Автоматизоване робоче місце менеджера

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Автоматизоване робоче місце менеджера

Зміст

Теоретичні питання

Автоматизоване робоче місце як інструмент для раціоналізації й інтенсифікації управлінської діяльності (№10)

Практична частина

Список використаної літератури

Теоретичні питання

Автоматизоване робоче місце як інструмент для раціоналізації й інтенсифікації управлінської діяльності (№10)

автоматизований робочий місце

Діяльність працівників сфери управління (бухгалтерів, спеціалістів кредитно-банківської системи, плановиків і т.д.) в наш час орієнтована на використання розвинутих інформаційних технологій.

Спеціалісту виконавцю необхідний зручний інструментарій для забезпечення професійної діяльності в конкретній сфері, що визначається використовуваними технологіями та розподіленням обов'язків між працівниками управління.

Орієнтація і реалізація управлінських функцій вимагає радикальної зміни, як самої технології управління, так і технічних засобів обробки інформації, серед яких головне місце займають персональні комп'ютери. Вони все більше перетворюються з систем автоматичної переробки вхідної інформації в засоби нагромадження досвіду управлінських працівників, аналізу, оцінки і вироблення найефективніших економічних рішень.

Тенденція до підсилення децентралізації управління призводить до розподіленої обробки інформації з децентралізацією застосування засобів обчислювальної техніки і вдосконаленням організації безпосередньо робочих місць користувачів.

Розроблення і впровадження АРМ - складний та динамічний процес. Теоретичні дослідження та аналіз досвіду впровадження і функціонування АРМ виробили низку основних методологічних принципів побудови АРМ. Найважливішими з них є такі: системність, дружній інтерфейс, широке застосування математичних методів та моделей, модульність, адаптованість, неперервність розвитку, стійкість, ефективність, надійність

Автоматизоване робоче місце можна визначити, як сукупність інформаційно-програмно-технічних ресурсів, яка забезпечує кінцевому користувачу обробку даних і автоматизацію управлінських функцій в конкретній предметній сфері.

Такі автоматизовані робочі місця характеризується жорстким включенням в програмний продукт функціональних та підтримуючих технологій, що дозволяє використовувати спеціалістів невисокої кваліфікації, оскільки його дії носять декларативний, а не процедурний характер і глибоких знань в предметній сфері від нього не вимагаються, так, як вони закладені розробниками програмного забезпечення.

Сучасні підприємства й фірми являють собою складні організаційні системи, окремі складові яких - основні й оборотні фонди, трудові й матеріальні ресурси й інші - постійно змінюються й перебувають у складній взаємодії один з одним. Функціонування підприємств і організацій різного типу в умовах ринкової економіки поставило нові завдання по вдосконалюванню управлінської діяльності на основі комплексної автоматизації керування всіма виробничими й технологічними процесами, а також трудовими ресурсами.

Ринкова економіка приводить до зростання обсягу й ускладненню завдань, розв'язуваних в області організації виробництва, процесів планування й аналізу, фінансової роботи, зв'язків з постачальниками й споживачами продукції, оперативне керування якими неможливо без організації сучасної автоматизованої інформаційної системи.

Наявність системи, що автоматизує збір, підготовку й обробку інформації, є однією з необхідних умов, що визначають кінцевий успіх діяльності підприємства.

Створення автоматизованих робочих місць передбачає, що основні операції по нагромадженню, зберіганню і переробці інформації покладаються на обчислювальну техніку, а економіст виконує частину ручних операцій і операцій, які вимагають творчого підходу при підготовці управлінських рішень. Персональна техніка застосовується користувачем для контролю виробничо-господарської діяльності, зміни значень окремих параметрів в ході розв'язку задачі, а також для вводу вхідних даних в автоматизованих інформаційних системах для розв'язку поточних задач і аналізу функцій управління.

Автоматизоване робоче місце, як інструмент для раціоналізації і інтенсифікації управлінської діяльності розгортається для забезпечення виконання певної групи функцій.

Найпростішою функцією автоматизованого робочого місця є інформаційно-довідкове обслуговування. Хоч ця функція властива в тій чи іншій мірі будь-якому автоматизованому місцю, особливості її реалізації суттєво залежать від категорії користувача.

Автоматизовані робочі місця мають проблемно-професійну орієнтацію на конкретну предметну ділянку. Професійні автоматизовані робочі місця є основним інструментом спілкування людини з обчислювальними системами, мають відкриту архітектуру і легко адаптуються до проблемних напрямків. Переважна більшість автоматизованих робочих місць формується на основі робочих станцій, об'єднаних в локальну мережу.

Локалізація автоматизованого робочого місця дозволяє здійснювати оперативну обробку інформації відразу ж після її надходження, а результати обробки зберігати, як завгодно довго по вимозі користувача.

В умовах реалізації управлінського процесу метою впровадження автоматизованого робочого місця є посилення інтеграції управлінських функцій, і кожне більш-менш “інтелектуальне” робоче місце повинно забезпечувати роботу в багатофункціональному режимі.

Автоматизовані робочі місця можуть одночасно виконувати децентралізовану обробку економічної інформації на робочих місцях виконавців в складі розподіленої бази даних. При цьому вони мають вихід через системний пристрій і канали зв'язку в комп'ютерні бази даних інших користувачів, забезпечуючи таким чином спільне функціонування комп'ютера в процесі колективної обробки.

Автоматизовані робочі місця, які створені на базі персональних комп'ютерів, - найпростіший і найпоширеніший варіант автоматизованого робочого місця для працівників сфери організаційної структури управління. Таке автоматизоване робоче місце розглядається, як система, яка в інтерактивному режимі роботи надає конкретному працівнику (користувачу) усі види забезпечення монопольно на весь сеанс роботи. В цьому випадку весь виділений інформаційний фонд знаходяться в монопольному володінні користувача. Користувач сам виконує всі функціональні обов'язки по перетворенню інформації.

В основу конструювання АРМ покладені наступні основні принципи:

1. Максимальна орієнтація на кінцевого користувача, що досягається створенням інструментальних коштів адаптації АРМ до рівня підготовки користувача, можливостей його навчання й самонавчання.

2. Формалізація професійних знань, тобто можливість надання за допомогою АРМ самостійно автоматизувати нові функції й вирішувати нові завдання в процесі нагромадження досвіду роботи із системою.

3. Проблемна орієнтація АРМ на рішення певного класу завдань, об'єднаних загальною технологією обробки інформації, єдністю режимів роботи й експлуатації, що характерно для фахівців економічних служб.

4. Модульность побудови, що забезпечує сполучення АРМ із іншими елементами системи обробки інформації, а також модифікацію й нарощування можливостей АРМ без переривання його функціонування.

5. Ергономічність, тобто створення для користувача комфортних умов праці й дружнього інтерфейсу спілкування із системою.

Одним з підходів до класифікації АРМ є їхня систематизація по видах розв'язуваних завдань. Можливі наступні групи АРМ:

1. Для рішення інформаційно-обчислювальних завдань;

2. Для рішення завдань підготовки й уведення даних;

3. Для рішення інформаційно-довідкових завдань;

4. Для рішення завдань бухгалтерського обліку;

5. Для рішення завдань статистичної обробки даних;

6. Для рішення завдань аналітичних розрахунків.

В основу класифікації АРМ може бути покладений ряд класифікаційних ознак. З урахуванням областей застосування можлива класифікація АРМ по функціональній ознаці:

- АРМ адміністративно - управлінського персоналу;

- АРМ проектувальника радіоелектронної апаратури, автоматизованих систем керування й т.д.;

- АРМ фахівця в галузі економіки, математики, фізики, і т.д.;

- АРМ виробничо-технологічного призначення.

Важливою класифікаційною ознакою АРМ є режим його експлуатації, по якому виділяються одиночний, груповий і мережний режими експлуатації. У першому випадку АРМ реалізується на відособленої ПЭВМ, всі ресурси який перебувають у монопольному розпорядженні користувача.

Таке робоче місце орієнтоване на рішення нестандартних, специфічних завдань, і для його реалізації застосовуються ЕОМ невеликої потужності.

При груповому режимі експлуатації на базі однієї ЕОМ реалізується кілька робочих місць, об'єднаних за принципом адміністративної або функціональної спільності. У цьому випадку потрібні вже могутніші ЕОМ і досить складне програмне забезпечення. Груповий режим експлуатації звичайно використовується для організації розподіленої обробки даних у межах окремого підрозділу або організації для обслуговування стабільних груп фахівців і керівників.

Мережний режим експлуатації АРМ поєднує достоїнства першого й другого. У цьому випадку кожне АРМ будується на базі однієї ЕОМ, але в той же час є можливість використовувати деякі загальні ресурси обчислювальної мережі.

Переваги застосування автоматизованих робочих місць.

Створення автоматизованого робочого місця на базі персональних комп'ютерів забезпечує:

- простоту, зручність роботи і дружній інтерфейс комп'ютерів по відношенню до користувача;

- простоту адаптації до конкретних функцій користувача;

- компактність розміщення і невисокі вимоги до умов експлуатації;

- високу надійність і живучість;

- порівняно просту організацію технічного обслуговування.

Ефективним режимом роботи автоматизованого робочого місця є його функціонування в рамках локальної обчислювальної мережі на основі робочої станції. Такий варіант є особливо доцільним, коли необхідно розподіляти інформаційно-обчислювальні ресурси між декількома користувачами.

Складнішою формою є автоматизоване робоче місце з використанням персонального комп'ютера в ролі інтелектуального терміналу, а також з віддаленим доступом до ресурсів центральної (головної) ЕОМ або зовнішньої мережі. В цьому випадку декілька персональних комп'ютерів під'єднуються по каналах зв'язку до головної ЕОМ. При необхідності кожен персональний комп'ютер може працювати і самостійно на основі власної інформації.

В найскладніших системах автоматизовані робочі місця можуть за допомогою спеціального обладнання під'єднуватися не тільки до ресурсів головної ЕОМ мережі, але і до різних інформаційних служб і систем загального призначення (служб новин, національних інформаційно-пошукових систем, баз даних і знань, бібліотечних систем і т.д.).

Можливості створюваних автоматизованих робочих місць в значній мірі залежать від техніко-експлуатаційних характеристик комп'ютерів, на яких вони розгорнуті. В зв'язку з цим на стадії проектування автоматизованих робочих місць чітко формулюються вимоги до базових параметрів технічних засобів обробки і видачі інформації, набору комплектуючих модулів, мережних інтерфейсів, економічних параметрів пристроїв, тощо.

Синтез автоматизованого робочого місця, вибір його конфігурації і обладнання для реальних видів економічної і управлінської роботи мають конкретний характер, який диктується спеціалізацією, поставленими цілями, обсягами роботи. Проте будь-яка конфігурація автоматизованого робочого місця повинна відповідати загальним вимогам стосовно інформаційного, технічного, програмного забезпечення.

Інформаційне забезпечення автоматизованого робочого місця повинно бути орієнтованим на конкретну, звичну для користувача, предметну ділянку. Обробка документів повинна передбачати таку структуризацію інформації, яка б дозволяла здійснювати професійне маніпулювання різними структурами, зручне і швидке корегування даних.

Технічне забезпечення автоматизованого робочого місця повинно гарантувати високу надійність технічних засобів, організацію зручних для користувача режимів роботи (автономний, з розподіленою базою даних, інформаційний, тощо), здатність обробляти в заданий час необхідний обсяг даних. Оскільки автоматизоване робоче місце є індивідуальним засобом користувача, воно повинно забезпечувати високі ергономічні властивості і комфортність обслуговування.

Програмне забезпечення перш за все повинно орієнтуватися на професійний рівень користувача, поєднуватися з його функціональними потребами, кваліфікацією і спеціалізацією. Користувач повинен відчувати з боку програмного середовища постійну активну і пасивну підтримку власного бажання працювати в будь-якому режимі. Пріоритет вимог користувача при роботі з технікою повинен бути безперечним, а тому потрібно передбачити максимальне забезпечення зручності роботи працівника за рахунок вдосконалення програмних засобів.

Практична частина

Сучасне підприємство зі своєю складною структурою виробництва виступає в економіці динамічним об'єктом господарства і представляє закінчену (завершену) систему з певними (визначеними) внутрішніми і зовнішніми цілями. Вони визначають склад і зміст інформації, котра формується і обробляється на підприємстві.

Постійно зростаюча складність і динамічність виробничих, економічних і соціально-економічних систем, великі розміри цих систем, складність їх зв'язків і взаємозв'язків, колосальні обсяги обчислювальних робіт при плануванні, прогнозуванні і прийнятті управлінських рішень - такі підстави для широкого впровадження інформаційних систем в практику повсякденного життя. Інформаційні системи на сьогоднішній день представлені великою різноманітністю як по інтелектуальному і системотехнічному складу, так і за областями застосування і організаційними формами функціонування. При цьому в різних сферах діяльності є місце і простим, і складним інформаційнім системам.

Інформаційна система з точки зору користувачів є єдиним неподільним засобом, що використовується для виконання їх професійних функцій. З позицій фахівця з управління єдина інформаційна система представляється на нижньому (базовому) рівні як сукупність взаємозалежних складових (структурних компонентів, видів забезпечень), а на верхньому (системному) рівні як частина ще більшої системи, в яку вона входить (локальні, регіональні і глобальні системи). В даній роботі цей підхід використовується як головний при вивченні предметної області інформаційних систем. Крім того, при розгляді інформаційної системи в цілому або окремих її складових, приводяться приклади передових технологій і зразків товарних систем та її компонентів. Окреме місце займає концепція автоматизованого проектування інформаційних систем, орієнтована на використання методології високорівневого архітектурного проектування. Вона відповідає схемі традиційної розробки ІС, але базується на формалізації представлення знань і автоматизації процедур проектування, тобто на використання CASE-технологій.

ВАТ ВЕК „Сумигазмаш” є виробником технологій і обладнання яке дозволяє використовувати енергію альтернативних видів палива, природного і супутнього нафтового газів. Використання газу в якості моторного палива економічно вигідно і екологічно цілеспрямоване в порівняні з використанням рідких моторних палив. В 1993 році в результаті науково-технічної діяльності підприємства була розроблена документація і створено виробництво автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій (АГНКС). Виробництво цих АГНКС вперше на Україні і в країнах СНД розпочав завод „Газмаш” ВАТ ВЕК „Сумигазмаш”. Завод „Газмаш ” - це більше тридцяти висококваліфікованих конструкторів чиї передові розробки були відтворені в металі в газозаправних колонках і автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій. Обладнання використовується для заправки автомобілів, спеціальної техніки, автобусів і іншого транспорту стиснутим природним газом (метаном). Такі станції успішно працюють в Росії, Таджикистані, Молдові і багатьох містах України.

В теперішній час завод „Сумигазмаш” є провідним виробником даного обладнання на Україні і в країнах СНД.

ВАТ ВЕК „Сумигазмаш” пропонує комплексну програму переобладнання автотранспорту для роботи на стиснутому природному газу і будівництво автомобільних газонаповнювальних компресорних станцій.

Сьогодні ВАТ ВЕК „Сумигазмаш” є мобільним підприємством, яке спроможне в короткий термін вирішити технічні завдання і виробництво АГНКС значно вищої продуктивності при надмірному вхідному тиску газу від 6 до 12 кгс/см². За бажанням замовників можливе виробництво обладнання АГНКС, як блочно-контейнерного виконання, так і стаціонарного. При цьому виконує весь перелік робіт по впровадженню АГНКС (транспортування обладнання до місця призначення, шеф-монтаж, пусконаладжування, гарантійне і сервісне обслуговування), допоможе в підготовці проектної документації станції, надасть консультації покупцям.

ВАТ ВЕК пропонує гнучку грошову комбіновану схему розрахунків та іншу, за згодою сторін, цінову політику. В разі придбання двох і більше комплектів обладнання передбачені знижки 5% від вартості обладнання. Про надійність обладнання АГНКС, виробництва заводу „Газмаш” серійно з 1995 року говорить той факт, що все введене в експлуатацію обладнання продовжує успішно працювати і приносить прибуток своїм господарям.

Головним стратегічним напрямком компанія ВЕК вибрала забезпечення високої якості обладнання та послуг.

Після проведеного аналізу ринку інформаційних систем керівництво підприємства дійшло до висновку впровадити інтегровану інформаційну систему менеджменту підприємства SAP R/3

Серед закордонних систем автоматизованого управління SAP R/3 викликає сьогодні, напевно, найбільше зацікавлення. Технологічні особливості, що закладені в систему на початку, і досягнення останнього часу вивели її в число лідерів серед інтегрованих систем управління.

Система R/3 складається із набору прикладних модулів (рис. 1), які підтримують різні бізнес-процеси компанії та інтегровані між собою у масштабі реального часу

21

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис.1. Основні модулі системи R/3

1. Фінанси (Fl). Модуль призначений для організації основної бухгалтерської звітності за дебіторами, кредиторами та допоміжною бухгалтерією. Він включає: головну книгу, бухгалтерію дебіторів, бухгалтерію кредиторів, фінансове управління, спеціальний регістр, консолідацію та інформаційну систему обліку та звітності.

2. Контролінг (CO). Модуль забезпечує облік затрат і прибутку підприємства та включає: облік затрат за місцями їх виникнення (центри затрат), за замовленнями, за проектами, калькуляцію затрат, контроль прибутковості (результатів), контроль місць виникнення прибутку (центрів прибутковості), облік напрацювання, контролінг діяльності підприємства.

3. Управління основними засобами (AM). Модуль призначений для обліку основних засобів та управління ними. Ключові елементи модуля: технічне управління основними засобами, техобслуговування й ремонт обладнання, контролінг інвестицій та продаж активів, традиційний бухгалтерський облік основних засобів, заміна основних засобів та амортизація, управління інвестиціями.

4. Управління проектами (Р8). Прикладний модуль Р8 підтримує планування, управління і моніторинг довготермінових проектів з високим рівнем важливості. Ключові елементи прикладного модуля Р8: контроль фінансових засобів і ресурсів, контроль якості, управління часовими даними, інформаційна система управління проектами, загальні модулі.

5. Виробниче планування (РР). Модуль використовується для планування, організації і контролю виконавчої діяльності підприємства. Ключові елементи прикладного модуля: специфікації (ВОМ), технологічні карти, робочі центри (місця), планування збуту (SOP), виробниче планування (MPS), планування потреб у матеріалах (MRP), управління виробництвом (SFC), виробничі замовлення, калькуляція затрат на виріб, облік затрат за процесами, серійне виробництво, планування неперервного виробництва.

6. Управління матеріальними потоками (MM). Модуль підтримує функції постачання запасів і управління ними, що використовуються в різних господарських операціях. Ключові елементи: закупка матеріалів, управління запасами, управління складами, контроль рахунків, оцінка запасів матеріалу, атестація постачальника, обробка робіт та послуг, інформаційна система закупівлі та управління запасами.

7. Збут (SD). Модуль вирішує завдання розподілу, продажу, постачання та виставлення рахунків. Ключові елементи: передпродажна підтримка, обробка запитів, пропозицій, замовлень, постачань, виставлення рахунків (фактурування), інформаційна система збуту.

8. Управління якістю (QM). Цей модуль включає інформаційну систему й систему управління якістю. Він забезпечує підтримку планування якості, перевірку та контроль якості при виробництві й закупівлі. Ключові елементи: перевірка якості, планування якості, інформаційна система контролю якості (QMIS).

9. Техобслуговування й ремонт обладнання (РМ). Модуль допомагає враховувати затрати й планувати ресурси на техобслуговування та ремонт. Ключові елементи: незапланований ремонт, управління сервісом, планово-профілактичний ремонт, ведення специфікацій, інформаційна система техобслуговування й ремонту.

10. Управління персоналом (НК). Повністю інтегрована система для планування роботи персоналу та управління нею. Ключові елементи: адміністрування персоналу, розрахунок зарплати, управління тимчасовими даними, розрахунок витрат на відрядження, пільги, набір нових співробітників, планування та підвищення кваліфікації персоналу, використання робочої сили, управління семінарами, організаційний менеджмент, інформаційна система персоналу.

Управління інформаційними потоками (WF). Ця частина системи пов'язує інтегровані прикладні модулів із загальними для всіх додатків технологіями, сервісними засобами та інструментами. Управління потоками операцій (workflow) автоматизує господарські процеси відповідно до наперед визначених процедур та правил. Модуль включає багатофункціональну офісну систему з вбудованою електронною поштою, систему управління документами, універсальний класифікатор і систему інтеграції з САПР. Коли відбувається певна подія, то запускається відповідний процес, а диспетчер ініціює одиницю потоку операцій (Workflow Item). Дані та документи об'єднують у прикладні модулі SAP R/3 і додаткову функціональність, специфічну для галузі, та обробляють на кожному кроці за певною логікою. Сьогодні наявні галузеві рішення для промисловості: авіаційної та космічної, оборонної, автомобільної, нафтової та газової, хімічної, фармацевтичної, машинобудівної, товарів народного споживання, електронної та невиробничої сфери (банки, страхування, державні органи, телекомунікації, комунальне господарство, охорона здоров'я, роздрібна торгівля).

Система SAP R/3 служить основою і гарантує інтеграцію усіх прикладних модулів та незалежність від апаратної платформи. Базисна система забезпечує можливість роботи у багаторівневій розподіленій архітектурі «клієнт-сервер». Система R/3 функціонує на серверах UNIX, AS/400, Windows NT, S/390 та з різноманітними СУБД (Informix, Oracle, Microsoft SQL Server, DB2). Користувачі можуть працювати у середовищі Windows, OSF/Motif, OS/2 або Macintosh.

Необхідно відзначити, що тут перераховані тільки основні функції системи R/3 і не згадані ширші можливості доступу зовнішніх систем до логіки SAP R/3 через інтерфейси ВАРІ (Business Application Programming Interface) і т.ін.

Навіть короткий огляд функцій системи R/3 показує її здатність вирішувати основні завдання, що стоять перед великими організаціями. SAP R/3 - це одна з найпоширеніших на сьогоднішній день систем. Невипадково багато лідерів світової економіки вибрали саме її в якості основної корпоративної системи. Однак, статистика свідчить, що більше третини компаній, які купують R/3, - це середні фірми з річним оборотом менш 200 млн. дол. Справа в тому, що R/3 - конфігураційна система, тому, придбавши її, підприємство працюватиме з індивідуальною версією, налаштованою саме під його параметри. Показником технічного рівня системи може служити спосіб її настройки. Чим ширші можливості конфігурації та настройки системи без необхідності її переписування, тим вищий технічний рівень даної системи. Тому параметр R/3 також займає провідне становище у світі.

Впровадження будь-якої фінансово-економічної системи переслідує певну мету - підвищення ефективності роботи, а в кінцевому підсумку виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби. Щоб вижити, підприємству необхідно перейти від традиційних методів, орієнтованих на функції з більш гнучкими формами, до орієнтованих на процеси. На практиці такий перехід може бути розрахований і здійснений тільки при наявності відповідних інструментальних засобів - для SAP R/3 це спеціалізований інструмент бізнес-інжинірингу. З його допомогою можна сконфігурувати і налагодити систему R/3 так, щоби вона задовольняла потреби підприємства, підтримувала у відповідному стані весь життєвий цикл системи.

Після впровадження цієї системи в організації управління підприємством пройшли істотні зміни в кращій бік.

Завдяки відкритому стандартному інтерфейсу користувача Business Engineer партнери R/3 і консультанти можуть створювати попередньо сконфігуровані галузеві рішення на базі господарських сценаріїв R/3. Крім того, відкриті інтерфейси дають клієнтам R/3 можливість розробляти власні шаблони для впровадження системи R/3.

Business Engineer включається у стандартну поставку системи R/3 і складається із трьох головних компонентів:

- бізнес-конфігуратор, що підтримує процедури створення і ведення моделей підприємства з автоматичною генерацією відповідних задач та профілів побудови;

- посилкова модель R/3 - широка модель впровадження R/3, що включає організаційну модель, модель процесів, модель даних, модель розподілу функцій і модель бізнес-об'єктів;

- репозитарій R/3 - основний банк даних для посилкової моделі, галузевих моделей та створених моделей підприємства.

Система забезпечує динамічне графічне моделювання бізнес-процесів і може працювати у діалоговому режимі. Інструмент Business Engineer значно пришвидшує процес конфігурування системи Business Engineer. При створенні моделі підприємств можуть використовуватись типові сценарії бізнес-процесів, що постачаються SAP і її партнерами. Інструментарій бізнес-інжинірингу може застосовуватись і для реалізації власних методів впровадження, в тому числі з використанням звичних інструментів динамічного моделювання бізнес-процесів від інших виробників.

Керівники організацій піклуються про якнайшвидше підвищення ефективності діяльності свого підприємства, то намагаються звести до мінімуму терміни впровадження системи управління. З цією метою була розроблена програма пришвидшеного впровадження системи R/3, яка отримала назву AcceleratelSAP (ASAP). Нова технологія була впроваджена і випробувана більш як на 100 підприємствах США і дозволила значно пришвидшити впровадження системи. Зараз програма AcceleratelSAP стала доступною в усьому світі.

AcceleratelSAP як універсальний засіб швидкого впровадження та неперервної оптимізації системи R/3 має три складові частини:

1. маршрутна карта (Roadmap) - визначає послідовність дій впровадження R/3, пропонуючи клієнтам пояснення на усіх фазах проекту та супроводжуючи їх на всіх етапах впровадження;

2. асистент - інструмент впровадження, який використовується для навігації по маршрутній карті й пропонує клієнтам моделі, анкети та контрольні листи, а також послуги в сфері сервісного обслуговування та підтримки. У склад інструментальних засобів входить також засіб оцінки проектів (Project Estimator), що дозволяє визначити затрати часу, фінансових засобів та людських ресурсів, необхідних при впровадженні системи;

3. система сервісу та підтримки. Серед іншого ця система включає засоби ранньої діагностики (Early Watch), забезпечує постійну підтримку спеціалістів і оперативне вирішення проблем.

Для пришвидшення впровадження системи і зручності її використання компанія розробила нову компонентну архітектуру Business Framework. Ця інтегрована, відкрита заснована на окремих компонентах архітектура, об'єднує додатки R/3 і технології інших постачальників. У результаті система R/3 перетворюється у набір компонентів із модулів R/3, що мають старі додатки та продукти третіх фірм. Подібна фрагментація дає користувачам можливість легко обновлювати прикладні компоненти, розширювати компонентність і добавляти нові додатки, не торкаючи працюючої системи.

У якості прикладів, що підтверджують працездатність описаної архітектури, можна навести рішення, розроблені у компанії Sterling Group. їх суть - у створенні комплексного рішення для нафтодобувних підприємств на базі інтеграції комплексу виробничих додатків управління нафтовидобутком «АСУ-Видобутку», розробленого Sterling Group, і системи R/3. А також робота з інтеграції системи аналітичних досліджень «Прогноз» із модулями системи R/3 з управління фінансами та збутовою діяльністю підприємства.

Таким чином, впроваджена на підприємстві система SAP розвиває не тільки функціональні можливості системи R/3, а зосереджує увагу на вдосконаленні технології її впровадження, опираючись на інструментарій (Business Engineer) та технологічні прийоми (Acclerated SAP), що знаходяться у системі R/3. Спеціалісти Sterling Group розробили методологію впровадження системи Sterling Group. В її основі лежать принципи системного підходу до вирішення завдань управління підприємством на базі інтеграції апаратних засобів і модулів системи Sterling Group.

Список використаної літератури

1. Автоматизированные информационные технологии в экономике: учебник/ ред. Г. А. Титоренко. - М.: ЮНИТИ, 2002. - 399 с.

2. Ананьєв, О.М. Інформаційні системи і технології в комерційній діяльності: підручник/ О. М. Ананьєв, В. М. Білик, Я. А. Гончарук. - Львів: Новий Світ-2000, 2006. - 584 с.

3. Береза, А.М.. Основи створення інформаційних систем: навчальний посібник/ А. М. Береза; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - 2-е вид.,перероб.і доп.. - К.: КНЕУ, 2001. - 214 с.

4. Босак І.П. Інформаційне забезпечення управління підприємством: економічний аспект / І.П. Босак, Є.М. Палига // Регіональна економіка. - 2007. - № 4. - С. 193-195.

5. Буров, Є.В. Ком`пютерні мережі: підручник/ Є. В. Буров. - Львів: Магнолія 2006, 2010. - 262 с.

6. Голенищев, Э.П.. Информационное обеспечение систем управления: учебное пособие/ Э. П. Голенищев, И. Клименко. - Ростов н/Д: Феникс, 2003. - 352 с.

7. Гордієнко, І.В. Інформаційні системи і технології в менеджменті: навчально-методичний посібник/ І. В. Гордієнко; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т. - 2-е вид. перероб. і доп.. - К.: КНЕУ, 2003. - 259 с.

8. Гужва В.М. „Інформаційні системи і технології на підприємствах”, навчальний посібник, Київ, 2001 р.

9. Денисенко М.П. Інформаційне забезпечення ефективного управління підприємством / М. П. Денисенко, I. В. Колос // Економіка та держава. - 2006. - № 7. - С. 19 - 24.

10. Інформаційні системи в менеджменте навч. посіб. / [Батюк А.Є., Двуліт З.П., Обельовська К.М. та ін.]. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, “Інтелект-захід”, 2004. - 520 с

11. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: навчальний посібник/ С. В. Івахненков. - 4-ге вид., випр. і доп.. - К.: Знання, 2008. - 343 с.

12. Козак В. Удосконалення системи інформаційного забезпечення економічного аналізу / В. Козак // Економіка АПК. - 2005 - № 1. - С. 66 - 70.

13. Кравчук, С,О. Основи комп`ютерної техніки: Компоненти, системи, мережі: навчальний посібник/ С,О. Кравчук, В. Шонін. - К.: Каравела, 2006. - 344 с.

14. Лозікова, Г.М. Комп`ютерні мережі: навчальний посібник/ Г. М. Лозікова; Мін-во освіти і науки України, Донецький економ.-гуманітарний ін-т. - К.: ЦНЛ, 2004. - 128 с.

15. Макарова, М.В. Інформатика та комп'ютерна техніка: навчальний посібник/ М. В. Макарова, Г. В. Карнаухова, С. В. Запара ; ред. М. В. Макарова. - Суми: Університетська книга, 2008. - 665 с.

16. Математичні моделі та інформаційні технології в сучасній економіці: монографія/ ред. А. О. Єпіфанов. - Суми: УАБС НБУ, 2007. - 246 с.

17. Румянцев, М.И. Информационные системы и технологии финансово-кредитных учреждений: учебное пособие для вузов/ М. И. Румянцев; Западнодонбасский ин-т экономики и управления. - Днепропетровск: ИМА-пресс, 2006. - 482 с.

18. Татарчук, М.І. Корпоративні інформаційні системи: навчальний посібник/ М. І. Татарчук; Мін-во освіти і науки України, Київський нац. економічний ун-т. - К.: КНЕУ, 2005. - 291 с.

19. Терещенко, Л.О. Інформаційні системи і технології в обліку: навчальний посібник/ Л. О. Терещенко, І. І. Матієнко-Зубенко; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 187 с.

20. Шарапов, О.Д. Економічна кібернетика: навчальний посібник/ О. Д. Шарапов, В. Д. Дербенцев, Д. Є. Семьонов; Мін-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 231 с.

21. Шквір, В.Д. Інформаційні системи і технології в обліку: навчальний посібник/ В. Д. Шквір, А. Г. Загородній, О. С. Височай. - 3-те вид., перероб. і доп. - К.: Знання, 2007. - 439

Размещено на www.allbest.ru