Аналіз вимог до будівельних підприємств України з метою обґрунтування формування системи управління їх конкурентоспроможністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

АНАЛІЗ ВИМОГ ДО БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ УКРАЇНИ З МЕТОЮ ОБҐРУНТУВАННЯ ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ЇХ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ

Проаналізовано будівельний ринок України з метою обґрунтування формування системи управління конкурентоспроможності підприємства. Визначені обов'язкові та додаткові вимоги до будівельного підприємства, такі як ціна, якість, прийнятна тривалість будівництва та репутація.

Research results of building branch for the purpose of the formation substantiation of the management system of the building enterprise competitiveness are resulted. Obligatory and additional requirements to the building enterprise, such as the price, the quality, comprehensible duration of manufacture and reputation are defined.

На початковому етапі покупки квартири більшість клієнтів у першу чергу орієнтуються на характеристики продукту - ціна, місце розташування й тип будинку, площа, планування квартир, вид з вікон, архітектура будинку, інфраструктура, а потім уже звертають увагу на будівельну компанію і її репутацію.

В основному репутацію підприємства клієнт оцінює за наступними критеріями: думка знайомих про підприємство; кількість побудованих підприємством будинків; дотримання підприємством строків будівництва; строки здачі побудованих будинків.

Основний розділ. Для того щоб усвідомити роль зазначених вимог у рішенні проблеми конкурентоспроможності будівельного підприємства, варто більш докладно виявити роль і значимість обов'язкових і додаткових вимог.

Основною й вирішальною вимогою клієнта є ціна. Про формування цін на житло на первинному й вторинному ринку в аналітиків і учасників ринку нерухомості немає єдиної думки. Одні вважають, що ціни формує попит, інші - загальна економічна ситуація в країні, треті - що критеріїв цін на вторинному ринку взагалі ні, вони орієнтуються на первинний ринок. Аналіз показує, що ціни на первинному ринку формуються усе більше “ринково”. Це значить, що усе рідше будівельники визначають ціну продажу житла собівартістю.

Тепер вона визначається ринком, тобто аналізом і визначенням попиту, орієнтуванням на вторинний ринок житла, де набагато більша статистика продажів, динамічна зміна цін під впливом ринкової кон'юнктури тощо.

Росту або спаду цін на ринку нерухомості сприяє: політична й економічна стабільність або нестабільність, розвиток бізнесу, доходи населення, інвестиційний рейтинг країни, приплив або відтік іноземних інвестицій, ціни на сировину, курс долара, кредитування тощо. Також різке подорожчання квадратних метрів у період до кризи спровокували комерційні фінустанови. Справа у тому, що за рубежем кредити видають під 6-8 % річних, а в Україні вже зараз досягають 30-35 %. На такій різниці буквально з повітря можна одержати мільярди доларів за допомогою синдикованого кредиту, коли іноземна фінустанова збирає гроші за рубежем і дає їх в борг українському банку. Відповідно, чим дорожче квартира, тим більше прибутку одержують кредитори та, у свою чергу, більше ресурсів залучають з-за кордону.

Фахівці затверджують, що банкіри наймали оцінні фірми, які рік у рік штучно завищували вартість станової іпотеки. Потім фінустанова відправляли за рубіж документи, що свідчать про подорожчання їхніх застав, і могли взяти ще один кредит. В результаті житло стало носієм заставної вартості під майбутні позики, або простіше говорячи, - їхнім заручником, як у фінансовій піраміді. У підсумку ціну житла штучно підняли в десятки разів. Це тривало доти, поки вартість квартир не перевищила купівельну спроможність кредитоспроможного населення. Зараз почався зворотний процес: ціни будуть падати доти, поки попит не зрівноважить пропозиція.

Громадяни не бажають здобувати нерухомість за надзвичайними сумами, вартість житла стрімко падає, а виходить, іпотечні застави знецінюються. У підсумку, якщо людина не може повернути фінустанові кредит, вона змушена продавати заставу дешевше первісної вартості та втрачати на цьому величезні гроші. Як наслідок, у банківських активах утворюється діра в кілька мільярдів, яку можна покрити тільки набираючи нові кредити в уряду - під рефінансування. Однак банкіри не хочуть продавати заставне житло за реальною ціною, а прибігають до хитрості: кредитують самих себе. У структурі кожної великої фінустанови обов'язково є холдинг, у складі якого - будівельна компанія. Банк кредитує своїх будівельників, а потім сам же й викуповує зведене ними житло, щоб удержати високі ціни на ринку. Як відзначають експерти, регіональні будівельні підприємства відреагували на кризу однаково: вони почали проводити різні акції, а також знижувати ціни. Однак ступінь здешевлення житлового квадратного метра в кожному регіоні різна й коливається в діапазоні 6-30 %.

З початку 2009 року середня ціна на харківське житло знизилася на 6%, і зараз квартиру на первинному ринку можна купити, залежно від класу, за 0,5…1,6 тис. $ за 1 м2. Причому нижня ціна діапазону характерна для об'єктів економ - класу, будівництво яких не ведеться або його темпи вкрай низькі, а верхня - для квартир преміум - класу в будинках, введених в експлуатацію.

В Запоріжжі в грудні 2008 року вартість 1 м2 житла на первинному ринку коливалася в межах 5-8 тис. грн.

У серпні 2009 року багато будівельних підприємств вдалися до сезонних знижок, у зв'язку з чим вартість 1 м2 житла знизилася майже на 15 %. Але вже до вересня 2009 року ситуація на ринку вирівнялася, і сьогодні мінімальна ціна 1 м2 житла на первинному ринку становить 5,1 тис. грн, а максимальна - 8,5 тис. грн. У Донецьку з початку року ціни на первинне житло знизилися залежно від сегмента на 20-25 %, до 8-9 тис. грн за 1 м2. У Львові, за даними компанії “Комфорт-Інвест”, вартість житла зменшилася на 30 %, до 7,2-8 тис. грн за 1 м2. Тут, як і в Запоріжжя, з приходом осені стала спостерігатися тенденція подорожчання квадратного метра.

У Дніпропетровську з березня по серпень 2009 року попит збільшувався, тому й ціни піднялися. Але зараз попиту з боку покупців, які могли дозволити собі придбати житло за такими цінами (табл. 2), не має, і кількість угод знову стала скорочуватися. У Дніпропетровську квартири з початку 2009 року подешевіли в доларовому еквіваленті на 10-15 %, до 0,9…1,5 тис. $ за 1 м2.

Середньозважена ціна 1 м2 квартир у жовтні 2009 р. склала 908 у.г.о, мінімальна - 414 у.г.о., максимальна - 4300 у.г.о. Через зниження доходів і різкого падіння купівельного попиту будівельним підприємствам прийде давати знижки в 15-20 %. Навіть на 20-30 % ціни повинні звалитися, до 700-800 $ за метр, інакше покупців не найдеться. Але будівельні підприємства посилаються на закон попиту та пропозиції: чому житло має дешевшати тоді, коли його кількість, навпаки, зменшується. Але справа в тому, що попит на українському ринку нерухомості нееластичний. Щоб населення змогло купувати житло, потрібне падіння цін не 5-10 %, а щонайменше - на 20-30 %. Навряд чи будівельні компанії зважаться на таке. Втім, якщо ціни і впадуть, це не врятує ситуацію, адже іпотечні кредити - занадто дорогі.

Ціна житла у м. Дніпропетровську (серпень-жовтень 2009 р.)

Таблиця 1

На вартість житла значно впливає вартість енергоносіїв та будівельних матеріалів. Ціна на них, за різними оцінками, зросла в 2008 році на 30-40 %, тоді як вартість одного квадратного метра на первинному ринку нерухомості з початку 2008 року, зросла в середньому лише на 5 %.

У будівельників є власне бачення, як знизити ціни на житло - збільшити його пропозицію. Для цього потрібно спростити дозвільну систему в будівництві та зняти обмеження, що впливають на зменшення пропозиції на ринку. Існують різні точки зору щодо частки “непотрібних витрат, не пов'язаних з будівництвом”. Одні вважають, що додаткове навантаження на один квадратний метр житлової площі складає близько 40 % (соціальна сфера, відрахування пожежникам, фонду сприяння будівництву, плата за землю та інші платежі на користь міста). Інші оцінюють частку “непотрібних витрат”, у третину в продажній вартості житла. Один із шляхів мінімізації “зайвих витрат” запропонувала Українська будівельна асоціація (УБА). Асоціація вбачає запровадження прозорої аукціонної схеми продажів земельних ділянок, і подала законопроект на доопрацювання у профільні комітети Верховної Ради. Ще один інструмент зниження цін на нерухомість - тимчасове звільнення від сплати ПДВ покупців житла на первинному ринку. Інша не менш важлива пропозиція будівельників - виділити з резервного фонду ресурси для пільгового кредитування будівельних компаній для завершення будівництва об'єктів, що знаходяться на фінальній стадії. Також будівельні підприємства починають практикувати надання знижок. Найчастіше мова йде про два варіанти: знижки при 100 %-й платі за квартиру та дисконт при яких-небудь акційних пропозиціях (коли в житловому будинку залишилося декілька квартир, при терміновій потребі будівельного підприємства в грошах та ін.).

Крапок перетинання в покупців і продавців житла немає. Одні не готові купувати квартири за існуючою ціною, другі - не хочуть її знижувати. І поки ця ситуація не розв'яжеться, ринок буде перебувати в стагнації. Тому, на думку експертів, різких цінових стрибків на будівельному ринку в 2010 році не буде. Вартість житла може небагато мінятися тільки з урахуванням інфляції й коливання курсу долара. В 2010 р., можливо, буде невелике пожвавлення на первинному ринку елітного житла. В іншому ціни на квартири прогнозуються на рівні кінця 2005 р. Тобто вони залишаться приблизно такими ж, як сьогодні.

Наступною вимогою клієнта є якість житла. Тому конкурентоспроможність будівельного підприємства буде залежить від його здатності робити продукцію, що задовольняє споживачів не тільки за вартістю, але й по якості. Забезпечення якості передбачає розробку стандартів якості, розподілу відповідальності за якість і контроль якості робіт.

Стандартизовано наступне визначення якості: якість - сукупність характеристик об'єкта, що ставляться до його здатності задовольняти встановленим і передбачуваним потребам. Якість продукції має внутрішні й зовнішні компоненти. Внутрішні компоненти якості - це характеристики, внутрішньо властиві виробу, що випускається; термін служби, відсутність дефектів, технічні характеристики, дизайн. Зовнішні компоненти - відповідність виробу потребам споживача, конкурентоспроможність [1].

Для оцінки рівня якості житла, покупці в основному розглядають наступні основні показники:

- місцезнаходження об'єкта на території міста;

- розмір їхньої жилої й загальної (корисної) площі;

- тип квартири (число кімнат, наявність балкона, лоджії та ін.).

- стан інфраструктури в мікрорайоні об'єкта нерухомості (наявність під'їзних колій, доріг, метро й інших видів транспортної магістралі, підприємств торгівлі й побутового обслуговування, парків тощо).

Наступною вимогою є прийнятна тривалість будівництва. Чим менше строки будівництва, тим нижче вартість житла. А зараз, коли значна частка житла купується в кредит, швидкість зведення будинків приносить покупцям додаткову економію. Справа в тому, що на період будівництва банки встановлюють більше високу процентну ставку за користування кредитом. Чим менше строк будівництва тим легше тягар відсотків для позичальника.

Заключним, але не мало важливою вимогою до конкурентоспроможності будівельного підприємства є його репутація. Стійку конкурентну перевагу забезпечує підприємству його гарна репутація, що створюється протягом багатьох років завдяки постійній винятковій якості продукції й чудовому сервісу. Відмінна репутація служить орієнтиром при ухваленні рішення про покупку на ринках складної продукції при наявності багатьох постачальників. Гарна репутація підприємства не може бути імітована конкурентами, оскільки щось порівнянне вимагає багатьох лет. Точна імітація неможлива й тому, що репутація підприємства підпитується з безлічі джерел, таких як якість продукції, інноваційна технологія, кваліфіковані працівники [1]. Згідно, названих обов'язкових вимог до будівельного підприємства, таких як ціна, якість та прийнятна тривалість будівництва, підприємство повинно будувати свою конкурентоспроможну стратегію . будівельне підприємство

Проблема підвищення конкурентоспроможності відносно нова для вітчизняних підприємств, але вона не є такою для закордонних будівельних організацій, що робить обґрунтованим вивчення й використання закордонного досвіду. До числа таких мір ставляться використання перспективних організаційних форм управління

будівництвом, застосування гнучких адаптивних організаційних структур, а також скорочення строків будівництва за рахунок економічних стимулів, організаційно-технічних засобів і резервів сфери управління. Ці шляхи й засоби підвищення конкурентоспроможності відомі вітчизняній науці та практиці, однак ступінь їхнього використання невисока, що свідчить про більші резерви вітчизняних будівельних підприємств у сфері підвищення їхньої ефективності та конкурентоспроможності.

Формування та підтримка успішної діяльності будівельного підприємства в сучасних умовах ринкової економіки прямо залежить від ефективності управління організацією, що повинне забезпечувати підтримка, розвиток потенціалу організації, його трансформацію в конкурентні переваги. Головними функціями сучасного управління є аналіз властивостей організації, планування та прогнозування можливих змін у зовнішнім і внутрішнім середовищі організації, розробка на цій основі стратегії, що дозволяє створювати й утримувати конкурентні переваги, а також втілення розробленої стратегії в конкретних діях, які дозволили б домогтися поставленої мети. Планування підвищення конкурентоспроможності можна визначити як діяльність, спрямовану на визначення найбільш ефективних шляхів розвитку організації для досягнення вартих перед нею цілей. Як основний фактор підвищення конкурентоспроможності підприємства, скорочення строків будівництва та вартості будівельних робіт варто визнати вдосконалювання застосовуваних організаційних форм і структур.

Динамічний характер розвитку будівельних підприємств і нестабільність умов їхнього функціонування визначають необхідність пошуку та впровадження найбільш ефективної структури управління, що не тільки повинна відповідати сучасним вимогам ринкової кон'юнктури, але й бути здатної видозмінюватися й модернізуватися у випадку зміни умов функціонування підприємства. Як основні вимоги, пропонованих у наші дні до організаційних структур, варто назвати адаптивність, гнучкість (сприйнятливість до нововведень) і економічність. Поряд із цим важливими вимогами є раціональне сполучення централізації й децентралізації, спеціалізації й інтеграції функцій управління; чіткий і збалансований розподіл обов'язків, прав і відповідальності.

Таким чином, конкурентоспроможне будівельне підприємство повинне враховувати не тільки сформовану сьогодні ситуацію в країні, але й всі вищевикладені вимоги до організаційних структур, тому що далеко не всі галузі економіки сьогодні в стані протистояти впливу конкуренції й ринку. Жодна країна й жодне підприємство не можуть дозволити собі ігнорувати об'єктивну необхідність конкуренції. Вони повинні постаратися зрозуміти мистецтво конкурентної боротьби.

Література

1. Бурр В. Концепция устойчивого конкурентного преимущества / В. Бурр // Проблемы теории и практики управления. - 2004.

2. Портер М. Международная конкуренция: пер.с англ. / Под. ред. Щетинина В.Д. / М. Портер. - М: МО, 1993. - 896 с.

3. Скібіцький О.М. Стратегічний менеджмент: навч. посібник. - К.: Центр навч. л-ри, 2006. - 312 с.

4. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность: экономика, стратегия, управление / Р.А. Фатхутдинов. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 312 с.

5. Ященко Ю.П. Кризові явища в промисловості України в період переходу до ринкових відносин // Економіка промисловості. - 1997. - № 1. - С. 140-150.

Размещено на Allbest.ru