Мотивація праці

Доплати за сумісництво професій (посад) встановлюються на певний строк і визначаються за наказом керівника у розмірі, який залежить від характеру і складності виконуваних робіт [45].

Основними складовими системи організації заробітньої плати на підприємстві є (рис.1.3.):

– тарифна система;

– форми і системи заробітньої плати;

– нормування праці;

– преміювання.

Основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці. Вона використовується для розподілу робіт залежно від їх складності, а працівників-залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі:

– тарифної ставки робітника першого розряду, яка встановлюється у розмірі, що перевищує законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітньої плати;

– міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Рис.1.3 Основні складові системи організації оплати праці.

Рівень мінімальної ставки на підприємстві не може бути нижче державного, але може перевищувати його при додержанні норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами. При цьому такий рівень фіксується в колективному договорі та є підставою для розроблення тарифних ставок і окладів з урахуванням кваліфікації працівників, видів і складності робіт тощо.

При тарифній системі оплати праці можна виділити такі дві основні форми:

– погодинна (згідно з тарифною ставкою оплачується робота за плати одиницю часу, як правило, це година);

– відрядна (за основу розрахунку заробітньої плати беруться кількість виконаної роботи і розцінка за одиницю продукції).

Погодинна форма впроваджується при оплаті праці адміністративно-управлінського й обслуговуючого персоналу, що працює за ненормованим робочим днем, робіт, які важко чи недоцільно нормувати, коли відсутні можливості здійснювати облік обсягу виконаної чи виробленої продукції, а також у випадках, коли необхідно забезпечити не кількість, а високу якість роботи або коли виробіток залежить не від виконавця, а від технології виробничого процесу (наприклад, при переведенні виробництва на індустріальну основу шляхом автоматизації), якщо темпи і продуктивність праці визначаються рухом конвеєра.

Погодинна форма (і відрядна) оплати праці має декілька різновидів.

При погодинній оплаті праці розрізняють просту погодинну і погодинно-преміальну форми оплати праці [36].

Проста погодинна форма ставить оплату праці у залежність від кількості відпрацьованого часу і кваліфікації працівника.

Погодинна оплата праці є однією із систем почасової форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітньої плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Чинним законодавством передбачено при застосуванні погодинної оплати праці встановлення працівникам нормованих завдань. Нормоване завдання при погодинній системі оплати праці -- це той обсяг робіт, що його працівник повинен виконати за годину праці.

Розрахунок величини заробітньої плати при простій погодинній формі оплати праці можна здійснити за формулою:

S_nn = C_год * F_фак, (1.1)

де S_nn - величина заробітньої плати при постійній погодинній формі оплати праці, грн.;

C_год - година тарифна ставка. грн.;

F_фак - фактично відпрацьована кількість годин.

Погодинно-преміальна форма оплати праці застосовується з метою підвищення матеріальної зацікавленості працівників у результатах їхньої праці. Величина заробітньої плати за такою формою здійснюється за наступною формулою:

S_n.nр. = S_n.n. (1+ К_nр/100), (1.2)

де S_n.nр. - величина заробітньої плати при погодинно - преміальній формі оплати праці, грн.;

К_nр - проценти преміювання,%.

При погодинно - преміальній формі поряд з виплатою посадових окладів або ставки за одиницю роботи, за досягнення певних кількісних і якісних показників працівнику виплачується надбавка до заробітньої плати, тобто премія. У більшості випадків розмір премій установлюється у відсотках до нарахованої заробітньої плати.

Звичайно, премії робітникам-погодинникам нараховуються за результатами їх роботи за фактично відпрацьований час протягом місяця.

З урахуванням специфіки і характеру виконуваної роботи робітникам основних виробничих цехів преміальні доплати нараховуються щомісячно за показниками цеху, що стосуються своєчасного і якісного виконання установлених для них планових завдань. Робітники виробничих допоміжних цехів отримують премії за якісне і своєчасне виконання робіт за умови виконання виробничого плану обслуговуваними допоміжним працівником дільницями, змінами, цехами чи підприємством у цілому.

Заробітна плата за роботу у святкові дні, у нічний час, та у понад нормовий час нараховується іншим способом [42].

Робота у святковий і неробочий день оплачується в подвійному розмірі працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, -- в розмірі подвійної погодинної або денної ставки тощо. Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день. За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється Генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час. Згідно з Генеральною угодою - 40 % за кожну годину роботи [48].

Робота в понад нормований час допускається тільки у виняткових випадках при погодженні з профспілкою.

Понаднормові години не мають перевищувати 120 годин для кожного працівника за рік. За погодинною системою оплати праці робота у понаднормовий час оплачується за перші 2 години на 50% більше, а за наступні години -- в подвійному розмірі погодинної ставки.

Размещено на Allbest.ru