Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Реалії активних ринкових перетворень, що безупинно прискорюються в Україні і дедалі глибше змінюють усю систему економічних відносин між державою і підприємствами, підприємствами і споживачами їх продукції, навряд чи дають підстави заперечувати важливість та актуальність маркетингової діяльності.

Справді ця діяльність стає дедалі масовішою і всеосяжною, завдяки переходу економіки підприємства від «ринку продавця» до «ринку покупця».

Нова система діяльності підприємств повинна орієнтуватися на стан ринку і перспективи його розвитку, на вимоги покупців, базуватися на вивченні життєвого циклу товару, на управлінні рівнем конкурентноздатності, політики нововведень, на ціновій політиці.

Однак основною перепоною, що постає на шляху переходу до маркетингової моделі господарювання є невміння правильно визначити свою маркетингову стратегію та неспроможність організувати дієвий структурний підрозділ, що якісно виконував би покладені на нього функції управління маркетинговим середовищем підприємства. Часто діяльність цих підрозділів здійснюється без комплексного економічного обґрунтування, без врахування індивідуальних особливостей самого підприємства. В результаті - відсутня оцінка діяльності таких підрозділів, яка б давала можливість визначати, наскільки ефективно реалізується маркетингова стратегія на підприємстві, і яким чином відбувається її координація з виробничою і фінансовою діяльністю підприємства, як маркетингова діяльність підприємства впливає на підвищення рівня його конкурентоспроможності та загальної ринкової орієнтації.

Маркетинговий менеджмент - це процес, основними складовими якого є аналіз, планування, реалізація планів і контроль за здійсненням заходів, спрямованих на встановлення, зміцнення і підтримання взаємовигідних обмінів з цільовими ринками для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку тощо).

В даний час маркетинг - менеджмент відіграє дуже важливу роль у успішній діяльності підприємства, багато успішних американських фірм і не лише виділяють на вивчення і формування маркетинг-менеджмент стратегії для просування своїх товарів на ринок. В часи саме ринкої економоміки особливості маркетинг менеджменту дозволяють фірмі виокремитись і досягти хороших результатів.

Предметом мого дослідження виступає вивчення особливостей маркетинг-менеджменту на підприємствах, його основні складові.

Об'єктом мого дослідження виступає вивчення концепцій маркетингового менеджменту і їх вплив на функціонування фірми в цілому.

Головною метою виступає показати значущість маркетингового менеджменту на підприємстві і те, що при ефективному його використанні результати можуть бути дуже вагомими.

Робота підприємства в ринкових умовах господарювання обумовлює об'єктивну необхідність оптимізації діяльності збуту, тобто максимальної та найприбутковішої реалізації виробленої продукції. У зв'язку з цим потрібна переорієнтація роботи збуту та приведення її у відповідність до вимог ринкової економіки орієнтованої на споживача.

1. Сутність та основні поняття маркетингового менеджменту, його цілі і завдання

Маркетинговий менеджмент - це процес, основними складовими якого є аналіз, планування, реалізація планів і контроль за здійсненням заходів, спрямованих на встановлення, зміцнення і підтримання взаємовигідних обмінів з цільовими ринками для досягнення цілей підприємства (отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку тощо).

Отже, згідно з цим визначенням і загальними поняттями функцій менеджменту до основних функцій маркетингового менеджменту належать [1, с. 48]:

* аналіз ринку (визначення його потенціалу, місткості, кон'юнктури, попиту, поведінки споживачів, оцінювання конкурентів тощо) і відповідно ринкових можливостей підприємства з урахуванням його ресурсів;

* планування, тобто формування виробничо-збутових маркетингових програм на основі ринкових і кон'юнктурних прогнозів, оцінок розвитку науково-технічного прогресу тощо;

* організація, тобто формування організаційної структури маркетингу на підприємстві; реалізація встановлених планів (розробка конкретних завдань, визначення повноважень і відповідальності за реалізацію маркетингових заходів тощо);

* мотивація, тобто розробка і реалізація матеріальних і моральних стимулів для працівників фірми з метою підвищення ефективності їх праці;

* контроль і аналіз виконання маркетингових планів (заходів).

Цілі маркетингового менеджменту визначають і формують на основі загальних цілей фірми, і насамперед її місії. Як відомо, місія - це основна загальна мета організації, яка визначає чітко окреслену причину й необхідність її існування. Місія публічно проголошує пріоритети й цінності, турботу про своїх працівників, політику зростання та фінансування фірми, напрямки задоволення потреб споживачів та ін. З позиції маркетингу (і маркетингового менеджменту) важливо те, що в місії загалом визначаються ринки, на яких працюватиме фірма, а також методи її виходу і функціонування на ринку тощо.

Орієнтуючись на місію, можна визначити цілі маркетингового менеджменту в загальній системі цілей менеджменту фірми. Деякі з них наведено у визначенні маркетингового менеджменту; це зокрема отримання прибутку, збільшення обсягів збуту, збільшення частки ринку. З позиції маркетингового менеджменту перелік цілей можна доповнити такими, як завоювання нових ринків, підвищення конкурентоспроможності фірми та її товарів, успішне впровадження нових товарів, поліпшення обслуговування споживачів, підвищення ефективності тощо.

Якщо мета є кінцевим станом або бажаним результатом, що його прагне досягти організація, то завдання - це кількісно вимірювані рубежі. Загалом поняття завдання в менеджменті можна визначити як запропоновану роботу, серію робіт або частину роботи, яку необхідно виконати наперед встановленим способом у заздалегідь визначені строки. А це означає, що конкретні завдання формуватимуться виходячи з намічених цілей маркетингового менеджменту на основі властивих йому функцій.

Наведемо розширений перелік функцій маркетингового менеджменту як основу для формування його завдань:

* створення системи маркетингової інформації на підприємстві (визначення джерел маркетингової інформації, організація її збирання й обробки тощо);

* на основі ретельного маркетингового дослідження визначення цільових ринків підприємства, їх місткості та кон'юнктури;

* дослідження характеристик і поведінки суб'єктів цільових ринків фірми (споживачів, постачальників, посередників, конкурентів та ін.);

* прогнозування збуту продукції (послуг) фірми;

* аналіз конкурентних можливостей фірми з урахуванням її ресурсів;

* визначення (розробка) маркетингових стратегій (тактик);

* розробка маркетингових програм підприємства;

* формування товарної, цінової, розподільної і комунікаційної політик фірми;

* управління розробкою товарів (підвищення конкурентоспроможності, оптимізація асортименту, подовження життєвого циклу тощо);

* управління ціноутворенням (визначення базової ціни, динаміка цін);

* управління каналами товароруху підприємства, організація ефективного збуту продукції;

* управління процесом комунікацій підприємства;

* створення й застосування системи контролю маркетингової діяльності фірми;

* розробка й застосування системи управління торговим персоналом фірми та ін [2, с. 87].

Головним напрямком маркетинг-менеджменту в системі управління процесом виробництва є вивчення попиту, потреб і їхнє врахування для правильної орієнтації виробництва. Під вивченням попиту розуміють як виявлення попиту на конкретні товари і послуги, так і його формування, прогнозування змін його напрямків в умовах швидкої змінюваності продукції і скорочення термінів повного відновлення виробництва, зростання ролі наукомісткої продукції.

На операційному рівні вживаються заходи, спрямовані на створення переваг підприємства в конкурентній боротьбі, для цього застосовується маркетинговий інструментарій; що складається з цінової, комунікаційної, товарної політики, політики дистрибуції.

2. Концепції маркетингового менеджменту та їх еволюція

менеджмент маркетинговий підприємство концепція

Маркетинг є різноплановою концепцією. Він відомий як філософія бізнесу, направлена на виявлення потреб споживачів, цільових ринків, які дана організація може задовольнити найкращим чином, шляхом виробництва відповідних продуктів, щоб кожен співробітник організації мислив категоріями «споживач», «ринок». А також, маркетинг має і суспільне значення, пов'язуючи суспільні потреби і економічну реакцію суспільства, направлену на їх задоволення.

Концепцію маркетингового менеджменту можна визначити як систему загальних уявлень про управління маркетинговою діяльністю підприємства виходячи з умов ринку, потреб споживачів і можливостей підприємства їх задовольнити.

Маркетингова структура має вирішальне значення для успішної реалізації концепції маркетингу. Для організації маркетингу немає універсальної схеми, тому відділи (служби) маркетингу можуть мати багато видів організаційних структур.

Служба маркетингу в умовах ринкової економіки - це та ланка в управлінні підприємством, яка спільно з виробничою, фінансовою, збутовою, технологічною, кадровою та іншими видами діяльності утворює єдиний інтегрований процес, спрямований на задоволення запитів ринку й отримання на цій основі прибутку [11, ст. 85].

Цілями служби маркетингу є забезпечення задоволення потреб покупців; забезпечення зростання продажу за рахунок конкурентних переваг; зниження витрат за рахунок більш повного урахування можливостей підприємства і динаміки попиту. Основна вимога - цілі служби маркетингу мають бути сформульовані так, щоб реалізувати цілі підприємства.

Завдання служби маркетингу мають бути визначені таким чином, щоб їх рішення забезпечило реалізацію цілей. Це можуть бути:

· Забезпечення ринкової орієнтації діяльності підприємства;

· Збір, обробка і аналіз інформації про ринок, вивчення потреб і попиту;

· Підготовка інформації для прийняття рішень щодо більш ефективного пристосування виробничого, фінансового, торговельно-збутового, рекламного, фінансового потенціалу підприємства до вимог ринку;

· Формування попиту і стимулювання збуту;

· Проведення активної комунікаційної, розподільної і збутової політики тощо.

Можливі концепції маркетингової діяльності підприємства [12, ст. 271]:

Виробнича концепція маркетингу-передбачає спрямування головних зусиль підприємства на збільшення обсягу і зниження собівартості продукції;

Комерційна концепція маркетингу-полягає в тому, що для забезпечення належного збуту продукції активізується передовсім робота комерційних служб;

Концепція соціального маркетингу-бере до уваги суспільні потреби та інтереси перспективного характеру (охорону навколишнього середовища, природних ресурсів, здоров'я людей, національної безпеки);

Концепція індивідуального маркетингу-орієнтує підприємство на виявлення індивідуальних потреб покупців, задоволення цих потреб ліпше, ніж конкуренти;

Продуктова концепція маркетингу-зосереджує увагу на поліпшенні споживчих параметрів виробів та їхньої якості;

Концепція маркетингового менеджменту як складова ринкової концепції характеризується сукупністю економічних відносин між продавцями та покупцями, наявністю попиту і пропозицій на товари, послуги, ідеї.

Маркетинг як ринкова теорія і практика управління існує вже понад сто років. Виокремлюють кілька етапів (концепцій) у його розвитку. Відомо п'ять конкуруючих концепцій, одну з яких фірма може вибрати за основу маркетингу: виробничо-орієнтована концепція (удосконалення виробництва), продуктово-орієнтована концепція (удосконалення товару), концепція орієнтації на продаж (інтенсифікації комерційних зусиль), маркетинго-орієнтована концепція і концепція соціально-відповідального (соціально-етичного) маркетингу. [7, с. 93]

Одна з найстаріших теорій світового бізнесу - виробничо-орієнтована концепція. Згідно з цією концепцією, споживачі віддають перевагу доступним і дешевим продуктам. Відповідно основою виробничо-орієнтованої концепції маркетингового менеджменту є концентрація уваги менеджерів на досягненні високої ефективності виробництва продукції (збільшення обсягів виробництва, зменшення собівартості і відповідно ціни продукції), оптимізація системи розподілу з метою забезпечення споживачів відомими і доступними товарами на ринку, де попит напевне перевищує пропозицію. Така ситуація може й сьогодні спостерігатись у країнах, що розвиваються. Якщо ж ціна продукту фірми висока, але фірма бажає розширити ринок збуту, її стратегія може бути спрямована на досягнення високих обсягів виробництва і поліпшення технології, що дасть змогу знизити ціни на продукцію, збільшити частку ринку і зайняти на ньому домінуючі позиції.

У практиці бізнесу фірм поширеніша продуктово-орієнтована концепція. Вважається, що споживачі віддають перевагу товарам (послугам), які характеризуються найвищою якістю, високими експлуатаційними властивостями тощо. Це означає, що продуктово-орієнтований маркетинговий менеджмент концентрує увагу насамперед на інструментах маркетингової товарної політики (поліпшення якості продукту, створення необхідного його асортименту та необхідних для споживача функціональних характеристик товару, формування позитивного іміджу тощо). Недоліками такої концепції може бути те, що фірми-виробники часто створюють високодоскона-лий продукт без урахування думок споживачів і товарів конкурентів, а тому конкурентоспроможність такої продукції може істотно знизитись.

Згідно з концепцією орієнтації на продаж припускається, що споживачі за своєю природою ніколи добровільно не купуватимуть всієї продукції, яку фірма бажає продати. Фірми, що дотримуються так званої філософії збуту - збутової концепції маркетингового менеджменту, концентрують увагу на формуванні агресивної і винахідливої системи збуту (з широким застосуванням засобів стимулювання), яка має забезпечити заплановані обсяги реалізації продукції. В сучасних економічних умовах цю концепцію часто застосовують тоді, коли у підприємства-виробника з'являються ознаки надвиробництва.

Маркетинге-орієнтована концепція (концепція маркетингу є поєднанням найкращого з трьох розглянених концепцій. [6, с. 267]

Концепція маркетингу передбачає, що запорукою досягнення цілей фірми є визначення потреб цільових ринків і задоволення споживачів ефективнішими порівняно з конкурентами способами. Відповідне визначення концепції маркетингового менеджменту наведено на початку цього параграфа. Згідно з концепцією маркетингу, потрібно насамперед чітко визначити цільовий ринок, акцентуючи увагу на потребах споживачів, передбачити комплекс заходів впливу на них, що дає змогу вести рентабельне виробництво. Створюються довгострокові програми розвитку і маркетингової діяльності підприємства (стратегічний маркетинг), маркетинговій ідеї підпорядковуються не тільки виробництво, а й усі інші аспекти діяльності фірми (інвестиції, кадрова політика, організаційна структура тощо). Концепція соціально-відповідального (соціально-етичного) маркетингу є певним різновидом сучасної концепції маркетингу. Передумовою її виникнення стали такі чинники:

* поточні бажання споживачів можуть суперечити їхнім довготривалим інтересам і інтересам суспільства загалом;

* часто споживачі віддають перевагу фірмам, які дбають як про задоволення потреб споживачів, так і про благополуччя всього суспільства;

* суспільство щораз гостріше ставить питання про відповідність філософії маркетингу проблемам забруднення довкілля, дефіциту ресурсів, збільшення чисельності населення, голоду й бідності та нехтування потреб суспільства.

Отже, концепція соціально-відповідального маркетингу пов'язана з вивченням потреб та інтересів цільових ринків, забезпеченням бажаного задоволення їх ефективнішими й продуктивнішими, ніж у конкурентів, способами з одночасним збереженням або зміцненням добробуту споживача і суспільства загалом. У рамках такої концепції маркетологи-менеджери змушені встановлювати баланс суперечливих показників, що визначають доходи фірми, задоволення потреб споживачів і суспільні інтереси. [8, с. 67]

3. Характеристика процесу маркетинг-менеджменту підприємства

Підприємства, що виробляють і експортують продукцію, розглядають маркетинговий менеджмент як засіб для досягнення цілей, фіксованих на даний період по кожному конкретному ринку і його сегментам, з найвищою економічною ефективністю. Проте це стає реальним тоді, коли виробник має в своєму розпорядженні можливість систематично коректувати свої науково-технічні, виробничі і збутові плани відповідно до змін ринкової кон'юнктури, маневрувати власними матеріальними і інтелектуальними ресурсами, щоб забезпечити необхідну гнучкість в рішенні стратегічних і тактичних задач, виходячи з результатів маркетингових досліджень. За цих умов маркетинг стає фундаментом для довгострокового і оперативного планування виробничо-комерційної діяльності підприємства, складання експортних програм виробництва, організації науково-технічної, технологічної, інвестиційної і виробничо-збутової роботи колективу підприємства, а управління маркетингом - найважливішим елементом системи управління підприємством

Завдання будь-якого бізнесу полягає в наданні ринку створеної цінності з метою отримати прибуток. Для досягнення такої мети в економічних системах, що базуються на конкуренції, окреме підприємство повинно не тільки створити (чи закупити) товари (послуги) з певними цінностями, а й забезпечити їх відповідність потребам конкретних споживачів. Сучасний «масовий ринок» - це безліч мікроринків, на яких панують власні потреби, уявлення, переваги та споживчі критерії. Тому створювати пропозиції, як правило, потрібно для добре визначених сегментів ринку.

Ця теза лежить в основі сучасного погляду на бізнес-процес, коли маркетинг стає вихідним пунктом бізнес-планування і взагалі управління бізнесом з конкретними етапами процесу маркетингового менеджменту.

Вирізняють такі основні етапи процесу маркетингового менеджменту, що становлять логічну послідовність дій для досягнення підприємством поставлених цілей:

* аналіз ринкових можливостей;

* відбір цільових ринків;

* позиціювання товару на ринку;

* визначення маркетингової стратегії підприємства;

* розробка комплексу маркетингу;

* планування маркетингових програм;

* реалізація заходів (програм) маркетингу;

* контроль і аналіз маркетингової діяльності підприємства.

На першому етапі процесу маркетингового менеджменту (аналіз маркетингових можливостей) аналізуються умови зовнішнього середовища фірми і з урахуванням її внутрішніх ресурсів визначається можливість досягнення поставлених цілей. До основних складових такого аналізу можна зарахувати:

* дослідження вагомих факторів зовнішнього середовища (макро-і мікрофакторів), які сприятимуть чи перешкоджатимуть господарській діяльності підприємства; визначення на цій основі сильних і слабких сторін підприємства;

* виявлення і дослідження ринків збуту (оцінка їх реальної і потенційної місткості, перспектив розвитку, поведінки споживачів; визначення наявності і можливостей конкурентів тощо);

* попередній вибір напрямків маркетингової діяльності відповідно до цілей підприємства та його ресурсів.

Другий етап - відбір цільових ринків - передбачає розподіл ринку на однорідні групи (сегменти) і вибір одного або кількох з них як таких, що найповніше відповідають підприємницьким цілям підприємства.

Розподіл (сегментування) ринків здійснюється на основі вибраних принципів (ознак) сегментування. Принципами сегментування споживчих ринків насамперед можуть бути географічні (регіон, місто, клімат), демографічні (стать, вік, склад сім'ї, рівень освіти), психографічні (характеристики особистості, стиль життя), поведінки покупців-споживачів (очікувані вигоди від купівлі, частота купівлі, ступінь лояльності, статус користувача) та ін [5, с. 324].

Для сегментування ринків підприємств (оптових ринків, ринків товарів виробничо-технічного призначення - промислових ринків) використовують такі ознаки: галузь, місце розташування, розмір підприємств-споживачів; операційні (технологія, обсяги потреб); характеристику закупівель (організація, постачання, політика закупівель); ситуаційні (обсяг замовлення, його сфера використання, терміновість виконання); характеристики фірми-покупця (лояльність, ризикованість, платоспроможність) тощо.

Надзвичайно важливим елементом процесу відбору цільових ринків є оцінка ділової привабливості сегментів на основі таких критеріїв, як прибутковість, темпи зростання, конкурентна ситуація, можливості збуту та сервісу, технологічні труднощі, рекламні можливості, ступінь ризику та ін. Саме на основі такого аналізу з відповідними розрахунками підприємство вибирає цільовий ринок - групу споживачів, потреби яких найкраще відповідають цілям, ресурсам і можливостям підприємства.

Виходячи на ринок, підприємство може використати кілька відомих способів так званого охоплення ринку відповідно до вибраної стратегії маркетингу. Це може бути:

* один сегмент (концентрований маркетинг);

* кілька сегментів (вибіркова спеціалізація);

* товарна спеціалізація (пропонується один товар кільком сегментам);

* ринкова спеціалізація (група товарів для одного сегмента);

* охоплення всього ринку (широкий асортимент товарів для всіх груп споживачів).

Після вибору сегмента (цільового ринку), який фірма збирається обслуговувати, аналізу наявних там конкурентів здійснюють позиціювання товару, тобто визначають сприйняття цього товару споживачами цільового ринку. З огляду на те, що на ринку є й інші подібні товари, позиціювання товару розглядають як визначення його місця на ринку серед інших аналогічних йому товарів з точки зору самого споживача. Для того щоб успішно здійснити позиціювання, використовують диференціацію товарів, яка полягає у створенні вигідних споживчих відмінностей товару підприємства від інших конкурентних пропозицій.

Таким чином, позиціювання необхідне для зміцнення позицій товару у вибраному сегменті з урахуванням потреб конкретних споживачів. Конкурентне позиціювання можна забезпечити на основі певних властивостей товару, його оформлення, якості, ціни та інших характеристик.

На наступному етапі процесу маркетингового менеджменту визначається маркетингова стратегія підприємства. У загальному вигляді стратегія - це генеральна програма дій підприємства, яка визначає пріоритетні проблеми і ресурси для досягнення поставлених цілей. Стратегічні маркетингові дії підприємства будуть спрямовані на досягнення конкретних позицій на ринку, створення умов для господарського успіху (збільшення прибутку) з урахуванням впливу маркетингового середовища і наявності необхідних ресурсів тощо.

Розробка комплексу маркетингу передбачає розробку структури-зованої сукупності інструментів і дій маркетингу, визначення й використання їх найсприятливішої (оптимальної) комбінації. До комплексу маркетингу (marketing-mix - маркетингової суміші) зараховують насамперед розробку товарів, ціноутворення, розподіл товарів і комунікації підприємства [9, с. 67].

Планування (розробка) маркетингових програм полягає в пошуку пропорційного розподілу зусиль, конструюванні та інтеграції елементів маркетингу для досягнення поставлених цілей.

Завершальними етапами процесу маркетингового менеджменту є реалізація заходів (програм) маркетингу, контроль і аналіз маркетингової діяльності підприємства.

Висновки

Формування ринкової економіки в Україні зумовлює необхідність нового підходу до управління виробництвом і збутом товарів повсякденного споживання, який забезпечить використання зарубіжного досвіду маркетингу, його адаптацію до конкретних умов регіону і всієї України в цілому.

Маркетинг слід розглядати, як методологію ринкової діяльності, що визначає стратегію і тактику підприємств в умовах конкуренції. Ключовим завданням підприємств торгівлі сьогодні стає орієнтація на споживача.

Маркетинг-менеджмент - мистецтво і наука визначення цільових ринків і залучення, утримання та виховання клієнтів шляхом створення та надання товарів, що мають для споживачів високу цінність, а також шляхом ефективної комунікації з клієнтами. перетворюються в бажання, коли вони спрямовані на конкретні об'єкти, здатні задовольнити цю потребу.

Для того, щоб задовольнити потребу, компанія виступає з пропозицією, що має цінність для споживача. Успіх мають ті пропозиції, які забезпечують споживачеві одночасно задоволення та вигоду. Досягнення цільового ринку вимагає використання каналів комунікації, розподілу і збуту, які в своїй сукупності утворюють ланцюг, що з'єднує всі підприємства - від постачальників сировини до доводящіх кінцевий продукт до покупця - і що представляє собою систему створення споживчої цінності. Далекоглядні компанії повинні будувати свою маркетингову діяльність у відповідності зі змінами на ринку і в ринковому просторі.

У реалізації моделі маркетинг-менеджменту процес управління марке-тингом засновано на принципі орієнтації на покупця (споживача) товарів та по-слуг не тільки з точки зору розповсюдження широкого спектру матеріалів і технологій, але й з точки зору, що сучасний виробник повинен створювати свій імідж, імідж свого товару.

Список використаних джерел

1. Аникеев С.Н. Методика разработки плана маркетинга: Сер. «Практика маркетинга». - М.: Фолиум, «Информ-Студио», 1996. - 128 с.

2. Басовский Л.Б. Прогнозирование и планирование в условиях рынка. Учеб. пособие. - М: ИНФРА-М, 1999. - 260 с.

3. Батра Раджив, Майерс Джон Дж., Аакер Дэвид А. Рекламный менеджмент: Пер. с англ. - 5-е изд. - М.; СПб.; К.: Издат. дом «Вильяме», 1999. - 784 с.

4. Викентъев И.Л. Приемы рекламы и PUBLIC RELATIONS. - СПб.: - Изд. дом «Бизнес-Пресса», 1998. - Ч. 1. - 238 с.

5. Витт Юрген. Управление сбытом: Пер. с нем. - М.: ИНФРА-М, 1997. - 112 с.

6. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. - К.: КНЕУ, 2000. - 100 с.

7. Войчак А.В. Маркетинговий менеджмент: Підручник. - К.: Вид-во КНЕУ, 1998. - 268 с.

8. Герасимчук В.Г. Маркетинг. Теорія і практика. - К.: Вища пік., 1994. - 27 с.

9. Герасимчук В.Г. Стратегічне управління підприємством. Графічне моделювання: Навч. посіб. - К: КНЕУ, 2000. - 360 с

10. Герчикова И.Н. Менеджмент: Учебник. - 2-е изд., перераб. и доп. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995. - 480 с.

11. Кардаш В.Я. Маркетингова товарна політика. Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 156 с.

12. Феоктистова Е.М., Красюк И.Н. Маркетинг: теория и практика: Учеб. пособие. - М.: Высшая школа, 1993. - 81 с.

Размещено на Allbest.ru