Формування системи моніторингу і діагностики в управлінні підприємствами харчової промисловості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ МОНІТОРИНГУ І ДІАГНОСТИКИ В УПРАВЛІННІ ПІДПРИЄМСТВАМИ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

У статті викладено принципи, етапи відбору індикаторів діагностування та моніторингу життєздатності підприємств харчової промисловості.

Ключові слова: моніторинг, діагностика, життєздатність, індикатори.

На процес здійснення моніторингу і діагностування функціонування підприємства харчової промисловості впливає значна кількість чинників: рівень техніки та технології виробництва, соціально-економічні умови господарської діяльності, рівень науково-технічного потенціалу, кваліфікація кадрового складу та ін. Визначення впливу цих та інших факторів під час діагностування економічної стійкості є складним і важливим напрямом її досягнення.

Метою статті є дослідження місця діагностування та моніторингу в системі управління життєздатністю підприємства в умовах мінливості внутрішнього і зовнішнього середовища, яке особливо актуальне в кризовий період. Теоретичними і практичними аспектами моніторингу і діагностики ефективності діяльності підприємств присвячено багато наукових досліджень закордонних і вітчизняних економістів: О.І. Амоша, Дж. Блека, А. Бравермана, С.Г. Дзюби, П.В. Журавльова, Дж.М. Іванцевича, В.М. Колпакова, А.А. Лобанова, В.Д. Пагрушева, Ф.Ю. Поклонського, М.Г. Рака, Д.С. Синка, Г.М. Скударя, А.А. Томпсона, В.С. Шекшня та інших.

Економічна ситуація в Україні зумовлює потребу в пошуку та використанні нових чинників, які забезпечують можливість виходу підприємств із кризового стану, вимагає формування сучасних механізмів управління, що спрямовані на інтенсифікацію відтворювального процесу і підвищення рівня ефективності виробництва.

Процес діагностування та моніторингу життєздатності підприємства харчової промисловості має базуватися на таких принципах:

- виробниче підприємство варто розглядати як складнусистему, до складу якої входять відповідні підсистеми, модулі, що підпорядковуються загальним принципам життєздатності підприємства, проте наявність повної рекурсивності всіх складових не є обов'язковою;

- метою системи діагностування результатів функціонування підприємства з використанням теорії життєздатних систем є досягнення внутрішнього та зовнішнього гомеостазису, через підтримку визначених ключових параметрів (індикаторів) життєздатності підприємства;

- розуміння діагностування життєздатності підприємства як системного процесу багаторівневого типу та як структурної складової системи управління суб'єктом господарювання;

- синтез індикаторного аналізу функціонування підприємства (наявного вітчизняного та зарубіжного досвіду) до системи діагностування життєздатності підприємства;

- ідентифікація рівнів життєздатних систем підприємства: життєзбереження, життєзабезпечення чи життєздатного розвитку для формування і реалізації стратегій їх подальшого розвитку.

Маючи об'єктивні і суб'єктивні дані про системну діагностику життєздатності підприємства, було виділено такі її рівні (рис.1).

Рівень 1: кінцеві результати підприємства, які формуютьвідповідний стан системи підприємства, що може мати форми прояву: життєздатність чи глибока криза. Цей блок включає, з точки зору діагностування, інформацію про складові, що є необхідними для дослідження життєздатності підприємства.

Рівень 2: оцінка одержаних результатів функціонування підприємства. Цей рівень діагностування життєздатності свідчить про наявність коливань, що виникають у функціонуванні підприємства, та містить елементи прогнозування розвитку подій при існуючих тенденціях.

Рисунок 1 - Місце діагностування та моніторингу в системі управління життєздатністю підприємства

моніторинг діагностика управління індикатор

Рівень 3: виявлення помилок діяльності, оптимальності способів поєднання внутрішніх факторів, побудова функцій прогнозування розвитку функціонування підприємства, її тенденцій при існуючому рівні самоорганізації.

Рівень 4: вибір та підтримка ключових індикаторів життєздатності підприємства у визначених параметрах для досягнення внутрішнього та зовнішнього гомеостазису.

Рівень 5: на цьому рівні основним завданням є обґрунтування та вибір подальших стратегій, які мають постійно переглядатися та корегуватися під впливом зовнішнього середовища. У нашому випадку стратегія має містити конкретні заходи стосовно подолання дисбалансу системи. Система стратегічного управління життєздатністю має враховувати сценарії розвитку підприємства при прийнятті тієї чи іншої його стратегії. Тобто, головна мета цієї системи - прийняття ефективних рішень, які забезпечують рівновагу всієї системи із зовнішнім середовищем.

Згідно з даною концепцією системного діагностування для управління життєздатністю підприємств було визначено суть терміну «життєздатність», складові та фактори, які її формують. На основі оцінки адекватності вітчизняних та зарубіжних моделей діагностування банкрутства було виявлено, що останні показують стан підприємства, проте за рахунок низки причин не завжди дають однозначну і точну його оцінку. Тому було зроблено висновок про можливість використання цих моделей у діагностуванні життєздатності підприємства, проте, з попереднім їх коригуванням, а саме шляхом використання набору індикаторів за функціональним призначенням: соціальні, виробничо-технологічні, інноваційно-інвестиційні, маркетингово-збутові, фінансові. Такий підхід дозволить більш точно продіагностувати проблеми на підприємстві й оцінити, наскільки кожна із складових спрямована на досягнення головної цілі підприємства в ринкових умовах - досягнення прибутковості. При побудові системи моніторингу та діагностування життєздатності підприємств до уваги взято такий факт, як доступність показників, що відіграє значну роль у ефективності, вчасності та достовірності процесу останніх.

Для досягнення поставлених цілей відбір індикаторів для всіх системних рівнів моніторингу та діагностування життєздатності здійснено у декілька етапів (рис. 2).

Як видно з рис. 2, відбір індикаторів для побудови моделей діагностування та системи моніторингу здійснювався через такі послідовні дії: І етап: рейтингова оцінка індикаторів в результаті структурного теоретичного аналізу; ІІ етап: залучення індикаторів окремих авторських моделей, визначених в результаті трьохкритеріального оцінювання відповідності мети дослідження; ІІІ етап: використання додаткових індикаторів та критеріїв в результаті опитування персоналу підприємств; ІV етап: використання додаткових індикаторів-факторів життєздатності, які визначені в результаті їх оцінки на мезорівні; V етап: використання додаткових параметрів, які доповнюють сформовану концепцію життєздатності підприємства; VІ етап: вибір ключових індикаторів з використанням кореляційного аналізу для формування системи моніторингу та діагностичного моделювання.

Рисунок 2 - Етапи відбору індикаторів діагностування та моніторингу життєздатності підприємства

У результаті дослідження моделей діагностування життєздатності у вітчизняних та зарубіжних підходах було здійснено рейтингову оцінку 14 індикаторів, які найчастіше зустрічалися в авторських моделях. Зважаючи на багаторічний досвід функціонування та використання даних моделей варто їх долучити до набору індикаторів для побудови ситуативної моделі діагностування життєздатності підприємств харчової галузі. Аналіз даних дослідження показав, що найчастіше застосовуваними індикаторами життєздатності у вітчизняних та зарубіжних моделях є такі: коефіцієнт оборотності активів (частота повторюваності якого становить 11,5% у зарубіжних моделях і 6,4% у вітчизняних), коефіцієнт віддачі активів склав4,6% у зарубіжних моделях і 5,1% у вітчизняних, рентабельність власного капіталу становить 4,6 та 6,4% і коефіцієнт поточної ліквідності відповідно склав 3,4 та 9,0%, коефіцієнт співвідношення власних та запозичених коштів - 4,6 та 3,9% [1, 2].

У результаті оцінки адекватності зарубіжних та вітчизняних підходів на основі інформації про діяльність семи підприємств акціонерної форми власності, які здійснювали діяльність у Миколаївській області протягом 2000-2009 років, для дослідження було визначено окремі моделі, якими можна скористатися в практиці управління підприємствами харчової промисловості. Трьохкритеріальна оцінка адекватності авторських моделей свідчить про важливість врахування в меті дослідження моделей таких авторів, як: Е. Альтмана, Р. Таффлера і Г. Тішшоу, А. Шевчука, О. Проскури, О. Терещенка та універсальної дискримінантної моделі (розроблено автором).

Відповідно до зазначених авторських моделей, з метою побудови ситуативної моделі діагностування життєздатності підприємств з виробництва продукції у Миколаївській області варто включити до 20 індикаторів, проте, для уникнення повторюваності варто порівняти їх з показниками рейтингової оцінки, одержаної у результаті структурного аналізу всіх підходів та показників авторських моделей, що визначені за троьхкритеріальним оцінюванням відповідності. Отже, із загальної сукупності 20 індикаторів, які включені до шести обраних моделей, з метою побудови ситуативної моделі буде використано 8, а саме: коефіцієнт співвідношення фінансового результату від звичайної діяльності до оподаткування і поточних зобов'язань; коефіцієнт покриття зобов'язань активами підприємства; частка поточних (оборотних) активів підприємства у зобов'язаннях; частка короткострокових зобов'язань в активах підприємства; частка чистого прибутку у загальній сумі виручки від реалізації продукції; рентабельність активів за операційним прибутком підприємства; частка виробничихзапасів у виручці від реалізації продукції; коефіцієнт рентабельності операційного продажу по потоку готівки.

Результати дослідження етапів діагностики та моніторингу, відбір їх індикаторів в структурі механізму життєздатності діяльності харчових підприємств спрямовані на: формування необхідної інформаційної бази для вирішення практичних питань з позиції поліпшення фінансового стану підприємства; підвищення рівня ефективності виробництва; проведення контролю за процесом розроблення і впровадження збалансованої системи показників, підвищення ступеня оперативності в оцінці економічних процесів; розроблення і реалізацію стратегії розвитку, покращення якості стратегічного управління і планування на промислових підприємствах.

ЛІТЕРАТУРА

1. Економічний аналіз і діагностика стану сучасного підприємства: [навч. посіб.] / [Т.Д. Костенко, Є.О. Підгора, В.С. Рижиков та ін.]. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 100 с.

2. Оцінка і діагностика фінансової стійкості підприємства / [М.О. Кизим, К.М. Забродський, В.А. Зінченко, Ю.С. Копчак] - Х.: ІНЖЕК, 2009. - 144 с.

Размещено на Allbest.ru