Інноваційно-інвестиційна діяльність підприємства
Принципи побудови технологічного ланцюжка промислово-фінансових груп. Сутність поняття інноваційної стратегії. Основні фактори створення інноваційної організації. Аналіз конкретної інновації щодо її впровадження на тому чи іншому підприємстві України.
| Рубрика | Менеджмент и трудовые отношения |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 28.05.2012 |
| Размер файла | 30,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни : «Управління інноваційно-інвестиційною діяльністю»
Київ 2012
Зміст
- Вступ
- 1. Принципи побудови ПФГ. Організаційна будова технологічного ланцюжка ПФГ
- 2. Сутність поняття інноваційної стратегії. Основні фактори створення інноваційної організації
- 3. Ознайомтесь у патентній бібліотеці (підприємства, обласного центру, м. Києва) з яким-небудь патентом на метод виготовлення будь-якої продукції. Проаналізуйте інновацію щодо її широкого чи вузького впровадження, можливість впровадження на тому чи іншому підприємстві України
- Висновки
- Список літератури
Вступ
Еволюція людської цивілізації у ХХ столітті переконливо підтверджує той факт, що головним чинником стійкого економічного розвитку країни є науково-технічні інновації, або комерційне застосування нових, більш продуктивних технологій, які істотно змінюють обсяги та якість виробництва і споживання. Стрижневим блоком економічної політики всіх розвинених держав є інноваційна політика, сприяння діяльності підприємців - інноваторів, які визначають здатність національної економіки до інноваційного розвитку, ефективного використання найновіших технологій.
Особливого значення інноваційний процес набуває для перехідних економік. А саме такою є економіка України. Ринкові відносини, що впроваджуються, різко висвічують спадщину адміністративно-командної системи - надвитратне, неефективне господарювання, що в умовах жорсткої міжнародної конкуренції та встановлення врівноважених цін ставить більшість існуючих підприємств перед загрозою банкрутства.
Подолання цього стану неможливе тільки через потужний інноваційний перерозподіл ресурсів суспільства на користь конкурентоспроможних наукоємних виробництв.
Відсутність структурної перебудови інноваційного типу генерує потужні стагнації та інфляції. Виробництво ніби «виштовхує» капітал, призначений для відтворення неефективних підприємств, які втратили попит на свою продукцію. Подолання такої структурної кризи можливе тільки в тому разі, якщо цей капітал спрямовуватиметься у науково-технічні інновації, у нові виробництва, котрі визначають суть та напрями трансформаційних процесів.
Країна з перехідною економікою, яка програє «інноваційні змагання», залишається аутсайдером світової спільноти. Тому Україна може претендувати на належне їй за потенціалом місце у Європі та світі лише за умови, що вона виявиться спроможною опанувати інноваційний шлях розвитку. Для цього потрібно створити соціально-економічні умови та стимули для організаційної конвергенції в українському суспільстві пріоритету системи цінностей науково-технічного розвитку та ідеології ринкових реформ.
Негативні наслідки кризових явищ в економіці України та їх переплетіння у сфері науки, освіти, техніки і технологічного розвитку зумовили істотне гальмування інноваційних процесів. Бюджетне фінансування науково-технічної сфери неухильно зменшується, залишається низьким рівень впровадження у виробництво результатів досліджень та розробок, наука поступово перестає бути суспільно визнаною пріоритетною діяльністю держави. Відбувається незворотна втрата інтелектуального потенціалу країни.
Основним недоліком здійснюваної інноваційної політики залишається її спрямованість на керування переважно «процесом», а не «кінцевими результатами». Треба створювати матеріально-технічне підґрунтя для системи стимулів та необхідних організаційно-технологічних умов ефективної роботи хоча б найкращої частини науково-технічного та виробничого потенціалу. Тому для вдосконалення інноваційної політики дуже важливо формувати стимулює економіко-правове середовище саме для тих субєктів циклу «наука-техніка-виробництво», які забезпечують відчутні позитивні кінцеві результати.
1. Принципи побудови ПФГ. Організаційна будова технологічного ланцюжка ПФГ
Специфічним видом господарських об'єднань є промислово-фінансові групи (ПФГ). Відповідно до п. 7 ст. З Закону України "Про підприємства в Україні" порядок створення, реорганізації та ліквідації промислово-фінансових груп, а також їх реєстрації регулює спеціальне законодавство.
Чільне місце серед актів цього законодавства посідають Закон України "Про промислово-фінансові групи в Україні" від 21 листопада 1995 р. та Положення про створення (реєстрацію), реорганізацію та ліквідацію промислово-фінансових груп, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 20 липня 1996 р. № 781.
Згідно із зазначеним Законом промислово-фінансова група являє собою об'єднання, до якого можуть входити промислові підприємства, сільськогосподарські підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, включаючи програми відповідно до міждержавних договорів, а також виробництва кінцевої продукції.
Особливістю ПФГ є наявність у ній головного підприємства, тобто підприємства, створеного відповідно до законодавства України, яке виготовляє кінцеву продукцію ПФГ, здійснює її збут, сплачує податки в Україні і офіційно представляє інтереси ПФГ в Україні та за її межами.
Крім головного підприємства, до складу ПФГ входять її учасники. Учасником ПФГ може бути підприємство, банк або інша наукова і проектна установа, організація, створена згідно із законодавством України, чи іноземна юридична особа, що входить до складу ПФГ, виробляє проміжну продукцію ПФГ або надає банківські та інші послуги учасникам і головному підприємству ПФГ і має на меті отримання прибутку.
Учасники ПФГ, серед яких обов'язковою є наявність банківської установи, зберігають статус юридичної особи, тоді як ПФГ статусу юридичної особи не має. Право діяти від імені ПФГ має виключно головне підприємство ПФГ.
Ініціаторами створення ПФГ виступають підприємства, банки, наукові і проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності. Ініціатори на добровільних засадах проводять загальні збори, на яких вони:
- приймають протокольне рішення про намір створити ПФГ;
- приймають Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції ПФГ;
- розробляють та затверджують техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;
- розробляють проекти двосторонніх угод про поставки проміжної продукції ПФГ (або надання відповідних послуг);
- визначають уповноважену особу ініціаторів створення ПФГ.
Генеральна угода про сумісну діяльність підписується керівниками всіх ініціаторів створення ПФГ і засвідчується їхніми печатками. Генеральна угода включає: назву ПФГ; перелік затверджених у встановленому порядку державних програм, з метою реалізації яких створюється ПФГ; визначення головного підприємства ПФГ; місцезнаходження головного підприємства ПФГ; кандидатуру президента ПФГ, його права та обов'язки, порядок звільнення з посади; перелік учасників ПФГ; перелік кінцевої продукції ПФГ; термін дії угоди; взаємні зобов'язання учасників ПФГ; порядок прийняття рішень; порядок виходу зі складу ПФГ; інші умови діяльності ПФГ, які визнають необхідними ініціатори її створення.
Уповноважена особа подає Генеральну угоду та техніко-економічне обґрунтування створення ПФГ відповідному галузевому міністерству чи відомству, Мінекономіки, Фонду державного майна та Антимонопольному комітету, які у двомісячний термін повинні скласти висновки стосовно поданих документів.
Для визначення можливості монополізації ринків у результаті створення ПФГ і складання відповідних висновків Антимонопольний комітет відповідно до встановлених законодавством повноважень може запитати також інші документи, перелік і порядок розгляду яких визначається Комітетом.
Уповноважена особа подає на ім'я Прем'єр-міністра України такі документи:
- доручення ініціаторів представляти в Кабінеті Міністрів України проект створення ПФГ;
- Генеральну угоду про сумісну діяльність у виробництві кінцевої продукції, підписану всіма ініціаторами створення ПФГ;
- техніко-економічний проект обґрунтування створення ПФГ;
- висновки відповідного галузевого міністерства чи відомства, Мінекономіки,
Фонду державного майна та Антимонопольного комітету про доцільність створення ПФГ, стосовно техніко-економічного обґрунтування та Генеральної угоди;
- документ про перерахування до державного бюджету державного мита. Кабінет Міністрів України приймає до розгляду проекти створення ПФГ за умов розрахункового обсягу реалізації кінцевої продукції ПФГ, еквівалентній сумі в 100 млн. доларів США за рік, починаючи з другого року після створення ПФГ. Цей термін може бути продовжено окремою постановою Кабінету Міністрів України у разі створення ПФГ для виробництва новостворюваних видів кінцевої продукції та з довгостроковим циклом виробництва.
Кабінет Міністрів України в місячний термін приймає рішення про створення ПФГ або відмову в її створенні.
Щодо створення транснаціональної ПФГ рішення приймається у двомісячний термін.
Реєстрація ПФГ проводиться Мінекономіки на підставі постанови Кабінету Міністрів України про створення ПФГ та затвердженої Генеральної угоди про сумісну діяльність у двотижневий термін. Після реєстрації ПФГ видається свідоцтво встановленого зразка. Ліквідація ПФГ здійснюється шляхом прийняття постанови Кабінету Міністрів України:
- у зв'язку із закінченням затвердженого терміну її діяльності;
- через неможливість реорганізації ПФГ у випадках, передбачених ст. 6 Закону України "Про промислово-фінансові групи в Україні";
- з ініціативи учасників ПФГ.
Пропозиції щодо ліквідації ПФГ надсилаються до Кабінету Міністрів України.
Постанова Кабінету Міністрів України про ліквідацію ПФГ є підставою для виключення ПФГ з Реєстру промислово-фінансових груп України.
2. Сутність поняття інноваційної стратегії. Основні фактори створення інноваційної організації
інноваційний промисловий фінансовий стратегія
Головна увага в інноваційному менеджменті приділяється виробітку стратегії інновації і мір, спрямованих на її реалізацію. Розробка і випуск нових видів продукції стає пріоритетним напрямком стратегії фірми, тому що визначають всі інші напрямки її розвитку.
Здійснення інноваційного менеджменту в цілому припускає:
розробку планів і програм інноваційної діяльності;
спостереження за ходом розробки нової продукції і її впровадження;
розгляд проектів створення нових продуктів;
проведення єдиної інноваційної політики: координації діяльності в цій області у виробничих підрозділах;
забезпечення фінансами і матеріальними ресурсами програм інноваційної діяльності;
забезпечення інноваційної діяльності кваліфікованим персоналом;
створення тимчасових цільових груп для комплексного вирішення інноваційних проблем - від ідеї до серійного виробництва продукції.
Вибір стратегії є запорукою успіху інноваційної діяльності. Фірма може виявитися в кризі, якщо не зуміє передбачати обставини , що змінюються , і відреагувати на них вчасно. Вибір стратегії - найважливіша складового циклу інноваційного менеджменту. У умовах ринкової економіки керівнику недостатньо мати гарний продукт, він повинен уважно стежити за появою нових технологій і планувати їхнє впровадження у своїй фірмі, щоб не відставати від конкурентів.
Стратегічне планування переслідує дві головні мети:
1. Ефективний розподіл і використання ресурсів. Це так називана "внутрішня стратегія". Планується використання обмежених ресурсів, таких, як капітал, технології, люди. Крім того, здійснюється придбання підприємств у нових галузях, вихід із небажаних галузей, добір ефективного "портфеля" підприємств.
2. Адаптація до зовнішнього середовища. Ставиться задача забезпечити ефективне пристосування до зміни зовнішніх чинників (економічні зміни, політичні чинники, демографічна ситуація й ін.).
Стратегічне планування ґрунтується на проведенні численних досліджень, зборі й аналізі даних. Це дозволяє мати постійний контроль за ринком. При цьому варто враховувати, що в сучасному світі обстановка стрімко змінюється. Отже, стратегія повинна бути розроблена так, щоб при необхідності її можна було замінити інший.
Розробка стратегії починається з формулювання загальної цілі організації, що повинна бути зрозуміла будь-якій людині. Постановка цілі грає важливу роль у зв'язках фірми з зовнішнім середовищем, ринком, споживачем.
При виборі цілі потрібно враховувати два аспекти: хто є клієнтами фірми і які потреби вона може задовольнити.
Після постановки загальної цілі здійснюється другий етап стратегічного планування - конкретизація цілей. Наприклад, можуть бути визначені такі головні цілі:
1) прибутковість - домогтися в поточному році рівня чистого прибутку 5 млн. д.е.;
2) ринки (обсяг продажів, частка ринку, впровадження в нові лінії), наприклад, довести частку ринку до 20% або довести обсяг продажів до 40 тисяч штук;
3) продуктивність, наприклад, середній годинниковий виробіток на одного робітника 8 їж. продукції;
4) продукція (загальний обсяг випуску, випуск нових товарів або зняття деяких моделей із виробництва й ін.);
5) фінансові ресурси (розмір і структура капіталу; співвідношення власного і позикового капіталу;розмір оборотного капіталу й ін.);
6) виробничі потужності, будинки і спорудження;
7) впровадження нових технологій (головні показники, технологічні характеристики, вартість, терміни впровадження);
8) організація - зміни в організаційній структурі і діяльності, наприклад, відчинити представництво фірми у визначеному регіоні;
9) людські ресурси (їхнє використання, спрямування, навчання і т.п.);
10) соціальна відповідальність.
Стратегічне планування спирається на ретельний аналіз зовнішнього і внутрішнього середовища фірми. Процеси і зміни в зовнішньому середовищі роблять життєво важливий вплив на фірму. Головні чинники, пов'язані з зовнішнім середовищем, - це економіка, політика, ринок, технологія, конкуренція. Особливо важливим чинником є конкуренція. Тому необхідно виявити головні конкуренти і з'ясувати їхні ринкові позиції (частка ринку, обсяги продажів, цілі і т.д.). Ретельне вивчення сильних і слабких сторін конкурентів і порівняння їхні результати з власними показниками дозволять краще продумати стратегію конкурентної боротьби.
До серйозних чинників зовнішнього середовища відносяться соціально-поведінські й екологічні. Фірма повинна враховувати також зміни в демографічній ситуації, освітньому рівні й ін. Аналіз внутрішнього середовища проводиться з метою виявлення сильних і слабких сторін у діяльності фірми.
Стратегія є відправним пунктом теоретичних і емпіричних досліджень. Організації можуть різнитися тим, наскільки їхні керівники, що приймають ключові вирішення, зв'язали себе зі стратегією використання нововведень. Якщо вище керівництво підтримують спроби реалізувати нововведення, можливість того, що воно буде прийнято до впровадження в організації, зростає.
Ефективні технічні, організаційні та економічні нововведення неодмінно призводять до помітних позитивних змін у соціальних процесах на підприємствах, а все зростаюча актуалізація нагальних завдань соціального характеру ініціює їх розв'язання за допомогою нових організаційно-технічних і економічних рішень. Зрештою усі нововведення на підприємствах, які зорієнтовані на динамічний розвиток і невпинне підвищення ефективності виробництва, мають спиратися на власні юридичні підвалини, відповідні нормативно-законодавчі акти.
Усі локальні і особливо глобальні нововведення різної спрямованості можуть забезпечувати максимально можливий прогресивний вплив на виробництво за умови, якщо вони використовуються підприємствами постійно, комплексно і гармонійно.
Найбільший за наслідками безпосередній вплив на результативність (ефективність) діяльності підприємства справляють технічні і організаційні нововведення. Інші нововведення впливають на виробництво опосередковано (через ефективність нових технічних і організаційних рішень). Про ступінь впливу окремих організаційно-технічних та інших нововведень на відповідні економічні показники діяльності підприємств свідчать такі приклади.
Досвід експлуатації гнучких автоматизованих виробництв показує істотні переваги порівняно з технологічним устаткуванням традиційного виконання: питома вага оплати праці (у розрахунку на одну деталь) зменшується на 25-30%, накладні витрати -- більш як на 80%, виробнича площа -- на 60%, а тривалість виробничого циклу скорочується у 5-6 разів. Серед глобальних технічних нововведень за ступенем впливу на економіку підприємства відрізняються роторні та роторно-конвеєрні лінії, які у порівнянні з традиційними знаряддями праці залежно від складності виготовлюваних деталей забезпечують: підвищення продуктивності праці у 4-10 разів; зменшення обсягу необхідної виробничої площі - 2-2.5 рази; скорочення тривалості циклу виготовлення -- 15-20. а обсягу транспортування виробів -- 25-30 разів.
Помітно посилюється вплив нових технічних (технологічних) систем не лише на економічні явища, але й на соціальні процеси. Це вимагає підвищеної уваги конструкторів нової техніки до показників її надійності, ергономічності і екологічності. Особливо нагальним є завдання екологізації виробництва на підприємствах.
За результатами соціальних досліджень установлено, що, наприклад, збільшення у два рази забруднення повітря шкідливими викидами скорочує термін експлуатації промислового устаткування до першого капітального ремонту в середньому у півтора рази, а урожайність пшениці у зонах дії підприємств кольорової металургії на 40-60% менша, ніж за межами цих зон. У той же час сучасні прогресивні технології уможливлюють перетворення джерел подібних економічних витрат у чинники зростання обсягів продукції і прибутку. Зокрема застосування існуючої технології утилізації викидів сірчаного ангідриду тепловими електростанціями шляхом оснащення їх відповідними газоочисними установками може задовольнити половину потреби народного господарства України у сірчаній кислоті.
Потенційні можливості розвитку і ефективності виробництва визначаються перш за все науково-технічним прогресом, його темпами і соціально-економічними результатами.
Чим цілеспрямованіше та ефективніше використовуються новітні досягнення науки і техніки, що є першоджерелами розвитку продуктивних сил, тим успішніше вирішуються кінцеві і пріоритетні (по відношенню до виробничих) соціальні завдання життєдіяльності суспільства.
3. Ознайомтесь у патентній бібліотеці (підприємства, обласного центру, м. Києва) з яким-небудь патентом на метод виготовлення будь-якої продукції. Проаналізуйте інновацію щодо її широкого чи вузького впровадження, можливість впровадження на тому чи іншому підприємстві України
Державна науково-технічна бібліотека (ДНТБ) та подібні організації, які містять інформаціюну базу технічної документації тощо є головними збирачами і утримувачами джерел патентної інформації в Україні.
Формування якісного і науково обґрунтованого комплексу фондів на основі новітніх технологій одна з головних задач ДНТБ.
Багатогалузеві та багатовидові фонди бібліотеки акумулюють знання в галузі науки, техніки, економіки на традиційних та сучасних носіях інформації.
Їх комплектування здійснюється на основі перспективного тематико-типологічного плану, який базується на Посланні Президента України Верховній Раді України "Україна: поступ у ХХІ століття (стратегія економічного та соціального розвитку на 2000 - 2004 р. р.)"; Законі України "Про бібліотеки і бібліотечну справу" #1561-ІІІ від 16 березня 2000 р.; Законі України "Про обов'язковий примірник документів" #595-ХIV від 9.04.99 р.; Інструкції про організацію передачі та обліку документами між бібліотеками України #385 від 8.07.96 р.; статуті ДНТБ України
Завдяки існуючому статусу, бібліотека має право на одержання обов'язкового безкоштовного примірника усіх видань науково-технічного характеру, які друкуються в Україні, в тому числі нормативно-технічної та патентної документації, що гарантує повноту комплектування вітчизняних фондів.
Патентний фонд, найбільший в Україні - 17,7 млн. примірників патентних документів 59 країн світу, 4 міжнародних організацій (ВОІВ, ЄПВ, АРІРО, ОАРІ), країн Бенілюксу, англійської інформаційної фірми "Derwent" та видань ВНДІПІ (Росія). Склад та повнота фонду по країнах різні. Патентна документація, представлена у фонді:
· Описами до охоронних документів на об'єкти промислової власності.
· Офіційними бюлетенями та реферативними виданнями патентних відомств.
· Репродукційними реферативними та бібліографічними виданнями ВНДІПІ (Росія) за матеріалами зарубіжних патентних відомств.
· Міжнародними та національними покажчиками класів винаходів, промислових зразків, товарних знаків.
· Систематичними, нумераційними та іменними покажчиками до вітчизняних та зарубіжних патентів.
· Патентно - правовою літературою.
Фонд нормативно-технічних документів - 400 тис. примірників державних стандартів України та міжнародних (регіональних) стандартів, нормативних документів з будівництва та архітектури інформаційних та довідкових видань з питань стандартизації, метрології, сертифікації.
Завдання фонду НТД - забезпечення суб.єктів господарської діяльності, науково - технічних, інженерних та інших громадських об'єднань та окремих громадян різнобічною, актуалізованою інформацією щодо нормативних документів, створення умов для випуску конкурентноспроможної продукції та послуг високої якості, поліпшення умов праці та охорони навколишнього середовища.
Щорічне поповнення фонду НТД за останні 5 років налічує понад 1000 документів. Обов.язковий примірник складає біля 75% від нових надходжень до цього фонду.
До нормативних документів та ДПА щорічно вноситься майже 10 тис. відомостей щодо чинності документів, наявності змін, поправок та іншої інформації. Фонд промислових документів - 600 тис. Примірників галузевих та номенклатурних каталогів України та провідних зарубіжних фірм, оглядів діяльності фірм, їх виробничих програм, проспектів та каталогів на обладнання та технологічні лінії, фірмових документів, прейскурантів, каталогів-довідників.
Ці видання належать до найбільш оперативних джерел інформації. Вони містять систематизований перелік продукції, відомості про вироби, що рекомендовані до серійного виробництва, а також про такі, що знімаються з виробництва, відомості про зміни в технічних параметрах, технічні характеристики, забезпечують достовірність та повноту інформації.
Фонд неопублікованих документів - становить понад 1 млн. примірників звітних документів про виконані науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР), кандидатських і докторських дисертацій, перекладів, депонованих наукових робіт з усіх галузей знань на традиційних та новітніх носіях інформації.
Фонд звітів про НДДКР та захищених дисертацій до 1992 р. є дублем фонду ВНТІ Центру (Москва) і зберігається на мікрофішах. Фонд авторефератів з усіх галузей знань формується з 1992 року, фонд депонованих наукових робіт - з 1973 року.
Фонд науково-технічної літератури - налічує понад 1,1 млн. примірників вітчизняних і зарубіжних книг, періодичних та довідково-інформаційних видань. Їх комплектування здійснюється за такими основними напрямками: енергетика, машинобудування, металургія, приладобудування, хімічна промисловість та хімічна технологія біотехнологія, транспорт, зв.язок, будівництво, інформатика, тощо. Бібліотека щорічно отримує:
· 600 назв періодичних наукових та науково-технічних видань України
· 570 назв періодичних наукових та науково-технічних видань Російської Федерації
· 200 назв - періодичних видань далекого зарубіжжя
Ретрофонд представлено працями визначних вчених із світовим ім.ям Архімеда, Піфагора, А. Ейнштейна, М.В. Ломоносова, Д.І. Менделєєва, Б. Нільса, С.И. Вавілова, Е.О. Патона, В.М. Глушкова та ін. У фонді бібліотеки представлені вітчизняні та зарубіжні словниково-довідкові видання, в тому числі термінологічні словники, вітчизняні та іноземні енциклопедії, зокрема, Промышленность и техника: Энциклопедия промышленных знаний., 1904 р. видання; Larousse du XX siecle. En 6 volumes. Publie.sous la direction de Paul Auge. Paris, 1928-1933; Mc Graw-Hill Encyclopedia of Science & Technology: An international Reference work in twenty volumes including an index та інші.
Оперативність, багатоаспектність розкриття змісту фондів ДНТБ та можливість доступу користувачів до світових інформаційних ресурсів забезпечується системою каталогів та картотек, довідково - бібліографічних та інформаційних видань, автоматизованих баз даних (БД), Інтернет.
ДПА бібліотеки представлений алфавітними, систематичними, нумераційними та предметними каталогами, алфавітно-предметними покажчиками і картотеками, які нараховують понад 10 млн. карток.
Фонд довідково-бібліографічних та інформаційних видань складається в переважній більшості з реферативних журналів Всеросійського інституту науково-технічної інформації (ВІНІТІ) за 40 років, бібліографічних покажчиків та реферативних журналів Інституту наукової інформації із суспільних наук (ІНІСН) за 20 років, літописів книг, журнальних, газетних статей та авторефератів дисертацій за 10 років, галузевих довідково-бібліографічних видань, БД на електронних носіях. Цей фонд нараховує 107,5 тис. примірників.
З 1995 року триває робота над створенням фрагментів електронного каталогу (ЕК). На цей час ЕК бібліотеки налічує біля 30 тис. записів. Використання при обслуговуванні баз даних ресурсів Інтернет, дозволяє оперативно відповідати на різноманітні запити користувачів.
Якщо винахід (корисна модель, промисловий зразок) не використовується або недостатньо використовується в Україні протягом 3-х років, починаючи від дати публікації відомостей про видачу патенту або від дати, коли використання винаходу (КМ, ПЗ) було припинено, то будь-яка особа, яка має бажання використовувати винахід (КМ, ПЗ) у разі відмови власника патенту від укладання ліцензійного договору, може звернутись до суду із заявою про надання їй дозволу на використання винаходу (КМ, ПЗ). Якщо власник не доведе, що невикористання винаходу (КМ, ПЗ) зумовлено поважними причинами, суд виносить рішення про надання дозволу цій особі на використання винаходу (КМ, ПЗ) з визначенням обсягу використання, строку дії дозволу, розміру та порядку винагороди. (Так звана примусова ліцензія). Власник патенту зобов`язаний дати дозвіл (видати ліцензію) на використання винаходу (КМ, ПЗ) власнику пізніше виданого патенту, якщо винахід (КМ, ПЗ) останнього призначений для досягнення іншої мети або має значні техніко-економічні переваги і не може використовуватись без порушення прав першого власника. Надання такого дозволу може бути обумовлене відповідним дозволом власника пізніше виданого патенту, який зобов`язаний дати дозвіл, якщо його винахід (КМ, ПЗ) удосконалює винахід (КМ, ПЗ) власника раніше виданого патенту або призначений для досягнення тієї ж мети.
Аналогічно в судовому порядку може бути припинена дія свідоцтва на товарний знак, який не використовується протягом трьох років.
Висновки
Державна інноваційна політика повинна стати найважливішою підоймою діяльності, спрямованої на виведення економіки України з кризи і забезпечення. Головною метою такої політики є стратегічна орієнтація розвитку виробництва на створення і широке застосування принципово нових машин, матеріалів, комплексних технологічних систем, ефективне освоєння науково-технічних розробок, забезпечення соціально-економічних, організаційних і правових умов для постійного відтворення та ефективного використання науково-технічного потенціалу. Досвід показує, що значна частина науково-технічних інновацій повязана з інвестиційними товарами, які потребують капітальних витрат. Тому, якщо рівень нагромадження і,відповідно, інвестицій у країни низький, то потенційні можливості розвитку науково-технічної сфери можуть бути втраченими. Цей аспект сьогодні дуже актуальний для країн з перехідною економікою, бо процес відтворення виробничого апарату переживає глибоку кризу.
Основні причини кризи інвестування:
- екстенсивний характер відтворення в минулому;
- відсутність економічного механізму стимулювання;
- спад інвестиційної активності;
- руйнівна сила інфляції.
В Україні ще не склався дієвий механізм інвестування масштабних технологічних змін. Державні науково-технічні програми часто не забезпечують кінцевих результатів. Міністерства та відомства обтяжені соціальною необхідністю підтримки традиційних виробництв, не мають достатніх коштів для інноваційних трансформації своїх галузей. Недержавні комерційні структури ще не можуть здійснювати довгострокові проекти, які б забезпечували базові технологічні зміни. Іноземні інвестиції здебільшого спрямовані на підтримку виробництв, які мають короткострокову експортну перспективу.
Спад інвестиційної діяльності є результатом і причиною подальшого погіршення структури економіки. Нова інвестиційна політика має сприяти пожвавленню інвестування в економіку України. Основні джерела капітальних вкладень не забезпечують достатньої кількості ресурсів, до того ж вони не використовуються повністю. Виходом може бути прогнозування розвитку економіки.
Проблеми поліпшення структури економіки, оголошені пріоритетними завданнями реформування, залишаються поки що не розвязаними. Спад інвестиційної діяльності набагато важливіший,ніж безпосередньо саме виробництво.
Падіння інвестицій спричиняє додаткове падіння виробництва, а це, у свою чергу, веде до скорочення інвестиційних ресурсів держави та власних джерел інвестування у субєктів господарювання. Якщо ж урахувати факт запізнення між термінами вкладення капітальних ресурсів та їх віддачі, то можна сподіватися, що, навіть зупинивши падіння виробництва, неможливо досить швидко відновити інвестиційний процес.
Список використаної літератури
1. Василенко О.В. Інноваційний менеджмент. - К.,Фенікс, 2003
2. Ільєнкова С.Д. “Інноваційний менеджмент”. М.:- Банки і біржі, 1997.
3. Черваньов Д.М. Менеджмент інноваційно-інвестиційного розвитку підприємств України - К: Знання, 1999.
4. Анчишкин А.И. Научно-технический прогресс и интенсификация производства. - М: Политиздат, 1989.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Сутність і завдання інноваційної політики підприємства: принципи формування та складові. Інноваційний потенціал підприємства як основа і результат його інноваційної політики. Основні напрямки впровадження інноваційної політики в ТОВ "Автотехсервіс" ЛТД.
курсовая работа [2,6 M], добавлен 22.01.2012Середовище організації, як простір для реалізації нововведень. Функції інноваційного менеджменту. Формування й оцінка інноваційного потенціалу, реалізація інноваційної стратегії. Мотивація інноваційної діяльності на прикладі вітчизняних підприємств.
курсовая работа [63,3 K], добавлен 04.12.2010Сутність інновації та особливості інноваційної політики. Етапи формування інноваційної моделі, підготовка та розробка бізнес-проекту. Методичні основи оцінки економічної ефективності та впровадження новацій. Аналіз фінансового стану підприємства.
дипломная работа [224,1 K], добавлен 14.09.2016Аналіз бюджетного фінансування досліджень і розробок, джерел фінансування інноваційної діяльності. Дослідження ролі фінансових інститутів у залученні коштів до інноваційної сфери. Зарубіжний досвід організації підприємницьких структур венчурного капіталу.
статья [531,1 K], добавлен 31.01.2011Основи інноваційної діяльності. Характеристика підприємства ПАТ "НВО "Термоприлад" ім. В. Лаха", аналіз результатів виробничо-господарської діяльності. Розроблення заходів щодо покращення організування інноваційної діяльності на даному підприємстві.
дипломная работа [612,4 K], добавлен 17.12.2014Мета організації інноваційної діяльності. Завдання менеджерів щодо впровадження новацій для підвищення конкурентоспроможності, зміцнення ринкових позицій, забезпечення розвитку підприємства. Наукова, технічна та виробнича стадії інноваційного процесу.
реферат [146,0 K], добавлен 20.05.2011Інноваційний процес та його основні стадії. Аналіз інноваційної діяльності на підприємствах України. Методики оцінки ефективності інноваційної діяльності компанії. Процес впровадження на підприємстві стратегічного управління інноваційною діяльністю.
реферат [26,0 K], добавлен 03.01.2011Поняття та головні функції, принципи побудови системи контролінгу на підприємстві, її структура та основні елементи, етапи впровадження. Оцінка ефективності діяльності відділу контролінгу, основні показники та фактори, що впливають на даний процес.
контрольная работа [24,0 K], добавлен 23.04.2010Сутність поняття "інновація". Функції інновації. Дослідження спонукальних мотивів впровадження управлінських інновацій господарюючими суб’єктами України. Аналіз факторів, що впливають на управлінські інновації.
курсовая работа [53,2 K], добавлен 06.09.2007Види та функції стратегій інноваційної діяльності в управлінні підприємством. Особливості та діагностика ефективності використання інноваційних стратегій в управлінні. Практичні рекомендації щодо використання інноваційної діяльності на підприємстві.
курсовая работа [61,7 K], добавлен 14.08.2011
