Суть діаграми К. Ісикави і моделі EOQ

Размещено на http://www.allbest.ru/

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

на тему: «Суть діаграми К. Ісикави і моделі EOQ»

Вступ

Для будь-якого підприємства важливо визначити оптимальну потребу в оборотних активах, що дозволить із мінімальними витратами отримувати прибуток, запланований при визначеному обсязі виробництва. Необхідність створення матеріально виробничих запасів обумовлена сутністю виробничого процесу, який здійснюється в постійному режимі. Тож комплектувальні матеріали повинні надходити на виробництво безперервно, що потребує розрахунку оптимального розміру залишків запасів на складах підприємства.

Зміст цієї контрольної роботи ґрунтується на дослідженнях японських учених, знаних у всьому світі як борці із невиправданими та непродуктивними втратами на виробництві. Зокрема автор проаналізував праці Коно Т., Монден Я., Моріта А., Оучі У., Ісікави К., котрі були одними із тих, хто створив «японське диво». Кожен із них на підприємстві, якому працював, створював ефективну систему виробництва, що унеможливлювала витрати зайвих ресурсів, простої в роботі чи затарювання складів продукцією, яка не користувалася попитом. Зазначені вище японські дослідники акцентували на досягненні високої якості й водночас жорсткої економії ресурсів. Деякі вітчизняні економісти, наприклад Сметанко О. В. і Шарапова І. С., зверталися у своїх працях до аналізу застосування системи оптимальної партії запасів EOQ, яка дає змогу уникати затоварювання на складах.

Мета контрольної роботи - розкрити сутність діаграми К. Ісікави і моделі EOQ та на їх основі здійснити розрахунок оптимального розміру запасів і визначити сильні й слабкі місця підприємства на прикладі ПП з виготовлення пива.

Діаграма Каору Ісікави (діаграма «риб'ячої кістки», або «причинно-наслідкова» діаграма) була ним розроблена для визначення проблем, які супроводжують управління збутовими запасами готової продукції. Він вважав, що найважливішим моментом у роботі підприємства є якість виготовленої продукції, і абсолютно всі працівники відповідальні за неї. З огляду на це для оптимізації виробництва К. Ісікава запропонував застосовувати діаграму, де слід відмічати всі ключові моменти, пов'язані із процесом виробництва, а також проблеми, які можуть супроводжувати цей процес. Потім за допомогою методу «мозкового штурму» розглядаються різні варіанти та ідеї стосовно розв'язання складних ситуацій. Центральна лінія діаграми відображає об'єкт аналізу, тобто управління збутовими запасами готової продукції, на яке впливають такі фактори (головні лінії-вектори): діаграма слідство оптимальні запаси виробництво

- інформаційна система;

- маркетинг;

- відвантаження;

- рівень інтеграції;

- виробництво.

Слідуючи підходу К. Ісікави, ми склали відповідну діаграму стосовно ПП з виготовлення пива (рис. 1). Оскільки першим і найважливішим серед наведених факторів він вважав виробництво, саме з нього ми почали вивчення моделі виробничого процесу на ПП з виготовлення пива. Як показав аналіз, найперше на цьому підприємстві розробляється річний план виробництва на основі аналізу ринку, фактичних обсягів продажів за минулий рік та заявок клієнтів на наступний рік. Після цього аналізується рівень забезпечення підприємства сировиною, необхідною для процесу виробництва. Наступним етапом є аналіз виробничих потужностей, яким підприємство забезпечене, оскільки якість виготовленої продукції великою мірою залежить від ступеня зношеності та умов експлуатації обладнання. Крім того, важливу роль відіграє його гнучкість, тобто можливість швидкого переналагодження на зміну обсягів випуску продукції без втрати її якості. Після аналізу стану виробничих потужностей слід виявити вплив використаної сировини і матеріалів на якість продукції. Зазначимо, що на ПП з виготовлення пива всю сировину перед запуском у виробництво перевіряє лабораторія на відповідність нормам ДСТУ.

Другим фактором, який аналізується, є маркетинг, що передбачає аналіз ситуації на ринку. У нашому випадку йдеться про ринок алкогольної продукції. В Україні він має позитивну динаміку розвитку, проте не завжди на користь вітчизняного виробника. Про це свідчить принаймні той факт, що в роздрібній торгівлі досить значною є питома вага продукції російського виробництва, яка є дешевшою за українську (для прикладу, 1 л пива українського виробництва коштує в середньому $1-1,5, російського $0,75-1,5). У цьому зв'язку варто відзначити, що ПП з виготовлення пива має вагомі переваги над вітчизняними конкурентами.

По-перше, на підприємстві налагоджено повний цикл виробництва - від моменту збирання хмелю та пшениці до розливу пива у пляшки; по-друге, ПП з виготовлення пива дуже ретельно слідкує за якістю продукції і попри всілякого роду труднощі дотримується технології виробництва напоїв.

Наступним елементом аналізу є розробка стратегії маркетингу. Саме цей блок, як видно із діаграми, є каменем спотикання цього підприємства, і насамперед тому, що у нього немає відділу маркетингу. Через це ПП з виготовлення пива охоплює ринок пиворобної продукції тільки в межах області і частково по Україні (коли дуже великі обсяги продажів припадають на літній туристичний сезон); про вихід на закордонні ринки не йдеться взагалі. Тому нашою рекомендацією є створення відділу маркетингу на підприємстві для збільшення своєї частки на ринку і витіснення конкурентів. Для планування обсягів продажів необхідно, з одного боку, постійно вивчати ринок та потреби клієнтів, а з другого - вибрати оптимальні методи планування. Оскільки ПП з виготовлення пива знаходиться у складі ВАО „Оболонь”, воно повинно встановлену частку виготовленої продукції продавати об'єднанню відповідно до заявок, які були надані на початку року.

Третій фактор, представлений на діаграмі, - це темпи виробництва. На них впливають: 1) план виробництва, у якому зазначається максимально можливий обсяг виготовлення продукції для отримання бажаного прибутку; 2) графік роботи - на ПП з виготовлення пива лінія розливу працює у дві зміни, що дає можливість розливати більше пляшок пива за менший проміжок часу; 3) умови виробництва - вони на аналізованому підприємстві відповідають нормам, за їх виконанням слідкує ВАО „Оболонь”, яке перед кожним запуском продукції - «сезоном», як називають цей процес на підприємстві, - перевіряє відповідність санітарних норм і виставляє відповідні бали якості. Залежність темпу відвантаження продукції від темпів виробництва є прямо пропорційною, тобто підприємство не може продати більше, ніж виготовило, тому для цього потрібно ретельно відслідковувати їх узгодженість між собою.

Наступним фактором у діаграмі є інформаційна система. На неї впливає такий фактор, як автоматизація процесів на підприємстві. На підприємстві, яке нами аналізується, система управління автоматизована з минулого року, що значно спростило діяльність бухгалтерії та планово-економічного відділу щодо оцінки наявності запасів готової продукції, сировини, напівфабрикатів і пива на витримці, а також скоротило паперову роботу. Окрім того, важливою складовою інформаційної системи є якісний склад користувачів інформації, які на ПП з виготовлення пива мають відповідну освіту та кваліфікацію, що значно спрощує обробку і передачу даних із відділу у відділ та зменшує час прийняття управлінських рішень.

Останнім фактором є рівень інтеграції на підприємстві. На ПП з виготовлення пива здійснюється контроль узгодженості бізнес-процесів для уникнення таких ситуацій, як накопичення надлишків незатребуваної готової продукції на складах і витрачання зайвих коштів на утримання виробничих запасів та розміщення одного замовлення. Це досягається шляхом узгодження цілей різних підрозділів підприємства (рис. 1) [5; 6].

К. Ісікава вважав, що успіх упровадження тотального контролю якості залежить від ряду факторів, як-от:

- заходи контролю якості, у яких беруть участь усі працівники компанії;

- переконання вищого керівництва у першочерговій важливості якості та недопущенні компромісів щодо її забезпечення;

- розроблення і формування загального бачення перспектив компанії та досягнення бажаної мети шляхом реалізації спеціальної політики управління якістю;

- перевірка контролю якості шляхом здійснення самооцінки за допомогою методів Е. Лемінга;

- управління процесом контролю якості з використанням поточної інформації і постійного вдосконалення всіх організаційних функцій;

- стимулювання командної роботи та участі у гуртках якості працівників усіх рівнів організацій;

- регулярне вивчення персоналом методів контролю якості й тренування навичок їх практичного застосування;

- широке застосування контролю якості в усіх галузях японської промисловості та в торгівлі;

- державна підтримка і загальнонаціональне сприяння розвитку контролю якості».

Заслугою К. Ісікави у сфері контролю якості є виділення ним значення таких моментів:

- усі види діяльності компанії утворюють єдиний процес, тому важливо визначити клієнтів і постачальників фірми, вивчити їхні вимоги;

- управління якістю вимагає інтегрованого підходу, що враховує витрати, якість, продуктивність праці, надійність збуту;

- процес праці є „горизонтальним”, ґрунтується на використанні всіх ключових функцій; отже, підвищення якості можливе лише тоді, коли зусилля для цього докладають усі основні підрозділи шляхом застосування групового підходу та гуртків якості;

- контроль якості є радше способом зміни поведінки і установок людей, ніж набором готових методів та інструментів; надзвичайно важливими для ефективного контролю і управління якістю є постійне навчання та тренінги;

- гуртки якості є реальним способом підвищення якості, формування уважного ставлення до працівників, реалізації їх творчого та інноваційного потенціалу.

Раціональне господарювання суб'єкта господарювання можливе за умови дотримання низки принципів, серед яких:

а) забезпечення оптимального співвідношення між обсягом оборотних активів та реальною виробничою потребою в них;

б) економне і раціональне використання товарно-матеріальних цінностей;

в) мінімізація витрат на створення виробничих запасів;

г) забезпечення мінімального перебування оборотних активів у виробничих запасах за умови здійснення безперервного виробничого процесу;

д) максимально можливе самофінансування потреби в оборотних активах.

Для ефективного управління виробничими запасами на підприємствах України варто використовувати модель економічно обґрунтованого розміру замовлення (Economic Ordering Quantity - EOQ). Застосування на практиці цієї моделі дозволяє визначити оптимальний розмір запасів, спланувати оптимальну кількість постачань запасів, необхідних для безперервного процесу виробництва, проводити розрахунок оптимального розміру не тільки виробничих запасів, а й готової продукції і товарів.

Для розрахунку оптимального залишку запасів згідно з моделлю EOQ слід застосувати формулу 1:

, де(1)

D - загальна потреба в запасах на визначений період (у натуральному вираженні);

F - витрати на здійснення одного замовлення;

H - витрати на зберігання одиниці запасів.

Витрати на здійснення замовлення складаються із транспортно-заготівельних витрат, зарплати працівників за завантажувально-розвантажувальні роботи, збут і т. ін.

Кількість партій постачань запасів на рік можна розрахувати за формулою 2:

, де(2)

K - кількість партій постачань запасів на рік.

На ПП з виготовлення пива доцільно розглянути оптимальну партію замовлення таких запасів, як пляшка, пробка металева, етикетка, які займають найбільшу питому вагу в собівартості однієї пляшки пива. Враховуючи те, що на одну пляшку потрібна одна пробка металева і одна етикетка, річна потреба цих запасів буде однаковою і дорівнюватиме 409 800 шт., витрати на здійснення замовлення в розрахунку на одне замовлення становитимуть 15 грн., а витрати на зберігання одиниці запасів - 0,37 грн. Таким чином, згідно з моделлю EOQ, оптимальна партія запасів пляшки, пробки металевої та етикетки складатиме відповідно:

Кількість партій постачань на рік тих самих запасів, відповідно до формули 2, дорівнюватиме:

Висновки

Таким чином, за результатами дослідження на основі діаграми Ісікави можна зробити висновки, що на ПП з виготовлення пива необхідно створити відділ маркетингу для розширення зони діяльності та збуту готової продукції; визначити єдині цілі для всіх підрозділів підприємства задля уникнення непродуктивних втрат, залежування запасів і т. ін.; згідно з моделлю EOQ оптимальна партія запасів пляшки, пробки металевої і етикетки складає відповідно по 5 764 шт., оптимальна кількість партій на рік дорівнює 71.

Література

1. Коно Т. Стратегия и структура японских предприятий / Т. Коно ; пер. с англ. - М. : Прогресс, 1997. - 123 с.

2. Монден Я. "Тойота": методы эффективного управления / Я. Монден. - М. : Экономика, 1999. - 119 с.

3. Морита А. Сделано в Японии: история фирмы „SONY„ / А. Морита - М. : Прогресс, 2002. - 205 с.

4. Оучи У. Методы организации производства: японский и американский подходы / У. Оучи. - М. : Экономика, 1984. - 217 с.

5. Исикава К. Японские методы управления качеством / К. Исикава ; сокр. пер. с англ.; под ред. А. В. Гличева. - М. : Экономика, 1988. - 214 с.

6. Федюкин В. К. Управление качеством процессов / В. К. Федюкин. - С Пб. : Питер, 2005. - 202 с.

7. Сметанко А. В. Практикум «Модели и методы принятия решений в анализе и аудите» : учеб. пособие / А. В Сметанко, И. С. Шарапова. - Симферополь : Таврия, 2009. - 132 с.

Размещено на Allbest.ru