контролювання для окремо взятих підприємств галузі. Такий напрям дослідження дозволить удосконалити методику оцінювання систем контролю економічної діяльності на машинобудівних підприємствах та проводити поточний моніторинг функціонування системи контролю загалом.

Література

контролювання граничність децентралізований

1. Большаков Н. Самоконтроллинг а наноэкономике: методические основания системной концепции / Н. Большаков, Ж. Уляшева // Проблемы теории и практики управления. - 2009. - № 1 - С. 87-96.

2. Веріан Гел Р. Мікроекономіка: проміжний рівень. Сучасний підхід: підручник / Гел Р. Веріан; пер. з англ. С. Слухая. - 6-те вид. - К.: Лібра, 2006. - 632 с.

3. Компании у которых есть чему поучиться / под ред. Е. Андреевой. - К.: Изд-во “Агентство “Стандарт”, 2004. - 296 с.

4. Кузьмін О.Є. Теоретичні та прикладні засади менеджменту: навч. посібник / О.Є. Кузьмін, О.Г. Мельник. - 2-е вид. доп. і перероб. - Л.: Нац. ун-т “Львівська політехніка” (Інформ.-видав. центр “Інтелект+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2003. - 352 с.

5. Максімова В.Ф. Внутрішній контроль економічної діяльності промислового підприємства - системний підхід до розвитку: монографія / В.Ф. Максімова. - К.: АВРІО, 2005. - 264 с.

6. Мінцберг Г. Зліт і падіння стратегічного планування / Г. Мінберг; пер. з англ. К. Сисоєва. - К.: Вид-во Олексія Капусти (Підрозділ агенції “Стандарт”), 2008. - 412 с.

7. Петрук О.М. Модернізація системи господарського контрою в Україні / Петрук О.М., Виговська Н.Г. // Фінанси України. - 2009. - № 8. - С. 118-124.

8. Чернобай Л.І., Кізло М.В. Система контролю: роль та місце в управлінні машинобудівним підприємством // Проблеми системного підходу в економіці [Електронний ресурс]. - 2009. - № 3. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/PSPE/2009_3/Chernobay_309.htm

Размещено на Allbest.ru