Антикризове управління підприємством

18

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Завдання 1

Завдання 2

Завдання 3

Завдання 4

Завдання 5

Список використаних джерел

Додаток

Завдання 1

Форми реструктуризації: реструктуризація управління підприємством; фінансова реструктуризація пасивів; реструктуризація виробництва та активів; корпоративна реструктуризація (реорганізація).

реструктуризація управління підприємство

Необхідним компонентом економічної політики в перехідний період є реструктуризація. Вона здійснюється як на макрорівні, коли змінюється структура галузі в народногосподарському комплексі, так і на рівні господарських суб'єктів, коли процеси охоплюють внутрішньовиробничі відносини.

Відповідно до Методичних рекомендацій по проведенню реструктуризації державних підприємств Міністерства економіки України «…реструктуризація - це здійснення організаційно-економічних, правових, технічних заходів, направлених на зміну структури підприємства, його управління, форм власності, організаційно-правових форм, здатних привести до фінансового оздоровлення, збільшення об'ємів випуску конкурентоздатної продукції, підвищення ефективності виробництва…» [17]. Іншими словами, реструктуризація підприємств направлена на підвищення загальної інвестиційної привабливості компанії, формування конкурентних переваг, забезпечення можливості стійкого, економічно ефективного господарювання і подальшого розвитку, освоєння нових ринків.

Такі перетворення в умовах трансформації економіки можливі при необхідному нарощуванні виробничого, технологічного та інноваційного потенціалу, що забезпечить конкурентоспроможність продукції сучасних підприємств. Крім того, адаптація підприємств до динамічного ринкового середовища можлива при якісному управлінні з відповідним менеджментом та відповідній організаційній структурі підприємства.

На сьогодні реструктуризації та фінансовому оздоровленню підлягають галузі та підприємства, які працюють із великими збитками.

У фахових джерелах, присвячених дослідженню реструктуризації підприємств (організацій), залежно від характеру заходів, які застосовуються. виділяють такі форми реструктуризації [7, c.180]: 1) реструктуризація виробництва; 2) реструктуризація активів; 3) фінансова реструктуризація; 4) корпоративна реструктуризація (реорганізація). Реструктуризація виробництва передбачає зміни в організаційній та виробничо-господарській сфері підприємства (організації) з метою підвищення його (її) конкурентоспроможності. У межах цього виду реструктуризації можна здійснювати такі заходи [12, c.101]: зміна керівництва підприємства (організації); запровадження нових, прогресивних форм та методів управління; диверсифікація асортименту продукції; поліпшення якості продукції; підвищення ефективності маркетингу; зменшення витрат на виробництво; скорочення чисельності зайнятих на підприємстві (в організації). Реструктуризація активів передбачає заходи, результатом яких є зміни в структурі та складі активної частини балансу. До основних заходів щодо реструктуризації активів необхідно зарахувати такі [7, c.182]: продаж частини основних фондів; продаж зайвого обладнання, запасів сировини та матеріалів тощо; продаж окремих підрозділів підприємства; зворотний лізинг; реалізація окремих видів фінансових вкладень; рефінансування дебіторської заборгованості. Фінансова реструктуризація пов'язана зі зміною структури та розмірів власного й позичкового капіталу, а також зі змінами в інвестиційній діяльності підприємства (організації) [7, c.48]. До основних заходів у межах фінансової реструктуризації можна зарахувати такі: реструктуризація кредиторської заборгованості; одержання додаткових кредитів; збільшення статутного фонду; заморожування інвестиційних вкладень. Зазначимо, що фінансова реструктуризація має обов'язково cyпроводжуватися реструктуризацією виробництва, в іншому разі заходи з поліпшення ситуації з фінансуванням можуть лише відстрочити ліквідацію підприємства. Найскладнішим видом реструктуризації є корпоративна реструктуризація. Корпоративна реструктуризація пов'язана з реорганізацією підприємства (організації). Її наслідком є повна або часткова зміна власника статутного фонду, створення нових юридичних осіб та (або) організаційно-правової форми організації бізнесу [14]. До заходів, які вживають у межах корпоративної реструктуризації, можна зарахувати такі: часткова або повна приватизація; поділ великих підприємств на частини; виокремлення із великих підприємств окремих підрозділів; виокремлення об'єктів соцкультпобуту та інших непрофільних підрозділів; приєднання до інших, потужніших підприємств (організацій) чи злиття з ними.

За формальними ознаками розрізняють такі три види реорганізації [7, c.184]:

Реорганізація, спрямована на укрупнення підприємства (злиття, приєднання, поглинання).

Реорганізація, спрямована на подрібнення підприємства (поділ, виокремлення).

Реорганізація без зміни розмірів підприємства (перетворення).

Розглянемо докладніше окремі сучасні форми реструктуризації.

Так, у межах реструктуризації виробництва розглядають таку форму, як зменшення витрат на виробництво. Заходи, спрямовані на зниження витрат виробництва, доцільно здійснювати або на основі оперативного планування, або на основі нуль-базус-бюджетування (ZBB - Zero-Base-Budgeting) [12, c.366]. Головною метою ZBB є визначення оптимального рівня валових витрат підприємства та пріоритетних напрямків використання обмежених фінансових ресурсів. Основна відмінність ZBB від звичайного оперативного планування полягає в тім, що останнє значною мірою зорієнтоване на показники рівня витрат попередніх періодів (які можуть бути невиправдано завищеними). Базою для ZBB є так звана точка-нуль, тобто планові показники розраховуються на підставі нового обрахунку всіх норм та нормативів витрат, їхнього складу та структури. ZBB є складовою частиною контролінгу витрат підприємства. У межах ZBB аналізуються всі статті витрат і за кожною з них визначаються можливості економії. Розробляючи плани ощадливого використання сировини та матеріалів, особливу увагу необхідно звернути на необхідність боротьби з крадіжками на виробництві. За деградації економіки та суспільної моралі вони набирають масового та системного характеру.

У межах реструктуризації активів розглядають такі форми, як зворотний лізинг і рефінансування дебіторської заборгованості:

а) використання зворотного лізингу - це господарська операція, яка передбачає продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг. Наприклад, збиткове підприємство продає лізинговій компанії адміністративну будівлю з одночасним укладанням договору про лізинг цього об'єкта нерухомості. Кредитоспроможність цього підприємства знижується. Однак його платоспроможність різко поліпшується. Крім того, підприємство з причини своєї збитковості може отримати значну економію на податкових платежах, які супроводжують операцію купівлі-продажу цього об'єкта основних фондів;

б) рефінансування дебіторської заборгованості - це переведення її в інші, ліквідні форми оборотних активів: гроші, короткострокові фінансові вкладення тощо [7, c.370]. Одним із факторів, що негативно впливає на фінансовий стан підприємств і, зокрема, на їхню платоспроможність, є високий рівень невиправданої дебіторської заборгованості. Це є істотним резервом відновлення платоспроможності підприємств, що опинилися у фінансовій кризі. Тому фінансовий менеджмент мусить використати всі наявні можливості для погашення заборгованості. Своєю чергою на сьогодні виділяють такі основні форми рефінансування дебіторської заборгованості [12, c.386]: факторинг (продаж дебіторської заборгованості на користь факторингової компанії чи банку), облік або дисконт векселів, форфейтинг. У межах фінансової реструктуризації розглядають таку форму, як заморожування інвестиційних вкладень, яке полягає у тому, що строк окупності інвестицій (особливо зовнішніх), здійснюваних підприємством, яке перебуває у фінансовій кризі, має бути якомога меншим. Окупність капіталовкладень може відбуватися або в результаті збільшення грошових доходів, або завдяки зменшенню витрат. У межах фінансової реструктуризації може бути прийнято рішення про заморожування ризикових інвестиційних проектів та інвестицій з довготривалим строком окупності. Таким чином, реструктуризація є набором лікарських засобів для відновлення втраченої відповідності структур. Це цілеспрямований процес, а отже, керований. Він полягає в здійсненні комплексу заходів щодо зміни організаційної, виробничо-технологічної, збутової, фінансової структури підприємства, в розвитку нових для українських підприємств напрямів діяльності, що з`явились в результаті зміни умов ринкового господарювання: напрям маркетингової діяльності, public relations, рекламної тощо.

Завдання 2

Визначити коефіцієнти валового доходу, операційного прибутку, чистого прибутку. Коефіцієнт витрат на одну гривну реалізованої продукції та коефіцієнт адміністративно-збутових витрат на одну гривну реалізованої продукції. Зробити висновки.

Рішення:

За даними наведеними в додатку А проаналізуємо стан отримання доходів та прибутків на підприємстві.

Коефіцієнт валового доходу (),

та

та

Коефіцієнт операційного прибутку (),

чи

чи

Коефіцієнт чистого прибутку ()

чи

Візьмемо ставку податку на прибуток від звичайної діяльності 25,0%, тоді величина податку на прибуток від звичайної діяльності становитиме

чи

Звідси чи

Показники оцінювання отримання доходів та прибутку

Показники	Величина	Зміни (+ збільшення, - зниження)
	на початок року	на кінець року
Коефіцієнт валового доходу	0,64	0,56	- 0,08
Коефіцієнт операційного прибутку	0,67	0,65	-0,02
Коефіцієнт чистого прибутку	0,50	0,49	- 0,01

Аналіз показників отриманих підприємством доходів та прибутків засвідчив, що за досліджуваний період валовий прибуток підприємства суттєво збільшився з 9000,0 тис. грн. до 9100,0 тис. грн., або на 100,0 тис. грн., темпи приросту показника склали 1,1%, що свідчило про незначне зростання ефективності виробничого процесу на підприємстві. Коефіцієнт валового доходу дещо зменшився, в абсолютних величинах на 0,08. Отже, частка витрат виробництва в валових доходах підприємства збільшилась, що оцінювалось негативно і свідчило про відносне зменшення ефективності виробництва. В досліджуваний період коефіцієнт операційного прибутку засвідчив тенденцію до незначного зменшення з 0,67 до 0,65 або на 0,02, що оцінювалось негативно. Хоча величина операційного прибутку збільшилась з 9380,0 тис. грн. до 10349,0 тис. грн., але його частка в сукупних доходах (виручці) підприємства дещо знизилась. Позитивним є те, що основне збільшення операційного прибутку відбулось за рахунок суттєвого зменшення інших операційних доходів, тобто результатів виробництва.

За період аналізу коефіцієнт чистого прибутку дещо знизився з 0,50 до 0,49. або на 0,01. Отже, збільшення суми сплати податку на прибуток підприємства призвело до додаткового зменшення рівня прибутку підприємства. Таким чином, аналіз коефіцієнтів валового доходу, операційного прибутку, чистого прибутку засвідчив, що за досліджуваний період відбулось покращення фінансово-економічного стану підприємства.

Проаналізуємо стан здійснених витрат діяльності на підприємстві.

Коефіцієнт витрат на 1 грн. реалізованої продукції ()

(4)

чи

чи

Коефіцієнт адміністративно-збутових витрат на 1 грн. реалізованої продукції (),

чи

чи

Коефіцієнт фінансових витрат на 1 грн. реалізованої продукції (),

та

та

Показники оцінювання здійснених витрат

Показники	Величина	Зміни (+ збільшення, - зниження)
	на початок року	на кінець року
Коефіцієнт витрат на 1 грн. реалізованої продукції	0,36	0,43	0,07
Коефіцієнт адміністративно-збутових витрат на 1 грн. реалізованої продукції	0,04	0,05	0,01
Коефіцієнт фінансових витрат на 1 грн. реалізованої продукції	0,0	0,0	0,0

Аналіз показників здійснених витрат засвідчив, що за досліджуваний період витрати віднесені на витрати виробництва дещо збільшились. Якщо в базовому році 1 грн. з виручки реалізованої продукції співвідносилось 36 копійки собівартості реалізованої продукції, то в звітному році співвідношення склало 1 грн. до 43 копійки, тобто відносне збільшення витрат склало 7 копійок. До того ж, темпи зростання виручки від реалізації продукції 114,3% були суттєво нижчими, ніж собівартості 138,0%, або на 23,7%. Однак тенденцію до збільшення коефіцієнту витрат на 1 грн. реалізованої продукції слід вважати допустимою, адже величина коефіцієнту на рівні 30-40 копійок свідчила про запас міцності щодо нарощування виробничих витрат.

В досліджуваний період відбулось відносне збільшення адміністративно-збутових витрат, про що свідчили показники коефіцієнтів адміністративно-збутових витрат на 1 грн. реалізованої продукції. Так за період аналізу збільшення коефіцієнту склало 0,01. Отже, за звітний період в кожній 1 грн. виручки адміністративно-збутові витрати збільшились на 1 копійку. Незначне збільшення цих витрат не слід розглядати як негативне явище, адже слід брати до уваги кон`юнктуру яка постійно змінюється на товарних ринках.

За період аналізу підприємство не здійснювало фінансові витрати, тому коефіцієнти фінансових витрат на 1 грн. реалізованої продукції в базовому році та звітному році дорівнювали нулю. Отже, у підприємства не було в достатній кількості вільних оборотних коштів для здійснення фінансових інвестицій, тобто втрачалося додаткове джерело можливих доходів підприємства.

Таким чином, коефіцієнтний аналіз витрат на одну гривну реалізованої продукції та адміністративно-збутових витрат на одну гривну реалізованої продукції засвідчив, що в досліджуваний період фінансово-економічний стан підприємства був стабільний.

Завдання 3

Провести діагностику неплатоспроможності підприємства за трьома коефіцієнтами: коефіцієнт поточної ліквідності, коефіцієнт забезпеченості власним оборотним капіталом, коефіцієнт відновлення (втрати) платоспроможності. Зробити висновки

Рішення:

Коефіцієнт покриття

;;(підприємство виконує зобов'язання)

та

За коефіцієнтом покриття підприємство виконувало зобов'язання і мало можливість нарощувати свої поточні зобов`язання.

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними коштами

де А₂₆₀ - оборотні активи;

П₆₂₀ - поточні зобов'язання ;

<0,1= 0,6-0,8

Якщо коефіцієнти покриття і забезпеченості власними оборотними коштами менше нормативного значення, то розраховуємо коефіцієнт відновлення платоспроможності, якщо більше нормативного, то навпаки розраховуємо коефіцієнт втрати платоспроможності.

та

За коефіцієнтом забезпеченості власними оборотними коштами підприємство платоспроможне за своїми поточними зобов`язаннями. Тому розраховуємо коефіцієнт втрати платоспроможності

Коефіцієнт втрати платоспроможності розраховується за наступною формулою:

де - коефіцієнт втрати платоспроможності;

- фактичне значення поточної ліквідності на початок і кінець звітного періоду;

Т - звітний період у місяцях;

3 - три місяці.

Коефіцієнт втрати платоспроможності більше 1 свідчить про реальну можливість підприємства не втратити платоспроможність. Коефіцієнт втрати платоспроможності менше 1 свідчить про те, що підприємство в найближчий 3 місяці може втратити платоспроможність.

Коефіцієнт втрати платоспроможності більше 1, що свідчило про реальну можливість підприємства не втратити платоспроможність.

Таким чином, аналіз розрахованих показників засвідчив відсутність ознак неплатоспроможності підприємства.

Завдання 4

Провести діагностику банкрутства за R-моделлю прогнозу ризику банкрутства. Зробити висновки.

Рішення:

R-модель прогнозу ризику банкрутства.

де - оборотний капітал / актив;

- чистий прибуток / власний капітал;

- виручка від реалізації / актив;

- чистий прибуток / інтегральні витрати.

Загальна оцінка імовірності банкрутства підприємства

Значення R(коефіцієнту імовірності банкрутства)	Імовірність банкрутства, %
Менше 0	Максимальна (90-100)
0-0,18	Висока(60-80)
0,18-0,32	Середня (35-50)
0,32-0,42	Низька (15-20)
Більше 0,42	Мінімальна (до 10)

Розрахуємо значення аргументів формули, що описує R-модель прогнозу ризику банкрутства

,

,

,

Відповідно до проведених розрахунків величина коефіцієнту імовірності банкрутства в базовому році дорівнювала R = 4,3, тому ймовірність банкрутства підприємства була мінімальною, в звітному році - R = 3,3, тому ймовірність банкрутства підприємства була мінімальною.

Завдання 5

Провести діагностику банкрутства за моделлю Терещенка. Зробити висновки

Рішення:

Модель Терещенка

,

де - кошти / зобов'язання;

- валюта балансу / зобов'язання;

- прибуток / валюта балансу;

- прибуток / виручка від реалізації;

- виробничі запаси / виручка від реалізації;

- оборотні активи / активи;

Z > 2 - не загрожує банкрутство;

1 < Z < 2 - порушення фінансового стану;

0 < Z < 1- існує загроза;

Z < 0 - підприємство майже збанкрутувало.

Розрахуємо значення аргументів формули, що описує модель Терещенка

,

,

,

,

,

,

Відповідно до проведених розрахунків величина Z-рахунок дорівнював

Отже, в базовому році Z-рахунок дорівнював Z = 9,6, тому підприємству банкрутство не загрожувало, в звітному році - Z = 9,2, тому підприємству банкрутство не загрожувало.

Список використаних джерел

Антикризове управління в бізнесі : [учбово-методичний посібник / укл.: В.О. Желябін]. - 2004. - 220 с.

Балдин К. В. Антикризисное управление: макро- и микроуровень / К. В. Балдин, В. С. Зверев, А. В. Рукосуев. - М. : Издательсько-торговая корпорация "Дашков и Ко", 2007. - 280 с.

Большой энциклопедический словарь : В 2-х т. Т. 1 / гл. ред. А. М. Прохоров. - М. : Сов. энциклопедия, 1991. - 863 с.

Бурий С. А. Антикризове управління та управлінські рішення - проблеми підприємств малого бізнесу : монографія / С. А. Бурий, Д. С. Мацеха. - Хмельницький : ТОВ "Тріада-М", 2006. - 93 с.

Василенко В.О. Антикризове управління підприємством : [навч. посібник] / Василенко В.О. - [2-е вид., виправл. і доп.]. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. - 504 с.

Винокуров В. А. Организация стратегического управления на предприятии / В. А. Винокуров. - М. : Центр экономики и маркетинга, 2008. - 415 c.

Волков О.І., Денисенко М.П., Гречан А.П. Інноваційний розвиток промисловості України. - К.: КНГ, 2006. - 648 с.

Голов С. Ф. Управлінський облік : підручник / С. Ф. Голов. - 3-тє вид. - К. : Лібра, 2006. - 704 с.

Деревянко К.І. Оцінювання впливу зовнішнього середовища на прийняття рішення щодо реструктуризації підприємства / К.І. Деревянко // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. - 2010. - № 2. - С. 71-74.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» // Відомості Верховної Ради. - 1992. - № 31. - С. 440.

Іванюта С. М. Антикризове управління : навч. посібник / С. М. Іванюта. - К. : Центр учбової літератури, 2007. - 288 с.

Кіндрацька Г.І. Основи стратегічного менеджменту: Навч. посібник. - Львів: Кінпатрі ЛТД, 2000. - 264 с.

Крайник О. П. Економіка підприємства : навч. посібник / О. П. Крайник, Є. С. Барвінські. - Львів : Національний університет "Львівська політехніка", "ІнтелектЗахід", 2008. - 208 с.

Кулініч Т.В. Стратегічні інновації у регулюванні інвестиційної привабливості виробничо-господарських структур // Збір. Наукн пр. "Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Інноваційний розвиток економіки". - Львів: Інститут регіональних досліджень НАН України, Вип.6 (XLIV). - Ч.4- 2003. - С. 100-110.

Лігоненко Л.О. Антикризове управління підприємством : [навч. посіб.] / Лігоненко Л.О., Тарасюк М.В., Хіленко О.О. - К. : Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2005. - 377 с.

Миронюк А.В. Основні причини та особливості проведення реструктуризації підприємств в Україні [Ел. ресурс] / А.В. Миронюк, Д.А. Ротар. - Режим доступу: http://www.rusnauka.com/7_NMIV_2010/Economics/60197.doc.htm.

Офіційний сайт Міністерства економічного розвитку і торгівлі України [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.me.gov.ua/

Скочиляс С. Реструктуризація підприємств в умовах трансформації економіки [текст] / С. Скочиляс // Економічний аналіз. - 2009. - № 4. - С. 300-303.

Терещенко О. О. Антикризове фінансове управління на підприємстві : Монографія / О. О. Терещенко, Г. М. Пухтаєвич. - 2-ге вид., без змін. - К. : КНЕУ, 2006. - 268 с.

Ткаченко А.М. Концептуальні підходи до антикризового управління в сучасних умовах господарювання : [монографія] / Ткаченко А.М., Коваленко О.В., Єлець О.П. - Запоріжжя : Вид-во Запорізької Державної інженерної академії, 2010. - 356 с.

Штангрет А.М. Антикризове управління підприємством : навч. посіб. / А.М. Штангрет, О.І. Копилюк. - К. : Знання, 2007. - 335 с.

Додаток А

Вихідні дані для розрахункової роботи

Показники	Значення показників,тис. грн.
	На початок періоду	На кінець періоду
Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	14000	16000
Податок на додану вартість	14000:120х20= 2333	16000:120х20= 2667
Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів,робіт,послуг)	14000-2333= 11667	16000-2667= 13333
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	5000	6900
Інші операційні доходи	1000	2100
Адміністративні витрати	400	552
Витрати на збут	200	276
Інші операційні витрати	20	23
Інші фінансові доходи	-	-
Запаси - виробничі запаси - незавершене виробництво - готова продукція - товари	1000 900 450 69	2000 500 320 56
Дебіторська заборгованість за рахунками - за бюджетом - за виданими авансами	780 98	950 76
Грошові кошти та їх еквіваленти - в національній валюті - в іноземній валюті	510 60
Необоротні активи	8000	9000
Власний капітал підприємства	5000	4500
Довгострокові зобов'язання	1200	1300
Короткострокові зобов'язання	360	250

Размещено на Allbest.ru